16) зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного власника на підставі винесеної таким уповноваженим за письмовим погодженням з Головою Комісії постанови про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного власника;
17) у разі встановлення у процесі проведення розслідування фактів, що можуть свідчити про наявність порушень профільного законодавства, направляти запити про вжиття заходів з метою усунення таких порушень та зменшення їх негативних наслідків;
18) організовувати та проводити контрольовані послуги відповідно до статті 35 цього Закону;
19) звертатися до Національної поліції України з повідомленням про перешкоджання у доступі до приміщень, у яких має проводитися розслідування, з урахуванням вимог, передбачених частиною восьмою цієї статті, та/або про перешкоджання проведенню розслідування у приміщенні, в якому здійснюються заходи у процесі проведення розслідування;
20) здійснювати інші повноваження, визначені цим Законом.
Постанови, передбачені пунктами 1 і 3 цієї частини, не можуть виноситися щодо Національного банку України.
8. У разі винесення уповноваженим на проведення розслідування постанови, передбаченої пунктом 1 частини сьомої цієї статті, такий уповноважений та/або інші уповноважені на проведення розслідування, визначені відповідно до частини п’ятої цієї статті, отримує (отримують) право на доступ до приміщення учасника ринків капіталу або професійного учасника організованих товарних ринків не менш як через три робочі дні з дня, наступного за днем надання такої постанови такому учаснику (професійному учаснику) офіційним каналом зв’язку.
У разі ухвалення адміністративним судом рішення, передбаченого частиною одинадцятою статті 289-8 Кодексу адміністративного судочинства України, уповноважений (уповноважені) на проведення розслідування отримує (отримують) право на доступ до приміщення фізичної або юридичної особи (крім приміщень, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням) без попереднього повідомлення такої особи відповідно до такого рішення адміністративного суду.
У разі пред’явлення відповідної постанови Комісії про проведення розслідування (крім випадків, визначених абзацом четвертим цієї частини) та постанови, передбаченої пунктом 1 частини сьомої цієї статті, або рішення, передбаченого частиною одинадцятою статті 289-8 Кодексу адміністративного судочинства України, а також пред’явлення службового посвідчення (службових посвідчень) уповноважений (уповноважені) на проведення розслідування має (мають) право на доступ до приміщень фізичних та юридичних осіб (крім приміщень, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), у яких можуть знаходитися інформація (незалежно від способу її збереження або відображення), речі чи документи, які стосуються предмета розслідування, виключно у робочий час (з 9 години до 18 години).
У процесі проведення розслідування у разі отримання запиту регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті для отримання права на доступ до приміщень постанова Комісії про проведення розслідування не пред’являється.
Проведення уповноваженим (уповноваженими) на проведення розслідування дій у приміщеннях фізичних або юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому Комісією як колегіальним органом.
Вимоги цієї частини не застосовуються у разі проведення контрольованої послуги відповідно до статті 35 цього Закону.
9. Порядок набрання чинності та втрати чинності постановою про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зазначеною у пункті 15 частини сьомої цієї статті, та порядок повідомлення про таку постанову, зокрема про набрання та втрату нею чинності, встановлюються Комісією як колегіальним органом з урахуванням вимог, визначених цією частиною.
У разі набрання чинності постановою про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, винесеною уповноваженим на проведення розслідування відповідно до пункту 15 частини сьомої цієї статті, така постанова діє до ухвалення адміністративним судом одного із судових рішень, передбачених абзацом другим частини шостої, абзацом другим частини дев’ятої або частиною одинадцятою статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Уповноважений на проведення розслідування після набрання чинності винесеною ним постановою про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках невідкладно, але не пізніше 18 години робочого дня, наступного за днем винесення такої постанови, звертається до адміністративного суду із заявою про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках. У разі якщо такий уповноважений не звернувся у встановлений строк до адміністративного суду, винесена ним постанова про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках втрачає чинність з 9 години дня, наступного за робочим днем, в якому завершується такий строк. При цьому повторне винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках з тих самих підстав не дозволяється.
У разі якщо заява про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках була повернута адміністративним судом та уповноважений на проведення розслідування не звернувся повторно до адміністративного суду відповідно до вимог та у строк, визначені абзацом четвертим частини п’ятої статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідна постанова про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках втрачає чинність з 9 години дня, наступного за днем завершення строку, встановленого абзацом четвертим частини п’ятої статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі постановлення адміністративним судом ухвали, передбаченої абзацом другим частини шостої статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України, або ухвалення адміністративним судом рішення, передбаченого абзацом другим частини дев’ятої статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідна постанова про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках втрачає чинність з моменту постановлення такої ухвали або ухвалення такого рішення.
10. Комісія як колегіальний орган встановлює порядок дій, які мають бути вчинені учасниками ринків капіталу на виконання постанови уповноваженого на проведення розслідування про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або рішення адміністративного суду про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а щодо учасників товарних спот-ринків - такий порядок дій встановлюється Комісією як колегіальним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.
Невиконання сторонами договорів - учасниками ринків капіталу або товарних спот-ринків дій, передбачених такими договорами, внаслідок виконання постанов про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або рішень адміністративних судів про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках не є порушенням зобов’язань за такими договорами та не може бути підставою для настання правових наслідків порушення зобов’язання.
11. Порядок дій, які мають бути вчинені учасниками ринків капіталу та товарних спот-ринків на виконання рішення адміністративного суду про накладення арешту на майно відповідно до статті 289-6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюється Комісією як колегіальним органом.
12. Уповноважений на проведення розслідування на підставі постанови про проведення розслідування за письмовим погодженням з Головою Комісії може винести постанову про проведення опитування, відповідно до якої має право провести опитування свідка.
Порядок винесення постанов про проведення опитування та вимоги до таких постанов встановлюються Комісією як колегіальним органом з урахуванням вимог, визначених цією частиною.
У разі винесення постанови про проведення опитування уповноважений на проведення розслідування зобов’язаний не пізніше ніж за три робочі дні до дня опитування повідомити свідка про таке опитування. Таке повідомлення повинно містити інформацію щодо місця, дати та часу проведення опитування. Повідомлення про проведення опитування має містити вимогу до свідка пройти опитування та може містити пропозицію такому свідкові прибути до приміщення Комісії для проведення такого опитування.
Уповноважений на проведення розслідування та свідок можуть погодити місце, дату та час проведення опитування.
Опитування проводиться державною мовою. У разі якщо свідок не володіє державною мовою та/або не розуміє її на рівні, достатньому для проведення опитування, уповноважений на проведення розслідування забезпечує присутність перекладача під час проведення опитування.
Опитування може проводитися у письмовій формі. Свідок має право обрати письмову форму проведення опитування у будь-який час, зокрема запропонувати її уповноваженому на проведення розслідування у процесі опитування, яке розпочато в іншій формі, ніж письмова. При цьому обрання свідком письмової форми проведення опитування не вважається відмовою від опитування.
Опитування може проводитися у формі відеоконференцзв’язку. У такому разі обов’язково здійснюється відеофіксація процесу проведення опитування.
13. Особа, щодо якої чи у приміщенні (будівлі, на території) якої (зокрема особа - належний користувач приміщення, будівлі чи території) у процесі розслідування проводяться дії, передбачені частиною сьомою цієї статті, має право:
1) отримувати правничу допомогу;
2) надавати пояснення з питань, пов’язаних з предметом розслідування, в тому числі у процесі проведення опитування;
3) збирати і надавати уповноваженому на проведення розслідування докази, які підлягають обов’язковому долученню до матеріалів розслідування;
4) заявляти уповноваженому на проведення розслідування клопотання про проведення дій, передбачених частиною сьомою цієї статті;
5) брати участь у проведенні дій, передбачених частиною сьомою цієї статті, зокрема, звертатися із запитаннями до уповноваженого на проведення розслідування, подавати щодо порядку проведення таких дій зауваження та/або заперечення, які підлягають обов’язковому занесенню до документа, що фіксує проведення процедурної дії, а також вчиняти інші дії відповідно до законодавства;
6) ознайомлюватися з матеріалами розслідування, виготовляти з них копії (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом);
7) оскаржувати в судовому порядку постанову про проведення розслідування, постанову про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
8) звертатися до суду з клопотанням про повне або часткове скасування арешту, накладеного на її майно, чи про повне або часткове скасування зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
9) здійснювати інші права, визначені законом.
14. Свідки мають право:
1) отримувати правничу допомогу;
2) ознайомлюватися протягом розумного строку з документами, наданими уповноваженими на проведення розслідування;
3) отримувати пояснення щодо того, яким чином запитання, поставлені у процесі опитування, пов’язані з предметом розслідування;
4) ознайомлюватися протягом розумного строку з документом, що фіксує проведення (результати проведення) опитування;
5) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення щодо зафіксованої під час (за результатами) опитування інформації;
6) виправляти (за потреби) стенограму чи протокол опитування;
7) здійснювати інші права, передбачені законом.
15. Свідки та особи, зазначені в абзаці першому частини тринадцятої цієї статті, мають право:
1) не визнавати свою винуватість у вчиненні порушення профільного законодавства або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для складання щодо них проекту акта про вчинення порушення профільного законодавства;
2) відмовитися давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для складання щодо їхніх близьких родичів або членів їхніх сімей проекту акта про вчинення порушення профільного законодавства;
3) бути негайно повідомленими уповноваженим на проведення розслідування про свої права, передбачені цією статтею.
16. Уповноважений на проведення розслідування зобов’язаний фіксувати в порядку, встановленому Комісією, результати кожної проведеної ним дії, передбаченої частиною сьомою цієї статті, шляхом складання відповідного документа (зокрема протоколу, стенограми), що підписується усіма учасниками проведення такої дії. У разі відмови особи від підписання зазначеного документа відомості про таку відмову включаються до тексту документа.
17. Фізичні та юридичні особи зобов’язані не перешкоджати у проведенні розслідування шляхом:
1) ненадання або надання не в повному обсязі інформації, пов’язаної з предметом розслідування, крім випадків, передбачених пунктами 1 і 2 частини п’ятнадцятої цієї статті;
2) надання недостовірної інформації;
3) надання інформації у формі або у спосіб, що унеможливлює чи ускладнює її використання;
4) знищення документів, інформації, у тому числі які містяться в інформаційних системах (базах даних), інших матеріалів, що можуть бути доказами;
5) неприбуття без поважних причин для проведення опитування або неповідомлення про причини такого неприбуття, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті;
6) перешкоджання в доступі до приміщень у разі дотримання вимог, зазначених у частині восьмій цієї статті.
18. У разі якщо у процесі проведення розслідування встановлено ознаки вчинення правопорушення, притягнення до відповідальності за вчинення якого не належить до повноважень Комісії, уповноважений на проведення розслідування має право винести одну або декілька таких постанов:
1) передбачених абзацом першим частини дев’ятнадцятої цієї статті; та/або
2) про направлення копій матеріалів розслідування до Національного банку України, інших державних органів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування відповідно до компетенції; та/або
3) про направлення копій матеріалів розслідування до регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави.
19. Якщо у процесі проведення розслідування встановлено ознаки вчинення кримінального правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків, уповноважений на проведення розслідування виносить постанову про направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відповідним правоохоронним органам та направляє таке повідомлення з копіями матеріалів розслідування. У разі якщо за таким повідомленням розпочато кримінальне провадження, такий уповноважений за письмовим погодженням з Головою Комісії виносить постанову про зупинення проведення розслідування на період кримінального провадження, крім випадків та відповідно до вимог, передбачених абзацом третім цієї частини.
Протягом кримінального провадження, розпочатого за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, направленого уповноваженим на проведення розслідування, перебіг строку проведення розслідування, встановленого частиною шостою цієї статті, зупиняється, крім випадків, передбачених абзацом третім цієї частини.
У разі якщо у процесі проведення розслідування ознаки кримінального правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлені одночасно з ознаками порушення профільного законодавства, за письмовим погодженням з Головою Комісії уповноважений на проведення розслідування може не виносити постанову про зупинення проведення розслідування.
20. Уповноважений на проведення розслідування, крім випадків, передбачених абзацом третім частини дев’ятнадцятої цієї статті, у разі якщо розпочато кримінальне провадження за наслідками надісланого таким уповноваженим повідомлення, передбаченого абзацом першим частини дев’ятнадцятої цієї статті:
1) за письмовим погодженням з Головою Комісії виносить постанову про відновлення проведення розслідування - якщо таке кримінальне провадження закрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, або з цієї підстави судом ухвалено виправдувальний вирок;
2) складає проект постанови про закриття розслідування - якщо таке кримінальне провадження закрито з інших підстав, передбачених статтею 284 Кримінального процесуального кодексу України;
3) складає проект постанови про закриття розслідування - якщо у такому кримінальному провадженні ухвалено судове рішення, у якому суд вирішив обвинувачення по суті.
21. За результатами проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті, уповноважений на проведення такого розслідування складає проект однієї з таких постанов:
1) про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування на зберігання;
2) про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування уповноваженому на супроводження;
3) про завершення розслідування на підставі пункту 2 або 3 частини двадцятої цієї статті та передачу матеріалів розслідування на зберігання.
22. У разі проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті, за результатами такого розслідування уповноважений на його проведення складає проект постанови про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування регулятору - підписанту Меморандуму IOSCO.
23. Проект постанови, складений уповноваженим на проведення розслідування за результатами такого розслідування, з доданими до нього матеріалами розслідування протягом трьох робочих днів розглядаються Комісією як колегіальним органом та за результатами такого розгляду Комісія як колегіальний орган:
1) виносить одну з постанов, передбачених пунктами 1-3 частини двадцять першої цієї статті або частиною двадцять другою цієї статті; або
2) надає доручення про продовження проведення розслідування у межах строку, передбаченого частиною шостою цієї статті.
24. Постанова про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування на зберігання, передбачена пунктом 1 частини двадцять першої цієї статті, виноситься Комісією як колегіальним органом у разі, якщо за результатами проведення такого розслідування та/або за результатами розгляду проекту постанови, складеного уповноваженим на проведення розслідування, не встановлено порушення профільного законодавства.
25. Уповноважені на проведення розслідування не можуть розголошувати інформацію, пов’язану з проведенням розслідування, крім випадків, передбачених цим Законом.
26. Крім випадків, передбачених другим реченням цього абзацу, повторне проведення розслідування забороняється у разі, якщо питання, що є предметом такого розслідування, вже були предметом раніше проведеного розслідування. Комісія може винести постанову про проведення повторного розслідування виключно у разі, якщо стосовно уповноваженого на проведення розслідування, який раніше проводив зазначене розслідування, розпочато дисциплінарне провадження або такій особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке вважається корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до Кримінального кодексу України.
27. Постанови про проведення розслідування, постанови, винесені уповноваженими на проведення розслідування, та/або вчинення уповноваженими чи іншими особами окремих дій чи допущення бездіяльності у процесі проведення розслідування можуть бути оскаржені до суду.
28. У процесі проведення розслідування Комісія має право збирати та обробляти персональні дані, що стосуються предмета розслідування. При цьому згода осіб, персональні дані яких пов’язані з предметом розслідування, на проведення таких дій не вимагається.
Суб’єкт персональних даних після завершення розслідування повідомляється Комісією про склад та зміст зібраних у процесі проведення розслідування персональних даних щодо нього, про свої права, визначені Законом України "Про захист персональних даних", та мету збирання персональних даних.
29. Матеріали розслідування зберігаються у Комісії протягом 10 років з дня винесення постанови про завершення розслідування, якщо більший строк зберігання всіх чи окремих матеріалів не встановлено законом.
Стаття 35. Контрольована послуга
1. Контрольована послуга - це інструмент контролю за наданням послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який полягає в імітації отримання особою послуги, що надається (може надаватися) у процесі провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками, та/або імітації придбання чи отримання в осіб, щодо яких проводиться інспекція або розслідування, активу, який перебуває у вільному обігу на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Метою контрольованої послуги є:
1) під час проведення інспекції - документування процесу виконання вимог профільного законодавства, виявлення та зменшення ризиків невідповідності цим вимогам та негативних наслідків виникнення таких ризиків для фізичних осіб;
2) під час проведення розслідування - підтвердження або спростування наявної інформації щодо вчинення порушення вимог профільного законодавства, а також встановлення особи, яка вчинила таке порушення.
2. Контрольована послуга може бути проведена Комісією у процесі проведення інспекції або розслідування виключно на підставі постанови про проведення контрольованої послуги, винесеної уповноваженим на проведення інспекції або уповноваженим на проведення розслідування.
Порядок проведення контрольованих послуг встановлюється Комісією як колегіальним органом.
3. Уповноважений на проведення інспекції або уповноважений на проведення розслідування виносить постанову про залучення для проведення конкретної контрольованої послуги працівника Комісії, який належить до обслуговуючого персоналу Комісії та призначений на посаду контролера.
Вимоги до контролерів, порядок призначення особи на посаду контролера та залучення контролера для проведення контрольованої послуги встановлюються Комісією як колегіальним органом.
4. Процес проведення контрольованої послуги в обов’язковому порядку фіксується за допомогою застосування аудіо-, фото- та/або відеофіксації, без використання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації. При цьому згода особи, щодо якої проводиться контрольована послуга, чи працівників такої особи або інших осіб, залучених до обслуговування клієнтів такою особою, на проведення зазначеної фіксації не вимагається.
Матеріали аудіо-, фото- та/або відеофіксації долучаються до матеріалів інспекції або розслідування та можуть бути доказами під час фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справи про порушення профільного законодавства.
5. Процес проведення контрольованої послуги завершується у порядку, встановленому Комісією як колегіальним органом, пред’явленням уповноваженим на проведення інспекції або уповноваженим на проведення розслідування особі, щодо якої проводиться така контрольована послуга, постанови про проведення контрольованої послуги, постанови про залучення контролера, службового посвідчення та наданням копії постанови Комісії про проведення інспекції або розслідування.
Уповноважений на проведення інспекції або уповноважений на проведення розслідування долучає до матеріалів відповідної інспекції або розслідування матеріали, отримані у процесі проведення контрольованої послуги, виключно після пред’явлення особі, щодо якої проводиться контрольована послуга, документів, зазначених в абзаці першому цієї частини.
6. У процесі проведення контрольованої послуги не можуть вчинятися правочини щодо розміщення, обігу та викупу цінних паперів, укладатися товарні спот-контракти, деривативні контракти та договори про заміну сторони деривативного контракту.
7. Договори, укладені у процесі проведення контрольованої послуги, є нікчемними.
8. Вся інформація, пов’язана з процесом проведення контрольованої послуги, зокрема про осіб, які є контролерами, є професійною таємницею.
Особи, щодо яких проводилася контрольована послуга, працівники таких осіб та інші особи, залучені до обслуговування клієнтів такими особами, зобов’язані не розголошувати інформацію, пов’язану з процесом проведення контрольованої послуги, та несуть відповідальність за недотримання цієї вимоги.
9. Витрати, понесені особою, щодо якої проводилася контрольована послуга, пов’язані з наданням послуг, зокрема з ідентифікацією клієнта, проведенням операцій та укладенням договорів у процесі контрольованої послуги, не є заподіянням шкоди такій особі, за умови що процес контрольованої послуги проводився в межах та у спосіб, визначені законодавством";
16) доповнити статтями 36-40 такого змісту:
"Стаття 36. Фіксація факту вчинення порушення профільного законодавства
1. Фіксація кожного факту вчинення порушення профільного законодавства здійснюється уповноваженим на супроводження в порядку, встановленому цією статтею.
2. Уповноважений на супроводження складає проект акта про вчинення порушення профільного законодавства у разі наявності доказів вчинення порушення профільного законодавства, достатніх для складання такого проекту, в отриманих:
1) документах від структурного підрозділу Комісії, який здійснює нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
2) матеріалах інспекції;
3) матеріалах розслідування.
Уповноважений на супроводження надсилає зазначений проект акта особі, щодо якої планується скласти акт про вчинення порушення профільного законодавства (далі - акт про правопорушення), для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для їх надання, який не може становити менше п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання проекту такою особою.
3. Акт про правопорушення має містити:
1) ідентифікаційні дані особи, щодо якої складено акт;
2) посилання на норми законодавства (статті, частини, пункти), порушення вимог яких зафіксовано у діях особи, щодо якої складено акт;
3) узагальнені доводи уповноваженого на супроводження щодо предмета розгляду справи про порушення профільного законодавства;
4) обставини, що підтверджують доводи уповноваженого на супроводження, з посиланням на відповідні докази;
5) пропоновані заходи впливу, яких уповноважений на супроводження вважає за необхідне вжити за результатами проведення розгляду справи про порушення профільного законодавства. У разі якщо уповноважений на супроводження вважає за необхідне застосувати до особи фінансові санкції (штрафи), зазначається конкретний розмір такої санкції в межах, передбачених статтею 50 цього Закону;
6) підпис уповноваженого на супроводження.
Інші вимоги до змісту та оформлення акта про правопорушення встановлюються Комісією.
4. Уповноважений на супроводження у випадках, встановлених Комісією як колегіальним органом, разом з проектом акта про правопорушення може направити проект угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства, складений відповідно до вимог статті 38 цього Закону.
Особа, щодо якої планується скласти акт про правопорушення, може відмовитися від пропозиції укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання) або протягом зазначеного уповноваженим на супроводження строку надати пропозиції щодо зміни тексту проекту такої угоди.
У разі якщо уповноваженим на супроводження не направлено проект угоди про врегулювання, особа, щодо якої планується скласти акт про правопорушення, може самостійно запропонувати укладення такої угоди, проект якої складається та розглядається з урахуванням вимог статті 38 цього Закону.
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди про врегулювання факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.
5. У разі отримання від особи, щодо якої складено проект акта про правопорушення, коментарів, пропозицій (зокрема щодо укладення угоди про врегулювання або зміни тексту проекту такої угоди), пояснень та/або заперечень уповноважений на супроводження здійснює їх розгляд протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня їх отримання. За результатами такого розгляду уповноважений на супроводження:
1) у разі необхідності - з метою організації перевірки інформації, отриманої від особи, щодо якої складено проект акта про правопорушення, вживає додаткових дій, передбачених порядком розгляду справ про порушення профільного законодавства відповідно до статті 37 цього Закону, або ініціює проведення розслідування відповідно до статті 34 цього Закону;
2) у разі необхідності вносить зміни до тексту проекту акта про правопорушення та/або до тексту проекту угоди про врегулювання, після чого за потреби направляє змінений проект акта та/або змінений проект угоди особі, щодо якої складено такий проект акта, для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для їх надання, який не може становити менше п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання такою особою зміненого проекту (змінених проектів);
3) у разі досягнення згоди щодо тексту проекту угоди про врегулювання зупиняє складання акта про правопорушення та подає таку угоду про врегулювання до Колегії уповноважених на розгляд справ;
4) у разі відсутності пропозицій щодо укладення угоди про врегулювання або недосягнення згоди щодо її тексту направляє акт про правопорушення разом з матеріалами, на підставі яких здійснювалася підготовка такого акта, з коментарями, пропозиціями, поясненнями та/або запереченнями (за наявності) особи, щодо якої складено такий акт, до Колегії уповноважених на розгляд справ.
У разі якщо особа, щодо якої складено проект акта про правопорушення, протягом строку, зазначеного уповноваженим на супроводження, не надала коментарів, пропозицій (зокрема щодо укладення угоди про врегулювання або зміни тексту проекту такої угоди), пояснень та/або заперечень, уповноважений на супроводження вчиняє дії, передбачені пунктом 1 або 4 цієї частини, невідкладно після завершення зазначеного строку.
6. Уповноважений на супроводження у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства має право:
1) ініціювати укладення, укладати та подавати на затвердження до Колегії уповноважених на розгляд справ угоду про врегулювання;
2) ініціювати проведення розслідування відповідно до статті 34 цього Закону;
3) у процесі проведення розгляду справи про порушення профільного законодавства, що здійснюється відповідно до статті 37 цього Закону, надавати інформацію, документи, докази та заявляти клопотання, зокрема щодо залучення експертів та/або свідків, уповноваженому на розгляд справи;
4) здійснювати інші права, передбачені цим Законом.
7. Рішення, які у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства має право прийняти уповноважений на супроводження, оформлюються постановами в порядку, визначеному Комісією як колегіальним органом.
8. Особа, щодо якої складається акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, має право:
1) отримувати правничу допомогу;
2) отримувати копії постанов, що виносяться уповноваженим на супроводження;
3) ознайомлюватися з матеріалами, на підставі яких здійснюється підготовка проекту акта про правопорушення, виготовляти копії з таких матеріалів (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом);
4) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення у відповідь на отримані від уповноваженого на супроводження пропозиції або документи та заявляти клопотання у процесі фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства. Такі коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення підлягають обов’язковому долученню до матеріалів, на підставі яких здійснюється підготовка акта про правопорушення;
5) ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання;
6) оскаржувати в судовому порядку винесені щодо неї постанови уповноваженого на супроводження;
7) не визнавати свою винуватість у вчиненні правопорушення або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, у разі якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для притягнення її до відповідальності;
8) відмовитися давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для притягнення її близьких родичів або членів її сім’ї до відповідальності;
9) бути негайно повідомленою уповноваженим на супроводження про свої права, передбачені цією статтею;
10) здійснювати інші права, передбачені законом.
Стаття 37. Розгляд справ про порушення профільного законодавства
1. Метою розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - справи про правопорушення) є:
1) захист осіб, які не вчиняли порушень профільного законодавства, від притягнення до відповідальності;
2) притягнення до відповідальності осіб, які вчинили порушення профільного законодавства;
3) застосування належних правових процедур врегулювання наслідків вчинення порушень профільного законодавства.
2. Комісія за результатами здійснення нагляду, проведення інспекцій або розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках має право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні профільного законодавства.
Порядок розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - порядок розгляду) встановлюється Комісією як колегіальним органом.
3. Керівник Колегії уповноважених на розгляд справ протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання акта про правопорушення разом з доданими до нього матеріалами, на підставі яких здійснювалася підготовка такого акта, та з коментарями, пропозиціями, поясненнями та/або запереченнями (за наявності) особи, щодо якої складено такий акт, або отримання угоди про врегулювання, визначає уповноваженого на розгляд справ, який здійснюватиме розгляд справи про правопорушення.
У разі спричинення істотної шкоди інвесторам, залежно від тяжкості або тривалості порушення профільного законодавства, обсягів діяльності особи, яка вчинила таке порушення, або величини доходів, які були отримані нею внаслідок його вчинення, або збитків, яких їй вдалося уникнути, та в інших випадках, передбачених порядком розгляду, керівник Колегії уповноважених на розгляд справ у строк, встановлений абзацом першим цієї частини, визначає декількох уповноважених на розгляд справ, які здійснюватимуть розгляд справи про правопорушення.
4. Уповноважений на розгляд справ у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право:
1) розглядати питання щодо притягнення особи, винної у порушенні профільного законодавства, до відповідальності, передбаченої цим Законом;
2) вимагати надання будь-якої інформації (незалежно від способу її збереження або відображення), необхідної для здійснення розгляду справи;
3) залучати для розгляду справи експертів, перекладачів, свідків;
4) проводити, зокрема з використанням відео-, аудіозв’язку, опитування свідків.
У разі прийняття уповноваженим на розгляд справ рішення про проведення опитування свідків, передбаченого цим пунктом, він зобов’язаний не пізніше ніж за три робочі дні до дня опитування у порядку, визначеному Комісією як колегіальним органом, письмово повідомити свідка про проведення опитування. Повідомлення про проведення опитування може містити вимогу до свідка з’явитися для проведення опитування до приміщення Комісії. За згодою свідка його опитування може бути проведено до дати, зазначеної у повідомленні про проведення опитування.
Свідок має право обрати письмову форму проведення опитування, передбаченого цим пунктом, у порядку, визначеному Комісією як колегіальним органом. Обрання письмової форми проведення опитування не вважається відмовою від опитування. У разі обрання письмової форми проведення опитування свідок протягом трьох робочих днів надає у письмовій формі відповіді на запитання уповноваженого на розгляд справ та підписує документ з такими відповідями;
5) направляти особі, щодо якої складено акт про правопорушення, запит про вжиття заходів;
6) затверджувати угоду про врегулювання;
7) застосовувати заходи впливу контрольного характеру;
8) видавати розпорядження про усунення порушення профільного законодавства;
9) здійснювати інші права, передбачені цим Законом.
5. Особа, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право:
1) отримувати правничу допомогу;
2) отримувати копії постанов, що виносяться уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ;
3) ознайомлюватися з матеріалами справи, виготовляти з них копії (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом);
4) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення, які підлягають обов’язковому долученню до матеріалів справи;
5) надавати інформацію, документи, докази та заявляти клопотання, у тому числі щодо залучення експертів, свідків;
6) ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання;
7) оскаржувати в судовому порядку винесені щодо неї уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ постанови, видані розпорядження та інші документи;
8) здійснювати інші права, передбачені законом.
6. Свідки мають право:
1) отримувати правничу допомогу;
2) ознайомлюватися протягом розумного строку з документами, наданими уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ;
3) отримувати пояснення щодо того, яким чином запитання, поставлені у процесі опитування, пов’язані з предметом розгляду справи про правопорушення;
4) ознайомлюватися протягом розумного строку з документом, що фіксує проведення (результати проведення) опитування;
5) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення щодо зафіксованої під час (за результатами) опитування інформації;
6) виправляти (за потреби) стенограму чи протокол опитування;
7) здійснювати інші права, передбачені законом.
7. Особа, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та свідки мають право:
1) не визнавати свою винуватість у вчиненні правопорушення або відмовитися давати пояснення, показання та/або у будь-який момент відмовитися відповідати на окремі запитання, якщо такі пояснення, показання та/або відповіді можуть стати підставою для притягнення їх до відповідальності;
2) відмовитися давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для притягнення їхніх близьких родичів або членів їхніх сімей до відповідальності;
3) бути негайно повідомленими уповноваженим на розгляд справ про свої права, передбачені цією статтею.
8. Уповноважений (уповноважені) на розгляд справ, визначений (визначені) згідно із частиною третьою цієї статті, відповідно до порядку розгляду виносить (виносять) постанову про початок проведення розгляду справи про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду справи про правопорушення (акта про правопорушення або угоди про врегулювання).
9. Рішення, які у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право приймати уповноважений на розгляд справ, оформлюються постановами, розпорядженнями та іншими документами відповідно до порядку розгляду.
10. Розгляд справи про правопорушення здійснюється у присутності особи, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або у присутності уповноваженого представника такої особи.
У разі якщо особа, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або її уповноважений представник були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи про правопорушення, але без поважних причин не з’явилися, такий розгляд може бути здійснений уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справи за її (його) відсутності. У такому разі уповноважений (уповноважені) на розгляд справи повинен (повинні) мати докази, які підтверджують факт отримання такою особою (її уповноваженим представником) повідомлення про місце, дату та час розгляду справи про правопорушення.
11. У процесі проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ повинен (повинні) надати особі, щодо якої складено акт про правопорушення та не укладено угоду про врегулювання, можливість:
1) надати коментарі, пояснення та/або заперечення щодо акта про правопорушення у строк не менше 10 робочих днів;
2) запропонувати укласти угоду про врегулювання.
У разі якщо після винесення постанови про початок проведення розгляду справи про правопорушення особа, щодо якої складено акт про правопорушення, запропонувала укласти угоду про врегулювання, така пропозиція розглядається уповноваженим на супроводження відповідно до статті 36 цього Закону.
У разі якщо за результатами розгляду пропозиції про укладення угоди про врегулювання таку угоду було укладено після винесення постанови про початок проведення розгляду справи про правопорушення, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зупиняє (зупиняють) розгляд акта про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду угоди про врегулювання.
12. Під час проведення розгляду справи уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов’язаний (зобов’язані) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини можливого вчинення порушення профільного законодавства. Встановлення факту вчинення такого порушення не може здійснюватися на підставі доказів, отриманих з порушенням вимог, встановлених цим Законом.
Усі сумніви щодо доведеності вчинення особою порушення профільного законодавства тлумачаться на користь такої особи.
13. Фізичні та юридичні особи зобов’язані не перешкоджати у проведенні розгляду справи про правопорушення шляхом:
1) ненадання або надання не в повному обсязі інформації, пов’язаної з предметом розгляду справи про правопорушення, крім випадків, передбачених пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті;
2) надання недостовірної інформації;
3) надання інформації у формі або у спосіб, що унеможливлює чи ускладнює її використання;
4) знищення документів, інформації, у тому числі які містяться в інформаційних системах (базах даних), інших матеріалів, що можуть бути доказами;
5) неприбуття без поважних причин для проведення опитування або неповідомлення про причини такого неприбуття, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім пункту 4 частини четвертої цієї статті.
14. Під час проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ виносить (виносять) постанови:
1) про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення;
2) про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення;
3) про завершення проведення розгляду справи про правопорушення;
4) про встановлення факту порушення профільного законодавства;
5) про застосування заходів впливу контрольного характеру;
6) про затвердження угоди про врегулювання або про відмову у затвердженні угоди про врегулювання;
7) інші постанови, визначені законодавством.
У разі винесення постанови про затвердження угоди про врегулювання постанови, передбачені пунктами 3-5 цієї частини, не виносяться.
Передбачені цією частиною постанови направляються особі, щодо якої вони винесені, протягом п’яти робочих днів з дня винесення.
15. Постанова про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення виноситься:
1) у випадках, передбачених частиною шістнадцятою цієї статті;
2) у разі настання обставин, що перешкоджають подальшому розгляду справи.
Винесення постанови про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення зупиняє перебіг строку давності, визначеного частиною двадцять першою цієї статті, у разі винесення постанови відповідно до пункту 1 цієї частини.
Проведення розгляду справи про правопорушення зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї частини, на період існування обставин, що перешкоджають подальшому розгляду справи.
16. Якщо у процесі проведення розгляду справи про правопорушення виявлені ознаки вчинення кримінального правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ виносить (виносять) постанову про направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до відповідних правоохоронних органів та направляє (направляють) таке повідомлення з копіями матеріалів справи. У разі якщо за таким повідомленням розпочато кримінальне провадження, такий уповноважений виносить (такі уповноважені виносять) постанову про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення на період кримінального провадження, крім випадків, передбачених абзацом третім цієї частини.
Протягом кримінального провадження, розпочатого за наслідками повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, направленого уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ, перебіг строків притягнення особи до відповідальності, визначених частиною двадцять першою цієї статті, зупиняється, крім випадків, передбачених абзацом третім цієї частини.
У разі якщо у процесі проведення розгляду справи ознаки кримінального правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлені одночасно з ознаками порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ може (можуть) не виносити постанову про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення.
17. Уповноважений (уповноважені) на розгляд справ, крім випадків, передбачених абзацом третім частини шістнадцятої цієї статті, у разі якщо було розпочато кримінальне провадження за наслідками надісланого таким уповноваженим (такими уповноваженими) повідомлення, передбаченого абзацом першим частини шістнадцятої цієї статті, виносить (виносять):
1) постанову про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення - у разі якщо кримінальне провадження закрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, або з цієї самої підстави судом ухвалено виправдувальний вирок;
2) постанову про завершення проведення розгляду справи про правопорушення - у разі якщо кримінальне провадження закрито з інших підстав, передбачених статтею 284 Кримінального процесуального кодексу України;
3) постанову про завершення проведення розгляду справи про правопорушення - у разі якщо у кримінальному провадженні ухвалено судове рішення, у якому суд вирішив обвинувачення по суті.
18. Постанова про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення виноситься у разі:
1) настання випадку, передбаченого пунктом 1 частини сімнадцятої цієї статті;
2) якщо угода про врегулювання вважається розірваною з підстави, передбаченої абзацом першим частини п’ятої статті 38 цього Закону;
3) зникнення обставин, що перешкоджали розгляду справи.
19. Постанова про завершення проведення розгляду справи про правопорушення виноситься у разі:
1) якщо за наслідками розгляду справи про правопорушення встановлено відсутність складу порушення профільного законодавства або малозначність такого порушення;
2) настання випадку, передбаченого пунктом 2 або 3 частини сімнадцятої цієї статті.
20. Постанова про встановлення факту порушення профільного законодавства виноситься у разі встановлення складу порушення такого законодавства та за умови, що особа підлягає звільненню від відповідальності у зв’язку із завершенням визначеного частиною двадцять першою цієї статті строку притягнення до передбаченої цим Законом відповідальності за порушення профільного законодавства.
Передбачена абзацом першим цієї частини постанова може бути оскаржена у судовому порядку в частині встановлення складу порушення профільного законодавства.
21. Особа звільняється від передбаченої цим Законом відповідальності за порушення профільного законодавства, якщо минуло:
1) дев’ять місяців з дня виявлення порушення або три роки з дня вчинення порушення, крім випадків, зазначених у пункті 2 цієї частини;
2) п’ять років з дня вчинення порушення заборони (заборон), передбаченої (передбачених) статтями 21 та/або 22 Закону України "Про товарні біржі" та/або статтями 150, 153 та/або 159 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а при триваючому порушенні, зазначеному в цьому пункті, - три роки з дня його виявлення.
Перебіг строків, визначених цією частиною, зупиняється у випадках, передбачених цією статтею.
22. Постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру виноситься у разі встановлення складу порушення профільного законодавства та за умови, що не закінчилися строки давності, визначені частиною двадцять першою цієї статті.
23. При визначенні заходів впливу контрольного характеру, які підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов’язаний (зобов’язані) взяти до уваги такі обставини:
1) тяжкість і тривалість порушення;
