Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

3. Особи, які прямують транзитом, проходять медичний огляд, результати якого зазначаються у відкритій довідці в особовій справі, за потреби - необхідне лікування, а також гігієнічне миття та прання особистого одягу.

4. До роботи з благоустрою та господарського обслуговування СІЗО особи, які прямують транзитом, не залучаються, побачення їм не надаються (за винятком побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), посилки, бандеролі та грошові перекази вони не одержують.

Особи, які прямують транзитом, можуть одержувати передачі від родичів та інших осіб з дозволу адміністрації СІЗО відповідно до статті 112 КВК та у порядку, передбаченому главою 2 розділу VI цих Правил.

1. Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 115 КВК ув'язненим і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Ув'язненим надаються безплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення, крім випадків, передбачених статтею 11-1 Закону України "Про попереднє ув'язнення".

Засудженим надають індивідуальне спальне місце і постільні речі, забезпечують одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов. Засуджені відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 80 "Про затвердження Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань".

2. За заявою ув'язненого чи засудженого та у разі відсутності коштів на його особовому рахунку персонал СІЗО видає індивідуальні засоби гігієни (мило, зубна щітка, зубна паста, одноразова бритва, засоби особистої гігієни (для жінок)).

3. Для загального користування до камер відповідно до встановлених норм та з урахуванням кількості осіб, яких у них тримають, видають:

періодичні видання з бібліотеки СІЗО;

настільні ігри (шашки, шахи, доміно, нарди, інші логічні ігри);

інвентар для прибирання камери;

швейні голки, манікюрні ножиці (можуть бути видані в короткочасне користування під контролем персоналу СІЗО та під особистий підпис у журналі довільної форми).

4. Адміністрація СІЗО створює умови для задоволення особливих потреб ув'язнених і засуджених з інвалідністю та похилого віку. За потреби будівлі, режимні корпуси та приміщення обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо).

5. Забезпечення ув'язнених і засуджених мийними засобами та засобами особистої гігієни здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року № 233/5 "Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників Державної кримінально-виконавчої служби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 204/20517.

6. Вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років, розміщуються в камерах, обладнаних відповідно до Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення слідчого ізолятора, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1275/21587 (із змінами).

7. Лазне-пральне обслуговування ув'язнених і засуджених здійснюється відповідно до Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (із змінами).

1. Ув'язнені та засуджені забезпечуються харчуванням за нормами та в порядку, визначеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року № 336 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" (із змінами), від 27 грудня 2001 року № 1752 "Про норми харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу" (із змінами), а також Положенням про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2021 року № 2160/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2021 року за № 800/36422.

2. Приймання їжі ув'язненими і засудженими проводиться в камерах у години, установлені розпорядком дня. Для своєчасної доставки їжі з їдальні СІЗО до камер залучаються засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

3. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, приймають їжу в приміщенні для приймання їжі відділення соціально-психологічної служби або в їдальні. Ув'язнені, які працюють у майстернях або робочих камерах, приймають їжу за місцем роботи у спеціально відведених місцях з дотриманням вимог санітарії та гігієни або в камерах.

4. З метою підтримання належного порядку видача їжі в камери та її приймання в їдальні обов'язково здійснюються під контролем персоналу СІЗО.

5. Примусове годування осіб, узятих під варту, (засуджених), які заявили про відмову від прийняття їжі, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду відповідно до Порядку примусового годування та умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від приймання їжі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 385.

1. Ув'язнені; особи, засуджені до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особи, засуджені до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії; особи, які прямують транзитом, тримаються в СІЗО у власному одязі та взутті (без металевих супінаторів).

2. З часу надходження до СІЗО вироку суду першої інстанції щодо засудження особи до довічного позбавлення волі ця особа забезпечується одягом спеціального зразка. Переміщення такої особи територією СІЗО та за її межами (крім участі у судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

3. Засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, адміністрація СІЗО забезпечує одягом відповідно до Порядку забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року № 280/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 261/20574 (із змінами).

1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина.

2. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

3. Основними завданнями медичної частини є:

надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги;

організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду;

організація належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного нагляду;

організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини;

гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя.

4. Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційні ізолятори для людей, які хворіють на туберкульоз, та хворих з кишковими інфекціями, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, туберкульозний кабінет, приміщення для зберігання лікарських засобів. Усі приміщення медичної частини обладнуються технічними засобами нагляду і контролю.

5. Амбулаторія медичної частини призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув'язненим і засудженим.

До складу амбулаторії входять кабінети завідувача медичної частини, лікарського прийому (терапевт, фтизіатр, інфекціоніст, психіатр, нарколог, стоматолог та інші), долікарського прийому (фельдшери, медсестри), фізіотерапевтичний, процедурний, допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний.

В амбулаторії обладнуються приміщення для клініко-діагностичної лабораторії, зберігання лікарських засобів, очікування прийому.

6. Стаціонар медичної частини призначений для:

стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб;

тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні до їх направлення до спеціалізованих закладів охорони здоров'я;

лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров'я відповідно до медичних висновків.

7. У режимних корпусах СІЗО обладнуються кімнати (медичні кабінети) для проведення амбулаторного прийому ув'язнених і засуджених.

8. За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я.

1. Порядок лікувально-профілактичної і санітарно-протиепідемічної роботи в СІЗО визначається Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та законодавчими актами.

2. Надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення", статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (із змінами), Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).

3. У СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.

4. У СІЗО забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до СІЗО, проходять санітарну обробку, що включає миття ув'язнених та засуджених в лазні з обов'язковою заміною натільної білизни, дезінфекцією, дезінсекцією особистого одягу у дезінфекційній камері. Чоловікам за потреби проводиться стрижка волосся на голові, бриття підборіддя, бороди, вусів.

Лазне-пральне обслуговування ув'язнених і засуджених здійснюється у порядку, встановленому Положенням про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (із змінами).

Під час проведення миття в лазні ув'язненим і засудженим чоловікам за потреби організовується стрижка волосся на голові, бриття підборіддя, бороди та вусів, ув'язненим і засудженим жінкам - стрижка волосся.

Ув'язненим та засудженим чоловікам дозволяється носити коротку бороду та вуса за умови, що вони відповідають вимогам гігієни, а також охайну зачіску, з довжиною волосся не більше 5 сантиметрів.

5. Ув'язнені та засуджені підлягають обов'язковому тілесному огляду під час гігієнічного миття.

Для забезпечення контролю за дотриманням неповнолітніми особами правил гігієни та санітарії персонал СІЗО щодня здійснює обхід камер СІЗО з одночасним проведенням огляду неповнолітніх осіб на предмет виявлення тілесних ушкоджень і татуювань. Результати таких обходів та оглядів персонал СІЗО доповідає рапортом заступнику начальника СІЗО із соціально-виховної і психологічної роботи та фіксує у журналі проведення обходів камер СІЗО та огляду неповнолітніх осіб, яких у них тримають (додаток 37).

Результати оглядів новоприбулих неповнолітніх осіб на предмет виявлення у них тілесних ушкоджень і татуювань фіксуються в їхніх медичних картах та журналі реєстрації новоприбулих неповнолітніх осіб (додаток 38).

У разі виявлення тілесних ушкоджень у ув'язнених чи засуджених персонал СІЗО повідомляє медичних працівників, які діють відповідно до пункту 9 глави 2 розділу II цих Правил.

6. У СІЗО ув'язнені та засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер та відділення для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування СІЗО, або у разі потреби - до персоналу СІЗО. Медичним працівникам не дозволяється заходити до камер і залишатися там без супроводу персоналу СІЗО.

Посадова особа СІЗО, до якої звернувся хворий ув'язнений або засуджений, зобов'язана вжити заходів до організації надання йому медичної допомоги. Виведення на амбулаторне лікування організовується так, щоб шлях ув'язнених і засуджених із камер до амбулаторії та у зворотному напрямку був найкоротшим й унеможливлював порушення вимог ізоляції. Пересування хворих на інфекційні захворювання здійснюється окремо від усіх інших осіб.

Амбулаторний прийом проводиться у медичних кабінетах режимних корпусів СІЗО за попереднім записом.

До медичного кабінету ув'язнених і засуджених виводять індивідуально або групами по 3 - 5 осіб з додержанням вимог ізоляції.

7. Прийом ув'язнених і засуджених ведеться індивідуально та конфіденційно. Медичні обстеження (огляди) ув'язнених і засуджених проводяться поза межами чутності, а також (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.

8. Поміщення хворих ув'язнених і засуджених у стаціонар медичної частини проводиться за висновком лікуючого лікаря.

Розміщення хворих ув'язнених і засуджених у стаціонарі медичної частини проводиться з дотриманням вимог ізоляції.

Особи, щодо яких є підозра на наявність у них інфекційних або паразитарних захворювань, розміщуються в інфекційному ізоляторі медичної частини. Первинна санітарна обробка таких осіб здійснюється в останню чергу з обов'язковою дезінфекцією одягу й особистих речей.

9. Лікарські засоби ув'язнені та засуджені приймають відповідно до медичних призначень під контролем медичного працівника.

За потреби цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів їх видають на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікуючого лікаря.

10. Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.

11. Ув'язнені та засуджені, які вибувають із СІЗО, підлягають медичному огляду. До переміщення не допускаються хворі в гострій стадії захворювання, хворі на інфекційні захворювання (крім людей, які хворіють на туберкульоз), уражені педикульозом, коростою, які не пройшли встановленого курсу лікування.

Засуджені, які хворіють на туберкульоз із бактеріовиділенням, та захворювання, що передаються статевим шляхом, вироки щодо яких набрали законної сили, направляються на лікування до спеціалізованих лікарняних закладів.

Переміщення людей, які хворіють на туберкульоз, до лікарняних закладів та закладів охорони здоров'я, судів, для проведення слідчих дій здійснюється автомобілями спеціалізованого призначення з додержанням санітарно-гігієнічних норм.

12. Переміщення до (із) закладу охорони здоров'я засудженого до довічного позбавлення волі, якому відповідно до КВК визначено тримання у приміщеннях камерного типу, здійснюється конвоєм кількістю не менше п'яти осіб, до складу якого обов'язково повинен входити кінолог зі службовим собакою. Переміщення жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється без залучення кінолога зі службовим собакою.

13. За потреби ув'язнені та засуджені за письмовими заявами можуть отримувати виписки зі своїх медичних карт та передавати їх близьким родичам.

14. Ув'язнені та засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров'я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Оплату таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів здійснюють ув'язнені та засуджені або їхні родичі за рахунок власних коштів.

Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах під наглядом медичних працівників. У разі потреби у лікуванні в умовах стаціонару ув'язнений або засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров'я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.

Адміністрація СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону ув'язнених та засуджених під час лікування у закладах охорони здоров'я.

15. Дезінфекція водогінних мереж, камер, приміщень для проживання, харчування, інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень проводиться персоналом СІЗО за рекомендаціями медичних працівників відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1. Психіатрична допомога ув'язненим і засудженим, які страждають на психічні розлади і тримаються в СІЗО, надається відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

2. У разі виникнення підозри на наявність психічних розладів в ув'язненого чи засудженого медичний працівник негайно викликає екстрену медичну допомогу з подальшим повідомленням лікаря-психіатра.

У разі тяжких психічних розладів, у тому числі інтоксикаційних та алкогольних психозів, діагностованих лікарем-психіатром, медичні працівники негайно вживають заходів щодо направлення такого ув'язненого або засудженого до закладу охорони здоров'я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (із змінами).

У разі агресивної поведінки з проявами буйства ситуативного характеру, намагання в збудженому стані вчинити членоушкодження до ув'язненого або засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами медичної частини.

3. Заходи ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад, під час надання їй психіатричної допомоги застосовуються за рішенням начальника СІЗО на підставі висновку лікаря-психіатра і лише тоді, коли всіма іншими законними заходами не можна запобігти діям особи, що становлять безпосередню небезпеку для неї або інших осіб.

4. Про поміщення ув'язненого або засудженого до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами посадова особа СІЗО складає акт, у якому зазначаються підстави для застосування ізоляції, лікар (комісія лікарів), який (яка) зробив(ла) висновок, інші особливості застосування такого заходу. Акт підписують присутній черговий помічник, медичний працівник та молодші інспектори чергової зміни, які брали участь у поміщенні хворого до палати-ізолятора для осіб з психічними розладами, та затверджує начальник СІЗО. Акт долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого, а також робиться запис у його медичній карті.

5. Перед поміщенням ув'язненого чи засудженого до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами його ретельно оглядає медичний працівник, персонал чергової зміни вилучає всі небезпечні предмети та роз'яснює необхідність його перебування в палаті, дотримання режиму та про тимчасовість заходу. Відповідно до психічного стану хворого його супровід здійснюють два молодших інспектори чергової зміни та лікар-психіатр.

6. Застосовуючи до осіб з психічними розладами заходи фізичного обмеження, адміністрація та персонал СІЗО керуються Правилами застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 570/28700.

7. Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть надаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій у науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Допускається надання відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або її законного представника для:

організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;

провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

Забороняється без письмової згоди особи або її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити кінозйомку, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями під час надання їй психіатричної допомоги.

1. Відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат" та Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (із змінами), начальники СІЗО мають право посвідчувати заповіти та довіреності ув'язнених і засуджених, яких тримають у цих установах. Зазначені акти прирівнюються до нотаріально посвідчених, державне мито при цьому не справляється.

2. Після посвідчення начальником СІЗО заповіту один посвідчений примірник видають заповідачу, інший негайно направляють до державного нотаріального архіву чи до державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Довідка про здійснення зазначеної дії разом з копією заповіту чи довіреності долучаються до особової справи ув'язненого чи засудженого.

Посвідчену довіреність вручають особі, від імені якої вона посвідчена, або на прохання такої особи і за її рахунок надсилають за зазначеною нею адресою особі, на ім'я якої видано таку довіреність.

Копії заповіту і довіреності долучаються до особової справи ув'язненого чи засудженого.

3. Розгляд питань, пов'язаних з громадянством України, адміністрація СІЗО здійснює відповідно до Закону України "Про громадянство України", а щодо ув'язнених і засуджених іноземців та осіб без громадянства - відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про попереднє ув'язнення" та КВК.

1. Державну реєстрацію укладення шлюбу ув'язнених і засуджених у СІЗО проводить відповідно до чинного законодавства орган реєстрації актів цивільного стану (далі - орган РАЦС) за місцем розташування СІЗО.

2. Особа, яка виявила бажання одружитися з ув'язненим чи засудженим, звертається до органу РАЦС для отримання бланка спільної заяви про укладення шлюбу та подає його адміністрації СІЗО. У разі взаємної добровільної згоди на укладення шлюбу та відсутності обставин, що цьому перешкоджають, ув'язнений або засуджений заповнює свою частину бланка заяви.

Достовірність підпису на заяві ув'язненого або засудженого засвідчує начальник СІЗО. Посвідчена заява передається іншій стороні для подальшого оформлення в органі РАЦС.

3. Державна реєстрація укладення шлюбу проводиться тільки за наявності документів, що посвідчують осіб, які одружуються, у спеціально виділеному приміщенні СІЗО. Загальна кількість запрошених з боку осіб, які укладають шлюб, крім представника органу РАЦС, не може бути більше шести осіб.

Особам, присутнім на реєстрації шлюбу ув'язненого з боку осіб, які укладають шлюб, необхідно мати відповідний дозвіл, виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Оплата державного мита за державну реєстрацію укладення шлюбу та інші необхідні витрати проводяться за рахунок осіб, які укладають шлюб.

4. Після державної реєстрації укладення шлюбу адміністрація СІЗО надає позачергове тривале побачення засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, у порядку, передбаченому статтею 110 КВК та главою 1 розділу VII цих Правил.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення", статті 110 КВК та глави 1 розділу VII цих Правил короткострокові побачення після державної реєстрації шлюбу адміністрація СІЗО може надати:

іноземцям, яких тримають під вартою, - за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження;

особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, - на підставі письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку;

засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, - з письмового дозволу начальника СІЗО або його заступника;

ув'язненим та засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням - з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.

На прохання осіб, які укладають шлюб, адміністрація СІЗО надає можливість проведення обряду вінчання.

5. Державна реєстрація розірвання шлюбу (розлучення) ув'язнених і засуджених здійснюється відповідно до законодавства.

Порядок поховання ув'язнених і засуджених, які померли у СІЗО, оформлення документів щодо видачі їх тіл визначається відповідно до законодавства.

1. Після прибуття до СІЗО військовополонені підлягають особистому обшуку з роздяганням, а їх речі - огляду. Особистий обшук з роздяганням проводиться тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає обшуку.

2. Військовополонених тримають у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) ізольованих приміщеннях (камерах). Військовополонені щодня почергово здійснюють прибирання приміщень (камер) з миттям підлоги та провітрюванням.

3. Військовополонені під час перебування в дільницях для тримання військовополонених до праці не залучаються.

4. Військовополонені мають право на щоденну прогулянку тривалістю одна година.

5. У дільниці для тримання військовополонених організовується розпорядок дня, що затверджується наказом начальника СІЗО. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх приміщеннях (камерах), де перебувають військовополонені.

6. Облік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, наявних у військовополонених під час прибуття, і дозволених для зберігання при собі, посилок, отриманих військовополоненими, дисциплінарних стягнень, накладених на військовополонених, а також облік проведених зустрічей здійснюється у особовій картці військовополоненого відповідно до додатка 9 до Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269.

 

 

Продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м'яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, зіпсовані продукти харчування, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби).

До заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать:

предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;

будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;

гроші, цінні речі, цінні папери;

оптичні прилади (крім окулярів);

будь-які вироби з дорогоцінних металів;

наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування));

будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура (за винятком телевізора, DVD-плеєра - по одному на камеру або жиле приміщення);

радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них;

комп'ютерна техніка (за винятком комп'ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі або для реалізації права на користування мережею Інтернет у порядку, передбаченому КВК);

проводи, дроти, мотузки тощо;

будь-які меблі та предмети побуту, крім установлених у камері, а також різного роду статуетки та сувеніри тощо;

будь-яка побутова техніка, крім електрочайника потужністю не більше 2 кВт, електрокип'ятильника промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт;

електричні спіралі, татуювальні пристрої тощо;

вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, тарілки тощо (крім поліетиленового посуду, металевого кухля та миски);

продукція порнографічного характеру, яка визнається такою відповідно до Закону України "Про захист суспільної моралі";

бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети;

будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали;

гральні карти заводського та кустарного виготовлення;

фотоапарати, фотоматеріали, хімікати;

лакофарбові речовини, розчинники тощо (за винятком фарб і речовин, призначених для малювання);

будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанцій на здані на зберігання гроші, цінності, речі);

топографічні карти, компаси;

формений одяг і знаки розрізнення військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, а також поясні ремені, підтяжки, краватки;

музичні інструменти;

будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами, а також виготовлене власноруч (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари, гирі, гантелі, штанги тощо).

Примітки:

1. Засудженим до довічного позбавлення волі, яким відповідно до КВК визначено тримання у приміщеннях камерного типу, забороняється мати при собі та зберігати в камерах дзеркала, запальнички багаторазового використання, бритви для гоління (крім електричних та механічних), інші гострорізальні та колючі предмети.

2. Неповнолітнім особам забороняється отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі тютюнові вироби.

3. У посилках і передачах забороняється передавати ув'язненим і засудженим продукти харчування в скляній та металевій тарі, крім випадків придбання таких продуктів у крамниці СІЗО.

 

Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури; свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква, зелень - до 1 кг кожного найменування); сухі кондитерські вироби, продукти швидкого приготування (крупи, у тому числі гречана, що не потребують термічної обробки, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці тощо), чай, цукор та кава - до 1 кг кожного найменування; тютюнові вироби - не більше 30 пачок цигарок або махорки, сірники - не більше 10 коробок або одна запальничка разового використання.

До предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать:

одяг за сезоном - не більше двох комплектів;

взуття за сезоном - не більше однієї пари;

труси, панчохи (шкарпетки), носові хустинки;

діловий костюм, спортивний костюм - по одному комплекту;

спортивне взуття, кімнатні або спортивні тапочки - по одній парі;

для жінок - халати та сукні, хустки, головні убори, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні засоби, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси, виготовлені з некоштовних матеріалів;

годинники ручні або кишенькові з некоштовних металів, які не виконують функції фото- та відеокамери, мобільного телефону, GPS навігатора, плеєра, не мають доступу до мережі Інтернет - 1 штука;

постільні речі, рушник - 1 комплект;

засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, креми, піна, гелі до та після гоління, дезодоранти (кулькові, сухі) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці) - не більше одного комплекту;

лікарські засоби або їх аналоги, медичні вироби - лише за призначенням лікуючого лікаря за потреби цілодобового невідкладного приймання та підтримання життєдіяльності організму;

художня література - до 10 примірників, газети та журнали, у тому числі релігійного змісту, - без обмежень;

підручники для тих, хто навчається, - у необхідній для навчання кількості;

щітки для одягу та взуття;

поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;

овочечистки з горизонтальним (поперечним) керамічним лезом завдовжки до 6 см, овочерізки ручні та терки ручні - до 3 штук на камеру або на 10 осіб;

термос об'ємом до 1 л (1 шт.);

портативні аудіоплеєри з літературними або художніми творами, зарядні пристрої до них та дротові навушники без мікрофона - 1 штука кожного найменування;

шашки, шахи, доміно, нарди - по одному комплекту;

ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них - 1 штука;

натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;

електрочайники потужністю не більше 2 кВт, - один на камеру або на 10 осіб;

побутові електровентилятори промислового виробництва - один на камеру (видаються у літній період);

телевізори (без можливості виходу в мережу Інтернет), холодильники із загальним об'ємом до 280 літрів, DVD-плеєри - по одному на камеру або жилу секцію, USB флеш-накопичувачі - 1 штука, CD-, DVD-диски - не більше 10 одиниць на камеру або жилу секцію;

електрокип'ятильники промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт - один на 5 осіб;

цифрові ефірні тюнери T2 - по одному на камеру або жилу секцію;

подовжувачі, гірлянди для новорічних свят фабричного (заводського) виготовлення - не більше 2 штук на камеру або жилу секцію довжиною до 10 метрів кожний;

пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння та зарядні пристрої до них - 1 штука кожного найменування;

планшетний комп'ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього, клавіатура та дротові навушники без мікрофона - 1 штука кожного найменування (для користування засудженими);

зовнішній акумулятор ємністю до 15000 мА/год та зарядний пристрій до нього - 1 штука кожного найменування.

Примітки:

1. За умови забезпечення безпеки персоналу СІЗО та засуджених на період проведення засудженими до довічного позбавлення волі, яким відповідно до КВК визначено тримання у приміщеннях камерного типу, санітарно-гігієнічних заходів дозволяється видавати їм для власного користування (за потреби) безпечні бритви для гоління з касетними головками, а також у визначений розпорядком дня час - голки та ножиці з обов'язковим поверненням їх персоналу СІЗО після використання.