Про затвердження Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

Відповідно до положень Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України "Про попереднє ув’язнення" та "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", з метою належної організації лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що додається.

2. Державній пенітенціарній службі (Лісіцков О.В.) довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів, керівників територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та забезпечити його виконання.

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11 жовтня 2006 року № 193 "Про затвердження Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2006 року за № 1310/13184.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної пенітенціарної служби генерал-майора внутрішньої служби Дуку О.О. і департамент виробничої діяльності та ресурсного забезпечення Державної пенітенціарної служби (Пудак В.А.)

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Це Положення розроблено відповідно до положень Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та "Про попереднє ув’язнення" і з метою належного комунально-побутового обслуговування засуджених та осіб, узятих під варту.

1.2. Лазне-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (далі - установа), включає:

організацію регулярного щотижневого миття в лазні з обов'язковою заміною натільної та постільної білизни, рушників;

прання верхнього одягу, натільної та постільної білизни, рушників та іншого майна, крім шкарпеток. Прання шкарпеток засудженими (особами, взятими під варту) здійснюється самостійно;

дезінфекцію (дезінсекцію) верхнього одягу, натільної та постільної білизни, постільних речей (ковдр, матраців, подушок), рушників (далі - речове майно);

ремонт речового майна;

надання перукарських послуг;

забезпечення милом, пральним порошком, кальцинованою содою та іншими мийними засобами для лазне-пральних, санітарно-гігієнічних та туалетних потреб згідно з установленими законодавством нормами;

забезпечення лазне-пральним обладнанням і запасними частинами до нього, інвентарем, перукарським інструментом та іншими експлуатаційними матеріалами, коштами на оплату витрат на лазне-пральне обслуговування.

1.3. Лазне-пральні послуги надаються безоплатно особам, узятим під варту, засудженим неповнолітнім, які відбувають покарання у виховних колоніях, особам з інвалідністю I та II груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам та жінкам пенсійного віку (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на туберкульоз із бактеріовиділенням.

1.4. Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, з нарахованого їм заробітку або іншого доходу відшкодовують вартість наданих їм лазне-пральних послуг.

Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють (карантин, невиконання обов’язків адміністрацією установи щодо залучення засуджених до праці, погодні умови, хвороба) і не отримують за цей час заробітну плату та не мають іншого доходу (пенсії, грошові перекази), зазначені послуги надаються за встановленими нормами безоплатно.

1.5. Адміністрація установи організовує лазне-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) у лазнях та пральнях (лазне-пральних комплексах), а також у разі необхідності - у лазнях і пральнях підприємств, що не належать до сфери управління Міністерства юстиції України.

Начальник установи не менше 1 разу на місяць особисто перевіряє стан цієї роботи з відмітками у книгах обліку відвідування лазні установи та обліку прийняття (видачі) білизни і використання мийних засобів (додатки 1 і 2 до цього Положення).

1.6. Нові лазні і пральні в установах створюються за рішенням Міністерства юстиції України.

1.7. Контроль за експлуатацією споруд лазень, пралень та санпропускників, їх комунального і технологічного обладнання, станом техніки безпеки, виконанням правил протипожежної безпеки та санітарно-епідеміологічного стану, проведенням інструктажів з питань охорони праці та надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих здійснюється Міністерством юстиції України, посадовими особами міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань, установ відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

1.8. Порядок технологічного процесу прання білизни, послідовність виконання робіт та приготування розчинів мийних засобів установлюються Міністерством юстиції України.

1.9. Розрахунок потреби для забезпечення установ лазне-пральним обладнанням, майном та матеріалами, їх витребовування та звіти про використання подаються у строки і за формами, що встановлює Міністерство юстиції України.

2.1. Лазне-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) організовується в будівлі житлової зони установи (режимних корпусах слідчих ізоляторів) та з дозволу Міністерства юстиції України - на території виробничої зони установи у спеціальній будівлі, збудованій або реконструйованій відповідно до вимог Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11-2002)", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01 березня 2002 року № 45.

2.2. Структура і площа приміщень лазніта пральні повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 3 до цього Положення. Зразок вивісок на приміщеннях лазне-пральних комплексів та їх розміщення встановлюється Міністерством юстиції України.

2.3. Пральня розташовується в одному приміщенні з лазнею з облаштуванням окремого входу. Планування приміщень пральні повинно забезпечувати безперервність і послідовність технологічного процесу прання й не допускати контакту чистого та брудного речового майна.

На одній частині пральні передбачаються приміщення для приймання і сортування речового майна, а на іншій - приміщення для прання, сушіння і прасування, лагодження, зберігання і видачі чистого речового майна.

Між цими частинами розташовуються санітарний шлюз, що має з обох боків пральні вхід, а також кімната працівників (робітників), душова та туалет.

Обидві частини приміщення пральні ізолюються капітальною стіною або перегородкою.

2.4. Продуктивність пральні повинна забезпечувати прання білизни із розрахунку: на одну особу, взяту під варту, - 6,0 кг, на одного засудженого - 6,5 кг на місяць.

2.5. Потреба у пральному обладнанні визначається, ураховуючи обсяги прання білизни на одну особу, які зазначені в пункті 2.4 цього розділу, та за середньосписковою чисельністю осіб, які тримаються в установі.

Пральня забезпечується таким основним технологічним обладнанням: пральними машинами, центрифугами, сушильними барабанами або кулісними шафами, гладильними котками (каландрами), дезінфекційним обладнанням для дезінфекції білизни інфекційних хворих. Розрахунок потреби у технологічному обладнанні пральні наведено в додатку 4 до цього Положення.

Технологічне обладнання пральні повинно бути заземлене відповідно до вимог законодавства.

2.6. Пропускна спроможність лазні повинна забезпечувати щотижневе миття засуджених (осіб, узятих під варту) і перебування їх у лазні протягом 40 хвилин при 12-годинній роботі лазні. При цьому кількість робочих днів лазні на тиждень не повинна перевищувати п’яти залежно від кількості місць (в інші дні передбачаються санітарний день для проведення генерального прибирання приміщень та вихідні (неробочі) дні).

2.6.1. Лазня пропускного типу забезпечує можливість проведення як гігієнічного миття, так і санітарної обробки. Для цього передбачаються окремі вхід та вихід, приміщення для роздягання (де особи, які миються, передають речове майно до дезінфекційної камери), приміщення для одягання (куди вони виходять після миття і де отримують через віконце відділення камери речове майно, що пройшло дезінфекцію чи дезінсекцію) та місце для стаціонарної дезінфекційної камери.

2.6.2. Приміщення для миття засуджених (осіб, взятих під варту) облаштовуються душовими сітками із розрахунку одна на 15 осіб. Вихідними даними для проведення розрахунку потреби у душових сітках є середньоспискова чисельність осіб в установі і кількість робочих днів лазні на тиждень.

Кожна душова сітка облаштовується водорозбірними кранами для гарячої та холодної води. У разі потреби встановлюються водорозбірні колонки.

2.6.3. При відсутності лазні перепускного типу санітарну обробку проводять у лазні туалетного типу. При цьому приміщення для роздягання (одягання) після передачі речового майна до пральні та відбуття засуджених (осіб, взятих під варту) у мийне відділення піддається дезінсекції. Дезінсекція всіх приміщень лазні проводиться після кожної групи тих, хто миється, із застосуванням дезінфекційних засобів.

Обробка речового майна у цих випадках здійснюється в стаціонарних дезінфекційних камерах установи.

2.6.4. Для дотримання належного санітарно-гігієнічного стану в установі між виробничою і житловою зонами передбачається санпропускник з приміщеннями для роздягання (одягання) та душовими кімнатами для прийняття гігієнічного душу засудженими після повернення з роботи на підприємстві (у виробничій майстерні) установи.

Контроль за станом та експлуатацією санпропускника, його комунальним і технологічним обладнанням, технікою безпеки та правилами протипожежної безпеки покладається на керівника виробничої служби установи відповідно до пункту 1.7 розділу І цього Положення.

2.7. Пропускна спроможність дезінфекційного обладнання повинна відповідати пропускній спроможності лазні із розрахунку однієї дезінфекційної камери на 10 душових сіток з одночасним завантаженням 10-20 комплектів верхнього одягу або постільних речей.

2.8. Штучне освітлення приміщень лазні і пральні проектується з урахуванням вимог законодавства щодо будівельних норм і правил. Світильники в приміщеннях з мокрим і вологим режимом встановлюються відповідно герметичного і напівгерметичного типів.

2.9. Лазня і пральня обладнуються водопроводом, каналізацією, центральним (автономним) опаленням, гарячим водо- та паропостачанням.

2.10. Лазне-пральний комплекс забезпечується безперебійно водою, якість якої відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. ДСанПіН 2.2.4-171-10)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747, в кількості: для одного миття в лазні - 30 л (миття з тазами на лавах і ополіскуванням у душі) або 45 л (миття в душових кабінах) на одну особу; на 1 кг сухої білизни в місяць: для механізованого прання - 75 л, у тому числі гарячої води - 15 л; для немеханізованого прання - 40 л, у тому числі гарячої води - 15 л (згідно з ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2012 року № 553).

2.11. У лазні й пральні передбачається припливно-витяжна система вентиляції з механічним спонуканням, яка повинна включатися і працювати протягом усього робочого дня і забезпечувати кратність повітрообміну в приміщеннях відповідно до вимог Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11-2002)", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01 березня 2002 року № 45.

2.12. Облаштування лазні та пральні меблями та інвентарем здійснюється відповідно до норм належності, наведених у додатку 5 до цього Положення.

2.12.1. Меблі, розміщені в приміщеннях лазні, виготовляються з матеріалів, які легко піддаються миттю і дезінфекції. Облаштування приміщень м’якими меблями не дозволяється.

2.12.2. Тази для миття повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються корозії. Тази для миття ніг повинні відрізнятися за своєю формою від тазів, які використовуються для миття тіла.

2.13. У приміщеннях лазні протягом робочого дня повинна підтримуватися належна температура: приміщенні для роздягання (одягання) +25° С, мийних відділеннях +30° С, душових (з відкритими кабінами) +25° С, перукарні +18° С, кімнаті працівників (робітників) +18° С, туалеті з умивальником +20° С.

2.13.1. Покриття підлоги в приміщеннях лазні та пральні з мокрим і вологим режимом роботи виконується із рельєфних керамічних плиток, а облицювання стін приміщень - із керамічних або полімерних плиток; обов’язково облаштовується уклін підлоги у бік трапів і лотків, а також занижування підлоги в приміщеннях з мокрим режимом роботи відносно суміжних приміщень (згідно з Державними будівельними нормами України "Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11-2002)", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01 березня 2002 року № 45).

2.13.2. У приміщеннях для роздягання (одягання) засуджених (осіб, взятих під варту) встановлюється умивальник.

У лазнях з кількістю місць для роздягання (одягання) більше 15 передбачається туалет.

2.13.3. У приміщеннях для роздягання (одягання) підлога у проходах застилається прогумованими килимками. Використовувати для таких цілей бавовняні, лляні та інші килимки забороняється.

2.14. Для надання перукарських послуг у лазні облаштовується перукарня відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм для перукарень різних типів ДСПіН 2.2.2.022-99, затверджених постановою першого заступника головного державного санітарного лікаря України від 25 березня 1999 року № 22.

2.15. Температура повітря в приміщеннях пральні повинна становити від +15° C до +20° C, відносна вологість у приміщенні для прання білизни - не більше 70 %, а в приміщенні для сушіння та прасування білизни - не більше 60 %.

Для здійснення контролю за температурою та відносною вологістю повітря в приміщеннях пральні вивішуються термометри та психрометри.

2.16. Для виконання операцій сортування і комплектування мікропартій речового майна у приміщенні для його приймання та сортування встановлюються ваги із шкалою поділки 1 кг, вантажопідйомність яких не повинна перевищувати 250 кг, і підлоговий стелаж для брудного речового майна заввишки 40 см.

Мікропартія - це кількість речового майна, вага якого дорівнює паспортній ємності пральної машини з урахуванням коефіцієнта її завантаження.

2.17. Лазня й пральня забезпечуються в достатній кількості прибиральним інвентарем, який зберігається у спеціально відведених приміщеннях або шафах (ящиках). Прибиральний інвентар і місця для його зберігання регулярно дезінфікуються.

2.18. У лазні і пральні передбачаються роздільні мережі виробничої і побутової каналізації.

Забороняється скидати лазне-пральні стічні води у водоймища, яри тощо.

2.19. У приміщеннях лазні, перукарні та пральні на видному місці розміщується інформація, яка містить посадові обов’язки осіб, відповідальних за надання лазне-пральних послуг, правила техніки безпеки, норми забезпечення мийними засобами.

Документація підписується посадовими особами установи відповідно до розподілу функціональних обов’язків і затверджується начальником установи.

2.20. Перелік професій та кількість працівників (робітників) лазне-прального комплексу визначається штатним розписом установи, який затверджує Міністерство юстиції України.

3.1. Миття у лазні засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється щотижня з обов’язковою одночасною заміною натільної та постільної білизни.

У комплект білизни, яка підлягає обов’язковій заміні при кожному митті, входять: нижня білизна (майка та труси, натільна сорочка та кальсони), два простирадла, наволочка на подушку верхня та рушник.

3.2. Для підтримання особистої гігієни засуджені (особи, взяті під варту) жіночої статі приймають душ у гуртожитках (корпусних відділеннях) у спеціально облаштованих для цього місцях, але не менше двох разів на тиждень.

Кухарі та пекарі установ, крім миття у лазні, щодня приймають душ.

3.3. Милом на санітарно-гігієнічні потреби засуджені (особи, взяті під варту) забезпечуються за Нормами витрат шампуню, мила на туалетні, санітарно-гігієнічні потреби, миття в лазні, засобами особистої гігієни для осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року № 233/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 204/20517 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 20 серпня 2021 року № 2936/5).

3.4. Засуджені прямують до лазні у складі своїх відділень у супроводі начальника відділення соціально-психологічної служби, а особи, взяті під варту, - групами покамерно у супроводі старшого по корпусному відділенню слідчого ізолятора або молодшого інспектора чергової зміни.

3.5. Залежно від пропускної спроможності лазні одночасно здійснюється миття одного або кількох відділень (груп) засуджених.

Тривалість миття однієї групи становить не менше 40 хв., ураховучи роздягання і одягання (2 особи на одну душову сітку).

3.6. Після миття кожного відділення (групи) засуджених (осіб, взятих під варту) встановлюється перерва не менше 20 хвилин, під час якої проводиться ретельне прибирання приміщень лазні та їх дезінфекція розчинами, які містять хлор, або іншими дезінфекційними засобами, що внесені до Переліку зареєстрованих дезінфекційних засобів, які вносяться до Державного реєстру дезінфекційних засобів, згідно з додатком 1 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 лютого 2004 року № 80:

тази, лави промивають 1 %-м розчином хлорного вапна (або іншими дезінфекційними засобами);

підлогу в приміщеннях для роздягання та одягання підмітають і витирають вологою ганчіркою;

мочалки при зберіганні у лазні дезінфікують кип’ятінням протягом 15 хвилин або замочуванням у 3 %-му розчині хлораміну (хлорного вапна) протягом 30 хвилин;

гумові килимки замочують у 3 %-му розчині хлорного вапна протягом 30 хвилин.

3.7. У санітарний день під час проведення генерального прибирання всі меблі і обладнання ретельно протираються з усіх боків ганчіркою, змоченою у 0,5 %-му розчині хлораміну або хлорного вапна.

3.8. Для чищення і видалення жирного нальоту та темних плям на тазах для миття тіла і ніг, а також ванн застосовують різні мийні засоби (пасти та порошки) з подальшим ополіскуванням їх водою.

3.9. Лави в приміщеннях для миття миють жорсткими щітками гарячою водою з милом. Панелі стін у приміщеннях для миття, виступаючі конструкції, трубопроводи, опалювальні прилади, освітлювальну арматуру і світильники, віконне скло промивають щітками. Підлогу приміщень протирають щітками, поливаючи їх при цьому водою. Після закінчення прибирання здійснюється миття підлоги, стін і обладнання гарячою водою за допомогою шланга.

3.10. Усі приміщення лазні у дні проведення миття провітрюються до її відкриття та після закриття, а також під час прибирання.

Перед відкриттям лазні проходи в приміщеннях для миття обливають гарячою водою для нагріву підлоги.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття у лазні, а також за прибиранням і дезінфекцією приміщень здійснюють черговий фельдшер медичної частини (фельдшерського пункту) Державної установи "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України" та черговий лазні. Черговий лазні призначається із числа засуджених.

3.11. У приміщеннях для роздягання (одягання) для проведення тілесного огляду і надання медичної допомоги засудженим (особам, взятим під варту) обладнується місце (куточок) фельдшера медичної частини (фельдшерського пункту) Державної установи "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України", де розміщуються стіл, крісло, журнал обліку проведення тілесних оглядів у лазні установи, що ведеться за формою згідно з додатком 6 до цього Положення, аптечка (сумка) для надання медичної допомоги.

В аптечку закладаються нашатирний спирт, спиртові розчини діамантового зеленого і йоду, борний вазелін, вата, бинти, ножиці, пінцет, джгут кровоспинний, набір шин, засоби, що застосовуються при виникненні гострої серцево-судинної недостатності, протигрибкові препарати тощо.

3.12. Виявлені під час тілесного огляду особи, які уражені гноячковими та грибковими захворюваннями шкіри, миються окремо від інших в останню чергу, після чого в лазні проводиться дезінфекція 2 %-м лужним розчином (неочищеної соди) або 3 %-м освітленим розчином хлорного вапна (або іншими дезінфекційними засобами) протягом 30 хвилин.

3.13. Миття людей, які хворіють на туберкульоз та перебувають під наглядом, здійснюється окремо від інших осіб в останній день роботи лазні, після чого у приміщеннях лазні проводиться дезінфекція.

3.14. Миття хворих, які перебувають на лікуванні в лікувальних установах (стаціонарах медичних частин), заміна їм натільної та постільної білизни здійснюється за медичними показниками, але не менше одного разу на тиждень.

При госпіталізації хворих їм видається госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні).

Накопичення брудної білизни на складах лікувальних установ забороняється. Білизна інфекційних хворих доставляється до пральні у спеціальній тарі.

3.15. Білизна із лікарняних закладів або медичних частин (фельдшерського пункту) Державної установи "Центр хорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України", приміщень для тримання людей, які хворіють на туберкульоз, піддається пранню в окремій, передбаченій для цього, пральній машині.

У виняткових випадках (з дозволу завідувача медичної частини (фельдшерського пункту) Державної установи "Центр хорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України"), якщо окремої машини немає, прання здійснюється в останню чергу або в окремий день з наступними обробкою внутрішнього барабана машини 4-5 %-вим розчином хлорного вапна протягом 30 хвилин (або іншими дезінфекційними засобами) та промиванням проточною водою.

3.16. Інструменти перукарні (помазки, змінні насадки для електричних машинок для підстригання, гребінці, ножиці тощо) замочують у 3 %-му розчині хлораміну (або в інших дезінфекційних засобах) протягом 30 хвилин, потім промивають проточною водою й висушують.

3.17. Перед миттям у лазні засуджені (особи, взяті під варту) здають у приміщенні відділення соціально-психологічної служби брудну постільну білизну та у разі потреби верхній одяг відповідальній особі, призначеній начальником відділення (старшим по корпусному відділенню слідчого ізолятора), яка після миття видає отриманий з пральні чистий комплект постільної білизни та верхній одяг.

3.17.1. Брудну постільну білизну відповідальна особа здає до пральні у день її заміни. Здавання брудної постільної білизни до пральні здійснюється у спеціальній тарі (цупких мішках) з написом "Брудна білизна".

Отримання чистої постільної білизни із пральні здійснюється у спеціальній тарі (цупких мішках) із написом "Чиста білизна".

Видавати невідремонтовану постільну білизну заборонено. Заміна постільної білизни відмічається у книзі обліку видачі мила, миття в лазні та заміни постільної білизни за формою згідно з додатком 7 до цього Положення.

3.17.2. Особи, які миються, здають брудну натільну білизну перед миттям у лазні та після миття отримують чисту.

3.18. Прання спецодягу, що видається засудженим для роботи на підприємстві (у виробничій майстерні) установи, здійснюється в пральні установи в окремий день. Додаткові витрати, пов’язані з цим (водопостачання, використання мийних засобів тощо), відшкодовуються за рахунок виробничої діяльності підприємства установи.

3.19. Крім гігієнічного миття, в лазні проводиться санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту):

один раз на місяць - як плановий захід;

за епідемічними показаннями (у разі виникнення потреби);

під час приймання осіб, які прибули до установи.

3.19.1. Санітарна обробка включає: миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з милом та мочалкою з обов’язковою заміною постільної та натільної білизни, дезінфекцією (знищення патогенних мікроорганізмів), дезінсекцією (знищення комах і кліщів, які є передавачами інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушки, матраци, ковдри) у дезінфекційній камері.

3.19.2. За наявності педикульозу профілактичні та знищувальні заходи здійснюються згідно з вимогами законодавства.

3.19.3. Санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту) проводиться в санпропускнику або в лазні.

3.19.4. Заходи щодо камерної дезінфекції (дезінсекції) здійснюються згідно з вимогами законодавства.

3.19.5. Для проведення дезінфекції (дезінсекції) верхнього одягу та постільних речей (подушки, матраци, ковдри) використовуються парові, пароформалінові, пароповітряно-формалінові, комбіновані та інші дезінфекційні камери.

Норми завантаження та режими дезінфекції (дезінсекції) верхнього одягу, постільних речей у дезінфекційних камерах здійснюються згідно з нормами чинного законодавства.

3.19.6. Контроль за організацією дезкамерної обробки здійснюється посадовими особами установ відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

3.19.7. Обсяг та режим камерної дезінфекції фіксуються у журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи за формою згідно з додатком 8 до цього Положення.

3.20. У приміщеннях лазні не дозволяється:

зберігати речі і предмети, які не передбачені санітарними вимогами до утримання лазні, а також несправний інвентар і обладнання;

прати і полоскати білизну;

сушити білизну;

заносити та мити скляний посуд;

використовувати будь-які речовини для натирання тіла;

курити, ночувати або проживати будь-кому.

Категорично забороняється використання приміщень лазні не за призначенням.

4.1. До самостійної роботи в лазнях та пральнях допускаються особи, старші 18 років, які за станом здоров’я можуть працювати на цих об’єктах і пройшли попередні (періодичні) медичні огляди, інструктажі з питань охорони праці, надання першої невідкладної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Про проведення з працівниками (робітниками) лазень, пралень інструктажів з питань охорони праці та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, здійснює запис до журналів реєстрації згідно з додатками 9 і 10 до цього Положення.

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

4.2. Працівники (робітники) лазень, пралень обов’язково проходять медичний огляд при призначенні на роботу та не рідше 1 разу на рік у подальшому.

4.3. Працівники (робітники), пов’язані в процесі роботи із використанням електроенергії, додатково 1 раз на рік проходять інструктаж з електробезпеки з присвоєнням першої кваліфікаційної групи.

5.1. Забезпечення установ лазне-пральним обладнанням, майном та матеріалами здійснюється:

централізовано - державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань і установи в межах затверджених кошторисів видатків загального фонду державного бюджету;

децентралізовано - міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та установами в межах затверджених кошторисів видатків спеціального фонду державного бюджету.

5.2. При визначенні потреби необхідного обладнання, майна та матеріалів для лазне-прального обслуговування засуджених (осіб, взятих під варту) враховуються:

чисельність засуджених (осіб, узятих під варту), які мають право на лазне-пральне обслуговування;

штатна кількість ліжок у лікарняних закладах (стаціонарах медичних частин) Державної установи "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України";

норми забезпечення мийними засобами;

обсяги прання білизни та речового майна;

наявність мийних засобів та майна в установах.

5.3. Призначення і відпускання міжрегіональним територіальним органам Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та установам лазне-прального обладнання, майна і мийних засобів, що закуповуються централізовано, здійснюються відповідним структурним підрозділом державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" за планами розподілу, які затверджуються керівником Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України".

5.4. Мийні засоби для прання білизни і речового майна відпускаються лазням і пральням із речових складів установ.

Списання мийних засобів за книгами обліку здійснюється щомісяця на підставі складеного акта на списання мийних засобів за формою згідно з додатком 11 до цього Положення та відповідно до Норм витрат мийних засобів на прання речового майна та постільних речей для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, та курсантів і слухачів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року № 233/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за 206/20519.

5.5. Мило, яке передбачено на санітарно-гігієнічні потреби засудженим (кухарям, пекарям, різальникам хліба, підсобним робітникам їдалень, перукарям, дезінфекторам, а також зайнятим господарським обслуговуванням установ на роботах, пов’язаних із забрудненням), видається для місць загального користування (приміщення для умивання).

5.6. Видача мила у відділення соціально-психологічної служби, корпусні відділення слідчого ізолятора тощо для забезпечення ним засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється з речового складу установи за роздавальними відомостями, які виписуються в бухгалтерії установи. Роздавальні відомості підписуються керівником служби ресурсного забезпечення та бухгалтером установи.

5.7. Матеріально-технічні засоби, отримані установами на лазне-пральне обслуговування, витрачати на інші потреби забороняється.

6.1. У разі відсутності в установах пральних комплексів установи можуть з письмового дозволу Міністерства юстиції України користуватися послугами пралень, що не належать до сфери управління Міністерства юстиції України, згідно з угодами, укладеними відповідно до законодавства.

6.2. Оплата витрат за послуги, надані засудженим (особам, узятим під варту) лазнями і пральнями, що не належать до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснюється установами за рахунок коштів державного бюджету на загальних підставах за тарифами, погодженими з міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань.

7.1. Використання коштів на лазне-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється згідно із затвердженими кошторисами видатків державного бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Матеріальні засоби на лазне-пральне обслуговування установам відпускаються залежно від обсягу прання білизни та чисельності засуджених (осіб, узятих під варту).

7.2. За рахунок коштів і матеріальних засобів, що виділяються на лазне-пральні потреби, здійснюються:

оплата послуг, наданих засудженим (особам, узятим під варту) лазне-пральними комплексами, за миття у лазні, прання, дезінфекцію (дезінсекцію) білизни, речового майна, спецодягу, іншого інвентарного майна та приміщень лазні;

нарахування заробітної плати працівникам (робітникам) лазень і пралень;

утримання лазень та пралень установ, придбання, виготовлення та ремонт дрібного лазне-прального інвентарю (тазів лазневих, гумових килимків, відер тощо) та обладнання;

забезпечення заходів щодо охорони праці працівників (робітників) лазне-пральних комплексів.

7.3. За рахунок коштів, що виділяються на централізовану закупівлю згідно з кошторисом Міністерства юстиції України за відповідними кодами економічної класифікації видатків, здійснюється придбання:

обладнання та виробничого інвентарю, інструментів, запасних частин і ремонтно-експлуатаційних матеріалів для лазне-пральних комплексів;

мийних та відбілювальних засобів для лазне-пральних потреб (мило, сода, пральний порошок тощо).

7.4. Кошти, що відраховуються із нарахованого засудженим заробітку, пенсій та іншого доходу за білизну, комунально-побутові та інші надані послуги, включаються до власних надходжень установ від додаткової (господарської) діяльності та використовуються відповідно до законодавства.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності лазне-прального обслуговування в установах здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Порядок списання непридатного чи витраченого лазне-прального обладнання, матеріалів, інструменту, інвентарю та іншого майна у лазне-пральних комплексах установ здійснюється відповідно до законодавства.