2. Неповнолітнім особам забороняється отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі тютюнові вироби.
3. Портативні аудіоплеєри, зарядні пристрої до них та дротові навушники без мікрофона можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі ув'язнені і засуджені, які є: сліпими; мають порушення зору чи обмежену здатність сприйняття або читання, які неможливо виправити так, щоб зорова функція була значною мірою еквівалентна зоровій функції особи, яка не має такого порушення чи обмеження, і тому не в змозі читати друковані твори в тій самій мірі, що й особа без порушення або обмеження; з інших причин не здатні внаслідок фізичного порушення тримати книгу або працювати з нею чи фокусувати погляд або рухати очима в тій мірі, в якій зазвичай це було б прийнятно для читання, за наявності відповідного медичного висновку.
( додаток 2 доповнено приміткою 3 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2023 року № 1298/5 )
4. Програмне блокування (розблокування) камер планшетного комп'ютера здійснює посадова особа відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації, яка відповідно до розподілу функціональних обов'язків організовує роботу з питань доступу засуджених до Інтернету. У разі неможливості програмно заблокувати камери планшетний комп'ютер здається на склад СІЗО для зберігання і повертається засудженому після відбуття ним строку покарання або за письмовою заявою засудженого повертається його родичам чи іншим особам.
( додаток 2 доповнено приміткою 4 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14.08.2023 р. № 2919/5 )
Додаток 3
до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України
(пункт 5 глави 5 розділу I)
КНИГА
зауважень та пропозицій
_____________________________________
(найменування СІЗО)
Розпочато "___" ____________ ____ р.
Закінчено "___" ____________ ____ р.
| N з/п | Дата | Посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка проводила перевірку (інспектування) | Зміст зауважень | Пропозиції | Строки виконання | Ужиті заходи |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Примітки:
1. Книга має бути пронумерована, прошнурована, завірена підписом і скріплена печаткою та зберігатися у черговій частині СІЗО.
2. Книга надається для перевірки та здійснення в ній записів особам, які мають право перевіряти СІЗО.
3. Посадова або службова особа, яка здійснює перевірку, вносить до книги основні зауваження і пропозиції з питань діяльності СІЗО з установленням строків усунення виявлених недоліків.
4. Виявлені недоліки начальник СІЗО зобов'язаний усунути в установлені строки.
5. Книга ведеться від початку до закінчення. Починати нову книгу з початку календарного року забороняється.
Додаток 4
до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України
(пункт 6 глави 2 розділу II)
КАМЕРНА КАРТКА
ПЕРЕЛІК
продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, наявних в ув'язнених та засуджених під час прибуття, і дозволених для зберігання при собі
| N з/п | Найменування | Кількість (вага) | Особистий обшук проводив(ла) (дата, прізвище, підпис) | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
ПЕРЕЛІК
речей, виданих у користування ув'язненому(ій) (засудженому(ій)) адміністрацією СІЗО
Додаток 5
до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України
(пункт 7 глави 2 розділу II)
__________________________________________
(найменування СІЗО)
ПРОТОКОЛ
особистого обшуку ув'язненого(ї) (засудженого(ї))
Додаток 6
до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України
(пункт 10 глави 2 розділу II)
КНИГА
чергувань по збірному відділенню
_____________________________________
(найменування СІЗО)
Розпочато "___" ____________ ____ р.
Закінчено "___" ____________ ____ р.
Примітка. Книга має бути пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою та зберігатися у черговій частині СІЗО.
Додаток 7
до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України
(пункт 14 глави 2 розділу II)
Правила поведінки
ув'язнених і засуджених у слідчих ізоляторах
| Я, ув'язнений(а) (засуджений(а)) _________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) ознайомлений(а) з вимогами Конституції України, Закону України "Про попереднє ув'язнення", Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови тримання у слідчих ізоляторах, а саме: Конституція України Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про попереднє ув'язнення", статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України ув'язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, мають право: на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскарження їх до суду, отримання за особистою письмовою заявою в друкованому вигляді положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62, 63 Конституції України та інших встановлених законом прав затриманих або осіб, яких тримають під вартою, у тому числі право здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою), право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; бути ознайомленими з правилами внутрішнього розпорядку СІЗО персоналом СІЗО; на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім особам, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин; отримувати психолого-педагогічну допомогу; зустрічатися з родичами та іншими особами; одержувати посилки (передачі), бандеролі, грошові перекази; на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", за винятком обмежень, передбачених законодавством; за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком; купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби, письмове приладдя, газети і книги через торговельну мережу на замовлення на суму та у кількості, що передбачені Законом України "Про попереднє ув'язнення", КВК та цими Правилами; користуватися власним одягом і взуттям у випадках, передбачених Законом України "Про попереднє ув'язнення", КВК та цими Правилами; мати при собі документи та записи, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанції про здані на зберігання гроші, цінності та речі, публікації, записи та фотографії (крім тих, що містять інформацію про територію, об'єкти та споруди СІЗО, виготовлення зброї, а також інформацію порнографічного змісту, яка визнається такою відповідно до Закону України "Про захист суспільної моралі"); користуватися телевізорами (не більше одного в камері), настільними іграми, газетами, книгами з бібліотеки СІЗО, одержаними від родичів або інших осіб, придбаними через торговельну мережу; залежно від площі камери або жилої секції користуватися холодильниками із загальним об'ємом до 280 літрів (не більше одного на камеру або жилу секцію), у тому числі одержаними від родичів або інших осіб, придбаними через торговельну мережу; на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами); відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими промисловим способом з некоштовних матеріалів, за умови, що не порушується встановлений у СІЗО порядок, а також не обмежуються права інших осіб; на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків; звертатися зі скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і посадових осіб у порядку, встановленому статтею 13 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтею 113 КВК; розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи правил поведінки. Засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, особам, засудженим до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань, засудженим до довічного позбавлення волі, а також особам, засудженим до покарання у виді арешту, надаються й інші права, передбачені статтями 8, 51, 107 КВК. Ув'язнені жінки мають право мати при собі своїх дітей віком до трьох років. Ув'язнені молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримання психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про попереднє ув'язнення", статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України ув'язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, зобов'язані: додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров'ю інших осіб, а також принижують їх гідність; дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка і здійснювати вологе прибирання камери (жилого приміщення); бути ввічливими між собою, а також з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, вставати з ліжок, вітаючись з адміністрацією СІЗО і персоналом СІЗО, шикуватися в шеренгу під час проведення кількісних перевірок; не вступати в суперечки з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов'язків. На вимогу адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО повідомляти своє прізвище, ім'я, по батькові; дотримуватися тиші після сигналу "Відбій" та норм шуму протягом дня, а також правил поведінки і чистоти у двориках для прогулянок; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки, а також безпеки під час поводження з електроприладами; за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері по черзі. З метою забезпечення безпеки адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб ув'язнені та засуджені, які порушили вимоги режиму, під час пересування територією СІЗО для оформлення матеріалів про вчинене порушення зобов'язані тримати руки за спиною. Відповідно до вимог статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України ув'язненим і засудженим, яких тримають у СІЗО, забороняється: порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою; без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів; порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО; чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших ув'язнених і засуджених; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб, які тримаються в СІЗО, предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; відбирати речі та предмети в інших осіб; перегукуватися і перестукуватися, а також встановлювати в будь-який інший спосіб зв'язок з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх двориках; викидати будь-які предмети з вікон, перебувати на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер; порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна, інвентар, що належить СІЗО; завішувати спальні місця та мінятися ними без дозволу персоналу СІЗО; тримати та розводити тварин (засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, можуть тримати тварин з дозволу адміністрації СІЗО); користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО самостійно проводити будь-які ремонтні роботи в камері; виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі; грати в карти, а також інші азартні ігри з метою одержання матеріальної вигоди, а також організовувати їх; заподіювати собі або іншим особам тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров'ю; порушувати встановлений порядок проведення побачень, надсилання листів, скарг і заяв; курити у не відведених для цього адміністрацією СІЗО місцях; вживати у присутності адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб, які відвідують СІЗО, нецензурні та жаргонні слова; наносити собі або іншим ув'язненим чи засудженим, які перебувають у СІЗО, татуювання. Неповнолітнім особам забороняється курити й отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі тютюнові вироби. Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України черговий у камері зобов'язаний: доповідати про кількість осіб, яких тримають у камері, і називати своє прізвище, коли до камери входить адміністрація СІЗО або персонал СІЗО; стежити за збереженням камерного інвентарю, обладнання та іншого майна; забезпечувати додержання чистоти в камері; після приймання їжі збирати та здавати харчові відходи; підмітати і мити підлогу в камері, прибирати санвузол і підтримувати чистоту у дворику для прогулянок. Чергового по камері призначає на добу персонал СІЗО у порядку черговості під час кількісної перевірки ув'язнених і засуджених. Призначений черговим ув'язнений або засуджений ставить свій підпис у відповідному журналі. |
Перелік
продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі
I. Продукти харчування
Продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м'яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, зіпсовані продукти харчування, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби).
II. Предмети першої необхідності, засоби особистої гігієні, інші речі та предмети
До заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать:
предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;
будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;
гроші, цінні речі, цінні папери;
оптичні прилади (крім окулярів);
будь-які вироби з дорогоцінних металів;
наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування));
будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура (за винятком телевізора, DVD-плеєра - по одному на камеру або жиле приміщення);
радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них;
комп'ютерна техніка (за винятком комп'ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі або для реалізації права на користування мережею Інтернет у порядку, передбаченому КВК);
проводи, дроти, мотузки тощо;
будь-які меблі та предмети побуту, крім установлених у камері, а також різного роду статуетки та сувеніри тощо;
будь-яка побутова техніка, крім електрочайника потужністю не більше 2 кВт, електрокип'ятильника промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт;
електричні спіралі, татуювальні пристрої тощо;
вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, тарілки тощо (крім поліетиленового посуду, металевого кухля та миски);
продукція порнографічного характеру, яка визнається такою відповідно до Закону України "Про захист суспільної моралі";
бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети;
будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали;
гральні карти заводського та кустарного виготовлення;
фотоапарати, фотоматеріали, хімікати;
лакофарбові речовини, розчинники тощо (за винятком фарб і речовин, призначених для малювання);
будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанцій на здані на зберігання гроші, цінності, речі);
топографічні карти, компаси;
формений одяг і знаки розрізнення військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, а також поясні ремені, підтяжки, краватки;
музичні інструменти;
будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами, а також виготовлене власноруч (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари, гирі, гантелі, штанги тощо).
Перелік
продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які ув'язнені і засуджені можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі
I. Продукти харчування
Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури; свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква, зелень - до 1 кг кожного найменування); сухі кондитерські вироби, продукти швидкого приготування (крупи, у тому числі гречана, що не потребують термічної обробки, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці тощо), чай, цукор та кава - до 1 кг кожного найменування; тютюнові вироби - не більше 30 пачок цигарок або махорки, сірники - не більше 10 коробок або одна запальничка разового використання.
II. Предмети першої необхідності, засоби особистої гігієни, інші речі та предмети
До предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать:
одяг за сезоном - не більше двох комплектів;
взуття за сезоном - не більше однієї пари;
труси, панчохи (шкарпетки), носові хустинки;
діловий костюм, спортивний костюм - по одному комплекту;
спортивне взуття, кімнатні або спортивні тапочки - по одній парі;
для жінок - халати та сукні, хустки, головні убори, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні засоби, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси, виготовлені з некоштовних матеріалів;
годинники ручні або кишенькові з некоштовних металів, які не виконують функції фото- та відеокамери, мобільного телефону, GPS навігатора, плеєра, не мають доступу до мережі Інтернет - 1 штука;
постільні речі, рушник - 1 комплект;
засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, креми, піна, гелі до та після гоління, дезодоранти (кулькові, сухі) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці) - не більше одного комплекту;
лікарські засоби або їх аналоги, медичні вироби - лише за призначенням лікуючого лікаря за потреби цілодобового невідкладного приймання та підтримання життєдіяльності організму;
художня література - до 10 примірників, газети та журнали, у тому числі релігійного змісту, - без обмежень;
підручники - у необхідній для навчання кількості;
щітки для одягу та взуття;
поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;
овочечистки з горизонтальним (поперечним) керамічним лезом завдовжки до 6 см, овочерізки ручні та терки ручні - до 3 штук на камеру або на 10 осіб;
портативні аудіоплеєри з літературними або художніми творами, зарядні пристрої до них та дротові навушники без мікрофона - 1 штука кожного найменування;
шашки, шахи, доміно, нарди - по одному комплекту;
ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них - 1 штука;
натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;
електрочайники потужністю не більше 2 кВт - один на камеру або на 10 осіб;
побутові електровентилятори промислового виробництва - один на камеру (видаються у літній період);
телевізори (без можливості виходу в мережу Інтернет), холодильники із загальним об'ємом до 280 літрів, DVD-плеєри - по одному на камеру або жилу секцію, USB флеш-накопичувачі - 1 штука, CD-, DVD-диски - не більше 10 одиниць на камеру або жилу секцію;
електрокип'ятильники промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт - один на 5 осіб;
цифрові ефірні тюнери T2 - по одному на камеру або жилу секцію;
подовжувачі, гірлянди для новорічних свят фабричного (заводського) виготовлення - не більше 2 штук на камеру або жилу секцію довжиною до 10 метрів кожний;
пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння та зарядні пристрої до них - 1 штука кожного найменування;
планшетний комп'ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього, клавіатура та дротові навушники без мікрофона - 1 штука кожного найменування (для користування засудженими);
зовнішній акумулятор ємністю до 15000 мА/год та зарядний пристрій до нього - 1 штука кожного найменування.
Кримінальний кодекс України
Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
Злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань
Тероризування в установах виконання покарань засуджених або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
1. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, або поєднані із заволодінням зброєю чи з її використанням, або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або шляхом підкопу, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього -
карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.
Розпорядок дня
ув'язнених і засуджених у ____________________ слідчому ізоляторі