Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

3. У разі відсутності можливості переведення ув'язнених у межах однієї області до інших СІЗО або секторів для тримання осіб, узятих під варту, у виправних колоніях за письмовим рішенням начальника міжрегіонального управління, погодженим керівником Департаменту, ув'язнені можуть бути переведені до інших СІЗО або секторів для тримання осіб, узятих під варту, у виправних колоніях, розташованих в межах міжрегіонального управління, з обов'язковим письмовим повідомленням слідчого, який здійснює досудове розслідування, суду, який здійснює судове провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку, та відповідного прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

1. Ув'язнені та засуджені розміщуються в камерах згідно з вимогами режиму та ізоляції, визначеними статтями 7, 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтею 92 КВК, відповідно до плану покамерного розміщення (додаток 8).

2. Ув'язнених та засуджених тримають у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) камерах. Розміщення ув'язнених та засуджених у камерах здійснює черговий помічник за узгодженням з оперативним відділом СІЗО, неповнолітніх осіб - за узгодженням з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи СІЗО.

Засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розміщують у відділенні соціально-психологічної служби ізольовано від інших засуджених та ув'язнених.

3. Розміщення ув'язнених і засуджених, які потребують медичної допомоги, проводиться з урахуванням рекомендацій медичних працівників. Ув'язнених і засуджених з ознаками інфекційних або паразитарних захворювань розміщують у камерах, що виділяються під карантин. Строк карантину визначається медичними показаннями.

4. Неповнолітніх осіб розміщують в окремих корпусах, секціях або на поверхах у маломісних камерах (по 2 - 6 осіб) з додержанням вимог ізоляції, викладених у пункті 1 цієї глави, з урахуванням їх віку, фізичного розвитку, соціальної занедбаності та психологічної сумісності.

5. Ув'язнених і засуджених, підозрюваних або обвинувачених в одному й тому самому кримінальному провадженні, за наявності відповідного рішення особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, тримають роздільно.

6. Ізольовано від інших тримають:

засуджених до довічного позбавлення волі;

засуджених, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;

осіб, засуджених до покарання у виді арешту.

7. Засуджених, яких тримають у СІЗО у зв'язку з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за іншими кримінальними провадженнями, розміщують з дотриманням вимог ізоляції.

Засуджених, які прибули до СІЗО для участі як свідок або інший учасник кримінального провадження, у тому числі засуджених до довічного позбавлення волі, яких після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведено до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки, тримають разом з іншими засудженими відповідно до визначеного їм рівня безпеки установи виконання покарань.

8. У стаціонарах медичних частин ув'язнених і засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, розміщують окремо від інших осіб, що там утримуються, з урахуванням виду захворювання.

9. При переміщенні ув'язнених і засуджених (пересування коридорами і територією СІЗО), під час прийому медичним працівником, персоналом СІЗО, проведення прогулянок, гігієнічного миття, соціально-виховної та психологічної роботи, перебування у виробничих майстернях та робочих камерах необхідно дотримуватися вимог ізоляції.

10. Як виняток, з метою збереження таємниці досудового розслідування, захисту ув'язнених від можливих посягань на їх життя, запобігання вчиненню ними нового кримінального правопорушення, забезпечення національної чи громадської безпеки, чи за наявності на те медичних підстав за відповідним рішенням слідчого, який здійснює досудове розслідування, чи начальника СІЗО, погодженим з прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах або у маломісних камерах з дотриманням вимог ізоляції, зазначених у цих рішеннях.

Тримання в одиночних камерах ув'язнених оформлюється постановою про переведення ув'язненого(ї) до одиночної камери (додаток 9), підписаною начальником СІЗО.

Тримання в одиночних камерах неповнолітніх осіб не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери. У разі наявності у СІЗО однієї неповнолітньої особи вона тримається наодинці у маломісній або загальній камері під наглядом персоналу СІЗО.

Ув'язнені, які досягли вісімнадцятирічного віку, тримаються в камерах окремо від неповнолітніх та повнолітніх осіб до досягнення ними двадцяти двох років.

11. Відповідно до статті 10 КВК у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засудженого, щодо якого згідно із законодавством у зв'язку з його участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, необхідність захисту його від розправи з боку інших засуджених або за заявою засудженого з проханням про забезпечення особистої безпеки, якщо він не допустив порушення режиму, а також у разі необхідності ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення його до іншого СІЗО або установи виконання покарань дозволяється тримати його в окремій камері карцеру або одиночній камері на загальних підставах до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення, але не більше 30 діб. Підставою для такого тримання є постанова про переведення засудженого(ї) до окремої камери карцеру (одиночної камери) на загальних підставах (додаток 10), винесена начальником СІЗО.

Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами, передбаченими цими Правилами.

1. Камери, карцери та інші приміщення СІЗО забезпечуються меблями, інвентарем і предметами господарського призначення відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5 "Про затвердження Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1274/21586 (із змінами). Усе обладнання камер і карцерів міцно монтується до стін та підлоги. Гострі кути і виступи обладнання слід закругляти.

Ліжка в камерах встановлюють так, щоб забезпечити право на приватність ув'язнених (засуджених), та у кількості, що відповідає встановленій нормі жилої площі на одну особу.

2. Кожна камера обладнується робочим (денним) та черговим (нічним) освітленням, а також електричними розетками для підключення електроприладів. Керування освітленням та розетками здійснюється з приміщення молодшого інспектора чергової зміни (старшого по корпусному відділенню) та вимикачами, що встановлюються в коридорах біля вхідних дверей до камер.

Денне освітлення персонал СІЗО вмикає та вимикає у час, визначений розпорядком дня. У нічний час доби (з 22:00 до 06:00) персонал чергової зміни під час огляду камер з метою запобігання вчиненню ув'язненим або засудженим суїциду, заподіянню членоушкодження або підготовки до вчинення втечі з-під варти вмикає чергове (нічне) освітлення. Рівень освітлення не повинен заважати відпочинку та сну ув'язнених і засуджених.

3. Для проведення прогулянок ув'язнених та засуджених на території режимної зони або на даху будинку режимного корпусу розташовуються прогулянкові дворики.

У прогулянкових двориках встановлюється спортивний інвентар для занять фізичними вправами (перекладина, бруси), а також за можливості їх розміщення - стіл для гри в настільний теніс, велотренажер, кардіотренажер, силовий тренажер. Для неповнолітніх осіб у прогулянкових двориках додатково рекомендується обладнувати майданчики для гри у міні-футбол, баскетбол, волейбол тощо.

У кожному прогулянковому дворику встановлюється лавка, яка надійно кріпиться до підлоги. Для дітей віком до трьох років влаштовуються пісочниці та гойдалки.

Прогулянкові дворики для хворих на інфекційні хвороби, у тому числі для ув'язнених та засуджених, які хворіють на туберкульоз, обладнуються окремо від інших двориків. На дверях цих двориків робиться напис "Для хворих на інфекційні хвороби". Забороняється одночасно проводити прогулянку в прогулянкових двориках ув'язнених і засуджених, які хворіють на різні інфекційні захворювання.

На дверях прогулянкових двориків обладнуються кватирки для зняття (надівання) наручників.

Прогулянкові дворики слід обладнувати так, щоб нічого не перешкоджало природному освітленню, а також козирком для захисту від атмосферних опадів.

4. Для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув'язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби.

Адміністрація СІЗО зобов'язана письмово ознайомити ув'язнених і засуджених під їх особистий підпис про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

Забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у лазнях, роздягальнях, душових і туалетних кімнатах, приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) ув'язнених та засуджених, особистий обшук з роздяганням, та у кімнатах проведення тривалих побачень.

Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не повинен охоплювати санітарні вузли та душові.

Нагляд та контроль за допомогою відеокамер здійснюється персоналом СІЗО однієї статі з ув'язненими і засудженими.

1. Режим у СІЗО - встановлені відповідно до законодавства порядок і умови тримання ув'язнених і засуджених та нагляду за ними.

2. У кожному СІЗО організовується розпорядок дня, розроблений відповідно до типового розпорядку дня ув'язнених і засуджених, яких тримають у СІЗО (додаток 11), що затверджується наказом начальника СІЗО та доводиться до відома ув'язнених і засуджених, а також персоналу СІЗО. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув'язнені та засуджені.

Розпорядок дня медичної частини (фельдшерського пункту, лікарняного закладу) затверджується завідувачем (керівником) цього закладу та погоджується начальником СІЗО.

1. Начальник СІЗО організовує роботу персоналу СІЗО за змінним графіком так, щоб перебування осіб рядового та начальницького складу забезпечувалося в СІЗО цілодобово.

2. У вихідні та святкові дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки у СІЗО за рішенням начальника СІЗО організовується цілодобове чергування адміністрації СІЗО.

1. Організація охорони та нагляду за ув'язненими і засудженими у СІЗО здійснюється відповідно до законодавства.

2. У випадках, визначених статтею 19 Закону України "Про попереднє ув'язнення", у СІЗО може бути запроваджено особливий режим строком до тридцяти днів.

У разі запровадження особливого режиму в СІЗО посилюються охорона, нагляд за ув'язненими і засудженими, припиняються всі заходи, що проводяться з ними, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються передбачені законодавством режимні заходи.

Про запровадження особливого режиму адміністрація СІЗО доводить до відома ув'язнених та засуджених, а також розміщує відповідну інформацію в місцях приймання передач та особистого прийому громадян.

3. Для припинення групових протиправних дій ув'язнених і засуджених та ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби відповідно до законодавства.

4. Адміністрація СІЗО повинна забезпечити охорону та безпеку ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО.

1. Адміністрація СІЗО створює необхідні умови для роботи слідчого, прокурора та слідчого судді (суду) у зв'язку із здійсненням кримінального провадження та забезпечує доставку ув'язнених і засуджених за їх викликами у визначені приміщення в межах СІЗО.

2. Забороняється виведення ув'язнених і засуджених з камер на побачення, а також за викликами під час приймання-здавання чергування (не більше однієї години), приймання їжі (сніданок, обід, вечеря) згідно з розпорядком дня, а також у нічний час (з 22:00 до 06:00).

3. На виконання постанови, письмового доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) для здійснення кримінального провадження, медичних експертиз на території СІЗО адміністрація зобов'язана:

надати приміщення;

доставити у зазначене приміщення ув'язненого або засудженого та забезпечити його охорону;

забезпечити допуск у СІЗО осіб, які залучаються для участі в слідчих діях;

вручити або ознайомити з необхідними документами ув'язненого або засудженого;

забезпечити присутність персоналу СІЗО під час проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно ув'язненого або засудженого, що зберігається на складі СІЗО або знаходиться в його особистому користуванні.

4. З повідомленням про направлення кримінального провадження з одного органу до іншого, відповідями на звернення, скаргами, клопотаннями тощо ув'язнені та засуджені ознайомлюються під розписку (додаток 12), яка долучається до їх особових справ.

5. Для відправлення ув'язнених і засуджених для участі у слідчих діях або судових засіданнях за межами СІЗО їх виводять з камер та на період оформлення відповідних документів розміщують у приміщеннях збірного відділення не більше ніж на дві години з додержанням вимог ізоляції та забороною куріння.

6. Ув'язнені та засуджені перед відправленням для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати набір продуктів харчування, бути одягнені за сезоном, мати охайний зовнішній вигляд.

Особа з числа персоналу СІЗО, відповідальна за видачу продуктів харчування ув'язненим та засудженим, які відправляються за межі СІЗО для участі в кримінальному провадженні, визначається наказом начальника СІЗО. Про отримання продуктів харчування (або відмову в їх отриманні) ув'язнений або засуджений ставить свій підпис у журналі обліку продуктів харчування, що видаються ув'язненим і засудженим перед відправленням за межі СІЗО (додаток 13).

7. У разі надходження до СІЗО постанови, письмового доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) про здійснення кримінального провадження за участю ув'язненого або засудженого у режимі відеоконференції адміністрація СІЗО зобов'язана доставити цих осіб у спеціально обладнане приміщення СІЗО.

1. З метою виявлення продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув'язненим і засудженим, а також використовувати та зберігати при собі, підготовки до втечі з-під варти, розшуку ув'язнених та засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, огляди персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їхніх речей та одягу, транспортних засобів, а також жилих і виробничих приміщень. Обшуки та огляди проводяться персоналом СІЗО з використанням одноразових медичних рукавичок.

Обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, проводяться у такій послідовності:

перед початком обшуку чи огляду оголошуються підстави і порядок їх проведення;

пропонується здати гроші, цінні папери і речі, а також продукти харчування та предмети, які заборонено використовувати в СІЗО;

оголошуються права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу СІЗО щодо виконання зазначених заходів;

для проведення особистого обшуку ув'язнений чи засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність в ув'язненого чи засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, які можуть бути знаряддям для вчинення кримінального правопорушення, йому пропонується обпертися руками об стіну розкритими долонями і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);

для проведення огляду персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їм пропонується особисто пред'явити речі і предмети, що їм належать, для поверхневого огляду. Для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи, сумки, пакети, футляри розкриваються їх власниками, а кишені одягу вивертаються. Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється;

за фактом вилучення грошей, цінних паперів і речей, а також продуктів харчування та предметів, які заборонено використовувати в СІЗО, та про шляхи їх надходження до зони, що охороняється, особи, щодо яких було проведено обшук, мають право надавати письмові пояснення;

після завершення обшуків та оглядів проводиться опитування осіб, у яких проведено обшуки та огляди, на наявність у них скарг і заяв.

2. Особистий обшук може проводитися як з роздяганням, так і без роздягання.

Особистому обшуку з роздяганням підлягають ув'язнені та засуджені під час їх прибуття до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), перед проведенням тривалого побачення і після його завершення, а також у разі наявності у персоналу СІЗО інформації про те, що ці особи мають предмети або речовини, заборонені до зберігання і використання. В останньому випадку обшук проводиться за рішенням начальника СІЗО або його заступника, а за їх відсутності - чергового помічника.

Під час проведення особистого обшуку з роздяганням ув'язненому чи засудженому дозволяється зняти одяг вище пояса, а потім вдягнутися, перш ніж знімати решту одягу.

Обстеження порожнин тіла, а також огляд протезів, пов'язок, пластирів, гіпсових та інших пов'язок здійснює лише кваліфікований медичний працівник, як правило, за винятком лікуючого лікаря.

Особистий обшук з роздяганням проводиться в окремому ізольованому приміщенні. Під час проведення обшуку з роздяганням персонал СІЗО використовує одноразові медичні рукавички.

Особистому обшуку без роздягання підлягають ув'язнені і засуджені під час виведення їх з камер та поміщення до них, виходу на роботу та повернення з роботи, а також ув'язнені і засуджені, які допустили порушення вимог режиму.

Особистий обшук без роздягання під час виходу ув'язнених та засуджених на роботу та повернення з роботи проводиться у спеціально визначених адміністрацією СІЗО місцях.

Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням та обшуку без роздягання не допускається.

3. Умови і методи проведення обшуків та оглядів не повинні ображати честь та принижувати гідність ув'язнених і засуджених, а також інших осіб, які підлягають обшуку або огляду. Неприпустимими є зауваження з приводу фізичних вад, особливостей анатомічної будови, вживання непристойних виразів, брутальне або некоректне поводження з особами, які підлягають обшуку або огляду.

4. Під час обшуків та оглядів не допускається безпідставне пошкодження білизни, одягу, майна та інших предметів, що належать ув'язненим, засудженим або іншим особам, псування продуктів харчування, інженерно-технічних засобів охорони, інвентарю та іншої власності СІЗО.

У разі виявлення заборонених речей і предметів, зашитих в одязі, тканина акуратно розпорюється по швах, із взуття виймаються супінатори та знімаються металеві набійки. Ремонт одягу та взуття здійснюється за заявою ув'язненого чи засудженого у відповідних майстернях СІЗО.

5. Огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в їх присутності під час прийому до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час переведення до іншої камери, стаціонару медичної частини або поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). У всіх інших випадках огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в присутності ув'язненого або засудженого, який чергує по камері.

Під час проведення обшуку та огляду жилого приміщення, в якому проживають засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, їх особистих речей та предметів зобов'язані бути присутніми начальник відділення соціально-психологічної служби або особа, яка виконує його обов'язки, старший днювальний гуртожитку, а під час обшуку та огляду виробничої майстерні або робочої камери - особа з числа персоналу СІЗО, відповідальна за приміщення, один із засуджених, які працюють у цьому приміщенні.

6. Під час проведення особистого обшуку або огляду речей ув'язнених і засуджених можуть застосовуватися технічні засоби виявлення заборонених предметів, речовин і продуктів харчування. Рентгенівську апаратуру дозволяється застосовувати тільки для обшуку одягу або огляду речей ув'язнених і засуджених. З дозволу начальника СІЗО та за наявності мотивованого дозволу медичного працівника проводиться рентгеноскопія тіла ув'язненого чи засудженого.

1. Гроші, вилучені в ув'язнених або засуджених під час приймання до СІЗО, зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на склад для зберігання.

2. Вилучені або прийняті на зберігання від ув'язнених чи засуджених гроші, цінності, особисті речі, предмети за їх письмовою згодою (заявою) можуть бути передані (переказані) родичам або іншим особам.

3. Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, які не заборонені для передачі ув'язненим та засудженим, а також для користування та зберігання, але які перебувають в ув'язнених чи засуджених понад визначену пунктом 6 глави 4 розділу I цих Правил кількість або вагу, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що посадові особи СІЗО складають акт, який підписує ув'язнений або засуджений, у якого було вилучено продукти харчування, речі і предмети, та посадова особа СІЗО, яка прийняла ці речі на склад для зберігання.

Продукти харчування, заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими, за їх письмовою заявою можуть бути здані на склад СІЗО для передачі родичам або іншим особам. Заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими продукти харчування, що перебувають на складі, у разі природного їх псування або закінчення терміну придатності знищує комісія СІЗО, про що складається акт, з яким ув'язнені та засуджені ознайомлюються під підпис.

4. Вилучені в ув'язнених гроші та цінні речі і предмети, отримані шляхом обману під час тримання у СІЗО або власник яких не встановлений, передаються в дохід держави згідно з постановою про передавання заборонених для зберігання речей та предметів у дохід держави (додаток 14), підписаною начальником СІЗО та санкціонованою прокурором.

5. Вилучення грошей, цінних речей та предметів у засуджених, щодо яких вироки набрали законної сили, проводиться відповідно до статей 59, 102 КВК.

6. За фактом вилучення в ув'язнених чи засуджених продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання, а також для користування та зберігання при собі, за рішенням адміністрації СІЗО у десятиденний строк проводиться службове розслідування.

1. Відвідування СІЗО - проходження осіб до зони, що охороняється, з метою ознайомлення з умовами тримання та праці ув'язнених і засуджених, проведення концертів, виступів, богослужінь тощо, спілкування з ув'язненими та засудженими, їх фото- і відеозйомки (за згодою), а також ознайомлення з умовами праці персоналу та функціонуванням об'єктів СІЗО.

2. Пропускний режим установлює адміністрація СІЗО.

3. Осіб, які відвідують СІЗО, пропускають до СІЗО та випускають з нього за перепусткою відповідного зразка з одночасним пред'явленням паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

4. Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення" особи, які заходять на територію СІЗО або виходять з неї, та їхні речі підлягають огляду. Під час проведення оглядів можуть використовуватися металодетектори, а також детектори виявлення вибухових та наркотичних речовин.

Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється.

5. Особам, які заходять на територію СІЗО, забороняється проносити із собою продукти харчування, речі та предмети, заборонені для зберігання і користування ув'язненими і засудженими. Пакети, сумки, речі та предмети особи, які заходять на територію СІЗО, здають на зберігання до спеціально виділених адміністрацією СІЗО приміщень, шаф.

У разі надходження інформації про те, що відвідувач всупереч установленому порядку намагається пронести продукти харчування, речі та предмети, заборонені для зберігання і користування ув'язненими та засудженими, начальник СІЗО або його заступник, а в разі їх відсутності - черговий помічник приймає рішення про проведення особистого огляду такої особи у порядку, передбаченому пунктом 1 глави 5 цього розділу.

6. Персонал СІЗО, який проводить особистий огляд, зобов'язаний бути ввічливим і не допускати дій, що порушують права людини та принижують її гідність. Оглядові має передувати пропозиція пред'явити заборонені речі, предмети і речовини.

Огляд проводиться в окремому ізольованому приміщенні тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні огляд декількох осіб одночасно.

7. Відвідування засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, осіб, засуджених до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання, осіб, засуджених до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань, без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час доби для здійснення контролю та проведення перевірок здійснюється у порядку, передбаченому статтею 24 КВК.

8. Працівникам правоохоронних органів, суду, особам, визначеним частиною шостою статті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та абзацом першим частини другої статті 8 КВК, дозволяється проносити матеріали та документи, необхідні їм для здійснення повноважень, визначених законодавством, з обов'язковим їх оглядом на контрольно-пропускному пункті.

Особам, визначеним частиною шостою статті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та абзацом першим частини другої статті 8 КВК, дозволяється також проносити портативні комп'ютери та портативні пристрої для друку, необхідні їм для здійснення повноважень, визначених законодавством, з обов'язковим їх оглядом на контрольно-пропускному пункті без ознайомлення зі змістом документів і матеріалів на носіях інформації портативних комп'ютерів.

9. Педагогічним працівникам дозволяється проносити із собою підручники, навчальні посібники, необхідні для проведення занять, медичним працівникам - науково-популярну літературу, брошури, плакати, пам'ятки на медичну тематику, фотоапарати та портативні відеореєстратори для фіксації наявних тілесних ушкоджень в ув'язнених та засуджених.

Фотоапарати та портативні відеореєстратори підлягають обов'язковому огляду на контрольно-пропускному пункті без ознайомлення зі змістом матеріалів на їх носіях інформації.

10. Для всебічного й об'єктивного висвітлення діяльності СІЗО та отримання інтерв'ю у адміністрації, персоналу, ув'язнених та засуджених представники медіа можуть відвідувати територію цих установ за наявності спеціального дозволу.

11. Оформлення спеціальних дозволів представникам медіа для відвідування СІЗО та взаємодію з ними здійснює Департамент, керівництво міжрегіональних управлінь або начальники СІЗО.

Допуск представників медіа на територію СІЗО здійснюється на підставі виданого спеціального дозволу, паспорта та редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність до медіа.

12. Для отримання спеціального дозволу на відвідування СІЗО представники медіа подають не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати запланованого відвідування до Департаменту, керівництва міжрегіонального управління або начальника СІЗО подання із зазначенням:

повного найменування медіа, дати і номера реєстрації, місцезнаходження, номера телефону (факсу), електронної адреси;

найменування СІЗО, яке планується відвідати (якщо подання направлено до Департаменту чи міжрегіонального управління);

мети, дати та часу відвідування СІЗО;

прізвища, імені та по батькові представника медіа, щодо якого вноситься подання, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

номера редакційного посвідчення або інших документів, що засвідчують належність до медіа;

особи, з якою планується записати інтерв'ю (коментар), та орієнтовної тематики.

Подання, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що письмово повідомляється медіа.

13. За результатами розгляду подання не пізніше двох робочих днів до дати відвідування Департамент (міжрегіональне управління, адміністрація СІЗО) надсилає спеціальний дозвіл на відвідування СІЗО або лист про відмову в його наданні представнику медіа, який направив подання, із зазначенням причини відмови.

За рішенням керівництва Департаменту, міжрегіонального управління або начальника СІЗО встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об'єктів СІЗО та проведення фото- й відеозйомки. До об'єктів з обмеженим доступом належать охоронні споруди, периметр, спостережні вишки, зовнішні пости, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, а також приміщення, оснащені системами нагляду і контролю, де персонал СІЗО здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

14. Відвідування представниками медіа ув'язнених та засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням з метою одержання у них інтерв'ю здійснюється шляхом надання їм побачення, передбаченого статтею 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення", та проводиться з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Відвідування засуджених представниками медіа здійснюється шляхом надання їм короткострокового побачення, передбаченого статтями 51, 59, 110, 151 КВК. Дозвіл на проведення побачення надається начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки.

15. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування СІЗО надсилається представникам медіа якщо:

ув'язнений або засуджений письмово відмовляється від побачення;

слідчий або суд, які здійснюють кримінальне провадження, орган, що проводить екстрадиційну перевірку, не дають письмового дозволу на побачення з ув'язненими або засудженими, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням;

у СІЗО запроваджено особливий режим.

16. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на підставі статті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 25 КВК бажають надавати допомогу у виправленні і ресоціалізації ув'язнених та засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати СІЗО за наявності відповідного дозволу.

Дозвіл представникам об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій на відвідування СІЗО та взаємодію з ними надає Департамент, керівництво міжрегіонального управління або начальники СІЗО.

Для отримання такого дозволу об'єднання громадян, релігійні або благодійні організації не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати запланованого відвідування подають до Департаменту, керівництва міжрегіонального управління або начальника СІЗО заяву, в якій зазначають:

повне найменування об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), електронну адресу;

найменування СІЗО, яке планується відвідати (у разі надіслання заяви до Департаменту чи керівництва міжрегіонального управління);

дату та час відвідування СІЗО;

прізвище, ім'я, по батькові представників об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, які планують відвідати СІЗО, серію та номер паспорта, коли і ким виданий.

До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту.

Крім того, священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші представники зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, повинні надати копію офіційного погодження центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, щодо можливості провадження проповідницької чи іншої канонічної діяльності та виконання релігійних обрядів.

17. За результатами розгляду заяви не пізніше двох робочих днів до дати відвідування Департамент, керівництво міжрегіонального управління або адміністрація СІЗО надає дозвіл на відвідування СІЗО, про що повідомляє об'єднання громадян, релігійну або благодійну організацію.

У разі відсутності у заяві інформації або копій документів, зазначених у пункті 16 цієї глави, об'єднання громадян, релігійна або благодійна організація письмово повідомляються про відмову у дозволі на відвідування СІЗО не пізніше двох робочих днів до дати відвідування із зазначенням причини відмови.

18. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на постійній основі беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати СІЗО за спрощеною процедурою.

Для цього зазначеним особам видається перепустка на певний період (місяць, квартал) та на цей період складається графік візитів, який затверджує начальник СІЗО.

19. Особи, які мають право проводити богослужіння та відправляти релігійні обряди, можуть проносити із собою на територію СІЗО речі та предмети, які використовуються під час їх проведення, а також релігійну літературу. Зазначені речі і предмети підлягають візуальному огляду.

20. У випадках порушення представниками медіа, об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій вимог встановленого режиму за рішенням адміністрації СІЗО відвідування може бути припинено на будь-якій його стадії.

21. Посадові особи та експерти у відрядженні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні мають право відвідувати СІЗО без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно при пред'явленні документів, що посвідчують особу, для здійснення повноважень, визначених Угодою між Урядом України та Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини про розміщення короткотермінової моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Після зустрічі посадових осіб та експертів у відрядженні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з ув'язненими та засудженими, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, адміністрація СІЗО невідкладно інформує слідчого або суд, які здійснюють кримінальне провадження, орган, що проводить екстрадиційну перевірку.

Такі зустрічі у рахунок побачень не зараховуються.

1. Особистий прийом ув'язнених і засуджених здійснюють щодня протягом робочого часу, крім вихідних і святкових днів, начальник СІЗО, його заступники та начальники відділів і служб за графіком, затвердженим начальником СІЗО. Психолог здійснює прийом ув'язнених і засуджених щодня, крім вихідних і святкових днів. Графік доводиться до відома ув'язнених і засуджених, яких тримають у СІЗО.

2. Запис на особистий прийом здійснюють посадові особи СІЗО щодня під час кількісної перевірки ув'язнених і засуджених. Заяви про прийом подаються письмово на ім'я начальника СІЗО, реєструються в порядку черговості їх подання у журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань (далі - журнал прийому) (додаток 15) із зазначенням посадової особи, до якої ув'язнений чи засуджений бажає потрапити на прийом.

3. Прийом ведеться в порядку черговості подання заяв за їх порядковим номером в журналі прийому. Після закінчення особистого прийому в журналі прийому та на заяві про особистий прийом фіксуються його результати. Заява підшивається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

4. Особистий прийом ув'язнених і засуджених адміністрація СІЗО проводить у службових приміщеннях у межах корпусних відділень.

5. Особистий прийом родичів ув'язнених і засуджених або інших осіб проводиться за затвердженим начальником СІЗО графіком, який вивішується в приміщенні для відвідувачів. У цьому самому приміщенні проводиться запис громадян на особистий прийом.

1. Ув'язнені та засуджені, у тому числі поміщені в карцер чи дисциплінарний ізолятор, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), мають право на щоденну прогулянку тривалістю не менше однієї години (неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді арешту, - двох годин).

Неповнолітнім особам, вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей віком до трьох років, хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин.

Прогулянка для неповнолітніх осіб, жінок, які мають при собі дітей до трьох років, та хворих (з дозволу лікаря) за їх згодою може бути замінена на заняття у спортивній залі чи розділена на дві частини тривалістю не менше ніж одна година кожна.

Тривалість прогулянки адміністрація СІЗО може зменшувати на прохання ув'язнених і засуджених у разі несприятливих погодних умов, а також у разі виникнення надзвичайних обставин. Для дострокового припинення прогулянки ув'язнені і засуджені звертаються з проханням до чергового помічника, який доповідає про це адміністрації СІЗО для прийняття рішення по суті прохання.

2. Прогулянка проводиться згідно з графіком, затвердженим начальником СІЗО, на території відповідно обладнаних двориків.

3. У разі відмови ув'язнених чи засуджених від прогулянки вони залишаються в камері під постійним наглядом персоналу СІЗО.

4. Ув'язнених і засуджених виводять на прогулянку покамерно - одночасно всі з однієї камери. Ув'язнені і засуджені, яких виводять на прогулянку, повинні бути одягнені за сезоном. У разі порушення ув'язненими чи засудженими режиму під час перебування в прогулянкових двориках за рішенням начальника СІЗО, його заступника, а в разі їх відсутності - чергового помічника прогулянка припиняється для проведення перевірки.

1. Порядок та підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, гамівної сорочки, службових собак та вогнепальної зброї до ув'язнених та засуджених визначаються відповідно до статті 18 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 106 КВК.

2. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.

3. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки має передувати попередження про намір їх використання, якщо це можливо за певних обставин. Попередження може бути здійснено голосом, у разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуть.

Без попередження заходи фізичного впливу і спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю чи здоров'ю персоналу СІЗО або інших осіб.

4. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на персонал СІЗО обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров'ю ув'язнених і засуджених.

5. За кожним фактом застосування фізичної сили, спеціальних засобів, гамівної сорочки та вогнепальної зброї складається рапорт, який розглядає начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, та проводиться перевірка щодо обґрунтованості їх застосування. Рапорт реєструється у спеціальному журналі та долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

Про всі випадки застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки адміністрація СІЗО негайно повідомляє прокурора, а про всі випадки застосування вогнепальної зброї - прокурора та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

6. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх осіб, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу СІЗО чи інших осіб, або збройного опору.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок під час медичних обстежень, переймів, пологів та після народження дитини. У випадках, передбачених статтею 18 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтею 106 КВК, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів до таких осіб дозволяється виключно з дозволу лікаря.

7. Ув'язненому чи засудженому, до якого було застосовано фізичну силу, спеціальні засоби, гамівну сорочку або вогнепальну зброю, в обов'язковому порядку проводиться медичний огляд та у разі потреби негайно надається екстрена медична допомога. Результати медичного огляду реєструються в медичній карті ув'язненого чи засудженого.

8. Носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

1. Кайданки до ув'язнених та засуджених застосовуються за рішенням начальника СІЗО, його заступника, чергового помічника та його заступника, старшого по корпусному відділенню і начальника варти з переміщення ув'язнених і засуджених у таких випадках:

вчинення фізичного опору персоналу СІЗО або прояви буйства (до заспокоєння);

відмова слідувати до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери);

виведення з камер та переміщення ув'язнених і засуджених, які схильні до втечі, нападу та захоплення заручників;

якщо є обґрунтовані підстави вважати, що ув'язнений (засуджений) своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі або оточуючим;

спроба самогубства, членоушкодження, нападу на ув'язнених і засуджених або інших осіб;

переміщення ув'язненого чи засудженого, який вчинив втечу з-під варти (охорони), після затримання.

Кайданки застосовуються до ув'язненого чи засудженого у положенні "руки за спиною" з урахуванням його фізичних вад та стану здоров'я. Забороняється приковування ув'язнених та засуджених кайданками до будь-яких конструкцій, споруд тощо.

Через кожні дві години персонал СІЗО здійснює перевірку стану фіксації замків (за потреби - послаблює фіксацію), а медичний працівник - стану здоров'я ув'язненого чи засудженого. Персонал СІЗО застосовує кайданки, доки в цьому є нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.

Кайданки знімають під час відправлення індивідуальних потреб, приймання їжі ув'язненим та засудженим, за вимогою медичного працівника, за наказом осіб, які прийняли рішення про їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою.

У разі доцільності подальшого їх застосування персонал СІЗО складає рапорт на ім'я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

2. Персонал СІЗО має право самостійно застосовувати засоби сльозогінної та дратівної дії для:

захисту персоналу СІЗО та інших осіб, самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу життю або здоров'ю;

припинення масових заворушень і групової непокори з боку ув'язнених та засуджених;

відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби СІЗО або звільнення їх у разі захоплення;

припинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, персоналу СІЗО;

звільнення заручників.

3. Персонал СІЗО має право самостійно застосовувати гумові (пластикові) кийки та фізичну силу для:

захисту персоналу СІЗО та інших осіб, самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу життю або здоров'ю;