NCO.OP.190 Використання додаткового кисню
(a) Командир ПС повинен забезпечити, щоб він та члени льотного екіпажу, які виконують суттєві обов'язки для безпеки повітряної експлуатації, постійно використовували додатковий кисень у випадках коли він визначає, що на висоті передбачуваного польоту нестача кисню може призвести до погіршення здібностей членів екіпажу та повинен гарантувати, що додатковий кисень є доступним для пасажирів, коли нестача кисню може завдати їм шкоди.
(b) У будь-якому іншому випадку, коли командир ПС не може визначити ефект від нестачі кисню для усіх осіб на борту, він повинен гарантувати, що:
(1) усі члени льотного екіпажу, які виконують на борту суттєві обов'язки для безпеки повітряної експлуатації ПС, використовували додатковий кисень протягом будь-якого періоду часу, що перевищує 30 хвилин, коли тиск у пасажирському салоні відповідає висоті 10000 - 13000 футів; та
(2) усі особи використовують додатковий кисень протягом будь-якого періоду часу, коли тиск у пасажирському салоні відповідає висоті понад 13000 футів.
NCO.OP.195 Виявлення наближення до земної поверхні
При надмірній близькості до землі, яку виявив член льотного екіпажу або система попередження про небезпечне наближення до землі, командир ПС повинен негайно виконати коригувальні дії для відновлення безпечних умов польоту.
NCO.OP.200 Бортова система попередження зіткнень у повітрі (ACAS II)
Якщо використовується система ACAS II, експлуатаційні процедури та підготовки повинні відповідати Регламенту (ЄС) № 1332/2011.
NCO.OP.205 Умови виконання заходження на посадку та посадки - літаки
Перед початком виконання заходження на посадку та посадки, командир ПС повинен переконатися, що:
(a) згідно з наявною інформацією, метеорологічні умови на аеродромі або експлуатаційному майданчику, та стан злітно-посадкової смуги, що планується для використання, не перешкоджатимуть безпечному виконанню заходження на посадку, посадці або повторному заходженні при перерваному заходженні на посадку; та
(b) обрані експлуатаційні мінімуми аеродрому відповідають усім наведеним нижче вимогам:
(1) діючому наземному обладнанню;
(2) діючим системам ПС;
(3) льотно-технічним характеристикам ПС, та
(4) кваліфікації льотного екіпажу.
NCO.OP.206 Умови виконання заходження на посадку та посадки - вертольоти
Перед початком виконання заходження на посадку та посадки, командир ПС повинен переконатися, що:
(a) згідно з наявною інформацією, метеорологічні умови на аеродромі або експлуатаційному майданчику та умови фінальної зони заходження на посадку та зльоту (FATO), що планується використовувати, не перешкоджатимуть безпечному виконанню заходження на посадку, посадці або повторному заходженню при перерваному заходженні на посадку; та
(b) обрані експлуатаційні мінімуми аеродрому відповідають усім наведеним нижче вимогам:
(1) діючому наземному обладнанню;
(2) діючим системам ПС;
(3) льотно-технічним характеристикам ПС;
(4) кваліфікації льотного екіпажу.
NCO.OP.210 Початок і продовження заходження на посадку - літаки та вертольоти
(a) Якщо контрольна RVR для злітно-посадкової смуги, яка буде використовуватися для посадки, менше 550 м (або будь-яке нижче значення, встановлене відповідно до схвалення SPA.LVO додатка V (Part-SPA) до цих Авіаційних правил), то інструментальне заходження на посадку не повинно продовжуватися:
(1) після точки, в якій ПС знаходиться на висоті 1000 футів над рівнем аеродрому; або
(2) на кінцевому сегменті заходження на посадку(FAS), якщо DH або MDH вище ніж 1000 футів.
(b) Якщо необхідний візуальний контакт з орієнтирами не встановлений, то перерване заходження на посадку повинно бути розпочато на або перед DA/H або MDA/H.
(c) Якщо необхідний візуальний контакт з орієнтирами не підтримується після DA/H або MDA/H, то відхід на друге коло повинен виконуватись негайно.
NCO.OP.215 Експлуатаційні обмеження - теплові аеростати
(a) теплові аеростати не можуть здійснювати посадку вночі, за виключенням аварійної ситуації.
(b) тепловий аеростат може злітати вночі, за умови наявності достатньої кількості палива для посадки вдень.
NCO.OP.220 Бортова система попередження зіткнень у повітрі (ACAS II)
Коли використовується ACAS II версії 7.1, командир повинен виконувати відповідні експлуатаційні процедури і повинен бути адекватно підготовлений.
Підчастина C
Льотно-технічні характеристики та експлуатаційні обмеження
NCO.POL.100 Експлуатаційні обмеження - усі ПС
(a) На будь-якій стадії експлуатації завантаження, маса та, за виключенням аеростатів, центрування (CG) ПС мають відповідати обмеженням, які наведені у AFM або в еквівалентному документі.
(b) На борту повинні знаходитись плакати, переліки, маркування інструментів або їх поєднання із переліком зазначених вище експлуатаційних обмежень, визначених AFM у якості візуальних засобів повідомлення.
NCO.POL.105 Зважування
(a) Експлуатант повинен забезпечити, щоб маса та, за виключенням аеростатів, центрування ПС визначалися шляхом зважуванням до початку експлуатації. Повинно враховуватися та бути задокументованим кумулятивний вплив виконаних модифікацій та ремонтів на масу та центрування. Ці дані повинні бути доступним для командира ПС. ПС повинно повторно зважуватися, якщо точно невідомий вплив зроблених модифікацій на його масу та центрування.
(b) Зважування повинно проводитися:
(1) для літаків та вертольотів - виробником ПС або схваленою організацією з технічного обслуговування;
(2) для планерів та аеростатів - виробником ПС, якщо доречно.
NCO.POL.110 Льотно-технічні характеристики - загальні положення
Командир ПС повинен експлуатувати ПС тільки за умови, якщо його льотно-технічні характеристики є достатніми для дотримання застосовних вимог льотної експлуатації та усіх інших польотних обмежень та для дотримання вимог щодо аеродромів або експлуатаційних майданчиків і при цьому командир ПС повинен брати до уваги точність існуючих карт та схем.
Підчастина D
Прилади, дані та обладнання
Розділ 1
Літаки
NCO.IDE.A.100 Прилади та обладнання - загальні положення
(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, повинні схвалюватися згідно застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:
(1) використовуються льотним екіпажом для керування ПС на маршруті;
(2) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.A.190 цього додатка;
(3) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.A.195 цього додатка; або
(4) є встановленими на літаку.
(b) Не потребують схвалення на використання обладнання такі позиції, якщо вони вимагаються положеннями цієї підчастини:
(1) запасні запобіжники;
(2) портативні освітлювальні прилади;
(3) хронометр;
(4) набір для надання першої медичної допомоги;
(5) сигнальне та рятувальне обладнання;
(6) якір та обладнання для швартування;
(7) пристрій для фіксації дитини;
(8) проста PCDS, яка використовується спеціалістом з виконання завдань як пристрій фіксації.
(c) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цього додатка до цих Авіаційних правил, а також інше обладнання, застосування якого не передбачене положеннями застосовних додатків до цих Авіаційних правил, але яке перевозиться на борту, повинні відповідати таким вимогам:
(1) інформація, яка надається за допомогою таких приладів чи обладнання, не повинна використовуватися членами льотного екіпажу для дотримання вимог додатка II (Part-ARO) до цих Авіаційних правил або NCO.IDE.A.190 і NCO.IDE.A.195 цього додатка;
(2) прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність літака, навіть у разі їх відмови або виникнення несправності.
(d) Прилади та обладнання повинні бути зручними у роботі та легкодоступними з робочого місця члена льотного екіпажу.
(e) Все необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.
NCO.IDE.A.105 Перелік мінімального обладнання для польоту
Не можна розпочинати виконання польоту, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій літака, необхідних для запланованого польоту, знаходяться у непрацюючому стані або відсутні, за виключенням наступного:
(a) літак експлуатується у відповідності з переліком мінімального обладнання (MEL), наданим експлуатантом;
(b) літаку виданий дозвіл на виконання польотів згідно застосовних вимог льотної придатності.
NCO.IDE.A.110 Запасні електричні запобіжники
Літаки повинні бути обладнані запасними електричними запобіжниками з номіналами, які необхідні для забезпечення повного захисту бортової електромережі та мають встановлюватися на заміну тим запобіжникам, які дозволено змінювати під час польоту.
NCO.IDE.A.115 Експлуатаційні вогні
Літаки, які експлуатуються у нічний час, повинні бути обладнані:
(a) системою вогнів для запобігання зіткнень;
(b) навігаційними/позиційними вогнями;
(c) одним посадковим вогнем;
(d) системою освітлення, яка живиться від електричної бортової системи та забезпечує достатню освітленість усіх пристроїв та обладнання, необхідних для безпечної експлуатації літака;
(e) системою освітлення, яка живиться від електричної бортової системи та забезпечує освітлення всіх пасажирських салонів;
(f) портативним освітлювальним приладом для робочого місця члена екіпажу;
(g) якщо літак експлуатується як гідроплан - вогнями відповідно до Міжнародних правил попередження зіткнень суден на морі.
NCO.IDE.A.120 Польоти згідно VFR - польотні і навігаційні прилади, а також супутнє обладнання
(a) Літаки, які експлуатуються у денний час згідно VFR, повинні мати наступне обладнання, яке здатне вимірювати та відображати наступне:
(1) магнітний курс;
(2) час у годинах, хвилинах та секундах;
(3) барометричної висоти;
(4) швидкість за приладами;
(5) число Маха, якщо швидкісні обмеження виражаються числом Маха.
(b) Окрім зазначеного у NCO.IDE.A.120(a) цього додатка, літаки, які експлуатуються у візуальних метеорологічних умовах (VMC) у нічний час або в умовах, коли літак не може бути утриманий на заданому курсі без використання одного чи більшої кількості додаткових приладів, повинні обладнуватися:
(1) засобами, які здатні вимірювати та відображати:
(i) поворот та ковзання;
(ii) просторове положення;
(iii) вертикальну швидкість;
(iv) стабілізований курс;
(2) засобами, які показують, коли енергопостачання гіроскопічних приладів стає недостатнім.
(c) Окрім зазначеного у NCO.IDE.A.120(a) та NCO.IDE.A.120(b) цього додатка, літаки, які експлуатуються в умовах, коли літак не може бути утриманий на заданому курсі без використання одного чи більшої кількості додаткових приладів, повинні обладнуватися пристроєм для запобігання несправностей роботи визначеної у NCO.IDE.A.120(a)(4) цього додатка системи індикації швидкості за приладами, які трапляються через утворення конденсату або обледеніння.
NCO.IDE.A.125 Польоти згідно IFR - польотні і навігаційні прилади, а також супутнє обладнання
Літаки, які експлуатуються згідно IFR, повинні мати:
(a) Засоби для вимірювання та відображення:
(1) магнітного курсу;
(2) часу в годинах, хвилинах і секундах;
(3) барометричної висоти;
(4) швидкості за приладами;
(5) вертикальної швидкості;
(6) повороту та ковзання;
(7) просторового положення;
(8) стабілізованого курсу;
(9) температури зовнішнього повітря;
(10) числа Маха, якщо швидкісні обмеження виражаються числом Маха.
(b) Засоби, які показують, коли енергопостачання гіроскопічних приладів стає недостатнім;
(c) Засобами для запобігання несправностей роботи визначеної у NCO.IDE.A.125(a)(4) цього додатка системи індикації швидкості за приладами, які трапляються через утворення конденсату або обледеніння.
NCO.IDE.A.130 Система попередження про наближені до поверхні землі (TAWS)
Турбогвинтові літаки, які є сертифікованими для експлуатації з максимальною чисельністю пасажирських місць більше 9, повинні бути обладнані системою TAWS, яка відповідає вимогам:
(a) у випадку літаків, які вперше отримали індивідуальний сертифікат льотної придатності (CofA) після 01 січня 2011 року - для обладнання льотно-технічних характеристик класу А згідно застосовному стандарту; або
(b) у випадку літаків, які вперше отримали індивідуальний сертифікат льотної придатності (CofA) до 01 січня 2011 року або раніше - для обладнання льотно-технічних характеристик класу В згідно застосовному стандарту.
NCO.IDE.A.135 Бортова переговорна система для льотного екіпажу
Літаки, на яких працює більш ніж один член льотного екіпажу, повинні оснащатися бортовою переговорною системою для льотного екіпажу, яка включає гарнітури та мікрофони для використання усіма членами льотного екіпажу.
NCO.IDE.A.140 Сидіння, ремені безпеки, фіксуючі системи та системи безпеки дитини
(a) Літаки повинні оснащуватися:
(1) кріслом або спальним місцем для кожної особи на борту, вік якої становить 24 місяці або більше;
(2) ременями безпеки на кожному кріслі та ременями фіксації на кожному спальному місці;
(3) системою безпеки дитини (CRD) для кожної особи на борту молодше 24 місяців;
(4) ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба на кожному кріслі члена льотного екіпажу, яка має одну точку відкриття замка фіксатора, літаків які вперше отримали індивідуальний сертифікат льотної придатності (CofA) 25 серпня 2016 року або пізніше.
NCO.IDE.A.145 Аптечка першої допомоги
(a) Літаки повинні бути обладнанні аптечками першої допомоги.
(b) Такі аптечки першої допомоги повинні бути:
(1) легкодоступними для використання;
(2) підтримуватися у експлуатаційному стані та не мати лікарських препаратів із закінченим строком дії.
NCO.IDE.A.150 Додатковий кисень - літаки з гермокабіною
(a) Літаки з гермокабіною, що виконують польоти на таких висотах, де згідно NCO.IDE.A.150(b) цього додатка нижче необхідне застосування додаткового кисню, повинні оснащатися додатковим кисневим обладнанням, яке може зберігати та постачати необхідні об'єми кисню.
(b) Літаки з гермокабіною, що виконують польоти на висотах, де барометрична висота у пасажирському салоні перевищує 10000 футів, повинні перевозити достатній об'єм кисню для:
(1) всіх членів екіпажу та:
(i) 100 % пасажирів впродовж будь-якого польотного часу, коли барометрична висота у кабіні пілотів перевищує 15000 футів, але за будь-яких обставин не менше ніж запас на 10 хвилин;
(ii) щонайменше 30 % пасажирів впродовж будь-якого польотного часу, коли у разі розгерметизації та приймаючи до уваги конкретні обставини польоту величина барометричної висоти у пасажирському салоні знаходиться між 14000 та 15000 футів;
(iii) щонайменше 10 % пасажирів впродовж більше ніж 30 хвилин польотного часу, коли величина барометричної висоти у пасажирському салоні знаходиться між 10000 та 14000 футів;
(2) усіх осіб у пасажирському салоні впродовж мінімум 10 хвилин, якщо літак виконує політ на барометричній висоті більше 25000 футів або виконує політ на меншій висоті за умов, які не дозволятимуть безпечне зниження впродовж 4 хвилин до барометричної висоти у 13000 футів.
(c) Літаки з гермокабіною, що виконують польоти на висоті вище 25000 футів, повинні бути додатково оснащені приладом для попередження льотного екіпажу про втрату герметичності.
NCO.IDE.A.155 Додатковий кисень - літаки без гермокабін
Літаки без гермокабін, що експлуатуються, де відповідно до NCO.OP.190 цього додатка необхідно застосовувати додатковий кисень, повинні бути обладнані додатковим кисневим обладнанням, яке може зберігати та постачати необхідні об'єми кисню.
NCO.IDE.A.160 Ручні вогнегасники
(a) Літаки, окрім планерів з маршовими двигунами та літаків ELA1, повинні бути оснащені щонайменше одним ручним вогнегасником, розташованим:
(1) у кабіні льотного екіпажу;
(2) у кожному пасажирському салоні, який є відділеним від кабіни льотного екіпажу, за виключенням такої конструкції літака, яка дозволяє зручний та швидкий доступ з кабіни льотного екіпажу до пасажирського салону.
(b) Тип і кількість вогнегасної речовини для обов'язкових вогнегасників на борту повинні відповідати ймовірному типу пожежі, яка може виникнути у даному відсіку; також, тип вогнегасної речовини повинен бути обраний таким чином, щоб звести до мінімуму ефект концентрації токсичного газу у відсіках, де знаходяться люди.
NCO.IDE.A.165 Маркування зон аварійного вирубування обшивки
Якщо виконується маркування місць на фюзеляжі літака, які підходять для вирубування обшивки рятувальниками у разі виникнення надзвичайних ситуацій, такі місця повинні маркуватися у відповідності до зображеного на Малюнку 1.
Малюнок 1
Маркування зон аварійного вирубування обшивки
NCO.IDE.A.170 Авіаційний аварійний привідний передавач (ELT)
(a) Літаки повинні бути оснащені:
(1) у випадку літаків, яким індивідуальний CofA було вперше виданий до 01 липня 2008 року включно - одним ELT будь-якого типу;
(2) у випадку літаків, яким індивідуальний CofA було вперше виданий після 01 липня 2008 року - одним автоматичним ELT; або
(3) у випадку літаків, які є сертифікованими для експлуатації з максимальною чисельністю пасажирських місць шість або менше - (ELT(S)) або індивідуальним радіолокаційним маяком (PLB), який повинен мати при собі член екіпажу або пасажир.
(b) ELT будь-якого типу та індивідуальні радіолокаційні маяки (PLB) повинні мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 та 406 МГц.
NCO.IDE.A.175 Політ над водною поверхнею
(a) Нижченаведені літаки повинні бути обладнані рятувальними жилетами - по одному на кожну особу, що знаходиться на борту або у разі наявності осіб молодше 24 місяців еквівалентними плавзасобами; зазначені засоби повинні розташовуватися у легкодоступних місцях:
(1) одномоторні сухопутні літаки, якщо вони:
(i) віддаляються від берега на дистанцію, яка перевищує дистанцію планерування;
(ii) виконують зліт або посадку на аеродромі чи злітно-посадковій смузі, де на думку командира судна траєкторії зльоту або заходження на посадку проходитимуть над водною поверхнею та існує певна вірогідність вимушеної посадки на воду;
(2) гідроплани, які експлуатуються над водною поверхнею;
(3) літаки, які експлуатуються на такій відстані можливого місця аварійної посадки, яка перевищує меншу величину з наступного: дистанцію, еквівалентну 30-хвилинному польоту на крейсерський швидкості або 50 морських миль.
(b) Гідроплани, які експлуатуються над водною поверхнею, повинні бути обладнані наступним:
(1) одним якорем;
(2) одним плавучим якорем для допомоги у маневруванні;
(3) обладнанням, яке генерує звукові сигнали згідно положень Міжнародних правил попередження зіткнень на морі, якщо доречно.
(c) Командир літака, який експлуатується над водною поверхнею до певної відстані від місця безпечної посадки на землі і така відстань є меншою з двох наступних величин: 30 хвилин на крейсерській швидкості або 50 морських миль, повинен визначити відповідний ризик для всіх осіб на борту у разі вимушеної посадки на воду; на основі такого ризику командир літака повинен прийняти рішення щодо транспортування наступного:
(1) обладнання для подачі сигналів лиха;
(2) рятувальних плотів у достатній кількості для розміщення всіх пасажирів та екіпажу, розташованими у такий спосіб, щоб їх можна було негайно застосовувати у аварійній ситуації;
(3) такого рятувального обладнання для забезпечення підтримки життя, яке відповідає характеристикам даного рейсу.
NCO.IDE.A.180 Засоби аварійного рятування
Літаки, які працюють над районами, де виконувати пошук і рятування є вкрай складно, повинні бути оснащені таким сигнально-аварійним обладнанням та засобами підтримки життя, які відповідають вимогам польотної місцевості.
NCO.IDE.A.190 Комунікаційне радіообладнання
(a) Якщо це вимагається застосовними правилами польотів, літаки повинні оснащуватися апаратурою радіозв'язку, яка дозволяє здійснювати двосторонній обмін інформацією впродовж усього польотного часу із такими аеронавігаційними станціями та на таких частотах, які відповідають застосовним вимогам правил польотів.
(b) Якщо комунікаційне радіообладнання вимагається NCO.IDE.A.(a) цього додатка, воно повинно забезпечити передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.
(c) Якщо вимагається застосування більш ніж одного комунікаційного приладу, кожний із них має працювати незалежно від іншого/інших у такий спосіб, щоб відмова одного не могла призвести до відмови будь-якого іншого приладу.
(e) Літаки повинні бути обладнані засобами спостереження відповідно до застосовних вимог повітряного простору.
NCO.IDE.A.195 Навігаційне обладнання
(a) Літаки, які виконують польоти на маршрутах, де неможливо забезпечити навігацію за візуальними орієнтирами, повинні оснащуватися навігаційним обладнанням, яке дозволить повітряну експлуатацію відповідно до наступного:
(1) польотного плану служби ATS, якщо доречно;
(2) застосовних правил польотів.
(b) Літаки повинні мати належне навігаційне обладнання для того, щоб у разі відмови одного з блоків такого обладнання на будь-якому етапі польоту, решта такого обладнання підтримувала безпечну навігацію відповідно до NCO.IDE.A.195(a) цього додатка або дозволила безпечне завершення відповідної дії у непередбачених обставинах.
(c) Літаки, які експлуатуються на маршрутах, де планується посадка у IMC, повинні бути оснащенні відповідним обладнанням, що забезпечує навігацію до точки, з якої можна зробити візуальну посадку. Таке обладнання повинно бути здатним забезпечити згадану навігацію для кожного аеродрому посадки в умовах IMC та для будь-якого наміченого запасного аеродрому.
(d) Для PBN експлуатації ПС повинно відповідати вимогам сертифікації льотної придатності для відповідної навігаційної специфікації.
(e) Літаки повинні бути обладнані засобами спостереження відповідно до застосовних вимог повітряного простору.
NCO.IDE.A.200 Відповідач
На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, літаки повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.
NCO.IDE.A.205 Управління аеронавігаційними базами даних
(a) Аеронавігаційні бази даних, що використовуються в сертифікованих системах ПС, повинні відповідати вимогам якості даних, що є достатніми для передбачуваного використання даних.
(b) Експлуатант повинен забезпечити своєчасне поширення та завантаження поточних та незмінених аеронавігаційних баз даних для всіх літаків, що потребують.
(c) Незважаючи на будь-які інші вимоги щодо звітності про події, як це визначене у цих Авіаційних правилах та згідно з нормативно-правовими актами в галузі цивільної авіації України, експлуатант повинен повідомляти постачальникам бази даних випадки помилок, суперечливих або відсутніх даних, від яких обґрунтовано може бути очікування, що вони становитимуть небезпеку для польоту.
У таких випадках, експлуатант повинен інформувати членів льотного екіпажу та інших відповідних співробітників, а також повинен забезпечувати, щоб помилкові дані не використовувалися.
Розділ 2
Вертольоти
NCO.IDE.Н.100 Прилади та обладнання - загальні положення
(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, повинні схвалюватися згідно застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:
(1) використовуються льотним екіпажем для управління польотом;
(2) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.H.190 цього додатка;
(3) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.H.195 цього додатка; або
(4) встановлені на вертольоті.
(b) Не потребують схвалення на використання обладнання такі позиції, якщо вони вимагаються положеннями цієї підчастини:
(1) портативні освітлювальні прилади;
(2) хронометр;
(3) набір для надання першої медичної допомоги;
(4) сигнальне та рятувальне обладнання;
(5) якір та обладнання для швартування;
(6) пристрій для фіксації дитини;
(7) проста PCDS, яка використовується спеціалістом з виконання завдань як пристрій фіксації.
(c) Прилади та обладнання або аксесуари, які не вимагаються положеннями цього додатка, а також інше обладнання, застосування якого не передбачене положеннями інших застосовних додатків до цих Авіаційних правил, але яке перевозиться на борту, повинні відповідати таким вимогам:
(1) інформація, яка надається за допомогою таких приладів, обладнання та аксесуарів, не повинна використовуватися членами льотного екіпажу для дотримання вимог доповнення II до цих Авіаційних правил або NCO.IDE.H.190 і NCO.IDE.H.195 цього додатка;
(2) прилади та обладнання або аксесуари не повинні впливати на льотну придатність вертольоту, навіть у разі їх відмови або виникнення несправності.
(d) Прилади та обладнання повинні бути зручними у роботі та легкодоступними з робочого місця члена льотного екіпажу.
(e) Усе необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.
NCO.IDE.H.105 Перелік мінімального обладнання для польоту
Не можна розпочинати виконання польоту, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій вертольота, необхідних для запланованого польоту, знаходяться у непрацюючому стані або відсутні, за виключенням наступного:
(a) вертоліт експлуатується відповідно до переліку мінімального обладнання (MEL), якщо такий перелік було визначено; або
(b) вертольоту виданий дозвіл на виконання польотів згідно застосовних вимог льотної придатності.
NCO.IDE.H.115 Експлуатаційні вогні
Вертольоти, які експлуатуються у нічний час, повинні бути обладнані:
(a) системою вогнів для запобігання зіткнень;
(b) навігаційними/позиційними вогнями;
(c) одним посадковим вогнем;
(d) освітленням, яке живиться від електричної бортової системи та забезпечує достатню освітлюваність усіх пристроїв та обладнання, необхідного для безпечної експлуатації вертольота;
(e) освітленням, яке живиться від електричної бортової системи вертольота та забезпечує освітлення всіх пасажирських салонів;
(f) портативним освітлювальним приладом для робочого місця кожного члена екіпажу;
(g) якщо вертоліт експлуатується як амфібія, вогнями згідно Міжнародних правил попередження зіткнень суден на морі.
NCO.IDE.H.120 Польоти згідно VFR - польотні і навігаційні прилади, а також супутнє обладнання
(a) вертольоти, які експлуатуються вдень згідно VFR, повинні мати наступне обладнання, здатне вимірювати та відображати наступне:
(1) магнітний курс;
(2) час у годинах, хвилинах та секундах;
(3) барометричну висоту;
(4) швидкість за приладами;
(5) ковзання.
(b) окрім зазначеного в NCO.IDE.H.120(a) цього додатка вертольоти, які експлуатуються у VMC в нічний час або якщо видимість менше 1500 метрів, або за умов, коли вертоліт не може бути утриманий на заданому курсі без використання одного чи більшої кількості додаткових приладів, повинні обладнуватися:
(1) засобами, які здатні вимірювати та відображати наступне:
(i) просторове положення;
(ii) вертикальну швидкість;
(iii) стабілізований курс;
(2) засобами, які показують, коли енергопостачання гіроскопічних приладів стає недостатнім;
(c) окрім зазначеного в NCO.IDE.H.120(a) та NCO.IDE.H.120(b) цього додатка вертольоти, які експлуатуються в умовах видимості менше 1500 метрів або за умов, коли вертоліт не може бути утриманий на заданому курсі без використання одного чи більшої кількості додаткових приладів повинні оснащуватися засобом для запобігання несправностей роботи, визначеної у NCO.IDE.H.120(a)(4) цього додатка системи індикації швидкості за приладами, які трапляються через утворення конденсату або обледеніння.
NCO.IDE.H.125 Польоти згідно IFR - польотні і навігаційні прилади, а також супутнє обладнання
Вертольоти, які експлуатуються згідно IFR, повинні мати наступне:
(a) Засоби для вимірювання та відображення:
(1) магнітного курсу;
(2) час у годинах, хвилинах і секундах;
(3) барометричної висоти;
(4) швидкості за приладами;
(5) вертикальної швидкості;
(6) ковзання;
(7) просторового положення;
(8) стабілізованого курсу;
(9) температури зовнішнього повітря.
(b) засобами, які показують, коли енергопостачання гіроскопічних приладів стає недостатнім;
(c) засобами для запобігання несправностей роботи визначеної у NCO.IDE.H.125(a)(4) цього додатка системи індикації швидкості за приладами, які трапляються через утворення конденсату або обледеніння;
(d) додатковий засіб вимірювання та відображення просторового положення у якості резервного приладу.
NCO.IDE.H.126 Додаткове обладнання для однопілотної експлуатації згідно IFR
Вертольоти, які використовуються для однопілотної експлуатації згідно IFR, повинні бути обладнані автопілотом, який щонайменше забезпечує функції утримання висоти та стабілізації курсу.
NCO.IDE.H.135 Бортова переговорна система для льотного екіпажу
Вертольоти, які експлуатуються більш ніж одним членом льотного екіпажу, повинні оснащуватися бортовою переговорною системою для льотного екіпажу, яка включає гарнітури та мікрофони для використання всіма членами льотного екіпажу.
NCO.IDE.H.140 Сидіння, ремені безпеки, фіксуючі системи та дитячі утримуючі пристрої
(a) Вертольоти повинні оснащуватися:
(1) кріслом або спальним місцем для кожної особи на борту, вік якої становить 24 місяці або більше, або робочим місцем для кожного члена екіпажу чи спеціаліста з виконання завдань на борту;
(2) ременями безпеки на кожному пасажирському кріслі, ременями фіксації на кожному спальному місці та пристроями фіксації на кожному робочому місці;
(3) у випадку вертольотів, які вперше отримали індивідуальний CofA після 31 грудня 2012 року - ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба для кожної особи на борту, вік якої становить 24 місяці або більше;
(4) системою безпеки дитини (CRD) для кожної особи на борту молодше 24 місяців;
(5) на кожному кріслі члена льотного екіпажу - ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба, яка має пристрій автоматичного обмеження руху корпусу у випадку різкого гальмування.
(b) Ремінь безпеки з системою верхньої фіксації тулуба повинен мати одну точку відкриття замка фіксатора.
NCO.IDE.H.145 Аптечка першої допомоги
(a) Вертольоти повинні мати на борту щонайменше один комплект аптечки першої допомоги.
(b) Такі аптечки першої допомоги повинні бути:
(1) легкодоступними для використання;
(2) підтримуватися у експлуатаційному стані та не мати лікарських препаратів із закінченим строком дії.
NCO.IDE.H.155 Додатковий кисень - вертольоти без гермокабін
Вертольоти без гермокабін, що експлуатуються, де відповідно до NCO.OP.190 цього додатка цього додатка необхідно застосовувати додатковий кисень, повинні бути обладнані додатковим кисневим обладнанням, яке може зберігати та постачати необхідні об'єми кисню.
NCO.IDE.H.160 Ручні вогнегасники
(a) Вертольоти, за виключенням категорії ELA2, повинні бути оснащені щонайменше одним ручним вогнегасником, розташованим:
(1) у кабіні льотного екіпажу;
(2) у кожному пасажирському салоні, який є відділеним від кабіни льотного екіпажу, за виключенням такої конструкції літака, яка дозволяє зручний та швидкий доступ з кабіни льотного екіпажу до пасажирського салону.
(b) Тип і кількість вогнегасної речовини для обов'язкових вогнегасників на борту повинні відповідати ймовірному типу пожежі, яка може виникнути у даному відсіку; також, тип вогнегасної речовини повинен бути обраний таким чином, щоб звести до мінімуму ефект концентрації токсичного газу у відсіках, де знаходяться люди.
NCO.IDE.H.165 Маркування зон аварійного вирубування обшивки
Якщо на фюзеляжі вертольота маркуються певні зони, які більше підходять для вирубування обшивки рятувальниками у разі виникнення надзвичайних ситуацій, такі зони повинні маркуватися відповідно до Малюнку 1.
Малюнок 1
Маркування зон аварійного вирубування обшивки
NCO.IDE.H.170 Авіаційний аварійний привідний передавач (ELT)
(a) Вертольоти, які є сертифікованими для експлуатації з максимальною чисельністю пасажирських місць більше 6, повинні оснащуватися:
(1) одним автоматичним ELT;
(2) одним ELT(S), який встановлюється на плоту або у рятувальному жилеті, якщо вертоліт виконує польоти над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка відповідає більш ніж 3 хвилинам польотного часу на стандартній крейсерський швидкості.
(b) Вертольоти, які є сертифікованими для експлуатації з максимальною чисельністю пасажирських місць у шість або менше, повинні оснащуватися одним ELT(S) або індивідуальним радіомаяком (PLB), який повинен мати при собі член екіпажу або пасажир.
(c) Авіаційні аварійні привідні передавачі будь-якого типу та індивідуальні радіомаяки (PLB) повинні мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц.
NCO.IDE.H.175 Політ над водною поверхнею
(a) Вертольоти повинні оснащуватися рятувальними жилетами - по одному на кожну особу, що знаходиться на борту (у разі наявності осіб молодше 24 місяців - аналогічними пристроями забезпечення плавучості); зазначені пристрої повинні розташовуватися у легкодоступних місцях у наступних випадках:
(1) експлуатації над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка перевищує дистанцію режиму авторотації, де у випадку критичної відмови двигуна вертоліт не зможе продовжити політ на заданому ешелоні; або
(2) експлуатації над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка перевищує еквівалент 10-хвилинного польоту на крейсерський швидкості, де у випадку критичної відмови двигуна вертоліт зможе продовжити політ на заданому ешелоні; або
(3) якщо при виконані зльоту або посадки на аеродромі чи злітно-посадковій смузі траєкторія руху вертольота проходить над водною поверхнею.
(b) Кожен рятувальний жилет або рівноцінний індивідуальний плавзасіб повинен бути обладнаний засобами електричного освітлення з метою точного визначення місцезнаходження особи.
(c) Командир вертольота, який експлуатується над водною поверхнею на певній відстані від місця безпечної посадки на землі (причому така відстань є меншою з двох наступних величин: еквіваленту 30 хвилин на крейсерській швидкості та 50 морських миль), повинен визначити відповідний ризик для усіх осіб на борту у разі вимушеної посадки на воду; на основі такого ризику командир повинен прийняти рішення щодо транспортування на борту:
(1) сигнально-аварійного обладнання;
(2) рятувальних плотів в достатній кількості для розміщення усіх пасажирів та екіпажу, розташованими у такий спосіб, щоб їх можна було негайно застосувати у аварійній ситуації;
(3) рятувального обладнання для забезпечення підтримки життя, яке відповідає характеристикам даного рейсу.
(d) У разі вимушеної посадки на воду командир вертольота повинен визначити ризики виживання всіх присутніх на борту для прийняття рішення, чи мають всі присутні на борту бути одягнуті у рятувальні жилети відповідно NCO.IDE.H.175(a) цього додатка.
NCO.IDE.H.180 Засоби аварійного рятування
Вертольоти, які експлуатуються над районами, де виконувати пошук і рятування є вкрай складно, повинні оснащуватися таким сигнально-аварійним обладнанням та засобами підтримки життя, які відповідають вимогам польотної місцевості.
NCO.IDE.H.185 Усі вертольоти, які виконують польоти над водною поверхнею - вимушена посадка на воду
Вертольоти, які виконують польоти у несприятливому середовищі на відстані від берега, яка перевищує 50 морських миль, повинні:
(a) мати конструкцію, яка передбачає посадку на воду згідно з відповідними сертифікаційними специфікаціями;
(b) бути сертифікованими для виконання вимушеної посадки на воду згідно з відповідними сертифікаційними специфікаціями;
(c) оснащуватися відповідним аварійно-рятувальним обладнанням.
NCO.IDE.H.190 Комунікаційне радіообладнання
(a) Якщо це вимагається застосовними правилами польотів, вертольоти повинні оснащуватися апаратурою радіозв'язку, яка дозволяє двосторонній обмін інформацією впродовж усього польотного часу із такими аеронавігаційними станціями та на таких частотах, які відповідають застосовним вимогам повітряного перевезення.
(b) Якщо комунікаційне радіообладнання вимагається відповідно до NCO.IDE.H.190(a) цього додатка, воно повинно забезпечити передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.
(c) Якщо вимагається застосування більш ніж одного комунікаційного пристрою, кожний із них повинен працювати незалежно від іншого/інших в такий спосіб, щоб відмова одного не могла призвести до відмови будь-якого іншого пристрою.
(d) Якщо на додаток до бортової переговорної системи для льотного екіпажу відповідно до NCO.IDE.H.135 цього додатка вертольоти повинні застосовувати систему комунікаційного радіообладнання, вони мають бути оснащені кнопкою передачі на пристрої керування для кожного пілота та/або члена екіпажу, який знаходиться на своєму робочому місці.
NCO.IDE.H.195 Навігаційне обладнання
(a) Вертольоти, які виконують польоти на маршрутах, де неможливо забезпечити навігацію за візуальними орієнтирам, повинні оснащуватися навігаційним обладнанням, яке дозволить повітряну експлуатацію згідно наступного:
(1) польотного плану служби ATS, якщо стосується;
(2) застосовних правил польотів.
(b) Вертольоти повинні мати належне навігаційне обладнання для того, щоб разі відмови одного з блоків такого обладнання на будь-якому етапі польоту, решта такого обладнання підтримувала безпечну навігацію відповідно до NCO.IDE.H.195(a) цього додатка або дозволила безпечне завершення відповідної дії у непередбачених обставинах.
(c) Вертольоти, які експлуатуються на маршрутах, де планується посадка у IMC, повинні бути обладнані відповідним обладнанням, що забезпечує навігацію до точки, з якої можна зробити візуальну посадку. Таке обладнання повинно бути здатним забезпечити згадану навігацію для кожного аеродрому посадки у IMC та для будь-якого наміченого запасного аеродрому.
(d) Для PBN експлуатації вертольоти повинні відповідати вимогам сертифікації льотної придатності для відповідної навігаційної специфікації.
(e) Вертольоти повинні бути обладнані засобами спостереження відповідно до застосовних вимог повітряного простору.
NCO.IDE.H.200 Відповідач
На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, вертольоти повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.
NCO.IDE.H.205 Управління аеронавігаційними базами даних
(a) Аеронавігаційні бази даних, що використовуються в сертифікованих системах ПС, повинні відповідати вимогам якості даних, що є достатніми для передбачуваного використання даних.
(b) Експлуатант повинен забезпечити своєчасне поширення та завантаження поточних та незмінених аеронавігаційних баз даних для всіх ПС, що потребують.
(c) Незважаючи на будь-які інші вимоги щодо звітності про події, як це визначене у цих Авіаційних правилах та згідно з нормативно-правовими актами в галузі цивільної авіації України, експлуатант повинен повідомляти постачальникам бази даних випадки помилок, суперечливих або відсутніх даних, від яких обґрунтовано може бути очікування, що вони становитимуть небезпеку для польоту.
У таких випадках, експлуатант повинен інформувати членів льотного екіпажу та інших відповідних співробітників, а також повинен забезпечувати, щоб помилкові дані не використовувалися.
Розділ 3
Планери
NCO.IDE.S.100 Прилади та обладнання - загальні положення
(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, повинні схвалюватися відповідно до застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:
(1) використовуються льотним екіпажем для управління ПС на маршруті;
(2) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.S.145 цього додатка;
(3) використовуються для дотримання вимог NCO.IDE.S.150 цього додатка; або
(4) встановлені на планері.
(b) Не потребують схвалення на використання обладнання наступні позиції, передбачені положеннями цієї підчастини:
(1) портативні освітлювальні прилади;
(2) хронометри;
(3) сигнальне та рятувальне обладнання.
(c) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цієї підчастини, а також інше обладнання, яке перевозиться на борту, але застосування якого не повинно схвалюватися відповідно до положень інших застосовних Додатків до цих Авіаційних правил, повинні відповідати таким вимогам:
(1) дані, які надаються за допомогою цих приладів, обладнання та аксесуарів, не повинні використовуватися льотним екіпажем для дотримання вимог положень доповнення II до цих Авіаційних правил;
(2) ці прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність планера, навіть у випадку збоїв або виникнення несправностей у їхній роботі.
(d) Прилади та обладнання повинні бути зручними у роботі та легкодоступними з робочого місця члена льотного екіпажу.
(e) Все необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.
NCO.IDE.S.105 Перелік мінімального обладнання для польоту
Не можна розпочинати виконання польоту, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій планера, необхідних для запланованого польоту, знаходяться у непрацюючому стані або відсутні, за виключенням наступного:
(a) планер експлуатується відповідно до переліку мінімального обладнання (MEL), якщо такий був визначений;
(b) був виданий дозвіл на виконання польотів відповідно до застосовних вимог льотної придатності.
NCO.IDE.S.115 Польоти згідно VFR - польотні і навігаційні прилади
(a) Планери, які експлуатуються у денний час згідно VFR, повинні мати наступне обладнання, яке здатне вимірювати та відображати наступне:
(1) у випадку мотопланерів - магнітний курс;
(2) час у годинах, хвилинах та секундах;
(3) барометричної висоти;
(4) швидкість за приладами.
(b) Окрім визначеного у NCO.IDE.S.115(a) цього додатка, планери, які експлуатуються в умовах, коли ПС не може утримуватися на заданому курсі без використання одного чи більшої кількості додаткових приладів, повинні обладнуватися приладами, які здатні вимірювати та відображати наступне:
(1) вертикальну швидкість;
(2) просторове положення чи поворот та ковзання;
(3) магнітний курс.
NCO.IDE.S.120 Польоти у хмарах - польотні і навігаційні прилади
Планери, які виконують польоти у хмарах, повинні мати наступне обладнання, здатне вимірювати та відображати наступне:
(a) магнітний курс;
(b) час у годинах, хвилинах та секундах;
(c) барометричної висоти;
(d) швидкості за приладами;
(e) вертикальну швидкість;
(f) просторове положення або поворот та ковзання.
NCO.IDE.S.125 Сидіння, ремені безпеки та фіксуючі системи
(a) Планери повинні оснащуватися:
(1) місцем для сидіння для кожної особи на борту;
(2) ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба на кожному місці для сидіння згідно AFM.
(b) Конструкція ременя безпеки з системою верхньої фіксації тулуба повинна мати одну точку відкриття замка фіксатора.
NCO.IDE.S.130 Додатковий кисень
Планери, що експлуатуються, де відповідно до NCO.OP.190 цього додатка необхідно застосовувати додатковий кисень, повинні бути обладнані додатковим кисневим обладнанням, яке може зберігати та постачати необхідні об'єми кисню.
NCO.IDE.S.135 Політ над водною поверхнею
Командир планера, який експлуатується над водною поверхнею, повинен визначити відповідний ризик для усіх осіб на борту у разі вимушеної посадки на воду; на основі такого ризику командир планера повинен прийняти рішення щодо транспортування наступного на борту:
(a) рятувальних жилетів, або аналогічних пристроїв забезпечення плавучості - по одному на кожну особу на борту; зазначені рятувальні пристрої повинні розташовуватися у місцях, які легкодоступні з місця сидіння:
(b) ELT або індивідуального радіомаяка (PLB), який має при собі член екіпажу або пасажир та який здатний передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц;
(c) обладнання для подачі сигналів лиха, якщо політ виконується:
(1) над водною поверхнею на відстані, яка перевищує дистанцію планерування; або
(2) за таких умов, що траєкторії зльоту або заходження на посадку проходять над водною поверхнею та існує певна вірогідність вимушеної посадки на воду.
NCO.IDE.S.140 Рятувальне обладнання
