SPO.IDE.H.126 Додаткове обладнання для однопілотної експлуатації згідно з IFR
Вертольоти, які використовуються для однопілотної експлуатації згідно з IFR, повинні бути обладнані автопілотом, який обов'язково забезпечує функції утримання висоти та стабілізації курсу.
SPO.IDE.H.132 Бортова система визначення погодних умов - моторні вертольоти складної конструкції
Вертольоти, які експлуатуються згідно з IFR або в нічний час, повинні бути оснащені бортовою системою визначення погоди, коли останні метеорологічні повідомлення вказують на те, що на маршруті можна очікувати грозу або інші потенційно небезпечні погодні умови, які розглядаються як такі, що можуть виявлятися бортовою системою визначення погодних умов.
SPO.IDE.A.133 Додаткове обладнання під час польотів в умовах обледеніння вночі - моторні вертольоти складної конструкції
(a) Вертольоти, що експлуатуються в умовах можливого або наявного обледеніння вночі, повинні бути обладнані системами сигналізації або визначення утворення льоду.
(b) Засоби сигналізації про утворення льоду не повинні засліплювати або створювати світлові ефекти, які можуть заважати членам екіпажу виконувати свої функції.
SPO.IDE.H.135 Бортова переговорна система для льотного екіпажу
Вертольоти, на яких працює більше ніж один член льотного екіпажу, повинні бути оснащені бортовою переговорною системою для льотного екіпажу, яка включає гарнітури та мікрофони для використання усіма членами льотного екіпажу.
SPO.IDE.H.140 Бортовий голосовий реєстратор
(a) Вертольоти з МСТОМ понад 7000 кг, які вперше отримали індивідуальний сертифікат льотної придатності (CoFA) 01 січня 2016 року або після цієї дати, повинні бути оснащені бортовим голосовим реєстратором (CVR).
(b) CVR повинен бути здатний зберігати записані дані не менше ніж за 2 попередні години.
(c) CVR повинен записувати такі дані з відміткою часу:
(1) голосові переговори, які передаються від або приймаються у кабіні льотного екіпажу по радіо;
(2) голосові переговори членів льотного екіпажу через бортову переговорну систему та систему оповіщення пасажирів, якщо така встановлена на борту;
(3) звуковий фон у кабіні льотного екіпажу в безперервному режимі, а також звукові сигнали від кожного мікрофона члена екіпажу;
(4) голосові або звукові сигнали, які ідентифікують аеронавігаційні засоби або засоби заходження на посадку, що надходять через гарнітуру або динамік.
(d) CVR повинен автоматично розпочинати запис ще до руху вертольота з використанням своєї тяги та продовжувати запис до закінчення польоту, до моменту, коли вертоліт уже не рухається з використанням своєї тяги.
(e) На додаток до SPO.IDE.H.140(d) цього додатку залежно від наявності електропостачання, CVR повинен почати запис якнайскоріше, ще під час кабінної перевірки перед запуском двигуна на початку виконання польоту та до кабінної перевірки відразу після вимкнення двигунів після завершення польоту.
(f) Якщо CVR невідокремлюваний, він повинен мати пристрій для допомоги виявлення місцезнаходження під водою. Не пізніше 01 січня 2020 року цей пристрій повинен забезпечувати не менше ніж 90 днів підводної трансляції. Якщо CVR відокремлюваний, він повинен мати авіаційний аварійний привідний передавач.
SPO.IDE.H.145 Бортовий реєстратор польотних даних
(a) Вертольоти з МСТОМ понад 3175 кг, які вперше отримали індивідуальний CoFA 01 січня 2016 року або пізніше, повинні бути оснащені бортовим реєстратором польотних даних (FDR), який використовує спосіб цифрового запису та зберігання даних і для якого існує метод швидкого отримання цих даних з інформаційного носія.
(b) FDR повинен записувати параметри, які необхідні для точного визначення траєкторії польоту вертольота, його швидкості, просторового положення, потужності двигунів та польотних характеристик, і зберігати дані, записані не менше ніж протягом попередніх 10 годин.
(c) Дані повинні отримуватися з бортових джерел, які забезпечують точну кореляцію з даними, що відображаються для льотного екіпажу на приладах.
(d) FDR повинен автоматично розпочинати запис ще до руху вертольота з використанням своєї тяги та продовжувати запис до закінчення польоту, до моменту коли літак уже не рухається з використанням своєї тяги.
(e) Якщо FDR невідокремлюваний, він повинен мати пристрій для допомоги виявлення місцезнаходження під водою. Не пізніше 01 січня 2020 року цей пристрій повинен забезпечувати не менше ніж 90 днів підводної трансляції. Якщо FDR відокремлюваний, він повинен мати авіаційний аварійний привідний передавач.
SPO.IDE.H.146 Легковаговий бортовий реєстратор
(a) Вертольоти з газотурбінними двигунами та МСЗМ 2250 кг або більше повинні бути обладнані бортовим реєстратором, якщо виконуються всі такі умови:
(1) вони не підпадають під дію SPO.IDE.H.145(a) цього додатку;
(2) вони використовуються для комерційної експлуатації;
(3) вони вперше отримали індивідуальний CofA 05 вересня 2022 року або пізніше.
(b) Бортовий реєстратор повинен записувати, за допомогою польотних даних або зображень, інформацію, достатню для визначення траєкторії польоту та швидкості вертольота.
(c) Бортовий реєстратор повинен бути здатним зберігати польотні дані і зображення, записані протягом щонайменше попередніх 5 годин.
(d) Бортовий реєстратор повинен автоматично розпочинати запис ще до того, як вертоліт може почати рух з використанням тяги своїх двигунів, та автоматично припиняти запис у момент, коли вертоліт вже не може рухатися з використанням тяги своїх двигунів.
(e) Якщо бортовий реєстратор здійснює запис зображень або аудіозапис кабіни льотного екіпажу, необхідно забезпечити функцію, яку може використовувати командир ПС, та яка дозволяє змінювати зображення та аудіозаписи, записані до використання такої функції, щоб такі записи не можна було отримати за допомогою звичайних способів відтворення та копіювання.
SPO.IDE.H.150 Запис лінії передавання даних
(a) Вертольоти, які вперше отримали індивідуальний CoFA 01 січня 2016 року або пізніше, мають технічну можливість використовувати лінії каналу зв'язку даних та мають бути обладнані CVR, повинні забезпечувати запис на реєстратор, де застосовно:
(1) інформаційних повідомлень каналу зв'язку, пов'язаних з ATS-повідомленнями від та до літака, включаючи повідомлення щодо таких прикладних типів обміну даними:
(i) ініціювання передавання даних по каналу;
(ii) зв'язку між диспетчером та пілотом;
(iii) адресного спостереження у польоті;
(iv) польотної інформації;
(v наскільки це практично можливо, з огляду на архітектуру системи - спостереження за повідомленнями сигналів ПС;
(vi) наскільки це практично можливо, з огляду на архітектуру системи - дані експлуатаційного контролю;
(vii)) наскільки це практично можливо, з огляду на архітектуру системи - графіками;
(2) інформації, яка забезпечує відповідне корегування із пов'язаними записами, що стосуються даних з лінії каналу зв'язку та зберігаються поза межами вертольота;
(3) інформації про час та пріоритет повідомлень у лінії передачі даних, враховуючи структуру системи.
(b) Реєстратор повинен застосовувати спосіб цифрового запису та зберігання даних, а також спосіб отримання відповідних даних. Спосіб запису повинен забезпечувати збіжність даних, записаних на борту, з даними, які записані на землі.
(c) Реєстратор повинен забезпечувати зберігання записаних даних не менше ніж протягом строку, визначеного для CVR у SPO.IDE.H.160 цього додатку.
(d) Якщо реєстратор невідокремлюваний, він повинен мати пристрій для допомоги виявлення місцезнаходження під водою. Не пізніше 01 січня 2020 року цей пристрій повинен забезпечувати не менше ніж 90 днів підводної трансляції. Якщо реєстратор відокремлюваний, він повинен мати авіаційний аварійний привідний передавач.
(e) Вимоги, що застосовуються до логіки запуску та зупинки записуючого пристрою, відповідають вимогам, що застосовуються до логіки запуску та зупинки CVR, описаної у SPO.IDE.H.160(d) та SPO.IDE.H.160(e) цього додатку.
SPO.IDE.H.155 Польотні дані та комбінований реєстратор
Дотримання вимог щодо CVR і FDR може бути забезпечено шляхом використання одного комбінованого реєстратора, який поєднує голосовий реєстратор та реєстратор польотних даних.
SPO.IDE.H.160 Сидіння, ремені безпеки та системи фіксації
(a) Вертольоти повинні бути обладнані:
(1) сидіннями або місцями для кожного члена екіпажу та спеціаліста, що перебувають на борту;
(2) ременями безпеки для кожного сидіння та фіксуючими системами для кожного місця;
(3) для вертольотів, які вперше отримали індивідуальний CofA після 31 грудня 2012 року, - із системою фіксації верхньої частини тіла для кожного місця на борту; та
(4) для кожного крісла члена льотного екіпажу - ременями безпеки із системою фіксації верхньої частини тіла та з пристроєм автоматичної фіксації тулуба особи в разі різкого гальмування;
(b) Ремінь безпеки з системою фіксації верхньої частини тіла повинен мати одну точку відкриття замка фіксатора.
SPO.IDE.H.165 Аптечка першої допомоги
(a) Вертольоти повинні бути обладнані аптечкою першої допомоги.
(b) Аптечки першої допомоги повинні:
(1) бути доступними для використання;
(2) підтримуватися в експлуатаційному стані та не мати лікарських препаратів, строк дії яких закінчився.
SPO.IDE.H.175 Додатковий кисень - вертольоти без гермокабін
(a) Вертольоти без систем герметизації кабін, що експлуатуються на висотах, на яких необхідне кисневе забезпечення відповідно до SPO.IDE.H.175(b) цього додатку, повинні бути обладнані кисневою апаратурою, здатною здійснювати зберігання, розподіл та постачання необхідного кисню.
(b) Вертольоти, не обладнані системами герметизації кабін, що експлуатуються на висотах, на яких тиск в кабіні відповідає висоті понад 10000 футів, повинні мати на борту достатній запас кисню для забезпечення:
(1) усіх членів екіпажу на будь-який період часу, що перевищує 30 хвилин, коли тиск в кабіні відповідатиме висоті 10000 - 13000 футів;
(2) усіх членів екіпажу та спеціалістів на весь період часу, коли тиск в кабіні відповідатиме висоті, що перевищує 13000 футів.
(c) Незважаючи на SPO.IDE.H.175(b) цього додатку, вихід на висоту 13000 - 16000 футів визначеної тривалості може виконуватися без використання додаткового кисню відповідно до SPO.OP.195(b) цього додатку.
SPO.IDE.H.180 Ручні вогнегасники
(a) Вертольоти, окрім вертольотів ELA2, повинні бути оснащені не менше ніж одним ручним вогнегасником, розташованим:
(1) у кабіні льотного екіпажу;
(2) у кожному пасажирському салоні, відділеному від кабіни льотного екіпажу, за винятком такої конструкції літака, яка забезпечує зручний та швидкий доступ з кабіни льотного екіпажу до пасажирського салону.
(b) Тип і кількість вогнегасної речовини для обов'язкових вогнегасників на борту повинні відповідати ймовірному типу пожежі, яка може виникнути у відповідному відсіку. Тип вогнегасної речовини повинен забезпечувати безпечний рівень концентрації токсичного газу у відсіках, де перебувають люди.
SPO.IDE.H.185 Маркування зон аварійного вирубування обшивки
У разі маркування місць на фюзеляжі вертольота, придатних для вирубування обшивки рятувальниками у разі виникнення надзвичайних ситуацій, такі місця повинні маркуватися відповідно до малюнка 1.
Малюнок 1
Маркування зон аварійного вирубування обшивки
SPO.IDE.H.190 Авіаційний аварійний привідний передавач (ELT)
(a) Вертольоти, сертифіковані як понад шестимісні, повинні бути оснащені:
(1) автоматичним ELT;
(2) одним ELT(S) на рятувальному плоті або жилеті якщо вертоліт виконує польоти на відстані від берегу, яка відповідає понад 3 хвилинам польоту на крейсерській швидкості.
(b) ELT(S) або індивідуальним аварійним радіомаяком (PLB) в одного з членів льотного екіпажу або спеціаліста, якщо вертоліт сертифіковано як шестимісний або з меншою кількістю місць.
(c) ELT будь-якого типу або PLB повинні мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц.
SPO.IDE.H.195 Політ над водною поверхнею - моторні вертольоти іншої ніж складної конструкції
(a) Вертольоти повинні бути обладнані рятувальними жилетами для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на осіб або складено в місцях, доступних з кожного сидіння або робочого місця, та підготовлено до застосування, якщо:
(1) виконується політ над водою поза дистанцією авторотації від берега, коли у випадку відмови критичного двигуна вертоліт не спроможний витримувати висоту польоту;
(2) виконується політ над водою на відстані від берега, що відповідає понад 10 хвилинам польоту з крейсерською швидкістю, коли у випадку відмови критичного двигуна вертоліт здатний підтримувати висоту польоту; або
(3) виконується зліт або посадка на аеродромі чи експлуатаційній базі, якщо траєкторія зльоту або посадки проходить над водою.
(b) Кожний рятувальний жилет повинен бути обладнаний засобами електричної ілюмінації для забезпечення можливості визначення місця розташування осіб.
(c) Командир вертольота, експлуатація якого здійснюється на певній відстані від суші де можлива безпечна посадка, якщо така відстань є меншою за будь-яку з двох таких величини: 30 хвилин на крейсерській швидкості або 50 морських миль, - повинен визначити ризики виживання для всіх осіб на борту в разі вимушеної посадки на воду та на їх основі прийняти рішення щодо транспортування:
(1) обладнання для подачі сигналів лиха;
(2) рятувальних плотів у достатній кількості для розміщення всіх осіб, що знаходяться на борту, розташованих у такий спосіб, щоб полегшити його застосування у аварійному випадку;
(3) рятувального обладнання для забезпечення підтримки життя, яке відповідає польоту, який має бути здійснено.
(d) Командир вертольота повинен визначити ризики виживання для всіх осіб на борту в разі вимушеної посадки на воду та на їх основі визначити необхідність для всіх осіб бути вдягненими в рятувальні жилети (які вимагаються SPO.IDE.H.195 (a) цього додатку) під час польоту.
SPO.IDE.H.197 Рятувальні жилети - моторні вертольоти складної конструкції
(a) Вертольоти повинні бути обладнані рятувальними жилетами для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на осіб або складено в місцях, доступних з кожного сидіння або робочого місця, та підготовлено до застосування, якщо:
(1) під час польотів над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка відповідає понад 10 хвилинам польотного часу на стандартній крейсерській швидкості, де у разі відмови критичного двигуна такий вертоліт здатний підтримувати висоту польоту;
(2) під польотів над водною поверхнею за межами дистанції, на якій ще можлива посадка з маневром авторотації, де у разі відмови критичного двигуна такий вертоліт не зможе продовжувати політ на заданому ешелоні;
(3) під час зльоту або посадки на аеродромі або експлуатаційному майданчику, де траєкторія зльоту або заходження на посадку проходить над водною поверхнею.
(b) Кожний рятувальний жилет повинен бути обладнаний засобами електричної ілюмінації для забезпечення можливості визначення місця розташування осіб.
SPO.IDE.H.198 Захисні костюми - моторні вертольоти складної конструкції
Кожна особа на борту повинна бути одягнута у захисний костюм у разі прийняття командиром ПС відповідного рішення на підставі оцінювання ризику та з урахуванням таких факторів:
(a) якщо виконуються польоти над водною поверхнею за межами відстані, на якій ще можлива посадка з маневром авторотації або безпечна вимушена посадка, де у разі відмови критичного двигуна вертоліт не зможе продовжувати політ на заданому ешелоні; та
(b) отримані командиром ПС звіт про погоду або прогноз погоди вказують на те, що протягом польоту температура моря буде менше ніж +10° C.
SPO.IDE.H.199 Рятувальні плоти, рятувальні ELT та засоби аварійного рятування в разі виконання тривалих польотів над водною поверхнею - моторні вертольоти складної конструкції
Вертольоти, які експлуатуються:
(a) над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка відповідає понад 10 хвилинам польотного часу на стандартній крейсерській швидкості, коли у разі відмови критичного двигуна вертоліт зможе продовжувати політ на заданому ешелоні; або
(b) над водною поверхнею на такій відстані від землі, яка відповідає понад 3 хвилинам польотного часу на стандартній крейсерській швидкості, коли у разі відмови критичного двигуна вертоліт не зможе продовжувати політ на заданому ешелоні, і якщо так вирішив командир ПС на підставі оцінювання ризику:
(1) не менше ніж одним рятувальним плотом, з кількістю місць не менше, ніж максимальна кількість осіб на борту, складеним таким чином, щоб полегшити його використання в аварійній ситуації;
(2) не менше ніж одним ELT (ELT(S)) для кожного обов'язкового рятувального плоту на борту;
(3) рятувальним обладнанням, включаючи засоби життєзабезпечення, які відповідають потребам запланованого польоту.
SPO.IDE.H.200 Рятувальне обладнання
Вертольоти, які експлуатуються над районами, де умови для пошуку і рятування є вкрай складними, повинні бути оснащені:
(a) сигнальним обладнанням для подачі сигналів лиха;
(b) не менше ніж одним ELT;
(c) додатковими засобами аварійного рятування на маршруті польоту, з урахуванням кількості осіб на борту.
SPO.IDE.H.202 Вертольоти, які сертифіковані для експлуатації на поверхні води - різноманітне обладнання
Вертольоти, сертифіковані для експлуатації на поверхні води, повинні бути оснащені:
(a) якорем та іншими пристроями для забезпечення швартування, постановки на якір або переміщення вертольота на воді; такі бортові пристрої повинні мати відповідну вагу, розміри та характеристики керованості;
(b) обладнання для подачі звукових сигналів відповідно до положень Міжнародних правил запобігання зіткнень суден на морі, де застосовно.
SPO.IDE.H.203 Всі вертольоти, що виконують польоти над водною поверхнею - вимушена посадка на воду
Моторні вертольоти складної конструкції, які експлуатуються над водною поверхнею в несприятливих умовах на відстанях від берегу, які відповідає понад 10 хвилинному польоту із крейсерською швидкістю, та однодвигунні вертольоти, що виконують польоти над водною поверхнею в несприятливих умовах на відстані понад 50 морських миль від берега, повинні бути:
(a) сконструйовані з урахуванням придатності для посадки на воду відповідно до застосовних норм льотної придатності;
(b) сертифіковані для здійснення вимушеної посадки на воду відповідно до застосовних норм льотної придатності;
(c) оснащені відповідним аварійно-рятувальним обладнанням.
SPO.IDE.H.205 Індивідуальне захисне спорядження
Кожна особа на борту вертольота повинна бути вдягнена в індивідуальне захисне спорядження відповідно до типу польотного завдання, яке виконується.
SPO.IDE.H.210 Гарнітура
У разі потреби використання комунікаційного та/або навігаційного радіообладнання вертольоти повинні бути оснащені гарнітурою зі штанговим мікрофоном або аналогічним пристроєм із кнопкою передачі на пристрої керування; така гарнітура повинна бути у кожного пілота та/або члена льотного екіпажу, який перебуває на своєму робочому місці.
SPO.IDE.H.215 Комунікаційне радіообладнання
(a) Вертольоти, які експлуатуються згідно з IFR або вночі, або коли цього вимагають застосовні правила польотів, повинні бути оснащені апаратурою радіозв'язку, яка за нормальних умов поширення радіохвиль повинна забезпечувати:
(1) двосторонній обмін інформацією з метою аеродромного навігаційного контролю;
(2) отримання метеорологічної інформації;
(3) двосторонній обмін інформацією протягом усього польотного часу з такими аеронавігаційними станціями та на таких частотах, які були визначені відповідними державними органами;
(4) передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.
(b) Якщо вимагається застосування більш ніж одного комунікаційного пристрою, кожний із них повинен працювати незалежно від іншого/інших у такий спосіб, щоб відмова одного не могла призвести до відмови будь-якого іншого пристрою.
(c) Якщо додатково до бортової переговорної системи для льотного екіпажу вертольоти повинні застосовувати систему комунікаційного радіообладнання відповідно до SPO.IDE.H.135 цього додатку, вони повинні бути оснащені кнопкою передачі на пристрої управління для кожного пілота та члена екіпажу, який перебуває на своєму робочому місці.
SPO.IDE.H.220 Навігаційне обладнання
(a) Вертольоти повинні бути оснащені навігаційним обладнанням, яке забезпечує повітряну експлуатацію відповідно до:
(1) польотного плану служби ATS, якщо це застосовно;
(2) застосовних правил польотів.
(b) Вертольоти повинні мати належне навігаційне обладнання, щоб у разі відмови одного з блоків такого обладнання на будь-якому етапі польоту решта такого обладнання забезпечила підтримання безпечної навігації відповідно до SPO.IDE.H.220 (a) цього додатка або безпечне завершення відповідної дії у непередбачуваних обставинах.
(c) Вертольоти, які експлуатуються на маршрутах, де планується посадка в IMC, повинні бути обладнані навігаційним обладнанням, що забезпечує навігацію до точки, з якої можна здійснити візуальну посадку. Таке обладнання повинно забезпечувати належну навігацію для кожного аеродрому посадки в IMC та для будь-якого запланованого запасного аеродрому.
(d) Для PBN експлуатації ПС повинно відповідати вимогам сертифікації льотної придатності для відповідної навігаційної специфікації.
(e) Вертольоти повинні бути обладнані обладнанням спостереження відповідно до застосовних вимог повітряного простору.
SPO.IDE.H.225 Відповідач
На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, вертольоти повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.
SPO.IDE.H.230 Управління аеронавігаційними базами даних
(a) Аеронавігаційні бази даних, що використовуються в сертифікованих системах ПС, повинні відповідати вимогам якості даних, що є достатніми для передбачуваного використання даних.
(b) Експлуатант повинен забезпечити своєчасне поширення та завантаження поточних та незмінених аеронавігаційних баз даних для всіх літаків, що потребують.
(c) Незважаючи на будь-які інші вимоги щодо звітності про події, як це визначене у цих Авіаційних правилах та згідно з нормативно-правовими актами в галузі цивільної авіації України, експлуатант повинен повідомляти постачальникам бази даних випадки помилок, суперечливих або відсутніх даних, від яких обґрунтовано може бути очікування, що вони становитимуть небезпеку для польоту.
У таких випадках, експлуатант повинен інформувати членів льотного екіпажу та інших відповідних співробітників, а також повинен забезпечувати, щоб помилкові дані не використовувалися.
Розділ 3
Планери
SPO.IDE.S.100 Прилади та обладнання - загальні положення
(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, підлягають схваленню відповідно до застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:
(1) використовуються льотним екіпажем для керування ПС на маршруті;
(2) використовуються для дотримання вимог SPO.IDE.S.145 цього додатку;
(3) використовуються для дотримання вимог SPO.IDE.S.150 цього додатку; або
(4) є встановленими на планері.
(b) Наступні елементи, якщо це вимагається положеннями цієї підчастини, не потребує схвалення обладнання:
(1) портативні освітлювальні прилади;
(2) хронометри;
(3) сигнальне та рятувальне обладнання.
(c) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цієї підчастини, а також інше обладнання, яке перевозиться на борту, але застосування якого не підлягає схваленню відповідно до інших застосовних додатків до цих Авіаційних правил, повинні відповідати таким вимогам:
(1) дані, надані цими приладами, обладнанням або аксесуарами, не використовується льотним екіпажем для дотримання вимог положень доповнення II до цих Авіаційних правил;
(2) ці прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність планера, навіть у випадку відмов або виникнення несправностей у їхній експлуатації.
(d) Прилади та обладнання мають бути зручними в експлуатації та доступними з робочого місця члена льотного екіпажу.
(e) Усе необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.
SPO.IDE.S.105 Перелік мінімального обладнання для польоту
Не дозволяється розпочинати політ, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій планера, необхідних для запланованого польоту, перебувають у непрацюючому стані або відсутні, за винятком таких випадків:
(a) планер експлуатується відповідно до переліку мінімального обладнання (MEL), якщо такий визначено;
(b) видано дозвіл на виконання польотів відповідно до застосовних вимог льотної придатності.
SPO.IDE.S.115 Польоти згідно з VFR - польотні та навігаційні прилади
(a) Планери, які експлуатуються у денний час згідно VFR, повинні мати наступне обладнання, яке здатне вимірювати та відображати наступне:
(1) у випадку мотопланерів - магнітний курс;
(2) час в годинах, хвилинах і секундах;
(3) барометричний тиск;
(4) швидкість за приладами.
(b) Додатково до вимог SPO.IDE.S.115(a) цього додатку, що експлуатуються в умовах, коли неможливо витримувати бажану траєкторію польоту без використання одного або більше додаткових приладів, повинні бути обладнані приладами, які здатні вимірювати та відображати:
(1) вертикальну швидкість;
(2) просторове положення чи поворот та ковзання;
(3) магнітний курс.
SPO.IDE.S.120 Польоти у хмарах - польотні та навігаційні прилади
Планери, які виконують польоти у хмарах, повинні мати обладнання, здатне вимірювати та відображати:
(a) магнітний курс;
(b) час у годинах, хвилинах та секундах;
(c) барометричний тиск;
(d) швидкість за приладами;
(e) вертикальну швидкість;
(f) просторове положення або поворот та ковзання.
SPO.IDE.S.125 Сидіння, ремені безпеки та системи фіксації
(a) Планери повинні бути обладнані:
(1) місцем для сидіння для кожної особи на борту;
(2) ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба на кожному місці для сидіння згідно з AFM.
(b) Конструкція ременя безпеки з системою верхньої фіксації тулуба повинна мати одну точку відкриття замка фіксатора.
SPO.IDE.S.130 Додатковий кисень
Планери, що експлуатується на висоті, де барометрична висота перевищує 10000 футів, повинні мати достатній обсяг кисню для:
(a) членів льотного екіпажу на будь-який період часу, що перевищує 30 хвилин, коли величина барометричної висоти становить 10000 - 13000 футів;
(2) усіх членів льотного екіпажу та спеціалістів протягом будь-якого польотного часу, коли барометрична висота перевищує 13000 футів.
SPO.IDE.S.135 Політ над водною поверхнею
Командир планера, експлуатація якого здійснюється над водною поверхнею, повинен визначити ризик виживання для всіх осіб на борту планера в разі вимушеної посадки на воду і на основі такого ризику прийняти рішення щодо транспортування:
(a) рятувальних жилетів або аналогічних пристроїв забезпечення плавучості для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на осіб або вкладено в місцях, доступних для використання особами для яких вони призначені;
(b) ELT або індивідуального аварійного радіомаяка (PLB), який має при собі член екіпажу або спеціаліст та який здатний передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц;
(c) обладнання для подачі сигналів лиха, якщо політ виконується:
(1) над водною поверхнею на відстані, яка перевищує дистанцію планерування; або
(2) в умовах, коли траєкторії зльоту або заходження на посадку проходять над водною поверхнею та ймовірною є вимушена посадка на воду.
SPO.IDE.S.140 Рятувальне обладнання
Планери, які експлуатуються над районами, де умови для пошуку і рятування є вкрай складними, повинні бути оснащені таким сигнально-аварійним обладнанням та засобами підтримки життя, які відповідають вимогам місцевості польотів.
SPO.IDE.S.145 Радіокомунікаційне обладнання
(a) Якщо це вимагається застосовними правилами польотів, планери повинні бути оснащені апаратурою радіозв'язку, яка забезпечує двосторонній обмін інформацією протягом усього польотного часу з такими аеронавігаційними станціями та на таких частотах, які відповідають застосовним вимогам повітряного перевезення.
(b) Якщо комунікаційне радіообладнання вимагається відповідно до SPO.IDE.S.145(a) цього додатку, воно повинно забезпечувати передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.
SPO.IDE.S.150 Навігаційне обладнання
(a) Планери повинні бути оснащені навігаційним обладнанням, яке забезпечує повітряну експлуатацію відповідно до:
(1) польотного плану служби ATS, якщо застосовно;
(2) застосовних правил польотів.
SPO.IDE.S.155 Відповідач
На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, планери повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.
РОЗДІЛ 4
АЕРОСТАТИ
SPO.IDE.B.100 Прилади та обладнання - загальні положення
(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, підлягають схваленню відповідно до застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:
(1) використовуються льотним екіпажем для керування ПС на маршруті;
(2) використовуються для дотримання вимог SPO.IDE.B.145 цього додатку; або
(3) установлено на аеростаті.
(b) Наступні елементи, якщо це вимагається положеннями цієї підчастини, не потребують схвалення обладнання:
(1) портативні освітлювальні прилади;
(2) хронометри;
(3) аптечні комплекти;
(4) сигнальне та рятувальне обладнання.
(c) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цієї підчастини, а також інше обладнання, яке перевозиться на борту, але застосування якого не підлягає схваленню відповідно до інших застосовних додатків до цих Авіаційних правил, повинні відповідати таким вимогам:
(1) дані, надані цими приладами, обладнанням або аксесуарами, не використовується льотним екіпажем для дотримання вимог положень доповнення II до цих Авіаційних правил;
(2) ці прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність аеростата, навіть у випадку відмов або виникнення несправностей у їхній експлуатації.
(d) Прилади та обладнання мають бути зручними в експлуатації та доступними з робочого місця члена льотного екіпажу.
(e) Усе необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.
SPO.IDE.B.105 Перелік мінімального обладнання для польоту
Не можна розпочинати виконання польоту, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій аеростата, необхідних для запланованого польоту, знаходяться у непрацюючому стані або відсутні, за виключенням наступного:
(a) аеростат експлуатується у відповідності з переліком мінімального обладнання (MEL), якщо такий був затверджений; або
(b) на аеростат був виданий дозвіл на виконання польотів відповідно до застосовних вимог льотної придатності.
SPO.IDE.B.110 Експлуатаційні вогні
Аеростати, що виконують польоти вночі, повинні бути обладнанні:
(a) вогнями для попередження зіткнення;
(b) засобами для забезпечення достатньої освітленості для всіх приладів і обладнання, необхідних для безпечної експлуатації аеростата; та
(c) портативними освітлювальними приладами.
SPO.IDE.B.115 Польоти згідно VFR - польотні, навігаційні прилади та пов'язане обладнання
Аеростати, які експлуатуються у денний час згідно з VFR, повинні бути обладнані:
(a) приладами для відображення напрямку відхилення;
(b) засобами для вимірювання та відображення:
(1) час у годинах, хвилинах та секундах;
(2) вертикальної швидкості, якщо це вимагається AFM;
(3) барометричну висоту, якщо це вимагається AFM або правилами використання повітряного простору або коли висоту потрібно контролювати для визначення моменту використання кисню.
SPO.IDE.B.120 Аптечка першої допомоги
(a) Аеростати повинні мати на борту комплект аптечки першої допомоги.
(b) Аптечки першої допомоги повинні бути:
(1) доступними для використання;
(2) з актуальною датою придатності.
SPO.IDE.B.121 Додатковий кисень
Аеростати, що виконують польоти на барометричній висоті вище 10000 футів, повинні мати достатній об'єм кисню для:
(a) членів екіпажу на понад 30 хвилин польотного часу, коли величина барометричної висоти становить 10000 - 13000 футів;
(b) усіх членів льотного екіпажу та спеціалістів протягом будь-якого польотного часу, коли барометрична висота перевищує 13000 футів.
SPO.IDE.B.125 Ручні вогнегасники
Теплові аеростати повинні бути обладнанні щонайменше одним ручним вогнегасником відповідно до вимог застосовних норм льотної придатності.
SPO.IDE.B.130 Польоти над водною поверхнею
Командир аеростата, що виконує політ над водною поверхнею, повинен визначити ризики для виживання осіб, що знаходяться на борту планера в разі вимушеної посадки на воду на підставі командир повинен прийняти рішення щодо перевезення на борту наступного обладнання:
(a) рятувальні жилети для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на цих осіб або складено та зберігатися в доступних місцях, зручних для використання в разі потреби;
(b) ELT або персонального маяка місцезнаходження (PLB), що перевозиться членом екіпажу або пасажиром, який повинен мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 МГц і 406МГц; та
(c) обладнання для подачі сигналів лиха.
SPO.IDE.B.135 Рятувальне обладнання
Аеростати, які експлуатуються над районами, де умови пошуку і рятування будуть вкрай ускладнені, повинні оснащуватися такими сигнальними пристроями та аварійно-рятувальним обладнанням, які відповідають вимогам місцевості польотів.
SPO.IDE.B.140 Інше обладнання
Аеростати повинні бути оснащені захисними рукавичками для кожного члена екіпажу.
(a) Теплові аеростати повинні бути оснащені:
(2) альтернативним джерелом запалювання;
(2) засобом вимірювання та індикації кількості палива;
(3) кошмою або вогнетривкою ковдрою;
(4) страхувальним канатом довжиною щонайменше 25 метрів.
(b) Газові аеростати повинні бути обладнані:
(1) ножом; та
(2) страхувальним канатом довжиною щонайменше 20 метрів з натурального волокна або електростатичного провідного матеріалу.
SPO.IDE.B.145 Радіокомунікаційне обладнання
(a) На вимогу правил повітряного простору, у якому виконується політ, аеростати повинні бути оснащені засобами радіозв'язку, здатними підтримувати двосторонній зв'язок із тими аеронавігаційними станціями або частотами для відповідності вимогам повітряного простору.
(b) Радіокомунікаційне обладнання, якщо це вимагається (a) повинно забезпечувати передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.
SPO.IDE.B.150 Відповідач
На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, аеростати повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.
Підчастина E
Спеціальні вимоги
Розділ 1
Експлуатація вертольота з вантажем на зовнішній підвісці (HESLO)
SPO.SPEC.HESLO.100 Стандартні експлуатаційні процедури
Стандартні експлуатаційні процедури HESLO повинні визначати:
(a) обладнання, яке повинне бути на борту, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;
(b) склад екіпажу та вимоги до досвіду членів екіпажу і спеціалістів з виконання завдань;
(c) відповідну теоретичну і практичну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які проводять таку підготовку членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань;
(d) обов'язки та зобов'язання членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань;
(e) критерії льотно-технічних характеристик, яким повинні відповідати вертольоти для виконання експлуатації HESLO;
(f) процедури дій у нормальних, ненормальних та аварійних ситуаціях.
SPO.SPEC.HESLO.105 Спеціальне обладнання HESLO
Вертоліт повинен бути обладнаний:
(a) одним дзеркалом безпеки вантажу або альтернативним засобом, який дає змогу побачити гаки/вантаж;
(b) одним вимірювачем вантажу, якщо не має іншого засобу визначення вантажу.
SPO.SPEC.HESLO.110 Перевезення небезпечних вантажів
Експлуатант, який перевозить небезпечні вантажі до або з непідготовлених майданчиків, або віддалених місць, повинен подати до уповноваженого органу заяву щодо виключення з умов Технічних інструкцій, якщо він має намір не відповідати вимогам цих інструкцій.
Розділ 2
Експлуатація, пов'язана із зовнішнім перевезенням особи (HEC)
SPO.SPEC.HEC.100 Стандартні експлуатаційні процедури
Стандартні експлуатаційні процедури HEC повинні визначати:
(a) обладнання, яке повинне бути на борту, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;
(b) склад екіпажу та вимоги до досвіду членів екіпажу і спеціалістів з виконання завдань;
(c) відповідну теоретичну і практичну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які проводять таку підготовку членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань;
(d) обов'язки та зобов'язання членів екіпажу та спеціалістів з виконання завдань;
(e) критерії льотно-технічних характеристик, яким повинні відповідати вертольоти для виконання експлуатації HEC;
(f) процедури дій у нормальних, ненормальних та аварійних ситуаціях.
SPO.SPEC.HEC.105 Спеціальне обладнання для HEC
(a) Вертоліт повинен бути обладнаний:
(1) вантажопідйомним обладнанням або вантажним гаком;
(2) одним дзеркалом безпеки вантажу або альтернативним засобом для огляду гака; та
(3) одним ваговимірювальним приладом, якщо не існує іншого методу визначення ваги вантажу.
(b) Встановлення всього обладнання для підйому вантажу та вантажних гаків, крім простої PCDS, а також будь-які подальші модифікації повинні мати схвалення льотної придатності відповідно до передбачуваної функції.
Розділ 3
Експлуатація парашутів (PAR)
SPO.SPEC.PAR.100 Стандартні експлуатаційні процедури
Експлуатант повинен встановити стандартні експлуатаційні процедури, які визначають:
(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;
(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та бортової команди спеціалістів;
(c) відповідну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які надають таку підготовку;
(d) повноваження та обов'язки членів екіпажу та спеціалістів;
(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час експлуатації PAR;
(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та бортової команди.
SPO.SPEC.PAR.105 Перебування на борту членів екіпажу та спеціалістів
Вимоги, встановлені SPO.GEN.106(c) цього додатку, не поширюються на спеціалістів, що виконують стрибки з парашутом.
SPO.SPEC.PAR.110 Сидіння
Незважаючи на SPO.IDE.A.160(a) SPO.IDE.H.160(a)(1) цього додатка, підлога ПС може використовуватися як сидіння, за умови наявності засобів для того, щоб спеціаліст тримався та був прив'язаний.
SPO.SPEC.PAR.115 Додатковий кисень
Незважаючи на SPO.OP.195(a) цього додатку, вимоги до використання додаткового кисню не застосовуються для членів екіпажу, окрім командира та спеціаліста, що виконує суттєві обов'язки для виконання спеціальних завдань, якщо тиск в кабіні відповідатиме висоті:
(a) понад 13000 футів, протягом періоду не більше 6 хвилин; або
(b) понад 15000 футів, протягом періоду не більше 3 хвилин.
SPO.SPEC.PAR.125 Спускання небезпечних вантажів
Незважаючи на SPO.GEN.155 цього додатку, парашутисти можуть виходити з ПС для випускання парашута над густонаселеними районами міст чи населених пунктів або над скупченням людей на відкритій поверхні, буксуючи димові пристрої, за умови, що такі пристрої вироблені для такої мети.
Розділ 4
Пілотажні польоти (ABF - AEROBATIC FLIGHTS)
SPO.SPEC.ABF.100 Стандартні експлуатаційні процедури
Стандартні експлуатаційні процедури для ABF повинні визначати:
(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;
(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та бортової команди;
(c) відповідну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які надають таку підготовку;
(d) повноваження та обов'язки членів екіпажу та бортової команди спеціалістів;
(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час ABF;
(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та спеціалістів.
SPO.SPEC.ABF.105 Документи, керівництва та інформація, які повинні перебувати на борту
На борту під час ABF не повинні перебувати такі документи та інформація, перелічені в SPO.GEN.140(a) цього додатку:
(a) деталізований поданий ATS план польоту, якщо застосовно;
(b) поточні та застосовні аеронавігаційні мапи маршруту передбачуваного польоту і всіх маршрутів, за якими політ раціонально може бути змінено;
(c) процедури та візуальні інформаційні сигнали для використання перехопленим і перехоплюючим ПС;
(d) інформація щодо пошуково-рятувальних служб для зони запланованого польоту.
SPO.SPEC.ABF.115 Обладнання
До ABF не застосовуються такі вимоги:
(a) аптечки першої допомоги, передбачені SPO.IDE.A.165 та SPO.IDE.H.165 цього додатка;
(b) ручні вогнегасники, передбачені SPO.IDE.A.180 та SPO.IDE.H.180 цього додатка; та
(c) ELT та PLB, як передбачено SPO.IDE.A.190 та SPO.IDE.H.190 цього додатка.
Розділ 5
Контрольні польоти після технічного обслуговування (MCF)
SPO.SPEC.MCF.100 Рівні контрольних польотів після технічного обслуговування
Перед проведенням контрольного польоту після технічного обслуговування експлуатант повинен визначити застосовний рівень контрольного польоту після технічного обслуговування таким чином:
(a) контрольний політ після технічного обслуговування рівня A - для польоту, у якому планується використання процедур дій у ненормальних і аварійних ситуаціях, як визначено у керівництві з льотної експлуатації ПС (AFM), або у разі, якщо політ необхідний для підтвердження функціонування допоміжної системи або інших захисних пристроїв;
(b) контрольний політ після технічного обслуговування рівня B - для будь-якого контрольного польоту після технічного обслуговування, окрім контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A.
SPO.SPEC.MCF.105 Програма польоту для контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A
Перед проведенням контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A моторного ПС складної конструкції експлуатант повинен розробити та задокументувати програму польоту.
SPO.SPEC.MCF.110 Керівництво з проведення контрольного польоту після технічного обслуговування для контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A
Експлуатант, який проводить контрольний політ після технічного обслуговування, повинен:
(a) описати таку експлуатацію та пов'язані процедури у ОМ, згаданому в ORO.MLR.100 додатка III (Part-ORO) до цих Авіаційних правил, або у спеціальному керівництві з проведення контрольного польоту після технічного обслуговування;
(b) оновлювати керівництва за необхідності;
(c) поінформувати весь відповідний персонал про керівництва та про внесені до нього зміни, які стосуються його обов'язків;
(d) надати уповноваженого органу керівництва та зміни до них.
SPO.SPEC.MCF.115 Вимоги до льотного екіпажу для контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A
(a) Експлуатант повинен обрати належних членів льотного екіпажу з урахуванням складності конструкції ПС та рівня контрольного польоту після технічного обслуговування. Обираючи членів льотного екіпажу для контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A моторного ПС складної конструкції, експлуатант повинен забезпечити, щоб виконувалися всі такі умови:
(1) командир ПС пройшов курс підготовки відповідно до SPO.SPEC.MCF.120 цього додатку. Якщо підготовка проводилася на тренажері, пілот повинен провести щонайменше один контрольний політ після технічного обслуговування рівня A як пілот під наглядом або як пілот, що наглядає перед проведенням контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A у ролі командира ПС;
(2) командир ПС провів щонайменше 1000 льотних годин на ПС такої ж категорії ПС, як і ПС, на якому буде виконуватися політ, із яких щонайменше 400 годин у ролі командира моторного ПС складної конструкції та щонайменше 50 годин на ПС певного типу.
Незважаючи на SPO.SPEC.MCF.115(a)(2) цього додатку, якщо експлуатант вводить в експлуатацію новий тип ПС, та якщо він провів оцінювання кваліфікації пілота згідно з встановленою процедурою оцінювання, експлуатант може обрати пілота, який має менше ніж 50 годин досвіду польотів на ПС певного типу.
(b) Пілотам, які мають рейтинг льотного випробування згідно з АПУ 565 повністю зараховується курс тренування, вказаний у SPO.SPEC.MCF.115 (a)(1) цього додатку, за умови, що пілоти, які мають рейтинг льотного випробування, пройшли необхідну початкову та періодичну підготовку щодо управління ресурсами екіпажу згідно з ORO.FC.115 і ORO.FC.215 додатка III (Part-ORO) до цих Авіаційних правил.
(c) Командир ПС повинен виконувати контрольний політ після технічного обслуговування рівня A на моторному ПС складної конструкції, тільки якщо він виконував контрольний політ після технічного обслуговування рівня A впродовж попередніх 36 місяців.
(d) Чинність льотного досвіду командира ПС для контрольних польотів після технічного обслуговування рівня A відновлюється після виконання контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A у ролі пілота, що наглядає чи пілота під наглядом або після виконання контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A у ролі у ролі командира ПС на тренажері.
SPO.SPEC.MCF.120 Курс підготовки льотного екіпажу для контрольних польотів після технічного обслуговування рівня A
(a) Курс підготовки, необхідний для виконання контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A, повинен проводитися відповідно до детального плану.
(b) Льотний інструктаж для курсу підготовки повинен проводитися одним із таких способів:
(1) на тренажері, який належним чином відображає відповідь ПС та його систем на перевірки, які проводяться, для цілей підготовки;
(2) під час польоту на ПС з демонстрацією методик контрольного польоту після технічного обслуговування;
(c) Курс підготовки, пройдений на одній категорії ПС, вважається чинним для всіх типів ПС такої категорії.
(d) Розглядаючи ПС, яке використовується для підготовки, та ПС, на якому буде виконуватися контрольний політ після технічного обслуговування, експлуатант повинен визначити необхідність підготовки щодо відмінностей або ознайомчої підготовки та описати зміст такої підготовки.
SPO.SPEC.MCF.125 Склад екіпажу та особи на борту
(a) Експлуатант повинен встановити процедури для визначення потреби в додаткових спеціалістах з виконання завдань.
(b) У випадку контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A експлуатант повинен визначити у своєму керівництві політику щодо інших осіб на борту.
(c) Для контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A вимагається спеціаліст з виконання завдань або додатковий пілот у кабіні льотного екіпажу для надання допомоги членам льотного екіпажу, окрім випадків, коли конфігурація ПС не дозволяє цього або експлуатант може обґрунтувати, з урахуванням робочого навантаження членів льотного екіпажу на основі програми польоту, відсутність потреби додаткових членів льотного екіпажу.
SPO.SPEC.MCF.130 Імітація процедур дій у нестандартних і аварійних ситуаціях під час польоту
Як відступ від SPO.OP.185 цього додатку, спеціаліст з виконання завдань може перебувати на борту під час контрольного польоту після технічного обслуговування рівня A, якщо спеціаліст з виконання завдань є необхідним для виконання мети польоту, та якщо він був зазначений у програмі польоту.
SPO.SPEC.MCF.135 Обмеження польотного часу та вимоги щодо відпочинку
Призначаючи членів екіпажу для виконання контрольних польотів після технічного обслуговування, експлуатанти, які підпадають під дію положень розділів FTL додатка III (Part-ORO) до цих Авіаційних правил, повинні застосовувати положення зазначеного розділу.
SPO.SPEC.MCF.140 Системи та обладнання
Якщо метою контрольного польоту після технічного обслуговування є перевірка належного функціонування системи чи обладнання, така система чи обладнання визначаються як потенційно ненадійні, та перед початком польоту повинно бути погоджено належні заходи з пом'якшення ризиків для мінімізації ризику для безпеки польоту.
SPO.SPEC.MCF.145 Вимоги щодо бортового голосового реєстратора, бортового реєстратора польотних даних та записів з лінії передачі даних для утримувачів AOC
До контрольного польоту після технічного обслуговування ПС, яке в інших випадках використовується для експлуатації CAT, застосовують положення щодо бортових голосових реєстраторів (CVR), бортових реєстраторів польотних даних (FDR) та записів з лінії передачі даних (DLR) додатка IV (Part-CAT) до цих Авіаційних правил.
| Начальник управління виконання польотів - державний інспектор з безпеки авіації | Едуард ДЬОМІН |
( додаток VIII із змінами, внесеними згідно з наказом Державної авіаційної служби України від 15.11.2019 р. № 1562, у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 25.12.2025 р. № 543 )
