( Частина перша статті 43-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
2. Фізична перевірка вантажів із живими тваринами включає:
( Пункт 1 частини другої статті 43-1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
2) клінічний огляд тварин, який може включати відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань) з метою встановлення відповідності ветеринарно-санітарного стану тварин інформації, що міститься в міжнародному ветеринарному сертифікаті.
3. Розвантаження вантажів із живими тваринами, що підлягають фізичній перевірці, проводиться під контролем державного ветеринарного інспектора.
( Частину четверту статті 43-1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
5. Клінічний огляд тварин включає:
1) візуальний огляд тварин, включаючи загальну оцінку стану їхнього здоров’я, здатності вільно рухатися, стану шкіри та слизових оболонок;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин;
3) вибіркову термометрію тварин. Така термометрія не проводиться щодо тварин, стосовно яких за результатами клінічного огляду не виявлено будь-яких фізіологічних відхилень;
4) пальпацію тварин, щодо яких за результатами клінічного огляду виявлено фізіологічні відхилення.
6. Клінічний огляд племінних, користувальних, забійних парнокопитних та конячих включає:
1) візуальний огляд кожної тварини у вантажі відповідно до вимог пункту 1 частини п’ятої цієї статті;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин щодо репрезентативної вибірки тварин у вантажі:
для вантажів із племінними та користувальними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 10 відсотків та не менше 10 тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше 10, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);
для вантажів із забійними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 5 відсотків та не менше п’яти тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше п’яти, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);
3) у разі виявлення фізіологічних відхилень за результатами клінічного огляду - проведення термометрії та пальпації тварин відповідно до вимог пунктів 3-4 частини п’ятої цієї статті. Для проведення термометрії та пальпації кількість тварин, що становлять репрезентативну вибірку відповідно до вимог пункту 2 цієї частини, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.
7. Клінічний огляд свійської птиці та інших птахів, об’єктів аквакультури (включаючи живу рибу), гризунів, зайцеподібних, бджіл та інших комах, рептилій, амфібій, безхребетних, хутрових тварин, зоопаркових та циркових тварин (включаючи парнокопитних тварин та конячих), а також інших тварин, які можуть становити ризик для життя та здоров’я людини та/або тварин, здійснюється шляхом спостереження за станом здоров’я та поведінкою усіх тварин у вантажі або їх репрезентативної вибірки (10 відсотків, але не менше п’яти ящиків та/або контейнерів у вантажі). Якщо під час такого спостереження державним ветеринарним інспектором встановлено невідповідність, кількість тварин, що підлягають клінічному огляду, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.
8. Якщо за результатами клінічного огляду тварин, визначеного частиною сьомою цієї статті, виявлено фізіологічні відхилення, державний ветеринарний інспектор проводить клінічний огляд тварин відповідно до вимог частини п’ятої цієї статті в обсязі, що може бути застосований до відповідного виду тварин. Такий клінічний огляд може включати відбір зразків, що проводиться відповідно до вимог частини дев’ятої цієї статті.
9. Клінічний огляд (включаючи відбір зразків) живої риби, ракоподібних, молюсків та тварин, призначених для науково-дослідницьких цілей, які перевозяться у запломбованих контейнерах з контрольованими умовами утримання та супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом із чітким зазначенням ветеринарно-санітарного стану таких тварин, проводиться державним ветеринарним інспектором відповідно до вимог частин сьомої - восьмої цієї статті у разі наявності інформації про ризики, пов’язані з видами, до яких належать тварини, та/або походженням тварин, та/або іншими особливостями зазначених тварин.
10. Відбір зразків проводиться відповідно до таких вимог:
1) кожного місяця щонайменше 3 відсотки вантажів із живими тваринами підлягають плановому відбору зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань). Зазначена вимога не поширюється на вантажі із живими тваринами, що переміщуються транзитом через територію України;
2) зразки відбираються від щонайменше 10 відсотків тварин у вантажі (але не менше чотирьох тварин), визначеному у пункті 1 цієї частини. Зазначена частка тварин збільшується, якщо за результатами фізичної перевірки вантажу встановлена невідповідність;
3) позаплановий відбір зразків проводиться державним ветеринарним інспектором за результатами проведеної ним оцінки ризиків та може включати відбір усіх необхідних зразків від будь-якої тварини у вантажі, що підлягає державному контролю на призначеному прикордонному інспекційному посту;
4) позаплановий відбір зразків може проводитися у разі появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності за результатами документальної перевірки або перевірки відповідності;
5) зразки, відібрані відповідно до вимог пунктів 2-4 цієї частини, надсилаються державним ветеринарним інспектором до уповноваженої лабораторії з метою встановлення відповідності стану здоров’я тварин інформації, що міститься у супровідному міжнародному ветеринарному сертифікаті.
11. Державний ветеринарний інспектор веде облік зразків, відібраних відповідно до вимог пунктів 2-4 частини десятої цієї статті. Зазначений облік повинен включати в таку інформацію:
1) ідентифікаційний номер міжнародного ветеринарного сертифіката;
2) серійний номер, присвоєний вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту;
3) ідентифікаційний номер тварини;
4) назву та результати проведеного лабораторного дослідження (випробування);
5) перелік заходів, вжитих за результатами проведеного лабораторного дослідження (випробування);
6) адресу потужності призначення вантажу із живими тваринами.
( Закон доповнено статтею 43-1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
Стаття 44. Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами
1. Компетентний орган встановлює меншу за 100 відсотків періодичність фізичних перевірок вантажів із продуктами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, якщо вони відповідають вимогам частини третьої цієї статті та з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті.
2. Компетентний орган може встановити меншу за 100 відсотків періодичність перевірок відповідності та фізичних перевірок (крім перевірок придатності тварин до транспортування) вантажів із живими тваринами, що ввозяться на митну територію України, на взаємній основі, якщо вони відповідають вимогам частини третьої цієї статті та з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті.
3. Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами застосовується лише щодо вантажів, які:
1) походять з країни, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України;
2) походять із потужності, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України;
3) супроводжуються оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом.
4. Компетентний орган перед прийняттям рішення про зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами повинен врахувати:
1) гарантії, надані країною-експортером щодо її всієї чи окремої території (зони або компартмента) щодо відповідності вимогам законодавства України, включаючи ті, що стосуються залишків;
2) стан здоров’я тварин та загальний стан здоров’я в країні-експортері;
3) заходи, що застосовуються в країні-експортері у сферах державного моніторингу та боротьби з хворобами;
4) структуру, професійні навички, незалежність та кваліфікацію персоналу компетентного органу країни-експортера;
5) відповідність мінімальним вимогам до гігієни виробництва (для вантажів з продуктами);
6) вид продукту та його потенційний ризик для здоров’я (для вантажів з продуктами);
7) результати державного контролю, проведеного компетентним органом у країні-експортері;
8) результати здійснених перевірок при ввезенні (пересиланні) продуктів та живих тварин з країни-експортера на митну територію України;
9) проведений щодо відповідних продуктів аналіз ризику (для вантажів з продуктами);
10) порядок затвердження окремих речовин та виконання вимог щодо перевірки наявності залишкових кількостей ветеринарних лікарських засобів та забруднюючих речовин у тваринах та свіжому м’ясі в країні-експортері (для вантажів з живими тваринами).
5. Зменшення періодичності перевірок вантажів з продуктами та живими тваринами також здійснюється відповідно до угоди про еквівалентність, укладеної між компетентним органом України та компетентним органом країни-експортера.
6. Компетентний орган забезпечує проведення перевірок зі зменшеною періодичністю у спосіб, що не дозволяє оператору ринку передбачити, який вантаж буде підданий таким перевіркам.
( Стаття 44 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021 )
Стаття 45. Лабораторні дослідження (випробування)
1. Лабораторні дослідження (випробування) зразків, відібраних під час фізичної перевірки вантажу, проводяться виключно у разі, якщо:
1) останній попередній вантаж, що походить з тієї самої потужності, за результатами лабораторного дослідження (випробування) визнано небезпечним;
2) компетентним органом отримано офіційну інформацію, у тому числі через Систему швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами (The Rapid Alert System for Food and Feed - RASFF), Систему повідомлення про хвороби тварин (Animal Disease Notification System - ADNS), Глобальну інформаційну систему щодо здоров’я тварин (World Animal Health Information System - WAHIS), про появу (наявність) в країні-експортері небезпечного фактора, який може бути присутнім у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України;
( Пункт 2 частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
3) лабораторне дослідження (випробування) передбачено щорічним планом державного моніторингу, щорічним планом державного контролю або рішенням компетентного органу про затвердження періодичності лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;
4) за результатами огляду, у тому числі клінічного огляду тварин, органолептичних досліджень або простих фізичних та хімічних досліджень вантажу з’явилася обґрунтована підозра щодо невідповідності;
( Пункт 4 частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
5) спеціальні умови імпорту передбачають лабораторні дослідження (випробування) відповідних вантажів.
Стаття 46. Призначені прикордонні інспекційні пости
1. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів із зазначенням їх місцезнаходження, видів продуктів та живих тварин, які переміщуються через такі пости, затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2. Для затвердження призначений прикордонний інспекційний пост повинен відповідати таким вимогам:
1) розташування у пункті пропуску через державний кордон України в межах зони митного контролю. Призначені прикордонні інспекційні пости, через які переміщуються живі тварини, не можуть розташовуватися поблизу потужностей, на яких утримуються живі тварини. У разі географічних обмежувальних чинників (розвантажувальна пристань, гірський перевал тощо) можливим є розташування призначеного прикордонного інспекційного поста на певній відстані від пункту пропуску через державний кордон України, а на залізничному транспорті - на першій станції, визначеній Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 1 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2) перебування під керівництвом державного ветеринарного інспектора, який працює на цьому посту та є відповідальним за проведення державного контролю на кордоні;
3) наявність персоналу, необхідного для перевірки документів, що супроводжують вантаж із продуктами;
4) наявність державних ветеринарних інспекторів та кваліфікованого допоміжного персоналу, кількість якого є достатньою для здійснення документальної перевірки, перевірок відповідності та фізичних перевірок вантажів із продуктами;
5) наявність персоналу, достатнього для відбору зразків, необхідних для проведення досліджень (випробувань);
6) наявність достатньо великих приміщень, у тому числі побутового призначення, у розпорядженні персоналу, відповідального за здійснення перевірок;
( Пункт 6 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
7) наявність обладнання для навантажувально-розвантажувальних операцій, відбору зразків та проведення досліджень (випробувань);
( Пункт 7 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
8) наявність приміщень та обладнання, що відповідають вимогам гігієни, для відбору зразків та проведення досліджень (випробувань) відповідно до законодавства;
9) наявність доступу до послуг уповноваженої лабораторії для проведення лабораторних досліджень (випробувань) зразків, відібраних на цьому призначеному прикордонному інспекційному посту;
10) наявність приміщень та холодильних камер для зберігання зразків продуктів, відібраних для досліджень (випробувань) та/або продуктів, які не було дозволено для випуску у вільний обіг державним ветеринарним інспектором цього призначеного прикордонного інспекційного поста;
11) наявність обладнання для швидкого обміну інформацією, зокрема з іншими призначеними прикордонними інспекційними постами, через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу;
( Пункт 11 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
12) наявність доступу до потужностей, на яких здійснюється знищення та переробка продуктів.
Мінімальні вимоги до призначених прикордонних інспекційних постів, включаючи інспекційні центри, а також вимоги до формату, категорій і абревіатур для цілей включення прикордонних інспекційних постів до переліку призначених затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;
( Пункт 12 частини другої статті 46 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
13) наявність окремого проходу для транспортування тварин - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються тварини;
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
14) наявність потужностей для розвантаження, годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, - на призначених прикордонних інспекційних постах, що використовуються для зупинки або перевантаження тварин;
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
15) наявність доступу до послуг оператора потужностей, призначених для годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються живі тварини, але які не використовуються для зупинки або перевантаження тварин;
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
16) придатність потужностей, призначених для годування, поїння, утримання, карантинування та іншого поводження з живими тваринами, у тому числі для їх забою, до швидкого чищення та дезінфекції, а також наявність відповідного обладнання і засобів для чищення та дезінфекції - на призначених прикордонних інспекційних постах, через які переміщуються живі тварини.
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
3. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів може змінюватися:
1) шляхом додавання будь-яких нових призначених прикордонних інспекційних постів, які були перевірені компетентним органом та визнані такими, що відповідають вимогам частини другої цієї статті;
2) шляхом вилучення призначеного прикордонного інспекційного поста, який було перевірено компетентним органом та визнано таким, що становить загрозу для здоров’я людини або не відповідає іншим вимогам частини другої цієї статті.
4. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік призначених прикордонних інспекційних постів із зазначенням їх місцезнаходження, видів продуктів та живих тварин, що переміщуються через такі пости, та оновлює зазначену інформацію у разі її зміни протягом трьох робочих днів.
( Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
5. У разі встановлення компетентним органом невідповідності призначеного прикордонного інспекційного поста визначеним цим Законом вимогам Кабінет Міністрів України за поданням компетентного органу вилучає такий пост із відповідного переліку.
Стаття 47. Інформаційне забезпечення здійснення державного контролю на кордоні
1. Компетентний орган забезпечує доступ призначених прикордонних інспекційних постів та призначених пунктів пропуску до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, яка забезпечує обмін інформацією з інформаційно-телекомунікаційною системою митного органу.
( Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 3221-IX від 30.06.2023 )
2. Відомості про результати здійснення державного контролю на призначених прикордонних інспекційних постах та призначених пунктах пропуску вносяться до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
( Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. Доступ до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу також забезпечується для державного ветеринарного інспектора на митному складі, затвердженому для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, державного ветеринарного інспектора у пункті призначення вантажу у випадках, передбачених частиною третьою статті 51 цього Закону, а також для інших осіб, якщо це необхідно для виконання вимог цього Закону.
( Частина третя статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )( Частину четверту статті 47 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 48. Вимоги до транзиту (переміщення) вантажів із продуктами та живими тваринами через територію України
( Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
1. Державний ветеринарний інспектор, який перебуває на призначеному прикордонному інспекційному посту, дозволяє транзит (переміщення) вантажу з продуктами або живими тваринами, призначеними для третьої країни, через територію України шляхом проставлення відповідної позначки у загальному ветеринарному документі на ввезення лише за таких умов:
( Абзац перший частини першої статті 48 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021 )
1) продукти або живі тварини надходять з країни, ввезення з якої на територію України не заборонено, крім випадків перевантаження вантажу з продуктами з одного літака на інший або з одного судна на інше в межах митної зони одного й того самого аеропорту або порту з метою подальшого переміщення без зупинок територією України;
( Пункт 1 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, гарантує шляхом надання загального ветеринарного документа на ввезення, що країна призначення вантажу з продуктами або живими тваринами дозволить його ввезення на свою територію, а у разі відмови у такому ввезенні - вантаж буде повернуто до країни, з якої він надійшов в Україну;
( Пункт 2 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
3) вантаж з продуктами або живими тваринами супроводжується оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом;
( Пункт 3 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
4) результати проведених відповідно до вимог цього Закону документальної перевірки, перевірки відповідності та за необхідності фізичної перевірки вантажу з продуктами або живими тваринами підтверджують його відповідність законодавству. Фізична перевірка вантажу з продуктами або живими тваринами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності;
( Пункт 4 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
5) оператор ринку гарантує, що під час транзиту вантажу з живими тваринами територією України транспортування тварин здійснюватиметься відповідно до вимог законодавства України про здоров’я тварин та благополуччя тварин;
( Частину першу статті 48 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
6) тварини пройшли карантинування відповідно до вимог законодавства України.
( Частину першу статті 48 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2. Документальна перевірка та перевірка відповідності вантажу з продуктами, що ввозиться на територію України морським або повітряним транспортом, не здійснюється, якщо:
1) вантаж з продуктами не розвантажується, а перевірка товарно-транспортних документів не дає підстав для підозри щодо невідповідності;
2) або вантаж з продуктами перевантажується з одного літака на інший або з одного судна на інше у межах зони митного контролю одного й того самого аеропорту або порту.
3. Вантаж з продуктами, що ввозиться на територію України автомобільним, залізничним або водним транспортом, повинен:
1) переміщуватися під митним наглядом відповідно до встановлених процедур до призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж з продуктами буде вивезено за межі України, та супроводжуватися документами, зазначеними у пункті 3 частини першої цієї статті;
2) після залишення призначеного прикордонного інспекційного посту, через який його було ввезено на територію України, переміщуватися без розвантаження або поділу в транспортних засобах або контейнерах, опломбованих компетентним органом. Під час переміщення не дозволяється жодних дій з вантажем із продуктами, крім випадків виходу з ладу транспортного засобу або неможливості його використання з інших поважних причин, що зумовлює необхідність перевантаження продуктів на інший транспортний засіб. Таке перевантаження здійснюється під наглядом державного ветеринарного інспектора у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;
( Пункт 2 частини третьої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
3) залишити територію України через зазначений у загальному ветеринарному документі на ввезення призначений прикордонний інспекційний пост протягом 30 днів з моменту ввезення на територію України.
4. Державний ветеринарний інспектор, який дозволяє транзит (переміщення) вантажу з продуктами або живими тваринами через територію України, повідомляє про це державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж має залишити територію України, шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
( Абзац перший частини четвертої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
Компетентний орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту копій міжнародного сертифіката, загального ветеринарного документа на ввезення та інших документів, що вимагаються згідно із законом, якими супроводжувався вантаж з продуктами або живими тваринами, протягом щонайменше трьох років.
( Абзац другий частини четвертої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )( Частина четверта статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
5. Державний ветеринарний інспектор прикордонного інспекційного посту, через який вантаж із продуктами або живими тваринами залишає територію України, ставить на загальному ветеринарному документі на ввезення відмітку про вивезення зазначеного вантажу за межі України та надсилає копію цього документа до призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж було ввезено.
( Частина п'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
6. Якщо державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж із продуктами або живими тваринами було ввезено на територію України, не було повідомлено про його вивезення за межі України протягом 30 днів з моменту ввезення на територію України у строк, зазначений у пункті 3 частини третьої цієї статті, він передає питання на розгляд митному органу, що здійснює необхідне розслідування для визначення місцезнаходження вантажу.
( Частина шоста статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 1206-IX від 04.02.2021 )
7. Витрати, пов’язані з транзитом (переміщенням) вантажів з продуктами та живими тваринами, покладаються на особу, відповідальну за вантаж.
( Частина сьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
8. Між призначеними прикордонними інспекційними постами, через які вантаж із продуктами або живими тваринами ввозиться на територію України та вивозиться за її межі, забезпечується належний обмін інформацією, у тому числі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
( Частина восьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1206-IX від 04.02.2021, № 3221-IX від 30.06.2023 )
9. Вимоги цієї статті не поширюються на випадки транзиту (переміщення) через територію України з використанням Форми 302, передбаченої Митним кодексом України, харчових продуктів тваринного походження (вантажів з харчовими продуктами тваринного походження) підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України, крім випадків, якщо такі харчові продукти походять з країни, ввезення з якої на територію України заборонено.
( Статтю 48 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023 )
Стаття 49. Вантажі з продуктами, що призначаються для оформлення в режимі митного складу, вільної митної зони
1. Вантажі з продуктами, що ввозяться (пересилаються) з іншої країни та призначаються для оформлення в режимі митного складу, вільної митної зони, приймаються до перевірки державним ветеринарним інспектором, якщо оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надіслала повідомлення про його надходження на відповідний призначений прикордонний інспекційний пост. Зазначені вантажі мають супроводжуватися оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом.
2. Вантажі з продуктами, зазначеними у частині першій цієї статті, підлягають документальній перевірці та перевірці відповідності. Фізична перевірка вантажу з продуктами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності.
3. Якщо за результатами перевірок, зазначених у частині другій цієї статті, встановлено відповідність вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний інспектор заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення.
4. Якщо за результатами перевірок, зазначених у частині другій цієї статті, встановлено невідповідність вантажу з продуктами законодавству, державний ветеринарний інспектор заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення із зазначенням у ньому виявленої невідповідності та проставленням відмітки про заборону переміщення зазначеного вантажу до митних складів, вільних митних зон або відмітки про дозвіл на таке переміщення.
Державний ветеринарний інспектор має право дозволити переміщення вантажу з продуктами, щодо якого встановлено невідповідність, до митного складу, вільної митної зони, лише якщо:
1) продукти не походять із країни, ввезення з якої цих продуктів заборонено;
2) митні склади та склади у вільних митних зонах затверджені компетентним органом для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству.
Вантажі з продуктами, переміщення яких до митних складів, вільних митних зон заборонено державним ветеринарним інспектором, підлягають поверненню до країни-експортера, знищенню, переробці або іншому поводженню відповідно до законодавства.
5. Компетентний орган забезпечує, щоб зазначені у частині четвертій цієї статті вантажі з продуктами, які ввозяться на митний склад, зберігаються на ньому та вивозяться з нього, перебували під його постійним наглядом з метою недопущення їх неконтрольованого вивезення, будь-якої підміни або заміни, зміни у пакуванні, підготовки до випуску у вільний обіг або переробки.
6. Усі витрати, які виникають згідно з цією статтею, у тому числі пов’язані із здійсненням заходів державного контролю, покладаються на оператора ринку або особу, відповідальну за вантаж, без подальшої компенсації з боку держави.
7. Компетентний орган затверджує митні склади, склади у вільних митних зонах, призначені для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, та веде їх реєстр у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.
8. Порядок проведення перевірок, які здійснюються при надходженні та відправленні вантажів із продуктами, які не відповідають законодавству, до митних складів, вільних митних зон, порядок перевезення та знищення таких вантажів, умови зберігання та поводження з ними затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 50. Вимоги до митних складів, складів у вільних митних зонах, призначених для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству
1. Митні склади, склади у вільних митних зонах, призначені для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству, мають відповідати таким вимогам:
1) становити собою закритий простір з пунктами входу та виходу, що перебувають під постійним контролем керівництва складу. Якщо склад розташовано у вільній митній зоні, вся зона має бути закритою та перебувати під постійним митним контролем;
2) перебувати під постійним контролем компетентного органу;
3) забезпечувати щоденний облік зберігання вантажів з продуктами, що ввозяться на склад та вивозяться з нього, із зазначенням відомостей про вид та кількість продуктів у вантажі, найменування (прізвища, імені, по батькові) та адреси одержувача. Такі відомості мають зберігатися принаймні три роки;
4) мати складські та/або холодильні приміщення, в яких забезпечується зберігання продуктів, що не відповідають законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, окремо від інших продуктів;
5) мати приміщення для персоналу, який здійснює перевірки;
6) мати засоби зв’язку та забезпечувати їх доступність для державного ветеринарного інспектора;
7) мати статус "митний склад", отриманий у порядку, встановленому митним законодавством.
2. У разі невідповідності вимогам, передбаченим частиною першою цієї статті, компетентний орган виключає митний склад, склад у вільній митній зоні з відповідного реєстру.
Стаття 51. Реімпорт вантажів із продуктами
1. Державний ветеринарний інспектор дозволяє реімпорт вантажів із продуктами, які вивезені (переслані) за межі митної території України та яким було відмовлено у ввезенні іншою країною, якщо:
1) продукти супроводжуються оригіналом міжнародного сертифіката або його копією, засвідченою компетентним органом України або іншої країни, та іншими документами, які вимагаються згідно із законом, а також документом, заповненим та підписаним оператором ринку, в якому зазначаються підстави відмови у ввезенні та гарантується, що вимоги зберігання та перевезення продуктів були дотримані та що зазначені продукти не підлягали жодній переробці, обробці, зміні стану та іншому поводженню з ними, крім розвантаження та іншого поводження, пов’язаного із здійсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення; опломбовані контейнери супроводжуються документом перевізника, яким гарантується, що вміст контейнера не підлягав жодній переробці, обробці, зміні стану та іншому поводженню, крім розвантаження та іншого поводження, пов’язаного із здійсненням державного контролю вантажу компетентним органом країни призначення;
2) документальна перевірка, перевірка відповідності та за необхідності фізична перевірка вантажу з продуктами підтверджують його відповідність законодавству. Фізична перевірка вантажу з продуктами проводиться лише у разі появи за результатами його документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності;
3) вантаж повертається безпосередньо до потужності походження вантажу;
4) вантаж із продуктами перевозиться у герметичних транспортних засобах (контейнерах), опломбованих державним ветеринарним інспектором у спосіб, що забезпечує можливість встановлення факту відчинення опломбованої частини транспортного засобу особою, яка не має для цього необхідних повноважень.
2. Державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного поста, через який ввозиться вантаж з продуктами, повідомляє про відправлення такого вантажу державного ветеринарного інспектора, відповідального за потужність походження вантажу, із внесенням відповідної інформації до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
( Частина друга статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. Державний ветеринарний інспектор, відповідальний за потужність походження вантажу з продуктами, знімає пломбу з вантажу після його прибуття на таку потужність та повідомляє про це державного ветеринарного інспектора призначеного прикордонного інспекційного поста, через який вантаж було ввезено, із внесенням відповідної інформації до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
( Частина третя статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
4. Усі витрати, які виникають згідно із цією статтею, включаючи вартість державного контролю, покладаються на оператора ринку або на особу, відповідальну за вантаж, без подальшої компенсації з боку держави.
Стаття 52. Вантажі з неприйнятними міжнародними сертифікатами
1. Якщо під час проведення державного контролю вантажу з продуктами або живими тваринами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, з’являється обґрунтована підозра щодо невідповідності міжнародного сертифіката вимогам, установленим пунктом 2 частини другої статті 42, статтею 55 цього Закону (неприйнятний міжнародний сертифікат), та/або встановлюється невідповідність продуктів або живих тварин у вантажі тим, що зазначені у міжнародному сертифікаті, державний ветеринарний інспектор повідомляє про це компетентний орган та забезпечує контроль за зберіганням такого вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту.
( Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2. Компетентний орган протягом 24 годин повідомляє оператора ринку (імпортера) або особу, відповідальну за вантаж, про появу обставин, визначених у частині першій цієї статті, а також встановлює зв’язок з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, з метою проведення консультацій щодо подальших дій із таким вантажем.
3. Якщо компетентний орган, який видав міжнародний сертифікат, підтверджує його прийнятність, відповідний вантаж підлягає фізичній перевірці.
4. Якщо за результатами консультацій з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, встановлено, що останній є неприйнятним, особі, відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні (пересиланні) на митну територію України, а подальше поводження з таким вантажем здійснюється відповідно до статей 54, 54- 1 цього Закону.
( Частина четверта статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
Стаття 53. Обмеження ввезення (пересилання) вантажів з продуктами та живими тваринами на митну територію України
( Назва статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
1. У разі спалаху на території іншої країни хвороб, занесених до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, чи інших хвороб, які становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини, або у разі виявлення таких хвороб у вантажі з продуктами або живими тваринами компетентний орган має право залежно від рівня загрози вжити один із таких заходів:
( Абзац перший частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
1) заборонити ввезення (пересилання) вантажів із продуктами та живими тваринами з усієї території зазначеної країни або її окремої частини (зони або компартмента) та, за необхідності, з країни транзиту;
( Пункт 1 частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2) встановити спеціальні умови щодо вантажів з продуктами та живими тваринами, які надходять з цієї країни або її окремої території (зони або компартмента).
( Пункт 2 частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж з продуктами або живими тваринами становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини, державний ветеринарний інспектор призначеного прикордонного інспекційного поста негайно вживає таких заходів:
( Абзац перший частини другої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
1) затримує вантаж з продуктами або живими тваринами та приймає рішення про поводження з вантажем з продуктами або рішення про повернення (вивезення) тварин до країни-експортера (іншої країни), про особливе поводження з вантажем із живими тваринами чи про знищення тварин гуманним методом;
( Пункт 1 частини другої статті 53 в редакції Закону № 1206-IX від 04.02.2021 )
2) негайно повідомляє інші призначені прикордонні інспекційні пости та компетентний орган про такий вантаж, у тому числі про його походження, причини затримання та загрозу, яку він становить для здоров’я людини та/або тварини.
( Пункт 2 частини другої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
Стаття 54. Поводження з вантажами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які не відповідають законодавству
1. Якщо за результатами заходів державного контролю вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, виявляється його невідповідність законодавству, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) вносить відповідну інформацію до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, а також заповнює відповідну частину загального документа на ввезення (загального ветеринарного документа на ввезення) та/або вживає заходів, передбачених частинами другою - дванадцятою цієї статті.
( Частина перша статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2. Якщо інше не передбачено цим Законом, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) проводить затримання вантажів, які не відповідають законодавству, та після консультацій з оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, вживає таких заходів:
1) перевіряє, чи вантаж не становить загрози для здоров’я людини та/або тварини;
2) приймає рішення про знищення чи зміну призначеного використання відповідних продуктів, харчових продуктів нетваринного походження або кормів нетваринного походження, застосування у разі необхідності особливого поводження відповідно до частини дев’ятої цієї статті або повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни).
( Пункт 2 частини другої статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. Якщо вантаж, який не відповідає законодавству, було випущено у вільний обіг, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) повідомляє компетентний орган про необхідність здійснення державного моніторингу відповідних видів продуктів, харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження або, за необхідності, приймає рішення про їх відкликання для вжиття одного із заходів, зазначених у пункті 2 частини другої цієї статті.
4. Якщо за результатами державного контролю встановлено, що вантаж становить загрозу для здоров’я людини та/або тварини, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) здійснює затримання вантажу для його знищення або вжиття будь-якого іншого передбаченого законодавством заходу, необхідного для захисту здоров’я людини та/або тварини.
5. Якщо харчові продукти нетваринного походження та корми нетваринного походження, вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, не були надані для здійснення державного контролю, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) негайно після виявлення цього факту приймає рішення про їх відкликання та затримання, а в подальшому - про їх знищення або про повернення (вивезення) до країни-експортера (іншої країни) відповідно до частини одинадцятої цієї статті.
6. Вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження (крім тих, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю) та вантажі з композитними продуктами (крім тих, що включені до переліку, затвердженого відповідно до частини четвертої статті 41 цього Закону), маркування яких не відповідає законодавству, випускаються у вільний обіг, за умови надання оператором ринку власного письмового зобов’язання привести маркування у відповідність із законодавством до моменту реалізації (пропонування до реалізації) ним відповідних харчових продуктів та кормів.
7. Вантажі з продуктами, а також вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, які не марковані українською мовою, випускаються у вільний обіг у разі виконання таких вимог:
1) державний інспектор (державний ветеринарний інспектор), що здійснює перевірку вантажу, володіє мовою, якою виконано маркування, або оператор ринку надав письмовий переклад маркування українською мовою, засвідчений підписами оператора ринку та перекладача, який має документ, що підтверджує його кваліфікацію (засвідчена підписом перекладача копія такого документа додається до перекладу), та оформлений у дві колонки (ліворуч - оригінальний текст маркування, праворуч - текст українською мовою, який буде використовуватися для приведення маркування у відповідність із вимогами законодавства), або оператор ринку за власний рахунок забезпечує при здійсненні відповідної перевірки вантажу усний переклад маркування перекладачем, який має документ, що підтверджує його кваліфікацію;
2) оператор ринку надав державному інспектору (державному ветеринарному інспектору) власне письмове зобов’язання привести маркування у відповідність із законодавством до моменту реалізації (пропонування до реалізації) ним відповідних продуктів, харчових продуктів нетваринного походження, кормів нетваринного походження.
8. Державний інспектор (державний ветеринарний інспектор), який не дозволяє випуск вантажу у вільний обіг, повідомляє митний орган про своє рішення щодо подальшого поводження з таким вантажем шляхом внесення до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідної інформації у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Частина восьма статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 2801-IX від 01.12.2022 )
9. Особливе поводження з вантажем, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, який не відповідає законодавству, може включати такі заходи під контролем державного інспектора (державного ветеринарного інспектора):
1) обробку або переробку, включаючи знезараження, продуктів, харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження для приведення їх у відповідність із законодавством України або вимогами країни-експортера;
2) переробку харчових продуктів або кормів у будь-який прийнятний спосіб для іншої цілі, ніж споживання людиною або твариною.
10. Державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) дозволяє повернення (вивезення) вантажу, що не відповідає законодавству України, до країни-експортера або до іншої країни, лише якщо виконуються такі умови:
1) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надали державному інспектору (державному ветеринарному інспектору) інформацію про пункт призначення вантажу в країні-експортері або іншій країні;
2) оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, завчасно поінформували компетентний орган країни-експортера або іншої країни, до якої планується вивезти вантаж, про причини повернення (вивезення) вантажу;
3) компетентний орган країни, яка не є країною-експортером і до якої планується вивезти вантаж, повідомив компетентний орган України про свою готовність прийняти такий вантаж.
11. Вантаж має бути повернуто (вивезено) до країни-експортера або іншої країни протягом 60 днів з дня винесення рішення державним інспектором (державним ветеринарним інспектором). Вантаж, який не було повернуто (вивезено) протягом зазначеного строку, підлягає знищенню, крім випадків, коли порушення строку пов’язано з оскарженням відповідного рішення або дією інших поважних причин і при цьому вантаж не становить загрози для здоров’я людини та/або тварини.
12. Вантаж, щодо якого прийнято рішення про затримання, перебуває під наглядом державного інспектора (державного ветеринарного інспектора) до моменту його повернення (вивезення), знищення або отримання дозволу на випуск у вільний обіг.
13. Оператор ринку (особа, відповідальна за вантаж) зобов’язаний оплатити витрати, пов’язані з поверненням (вивезенням) вантажу, його знищенням, особливим поводженням або зміною призначеного використання.
14. Порядок знищення, особливого поводження та зміни призначеного використання вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які не відповідають законодавству, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.
