Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) акредитована лабораторія - лабораторія будь-якої форми власності, що розташована в Україні або іншій країні, акредитована на відповідність вимогам стандарту ISO/IEC 17025 (ДСТУ ISO/IEC 17025) Національним органом України з акредитації, іноземним органом з акредитації, який є повним членом ILAC (Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації лабораторій), або іншим іноземним органом з акредитації, діяльність якого відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 17011 (ДСТУ ISO/IEC 17011);

2) арбітражне лабораторне дослідження (випробування) - лабораторне дослідження (випробування), що проводиться уповноваженою референс-лабораторією з використанням підтверджувальних (референс) методів на вимогу особи, яка оскаржує результати основного лабораторного дослідження (випробування);

3) аудит - систематична і незалежна перевірка для визначення того, наскільки діяльність та пов’язані з нею результати відповідають запланованим заходам, і наскільки такі заходи застосовуються результативно і підходять для досягнення цілей;

4) валідація - перевірка і забезпечення об’єктивних доказів того, що план виконання дій будь-якого виду, у тому числі визначений нормативно-правовим актом, нормативним актом, стандартом, методом (методикою) проведення досліджень (випробувань), дає змогу з високою вірогідністю досягти поставленої мети;

5) вантаж - певне число живих тварин або певна кількість продуктів, на які видано один міжнародний сертифікат, офіційне підтвердження або інший документ (якщо його наявність вимагається згідно із законом), що транспортуються (переміщуються) одним транспортним засобом, походять з однієї території (зони, компартмента) або третьої країни та які, крім засобів захисту рослин, належать до одного і того самого типу, класу або опису;

6) державний ветеринарний інспектор - особа, яка працює в системі компетентного органу, відповідає встановленим цим Законом кваліфікаційним вимогам та до службових обов’язків якої належить здійснення заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження, кормів тваринного походження, побічних продуктів тваринного походження, сіна, соломи, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

7) державний інспектор - особа, яка працює в системі компетентного органу, має вищу освіту (ступінь не нижче спеціаліста/магістра), досвід роботи не менше одного року у сфері застосування (здійснення) санітарних та/або фітосанітарних, та/або ветеринарно-санітарних заходів та до службових обов’язків якої належить здійснення заходів державного контролю;

8) державний контроль - заходи, що їх здійснюють компетентний орган та/або особи, яким відповідно до статті 9 цього Закону надано повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, спрямовані на перевірку:

а) відповідності операторів ринку вимогам цього Закону, а також вимогам законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону;

б) відповідності тварин і продуктів вимогам законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, зокрема з метою видачі міжнародного сертифіката (передекспортного міжнародного сертифіката) або офіційного підтвердження;

9) державний моніторинг - здійснення в межах заходів державного контролю послідовних спостережень та/або вимірювань відповідно до плану державного моніторингу з наступним їх аналізом та узагальненням з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

10) документальна перевірка - перевірка міжнародних сертифікатів, офіційних підтверджень та інших документів, включно з комерційними документами, які повинні супроводжувати вантаж відповідно до вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

11) еквівалентність - здатність різних систем або заходів державного контролю забезпечувати досягнення однакових цілей;

12) загальний ветеринарний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператор ринку зазначає (декларує) інформацію про вантаж з продуктами або живими тваринами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державний ветеринарний інспектор зазначає інформацію про результати державного контролю такого вантажу;

13) загальний документ на ввезення - документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператор ринку зазначає (декларує) інформацію про вантаж з харчовими продуктами нетваринного походження або кормами нетваринного походження, які у разі ввезення (пересилання) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державний інспектор зазначає інформацію про результати державного контролю такого вантажу у призначеному пункті пропуску на державному кордоні України;

14) законодавство про благополуччя тварин - законодавство, склад якого визначено у частинах другій і третій статті 2 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

15) законодавство про здоров’я тварин - законодавство, склад якого визначено у частинах першій і третій статті 2 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

16) законодавство про корми - закони та інші нормативно-правові акти, якими встановлюються вимоги до кормів на будь-яких стадіях їх виробництва, обігу та використання;

17) законодавство про побічні продукти тваринного походження - законодавство, склад якого визначено у статті 3 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною";

18) законодавство про харчові продукти - закони та інші нормативно-правові акти, якими встановлюються вимоги до харчових продуктів на будь-яких стадіях їх виробництва та обігу;

19) затримання - процедура, у рамках якої компетентний орган забезпечує, щоб тварини та продукти, які є предметом державного контролю, не переміщувалися (не транспортувалися) та не зазнавали будь-якого втручання до прийняття ним рішення щодо їх кінцевого місця призначення. Цей термін також охоплює зберігання тварин та продуктів операторами ринку відповідно до вказівок та під контролем компетентного органу;

20) інспектування - метод державного контролю, який полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я тварин, благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, ветеринарних лікарських засобів, поводження з побічними продуктами тваринного походження з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

21) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин.

Термін "компетентний орган" для іншої країни означає орган цієї країни, якому надано повноваження щодо організації та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

22) композитний продукт - харчовий продукт, що містить у своєму складі одночасно продукти рослинного походження і перероблені продукти тваринного походження;

23) міжнародний сертифікат - сертифікат здоров’я, міжнародний ветеринарний сертифікат або інший документ, що видається компетентним органом країни походження або країни-експортера і засвідчує здоров’я тварини та/або безпечність харчового продукту, корму, сіна, соломи, побічного продукту тваринного походження, біологічного продукту або репродуктивного матеріалу;

24) невідповідність - порушення оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин;

25) оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, оператор ринку ветеринарних лікарських засобів, оператор потужностей, на яких утримуються тварини;

26) особа, відповідальна за вантаж (для цілей розділу VII цього Закону), - власник вантажу або його представник;

27) офіційне підтвердження - будь-яка етикетка, позначка або інша форма підтвердження, нанесена (проставлена) оператором ринку під наглядом компетентного органу в межах наданого уповноваження на здійснення державного контролю або безпосередньо самим компетентним органом, і яка підтверджує відповідність одній або декільком вимогам, встановленим законодавством, що зазначене у частині першій статті 3 цього Закону;

28) офіційний ветеринарний лікар - спеціаліст ветеринарної медицини, який відповідає встановленим статтею 13 цього Закону кваліфікаційним вимогам до державного ветеринарного інспектора, має досвід роботи за фахом не менше двох років та якому компетентним органом відповідно до статті 9 цього Закону надано повноваження для виконання окремих заходів державного контролю на визначеній потужності (господарстві);

29) оцінка ризику - науково обґрунтований процес, що включає ідентифікацію небезпечного фактора, характеристику небезпечного фактора, оцінку його впливу, характеристику ризику;

30) партія - будь-яка визначена виробником кількість товару з однаковою назвою та властивостями, що вироблена або вирощена у визначений виробником період часу, за однакових умов на одній і тій самій потужності (об’єкті), має одне і те саме призначення та переміщується одним видом транспортного засобу (незалежно від кількості транспортних засобів, у які її завантажено);

31) перевірка відповідності - візуальний огляд з метою перевірки того, що вміст та маркування вантажу, включно з ідентифікаційними номерами тварин, пломбуванням і транспортним засобом, відповідають інформації, що зазначена у міжнародних сертифікатах, офіційних підтвердженнях та інших документах, які супроводжують його;

32) передзабійний огляд - перевірка, що здійснюється перед забоєм, на відповідність вимогам, які стосуються здоров’я людини, здоров’я тварин та благополуччя тварин, і яка у відповідних випадках включає клінічний огляд кожної окремої тварини та перевірку інформації про харчовий ланцюг, вимоги до змісту, форми та порядку надання якої затверджено відповідно до частини першої статті 34 цього Закону;

33) під відповідальністю державного ветеринарного інспектора - доручення державним ветеринарним інспектором виконання певної дії помічнику державного ветеринарного інспектора;

34) під наглядом державного ветеринарного інспектора - виконання помічником державного ветеринарного інспектора певної дії під відповідальністю державного ветеринарного інспектора та за його безпосередньої присутності у місці виконання такої дії протягом часу, необхідного для її виконання;

35) післязабійний огляд - перевірка, що здійснюється на бійні або на потужності з переробки диких тварин, на відповідність вимогам, які стосуються:

а) туш і субпродуктів у значеннях, наведених у гігієнічних вимогах до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", з метою прийняття рішення про те, чи є м’ясо придатним для споживання людиною;

б) безпечного видалення ризикового матеріалу; та

в) здоров’я тварин та благополуччя тварин;

36) позначка придатності - позначка, що наноситься за результатами державного контролю, здійсненого у формі передзабійного огляду та післязабійного огляду відповідно до частини першої статті 32 цього Закону, і підтверджує, що м’ясо є придатним для споживання людиною;

37) помічник державного ветеринарного інспектора - представник компетентного органу, професійні компетентності якого відповідають вимогам, встановленим законодавством про здоров’я тварин, який працює в системі компетентного органу та посадові обов’язки якого передбачають участь у виконанні окремих завдань, пов’язаних із здійсненням державного контролю;

38) продукти (для цілей розділу VII цього Закону) - харчові продукти тваринного походження (у тому числі композитні продукти), корми тваринного походження, сіно, солома, побічні продукти тваринного походження, біологічні продукти, репродуктивний матеріал;

39) прості дослідження (випробування) - органолептичні дослідження (на запах, колір, консистенцію, смак), прості фізичні та хімічні дослідження (розрізання, розморожування, нагрівання тощо), дослідження (випробування) за допомогою методів експрес-діагностики, що не потребують направлення відібраних зразків до лабораторії та проводяться у визначених цим Законом випадках за місцем проведення заходів державного контролю;

40) пункт вибуття - призначений прикордонний інспекційний пост або будь-яке інше місце, в якому тварини, що охоплюються сферою дії вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", залишають митну територію України;

41) референс-лабораторія - акредитована лабораторія, якій згідно з вимогами цього Закону надано повноваження щодо виконання визначених цим Законом функцій;

42) рибні продукти - об’єкти промислу та об’єкти аквакультури (крім живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних, живих морських черевоногих, а також усіх ссавців, рептилій і жаб), включаючи їх їстівні форми, частини та отримані з них продукти;

43) рибоморозильне судно - судно, що призначено, спеціально обладнано та використовується для заморожування рибних продуктів, якому у відповідних випадках передує підготовча робота, зокрема знекровлення, відділення голови, патрання та видалення плавців, після якої, якщо необхідно, здійснюється первинне пакування або пакування у транспортну тару (упаковку);

44) рибопромислове судно - судно, що призначено та спеціально обладнано для здійснення рибальства, зокрема вилову, приймання, обробки, у тому числі філетування, нарізання скибочками, знімання шкіри (білування), знімання мушель, очищення від луски, подрібнення та/або переробки, після чого здійснюється первинне пакування або пакування у транспортну тару (упаковку), а в разі потреби - також охолодження або заморожування, а також перевантаження, переміщення, зберігання рибних продуктів;

45) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points, далі - HACCP) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів, кормів та побічних продуктів тваринного походження;

46) уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій компетентним органом надано повноваження проводити для цілей державного контролю лабораторні дослідження (випробування) відібраних зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження, біологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу або будь-яких інших матеріалів чи речовин (у тому числі з довкілля), які пов’язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження та інших об’єктів регулювання законодавства про здоров’я тварин;

47) уповноважена оператором ринку особа - юридична або фізична особа, яка уповноважена оператором ринку на представництво його інтересів на підставі закону, статутних документів, посадових інструкцій, довіреності та/або доручення;

48) уповноважена особа - офіційний ветеринарний лікар, уповноважений ветеринар, капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, працівник бійні, уповноважений на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, уповноважена лабораторія, яким компетентним органом відповідно до цього Закону надано повноваження щодо здійснення визначених цим Законом окремих заходів державного контролю;

49) уповноважений ветеринар - спеціаліст ветеринарної медицини, який має досвід роботи за фахом не менше одного року та якому компетентним органом надано повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю;

50) фізична перевірка - перевірка тварин або продуктів та, за потреби, перевірка пакування, транспортних засобів, маркування і температурного режиму, відбір зразків для проведення аналізів, досліджень (випробувань) або діагностики, а також будь-які інші перевірки, необхідні для встановлення відповідності вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та/або благополуччя тварин.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

1) термін "знищення вилученої з обігу продукції" (далі - знищення) - у значенні, наведеному в Законі України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції";

2) терміни "побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" (далі - побічні продукти тваринного походження), "ризиковий матеріал" - у значеннях, наведених у Законі України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною";

3) термін "об’єкти промислу" - у значенні, наведеному в Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";

4) термін "об’єкти аквакультури" - у значенні, наведеному в Законі України "Про аквакультуру";

5) терміни "довготривалий рейс", "організатор", "перевізник", "рейс", "супроводжуюча особа", "транспортний засіб" - у значеннях, наведених у вимогах до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

6) для цілей пункту 17 частини першої статті 65 цього Закону терміни "ветеринарний лікарський засіб", "діюча речовина", "обіг", "реалізація", "фальсифікований ветеринарний лікарський засіб", "фальсифікована діюча речовина" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

7) інші терміни - у значеннях, наведених у законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про безпечність та гігієну кормів", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" і "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції".

1. Законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин" і "Про безпечність та гігієну кормів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами", "Про хміль та хмелепродукти" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

3. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, ветеринарних лікарських засобів, репродуктивного матеріалу та/або утримання, вирощування, розведення, обіг живих тварин з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини щодо:

1) захисту життя та здоров’я рослин;

2) харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання (користування).

1. До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:

1) Кабінет Міністрів України;

2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю);

3) компетентний орган.

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державного контролю належать:

1) забезпечення здійснення державної політики у сфері державного контролю;

2) спрямування та координація роботи органів виконавчої влади у сфері державного контролю;

3) затвердження переліку призначених прикордонних інспекційних постів;

4) затвердження переліку призначених пунктів пропуску на державному кордоні України;

5) затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, та порядку визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю потужностей;

6) затвердження порядку та критеріїв уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій, порядку перевірки компетентним органом дотримання ними відповідних критеріїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження;

7) затвердження порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю;

8) затвердження порядку проведення аудиту компетентного органу та його територіальних органів;

9) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує:

1) форми актів державного контролю, що застосовуються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами під час інспектування та аудиту, а також форми актів відбору зразків та інших розпорядчих документів компетентного органу у сфері державного контролю;

2) довгостроковий план державного контролю;

3) методи контролю зоонозів;

4) вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки, а також живих тварин, біологічних продуктів та репродуктивного матеріалу;

5) порядок визначення та застосування періодичності документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України відповідно до вимог розділу VII цього Закону;

6) граничні норми (обсяги) відбору зразків;

7) порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю;

8) порядок уповноваження капітана рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів;

9) форму щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю;

11) правила функціонування електронної системи управління інформацією щодо державного контролю та її системних компонентів;

12) методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань);

13) підтверджувальні (референс) методи (методики);

14) правила проведення лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів на агропродовольчих ринках;

15) вимоги до запровадження Системи швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

1. Компетентний орган у сфері державного контролю:

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;

2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;

3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);

4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;

5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;

8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, ветеринарних лікарських засобів та тваринницьких потужностей;

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;

12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

2. Систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу.

3. Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.

4. Керівник компетентного органу або його заступник одночасно є за посадою Головним державним ветеринарним інспектором України.

Керівник самостійного структурного підрозділу у складі компетентного органу, що відповідає за реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, та його заступники одночасно є за посадою заступниками Головного державного ветеринарного інспектора України.

Головний державний ветеринарний інспектор України та його заступники повинні відповідати вимогам до державного ветеринарного інспектора, встановленим цим Законом.

Керівник компетентного органу або його заступник одночасно є за посадою Головним державним інспектором України.

Керівник самостійного структурного підрозділу у складі компетентного органу, що відповідає за реалізацію державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та його заступники одночасно є за посадою заступниками Головного державного інспектора України.

Головний державний інспектор України та його заступники повинні відповідати вимогам до державного інспектора, встановленим цим Законом.

5. Керівники територіальних органів компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць покладають виконання повноважень державного інспектора та/або державного ветеринарного інспектора на осіб, які працюють в системі компетентного органу, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом.

1. Компетентний орган повинен:

1) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення здійснення ефективного та належного державного контролю;

2) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення неупередженості, якості, узгодженості державного контролю на всіх рівнях;

3) запровадити процедури та/або механізми для забезпечення відсутності будь-якого конфлікту інтересів у персоналу, що здійснює державний контроль;

4) мати в наявності лабораторні потужності (уповноважені лабораторії, референс-лабораторії тощо), що є достатніми для проведення відповідних видів та обсягів лабораторних досліджень (випробувань), або мати доступ до них;

5) мати в наявності достатню кількість кваліфікованого та досвідченого персоналу, щоб державний контроль здійснювався ефективно і результативно, або мати доступ до нього;

6) мати в наявності відповідні приміщення та обладнання, що належним чином обслуговуються, щоб гарантувати, що персонал може здійснювати ефективний і результативний державний контроль;

7) мати законні підстави для здійснення державного контролю, а також вживати заходів, визначених цим Законом та законодавством, що зазначене у частині першій статті 3 цього Закону;

8) запровадити плани дій за надзвичайних обставин та бути готовими діяти за такими планами у разі виникнення надзвичайної ситуації, коли це необхідно, відповідно до законодавства, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону.

2. Зовнішній аудит компетентного органу та його територіальних органів проводиться щороку за рішенням Кабінету Міністрів України на основі принципів незалежності і прозорості та за участю представників громадськості. Представниками громадськості, які беруть участь у проведенні зовнішнього аудиту компетентного органу та його територіальних органів, можуть бути фізичні особи, які мають значний досвід роботи, володіють необхідними знаннями і навичками та публічно делегуються громадськими об’єднаннями, що здійснюють свою діяльність у сфері захисту прав та інтересів споживачів харчових продуктів або операторів ринку. Внутрішній аудит діяльності компетентного органу та його територіальних органів проводиться не рідше одного разу на рік. Результати аудитів оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу та направляються до Кабінету Міністрів України до 1 квітня року, наступного за звітним. За результатами кожного аудиту компетентний орган вживає необхідних заходів з метою забезпечення виконання вимог цього Закону та оприлюднює інформацію про їх виконання на своєму офіційному веб-сайті. Порядок проведення аудиту компетентного органу та його територіальних органів затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Компетентний орган здійснює заходи державного контролю згідно із встановленими законодавством вимогами, зокрема щодо:

1) структури компетентного органу та порядку його взаємодії з уповноваженими особами;

2) завдань державного контролю, включаючи довгострокові та короткострокові;

3) завдань та повноважень посадових осіб компетентного органу, його територіальних органів та уповноважених осіб;

4) порядку відбору зразків, методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), інтерпретації результатів цих досліджень (випробувань) та прийняття подальших рішень;

5) планів державного моніторингу;

6) дій, які вживаються оператором ринку на виконання приписів, розпоряджень та рішень, виданих за результатами заходів державного контролю;

7) перевірки результативності методів (методик) відбору зразків, методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань).

4. Компетентний орган затверджує і запроваджує постійно діючі процедури (однією з форм яких є аудит), необхідні для перевірки результативності заходів державного контролю, що здійснюються силами компетентного органу та/або уповноваженими особами.

5. Компетентний орган повинен забезпечити проведення коригувальних дій, якщо результати передбачених частиною четвертою цієї статті перевірок вказують на недотримання порядку проведення заходів державного контролю.

1. Компетентний орган має право надавати особам, визначеним частиною другою цієї статті, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися.

2. Для цілей цього Закону уповноваженими особами є:

1) офіційні ветеринарні лікарі - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

2) уповноважені ветеринари - мають право здійснювати на визначених компетентним органом тваринницьких потужностях (господарствах) передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

3) працівники бійні, уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

4) уповноважені лабораторії, у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;

5) капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна, яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

3. Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю.

4. Компетентний орган не має права надавати особам, зазначеним у частині другій цієї статті, такі повноваження щодо здійснення заходів державного контролю:

1) оформляти протоколи про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин;

2) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин, а також перевіряти стан їх виконання операторами ринку;

3) встановлювати обмеження або заборону ввезення (пересилання) на митну територію України або вивезення з цієї території вантажів;