1) розкриття інсайдерської інформації ставить під загрозу фінансову стабільність емітента фінансових інструментів або фінансової системи;
2) суспільні інтереси вимагають відтермінування розкриття такої інформації;
3) конфіденційність такої інформації може бути забезпечена;
4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації на підставі дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Емітент фінансових інструментів повинен повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про свій намір відтермінувати розкриття інсайдерської інформації та надати докази дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі необхідності проводить консультації з Національним банком України щодо надання згоди, передбаченої пунктом 4 цієї частини.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не надала згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, емітент фінансових інструментів повинен розкрити таку інсайдерську інформацію невідкладно.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, вона щотижня перевіряє дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, та у разі недотримання хоча б однієї з таких умов скасовує надання згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації і зобов’язує емітента фінансових інструментів розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
7. У разі якщо розкриття інсайдерської інформації відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті та конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується, емітент фінансових інструментів зобов’язаний розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
Вимоги розкриття інсайдерської інформації у найкоротший строк поширюються також на ситуації, якщо існують чутки, явно пов’язані з інсайдерською інформацією, розкриття якої було відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті, точність яких свідчить про те, що конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується.
8. У разі якщо емітент фінансових інструментів або особа, яка діє від його імені чи за його рахунок, під час звичайного здійснення своєї трудової діяльності або виконання своїх професійних обов’язків розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій особі, такий емітент фінансових інструментів повинен у повному обсязі та ефективно розкрити відповідну інсайдерську інформацію невідкладно - у разі навмисного розкриття або у найкоротший строк - у разі ненавмисного розкриття.
Положення цієї частини не застосовуються у разі, якщо третя особа, якій було розкрито інсайдерську інформацію, має зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності такої інсайдерської інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства, статуту та/або договору.
9. Особа, яка розкриває будь-яку інформацію, у тому числі інсайдерську, шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит), не вважається такою, що порушує обмеження щодо розголошення інсайдерської інформації або інші вимоги (обмеження) щодо розкриття/нерозкриття інформації, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства або договором.
10. Особа не підлягає притягненню до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної та/або іншої відповідальності за розкриття інсайдерської інформації у разі подання такої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі на її запит.
( Закон доповнено статтею 133-1 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 134. Професійна таємниця на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна таємниця) є інформація про діяльність та/або фінансовий стан клієнта, а також інша передбачена частиною другою цієї статті інформація, що стала відомою:
1) професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі обслуговування клієнта при провадженні професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
2) третім особам під час провадження ними діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками;
3) третім особам, які надають послуги чи виконують роботи відповідно до договорів, укладених з особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини;
4) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному банку України, іншим органам державної влади відповідно до їх повноважень.
2. Професійною таємницею, зокрема, є інформація та дані:
1) про рахунки клієнтів;
2) про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта професійного учасника, про вчинені клієнтом професійного учасника правочини;
3) про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;
4) що міститься у системі депозитарного обліку;
5) що міститься у системі клірингового обліку;
6) звітні дані учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, крім тих, що підлягають оприлюдненню відповідно до законодавства;
7) про засоби, що використовуються професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків та особами, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, для захисту інформації;
8) про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади;
9) про професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, їхніх клієнтів, операції, що ними здійснюються, отримана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іншої держави;
10) щодо послідовності проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
( Частину другу статті 134 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
11) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з організацією та проведенням розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
( Частину другу статті 134 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
12) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з одержанням повідомлення про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
( Частину другу статті 134 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
3. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, оприлюднену відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації.
( Частина третя статті 134 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить професійну таємницю.
Стаття 135. Збереження професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити її збереження шляхом:
1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.
2. Посадові особи, працівники суб’єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов’язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов’язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов’язання щодо збереження професійної таємниці.
3. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків під час провадження ними професійної діяльності або органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які під час виконання своїх функцій, визначених законом, безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати і не використовувати її у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
4. Особи, винні у порушенні порядку розкриття та використання професійної таємниці, несуть відповідальність згідно із законом.
Особи, винні в розголошенні та/або використанні у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформації, що становить професійну таємницю, що заподіяло учаснику ринків капіталу або професійному учаснику організованих товарних ринків чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.
5. Особи, які одержують інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зобов’язані забезпечувати її збереження, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством.
( Статтю 135 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 136. Розкриття професійної таємниці
1. Інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від:
1) відповідної юридичної чи фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю, або з письмового дозволу такої особи;
2) бенефіціара щодо інформації про рахунок умовного зберігання в цінних паперах та операцій за ним;
3) обтяжувача щодо інформації про залишок цінних паперів, права на цінні папери та/або права за цінними паперами на рахунку в цінних паперах, що є предметом обтяження, про операції за рахунком у цінних паперах, обтяження, щодо яких до учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків надійшли повідомлення, та щодо інших обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;
4) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунка контрагента та код контрагента професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
5) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності рахунків у цінних паперах та/або у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
5-1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3 Податкового кодексу України, Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладеною відповідно достатті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Порядок розкриття такої інформації встановлюється статтями 39-3 і 73 Податкового кодексу України;
( Частину першу статті 136 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо фінансових операцій, що є об’єктом фінансового моніторингу згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також учасників зазначених операцій;
7) органів державної виконавчої служби, приватних виконавців - з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
8) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо відомостей про активи, щодо яких учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків проведено операції, рахунки клієнтів та про відповідні операції з активами таких клієнтів, а також іншу інформацію у випадках, встановлених законом;
9) Національного банку України - щодо відомостей про власників цінних паперів, а також іншу інформацію, передбачену законом;
10) державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, іноземних консульських установ (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - щодо наявності рахунків та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках померлих власників таких рахунків та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання в цінних паперах та цінних паперів на таких рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;
11) інших професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, відповідальних осіб фінансової групи - у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
12) осіб, зазначених власником рахунка у відповідному розпорядженні учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, у разі смерті такого власника рахунка - щодо наявності рахунків померлого власника та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках;
13) арбітражних керуючих - у порядку, встановленому статтею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів на рахунках у цінних паперах, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу.
( Частину першу статті 136 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023 )
2. Запит суб’єктів, зазначених у пунктах 4-10 частини першої цієї статті:
1) оформляється на бланку такого суб’єкта за встановленою формою;
2) подається за підписом керівника (заступника керівника) такого суб’єкта (у разі подання запиту приватним виконавцем або приватним нотаріусом - за підписом такого суб’єкта) або його територіального органу, скріпленим гербовою печаткою;
3) містить передбачені цим Законом підстави для отримання інформації, що становить професійну таємницю, та посилання на норми закону, відповідно до яких суб’єкт або його територіальний орган має право на отримання такої інформації.
У разі недотримання запитувачем вимог частин першої та другої цієї статті особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, відмовляють у наданні інформації на такий запит.
3. Порядок розкриття професійної таємниці, передбачений частинами першою та другою цієї статті, не поширюється на посадових осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними заходів нагляду відповідно до повноважень, наданих законом.
4. Порядок розкриття професійної таємниці, передбачений частинами першою та другою цієї статті, не поширюється на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ними завдань і виконання повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні заходів щодо підготовки до запровадження процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, запровадження тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю, попередньо-кваліфікованим особам, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, задіяним у процесі здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечити збереження отриманої інформації, що становить професійну таємницю.
5. Особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, мають право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій чи обов’язків, покладених на них законом, або для надання послуг відповідно до укладених між такими особами та учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків договорів, за умови що до таких осіб законом, що регулює провадження ними господарської (професійної) діяльності, встановлено вимогу щодо збереження відповідної професійної таємниці.
( Абзац перший частини п'ятої статті 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 134 цього Закону, надають інформацію, що становить професійну таємницю, держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Вимоги частини третьої статті 135 цього Закону не застосовуються до використання держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та державним реєстратором інформації, що становить професійну таємницю, у разі здійснення ними необхідних дій, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", за наслідками отримання повідомлення про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності.
( Частину п'яту статті 136 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2571-IX від 06.09.2022 )
6. Особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, мають право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасниками у яких вони є, в Україні і за кордоном.
7. Особливості порядку розкриття професійної таємниці Центральним депозитарієм цінних паперів та Національним банком України під час провадження ним депозитарної діяльності встановлюються Законом України "Про депозитарну систему України".
8. Інформація, що становить професійну таємницю, розкривається без отримання письмового запиту професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків відповідно до закону центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
а) про відкриття та закриття рахунків платників податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України;
б) у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3 Податкового кодексу України, Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладеною відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.
( Статтю 136 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
9. На виконання положень Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" банк, який поєднує провадження банківської діяльності з професійною діяльністю на ринках капіталу, має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю, учасникам конкурсу на підставі договору про нерозголошення конфіденційної інформації.
( Статтю 136 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом № 3983-IX від 19.09.2024 )
Стаття 137. Порядок розкриття професійної таємниці Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку
1. Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить професійну таємницю, розкривається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку:
1) на запит фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю;
2) на запит юридичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю;
3) за рішенням суду.
Особи, які одержують інформацію, передбачену цією частиною, зобов’язані забезпечувати збереження одержаної інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством.
( Частину першу статті 137 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
У разі якщо інформація, запит на яку було отримано відповідно до пунктів 1 та/або2 цієї частини, містить інформацію, що надійшла до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, така інформація розкривається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за умови виконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті.
( Частину першу статті 137 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки - професійні учасники ринків капіталу або їх клієнтів у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати органам державної влади інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, якщо така інформація може свідчити про вчинення правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за вчинення правопорушень.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям для примусового виконання свої рішення про застосування до юридичних та фізичних осіб санкцій у вигляді накладення штрафу, які відповідно до закону є виконавчими документами та містять інформацію, що становить професійну таємницю. У такому разі органи державної виконавчої служби мають право розкривати одержану від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію, що становить професійну таємницю, учасникам виконавчого провадження та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в рамках міжнародного співробітництва відповідно до статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, одержану у зв’язку з виконанням своїх повноважень, регуляторам ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав та отримувати від таких регуляторів відповідну інформацію.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю та була одержана від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
( Частина третя статті 137 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, юридичним та фізичним особам відповідно до укладених між такими особами та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку договорів.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, судовим, правоохоронним та/або контролюючим органам інших держав.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, суду для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких вона є.
Стаття 138. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків регулюється Законом України "Про рекламу" з урахуванням цього Закону та Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
( Текст статті 138 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Розділ X
РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ
Стаття 139. Регулювання ринків капіталу
1. Регулювання ринків капіталу здійснюють держава та саморегулівні організації.
2. Державне регулювання ринків капіталу здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.
3. Державне регулювання регульованих грошових ринків здійснюється:
1) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо правил функціонування регульованого ринку, клірингу зобов’язань за договорами, укладеними на такому ринку, а також протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на такому регульованому грошовому ринку;
2) Національним банком України - щодо правил поставки інструментів грошового ринку (крім цінних паперів) та валютних цінностей, допущених до торгів на такому ринку.
Стаття 140. Мова документів, що створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями
1. Документи, що у порядку, передбаченому цим Законом, створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями, складаються англійською мовою та/або державною мовою України.
У разі оформлення проспекту англійською мовою анотація проспекту перекладається на державну мову України.
2. На документах, створених іноземною особою, іншою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, що оприлюднюються та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку, передбаченому цим Законом, компетентним органом держави, в якій документ був створений, повинен бути проставлений апостиль, якщо це передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо проставляння апостиля не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі документи підлягають легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
Якщо такі документи створені іншою мовою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, правильність перекладу таких документів повинна бути засвідчена у встановленому законодавством порядку.
Для цілей цієї статті термін "іноземна особа" вживається у значенні, наведеному у статті 73 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Стаття 141. Порядок взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України
1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за професійними учасниками ринків капіталу, що є банками, визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України.
2. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів та міжнародних договорів України.
Стаття 142. Порядок взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України
1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за оптовими енергетичними ринками, що функціонують відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про ринок природного газу", визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України.
2. Порядок інформаційної взаємодії затверджується спільним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України у встановленому законодавством порядку.
3. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольний комітет України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та міжнародних договорів України.
Стаття 142-1. Оверсайт суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію цінних паперів, центрального контрагента, торгового репозиторію та системи розрахунків у цінних паперах
1. Національний банк України в межах повноважень, визначених законом, здійснює оверсайт суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію цінних паперів, центрального контрагента, торгового репозиторію та системи розрахунків у цінних паперах (далі - об’єкти оверсайту) з метою забезпечення їх безперервного, надійного та ефективного функціонування.
2. Діяльність Національного банку України з оверсайту включає:
1) моніторинг об’єктів оверсайту з метою їх оцінювання відповідно до пункту 2 цієї частини;
2) оцінювання об’єктів оверсайту на відповідність вимогам міжнародних стандартів оверсайту щодо інфраструктури фінансового ринку, прийнятих Банком міжнародних розрахунків та Міжнародною організацією комісій з цінних паперів, що включає проведення інтерв’ювання посадових осіб об’єктів оверсайту;
3) надання рекомендацій щодо вдосконалення діяльності об’єктів оверсайту.
При проведенні оцінювання об’єктів оверсайту Національний банк України має право залучати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Звіт Національного банку України за наслідками проведеного оцінювання у процесі оверсайту надається об’єктам оверсайту та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Порядок здійснення оверсайту визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Національний банк України має право безоплатно отримувати від об’єктів оверсайту інформацію з питань їхньої діяльності та виконання рекомендацій, наданих Національним банком України.
5. У разі невиконання об’єктами оверсайту наданих Національним банком України рекомендацій Національний банк України має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для застосування нею до таких об’єктів оверсайту заходів відповідно до законодавства.
6. Національний банк України для здійснення оверсайту співпрацює з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, іншими органами державної влади України та міжнародними організаціями.
( Розділ X доповнено статтею 142-1 згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Розділ XI
ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКІВ КАПІТАЛУ
Стаття 143. Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу
1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу (далі - Об’єднання), яке зареєстровано та діє як юридична особа у встановленому законодавством порядку, має статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства, може набути статус саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі - СРО) у разі, якщо таке Об’єднання відповідає вимогам, встановленим цим Законом.
Порядок набуття Об’єднанням статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.
2. Одне Об’єднання може набути статус СРО за одним або за декількома видами професійної діяльності на ринках капіталу, за умови дотримання вимог частини шостої цієї статті.
3. Набуття Об’єднанням статусу СРО, вступ професійних учасників ринків капіталу до СРО, прийняття правил, положень та інших документів СРО та внесення змін до них не належать до узгоджених дій суб’єктів господарювання.
4. За кожним видом професійної діяльності на ринках капіталу статус СРО може набути лише одне Об’єднання.
5. Об’єднання набуває статусу СРО з дня набрання чинності відповідною постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу (далі - Реєстр СРО).
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає СРО відповідне свідоцтво про включення Об’єднання до Реєстру СРО (далі - свідоцтво СРО). Строк дії свідоцтва СРО є необмеженим.
6. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно об’єднувати всіх професійних учасників ринків капіталу за одним із видів професійної діяльності, визначених законом, а також відповідати вимогам, встановленим Комісією, щодо:
1) активів, розмір яких має становити не менше одного мільйона гривень;
2) внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) керівника та заступника керівника виконавчого органу Об’єднання, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а саме: щодо ділової репутації, професійної придатності та конфлікту інтересів;
4) ресурсної бази, зокрема матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, мінімально необхідних для реалізації функцій, передбачених законом та статутом Об’єднання;
5) веб-сайту Об’єднання.
СРО зобов’язана дотримуватися вимог, зазначених у цій частині, протягом усього періоду своєї діяльності.
7. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно відповідати вимогам, передбаченим цією статтею, та в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, подати до неї:
1) заяву про видачу свідоцтва про реєстрацію СРО за відповідним видом професійної діяльності;
2) копії внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) копії документів, що підтверджують ділову репутацію, професійну придатність керівника та заступника керівника виконавчого органу, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а також відсутність конфлікту інтересів у зазначених осіб;
4) копії документів, що підтверджують відповідність ресурсної бази;
5) документи, що підтверджують внесення плати за видачу свідоцтва про реєстрацію СРО;
6) перелік професійних учасників ринків капіталу - членів Об’єднання, які провадять вид професійної діяльності, за яким Об’єднання подало документи на отримання статусу СРО;
7) копію рішення загальних зборів членів Об’єднання за відповідним видом професійної діяльності щодо реєстрації його як СРО.
Перелік документів, зазначених у пунктах 2-5 цієї частини, та вимоги до оформлення документів, передбачених цією частиною, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
( Стаття 143 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 144. Порядок набуття статусу СРО
1. Набуття Об’єднанням статусу СРО здійснюється шляхом включення Об’єднання до Реєстру СРО.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку включає Об’єднання до Реєстру СРО своєю постановою, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.
3. Підставою для відмови у наданні Об’єднанню статусу СРО є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для включення Об’єднання до Реєстру СРО;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;
3) невідповідність вимогам, передбаченим частиною шостою статті 143 цього Закону.
( Стаття 144 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 144-1. Повноваження СРО
1. Об’єднання, що набуло статусу СРО, має такі повноваження:
1) впровадження норм професійної етики у практичну діяльність членів та працівників СРО;
2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу;
3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю членів Об’єднання;
4) здійснення моніторингу дотримання членами Об’єднання статуту та внутрішніх документів Об’єднання;
5) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом;
6) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності;
7) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО;
8) забезпечення безперервного професійного розвитку фахівців на ринках капіталу;
9) здійснення заходів з підвищення рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
10) розгляд скарг споживачів фінансових послуг, які є клієнтами або потенційними клієнтами членів СРО;
11) здійснення інших повноважень, що відповідають вимогам законодавства та передбачені статутом такої СРО.
2. Через три місяці з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру СРО:
1) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку припиняє здійснення повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО;
2) СРО розпочинає здійснювати повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО.
3. СРО може додатково виконувати також інші повноваження, передбачені постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), винесеною відповідно до вимог статті 144- 2 цього Закону.
4. Внутрішній документ СРО щодо здійснення повноваження, передбаченого частиною другою цієї статті, є обов’язковим для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО.
Документ (документи) СРО щодо здійснення додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144- 2 цього Закону, є обов’язковим (обов’язковими) для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО, та може (можуть) бути обов’язковим (обов’язковими) для усіх професійних учасників ринків капіталу за відповідним видом професійної діяльності в обсягах та порядку, передбаченими постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень).
Документи СРО, зазначені в абзацах першому та другому цієї частини, є частиною законодавства про ринки капіталу.
( Розділ XI доповнено статтею 144-1 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 144-2. Порядок делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
1. СРО має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для делегування їй додаткових повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Процес делегування додаткових повноважень здійснюється з дотриманням такої процедури:
1) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із запитом про можливість делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запиту, передбаченого пунктом 1 цієї частини, разом із обґрунтуванням необхідності делегування;
3) прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку попередньої процедурної постанови про можливість делегування відповідно до запиту СРО;
4) утворення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку робочої групи у складі представників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та СРО;
5) формування робочою групою вимог до порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень) та вимог до ресурсної бази, необхідної для такого виконання;
6) схвалення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проекту порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень), щодо якого (яких) прийнята процедурна постанова, передбачене пунктом 3 цієї частини, та затвердження відповідних вимог до ресурсної бази СРО;
7) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про затвердження порядку виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень) та подання такого порядку для погодження до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
8) погодження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку виконання СРО делегованого повноваження (делегованих повноважень);
9) формування СРО ресурсної бази відповідно до встановлених вимог;
10) перевірка Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідності ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
11) отримання від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку висновку про відповідність ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
12) подання СРО заяви про делегування додаткового повноваження (додаткових повноважень) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відповідних документів;
13) винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень);
14) оприлюднення постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Підставою для відмови у делегуванні Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для такого делегування;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства.
Після усунення невідповідності, що була підставою для винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про відмову у делегуванні СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), така СРО має право повторно подати документи, передбачені законодавством, для такого делегування.
3. Повернення СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у разі якщо СРО його (їх) не виконує, здійснюється відповідно до статті 144- 7 цього Закону.
( Розділ XI доповнено статтею 144-2 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 144-3. Втрата Об’єднанням статусу СРО
1. Об’єднання втрачає статус СРО з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виключення такого Об’єднання з Реєстру СРО, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.