Про Державний бюджет України на 2003 рік

27) здійснення заходів з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у сумі 50.000 тис. гривень (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 21 цього Закону);

28) створення потужностей з переробки брухту та відходів дорогоцінних металів (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 21 цього Закону);

29) надання державного пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 35 цього Закону);

30) надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 15 статті 10 та пунктом 2 статті 35 цього Закону);

31) заходи, пов'язані з погашенням заборгованостей по закупівлі сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років та формуванням державного насіннєвого страхового фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 35 цього Закону);

32) придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу та часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (за рахунок джерел, визначених пунктами 4 та 5 статті 35 цього Закону);

33) надання кредитів селянським (фермерським) господарствам (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 35 цього Закону);

34)

35) здійснення витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій (за рахунок джерел, визначених пунктом 25 статті 10 цього Закону).

Стаття 37. Кабінету Міністрів України при розподілі видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища врахувати виділення коштів на виконання заходів, визначених на 2003 рік Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів" у сумі 7.000 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" - у сумі 3.440 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" у сумі 1.000 тис. гривень.

Стаття 37-1. Дозволити Кабінету Міністрів України здійснити викуп майна Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у порядку, встановленому законодавством, в сумі не більше 555.000 тис. гривень за рахунок джерел, визначених статтею 5 цього Закону.

Установити, що викуп майна Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" здійснюється Кабінетом Міністрів України без нарахування та сплати податку на додану вартість.

Кабінету Міністрів України після викупу нерухомого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" до 1 вересня 2003 року передати в розпорядження Верховної Ради України приміщення Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 11.

Стаття 37-2. Встановити, що в 2003 році кошти від реалізації продукції Державного комітету України з державного матеріального резерву в обсязі 70 млн. гривень спрямовуються на інтервенційні операції із зерном на ринку України.

Стаття 37-3. Видатки, передбачені цим Законом на фінансову підтримку заставних та інтервенційних операцій із зерном, здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України до 10 червня 2003 року.

Стаття 37-4. Установити, що 50 відсотків виконавчого збору, які зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Установити, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2003 році належать:

1) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва (крім частини єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування);

2) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

3) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;

4) дотації та субвенції з Державного бюджету України;

5) доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України.

Податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для прибуткового податку з громадян, крім частини цього податку у розмірі 10 відсотків, що згідно з законом зараховується до Пенсійного фонду України.

Стаття 39. Надати право у 2003 році Верховній Раді Автономної Республіки Крим у вигляді експерименту запроваджувати за погодженням з Кабінетом Міністрів України місцеві податки і збори, виходячи із специфіки соціально-економічного розвитку регіону.

Стаття 40. Затвердити на 2003 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками N 4 та N 5 до цього Закону:

1) дотацію вирівнювання з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, районним бюджетам, міським бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та Севастопольському міському бюджету - у сумі 5.512.577 тис. гривень;

2) додаткову дотацію з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ - у сумі 137.993,8 тис. гривень. Зазначена дотація розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та районними бюджетами у пропорціях відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету - 25 відсотків, до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та районних бюджетів - 75 відсотків;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України з обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, Київського міського бюджету, - у сумі 2.383.412,4 тис. гривень;

4) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам - у сумі 1.624.617,8 тис. гривень;

5) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот - у сумі 2.170.515,5 тис. гривень;

6) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу - у сумі 352.624,4 тис. гривень;

7) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, військової служби, органів внутрішніх справ з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством послуг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян - у сумі 501.166,7 тис. гривень, у тому числі пільг на послуги зв'язку - у сумі 89.707,8 тис. гривень;

8) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, - у сумі 141.854,1 тис. гривень;

9) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на погашення основної суми боргу за кредитами, наданими у 1999 році відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" Закарпатській обласній державній адміністрації на ліквідацію наслідків стихійного лиха, - у сумі 15.000 тис. гривень;

10) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, транспортних послуг, послуг зв'язку та на придбання твердого і рідкого побутового палива особам, які проживають в будинках, що не мають центрального опалення, - у сумі 128.827 тис. гривень;

11) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів - у сумі 225.000 тис. гривень;

12) субвенцію з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим на інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток соціальної інфраструктури Автономної Республіки Крим, - у сумі 15.000 тис. гривень;

13) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах - у сумі 26.250 тис. гривень;

14) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Одеси на збереження історичної забудови у центральній частині міста Одеси - у сумі 3.000 тис. гривень;

15) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Севастополя на компенсацію втрат доходів внаслідок розміщення на території міста Чорноморського Флоту Російської Федерації - у сумі 32.000 тис. гривень;

16) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на ліквідацію наслідків стихійного лиха у Закарпатській області - у сумі 10.000 тис. гривень;

17) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківської області на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Івано-Франківській області - у сумі 5.000 тис. гривень;

18) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Львова на збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова - у сумі 5.600 тис. гривень;

19) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Глухова Сумської області на збереження історичної забудови у центральній частині міста Глухова - у сумі 2.000 тис. гривень;

20) субвенцію з державного бюджету Збаразькому районному бюджету Тернопільської області на збереження історичної забудови у центральній частині міста Збаража - у сумі 2.000 тис. гривень;

21) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області на розвиток Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" - у сумі 2.000 тис. гривень;

22) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Мелітополя Запорізької області на розвиток Державного історико-археологічного заповідника "Кам'яна Могила" - у сумі 1.000 тис. гривень;

23) субвенцію з державного бюджету Бахмацькому районному бюджету Чернігівської області на програму збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" - у сумі 2.000 тис. гривень.

Встановити, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу перераховується у повному обсязі до 1 грудня 2003 року.

Кабінету Міністрів України затвердити порядок надання субвенцій, визначених пунктами 7 та 10 цієї статті.

Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати протягом 2003 року перерозподіл обсягів субвенцій з Державного бюджету України між місцевими бюджетами виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню.

Затвердити на 2003 рік додаткову дотацію з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, районним бюджетам, міським бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та Київському і Севастопольському міським бюджетам на забезпечення виконання норм Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" - у сумі 438.070 тис. гривень.

Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у місячний термін затвердити розподіл додаткової дотації між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, районними бюджетами, міськими бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та Київським і Севастопольським міськими бюджетами.

Стаття 41. Якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають провадитися згідно з Бюджетним кодексом України з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів за винятком державних професійно-технічних навчальних закладів.

Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.

Стаття 42. Установити, що у 2003 році визначення обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ (або їх об'єднань) здійснюється у порядку, визначеному Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними державними адміністраціями.

Стаття 43. Установити, що у 2003 році суми дотації вирівнювання місцевим бюджетам перераховуються управліннями Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду Державного бюджету України, що надійшли на аналітичні рахунки обліку доходів Державного бюджету України на відповідній території, згідно з додатком N 4 до цього Закону.

До доходів загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання, включаються:

1) податок на прибуток підприємств;

2) податок на додану вартість;

3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

4) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за спеціальне користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

6) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

7) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів);

8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності;

9) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них);

10) вивізне мито;

11) плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та іншого державного майна;

12) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

13) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

14) кошти, що передаються до державного бюджету з обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районних бюджетів.

У разі, якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі, не забезпечать отримання місячної суми дотації вирівнювання згідно із нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку N 4 до цього Закону, Державне казначейство України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного місцевого бюджету недоотриману місячну суму дотації вирівнювання із загального фонду державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця, за умови відхилення обсягу отриманої дотації наростаючим підсумком з початку року від врахованого обсягу в розписі державного бюджету більше ніж на 10 відсотків.

В іншому разі недоотримана сума дотації вирівнювання перераховується Державним казначейством України до 20 числа останнього місяця кварталу.

Стаття 44. Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку N 4 до цього Закону. Перерахування коштів до районних і міських міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених відповідними районними та міськими радами. Місячний обсяг перерахування зазначених коштів за нормативами щоденних відрахувань не повинен становити більше однієї дванадцятої річної суми, визначеної у додатку N 4 до цього Закону.

Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з обласних та Київського міського бюджетів, визначених у додатку N 4 до цього Закону, здійснюється щодекадно рівними частками згідно з помісячними сумами таких платежів, установленими розписом Державного бюджету України на 2003 рік.

Стаття 45. Установити, що надходження доходів загального фонду державного бюджету у грошовій формі на відповідні аналітичні рахунки, відкриті на ім'я управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі понад річні розрахункові обсяги, визначені у додатку N 5 до цього Закону, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідними місцевими бюджетами у таких пропорціях:

до Державного бюджету України - 50 відсотків (крім надходжень на території Автономної Республіки Крим та міста Києва);

до обласного бюджету - 12,5 відсотка;

до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів - 37,5 відсотка;

до бюджету міста Севастополя - 50 відсотків;

до бюджету Автономної Республіки Крим - 62,5 відсотка;

до міського бюджету міста Києва - 100 відсотків.

Зазначені надходження до відповідних місцевих бюджетів відображаються у звітності як додаткова дотація, отримана з Державного бюджету України понад обсяг дотації вирівнювання, визначений у додатку N 4 до цього Закону.

Кабінету Міністрів України розробити порядок визначення та перерахування до місцевих бюджетів додаткових дотацій.

Стаття 46. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених послуг. Встановити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів призначень, затверджених розпорядникам бюджетних коштів у рішеннях про затвердження відповідних бюджетів на 2003 рік.

Стаття 47. Установити, що в розрахунках міжбюджетних трансфертів на 2003 рік коефіцієнт вирівнювання застосовується лише до обчисленого за формулою обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.

Стаття 48. Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу.

Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" у сумі 90 гривень у розрахунку на одну особу.

Установити, що у 2003 році:

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років надається у розмірі 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму;

одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі 200 гривень;

розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї;

нарахування страхової суми з державного обов'язкового страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" здійснюється виходячи із рівня 80 гривень.

У сукупному доході сім'ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Надати право Кабінету Міністрів України протягом 2003 року збільшувати встановлений рівень забезпечення прожиткового мінімуму виходячи з фінансових ресурсів держави.

Стаття 49. Установити, що планові обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням видатків на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, можуть покриватися Державним казначейством України в межах планового бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.

Стаття 50. Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2003 році є:

1) надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:

кошти від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває у комунальній власності;

90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності);

надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними;

кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством;

субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів;

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, включається до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету), що зараховується у розмірі 30 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 відсотків - до міських, селищних та сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території;

3) плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);

4) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

5) 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

6) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл;

7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;

8) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах;

9) надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

При цьому, у разі відсутності у населених пунктах вулиць, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення, або відсутності потреби у проведенні відповідних робіт, кошти від надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів спрямовуються за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на ремонт і утримання доріг у цих населених пунктах.

Стаття 51. Заборонити здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України та наданими кредитами під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, а також розрахунків Міністерства оборони України з підприємствами-кредиторами, що належать до сфери його управління, та іншими підприємствами, що виробляють військову продукцію, шляхом передачі надлишкового військового майна, а також операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (непередбачені для подальшого продажу).

Кабінету Міністрів України затвердити порядок використання вексельних розрахунків по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів у випадку, передбаченому цією статтею.

Стаття 52. Установити, що згідно із статтею 18 Закону України "Про підприємства в Україні" державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Для державних сільськогосподарських підприємств, які постраждали у 2003 році від стихійного лиха, Кабінетом Міністрів України встановлюється особливий режим сплати до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу).

Норматив і порядок відрахування зазначеної частини прибутку (доходу) встановлюються Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення надходжень до загального фонду Державного бюджету України в обсязі не менше 400.000 тис. гривень.

Стаття 52-1. Установити, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів використовується за переліком об'єктів, який затверджується Кабінетом Міністрів України до 1 червня 2003 року за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету на підставі пропозицій народних депутатів України, в межах обсягів згідно з додатком N 5 до цього Закону.

Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету до 1 лютого 2003 року затвердити перелік об'єктів та обсяги їх фінансування за рахунок державних централізованих капітальних вкладень з урахуванням пропозицій народних депутатів України. З них на:

комплексний протипаводковий захист у басейні річки Тиса у Закарпатській області - в сумі 8.000 тис. гривень;

реконструкцію та капітальний ремонт приміщення клубу Кабінету Міністрів України - в сумі 10.000 тис. гривень;

будівництво адміністративного будинку Верховної Ради України - в сумі 60.000 тис. гривень;

придбання обладнання для діагностичного центру в місті Полтаві - в сумі 8.000 тис. гривень;

виготовлення проектно-кошторисної документації та будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро в місті Запоріжжі - в сумі 14.000 тис. гривень.

Кабінету Міністрів України при затвердженні переліку об'єктів та обсягів їх фінансування за рахунок державних централізованих капітальних вкладень передбачити, зокрема, такі напрями спрямування цих коштів: будівництво метрополітену, вирішення екологічних проблем, завершення будівництва регіональних онкологічних закладів системи охорони здоров'я, оновлення рухомого складу державних судноплавних компаній.

Стаття 53. Продовжити до 1 січня 2004 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV та від 15 липня 1999 року N 967-XIV. Збір з купівлі-продажу валюти протягом 2003 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти.

Стаття 54. Заборонити в 2003 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати, а також списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету.

Стаття 55. Установити, що в 2003 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 33, ст. 207; 1999 р., N 8, ст. 59; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92), збільшені в 3,03 раза.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2003 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238).

Орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звільнити, як виняток у 2003 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань, державні професійно-технічні навчальні заклади, на земельних ділянках яких знаходяться приміщення, що надаються в оренду орендарям, які сплачують єдиний податок . Перелік зазначених підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної Республіки Крим - за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку.

Установити, що в 2003 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 3 (в частині щодо дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, крім тих закладів, до яких ця норма не застосовується за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету), 5-1 (в частині госпрозрахункових установ, організацій та підприємств), 6, 13, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 2000 р., N 3, ст. 20, N 43, ст. 363, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 50, ст. 261; 2002 р., N 9, ст. 68, N 30, ст. 205), здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.

Стаття 56. Кабінету Міністрів України визначити на 2003 рік механізм погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, що склалася станом на 1 січня 2003 року внаслідок виділення коштів за загальним фондом Державного бюджету України в обсягах, менших ніж встановлені бюджетні призначення за попередні роки, у рахунок заборгованості (недоїмки) на 1 січня 2003 року суб'єктів господарювання - безпосередніх постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг) та суб'єктів господарювання - постачальників безпосереднім кредиторам комплектуючих виробів, сировини та інших матеріальних ресурсів з податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до державного бюджету, а також із сплати сум фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників розрахунків.

Стаття 57. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

Загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.

Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 58. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.

Стаття 59. Установити, що керівники бюджетних установ (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.

Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних установ (військових формувань), здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ (військових формувань). До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), надання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку; безоплатний проїзд і перевезення багажу.

Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ (військових формувань) щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), за безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників (військовослужбовців) не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

Стаття 60. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років), член сім'ї, який проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки та особи, які знаходяться під опікою та піклуванням громадян, що мають право на пільги.

Надати право органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування призначати житлові субсидії особам, які згідно із законодавством повинні забезпечуватися безоплатним житлом, опаленням та освітленням, за умови їх відмови користування такими пільгами.

Стаття 61. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2002 р., N 12-13, ст. 92) дозволити в процесі приватизації державного майна покупцям-нерезидентам оплату його вартості у вільно конвертованій валюті, якщо це передбачено умовами продажу.

Стаття 62. Установити, що при розподілі видатків на розвиток мінерально-сировинної бази, що формуються за рахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, передбачається виділення 20.000 тис. гривень на буріння артезіанських свердловин.

Стаття 63. Зупинити на 2003 рік дію:

1) частини третьої статті 6 Закону України "Про державний внутрішній борг України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 41, ст. 598; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

2) частини четвертої статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2002 р., N 12-13, ст. 92) в частині зарахування до спеціального фонду державного бюджету штрафів, накладених за порушення антимонопольного законодавства та пені за прострочення їх сплати;

3) пункту 1 частини першої статті 31 (щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя) та частини першої статті 33 (щодо спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази) Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

4) частин першої та третьої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92) в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів;

5) частини першої статті 10, абзацу дев'ятого частини першої статті 13 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 23, ст. 183; 1999 р., N 9-10, ст. 68; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

6) частини другої статті 12 і пункту "ж" та пункту "ї" (в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням) частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19);

7) частин першої, другої та шостої статті 32 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189; 2000 р., N 45, ст. 390; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92) в частині зарахування 20 відсотків зборів за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення до бюджетів областей; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим;

8) підпункту 2 пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 25, ст. 172);

9) статті 28 та частини другої статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 294; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

10) абзацу восьмого частини другої статті 28 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191; 1999 р., N 28, ст. 231; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

11) частини п'ятої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 177; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

12) пункту 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині операцій з купівлі-продажу готівкової валюти (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1998 р., N 49, ст. 303; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

13) абзаців одинадцятого і дванадцятого частини першої, абзацу другого частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

14) частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

15) абзаців другого - восьмого частини першої статті 25, частини другої статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230; 2002 р., N 12-13, ст. 92);

16) абзацу другого частини третьої статті 30 Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259);

17) абзацу другого частини першої статті 64 Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 20, ст. 134);

18) абзацу п'ятого частини третьої статті 5 (щодо забезпечення безкоштовним харчуванням учнів 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів, крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із малозабезпечених сімей), частини шостої статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142);