Про Державний бюджет України на 2002 рік

Стаття 39. Установити, що у 2002 році видатки з пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення та послуг зв'язку здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок відповідної субвенції з Державного бюджету України, джерелом якої є надходження до загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 40. Установити, що не розподілені за формульним розрахунком кошти бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів перерозподіляються між місцевими бюджетами згідно з рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад про відповідний бюджет на 2002 рік з метою зменшення фактичних диспропорцій між цими місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ, у тому числі і на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, та компенсації втрат доходів бюджету, як додаткова дотація вирівнювання з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Порядок розподілу цих коштів затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями.

Стаття 41. Установити, що в розрахунках міжбюджетних трансфертів на 2002 рік коефіцієнт вирівнювання застосовується лише до обчисленого за формулою обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.

Стаття 42. Встановити на 2002 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу.

Установити, що у 2002 році:

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років надається у розмірі 50 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму;

одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі 200 гривень.

Надати право Кабінету Міністрів України протягом 2002 року збільшувати встановлений рівень забезпечення прожиткового мінімуму виходячи з фінансових ресурсів держави.

Стаття 43. Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2002 році є:

1) надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:

кошти від відчуження майна, що є у комунальній власності;

90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності);

надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними;

кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством;

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, включається до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету), що зараховується у розмірі 50 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 відсотків - до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 80 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 20 відсотків - до міських, селищних та сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території;

3) плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);

4) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

5) 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

6) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл;

7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;

8) субвенція з державного бюджету на будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання;

9) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах;

10) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Севастополя на соціально-економічний розвиток м. Севастополя.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

При цьому, у разі відсутності у населених пунктах вулиць, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення, або відсутності потреби у проведенні відповідних робіт, кошти від надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів спрямовуються за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на ремонт і утримання доріг у цих населених пунктах.

Стаття 44. Якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають провадитися згідно з Бюджетним кодексом України з іншого бюджету, крім видатків згідно із статтею 45 цього Закону, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів.

Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.

Стаття 45. До законодавчого врегулювання розмежування видатків між бюджетами на функціонування місцевої міліції та місцевої пожежної охорони надати право Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним і сільським радам здійснювати видатки на утримання підрозділів професійної пожежної охорони, дорожньо-патрульної служби та дорожнього нагляду, приймальників-розподільників для неповнолітніх, спеціальних приймальників-розподільників, адресно-довідкових бюро за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Стаття 46. Установити, що субвенції із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам згідно з додатком N 6 до цього Закону на часткове виконання статті 57 Закону України "Про освіту" перерозподіляються між місцевими бюджетами згідно з рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад про відповідний бюджет на 2002 рік. Порядок розподілу коштів затверджується Радою Міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями.

Стаття 47. Затвердити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на утримання стаціонарних відділень територіальних центрів обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, що фінансуються з відповідних місцевих бюджетів, у сумі 40.000 тис. гривень. Кабінету Міністрів України розробити порядок розподілу зазначеної субвенції між місцевими бюджетами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 48. Заборонити здійснення розрахунків з бю джетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України.

Стаття 49. Продовжити до 1 січня 2003 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV та від 15 липня 1999 року N 967-XIV.

Стаття 50. Заборонити в 2002 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), бюджетними позичками, за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, до бюджету, що виникла з 1 січня 2000 року, а також заборонити надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.

Стаття 51. Установити, що в 2002 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 3,03 раза (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 33, ст. 207; 1999 р., N 8, ст. 59; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 16).

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена станом на 1 січня 2002 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238).

Орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звільнити, як виняток у 2002 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік зазначених підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування з визначенням розмірів земельних ділянок. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку.

Кабінету Міністрів України та відповідним органам місцевого самоврядування здійснити оцінку ефективності використання земельних ділянок та позбавити землекористувачів права користування земельними ділянками не за призначенням.

Стаття 52. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.

Стаття 53. Установити, що керівники бюджетних установ (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах. Витрати на безоплатне матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, здійснюються за рахунок коштів на утримання цих установ.

Стаття 54. На часткову зміну пункту 2 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122) дозволити в процесі приватизації державного майна покупцям - іноземним інвесторам та підприємствам з іноземними інвестиціями оплату його вартості у вільно конвертованій валюті.

Перерахунок в іноземну валюту вартості об'єкта приватизації здійснюється за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день зарахування коштів у іноземній валюті.

Стаття 55. Зупинити на 2002 рік дію:

1) другого речення частини другої статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190);

2) частини другої статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 294; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

3) частини другої статті 23-2 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 296; 1998 р., N 34, ст. 229; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

4) частини третьої статті 6 Закону України "Про Державний внутрішній борг України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 41, ст. 598);

5) частини четвертої статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343) в частині зарахування до спеціального фонду державного бюджету штрафів, накладених за порушення антимонопольного законодавства, та пені за прострочення їх сплати;

6) пункту 1 частини першої статті 31 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2001 р., N 2-3, ст. 10) в частині зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя;

7) частин першої та третьої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99; 2001 р., N 2-3, ст. 10) в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів;

8) частини першої статті 10, абзацу дев'ятого частини першої статті 13 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 23, ст. 183; 1999 р., N 9-10, ст. 68; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

9) частин першої, другої та шостої статті 32 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189; 2000 р., N 45, ст. 390; 2001 р., N 2-3, ст. 10) в частині зарахування: 20 відсотків зборів за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення до бюджетів областей; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим;

10) абзацу восьмого частини другої статті 28 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191; 1999 р., N 28, ст. 231; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

11) абзаців одинадцятого і дванадцятого частини першої та абзацу другого частини другої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84);

12) статті 3; частини другої статті 4; частини десятої статті 7 в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання; частини другої статті 8 щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції); статті 19 в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди; статей 20, 21 і 22 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10, N 15, ст. 74);

13) частини шостої статті 8 Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 7, ст. 56; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

14) статті 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

15) частини другої статті 2 та частини третьої статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 14, ст. 60; 1999 р., N 40, ст. 361; 2001 р., N 2-3, ст. 10) у частині формування дорожніх фондів;

16) частини п'ятої статті 19 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 46-47, ст. 280; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;

17) абзаців другого - восьмого частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230);

18) статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 45, ст. 397; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10) в частині проведення бюджетними установами та організаціями відрахувань профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу;

19) частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433) в частині покладення на правонаступника обов'язку забезпечення вугіллям на побутові потреби та частини шостої цієї статті в частині фінансування правонаступником заходів щодо безоплатного забезпечення вугіллям на побутові потреби;

20) частини п'ятої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 177; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

21) Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 27, ст. 212; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

22) частини десятої статті 24 в частині виплати грошової допомоги при виході на пенсію (щодо науково-педагогічних працівників, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації) і частини четвертої статті 38 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 2-3, ст. 20; 2000 р., N 28, ст. 223);

23) абзацу третього частини першої статті 1 в частині погашення заборгованості за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту Державного бюджету України в іноземній валюті, починаючи з 2002 року, та статті 3 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 248; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

24) пунктів 84, 85, 87, 118, 125, 127 Закону України "Про Державну програму приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 33-34, ст. 272; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

25) пункту 7 статті 24 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 298; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

26) частини третьої статті 15 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 2-3, ст. 10);

27) частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393);

28) частини першої статті 209 Земельного кодексу України, прийнятого 25 жовтня 2001 року N 2768-III в частині спрямування коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, Автономній Республіці Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам;

29) абзацу дванадцятого пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77; 1998 р., N 30-31, ст. 195) в частині сплати громадянами фіксованого податку до відповідного місцевого бюджету за місцем проживання.

Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені абзацами восьмим, дев'ятим, десятим, одинадцятим і дванадцятим частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84), абзацами другим - восьмим частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230), частиною другою статті 18 і частиною першою статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393), абзацом другим частини третьої статті 30 Закону України від 11 липня 2001 року N 2628-III "Про дошкільну освіту", реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2002 рік.

Стаття 56. Списати заборгованість бюджетних установ і бюджетів усіх рівнів станом на 1 січня 2001 року перед суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, яким списана заборгованість із платежів до бюджету відповідно до статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статті 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" у відповідних обсягах. Порядок списання цієї заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Стаття 57. Якщо обсяги відповідних джерел формування спеціального фонду бюджету перевищують відповідні витрати, встановлені додатком N 3 до цього Закону, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких сум в першу чергу на погашення заборгованості із оплати праці, комунальних послуг та енергоносіїв. У разі, якщо відсутня така заборгованість, - на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень, та заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду бюджету.

Стаття 58. Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подавати Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів відповідних фондів.

Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства України.

Стаття 59. Контроль за відшкодуванням сум податку на додану вартість з державного бюджету покласти на Рахункову палату.

Стаття 60. Власні надходження вищих навчальних закладів державної форми власності, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, використовуються на заходи, передбачені кошторисом цього навчального закладу.

Стаття 61. У 2002 році повернення боргів шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги по втраті професійної працездатності здійснювати за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Стаття 62. Кабінету Міністрів України запровадити механізм погашення фактичної кредиторської заборгованості Збройних Сил України за отримані військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, що склалася станом на 1 січня 2002 року, а також фактичної дебіторської заборгованості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Міністерством оборони України станом на 1 січня 2002 року по здійсненню розрахунків щодо виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160, ТУ-95МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання.

Стаття 63. Додатки N 1-6 до цього Закону є його невід'ємною частиною.

Стаття 64. Цей Закон вводиться в дію з 1 січня 2002 року.