Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 07.12.2000 № 2121-III
10) розроблення планів підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, безперервної діяльності, фінансування у кризових ситуаціях, відновлення діяльності.
Національний банк України визначає для банківської групи та/або підгруп банківської групи:
1) порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу та їх достатності;
2) вимоги щодо оцінки достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності;
3) вимоги щодо формування та порядку розрахунку буферів капіталу/комбінованого буфера капіталу, значення буферів капіталу.
Національний банк України має право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківської групи коефіцієнт левериджу, визначати його значення та порядок розрахунку .
Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Датою створення банківської групи є дата, з якої група юридичних осіб відповідає визначенню терміна "банківська група", наведеному у цьому Законі.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Юридична або фізична особа, яка має намір стати контролером банківської групи, через визначену нею уповноважену особу зобов’язана повідомити про це Національний банк України та надати Національному банку України відомості про таку банківську групу, у тому числі структуру власності банківської групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому Національним банком України.
У разі виявлення банківської групи, яка не ідентифікована контролером банківської групи або ідентифікована ним не в повному складі, Національний банк України у визначені ним строки та порядку ідентифікує таку банківську групу та приймає рішення про визнання банківської групи або про визнання зміни структури власності банківської групи.
( Частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право вимагати від контролера банку, банківської групи, учасників банківської групи, інших юридичних та фізичних осіб подання інформації та копій документів, необхідних для ідентифікації банківської групи. Контролер банку, банківської групи, учасники банківської групи, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані надати Національному банку України на його письмову вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію та копії документів.
Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, підлягають нагляду з боку Національного банку України в межах нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цього Закону.
Керівник банківської холдингової компанії, його заступники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради, головний бухгалтер повинні відповідати вимогам до керівників банків, установленим цим Законом.
Банківська група зобов’язана визначити серед учасників банківської групи відповідальну особу банківської групи - банк, спроможний забезпечити виконання вимог, установлених Національним банком України до банківської групи, та погодити її з Національним банком України. У банківській групі, до складу якої входить материнський банк, відповідальною особою є цей материнський банк.
Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється протягом одного місяця, а під час визнання банківської групи - протягом трьох місяців з дня отримання заяви про погодження відповідальної особи банківської групи, у порядку, визначеному Національним банком України. До такої заяви додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України.
( Частина дев'ятнадцята статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
До погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи або в разі, якщо за висновком Національного банку України відповідальна особа, визначена банківською групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою є банк - учасник банківської групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).
Учасник банківської групи не пізніше 10 робочих днів після зміни своєї структури власності та/або видів діяльності зобов’язаний повідомити про це відповідальну особу банківської групи.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників, про припинення існування банківської групи та надати відомості, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку України, не пізніше 30 календарних днів з дня настання таких змін.
( Частина двадцять друга статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України приймає рішення про визнання зміни структури власності банківської групи або про відмову у визнанні зміни структури власності, про припинення визнання банківської групи або про відмову у припиненні визнання банківської групи на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 робочих днів з дня подання заяви.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених цією статтею, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє відповідальну особу банківської групи не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією статтею.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи інформацію щодо учасників банківської групи, необхідну для здійснення банківського нагляду на консолідованій основі. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана надавати Національному банку України на його вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання банківською групою та підгрупами банківської групи вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону.
Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану/ субконсолідовану звітність на основі звітності учасників банківської групи/підгруп банківської групи у порядку, визначеному Національним банком України.
Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти, інформацію та документи, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі.
Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, не повинна перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі всіх юридичних осіб, які не є фінансовими установами, не повинна перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Національний банк України за результатами оцінки банківської групи, проведеної ним під час нагляду на консолідованій основі в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, має право:
1) встановлювати підвищені вимоги щодо достатності капіталу та підвищені значення пруденційних нормативів;
( Пункт 1 частини статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 )
2) вимагати від відповідальної особи банківської групи, її керівників, контролера банківської групи вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків банківської групи та/або підгруп банківської групи, поліпшення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками.
Національний банк України здійснює контроль за операціями між учасниками банківської групи, а також за операціями між учасниками банківської групи та пов’язаними з ними особами.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи аудиторською фірмою та подати результати такої перевірки до Національного банку України в установленому ним порядку. Вимоги щодо проведення щорічної аудиторської перевірки учасниками банківської групи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідальна особа банківської групи має право укладати договори на проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи з однією аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль.
Аудиторська фірма (аудитор), що здійснює аудиторську перевірку річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи та/або надає інші аудиторські послуги, зобов’язана (зобов’язаний) письмово повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та/або надання інших аудиторських послуг порушення банківського законодавства, а також про будь-які події чи факти, що можуть становити суттєву загрозу безпеці та надійності учасника банківської групи або всієї банківської групи, про сумніви щодо їх можливості продовжувати діяльність на безперервній основі не пізніше наступного дня після їх виявлення.
Аудиторська фірма (аудитор) на вимогу Національного банку України зобов’язана (зобов’язаний) надати Національному банку України робочі документи з питань аудиту річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2522-VI від 09.09.2010, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Статтю 10 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )( Статтю 11 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Стаття 13. Банківські спілки та асоціації
З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.
Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.
Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).
Розділ II
СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ
Глава 2
СТВОРЕННЯ БАНКІВ
Стаття 14. Учасники банків
Учасниками банку можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.
( Частина перша статті 14 в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Засновники банку та власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий/майновий стан.
( Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Вимоги щодо ділової репутації та фінансового/майнового стану засновників банку, власників істотної участі в банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, встановлюються Національним банком України.
( Частина третя статті 14 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні та благодійні організації.
( Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 5080-VI від 05.07.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Інститути спільного інвестування можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку лише за умови, що такий інститут спільного інвестування є корпоративним інвестиційним фондом та більш як 75 відсотків акцій такого фонду і більш як 75 відсотків акцій (часток) компанії з управління активами такого фонду прямо та/або опосередковано належать одній особі або групі асоційованих осіб.
( Статтю 14 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 5080-VI від 05.07.2012; в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 15. Найменування банку
Банк має повне найменування українською та іноземною мовою (іноземними мовами), а також може мати скорочене найменування українською та іноземною мовою (іноземними мовами). Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк може мати печатку зі своїм повним найменуванням.
( Частина друга статті 15 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.
Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів "Україна", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України. Додавати до свого найменування слово "державний", використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України має право лише державний банк.
( Частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
Національний банк України має право відмовити у використанні банком запропонованого найменування за наведених у цій статті підстав.
Відокремлений підрозділ банку використовує найменування лише того банку, відокремленим підрозділом якого він є. До назви відокремленого підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього відокремленого підрозділу.
( Частина шоста статті 15 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 16. Статут банку
Статут банку повинен відповідати вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", цього Закону та інших законів України.
( Частина перша статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк:
( Абзац перший частини другої статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
1) найменування банку, у тому числі скорочене (за наявності);
( Пункт 1 частини другої статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
2) його місцезнаходження;
3) організаційно-правову форму;
4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;
5) розмір, порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальна вартість та загальна кількість;
( Пункт 5 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;
8) порядок внесення змін до статуту банку;
( Пункт 8 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
11) положення про аудиторську перевірку банку;
12) положення про внутрішній аудит банку.
( Пункт 12 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Статут банку фінансової інклюзії додатково повинен містити інформацію про його статус банку фінансової інклюзії та визначати мету його діяльності щодо забезпечення фінансової інклюзії.
( Статтю 16 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4465-IX від 03.06.2025 )
Банк має право подати проект статуту банку до Національного банку України для отримання висновку щодо відповідності проекту статуту вимогам законодавства України. Національний банк України розглядає проект статуту банку в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Статтю 16 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
( Частина статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Банк подає до Національного банку України документи для погодження змін до статуту банку, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
( Частина статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
( Частина статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.
( Частина статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті.
( Частина статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України залишає заяву про погодження змін до статуту банку без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шостою статті 17 цього Закону.
( Статтю 16 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
( Частина статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )( Слова та цифру "Глава 3 Державна реєстрація та ліцензування банків" виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 17. Створення та державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність
( Назва статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, створюється у порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
( Частина перша статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подає документи для проведення її державної реєстрації виключно після погодження Національним банком України статуту цієї юридичної особи.
( Частина друга статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Особа, уповноважена засновником (засновниками) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї юридичної особи подає до Національного банку України разом із заявою про погодження статуту такі документи:
( Абзац перший частини третьої статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
1) протоколи зборів засновників та установчих зборів, договір про створення банку або рішення про створення державного банку;
2) статут банку;
3) копії документів, визначених Національним банком України, необхідних для ідентифікації самого засновника та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку;
4) документи, визначені Національним банком України, що містять інформацію про:
відповідність ділової репутації засновника, а для засновника - юридичної особи - також і членів виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, установленим Національним банком України вимогам;
відповідність фінансового стану засновника - юридичної особи, майнового стану засновника - фізичної особи, а також фінансового/майнового стану всіх осіб, які здійснюватимуть опосередковане володіння істотною участю в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, установленим Національним банком України вимогам;
наявність у засновника (засновників) достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу, джерела походження таких коштів;
( Пункт 4 частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
5) документи, що засвідчують повну сплату засновниками внесків до статутного капіталу;
6) відомості про структуру власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та засновника, що набуває істотної участі в ній, відповідно до вимог Національного банку України;
7) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про асоційованих осіб засновника - фізичної особи;
8) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про юридичних осіб, у яких засновник - фізична особа є керівником та/або контролером;
8-1) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про пов’язаних із банком осіб, що відповідають ознакам, передбаченим частиною першою статті 52 цього Закону;
( Частину третю статті 17 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 )
9) копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
10) висновок (попередній висновок) Антимонопольного комітету України стосовно концентрації та/або дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законодавством України;
( Пункт 10 частини третьої статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
11) копію документа, що підтверджує внесення плати за погодження статуту банку, розмір якої встановлюється Національним банком України.
Особа, уповноважена засновником (засновниками) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї юридичної особи додатково подає до Національного банку України встановлені частиною другою статті 34-1 цього Закону документи щодо засновників - іноземних юридичних осіб та встановлені частиною третьою статті 34-1 цього Закону документи щодо засновників - фізичних осіб - іноземців.
( Частина четверта статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Особа, уповноважена засновником (засновниками) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження набуття істотної участі в цій юридичній особі зобов’язана подати до Національного банку України встановлений частинами першою - третьою статті 34-1 цього Закону пакет документів щодо засновників - власників істотної участі в цій юридичній особі та щодо осіб, які мають намір опосередковано володіти істотною участю в такій юридичній особі.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України залишає заяву про погодження статуту без руху у разі, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про погодження статуту надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про погодження статуту без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цією статтею. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви про погодження статуту. Національний банк України одночасно з розглядом питання про погодження статуту розглядає питання про погодження або заборону набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, відповідно до статей 34, 34- 1 цього Закону. Погодження набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, є умовою для погодження Національним банком України статуту такої юридичної особи.
( Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених частиною восьмою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття відповідного рішення.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право вимагати, а засновник (засновники) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також особи, які набудуть істотну участь у цій юридичній особі після її державної реєстрації, інші особи, які мали або мають правовідносини з особою, якої стосується запит, зобов’язані надати Національному банку України додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.
Засновник (засновники) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також особи, які набудуть істотну участь у цій юридичній особі після її державної реєстрації, зобов’язані надати Національному банку України документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України, що підтверджують відповідність їх фінансового/майнового стану та ділової репутації встановленим законодавством України вимогам.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Засновнику (засновникам) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, забороняється відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями належні йому (їм) акції (паї) такої юридичної особи, а власникам опосередкованої істотної участі в такій юридичній особі забороняється відчужувати належну їм участь у ній до видачі цій юридичній особі банківської ліцензії. Правочин, вчинений з порушенням цієї заборони, є нікчемним. Національний банк України письмово інформує юридичну особу, яка має намір здійснювати банківську діяльність, сторони за таким правочином, депозитарні установи, які обслуговують рахунки в цінних паперах сторін за таким правочином, та Центральний депозитарій цінних паперів про нікчемність такого правочину, а також розміщує відповідну інформацію на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня після дня, коли йому стало відомо про вчинення такого правочину.
( Частина статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину статті 17 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Забороняється здійснювати банківську діяльність без банківської ліцензії.
( Частина статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
( Частина статті 17 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 18. Підстави для відмови в погодженні статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність
Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, у разі якщо:
1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про погодження статуту без руху;
( Пункт 1 частини першої статті 18 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) документи містять недостовірну інформацію;
3) документи не відповідають вимогам та/або містять інформацію/відомості, що свідчать про порушення законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;
4) ділова репутація засновника, а для засновника - юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради, та/або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в юридичній особі, що має намір здійснювати банківську діяльність, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;
5) фінансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фізичної особи, та/або фінансовий/майновий стан хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в юридичній особі, що має намір здійснювати банківську діяльність, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;
6) засновник не мав власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу та/або джерела походження таких коштів є непідтвердженими;
7) структура власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або особи, що набуває істотну участь у такій юридичній особі, не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України;
8) сплачений статутний капітал юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не відповідає вимогам щодо мінімального розміру статутного капіталу, встановленим статтею 31 цього Закону;
9) хоча б одній особі, яка набуде істотну участь у юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після її державної реєстрації заборонено набуття істотної участі відповідно до статей 34, 34- 1 цього Закону.
Національний банк України не має права відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту з інших підстав, крім зазначених у цій статті.
У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, заявник має право подати до Національного банку України нову заяву про погодження статуту не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
( Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )( Стаття 18 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 19. Банківська ліцензія
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для отримання банківської ліцензії подає Національному банку України разом із заявою про видачу банківської ліцензії такі документи:
( Пункт 1 частини другої статті 19 виключено на підставі Закону № 5410-VI від 02.10.2012 )( Пункт 2 частини другої статті 19 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3) копії зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (для банку, що створюється у формі акціонерного товариства);
( Пункт 3 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від 16.10.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 4465-IX від 03.06.2025 )( Зміни до пункту 3 частини другої статті 19 див. в Законі № 5042-VI від 04.07.2012 )
4) відомості про кількісний склад наглядової ради, правління;
( Пункт 4 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
5) відомості та документи, визначені Національним банком України, що доводять:
наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління, у тому числі голови правління;
відповідність керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головної посадової особи банку, відповідальної за управління ризиками, - головного ризик-менеджера, головної посадової особи банку, відповідальної за здійснення контролю за дотриманням норм (комплаєнс), - головного комплаєнс-менеджера кваліфікаційним вимогам;
відповідність наглядової ради та правління банку вимогам щодо колективної придатності, встановленим Національним банком України;
наявність банківського обладнання, комп’ютерної техніки, інформаційних систем та інших інформаційних ресурсів, необхідних для досягнення цілей банку, приміщень, що відповідають вимогам, установленим Національним банком України, організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, а також забезпечення здійснення внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками;
( Пункт 5 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) копії внутрішніх положень банку, що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;
7) стратегію банку та бізнес-план на три роки, складені згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;
( Пункт 7 частини другої статті 19 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
8) копію документа, що підтверджує внесення плати за видачу банківської ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана подати Національному банку України для отримання банківської ліцензії одночасно всі документи та інформацію, визначені цим Законом.
Національний банк України має право вимагати, а засновник (засновники) юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, власники істотної участі в ній, інші особи, які мали або мають правовідносини з особою, якої стосується запит, зобов’язані надати Національному банку України додаткову інформацію, документи та пояснення, що є необхідними для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов’язана повідомляти Національний банк України в установленому ним порядку про будь-які суттєві зміни в інформації та/або документах, поданих нею до Національного банку України з метою отримання банківської ліцензії.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов’язана забезпечити особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення доступність банківських та інших фінансових послуг, у тому числі доступ до приміщень, у яких здійснюється обслуговування клієнтів банку.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України залишає заяву про надання банківської ліцензії без руху, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для надання банківської ліцензії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про надання банківської ліцензії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цим Законом. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня отримання заяви про видачу банківської ліцензії. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.
( Частина статті 19 в редакції Законів № 1587-IX від 30.06.2021, № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про надання банківської ліцензії у строк, визначений частиною дев’ятою цієї статті, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про видачу банківської ліцензії:
вносить відповідний запис до Державного реєстру банків;
надає банку витяг з Державного реєстру банків про видачу банківської ліцензії.
( Частина статті 19 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності після видачі їй банківської ліцензії.
( Частина статті 19 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України розміщує інформацію про видані банківські ліцензії на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України у визначеному ним порядку.
( Частина статті 19 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівник підрозділу внутрішнього аудиту та особи, які мають істотну участь у банку, зобов’язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у банку, відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Якщо цим Законом не визначено інше, дія положень цього Закону щодо видачі, підстав для відмови у видачі банківської ліцензії та відкликання банківської ліцензії поширюється на обмежену банківську ліцензію.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4465-IX від 03.06.2025 )( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 639-VI від 31.10.2008; в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 19-1. Підстави для відмови у видачі банківської ліцензії
Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі якщо:
1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про видачу ліцензії без руху;
( Пункт 1 частини першої статті 19-1 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) документи, подані для видачі банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;
3) документи, подані для видачі банківської ліцензії, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;
4) юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, звернулася із заявою про видачу банківської ліцензії після спливу річного терміну з дня її державної реєстрації;
5) хоча б один із керівників юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або її головний ризик-менеджер, та/або її головний комплаєнс-менеджер, та/або керівник її підрозділу внутрішнього аудиту не відповідає кваліфікаційним вимогам;