( Пункт 5 частини першої статті 19-1 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
5-1) організація корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не відповідає обсягам та складності видів діяльності, які ця юридична особа має намір здійснювати як банк згідно зі стратегією та/або бізнес-планом;
( Частину першу статті 19-1 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) не призначені як мінімум три члени правління, у тому числі голова правління;
( Пункт 6 частини першої статті 19-1 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
7) відсутні банківське обладнання, комп’ютерна техніка, інформаційні системи та інші інформаційні ресурси, приміщення, що відповідають вимогам, установленим Національним банком України;
( Пункт 7 частини першої статті 19-1 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
8) відсутні організаційна структура та/або спеціалісти, необхідні для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, а також для забезпечення здійснення внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками, відповідно до вимог законодавства;
( Частину першу статті 19-1 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
9) структура управління, у тому числі організаційна, та здійснення операційної діяльності юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, або банківської групи, до складу якої входитиме така юридична особа, може перешкоджати ефективному здійсненню нагляду Національним банком України;
( Частину першу статті 19-1 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
10) стратегія банку, бізнес-план, фінансові показники, зокрема рівень достатності капіталу, не обґрунтовані та/або не реалістичні (зокрема, складені на підставі нереалістичних даних і включають припущення та можливі прогнози, які неможливо підтвердити розрахунками), та/або свідчать про те, що юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не зможе здійснювати таку діяльність відповідно до вимог законодавства України.
( Частину першу статті 19-1 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі невиконання її засновником (засновниками) та/або власниками істотної участі вимог частини десятої статті 17 цього Закону.
( Частина друга статті 19-1 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, має право подати до Національного банку України нову заяву про видачу банківської ліцензії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
( Статтю 19-1 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України зобов'язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації вимог частини першої статті 19 цього Закону.
( Закон доповнено статтею 19-1 згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 19-2. Обмежена банківська ліцензія
Банк фінансової інклюзії може бути створений у порядку, визначеному цим Законом, шляхом отримання обмеженої банківської ліцензії або переоформлення діючої банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність як банк фінансової інклюзії, створюється у порядку та згідно з вимогами, встановленими главою 2 цього Закону.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність як банк фінансової інклюзії, для отримання обмеженої банківської ліцензії подає до Національного банку України разом із заявою про видачу обмеженої банківської ліцензії документи, визначені пунктами 3-5 і 8 частини другої статті 19 цього Закону, а також:
1) копії внутрішніх положень банку фінансової інклюзії, що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг як банком фінансової інклюзії, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;
2) стратегію банку фінансової інклюзії та бізнес-план на три роки, складені відповідно до вимог Національного банку України. Такі документи обов’язково мають містити детальний опис заходів із розвитку фінансової інклюзії, у тому числі:
а) плановану структуру клієнтської бази за сегментами клієнтів;
б) опис планованих територій обслуговування з чітким визначенням територій, на яких доступ до фінансових послуг, станом на момент подання документів, передбачених цією частиною, був відсутній або значно обмежений, у тому числі територій з особливими умовами для розвитку та територій відновлення у значенні, наведеному в Законі України "Про засади державної регіональної політики";
в) плани розвитку каналів надання послуг, які сприяли б забезпеченню фінансової інклюзії.
Національний банк України розглядає заяву юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність як банк фінансової інклюзії, про видачу обмеженої банківської ліцензії та приймає рішення про видачу обмеженої банківської ліцензії чи про відмову в її видачі відповідно до порядку та умов, визначених частинами сьомою - дев’ятою статті 19 цього Закону.
Національний банк України має право відмовити у видачі обмеженої банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність як банк фінансової інклюзії, з підстав, визначених частиною першою статті 19-1 цього Закону, а також у разі невідповідності стратегії та/або бізнес-плану вимогам, зазначеним у пункті 2 частини третьої цієї статті та нормативно-правових актах Національного банку України щодо розвитку фінансової інклюзії. У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі обмеженої банківської ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 19-1 цього Закону, юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність як банк фінансової інклюзії, має право подати до Національного банку України нову заяву про видачу обмеженої банківської ліцензії не раніше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі обмеженої банківської ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про видачу обмеженої банківської ліцензії у строк, визначений частиною дев’ятою статті 19, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України.
Національний банк України протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про видачу обмеженої банківської ліцензії:
1) вносить відповідний запис до Державного реєстру банків;
2) надає банку фінансової інклюзії витяг з Державного реєстру банків про видачу обмеженої банківської ліцензії.
Юридична особа набуває статусу банку фінансової інклюзії і право на здійснення банківської діяльності відповідно до вимог і з урахуванням обмежень, установлених цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, з дня видачі їй обмеженої банківської ліцензії.
Банк, який має намір набути статусу банку фінансової інклюзії, подає до Національного банку України заяву про переоформлення його банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію, що передбачає отримання обмеженої банківської ліцензії одночасно з відкликанням банківської ліцензії.
Банк для переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію та отримання статусу банку фінансової інклюзії подає до Національного банку України разом із відповідною заявою такі документи:
1) статут банку, який повинен містити інформацію про статус банку фінансової інклюзії та визначати основну мету його діяльності щодо забезпечення фінансової інклюзії;
2) документи, передбачені пунктом 2 частини третьої цієї статті;
3) копію документа, що підтверджує внесення плати за переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію, розмір якої встановлюється Національним банком України.
Національний банк України залишає заяву про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію без руху в разі, якщо банк, який має намір набути статусу банку фінансової інклюзії, подав неповний пакет документів, необхідних для переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 10 робочих днів із дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію без руху. У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.
Національний банк України приймає рішення про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію чи про відмову в такому переоформленні на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених частиною десятою цієї статті. Строк прийняття такого рішення становить не більше ніж 45 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку.
Національний банк України має право відмовити у переоформленні банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію з підстав, визначених пунктами 1-3 та 10 частини першої статті 19-1 цього Закону, а також у разі невідповідності стратегії та/або бізнес-плану вимогам, зазначеним у пункті 2 частини третьої цієї статті, щодо розвитку фінансової інклюзії. У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в переоформленні банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 19-1цього Закону, банк, який має намір набути статусу банку фінансової інклюзії, має право подати до Національного банку України нову заяву про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію не раніше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у переоформленні банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Національний банк України протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про переоформлення банківської ліцензії на обмежену банківську ліцензію:
1) вносить відповідний запис до Державного реєстру банків;
2) надає банку фінансової інклюзії витяг з Державного реєстру банків про видачу обмеженої банківської ліцензії.
Банк набуває статусу банку фінансової інклюзії з дня видачі йому обмеженої банківської ліцензії.
З дня отримання банком обмеженої банківської ліцензії та набуття ним статусу банку фінансової інклюзії:
1) на такий банк, крім загальних обмежень щодо діяльності, встановлених цим Законом, поширюються також обмеження, встановлені статтею 8- 1 цього Закону;
2) такому банку заборонено укладати нові договори про надання банківських та інших фінансових послуг, а також збільшувати розмір зобов’язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг (крім нарахування відсотків, а також пені та штрафів за прострочення/невиконання зобов’язань за такими договорами), продовжувати дію договорів про надання банківських та інших фінансових послуг, укладених до набуття банком статусу банку фінансової інклюзії, якщо вони не відповідають обмеженням щодо діяльності банку фінансової інклюзії, встановленим цим Законом. Зобов’язання за договорами про надання банківських та інших фінансових послуг, укладеними до набуття банком статусу банку фінансової інклюзії, залишаються чинними та продовжують виконуватися сторонами в повному обсязі до закінчення строку дії договору або до моменту його виконання.
Банк фінансової інклюзії не пізніше наступного робочого дня з дня отримання обмеженої банківської ліцензії подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку письмову заяву з проханням припинити дію виданої (виданих) йому ліцензії (ліцензій) на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (за її (їх) наявності).
Банк, який отримав обмежену банківську ліцензію, зобов’язаний протягом 20 робочих днів з дня її отримання подати до Національного банку України документи, передбачені пунктом 1 частини третьої цієї статті.
( Закон доповнено статтею 19-2 згідно із Законом № 4465-IX від 03.06.2025 )( Статтю 20 виключено на підставі Закону № 4452-VI від 23.02.2012 )( Статтю 21 виключено на підставі Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )( Статтю 22 виключено на підставі Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Глава 4
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ БАНКУ
( Назва глави 4 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 23. Порядок відкриття відокремлених підрозділів банку на території України
Банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України.
( Частина перша статті 23 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний забезпечити відповідність діяльності відокремленого підрозділу вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
( Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про відкриття відокремленого підрозділу та про зміни в діяльності відокремленого підрозділу банку у визначених Національним банком України випадках.
( Частина третя статті 23 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку та про зміни в їх діяльності до Державного реєстру банків на підставі повідомлення банку.
( Частина четверта статті 23 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Відокремлений підрозділ банку має право розпочати свою діяльність через 10 днів після повідомлення банком Національного банку України про відкриття такого відокремленого підрозділу.
Вимоги до повідомлення банку про відкриття відокремленого підрозділу та про зміни в діяльності відокремленого підрозділу, порядок включення відомостей про відокремлені підрозділи банку та зміни в їх діяльності до Державного реєстру банків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Частина шоста статті 23 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право прийняти рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком свого відокремленого підрозділу містить неправдиві відомості чи діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам цього Закону та нормативно-правовим актам Національного банку України.
( Частину восьму статті 23 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину дев'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину десяту статті 23 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Стаття 23 в редакції Законів № 358-V від 16.11.2006, № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 24. Порядок відкриття філій та представництв іноземних банків в Україні
1. Іноземні банки мають право відкривати філії та представництва в Україні.
2. Іноземний банк має право на відкриття філії в Україні за таких умов:
1) до держави, в якій зареєстровано іноземний банк, відсутні суттєві застереження з боку відповідних міжнародних органів щодо виконання нею міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
2) банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, з урахуванням отриманої Національним банком України інформації в цілому відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду, у тому числі в частині забезпечення ефективного нагляду на консолідованій основі;
3) законодавство держави, в якій зареєстровано іноземний банк, за оцінкою Національного банку України, здійсненою в установленому ним порядку, не містить положень, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком України та наглядовими/контролюючими органами такої держави та/або перешкоджати Національному банку України у здійсненні ним наглядових повноважень щодо такої філії іноземного банку;
4) мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації є не меншим 120 мільйонів гривень;
5) наявність письмового зобов’язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю його філії на території України.
3. Національний банк України здійснює акредитацію філій та представництв іноземних банків на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Державна реєстрація філії, представництва іноземного банку проводиться відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
5. Державна реєстрація філії, представництва іноземного банку проводиться після акредитації такої філії, представництва Національним банком України.
6. Для акредитації філії іноземного банку подаються:
1) заява іноземного банку про відкриття філії із зазначенням її місцезнаходження на території України;
( Пункт 1 частини шостої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку в державі його походження;
3) рішення уповноваженого органу іноземного банку про відкриття філії;
4) положення про філію, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;
5) відомості, що доводять відповідність керівника і головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, встановленим Національним банком України;
6) копія статуту іноземного банку;
7) підтверджена незалежним аудитором фінансова звітність іноземного банку за три останні роки;
8) письмовий дозвіл на відкриття філії іноземного банку в Україні, виданий державним або іншим уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано іноземний банк, або письмове запевнення іноземного банку про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;
9) повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку;
10) письмове зобов’язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з діяльністю його філії на території України;
11) документи, що підтверджують внесення коштів у розмірі приписного капіталу філії;
12) копія документа, що підтверджує внесення плати за акредитацію філії іноземного банку, що встановлюється Національним банком України;
13) копії внутрішніх положень (їх перелік), що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;
14) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;
15) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;
16) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про ділову репутацію іноземного банку;
17) відомості, визначені Національним банком України, щодо власників істотної участі в іноземному банку.
Національний банк України залишає заяву іноземного банку про відкриття філії без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації філії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви про відкриття філії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, а також порядку і строку усунення таких недоліків.
( Частину шосту статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.
( Частину шосту статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
7. Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності та встановлює пруденційні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України.
( Частина сьома статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 )
8. Національний банк України має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з таких підстав:
1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху, та/або документи/інформація, що міститься в поданих документах, не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України та/або містять недостовірну інформацію;
( Пункт 1 частини восьмої статті 24 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) банківське обладнання, комп’ютерна техніка, інформаційні системи та інші інформаційні ресурси, приміщення філії не відповідають установленим Національним банком України вимогам;
3) відсутні організаційна структура та/або спеціалісти, необхідні для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг відповідно до встановлених Національним банком України вимог;
4) кандидатури керівника та/або головного бухгалтера, та/або головного ризик-менеджера, та/або головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України щодо професійної придатності та ділової репутації;
5) структура управління, у тому числі організаційна, та здійснення операційної діяльності іноземного банку та/або банківської групи, до складу якої він входить, може мати негативні наслідки для клієнтів філії та/або може перешкоджати ефективному здійсненню нагляду Національним банком України;
6) ділова репутація та/або фінансовий стан іноземного банку та/або ділова репутація та/або фінансовий/майновий стан власників істотної участі в іноземному банку не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
7) структура власності іноземного банку не відповідає вимогам щодо прозорості, встановленим Національним банком України;
8) законодавство держави, в якій зареєстровано іноземний банк, за оцінкою Національного банку України, здійсненою в установленому ним порядку, містить положення, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком України та наглядовими/контролюючими органами такої держави та/або перешкоджати Національному банку України у здійсненні ним наглядових повноважень щодо такої філії іноземного банку;
9) банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, з урахуванням отриманої Національним банком України інформації не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду.
9. Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку на підставі заяви іноземного банку про відкриття філії та доданих до неї документів, визначених цим Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви іноземного банку про відкриття філії. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав, а також відомостей, передбачених частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України".
Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про акредитацію філії іноземного банку у строк, визначений цією частиною, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України.
Національний банк України має право продовжити строки, передбачені цією частиною, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє філію іноземного банку не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.
У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку з підстав, передбачених пунктом 1 частини восьмої цієї статті (щодо неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху), іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію філії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
( Частина дев'ята статті 24 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
10. Іноземний банк у разі прийняття Національним банком України рішення про акредитацію філії цього банку подає документи для проведення державної реєстрації створення такої філії відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і протягом п’яти робочих днів з дня державної реєстрації повідомляє про це Національний банк України.
11. Національний банк України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про державну реєстрацію філії іноземного банку вносить запис про право філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності до Державного реєстру банків.
12. Внесення запису про філію іноземного банку до Державного реєстру банків є підставою для здійснення такою філією банківської діяльності.
13. Філія іноземного банку здійснює свою діяльність відповідно до вимог, встановлених законами України для банків.
14. Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку з підстав та у порядку, передбачених законодавством України.
15. Для акредитації представництва іноземного банку подаються такі документи:
1) заява іноземного банку про акредитацію представництва за підписом уповноваженої особи;
( Пункт 1 частини п'ятнадцятої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку;
3) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;
4) довіреність керівнику представництва від іноземного банку на здійснення представницьких функцій;
5) копія документа, що підтверджує внесення плати за акредитацію представництва, що встановлюється Національним банком України.
Національний банк України залишає заяву іноземного банку про акредитацію представництва без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації представництва, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Частину п'ятнадцяту статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.
( Частину п'ятнадцяту статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, недостовірності або невідповідності документів та/або інформації, що міститься в поданих документах, вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України або перевищення повноважень щодо сфери діяльності представництва.
( Абзац дев'ятий частини п'ятнадцятої статті 24 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку з підстави неусунення недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію представництва не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.
( Частину п'ятнадцяту статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку Національний банк України приймає на підставі заяви іноземного банку про акредитацію представництва та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви іноземного банку про акредитацію представництва. Цей строк може бути продовжений на умовах та в порядку, визначених частиною дев’ятою цієї статті.
( Абзац одинадцятий частини п'ятнадцятої статті 24 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.
Іноземний банк у разі прийняття Національним банком України рішення про акредитацію представництва цього банку подає документи для проведення державної реєстрації створення такого представництва відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і протягом п’яти робочих днів з дня державної реєстрації повідомляє про це Національний банк України.
Національний банк України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про державну реєстрацію представництва іноземного банку вносить запис про таке представництво до Державного реєстру банків.
Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації представництва іноземного банку з підстав та у порядку, визначених Національним банком України.
Іноземний банк зобов’язаний повідомляти Національний банк України про зміни документів або відомостей, зазначених у пунктах 4-6, 14-17 частини шостої та пунктах 3 і 4 частини п’ятнадцятої цієї статті. Внесення змін підтверджується відповідними документами.
Офіційні документи, що подаються до Національного банку України, повинні бути легалізовані у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
16. Національний банк України має право вимагати, а філія/представництво іноземного банку зобов’язані надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.
( Статтю 24 доповнено частиною шістнадцятою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )( Стаття 24 в редакції Закону № 358-V від 16.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 1587-IX від 30.06.2021; в редакції Закону № 3257-IX від 14.07.2023 )
Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав
Українські банки мають право створювати (у тому числі шляхом придбання) дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав після отримання дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.
( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Національний банк України має право вимагати, а банк зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.
( Частина друга статті 25 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України має право відмовити банку в наданні дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої держави:
1) у разі невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку України, установлених для створення дочірніх банків, філій чи представництв банків на території України;
1-1) якщо у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про надання дозволу на створення дочірнього банку без руху;
( Частину третю статті 25 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
2) якщо банківський нагляд у цій державі, з урахуванням отриманої Національним банком України інформації, не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;
3) якщо законодавство цієї держави, за оцінкою Національного банку України, здійсненою в установленому ним порядку, містить положення, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком України та наглядовими/контролюючими органами такої держави та/або перешкоджати Національному банку України у здійсненні ним наглядових повноважень щодо філії, представництва чи дочірнього банку.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України приймає рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить два місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України залишає заяву про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни без руху, якщо банк подав неповний пакет документів, необхідних для отримання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.
Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.
Українські банки зобов'язані забезпечити подання дочірнім банком, філією банку, створеними на території інших держав, звітів та інформації материнському банку, Національному банку України відповідно до вимог Національного банку України щодо здійснення нагляду на консолідованій основі.
( Статтю 25 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Національний банк України має право вимагати від українського банку зменшення участі в капіталі дочірнього банку, закриття дочірнього банку, філії банку, створених на території інших держав, у разі неотримання ним інформації, необхідної для здійснення нагляду на консолідованій основі, або якщо нагляд за дочірніми банками або філією українського банку, створеними на території інших держав, який здійснюється органом нагляду іншої держави, є неефективним, зокрема не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду.
( Статтю 25 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Глава 5
РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ
Стаття 26. Способи реорганізації банку
Банк може бути реорганізований за рішенням власників банку.
( Частина перша статті 26 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012 )
Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення.
( Частина друга статті 26 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.
( Стаття 26 в редакції Закону № 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 27. Умови реорганізації банку
( Частину першу статті 27 виключено на підставі Закону № 4452-VI від 23.02.2012 )
Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України, за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.
( Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається.
( Статтю 27 доповнено частиною згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009 )
Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку.
( Частина четверта статті 27 в редакції Закону № 1617-VI від 24.07.2009 )
Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації, та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не відповідатимуть визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам щодо пруденційних нормативів діяльності, управління банком, а також вимогам, яким має відповідати юридична особа для отримання банківської ліцензії.
( Частина п'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.
( Частину сьому статті 27 виключено на підставі Закону № 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 28. Рішення про реорганізацію
Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про:
1) угоду про реорганізацію у разі злиття або приєднання;
2) призначення персонального складу комісії для проведення реорганізації;
( Пункт 3 частини першої статті 28 виключено на підставі Закону № 2465-IX від 27.07.2022 )
4) призначення аудиторської фірми;
( Пункт 4 частини першої статті 28 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
5) строки проведення реорганізації;
6) склад наглядової ради та правління банку після реорганізації.
( Пункт 6 частини першої статті 28 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку.
( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )( Частину третю статті 28 виключено на підставі Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )( Частину четверту статті 28 виключено на підставі Закону № 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 29. Угода про злиття або приєднання
Угода про злиття або приєднання укладається банками, що реорганізуються шляхом злиття або приєднання, у письмовій формі.
Угода про злиття або приєднання містить положення, що регулюють питання, визначені у статті 28 цього Закону.
Угода про злиття або приєднання набирає законної сили з моменту затвердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з банків.
Розділ III
КАПІТАЛ, УПРАВЛІННЯ, ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ
Глава 6
КАПІТАЛ, ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ БАНКУ
Стаття 30. Структура регулятивного капіталу банку
Регулятивний капітал банку є сумою:
1) капіталу 1 рівня, який складається з основного капіталу 1 рівня та додаткового капіталу 1 рівня, складовою якого є, зокрема, інструмент з умовами списання/конверсії;
2) капіталу 2 рівня.
Національний банк України визначає:
1) порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, їх складові та вирахування;
2) вимоги до складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, у тому числі до джерел їх формування, а також умови їх включення до капіталу банку;
3) вимоги щодо мінімального розміру регулятивного капіталу;
4) порядок, строки та умови погодження або надання дозволу банку на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку.
( Пункт 4 частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України приймає рішення про надання банку дозволу на включення окремих складових капіталу основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку або про відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.
( Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Банк має право включати до капіталу банку окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня з визначених Національним банком України відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, за умови: