24) затвердження порядку щорічного оцінювання ефективності діяльності наглядової ради, включаючи критерії оцінювання виконання стратегії та/або бізнес-плану розвитку державного банку та результатів такого оцінювання.
( Частину сьому статті 7 доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції вищого органу, не можуть бути передані іншим органам управління державним банком. Вищий орган не має права приймати рішення з питань діяльності державного банку, що не належать до його виключної компетенції. Вищий орган не бере участі в поточному управлінні державним банком.
Вищий орган має право отримувати будь-яку інформацію про фінансово-господарську діяльність державного банку, необхідну для здійснення його повноважень, з урахуванням положень цього Закону щодо банківської таємниці.
Наглядова рада є колегіальним органом управління державного банку, що в межах своєї компетенції здійснює управління державним банком, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу державного банку з метою виконання стратегії розвитку державного банку. Наглядова рада державного банку, діючи в інтересах державного банку відповідно до цього Закону, здійснює захист прав вкладників, кредиторів та держави як акціонера. "На наглядову раду та правління державного банку поширюються положення статті 37 цього Закону щодо колективної придатності та щодо ефективного управління та контролю за діяльністю банку.
( Частина десята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Наглядова рада державного банку складається з дев’яти членів, з яких шість членів є незалежними, а три члени є представниками держави.
Члени наглядової ради державного банку повинні відповідати вимогам цієї статті, а також вимогам до керівника банку, встановленим статтею 42 цього Закону. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів. Не може бути членом наглядової ради державного банку особа, яка має не погашену або не зняту в установленому законодавством порядку судимість та/або яка піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
( Частина дванадцята статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Незалежним членом наглядової ради державного банку не може бути особа, яка:
1) є або протягом останніх п’яти років була керівником (крім незалежного члена наглядової ради) цього державного банку та/або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, у якій цей державний банк має істотну участь;
( Пункт 1 частини тринадцятої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
2) є або протягом останніх трьох років була працівником цього державного банку та/або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, у якій цей державний банк має істотну участь;
3) є пов’язаною особою (крім незалежного члена наглядової ради) цього державного банку;
( Пункт 3 частини тринадцятої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) отримує або протягом останніх трьох років отримувала від цього державного банку або юридичних осіб, у яких цей державний банк має істотну участь, істотні доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради (при цьому істотними є доходи, що перевищують 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за відповідний рік);
5) є власником істотної участі, керівником, посадовою особою та/або членом ради чи іншого органу управління, працівником іншого банку, зареєстрованого в Україні, або особою, яка має можливість впливати на прийняття рішень із основних напрямів діяльності та/або здійснює значний вплив на управління та діяльність іншого банку, зареєстрованого в Україні;
( Пункт 5 частини тринадцятої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (згідно з переліком, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" );
7) є або протягом останніх двох років була службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище (під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються особи, зазначені у примітці до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" );
8) є зовнішнім аудитором цього державного банку та/або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, у якій цей державний банк має істотну участь, або була ним протягом будь-якого періоду за останніх три роки, що передували її призначенню до наглядової ради цього державного банку;
9) бере участь у зовнішньому аудиті цього державного банку та/або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, у якій цей державний банк має істотну участь, як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом будь-якого періоду за останніх три роки, що передували її призначенню до наглядової ради цього державного банку;
10) має або мала протягом останнього року істотні господарські та/або цивільно-правові відносини з цим державним банком або юридичною особою, у якій цей державний банк має істотну участь, або є кінцевим (бенефіціарним) власником чи посадовою особою юридичної особи, яка має або мала такі відносини (при цьому істотними є господарські та/або цивільно-правові відносини, в результаті яких особа отримала або має право отримати доходи, кредит або позику у сумі, що перевищує 5 відсотків доходів такої особи за попередній звітний рік);
11) є членом виконавчого органу юридичної особи, членом наглядової ради якої є будь-який керівник цього державного банку;
12) є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1-11 цієї частини, якщо призначення та перебування цієї особи на посаді члена наглядової ради державного банку призведе до конфлікту інтересів (термін "близька особа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" ).
Представником держави у наглядовій раді державного банку не може бути особа, яка:
1) є або протягом останніх п’яти років була керівником (крім члена наглядової ради) цього державного банку або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;
( Пункт 1 частини чотирнадцятої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2154-IX від 24.03.2022 )
2) зазначена у пунктах 5, 6 і 8-11 частини тринадцятої цієї статті;
( Пункт 2 частини чотирнадцятої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3) є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1-2 цієї частини, якщо призначення та перебування цієї особи на посаді члена наглядової ради державного банку призведе до конфлікту інтересів (термін "близька особа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" );
4) є пов’язаною особою (крім члена наглядової ради - представника держави) цього державного банку;
( Частину чотирнадцяту статті 7 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
5) є або протягом останніх трьох років була працівником цього державного банку та/або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, у якій цей державний банк має істотну участь;
( Частину чотирнадцяту статті 7 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2154-IX від 24.03.2022 )
6) отримує або протягом останніх трьох років отримувала від цього державного банку або юридичних осіб, у яких цей державний банк має істотну участь, істотні доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради (при цьому істотними є доходи, що перевищують 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за відповідний рік).
( Частину чотирнадцяту статті 7 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2154-IX від 24.03.2022 )
Один представник держави у наглядовій раді державного банку призначається вищим органом за поданням Президента України, один - за поданням Кабінету Міністрів України та один - за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності.
Для визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку Кабінет Міністрів України утворює конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента України, три - від Кабінету Міністрів України та один - від профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності. Вимоги до членів конкурсної комісії визначає Кабінет Міністрів України.
У роботі конкурсної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники міжнародних фінансових організацій.
Конкурсна комісія перевіряє претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку на відповідність вимогам, встановленим цим Законом.
Претенденти на посади незалежних членів наглядової ради державного банку визначаються шляхом конкурсного відбору в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До конкурсного відбору допускаються виключно кандидати, відібрані на умовах відкритого конкурсу компанією з добору персоналу, визначеною Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку з числа тих, що мають міжнародний досвід надання послуг з добору керівного складу банків не менш як 10 років. Компанія з добору персоналу подає конкурсній комісії список кандидатів для проведення відбору та підготовки подання вищому органу. Залучення компанії з добору персоналу здійснюється на платній основі за рахунок коштів державного банку та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Незалежні члени наглядової ради державного банку призначаються вищим органом на підставі подання конкурсної комісії протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного подання. Члени наглядової ради державного банку вступають на посаду після їх погодження Національним банком України відповідно до статті 42 цього Закону.
( Частина двадцять перша статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
До виключної компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття рішень з питань, визначених частиною сьомою статті 39 цього Закону, а також:
( Абзац перший частини двадцять другої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
1) надання згоди на вчинення значного правочину або винесення цього питання на розгляд вищого органу;
2) надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про акціонерні товариства", з урахуванням положень статті 52 цього Закону;
3) затвердження положення про правління державного банку;
4) розгляд звіту правління державного банку та затвердження заходів за результатами його розгляду;
5) розгляд висновків зовнішнього та внутрішнього аудиту та затвердження заходів за результатами їх розгляду;
6) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління державного банку;
7) прийняття рішень про утворення комітетів наглядової ради державного банку та затвердження положень про них;
8) прийняття рішень з інших питань, віднесених статутом державного банку до виключної компетенції наглядової ради державного банку.
Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради державного банку, не можуть вирішуватися іншими органами управління державного банку, крім винесення на розгляд вищого органу питання щодо надання згоди на вчинення значного правочину відповідно до пункту 1 частини двадцять другої цієї статті.
Після визначення вищим органом основних (стратегічних) напрямів діяльності державного банку наглядова рада державного банку повинна забезпечити розроблення та затвердити стратегію розвитку державного банку і передати її на схвалення вищому органу в порядку, встановленому статутом та положенням про наглядову раду державного банку. Стратегія розвитку державного банку передбачає досягнення визначених вищим органом основних (стратегічних) напрямів діяльності державного банку та містить очікувані показники результатів діяльності державного банку. Стратегія розвитку державного банку має бути спрямована на збільшення ринкової вартості державного банку у довгостроковій перспективі з урахуванням ринкових умов. Вищий орган відмовляє у схваленні стратегії розвитку державного банку у разі невідповідності стратегії визначеним вищим органом основним (стратегічним) напрямам діяльності державного банку або наявності суттєвих недоліків, що можуть перешкодити ефективному виконанню стратегії. У разі несхвалення стратегії розвитку державного банку вищий орган повертає її наглядовій раді державного банку на доопрацювання із зазначенням конкретних зауважень та заперечень. У разі повторного несхвалення стратегії розвитку державного банку вищий орган має право припинити повноваження всього складу наглядової ради державного банку, при цьому підстави несхвалення стратегії розвитку державного банку повинні бути опубліковані вищим органом.
Строк повноважень наглядової ради державного банку становить три роки.
Вищий орган зобов’язаний розпочати конкурсний відбір претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку повноважень наглядової ради державного банку. У разі якщо після закінчення строку повноважень наглядової ради державного банку вищим органом не прийнято рішення про призначення нового складу наглядової ради державного банку, наглядова рада державного банку продовжує виконувати свої повноваження до призначення її нового складу. Повторне призначення особи на посаду незалежного члена наглядової ради державного банку не вимагає проходження такою особою конкурсного відбору. Особа не може займати посаду члена наглядової ради державного банку більше ніж два строки поспіль.
З членами наглядової ради державного банку укладаються цивільно-правові договори, якими передбачаються права, обов’язки та умови роботи членів наглядової ради державного банку, у тому числі розмір їх винагороди. Розмір винагороди незалежних членів наглядової ради державного банку, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат, встановлюється вищим органом з урахуванням пропозицій конкурсної комісії, наданих під час конкурсного відбору претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. Витрати на оплату роботи членів наглядової ради державного банку несе державний банк.
Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою державного банку з числа її незалежних членів.
Засідання наглядової ради державного банку є правомочним за присутності не менше шести її членів. Рішення наглядової ради державного банку приймаються простою більшістю голосів членів, які присутні на засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття відповідного рішення статутом державного банку не встановлюється більша кількість голосів. Порядок скликання і проведення засідань, голосування, прийняття та оформлення рішень наглядової ради державного банку визначається статутом державного банку і положенням про наглядову раду державного банку.
Члени наглядової ради державного банку самостійно і на власний розсуд приймають рішення щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання наглядової ради державного банку. Члени наглядової ради державного банку повинні сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, діяти в інтересах державного банку та уникати конфлікту інтересів.
Незалежні члени і представники держави у наглядовій раді державного банку мають рівні права та обов’язки, крім випадків, встановлених цією статтею. Члени наглядової ради державного банку мають право отримувати будь-яку інформацію (у тому числі інформацію, що становить банківську таємницю) про державний банк з урахуванням положень цього Закону щодо банківської таємниці.
Наглядова рада державного банку в обов’язковому порядку утворює комітет з питань аудиту, комітет з питань ризиків та комітет з питань призначень та винагород посадовим особам. Комітети наглядової ради державного банку з питань ризиків та з питань призначень та винагород посадовим особам очолюють незалежні члени наглядової ради державного банку. Більшість членів зазначених комітетів мають становити незалежні члени наглядової ради державного банку. Комітет наглядової ради державного банку з питань аудиту складається виключно з незалежних членів наглядової ради державного банку. Наглядова рада державного банку може утворювати також інші комітети. Порядок утворення і діяльності комітетів наглядової ради державного банку визначається статутом державного банку, положенням про наглядову раду державного банку та положеннями про її комітети.
Повноваження члена наглядової ради державного банку можуть бути припинені достроково виключно з таких підстав:
1) невиконання стратегії та/або бізнес-плану розвитку державного банку, що підтверджується результатами щорічного оцінювання, яке проводиться в порядку, визначеному вищим органом;
2) повторне несхвалення вищим органом стратегії розвитку державного банку, затвердженої наглядовою радою державного банку;
3) встановлення факту невідповідності члена наглядової ради державного банку вимогам, встановленим частиною тринадцятою або чотирнадцятою цієї статті;
4) на вимогу не менше ніж п’яти членів наглядової ради державного банку або Національного банку України в разі, якщо член наглядової ради державного банку неналежним чином виконує свої посадові обов’язки або не відповідає кваліфікаційним вимогам;
( Пункт 4 частини тридцять третьої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
5) подання членом наглядової ради державного банку особистої письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням, за умови, що така заява подається не пізніше ніж за два тижні до припинення повноважень;
6) подання членом наглядової ради державного банку особистої письмової заяви про припинення повноважень у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
7) набрання законної сили вироком або рішенням суду, яким члена наглядової ради державного банку засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов’язків члена наглядової ради;
8) набрання щодо члена наглядової ради державного банку законної сили судовим рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
9) смерть члена наглядової ради державного банку, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або оголошення померлим;
10) запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації в державному банку або початок процедури ліквідації державного банку;
11) відкликання Президентом України представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням Президента України, відкликання Кабінетом Міністрів України представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням Кабінету Міністрів України, та відкликання профільним Комітетом Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності, представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності.
Рішення про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради державного банку з підстав, передбачених пунктами 1-4 частини тридцять третьої цієї статті, приймається вищим органом, при цьому рішення про дострокове припинення повноважень з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини тридцять третьої цієї статті, приймається лише щодо всього складу наглядової ради державного банку. Повноваження члена наглядової ради державного банку достроково припиняються з підстав, передбачених пунктами 5-11 частини тридцять третьої цієї статті, з настанням відповідних обставин, без рішення вищого органу.
У разі дострокового припинення повноважень незалежного члена або всього складу наглядової ради державного банку конкурсна комісія зобов’язана протягом одного місяця визначити претендентів на заміщення вакантних посад незалежних членів наглядової ради державного банку із числа кандидатів, відібраних компанією з добору персоналу під час проведення попереднього конкурсу відповідно до частин шістнадцятої - двадцятої цієї статті. У разі неможливості визначити претендентів на заміщення вакантних посад незалежних членів наглядової ради державного банку із числа кандидатів, попередньо відібраних компанією з добору персоналу відповідно до частини двадцятої цієї статті, вищий орган зобов’язаний розпочати новий конкурсний відбір претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку відповідно до частин шістнадцятої - двадцятої цієї статті.
У разі дострокового припинення повноважень представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням Президента України, Кабінету Міністрів України або профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності, відповідний суб’єкт подання протягом одного місяця вносить подання на нового представника держави у наглядовій раді державного банку.
Вищий орган має право у будь-який час тимчасово відсторонити на строк не більше шести місяців члена наглядової ради державного банку від виконання його повноважень виключно з таких підстав:
1) на вимогу не менше ніж п’яти членів наглядової ради державного банку в разі якщо член наглядової ради неналежним чином виконує свої посадові обов’язки або в разі виникнення обґрунтованої підозри щодо невідповідності вимогам, встановленим частиною тринадцятою або чотирнадцятою цієї статті;
2) вручення члену наглядової ради державного банку повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення;
( Пункт 2 частини тридцять сьомої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
3) на вимогу Президента України про відсторонення від виконання повноважень представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням Президента України, на вимогу Кабінету Міністрів України про відсторонення від виконання повноважень представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням Кабінету Міністрів України, або на вимогу профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності, про відсторонення від виконання повноважень представника держави у наглядовій раді державного банку, призначеного за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання банківської діяльності.
Виконавчим органом державного банку, що здійснює поточне управління діяльністю державного банку, є правління державного банку. Голова та члени правління державного банку призначаються та звільняються з посади наглядовою радою державного банку за пропозицією комітету наглядової ради державного банку з питань призначень та винагород посадовим особам. Комітет наглядової ради державного банку з питань призначень та винагород посадовим особам визначає кандидатів на заміщення посад голови та членів правління державного банку за результатами конкурсного відбору, який проводиться в порядку, визначеному наглядовою радою державного банку. Конкурс на посаду голови або члена правління державного банку оголошується не менш як за три місяці до закінчення строку повноважень відповідно голови або члена правління державного банку. Строк повноважень голови та членів правління державного банку визначається статутом державного банку та не може перевищувати п’ять років із правом призначення на новий строк за результатами конкурсного відбору. Повноваження правління державного банку визначаються статутом державного банку. Порядок скликання і проведення засідань, голосування, прийняття і оформлення рішень правління державного банку визначається статутом державного банку та положенням про правління державного банку. Голова та члени правління державного банку повинні сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, діяти в інтересах державного банку та уникати конфлікту інтересів. Голова та члени правління державного банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам.
( Частина тридцять восьма статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України погоджує на посади голову та членів правління державного банку відповідно до статті 42 цього Закону. Голова правління державного банку вступає на посаду після його погодження Національним банком України.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Фінансова звітність державного банку підлягає обов’язковій перевірці аудиторською фірмою відповідно до положень статті 70 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, має право отримувати будь-яку інформацію про фінансово-господарську діяльність державного банку, у тому числі інформацію, що становить банківську таємницю, необхідну для здійснення моніторингу діяльності державного банку та стану виконання стратегії розвитку державного банку.
Між державним банком та Кабінетом Міністрів України може укладатися рамкова угода про взаємодію, якою врегульовуються питання взаємодії між державним банком, Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Від імені державного банку рамкову угоду про взаємодію підписують голова наглядової ради державного банку та голова правління державного банку. Рамкова угода про взаємодію підлягає опублікуванню на офіційних веб-сайтах державного банку та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Державний банк не повинен надавати необґрунтовані переваги окремим клієнтам або вчиняти правочини з клієнтами на умовах, що не є поточними ринковими умовами.
На державний банк не поширюється обов’язок складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до Господарського кодексу України.
У разі набуття державою права власності на 100 відсотків акцій банку положення цієї статті починають застосовуватися до такого банку через один рік після набуття державою права власності на 100 відсотків акцій банку. Члени наглядової ради такого банку, обрані до початку застосування до нього положень цієї статті, здійснюють свої повноваження протягом строку, на який вони були обрані, якщо їх повноваження не були припинені відповідно до закону, але не більше трьох років з моменту призначення.
У разі часткового або повного відчуження державою належних їй акцій державного банку такий банк втрачає статус державного на наступний день після такого відчуження. З дня втрати банком статусу державного положення цієї статті не застосовуються до такого банку, при цьому статут та внутрішні положення такого банку застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, іншим законам України та нормативно-правовим актам Національного банку України. Акціонери зобов’язані привести статут та діяльність банку, що втратив статус державного, у відповідність з вимогами цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Наглядова рада банку, що втратив статус державного, зобов’язана протягом одного місяця з дня втрати банком статусу державного скликати загальні збори акціонерів з метою приведення статуту та діяльності банку у відповідність з вимогами цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Наглядова рада та правління банку, що втратив статус державного, продовжують здійснювати свої повноваження до припинення їх повноважень у встановленому законом порядку.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 532-V від 22.12.2006, № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 5248-VI від 18.09.2012, № 5463-VI від 16.10.2012, № 1507-VII від 17.06.2014; в редакції Закону № 2491-VIII від 05.07.2018 )
Стаття 8. Кооперативні банки
Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.
Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.
Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.
До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону.
Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.
Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.
Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов'язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.
Стаття 9. Банківський нагляд на консолідованій основі
Банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку.
Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі має право визначати в межах банківської групи підгрупи, що складаються принаймні з двох учасників банківської групи, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі.
Критерії визначення таких підгруп встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банківська група, підгрупи банківської групи, учасники банківської групи зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених Національним банком України відповідно до цього Закону.
Національний банк України має право визначати умови, за яких на учасника банківської групи не поширюються вимоги, установлені Національним банком України відповідно до цього Закону, у тому числі щодо врахування звітності учасників банківської групи під час складання консолідованої/субконсолідованої звітності, розрахунку нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, враховуючи, зокрема, розмір активів учасників банківської групи, співвідношення їхніх активів до консолідованих активів банківської групи, характер їхньої діяльності та взаємовідносин з іншими учасниками банківської групи.
Національний банк України має право встановлювати вимоги до банківської групи та/або підгруп банківської групи на консолідованій та субконсолідованій основі щодо:
1) організації ефективної системи корпоративного управління;
2) організації комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит;
3) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;
4) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;
5) достатності регулятивного капіталу;
6) економічних нормативів;
7) лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав;
8) порядку подання необхідної звітності та інформації;
9) розроблення планів забезпечення безперервної діяльності, фінансування в кризових ситуаціях, відновлення діяльності.
Національний банк України має право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківської групи коефіцієнт левериджу, визначати його значення та порядок розрахунку.
Юридична або фізична особа, яка має намір стати контролером банківської групи, через визначену нею уповноважену особу зобов’язана повідомити про це Національний банк України та надати Національному банку України відомості про таку банківську групу, у тому числі структуру власності банківської групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому Національним банком України.
У разі виявлення банківської групи, яка не ідентифікована контролером банківської групи або яка ідентифікована ним не в повному складі, Національний банк України у визначеному ним порядку ідентифікує таку банківську групу та приймає рішення про визнання банківської групи або про визнання зміни структури власності банківської групи.
Національний банк України має право вимагати від контролера банку, банківської групи, учасників банківської групи, інших юридичних та фізичних осіб подання інформації та копій документів, необхідних для ідентифікації банківської групи. Контролер банку, банківської групи, учасники банківської групи, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані надати Національному банку України на його письмову вимогу та у встановлений ним строк відповідну інформацію та копії документів.
Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, підлягають нагляду з боку Національного банку України в межах нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цього Закону.
Керівник банківської холдингової компанії, його заступники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради, головний бухгалтер повинні відповідати вимогам до керівників банків, установленим цим Законом.
Банківська група зобов’язана визначити серед учасників банківської групи відповідальну особу банківської групи - банк, спроможний забезпечити виконання вимог, установлених Національним банком України до банківської групи, та погодити її з Національним банком України. У банківській групі, до складу якої входить материнський банк, відповідальною особою є цей материнський банк.
Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.
До погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи або в разі, якщо за висновком Національного банку України відповідальна особа, визначена банківською групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою є банк - учасник банківської групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).
Учасник банківської групи не пізніше 10 робочих днів після зміни своєї структури власності та/або видів діяльності зобов’язаний повідомити про це відповідальну особу банківської групи.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників не пізніше 30 календарних днів після настання таких змін.
Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи інформацію щодо учасників банківської групи, необхідну для здійснення банківського нагляду на консолідованій основі. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана надавати Національному банку України на його вимогу та у встановлений ним строк відповідну інформацію.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання банківською групою та підгрупами банківської групи вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону.
Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану/субконсолідовану звітність на основі звітності учасників банківської групи/підгруп банківської групи у порядку, визначеному Національним банком України.
Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти, інформацію та документи, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі.
Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, не повинна перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі всіх юридичних осіб, які не є фінансовими установами, не повинна перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Національний банк України за результатами оцінки банківської групи, проведеної ним під час нагляду на консолідованій основі в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, має право:
1) встановлювати підвищені вимоги щодо достатності капіталу та підвищені значення економічних нормативів;
2) вимагати від відповідальної особи банківської групи, її керівників, контролера банківської групи вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків банківської групи та/або підгруп банківської групи, поліпшення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками.
Національний банк України здійснює контроль за операціями між учасниками банківської групи, а також за операціями між учасниками банківської групи та пов’язаними з ними особами.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи аудиторською фірмою та подати результати такої перевірки до Національного банку України в установленому ним порядку. Вимоги щодо проведення щорічної аудиторської перевірки учасниками банківської групи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідальна особа банківської групи має право укладати договори на проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи з однією аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль.
Аудиторська фірма (аудитор), що здійснює аудиторську перевірку річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи та/або надає інші аудиторські послуги, зобов’язана (зобов’язаний) письмово повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та/або надання інших аудиторських послуг порушення банківського законодавства, а також про будь-які події чи факти, які можуть становити суттєву загрозу безпеці та надійності учасника банківської групи або всієї банківської групи, про сумніви щодо їх можливості продовжувати діяльність на безперервній основі не пізніше наступного дня після їх виявлення.
Аудиторська фірма (аудитор) на вимогу Національного банку України зобов’язана (зобов’язаний) надати Національному банку України робочі документи з питань аудиту річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2522-VI від 09.09.2010, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014; текст статті 9 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Статтю 10 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )( Статтю 11 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Стаття 13. Банківські спілки та асоціації
З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.
Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.
Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).
Розділ II
СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ
Глава 2
СТВОРЕННЯ БАНКІВ
Стаття 14. Учасники банків
Учасниками банку можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.
( Частина перша статті 14 в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Засновники банку та власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий/майновий стан.
( Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Вимоги щодо ділової репутації та фінансового/майнового стану засновників банку, власників істотної участі в банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, встановлюються Національним банком України.
( Частина третя статті 14 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні та благодійні організації.
( Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 5080-VI від 05.07.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Інститути спільного інвестування можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку лише за умови, що такий інститут спільного інвестування є корпоративним інвестиційним фондом та більш як 75 відсотків акцій такого фонду і більш як 75 відсотків акцій (часток) компанії з управління активами такого фонду прямо та/або опосередковано належать одній особі або групі асоційованих осіб.
( Статтю 14 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 5080-VI від 05.07.2012; в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 15. Найменування банку
Банк має повне найменування українською та іноземною мовою (іноземними мовами), а також може мати скорочене найменування українською та іноземною мовою (іноземними мовами). Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк може мати печатку зі своїм повним найменуванням.
( Частина друга статті 15 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.
Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів "Україна", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України. Додавати до свого найменування слово "державний", використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України має право лише державний банк.
( Частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
Національний банк України має право відмовити у використанні банком запропонованого найменування за наведених у цій статті підстав.
Відокремлений підрозділ банку використовує найменування лише того банку, відокремленим підрозділом якого він є. До назви відокремленого підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього відокремленого підрозділу.
( Частина шоста статті 15 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 16. Статут банку
Статут банку повинен відповідати вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", цього Закону та інших законів України.
( Частина перша статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк:
( Абзац перший частини другої статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
1) найменування банку, у тому числі скорочене (за наявності);
( Пункт 1 частини другої статті 16 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
2) його місцезнаходження;
3) організаційно-правову форму;
4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;
5) розмір, порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальна вартість та загальна кількість;
( Пункт 5 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;
8) порядок внесення змін до статуту банку;
( Пункт 8 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
11) положення про аудиторську перевірку банку;
12) положення про внутрішній аудит банку.
( Пункт 12 частини другої статті 16 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк має право подати проект статуту банку до Національного банку України для отримання висновку щодо відповідності проекту статуту вимогам законодавства України. Національний банк України розглядає проект статуту банку в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Статтю 16 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
( Частина статті 16 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )