Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0,2 до 1,0 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини не повинна перевищити 1,0 мЗм (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Додаткові критерії забрудненості грунту радіонуклідами можуть встановлюватись Національною комісією радіаційного захисту населення України.

При визначенні рівня забрудненості грунту радіонуклідами для розмежування категорій зон встановлюється 90-процентний покажчик від загальної кількості замірів на щільність забруднення, розташованих у порядку їх зростання.

Межі цих зон встановлюються та переглядаються Радою Міністрів Української РСР на основі експертних висновків Національної комісії радіаційного захисту населення України, Академії наук Української РСР, Міністерства охорони здоров'я Української РСР, Державного комітету Української РСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Українського республіканського управління по гідрометеорології, Державного агропромислового комітету Української РСР, Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню за поданням обласних Рад народних депутатів.

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, друкуються в республіканській та місцевій пресі.

Умовою проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіаційним фактором є одержання додаткової за рахунок забруднення території радіоактивними ізотопами дози, яка не перевищує рівня опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.

В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення. Порядок в'їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення визначається спеціальним рішенням Ради Міністрів Української РСР.

Направлення молодих спеціалістів віком до 35 років після закінчення вищих і середніх спеціальних закладів для роботи в зонах відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення без їх згоди забороняється.

Особам у разі можливого одержання додаткової дози понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, що визначається Міністерством охорони здоров'я Української РСР, надається право на відселення з компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Етапи відселення регулюються Концепцією проживання населення на території Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Право на відселення із зони посиленого радіоекологічного контролю мають також вагітні жінки, сім'ї з дітьми до 18 років та особи за медичними показаннями, що визначається Міністерством охорони здоров'я Української РСР.

Порядок відселення визначається Радою Міністрів Української РСР.

Реевакуація населення провадиться виключно в добровільному порядку після зниження радіоактивного забруднення території до рівня, який передбачає безпечні умови проживання без обмежень відповідно до частини першої статті 3. Рішення про реевакуацію населення приймається Радою Міністрів Української РСР за висновками Національної комісії радіаційного захисту населення України.

Продукти харчування, в яких вміст радіонуклідів не перевищує встановлених норм, визнаються чистими і придатними для реалізації та споживання.

Виробництво продукції сільського господарства, радіоактивна забрудненість якої перевищує встановлені норми, забороняється.

Норми вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, сільськогосподарській продукції встановлюються Національною комісією радіаційного захисту населення України.

Продукція, вироблена в зонах безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю, повинна мати сертифікат, що вказує місце її виробництва, вміст радіонуклідів, відповідального виробника цієї продукції і контролера, який перевіряє її на вміст радіонуклідів.

Забруднена радіонуклідами продукція, що надійшла у виробництво або для реалізації в торговельну мережу, підлягяє вилученню, похованню чи утилізації у встановленому Радою Міністрів Української РСР порядку з відшкодуванням державі затрат за рахунок осіб, винних у її виробництві.

Виробництво, переробка і реалізація радіоактивно забрудненої продукції, включаючи введення її як додаток до чистої сировини, за винятком продукції науково-виробничого, дослідного характеру, забороняється.

Рада Міністрів Української РСР забезпечує громадянам Української РСР надання повної, своєчасної та достовірної інформації про рівні забруднення радіоактивними речовинами місцевостей, на яких вони проживають або працюють, про ступінь забрудненості радіонуклідами продуктів харчування та майна, про усі вимоги та умови додержання режиму радіаційної безпеки, а також право громадського контролю за станом забруднення.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків в зоні відчуження, організації проведення евакуації із цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зазначеній зоні, в тому числі військовослужбовці, включаючи резервістів, працівники державних, громадських організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки як у цій зоні, так і за її межами.

До учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать також громадяни, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також ті, хто самостійно залишив ці зони після аварії;

2) особи, які виїхали з території радіоактивного забрудненя, зазначеної в пунктах 3, 4 статті 2, за медичними показаннями, вагітні жінки та сім'ї з неповнолітніми дітьми;

3) особи, які постійно проживають або працюють у зонах безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;

4) особи, які постійно проживають або працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю;

5) діти, які народилися після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілим від Чорнобильської катастрофи, за умови, що вони опосередковано могли зазнати впливу радіоактивного опромінення;

6) інші особи, хвороби яких визнано такими, що пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать також громадяни, включаючи дітей, у яких дози опромінення щитовидної залози перевищують рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я Української РСР та затверджені Національною комісією радіаційного захисту населення України.

Причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я, захворюванням, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо уповноваженою на те медичною установою не підтверджено відсутність такого зв'язку.

Держава бере на себе всю відповідальність за:

1) шкоду здоров'ю або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальну шкоду, завдану громадянам та їх сім'ям внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до цього Закону та чинного законодавства;

4) своєчасність медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які втратили повністю або частково працездатність внаслідок Чорнобильської катастрофи, хворі на променеву хворобу, а також особи, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1986-1987 роках, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яких евакуйовано із зони відчуження, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988-1990 роках, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють або працювали чи проживають або проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, - категорія 3;

4) особи, які постійно працюють і проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, - категорія 4.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1988 року та наступних років, які працювали або працюють на найбільш забруднених ділянках зон радіоактивного забруднення, рішенням Державного комітету Української РСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС можуть бути віднесені до категорії 2 або 3.

Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї належать до категорій 1, або 2, або 3, що визначається Радою Міністрів Української РСР.

Підставою для надання пільг і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є рівні забруднення радіонуклідами території, або доза опромінення, що перевищує гранично допустимі норми, встановлені Національною комісією радіаційного захисту населення України, чи їх максимально можливе значення, відновлене шляхом розрахунку, а також період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ступінь втрати працездатності.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Радою Міністрів Української РСР за поданням відповідних державних органів та виконкомів обласних Рад народних депутатів.

Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерством охорони здоров'я Української РСР організується єдиний облік осіб (Республіканський реєстр).

Міністерства, відомства, громадські організації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів передають Міністерству охорони здоров'я Української РСР повну і вичерпну інформацію щодо осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих, відселених та тих, хто самостійно залишив зони відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю, а також про тих, хто проживає і працює в цих зонах, для включення в Республіканський реєстр необхідних відомостей про календарні строки їх роботи або проживання на забруднених територіях, про місце роботи або проживання, про дози опромінення та результати медичного обстеження.

Реєстраційний номер у Республіканському реєстрі повідомляється громадянам, а також лікувальним закладам за місцем їх проживання або роботи.

Рада Міністрів Української РСР, Міністерство охорони здоров'я Української РСР, Міністерство соціального забезпечення Української РСР та Міністерство народної освіти Української РСР, державні, громадські організації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів організовують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території республіки. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження постраждалих створюються спеціалізовані центри, у тому числі дитячі, для їх обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації і профорієнтації.

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язані проходити обов'язкове обстеження в медичних закладах.

Громадянам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, при досягненні віку жінками 44 років, чоловіками - 49 років, група інвалідності встановлюється безстроково.

Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок цього стали інвалідами І або ІІ групи, інвалідність визначається безстроково незалежно від віку. Перегляд у Лікарсько-трудовій експертній комісії цих інвалідів провадиться за їх бажанням.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Радою Міністрів Української РСР за рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я Української РСР встановлюються додаткові норми раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах.

Компенсації та пільги, подані в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи дітей, відповідно до встановлених категорій.

Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) бесплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

2) безплатне позачергове зубопротезування;

3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;

4) позачергове безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

5) користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;

6) право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;

7) переважне право залишення на роботі під час скорочення штату або чисельності працівників, а також на працевлаштування.

У разі звільнення, в тому числі ліквідації підприємства, громадянам виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку зі станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі на весь цей період;

8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи;

9) виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або 5 місяців у календарному році;

10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви.

Право на поліпшення житлових умов та взяття на квартирний облік мають особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня та стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, розмір якої визначається Радою Міністрів Української РСР;

11) зниження оплати жилої площі в межах норм, передбачених чинним законодавством, за користування комунальними послугами, електроенергією та газом на 50 процентів зазначеним особам і членам їх сімей, які проживають з ними, а також сім'ям, що втратили годувальника, який став жертвою Чорнобильської катастрофи.

Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, передбаченого в межах норм, встановлених для продажу населенню;

12) право на передачу особам, віднесеним до цієї категорії, безплатно в особисту власність займаних ними та їх сім'ями жилих приміщень в межах норм середньої забезпеченості;

13) право на позачергове безплатне забезпечення автомобілем ЗАЗ-986 (при наявності відповідних медичних показань або інвалідності I, II групи). За бажанням інваліда йому може бути позачергово продано автомобіль іншої марки з оплатою різниці у вартості;

14) право на забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з прикріпленням до відповідних магазинів з оплатою 50 процентів їх вартості;

15) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) в сільській місцевості на території республіки;

16) одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

17) позачергове обов'язкове забезпечення місцями їх дітей у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

18) звільнення від сплати податків і мита всіх видів;

19) право безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту країни і назад повітряним, або залізничним, або водним, або автомобільним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

20) першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

21) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво з погашенням 50 процентів позики за рахунок державного бюджету, а також безпроцентної позики для будівництва дачних будинків;

22) використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 днів на рік;

23) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання садових будинків або матеріалів для їх будівництва, а також для індивідуальної житлової забудови;

24) першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства та міжміського транспорту;

25) першочергове право на придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа;

26) право на вступ поза конкурсом у вищі, середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, а також на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання і гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 50 процентів. Особи, які закінчили середні навчальні заклади з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів у вищі навчальні заклади за результатами співбесіди;

27) право на позачергове влаштування в заклади соціального забезпечення, а також на обслуговування службами соціального забезпечення вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.

У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального забезпечення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

28) право на позачергове встановлення телефону;

29) право на безпроцентний кредит або позику для організації індивідуальної трудової діяльності, фермерського господарства;

30) право на погашення несплаченої частини безпроцентної позики на господарське обзаведення в розмірі до 5 тисяч карбованців на сім'ю, яку одержали евакуйовані з 30-кілометрової зони, за рахунок держави;

31) оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.

У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) право на пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 16, 17, 18, 20, 22, 23, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;

2) першочергове щорічне безплатне забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

3) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на поліпшення житлових умов та взяття на квартирний облік мають особи, забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, розмір якої визначається Радою Міністрів РСР;

4) збереження середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи за працівниками, які переведені за медичними показаннями на більш легку роботу на весь період роботи;

5) право на 50-процентне зниження вартості проїзду один раз на рік до будь-якого пункту країни й назад повітряним, або залізничним або водним, або автомобільним транспортом;

6) право на першочергове встановлення телефону;

7) право на забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з прикріпленням до відповідних магазинів з оплатою 75 процентів їх вартості;

8) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво з погашенням 25 процентів позики за рахунок державного бюджету, а також безпроцентної позики на будівництво дачних будинків;

9) збереження протягом року середньої заробітної плати за працівниками, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 років та виведені за медичними показниками із зони відчуження (пункт 1 статті 2) і переведені на нижчеоплачувану роботу або направлені на навчання інших професій;

10) першочергове обслуговування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 років на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства та міжміського транспорту;

11) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) та автомобільним транспортом загального користування на території республіки для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 років.

Особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) право на пільги, передбачені пунктами 3, 5, 6, 7, 8, 17, 20, 27 статті 20;

2) першочергове пільгове забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками, а також часткова компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

3) право на щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на території радіоактивно забруднених зон;

4) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів (у м. Києві та курортних місцевостях за наявності прописки);

5) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове будівництво;

6) поза конкурсом при одержанні вступних позитивних оцінок у навчальні заклади зараховуються особи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки, з обов'язковим наданням гуртожитку і гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 50 процентів;

7) право на забезпечення продуктами харчування відповідно до фізіологічних норм, а також на забезпечення продуктами харчування, які мають радіопротекторні властивості;

8) право на пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування;

9) право на взяття на квартирний облік для громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

10) громадянам, які мали житло на правах особистої власності і переселені в 1986-1990 роках в державні квартири, надається право на передачу цих квартир безплатно в особисту власність в межах норм середньої забезпеченості;

11) громадяни, які відпрацювали на території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення не менш як три роки, мають право на передачу їм житла, яке вони займають у цих зонах, в особисту власність;

12) право на пільговий кредит або позику для організації індивідуальної трудової діяльності, фермерського госпордарства;

13) особам, які проживають до відселення на території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, надаються пільги, передбачені пунктами 1, 2, 18 статті 20, а також надається право на першочергове безплатне забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками;

14) особам, які проживають до відселення у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 статті 14), надаються такі компенсації і пільги:

1) право на пільги, передбачені пунктами 1, 3, 5, 6, 7, 8, 18 статті 20 і пунктами 3, 5, 6, 7, 8, 9, 12 статті 22;

2) право на першочергове зубопротезування із зниженням вартості на 50 процентів;

3) пільгове забезпечення за місцем роботи санаторно-куротними путівками, а також часткова компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

4) право на безплатну передачу в особисту власність житла громадянам, які відпрацювали в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менш як 5 років;

5) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах встановлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

1. Особи призовного віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не направляються для проходження військової служби на території з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення, а також у військові частини з ядерними установками або іншими джерелами іонізуючого опромінення, надвисокими частотами і компонентами ракетного пального.

2. Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обов'язкові щорічні відпустки тривалістю не менш як 30 діб без урахування часу проїзду.

3. Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять обов'язкове щорічне медичне обстеження.

До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:

- евакуйовані із зони відчуження;

- проживають або проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

- проживають або проживали у зоні гарантованого добровільного відселення;

- проживають або проживали у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

- народилися після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілим від Чорнобильскої катастрофи, за умови, що вони опосередковано могли зазнати впливу радіоактивного опромінення;

- одержали дозу опромінення щитовидної залози, яка перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я Української РСР та затверджені Національною комісією радіаційного захисту населення України, або хвороби яких визнано такими, що пов'язані з впливом наслідків Чорнобильської катастрофи.

Рятування, лікування та реабілітація (включаючи психологічну) потерпілих дітей дошкільного і шкільного віку визначається пріоритетним напрямом в усіх медичних програмах і заходах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Лікування потерпілих дітей організується на базі кращих вітчизняних санаторно-курортних закладів, спеціалізованих медичних центрів, обладнаних сучасним діагностичним і лікувальним устаткуванням, забезпечених сучасними лікарськими засобами, із залученням до роботи в них найдосвідченіших вітчизняних і зарубіжних спеціалістів із своїми методиками, устаткуванням та медикаментами.

Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених Міністерством охорони здоров'я Української РСР, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму. Батькам, віднесеним до категорії 1 або 2, потерпілих дітей, які перебувають на диспансерному обліку по захворюванню (встановлюється лікарською консультаційною комісією), компенсується 50 процентів вартості одержуваних продуктів харчування.

Потерпілим дітям та їх батькам надається право на:

1) повне державне забезпечення дітей до досягнення ними шкільного віку;

2) оплату лікарняних листків одному з батьків або особі, яка їх замінює, хворої дитини віком до 14 років - у розмірі 100 процентів незалежно від безперервного стажу роботи за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування;

3) безплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків;

4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

5) щорічне безплатне забезпечення потерпілих дітей путівками на оздоровлення строком до двох місяців.

Потерпілі діти віком до 10 років забезпечуються путівками разом з батьками або особами, які доглядають за дитиною;

6) щомісячну виплату 50 процентів мінімальної заробітної плати в республіці незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, який віднесений до категорії 1 або 2, за умови, що вона опосередковано могла зазнати впливу радіоактивного опромінення;

7) щорічну виплату сім'ям, що виховують дітей, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи (підтверджується уповноваженою на те медичною установою), компенсації за шкоду здоров'ю кожній дитині-інваліду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат у республіці;

8) щомісячну виплату сім'ям на дітей, які стали інвалідами або перебувають на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи (підтверджується лікарською консультаційною комісією), а також дітям батьків, які стали інвалідами I або II групи або померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальної заробітної плати у республіці на кожну дитину замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті;

9) зайняття ізольованої кімнати дитиною, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду;

10) збільшення відпустки по вагітності і пологах жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до 90 днів з наданням під час вагітності путівок для оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах.

Оплата частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною здійснюється у подвійному розмірі від допомоги, передбаченої чинним законодавством. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я Української РСР;

11) безплатне харчування школярів, учнів середніх навчальних закладів та професійно-технічних училищ, які проживають на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2), та евакуйованих із зони відчуження;

12) забезпечення продуктами харчування потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні і шкільні заклади, на суму середньої вартості харчування в цих закладах, що встановлюється місцевими Радами народних депутатів, або на грошову компенсацію батькам за їх бажанням;

13) збереження непрацюючим жінкам (батькові, опікунові) безперервного трудового стажу для обчислення і призначення трудових пенсій за час догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею 12-річного віку.

Допомога потерпілим дітям малозабезпечених сімей, що проживають на території радіоактивного забруднення, виплачується у подвійному розмірі від відповідної допомоги, передбаченої чинним законодавством.

1. Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються), безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах.

2. Громадяни, які переселяються самостійно в інші райони республіки, за новим місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються підприємствами, установами й організаціями, де вони працевлаштовані, до окремих списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали.

Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих списків для позачергового одержання житла при виконкомах міських, районих Рад народних депутатів (крім м. Києва та курортних місцевостей) на підстваві направлення, виданого у встановленому порядку.

Відсутність прописки та неможливість працевлаштування не можуть бути підставою для відмови у взятті на чергу в будь-якому населеному пункті Української РСР (крім м. Києва та курортних місцевостей) і надання житла.

Рада Міністрів Української РСР виділяє місцевим Радам народних депутатів цільовим призначенням капітальні вкладення на житлове будівництво відповідно до кількості переселених сімей.

3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи й організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті республіки (крім м. Києва і курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири в будинках громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Якщо жила площа будинку (квартири), який купується, перевищує встановлену норму, вартість зайвої площі і відповідної частини надвірних будівель сплачує громадянин.

Громадянам, які збудували чи купили жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також квартири за власні кошти, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими Радами народних депутатів.

Виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колгоспи й громадяни звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.

4. Громадяни мають право на позачергове одержання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявності прописки) з гарантованим забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків садибного типу.

Громадянам компенсується 50 процентів вартості збудованого (в межах існуючих норм) житла, якщо вони відселяються з громадського житлового фонду.

5. Громадяни мають право на позачерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків проживання і прописки у даному населеному пункті (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки).

Громадянам компенсується 50 процентів вартості збудованого (в межаж існуючих норм) житла, якщо вони відселяються з громадського житлового фонду.

6. Громадяни, переселені у тимчасові жилі приміщення, мають право на наступне забезпечення постійним упорядкованим житлом або забезпечення умов для будівництва.

Громадяни з числа інвалідів та пенсіонерів, які відселяються відповідно до цього Закону на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати та сестри), мають право на позачергове забезпечення житлом як такі, що не мають житла. Зазначена пільга може бути використана один раз.

Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією або відселенням майна включає:

1) вартість будівель (жилі, садові та дачні будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному розмірі за оцінкою, що визначається страховими документами з урахуванням сум, одержаних по державному обов'язковому та добровільному страхуванню, а в разі незгоди й у випадку, коли будівлі не застраховані, - за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

2) вартість сільгосподарських тварин, що підлягають вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення (відшкодовується органами державного страхування в повному розмірі за страховими документами);

3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та незастрахованих сільськогосподарських тварин (за затвердженими Радою Міністрів Української РСР розцінками);

4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання (за фактичною вартістю з урахуванням зносу, що визначається комісіями відповідних Рад народних депутатів);

5) витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

6) право на одержання грошової компенсації громадянами, які не проживали на вказаній території, але одержали майно у спадщину або на інших підставах, передбачених чинним законодавством.

Громадяни, які до виходу Закону одержали позику під будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях, звільняються від сплати процентів за користування позикою.

Ця стаття поширюється на громадян, які мають дачі, садові будинки, плодоягідні насадження у садівницьких товариствах та в інших населених пунктах, що розташовані на забруднених територіях, де неможливо одержати чисту продукцію.

Громадянам, які евакуйовані або відселені (відселяються) на нове місце проживання, надається право на:

1) виплату одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат у республіці на кожного члена сім'ї. В такому ж розмірі виплачується допомога пенсіонерам (незалежно від виду пенсії), а також громадянам, які одержують допомогу з коштів місцевого бюджету та членам їх сімей;

2) оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним та автомобільним транспортом (крім випадків, коли відповідні транспортні засоби надаються безплатно);

3) збереження середньої заробітної плати за дні зборів у дорогу і влаштування за новим місцем проживання, але не більше 14 днів, а також за час перебування у дорозі виходячи з середньомісячного заробітку за попереднім місцем роботи;

4) оплата витрат, пов'язаних з переїздом, здійснюється місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання за рахунок коштів, виділених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи;

5) одержання безпроцентних позик на господарське обзаведення в розмірі 5 тисяч карбованців на сім'ю з строком сплати до 15 років з моменту видачі позики;

6) одержання 10 тисяч карбованців позики на кожного члена сім'ї (але не більше 60 тисяч карбованців) для самостійного (за бажанням) будівництва жилого будинку (квартири). Позика надається за місцем проживання або будівництва житла за рахунок коштів, призначених для капітального будівництва. Погашення позики провадиться банком щоквартально залежно від освоювання коштів на будівництво або здійснення купівлі-продажу, але не більше фактичних витрат;

7) першочергове влаштування на роботу місцевими Радами народних депутатів, підприємствами, установами, організаціями за новим місцем проживання з урахуванням професії, спеціальності, кваліфікації. У разі неможливості такого працевлаштування громадянам гарантується надання іншої роботи з урахуванням їх побажань і громадських потреб або можливості навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням їм у встановленому порядку середньої заробітної плати на весь період перепідготовки, але не більше одного року.

За громадянами, які працювали на забруднених територіях до відселення, зберігається за новим місцем роботи безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю, присвоєна їм кваліфікація та звання в порядку і на умовах згідно з чинним законодавством;

8) позачергове придбання товарів, за які виплачено компенсацію відповідно до пункту 4 статті 32.

Громадяни, які відселяються із зон радіоактивно забруднених територій відповідно до статті 4 цього Закону в інші сільські населені пункти, протягом трьох років після переселення звільняються від сплати сільськогосподарського податку, податку з будівель, земельного податку та податку з власників транспортних засобів.

Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в таких розмірах :

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати у республіці;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати у республіці;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати у республіці.