• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Цивільний процесуальний кодекс України (ст.289 - ст.428)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.07.1963 | Документ не діє
Майно боржника описується в кількості, необхідній длязадоволення стягнення і покриття витрат, пов'язаних з виконаннямрішення.
При проведенні опису боржник вправі вказати майно, на якеслід звернути стягнення в першу чергу. Судовий виконавецьзобов'язаний задовольнити заяву боржника, якщо вона не порушуєінтересів стягувача і не перешкоджає виконанню рішення.
Акт опису майна складається за встановленою формою.
Якщо опис майна провадиться на виконання вироку суду проконфіскацію, складений судовим виконавцем акт опису разом звиконавчим документом і майном у натурі передається довідповідного фінансового органу для реалізації майна. Прорезультати реалізації майна фінансовий орган повідомляє суд.
Оцінку описаного майна провадить судовий виконавець за цінамидержавної або кооперативної торгівлі з урахуванням зношеностімайна, а при визначенні вартості жилого будинку - виходячи зоцінки його за дійсною вартістю.
При незгоді з оцінкою майна, що її зробив судовий виконавець,боржник може звернутись із скаргою в порядку, передбаченомустаттею 373 цього Кодексу.
Для оцінки особливо цінних предметів або таких, що не маютьустановленої ціни, за заявою сторін або за власною ініціативоюсудовий виконавець може запросити експерта.
Судовий виконавець у разі потреби вправі опечатати описаніречі, зазначивши про це в акті опису.
( Стаття 381 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 382. Зберігання описаного майна
Описане майно передається на зберігання боржникові підрозписку на акті опису.
Судовий виконавець може призначити охоронцем майна і іншуособу.
Копія акта опису майна видається боржникові, а в тихвипадках, коли охорону майна покладено на іншу особу, - також іохоронцеві.
Охоронець, якщо ним призначено не боржника або не члена йогосім'ї, одержує за зберігання майна винагороду за встановленоютаксою і відшкодування фактично зроблених витрат по йогозберіганню, за відрахуванням фактично одержаної вигоди відвикористання цього майна.
Особа, якій передано на зберігання описане майно, може нимкористуватись, якщо через особливості цього майна користування нимне тягне знищення або зменшення його цінності.
Стаття 383. Зберігання вилучених у боржника цінностей
Вилучені у боржника валютні цінності, ювелірні та іншіпобутові вироби з золота, срібла, платини і металів платиновоїгрупи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробівздаються судовим виконавцем на зберігання в установу Національногобанку України.
Облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігаціїпідприємств вилучаються у боржника і здаються судовим виконавцемна зберігання до установи Ощадного банку України.
Виявлені у боржника грошові суми, необхідні для погашенняборгу і витрат по виконанню, вилучаються у боржника і вносятьсясудовим виконавцем на депозитний рахунок районного (міського)суду.
( Стаття 383 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 384. Відповідальність охоронця майна
В разі розтрати, відчуження або утаєння переданого назберігання майна охоронець, крім майнової відповідальності зазбитки, підлягає кримінальній відповідальності згідно з статтею182 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ).
( Стаття 384 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2913-07від 24.07.70; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 385. Виключення майна з опису
Особи, які вважають, що описане майно належить їм, а неборжникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача іборжника про визнання права на описане майно і про виключенняцього майна з опису.
Стаття 386. Звернення стягнення на грошові суми та майно
боржника, що знаходяться в інших осіб, а так
само на гроші та майно, належні боржникові
від інших осіб
Судовий виконавець може звернути стягнення на грошові суми тамайно боржника, що знаходяться в інших осіб, а так само на грошіта майно, належні боржникові від інших осіб.
Інші особи (державні підприємства, установи, організації,колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, іншігромадські організації, а також громадяни) повинні на запитсудового виконавця у визначений ним строк дати відомості про те,які у них є гроші, цінності та інше майно, належні боржникові, абоскільки з них належить боржникові.
Судовий виконавець надсилає цим особам повідомлення про те,що з часу одержання цього запиту на майно боржника, яке є у них,накладається арешт у межах суми стягнення і що всі належніборжникові платежі до повної сплати стягуваної суми ці особизобов'язані вносити не боржникові, а на депозитний рахунокрайонного (міського) суду.
Одержавши від інших осіб відомості про наявність у них майна,належного боржникові, судовий виконавець описує зазначене майно,вилучає його і продає на загальних підставах, встановлених цимКодексом для продажу майна.
За ухилення від виконання розпоряджень судового виконавця,пов'язаних із зверненням стягнення на майно боржника, щознаходиться у інших осіб, згідно з ухвалою судді за місцемвиконання на громадян та службових осіб можна накласти штраф урозмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.Крім того, за позовом стягувача суд може зобов'язати іншу особувідшкодувати стягувачеві завдані збитки.
( Стаття 386 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 8627-10 від 20.03.85, Законом N 27/96-ВР від02.02.96 )
Стаття 387. Звернення стягнення на вклади громадян
Стягнення на вклади громадян в установах банків може бутизвернено на підставі вироку чи рішення суду, яким задоволеноцивільний позов, що виник з кримінальної справи, рішення суду чипостанови судді про стягнення аліментів (при відсутностізаробітку або іншого майна, на яке можна звернути стягнення) аборішення суду про поділ вкладу, що є спільним майном подружжя.
Конфіскація вкладів громадян у зазначених установах може бутипроведена на підставі вироку, що набрав законної сили, абовинесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна.
( Стаття 387 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8520-10від 01.03.85; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 388. Реалізація описаного майна
Реалізація описаного майна боржника, крім майна, щопередається державі, цінностей, що підлягають передачі назберігання установам Національного банку України, і жилихбудинків, що їх продають з прилюдних торгів, провадиться шляхомпродажу на комісійних началах через державні і кооперативніторговельні організації за місцем знаходження майна.
Продаж описаного у боржника майна провадиться за цінами,зазначеними в частині шостій статті 381 цього Кодексу.
Якщо майно заставлено, то про його продаж слід повідомитизаставодержця.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде нимипродано протягом місяця за ціною, зазначеною в опису, то вонопереоцінюється.
Судовий виконавець переоцінює майно з участю представникаторговельної організації в присутності стягувача і боржника або їхпредставників. Неявка стягувача і боржника або їх представниківне зупиняє дії судового виконавця по переоцінці майна.
Якщо в двомісячний строк після переоцінки майно не будепродано торговельною організацією, судовий виконавець повідомляєпро це стягувача.
Коли стягувач у п'ятиденний строк не заявить про своє бажаннязалишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається,майно повертається боржникові, а виконавчий документ, привідсутності у боржника заробітку, на який може бути зверненостягнення, повертається стягувачеві без виконання.
Боржник має право визначити, в якій черговості слід продаватимайно. В разі, якщо від продажу частини майна буде виручено суму,достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витратпо стягненню, дальший продаж припиняється.
Суми, одержані торговельними організаціями від продажуописаного майна, після відрахування комісійної винагороди вустановленому розмірі вносяться на депозитний рахунок районного(міського) суду в триденний строк з дня продажу.
Стягнені суми надходять на задоволення вимог стягувачів упорядку встановленої черговості.
( Стаття 388 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2913-07від 24.07.70, N 1461-10 від 23.01.81; Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 389. Реалізація цінностей
Вилучені у боржника і передані на зберігання установамНаціонального банку України валютні цінності, ювелірні та іншіпобутові вироби з золота, срібла, платини і металів платиновоїгрупи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробівоплачується Національним банком України або державнимпідприємством, установою чи організацією, яким передано ціцінності, за встановленими цінами. Облігації внутрішніх державнихі місцевих позик, облігації підприємств оплачуються відповідноустановами Ощадного банку України або підприємствами чиустановами-емітентами цих цінних паперів.
( Стаття 389 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 390. Дії судового виконавця при відсутності
майна у боржника
Якщо повне стягнення виявиться неможливим внаслідоквідсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення,судовий виконавець складає про це акт і передає його назатвердження судді.
Суддя перевіряє, чи вжито судовим виконавцем всіх необхіднихзаходів для виявлення і звернення стягнення на майно боржника, втому числі на майно, що знаходиться у інших осіб і належитьборжникові від інших осіб.
Визнавши, що акт складено вірно, суддя затверджує його.
Встановивши відсутність у боржника майна для повного покриттязаборгованості, судовий виконавець звертає стягнення на заробітнуплату або інший заробіток боржника, на його пенсію або стипендію,а при відсутності у боржника заробітної плати, заробітку, пенсії,стипендії - повертає виконавчий документ стягувачеві.
Стягнення не звертається на майно боржника, якщо сумастягнення не перевищує тієї частки місячної заробітної плати абоіншого заробітку, пенсії чи стипендії, на яку за законом може бутизвернено стягнення.
Глава 46
Звернення стягнення на будинки
Стаття 391. Черговість звернення стягнення на будинки
Звернення стягнення на будинок провадиться в останню чергупри відсутності у боржника іншого майна, за винятком випадків,коли стягується позика, видана банком на спорудження будинку.
Стаття 392. Надіслання повістки боржникові
При зверненні стягнення на будинок судовий виконавецьодночасно з надісланням боржникові повістки про виконання запитуєкомунальний відділ виконавчого комітету районної, міської,районної в місті Ради народних депутатів або виконавчий комітетселищної, сільської Ради народних депутатів, чи належить будинокборжникові, його оцінку, а також запитує нотаріальний орган, чи ненакладено на будинок арешт і які є на ньому заборони.
( Стаття 392 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 393. Накладення арешту на будинок
Переконавшись, що будинок належить боржникові, судовийвиконавець накладає на будинок арешт і надсилає до нотаріальногооргану за місцем знаходження будинку вимогу про реєстрацію арешту.Залежно від розміру стягнення описується весь будинок або йогочастина, про що складається акт за встановленою формою.
Про накладення арешту на будинок, заставлений іншій особі абобанку, судовий виконавець негайно повідомляє заставодержця.
Стаття 394. Порядок продажу будинку
Реалізація належного боржникові будинку, на який зверненостягнення, провадиться шляхом продажу з прилюдних торгів за місцемзнаходження будинку.
( Стаття 394 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 395. Оголошення про прилюдні торги
Про наступні торги судовий виконавець не пізніше як за десятьднів до продажу вивішує оголошення за місцем знаходження будинку,в приміщенні районного (міського) суду і в інших місцях за своїмрозсудом.
Про час і місце продажу з торгів заставленого будинку судовийвиконавець повідомляє заставодержця.
( Стаття 395 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 396. Умови участі в прилюдних торгах
У прилюдних торгах не мають права брати участь державніпідприємства, установи, організації, кооперативні організації(крім колгоспів), їх об'єднання, інші громадські організації, атакож службові особи місцевих органів державної влади іуправління, прокуратури, судів, органів внутрішніх справ, члениколегій адвокатів і члени їх сімей.
Громадяни, які бажають взяти участь у прилюдних торгах набудинки, зобов'язані подати судовому виконавцеві довідку місцевогокомунального або житлового органу відповідно до вимог статті 101Цивільного кодексу України і внести напередодні торгів надепозитний рахунок суду за місцем виконання гроші в сумі десятипроцентів первісної оцінки будинку.
( Стаття 396 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 397. Порядок проведення торгів
Торги починаються з оцінки, зазначеної в акті опису будинку.Будинок вважається проданим тій особі, яка запропонувала на торгахнайвищу ціну.
Покупець повинен не пізніше п'яти днів з дня торгів повністювнести на депозитний рахунок суду вартість купленого на торгахбудинку.
Сума, внесена покупцем перед початком торгів (стаття 396цього Кодексу), зараховується до купівельної суми, а іншимучасникам торгів ця сума повертається негайно після закінченняторгів.
Якщо покупець не внесе всієї належної з нього суми протягомп'яти днів після торгів, то внесена ним до початку торгів сумайому не повертається і зараховується в доход держави.
Ця сума зараховується в доход держави і в тому разі, колибуде встановлено, що покупець не мав права брати участь у торгахабо допустив інше зловживання своїми правами.
Стаття 398. Акт про прилюдні торги
Про проведені прилюдні торги судовий виконавець складає акт,в якому зазначає: ким, коли і де провадились торги, перелік ікоротку характеристику проданого будинку, найвищу запропоновану наторгах ціну, точне найменування та адресу покупця і суму, внесенуним за куплений будинок. До акта додається список осіб, які бралиучасть у торгах. Після сплати покупцем всієї суми судовийвиконавець видає йому копію затвердженого суддею акта про продажбудинку з прилюдних торгів.
На підставі цієї копії нотаріальна контора видає покупцевісвідоцтво про придбання будинку.
Стаття 399. Умови недійсності прилюдних торгів
Торги визнаються судом недійсними:
1) якщо вони проведені з порушенням встановленого порядкупродажу будинків з торгів;
2) в разі залишення на торгах будинку за особою, яка не малаправа брати участь у торгах;
3) в разі зловживання з боку судового виконавця, стягувачаабо покупця.
Торги вважаються за такі, що не відбулись:
1) коли ніхто не прибуде на торги або прибуде тільки однаособа;
2) коли ніхто з прибулих не зробить надбавки до сумипервісної оцінки;
3) коли по закінченні торгів покупець не заплатить уп'ятиденний строк повністю належної з нього суми (стаття 397 цьогоКодексу).
Стаття 400. Права і обов'язки стягувача, якщо прилюдні
торги не відбулися
Якщо торги не відбулися, судовий виконавець повідомляє про цестягувача. Останній може протягом трьох днів після одержанняповідомлення заявити про залишення будинку за собою по оцінці,зазначеній в опису, та з додержанням вимог статті 101 Цивільногокодексу України.
При наявності кількох стягувачів привілеєве право назалишення за собою будинку, що продається, мають державніпідприємства, установи, організації, а при їх відмові - колгоспи,інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадськіорганізації.
Стягувач, який залишив за собою будинок, повинен вп'ятиденний строк внести на депозитний рахунок районного(міського) суду різницю між сумою оцінки і сумою, що припадає найого частку, з розрахунку сум, належних кожному стягувачеві,складеного з додержанням встановленої черговості задоволенняпретензій.
( Стаття 400 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 401. Повторні прилюдні торги
Якщо торги не відбулися і стягувач не подав заяви прозалишення за ним будинку або, зробивши таку заяву, не внісналежної з нього суми, судовий виконавець призначає повторні торгине раніше ніж через десять днів з часу проведення перших торгів,при цьому будинок може бути переоцінений по ціні не нижчеінвентаризаційної, а при її відсутності - не нижче страховоїоцінки. Про переоцінку і призначення нових торгів судовийвиконавець сповіщає стягувача і боржника.
Стаття 402. Дії судового виконавця при неможливості
продати будинок з повторних прилюдних торгів
Якщо торги двічі не відбулись і стягувач відмовився залишитиза собою будинок, що продається, з будинку знімається арешт, вінповертається боржникові, а виконавчий документ - стягувачеві.
Глава 47
Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток),
пенсію та стипендію боржника
Стаття 403. Порядок проведення стягнення
Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію і стипендіюборжника звертається в разі відсутності у боржника майна абонедостатності цього майна для повного стягнення.
Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії тастипендії громадян провадить адміністрація підприємств, установ іорганізацій на підставі надісланих їм судовим виконавцемвиконавчих документів шляхом відрахувань з належної боржниковізаробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії.
Виконавчі написи про стягнення заборгованості на користьдержавних підприємств, установ, організацій, колгоспів, іншихкооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадськихорганізацій, незалежно від суми стягнення, а також інші виконавчідокументи про стягнення на їх користь з громадян грошових сум, щоне перевищують тієї частини місячної заробітної плати або іншогозаробітку, пенсії чи стипендії боржника, на яку за законом можебути звернене стягнення, надсилаються стягувачами для виконаннябезпосередньо до підприємства, установи, організації за місцемроботи боржника або за місцем одержання пенсії чи стипендії.
Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чинавчання, адміністрація повертає виконавчий документ судовомувиконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чинавчання боржника, якщо воно відоме.
Адміністрація підприємства, установи, організації, щопровадила відрахування аліментів на дітей за рішенням суду абопостановою судді, повинна повідомляти в триденний строк судовоговиконавця за місцем виконання рішення або постанови і особу, якаодержує аліменти, про залишення роботи особою, яка сплачуєаліменти, а також про нове місце її роботи або проживання, якщоце їй відомо. В разі неповідомлення зазначених відомостей знеповажних причин на винних в цьому службових осіб може бутинакладено штраф в порядку і розмірі, встановлених статтею 407цього Кодексу.
При виплаті заробітної плати або іншого заробітку, пенсії,стипендії особі, в паспорті якої органами внутрішніх справзроблено відмітку (запис) про те, що відповідно до рішення судуабо постанови судді ця особа зобов'язана до сплати аліментів,адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана донадходження виконавчого листа провадити відрахування аліментіввідповідно до відмітки (запису) у паспорті в порядку,встановленому для відрахування по виконавчих листах, іповідомляти про це судового виконавця районного (міського) судуданого району (міста); коли адреса особи, на користь якоїстягуються аліменти, невідома, відраховані суми переказуються надепозитний рахунок районного (міського) суду. В разі невиконанняцього обов'язку на винних службових осіб може бути накладеноштраф у порядку і розмірі, встановлених статтею 407 цього Кодексу.
( Стаття 403 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 598-07 від 29.01.68, N 1461-10 від 23.01.81, N 8520-10від 01.03.85 )
Стаття 404. Межі стягнень із заробітної плати боржника
Із сум заробітної плати боржника може бути відраховано повиконавчих документах до повного погашення заборгованості:
1) при стягненні аліментів, відшкодуванні шкоди, заподіяноїкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратоюгодувальника, відшкодуванні збитків, завданих розбоєм ірозкраданням державного, кооперативного, іншого громадського чиособистого майна громадян, - п'ятдесят процентів заробітної платиборжника;
2) по всіх інших видах стягнень, якщо інше не передбаченозаконом, - двадцять процентів.
Коли з заробітної плати боржника провадиться кілька стягнень,загальний розмір усіх стягнень не може перевищувати п'ятдесятипроцентів сум, належних до виплати боржникові.
Обмеження розміру стягнення з заробітної плати боржника,передбачені частинами першою і другою цієї статті, не поширюютьсяпри стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.
Стягнення із заробітку боржника, який відбуває виправніроботи без позбавлення волі за вироком суду, провадиться безурахування стягнень за вироком.
( Стаття 404 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82, N 3546-11 від 10.02.87 )
Стаття 405. Звернення стягнення на інші, крім
заробітної плати, прибутки боржника
Зазначені в статті 404 цього Кодексу правила стягнень іззаробітної плати поширюються і на випадки, коли стягненнязвертається на:
1) доходи за працю в колгоспі;
2) авторську винагороду за твори літератури, науки абомистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який виданоавторське свідоцтво, раціоналізаторську пропозицію та запромисловий зразок;
3) стипендії осіб, які навчаються у вищих, середніхспеціальних та інших учбових закладах;
4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом абоіншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.
Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно дозаконодавства про пенсії.
( Стаття 405 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 406. Суми, на які не може бути звернено стягнення
Стягнення не звертається на суми:
1) вихідної допомоги, виплачуваної при звільненні працівника; 2) компенсації за невикористану відпустку. При стягненніаліментів можна звернути стягнення і на компенсацію заневикористану відпустку, якщо особа, яка сплачує аліменти, призвільненні одержує компенсацію за невикористану протягом кількохроків відпустку;
3) компенсації за амортизацію інструмента, що належитьпрацівникові, та інші компенсації згідно з законодавством пропрацю;
4) суми, що сплачують працівникові у зв'язку з службовимвідрядженням, переводом, прийомом і направленням на роботу доінших місцевостей;
5) премій, що носять одноразовий характер;
6) державної допомоги багатодітним та одиноким матерям;
7) допомоги, що видається при народженні дитини і напохорони, виплачуваної із коштів соціального страхування.
На допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану притимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачуванукасами взаємодопомоги колгоспів, стягнення може бути зверненотільки за рішенням суду або постановою судді про стягненняаліментів і рішенням суду про відшкодування шкоди, заподіяноїкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратоюгодувальника.
( Стаття 406 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82, N 8520-10 від 01.03.85 )
Стаття 407. Відповідальність службових осіб, які провадять
стягнення
Суддя, в районі діяльності якого провадиться стягнення, заподанням судового виконавця або за заявою стягувача може накластиштраф до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян наслужбових осіб відповідних підприємств, установ і організацій зазлісне невиконання вимоги судового виконавця дати відомості прозаробіток чи про відрахування з заробітної плати, за неякісне їївиконання або за ухилення провадити безпосередньо стягнення.
( Стаття 407 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 8627-10 від 20.03.85, Законом N 27/96-ВР від02.02.96 )
Стаття 408. Контроль за правильним і своєчасним стягненням
Судовий виконавець здійснює систематичний контроль заправильним і своєчасним відрахуванням та надісланням відрахованихсум стягувачам.
Особа, з якої за судовим рішенням стягуються аліменти,повинна повідомляти судового виконавця про зміну місця роботи абопроживання. Якщо особа зобов'язана за рішенням суду або постановоюсудді платити аліменти на дітей, то вона повинна в триденнийстрок повідомляти судового виконавця про зміну місця роботи абопроживання, а також про додатковий заробіток (за роботу засумісництвом і т. ін.). В разі неповідомлення з неповажних причинзазначених відомостей на винну в цьому особу, зобов'язану платитиаліменти на дітей, може бути накладено штраф у порядку і розмірі,встановлених статтею 407 цього Кодексу.
Судовий виконавець при надходженні виконавчого листазобов'язаний підрахувати розмір заборгованості по аліментах і пророзрахунки повідомити стягувача і боржника.
При наявності спору питання про розмір заборгованостівирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку,передбаченому статтею 373 цього Кодексу.
( Стаття 408 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 598-07від 29.01.68, N 1461-10 від 23.01.81, N 8520-10 від 01.03.85 )
Глава 48
Стягнення за виконавчими документами з державних
підприємств, установ, організацій, колгоспів,
інших кооперативних організацій, їх об'єднань,
інших громадських організацій
( Назва глави 48 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81 )
Стаття 409. Застосування загальних правил
Виконання рішень відносно державних підприємств, установ,організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їхоб'єднань, інших громадських організацій провадиться за загальнимиправилами цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними вцій главі Кодексу.
( Стаття 409 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 410. Звернення стягнення на грошові суми
Стягнення за виконавчими документами з державних підприємств,установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій,їх об'єднань, інших громадських організацій звертається в першучергу на кошти боржника, що знаходяться в кредитних установах, заправилами, встановленими законодавством України.
( Стаття 410 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 411. Порядок звернення стягнення на грошові суми
Державні, кооперативні та інші громадські організації призверненні стягнення на належні їм грошові суми, що знаходяться вкредитних установах, подають виконавчі документи безпосередньо докредитних установ згідно з правилами, встановленими законодавствомУкраїни.
Умови і порядок відпуску коштів на покриття заборгованостіустанов та інших державних організацій, що знаходяться надержавному бюджеті, якщо цю заборгованість неможливо покрити зарахунок їх кошторису, встановлюються законодавством України.
( Стаття 411 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 412. Звернення стягнення на майно юридичних осіб
При відсутності у юридичних осіб коштів, достатніх дляпокриття заборгованості, стягнення може бути звернено на належнеборжникові (закріплене за ним) майно.
( Стаття 412 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 1897-11 від 11.03.86; Законами N 2857-12 від15.12.92, N 3179-12 від 05.05.93 )
Статті 413-414. ( Статті 413 - 414 виключено на підставі
Закону N 3179-12 від 05.05.93 )
Стаття 415. Реалізація майна
Реалізація майна державних підприємств, установ, організацій,колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, іншихгромадських організацій провадиться в порядку, встановленомузаконодавством України.
( Стаття 415 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 416. Порядок стягнення в разі ліквідації організацій
При ліквідації державного підприємства, установи,організації, колгоспу, іншої кооперативної організації, їхоб'єднання, іншої громадської організації стягнення заборгованостіпровадиться в порядку, встановленому законодавством України.
( Стаття 416 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Глава 49
Виконання рішення, яким відповідача зобов'язано
виконати певні дії
Стаття 417. Акт про невиконання боржником передбаченої
рішенням дії
В разі невиконання боржником у визначений судом строкрішення, за яким боржник зобов'язаний особисто виконати певні дії,крім передачі майна або сплати грошових сум, судовий виконавецьскладає акт про невиконання рішення.
Якщо в рішенні зазначені наслідки його невиконання,передбачені статтею 207 цього Кодексу, то складений актпередається судді за місцем виконання, який постановляє ухвалупро застосування зазначених у рішенні наслідків у зв'язку зневиконанням боржником певних дій.
Якщо в рішенні не зазначені наслідки його невиконання,складений акт передається до суду за місцем виконання, якийвирішує питання про порядок виконання рішення відповідно доправил, викладених у статтях 204 і 366 цього Кодексу.
При невиконанні у встановлений судом строк рішення, щозобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути вчиненітільки боржником (частина друга статті 207 цього Кодексу),складений акт передається судовим виконавцем до суду за місцемвиконання. Питання про невиконання рішення вирішується в судовомузасіданні. Стягувач і боржник повідомляються про час і місцезасідання, проте неявка їх не є перешкодою для розгляду питанняпро невиконання рішення. Суд, встановивши, що рішення боржником невиконано, може накласти на боржника штраф у розмірі до двохнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян і призначити йомуновий строк для виконання рішення. Штраф стягується з боржника вдоход держави.
При повторному і наступних порушеннях боржником встановленихстроків для виконання рішення розмір штрафу, передбачений частиноючетвертою цієї статті, може бути збільшено втричі. Сплата штрафівне звільняє боржника від обов'язку виконати передбачені рішеннямсуду дії.
На ухвали з питань, зазначених у цій статті, може бути поданаскарга, внесено окреме подання.
( Стаття 417 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10від 20.03.85; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 27/96-ВР від02.02.96 )
Стаття 418. Надання стягувачеві права виконати дію за
рахунок боржника
Акт про невиконання рішення суд розглядає в судовомузасіданні з викликом сторін та інших осіб, які брали участь усправі, і постановляє ухвалу про надання стягувачеві правапровести відповідні дії за рахунок боржника з наступним стягненнямз нього понесених стягувачем необхідних витрат або визначає іншийспосіб виконання рішення.
Якщо під час розгляду акта про невиконання рішення виявиться,що стягувач не має коштів для виконання рішення за рахунокборжника, суд за проханням стягувача постановляє ухвалу простягнення з боржника необхідних сум.
Стаття 419. Наслідки невиконання рішення про поновлення
на роботі
В разі затримки адміністрацією підприємства, установи,організації виконання рішення суду про поновлення на роботінезаконно звільненого або переведеного працівника суд, щопостановив рішення, за заявою позивача виносить ухвалу простягнення з підприємства, установи, організації середньогозаробітку або різниці в заробітку за весь час з дня винесеннярішення по день його виконання.
Шкоду, заподіяну виплатою працівникові грошових сум внаслідокневиконання рішення суду, може бути стягнено з службової особи,винної в невиконанні рішення про поновлення на роботі, за позовомпідприємства, установи, організації або вищестоящого в порядкупідлеглості органу, а також з ініціативи суду або за заявоюпрокурора. Розмір присуджуваних у цих випадках з службових осібсум визначається законодавством про працю.
( Стаття 419 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81 )
Глава 50
Поворот виконання
Стаття 420. Порядок вирішення питань про поворот виконання
Питання про поворот виконання вирішує вищестоящий суд, якщовін, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишаєпозов без розгляду, відмовляє у позові повністю або, змінивширішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справуповернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позовівідмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, суд,постановляючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернутивідповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованимрішенням.
В разі неможливості повернути майно в рішенні, ухвалі,постанові суду передбачається відшкодування вартості цього майна врозмірі суми, одержаної від його реалізації.
Стаття 421. Строк подання заяв про поворот виконання
Якщо питання про поворот виконання рішення не було розв'язаносудом при новому розгляді справи або вищестоящим судом, заявавідповідача про повернення стягненого з нього за скасованимрішенням майна розглядається судом першої інстанції, в якомузнаходиться справа. Заяву про поворот виконання можна подати умежах загального строку позовної давності без оплати державноюпошлиною.
Суд розглядає таку заяву в судовому засіданні з викликомсторін і постановляє ухвалу.
На ухвалу суду може бути подано скаргу, внесено окремеподання.
( Стаття 421 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 422. Особливості повороту виконання по окремих
категоріях справ
В разі скасування порядком нагляду або у зв'язку знововиявленими обставинами рішень у справах: про стягнення накористь члена колгоспу оплати за працю в колгоспі, про стягненнявинагороди за використання авторського права, права на відкриття,винахід, на який видано авторське свідоцтво, раціоналізаторськупропозицію і промисловий зразок, про відшкодування шкоди,заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а такожвтратою годувальника, поворот виконання допускається, якщоскасоване рішення було обгрунтовано на повідомлених позивачемнеправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
По аліментних справах, а також по справах про стягненнязаробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудовихправовідносин, поворот виконання не допускається незалежно відтого, яким порядком скасовано рішення, за винятком тих випадків,коли рішення було обгрунтовано на підроблених документах або назавідомо неправдивих відомостях позивача.
( Стаття 422 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1736-08 від 05.06.73, N 1461-10 від 23.01.81,N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 422-1. Поворот виконання в справах про
адміністративне виселення
В разі скасування постанови прокурора про адміністративневиселення після її виконання порушені житлові права громадян,виселених з жилого приміщення, підлягають поновленню відповідно дочинного законодавства України. Спори, що виникли при цьому,підлягають розглядові в суді.
( Кодекс доповнено статтею 422-1 згідно з Указом ПВР N 1897-12 від11.03.86; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Розділ VI
ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН
І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА.
ПОЗОВИ ДО ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ І
РІШЕННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81 )
Стаття 423. Цивільні процесуальні права іноземних громадян,
іноземних підприємств і організацій
Іноземні громадяни мають право звертатись до судів України ікористуються цивільними процесуальними правами нарівні згромадянами України.
Іноземні підприємства і організації мають право звертатись досудів України і користуються цивільними процесуальними правамидля захисту своїх інтересів.
Законодавством України можуть бути встановлені відповідніобмеження щодо громадян, підприємств і організацій тих держав, вяких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальнихправ громадян, підприємств або організацій України.
( Стаття 423 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 424. Цивільні процесуальні права осіб без
громадянства
Особи без громадянства мають право звертатись до судівУкраїни і користуються цивільними процесуальними правами нарівні згромадянами України.
( Стаття 424 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2422-09від 19.08.77; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 424-1. Підсудність судам України цивільних справ
по спорах, в яких беруть участь іноземні
громадяни, особи без громадянства, іноземні
підприємства і організації, а також по спорах,
в яких хоча б одна з сторін проживає за
кордоном
Підсудність судам України цивільних справ по спорах, в якихберуть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземніпідприємства і організації, а також по спорах, в яких хоча б одназ сторін проживає за кордоном, визначається законодавствомУкраїни.
( Кодекс доповнено статтею 424-1 згідно з Указом ПВР N 2422-09 від19.08.77; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 425. Позови до іноземних держав. Дипломатичний
імунітет
Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позовуі звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходитьсяв Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентнихорганів відповідної держави.
Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземнихдержав та інші особи, зазначені у відповідних законах іміжнародних договорах України, підлягають юрисдикції суду Українив цивільних справах лише в межах, що визначаються нормамиміжнародного права або міжнародними договорами України.
В тих випадках, коли в іноземній державі не забезпечуєтьсяУкраїні, її майну або представникам України така ж судованедоторканність, яка, згідно з цією статтею, забезпечуєтьсяіноземним державам, їх майну або представникам іноземних держав вУкраїні, Кабінетом Міністрів України або іншим управомочниморганом може бути приписано щодо цієї держави, її майна абопредставника цієї держави застосування відповідних заходів.
( Стаття 425 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 426. Виконання судових доручень іноземних судів
і звернення судів України з дорученнями до
іноземних судів
Суди України виконують передані їм в установленому порядкудоручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій(вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків,проведення експертизи і огляду на місці тощо), за виняткомвипадків, коли:
1) виконання доручення суперечило б суверенітетові Україниабо загрожувало б безпеці України;
2) виконання доручення не належить до компетенції суду.
Виконання доручень іноземних судів про проведення окремихпроцесуальних дій провадиться на основі законодавства України.
Суди України можуть звертатися до іноземних судів здорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок зносинсудів України з іноземними судами визначається законодавствомУкраїни і міжнародними договорами України.
( Стаття 426 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 427. Виконання в Україні рішень іноземних судів
і арбітражних судів
Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів іарбітражних судів визначається відповідними міжнароднимидоговорами України. Рішення іноземного суду або арбітражного судуможе бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьохроків з моменту набрання рішенням законної сили.
( Стаття 427 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 428. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,ніж ті, що їх містить законодавство України про цивільнесудочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародногодоговору.
( Стаття 428 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 ) ( ст.123 - ст.288 ( 1502-06 ) ( Постатейні матеріали ( 1504-06 ) ( Додатки ( 1505-06 ) )