• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Цивільний процесуальний кодекс України (ст.289 - ст.428)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.07.1963 | Документ не діє
Стаття 341. Обов'язковість вказівок суду, який розглядає
справу в порядку судового нагляду
Вказівки суду, який розглядає справу в порядку судовогонагляду, викладені в ухвалі або постанові, є обов'язковими длясуду, який заново розглядає дану справу. Ці вказівки обов'язкові вмежах, передбачених статтею 319 цього Кодексу.
Суд при розгляді справи в порядку судового нагляду,скасовуючи касаційну ухвалу, не вправі вирішувати напередвисновки, що можуть бути зроблені касаційною інстанцією приповторному розгляді справи.
Стаття 342. Окремі ухвали, постанови суду в порядку
судового нагляду
Розглядаючи справу в порядку судового нагляду, судова колегіяв цивільних справах і військова колегія Верховного Суду України тавійськові суди регіонів, Військово-Морських Сил може постановитиокрему ухвалу, а президія Верховного суду Республіки Крим,обласного, Київського і Севастопольського міських судів та ПленумВерховного Суду України - окрему постанову при наявності підстав,передбачених статтею 320 цього Кодексу.
( Стаття 342 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від24.02.94)
Глава 43
Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
рішень, ухвал і постанов суду, що набрали
законної сили
Стаття 343. Підстави перегляду
Рішення, ухвали і постанови, що набрали законної сили, можутьбути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішень, ухвал і постанов у зв'язку знововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бутивідомі заявникові;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильнийвисновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивістьдокументів або речових доказів, що потягли за собою постановленнянезаконного або необгрунтованого рішення;
3) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,злочинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, абоїх представників чи злочинні діяння суддів, вчинені при розглядіданої справи;
4) скасування рішення, вироку, ухвали або постанови суду чипостанови іншого органу, що стали підставою для постановленняданого рішення, ухвали чи постанови.
Стаття 344. Особи, за заявою яких переглядаються
рішення, ухвали чи постанови
Судові рішення, ухвали чи постанови переглядаються за заявоюсторін, інших осіб, які брали участь у справі, або за поданнямпрокурора.
Стаття 345. Суди, що переглядають рішення, ухвали чи
постанови, та строки подання заяв
Рішення, що набрало законної сили, переглядається у зв'язку знововиявленими обставинами судом, який виніс це рішення. Перегляду зв'язку з нововиявленими обставинами ухвал і постанов касаційноїабо наглядної інстанції, якими змінено рішення суду першоїінстанції чи постановлено нове рішення, провадиться судом, якийзмінив рішення або виніс нове рішення.
Сторони та інші особи, які брали участь у справі (стаття 344цього Кодексу), заяви про перегляд рішень, ухвал та постанов узв'язку з нововиявленими обставинами можуть подавати протягомтрьох місяців з дня встановлення обставини, що стала підставою дляперегляду рішення, ухвали або постанови.
Зазначені строки обчислюються:
1) у випадках, передбачених пунктом 1 статті 343 цьогоКодексу, - з дня відкриття обставин, що мають істотне значення длясправи;
2) у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 статті 343 цьогоКодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набере законноїсили;
3) у випадках, передбачених пунктом 4 статті 343 цьогоКодексу, - з дня набрання вироком, рішенням, ухвалою абопостановою суду законної сили або винесення органом державногоуправління постанови, протилежної за своїм змістом вироку,рішенню, ухвалі або постанові, на яких було обгрунтовано рішення,ухвалу або постанову, що переглядається у зв'язку з нововиявленимиобставинами.
( Стаття 345 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 346. Порядок розгляду заяв та подань;
повноваження суду
Суд розглядає заяву чи подання про перегляд судового рішення,ухвали або постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами всудовому засіданні, повідомивши про день розгляду справи заявниката осіб, які брали участь у справі. Неявка їх не перешкоджаєрозглядові справи.
Суд перевіряє обгрунтованість заяви чи подання; при наявностіпередбачених законом підстав постановляє ухвалу про задоволеннязаяви або подання про перегляд рішення, ухвали чи постанови,скасовує рішення, ухвалу чи постанову. Після скасування рішення,ухвали або постанови справа розглядається судом за правилами,встановленими цим Кодексом.
При необгрунтованості заяви або подання суд відхиляє їх.
Стаття 347. Оскарження ухвали суду
Ухвала суду про задоволення заяви чи подання про переглядрішення, ухвали або постанови суду в зв'язку з нововиявленимиобставинами оскарженню не підлягає
Ухвала суду про відхилення заяви або подання про переглядрішення, ухвали чи постанови у зв'язку з нововиявленимиобставинами може бути оскаржена, на неї може бути внесено окремеподання прокурора.
( Стаття 347 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Розділ V
ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Глава 44
Загальні положення
Стаття 348. Постанови судів та інших органів, що
підлягають виконанню
За правилами, викладеними в цьому розділі Кодексу, підлягаютьвиконанню:
1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, атакож постанови суддів про стягнення аліментів;
2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах вчастині майнових стягнень;
3) постанови судді або суду в частині майнових стягнень усправах про адміністративні правопорушення;
4) мирові угоди, затверджені судом;
4-1) постанови прокурора про виселення в адміністративномупорядку громадян, які самоправно зайняли жиле приміщення абопроживають у будинках, що загрожують обвалом;
5) виконавчі написи нотаріусів;
6) рішення арбітражного суду в передбачених законом випадках; 6-1) рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду іМорської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палатіУкраїни, арбітражів (третейських судів), спеціально утворюванихдля розгляду окремих справ;
7) ( Пункт 7 виключено на підставі Закону N 2857-12 від
15.12.92 )
8) не оплачені в строк платіжні вимоги, акцептованіплатником;
9) рішення товариських судів про майнові стягнення;
10) рішення третейських судів;
11) рішення комісій по трудових спорах;
12) постанови профспілкових комітетів підприємств, установ,організацій по спорах про відшкодування шкоди, заподіяноїкаліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника;
13) постанови адміністративних органів або службових осіб,яким законом надано право провадити стягнення з громадян убезспірному порядку;
14) рішення виконавчих комітетів районних, міських, районниху містах Рад народних депутатів про примусовий продаж другогобудинку, що належить громадянинові на праві особистої власності;
15) рішення виконавчих комітетів міських, селищних ісільських Рад народних депутатів про стягнення з державнихпідприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативнихорганізацій, їх об'єднань, інших громадських організацій шкоди запотрави посівів і пошкодження насаджень;
16) рішення іноземних судів у передбачених законом випадках; 17) постанови комісії в справах неповнолітніх щодо грошовихстягнень;
18) рішення державних органів, прийняті з питань володіння ікористування культовими будівлями та майном;
19) рішення комісій Рад народних депутатів з питаньпоновлення прав реабілітованих;
20) рішення Антимонопольного комітету України та йоготериторіальних відділень у передбачених законодавчими актамивипадках.
Судові рішення виконуються після того, як вони набрализаконної сили, за винятком випадків негайного їх виконання (статті217 і 218 цього Кодексу).
( Стаття 348 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81, N 2934-10 від 11.01.82,N 7194-10 від 22.06.84, N 8520-10 від 01.03.85, N 1897-11 від11.03.86, N 5207-11 від 11.01.88; Законами N 2295-12 від 23.04.92,N 2857-12 від 15.12.92, N 287/94-ВР від 14.12.94, N 68/95-ВР від15.02.95, N 82/95-ВР від 02.03.95 )
Стаття 349. Виконавчі документи
Виконавчими документами є:
1) виконавчі листи;
2) виконавчі написи нотаріусів;
3) накази арбітражного суду, рішення Міжнародногокомерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії приТоргово-промисловій палаті України;
4) посвідчення комісій по трудових спорах підприємств,установ, організацій;
5) ( Пункт 5 виключено на підставі Закону N 2857-12 від
15.12.92 )
6) інші рішення і постанови, передбачені статтею 348 цьогоКодексу.
( Стаття 349 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 7194-10 від 22.06.84, N 5207-11 від 11.01.88; ЗаконамиN 2857-12 від 15.12.92, N 287/94-ВР від 14.12.94, N 68/95-ВР від15.02.95 )
Стаття 350. Органи виконання
Виконання судових рішень та інших постанов і рішень,перелічених у статті 348 цього Кодексу, покладається на судовихвиконавців.
Судовий виконавець зобов'язаний з власної ініціативи вживативсіх законних заходів до більш швидкого і реального виконаннярішення та активно допомагати сторонам у захисті їх прав тазаконних інтересів.
Стаття 351. Участь громадськості в стадії виконання
судових рішень
Представники громадських організацій і трудових колективівможуть залучатись суддею та судовим виконавцем до участі в стадіївиконання судових рішень, якщо це викликається державним абогромадським інтересом і може сприяти більш швидкому і правильномувиконанню судового рішення.
До участі у виконанні судових рішень представникигромадськості допускаються при наявності у них відповіднихповноважень.
Представники громадськості вправі знайомитися з матеріаламивиконавчого провадження і бути присутніми при проведенні судовимвиконавцем виконавчих дій.
( Стаття 351 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 352. Обов'язковість вимог судового виконавця
Вимоги судового виконавця по виконанню судових рішень єобов'язковими для всіх державних підприємств, установ,організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їхоб'єднань, інших громадських організацій, службових осіб ігромадян на всій території України.
( Стаття 352 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 353. Місце виконання
Виконання здійснює судовий виконавець того суду, в районідіяльності якого знаходиться майно боржника або боржник постійнопроживає чи працює.
Примусове виконання постанови прокурора про адміністративневиселення провадиться судовим виконавцем суду за місцемзнаходження будинку, з якого здійснюється виселення.
Якщо боржником є юридична особа, то виконання рішенняпровадиться за місцем знаходження її органу або майна.
За розпорядженням начальника управління юстиції виконавчогокомітету обласної, Київської міської Ради народних депутатівсудовий виконавець провадить виконавчі дії відповідно в межахобласті, міста Києва.
( Стаття 353 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 52-09від 18.07.75, N 1461-10 від 23.01.81, N 1897-11 від 11.03.86,N 9166-11 від 04.05.90 )
Стаття 354. Видача виконавчого документа
По кожному рішенню, яке набрало законної сили, видається одинвиконавчий лист. Коли на підставі постановленого рішення належитьпередати майно, що є в кількох місцях, або коли рішенняпостановлено на користь кількох позивачів чи проти кількохвідповідачів, суд має право на заяву стягувачів видати кількавиконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення згаданимлистом треба виконати.
У справах про стягнення аліментів, у разі виплати допомоги нанеповнолітніх дітей у період розшуку їх батьків, суддя на підставіподання судового виконавця про заборгованість по аліментах, щосклалася, виносить ухвалу про видачу виконавчого листа настягнення з боржника сум виплаченої допомоги з нарахуваннямустановлених законодавством десяти процентів на ці суми.
За заявою органу внутрішніх справ суддя виносить ухвалу провидачу виконавчого листа на стягнення з боржника витрат по йогорозшуку.
( Стаття 354 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10від 20.03.85 )
Стаття 355. Зміст виконавчого листа
У виконавчому листі зазначається:
1) найменування суду, який видав виконавчий лист;
2) справа, по якій виданий виконавчий лист;
3) час постановлення рішення;
4) резолютивна частина рішення (дослівно);
5) час набрання рішенням законної сили;
6) час видачі виконавчого листа;
7) повне найменування стягувача, боржника та їх адреси.
Зміст інших виконавчих документів визначається відповіднимизаконами.
Стаття 356. Пред'явлення виконавчого документа до виконання
Судовий виконавець починає виконавчі дії на усну або письмовузаяву стягувача, прокурора, осіб, які мають право звертатись досуду з заявами на захист прав та охоронюваних законом інтересівінших осіб (пункт 3 статті 5 цього Кодексу), органівАнтимонопольного комітету України на підставі належно виданихвиконавчих документів.
По справах про стягнення аліментів, про відшкодуваннязбитків, завданих злочином, про відшкодування шкоди, заподіяноїкаліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника,про стягнення грошових сум з службових осіб, винних у незаконномузвільненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішеннясуду про поновлення на роботі, про конфіскацію майна, а також простягнення сум до державного бюджету виконавчий лист передаєтьсясудом безпосередньо судовому виконавцеві для виконання, про щоповідомляється відповідно фінансовий орган чи стягувач.
За проханням стягувача суд може і по інших справах передативиконавчий лист безпосередньо судовому виконавцеві для виконання.
( Стаття 356 із змінами, внесеними згідно з Указами N 1461-10 від23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82; Законами N 2857-12 від 15.12.92,N 82/95-ВР від 02.03.95 )
Стаття 357. Видача дубліката виконавчого листа
Замість загубленого оригіналу виконавчого листа суд, якийпостановив рішення, має право видати дублікат. Заява про видачудубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін ізаінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою длявирішення питання про видачу дубліката. На ухвалу суду в питаннівидачі дубліката може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Стаття 357 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 358. Відповідальність службової особи за втрату
виконавчого документа
На службову особу, винну у втраті виконавчого документа, судза поданням судового виконавця вправі накласти штраф у сумі доодного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, якщо в діяхслужбової особи немає ознак злочину.
( Стаття 358 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8027-10від 20.03.85, Законом N 27/96-ВР від 02.02.96 )
Стаття 359. Строки пред'явлення рішень до виконання
Рішення суду в справі, в якій хоч би однією з сторін єгромадянин, може бути пред'явлено для примусового виконанняпротягом трьох років з моменту набрання ним законної сили, а вусіх інших справах - протягом одного року.
Строки пред'явлення до виконання постанов інших органіввстановлюються відповідним законодавством.
Рішення про стягнення періодичних платежів можуть бутипред'явлені до виконання протягом всього періоду, на якийприсуджені ці платежі. За час, який передує пред'явленню рішеннядо виконання, періодичні платежі стягуються в межах строків,встановлених у цій статті.
Строк давності переривається пред'явленням виконавчогодокумента до виконання, якщо законодавством не встановлено інше, атакож частковим виконанням рішення, якщо одна або обидві сторонипо справі є громадяни.
Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчоголиста або виконавчого напису до виконання з причин, визнанихсудом поважними, пропущений строк може бути поновлено, якщо іншене встановлено законодавством.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду,який постановив рішення, або до суду за місцем виконання ірозглядається в судовому засіданні з повідомленням осіб, якіберуть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою длявирішення питання про поновлення пропущеного строку. На ухвалусуду в питанні поновлення строку може бути подано скаргу, внесеноокреме подання.(Стаття 359 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3764-08від 25.04.75; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 360. Відвід судового виконавця
Судовий виконавець не може брати участі у виконанні рішення,якщо він, його дружина, а також близькі родичі заінтересовані увиконанні цього рішення або якщо він є близьким родичем абоперебуває з однією з сторін чи третьою особою в особливихстосунках, що може вплинути на об'єктивність виконання.
При наявності зазначених обставин судовий виконавецьзобов'язаний заявити судові про самовідвід. В разі відсутностітакої заяви судовий виконавець може бути відведений з тих жепідстав за заявою сторін або за ініціативою судді чи головирайонного (міського) суду.
Заяви про відвід судового виконавця подаються до суду, приякому перебуває судовий виконавець, і вирішуються головоюрайонного (міського) суду або суддею, якому судовий виконавецьпідконтрольний, про що постановляється ухвала. В разі відводусудового виконавця виконавчий лист передається іншому судовомувиконавцеві того ж суду або надсилається для виконання до іншогорайонного (міського) суду.
На ухвалу судді, якою відмовлено у відводі судовоговиконавця, може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Стаття 360 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 361. Добровільне виконання судових рішень
Судовий виконавець, починаючи виконувати рішення, надсилаєборжникові повістку про добровільне виконання.
Коли боржник брав участь у справі особисто або черезпредставника, повістку про виконання можна протягом місяця з дняпостановлення рішення надіслати боржникові на адресу, що є в суді,і її вважають врученою, навіть коли боржник і не перебуває уцьому місці.
Коли місце проживання або місце роботи боржника невідомі іповістку вручити не можна, стягувач має право просити суд замісцем виконання призначити офіціального представника боржника.
Якщо в судовому рішенні не встановлено строку виконання,судовий виконавець одночасно з врученням або надісланнямборжникові повістки визначає йому для добровільного виконання такістроки: в справах про виселення громадян з жилих приміщень -десять днів, в інших справах - не більше п'яти днів.
У тих випадках, коли є підстава вважати, що боржник можеприховати майно, судовий виконавець вправі одночасно з особистимврученням повістки описати майно боржника і накласти на ньогоарешт.
У справах про стягнення сум на відшкодування збитків,заподіяних розкраданням і нестачами державного, кооперативного чиіншого громадського майна, вирішених у кримінальному порядку,судовий виконавець повинен одночасно з врученням повістки описатимайно, накласти на нього арешт і в необхідних випадках передатиописане майно на зберігання іншим особам.
( Стаття 361 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 362. Заходи примусового виконання
Судовий виконавець приступає до примусового виконання, якщоборжник не виконає добровільно судового рішення у встановленийстрок.
Заходами примусового виконання є:
1) звернення стягнення на майно боржника накладенням арешту іпродажем майна;
2) звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, щознаходяться в інших осіб;
3) звернення стягнення на заробітну плату або іншийзаробіток, пенсію і стипендію боржника;
4) вилучення у боржника і передача стягувачеві певнихпредметів, зазначених у рішенні суду;
5) інші заходи, передбачені рішенням суду.
Перелічених заходів примусового виконання судовий виконавецьповинен вжити не пізніше десяти днів з дня закінчення строку надобровільне виконання. Примусове виконання постанови прокурора провиселення в адміністративному порядку провадиться судовимвиконавцем після закінчення семи днів з дня її врученнягромадянам, яких виселяють з жилого приміщення, а у випадках, щоне терплять зволікання, постанова виконується негайно.
При проведенні виконавчих дій судовий виконавець може, колице потрібно для проведення стягнення, оглянути всі приміщення, якізаймає боржник.
В разі відмови боржника допустити судового виконавця вприміщення, судовий виконавець, коли це необхідно, запрошуєпредставника міліції або представника виконавчого комітетуселищної, сільської Ради народних депутатів, а також понятого, уприсутності яких відкриває приміщення.
Якщо при виконанні рішення судовому виконавцеві вчинено опір,судовий виконавець у присутності понятих складає про це акт і дляусунення перешкод звертається за допомогою до органів внутрішніхсправ. Складений судовим виконавцем акт передається судді длявирішення питання про відповідальність осіб, які вчинили опірсудовому виконавцеві.
При проведенні виконавчих дій судовому виконавцевікатегорично забороняється в будь-якій формі посягати на особистусвободу і гідність боржника.
( Стаття 362 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 1897-11 від 11.03.86 )
Стаття 363. Час виконання
Судовий виконавець провадить виконавчі дії в робочі дні нераніше восьмої години ранку і не пізніше двадцять другої годинивечора. Проведення виконавчих дій у нічний час або в неробочі днідопускається лише у невідкладних випадках з дозволу судді тогосуду, в районі якого провадиться виконання.
Стаття 364. Права і обов'язки сторін
Судовий виконавець, приступаючи до примусового виконання,зобов'язаний роз'яснити сторонам їх процесуальні права іобов'язки.
Стягувач і боржник мають право бути присутніми особисто припроведенні виконавчих дій або уповноважити для цього своїхпредставників, знайомитися з усіма матеріалами виконавчогопровадження, одержувати довідки про хід виконання, укладати мировіугоди, оспорювати належність майна і його оцінку, оскаржувати діїсудового виконавця.
Стягувач має право відмовитись від примусового виконання,зменшити розмір стягнення, надати боржникові відстрочку аборозстрочку виконання.
Суд вправі перевірити й не прийняти відмови стягувача відпримусового виконання, якщо ця дія суперечить закону або порушуєчиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Стаття 365. Мирова угода в процесі виконання
Мирова угода, укладена між сторонами в процесі виконаннясудового рішення, подається в письмовій формі судовомувиконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до судуза місцем виконання рішення на затвердження. Про затвердженнямирової угоди суд постановляє ухвалу відповідно до правил статті179 цього Кодексу.
Стаття 366. Відстрочка і розстрочка виконання рішення
Судовий виконавець може відстрочити або розстрочити виконаннярішення не інакше як за ухвалою суду.
При наявності обставин, що утруднюють виконання рішення(хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженогомайна в натурі, стихійне лихо та ін.), за повідомленням судовоговиконавця або за заявою боржника районний (міський) суд розглядаєце питання в судовому засіданні з викликом сторін і у винятковихвипадках, залежно від обставин справи, може відстрочити аборозстрочити виконання рішення або дати вказівки судовомувиконавцеві про зміну способу та порядку виконання.
На ухвалу районного (міського) суду про відстрочку аборозстрочку виконання рішення може бути подано скаргу, внесеноокреме подання.
При наявності поважних причин за заявою заінтересованих осібабо судового виконавця прокурор, який виніс постанову провиселення в адміністративному порядку, а також вищестоящийпрокурор має право відстрочити примусове виконання постанови.
( Стаття 366 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 1897-11 від 11.03.86; Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 367. Обов'язок судді зупинити виконання рішення
Суддя зобов'язаний зупинити виконання рішення у випадках:
1) смерті боржника або припинення існування юридичної особипо вимогах, за якими закон допускає правонаступництво;
2) втрати боржником дієздатності;
3) перебування боржника в діючій частині Збройних Сил Україничи прохання стягувача, який перебуває в діючій частині ЗбройнихСил України;
4) оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса (пункт5 статті 152 цього Кодексу);
5) пред'явлення позову про виключення майна з опису (пункт 4статті 152 цього Кодексу);
6) подачі скарги на дії адміністративних органів (стаття 244цього Кодексу);
7) за постановою службових осіб, яким законодавством наданоправо зупиняти виконання рішення.
( Стаття 367 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 368. Право судді зупинити виконання рішення
Суддя може зупинити виконання рішення у випадках:
1) прохання боржника, який перебуває в складі Збройних СилУкраїни чи залучений до виконання будь-якого державного обов'язку;
2) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;
3) перебування боржника в лікувальному закладі;
4) подачі скарги на дії судового виконавця (стаття 373 цьогоКодексу);
5) розшуку боржника.
( Стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 369. Строки зупинення виконавчого провадження
Виконавче провадження зупиняється:
1) у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 статті 367 цьогоКодексу, - до визначення правонаступника боржника або призначенняпредставника недієздатному боржникові;
2) у випадках, передбачених пунктом 3 статті 367 і пунктами1, 2 і 3 статті 368 цього Кодексу, - до припинення перебуваннястягувача або боржника в складі Збройних Сил України, дозакінчення виконання боржником державного обов'язку, до поверненняз службового відрядження, виписки з лікувального закладу;
3) у випадках, передбачених пунктом 5 статті 368 цьогоКодексу, - на час розшуку боржника;
4) у випадках, передбачених пунктами 4, 5 і 6 статті 367 тапунктом 4 статті 368 цього Кодексу, - до набрання законної силирішенням або ухвалою суду про відмову в задоволенні позову чискарги;
5) у випадках, передбачених пунктом 7 статті 367 цьогоКодексу, - до закінчення провадження в порядку нагляду чи дорозпорядження відповідної службової особи про скасуваннязупинення.
Виконавче провадження поновлюється за заявою стягувача або зініціативи судді після усунення обставин, що викликали йогозупинення.
( Стаття 369 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 370. Припинення виконання рішення
Виконання рішення припиняється у випадках:
1) прийняття судом письмової відмови стягувача від стягнення; 2) скасування актів, що були підставою виконання;
3) затвердження судом мирової угоди між боржником істягувачем;
4) смерті стягувача або боржника, якщо передбачені рішеннямправа або обов'язки не переходять до правонаступника померлого;
5) закінчення зазначеного законом строку давності.
На ухвалу судді про припинення виконання може бути поданоскаргу, внесено окреме подання.
В разі припинення виконання всі вжиті судовим виконавцемзаходи по примусовому виконанню (опис майна, арешт майна тощо)відміняються, а виконавчий документ повертається стягувачеві знаписом про виконання або з зазначенням обставин, з яких рішенняне може бути виконано. Припинене виконавче провадження не можебути розпочато знову.
( Стаття 370 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 371. Повернення виконавчих документів стягувачеві
Виконавчий документ, за яким стягнення не провадилось абопроведено частково, повертається стягувачеві:
1) за заявою стягувача;
2) якщо у боржника відсутнє майно або доходи, на які можебути звернено стягнення;
3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника,не реалізоване при виконанні рішення (стаття 388 цього Кодексу),або одержати вилучені у боржника певні предмети, зазначені урішенні суду;
4) якщо за вказаною стягувачем адресою боржник не проживаєабо не працює чи не знаходиться його майно, за винятком випадків,передбачених статтею 97 цього Кодексу.
У випадках, передбачених в пунктах 2, 3 і 4 цієї статті,судовий виконавець складає акт, що його перевіряє і затверджуєсуддя, постановляючи про це відповідну ухвалу.
Повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляєйого права знову пред'явити цей документ до виконання в межахстроків, передбачених статтею 359 цього Кодексу.
Стаття 372. Витрати, пов'язані з виконанням рішення
За проведення дій по виконанню судових рішень плата нестягується.
Витрати на зберігання і перевезення майна, на оплатуекспертів, комісійних, командировочних і проїзду судовоговиконавця до місця виконання провадяться за кошторисом суду, приякому перебуває судовий виконавець.
Особи, виселювані з самоуправно зайнятих жилих приміщень,відшкодовують фактичні витрати, пов'язані з виселенням. Виселенняосіб з будинків (жилих приміщень), що загрожують обвалом,провадиться за рахунок відповідних житлових органів виконавчихкомітетів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ,організацій.
Витрати, зазначені в частинах другій і третій цієї статті,стягуються з боржника у доход держави за ухвалою судді незалежновід стягнення з нього майна чи грошових сум за рішенням суду.
На ухвалу судді може бути подано скаргу, внесено окремеподання.
( Стаття 372 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1897-11від 11.03.85; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 373. Контроль за виконанням рішень і оскарження
дій судового виконавця
Контроль за правильним і своєчасним виконанням судових рішеньздійснює суддя того суду, при якому знаходиться судовийвиконавець.
Скарги на процесуальні дії судового виконавця по виконаннюрішення або відмову у вчиненні таких дій можуть бути поданістягувачем чи боржником протягом п'яти днів з дня вчиненняоскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам, неповідомленим про час і місце виконання дії, стало про неї відомо.
Скарги на процесуальні дії судового виконавця розглядаються всудовому засіданні. Стягувач і боржник повідомляються про час імісце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розглядові скарги.
На ухвалу районного (міського) суду може бути подано скаргу,внесено окреме подання.
( Стаття 373 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Стаття 374. Черговість задоволення вимог
Із сум, стягнутих судовим виконавцем з боржника, в першучергу покриваються витрати по виконанню, а решта суми надходить назадоволення вимог стягувачів. Сума, що залишилась післязадоволення всіх вимог, повертається боржникові.
Суми, стягнуті з боржника і належні до перерахуваннястягувачам, зараховуються судовим виконавцем на депозитний рахуноксуду, а потім видаються або перераховуються в установленомупорядку.
Суми, належні до зарахування в доход держави, вносятьсясудовим виконавцем безпосередньо у відповідні установиНаціонального банку України.
Суми, стягнуті на користь осіб, які проживають за кордоном,перераховуються стягувачеві в установленому порядку.
При недостатності стягненої з боржника суми для задоволеннявсіх вимог за виконавчими документами ця сума розподіляється міжстягувачами в такій черговості:
у першу чергу задовольняються:
забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартостізаставленого майна;
у другу чергу задовольняються:
1) вимоги про стягнення аліментів;
2) вимоги робітників і службовців, що випливають з трудовихправовідносин;
3) вимоги членів колгоспів, зв'язані з їх працею в колгоспі; 4) вимоги про оплату поданої адвокатом юридичної допомоги;
5) вимоги про виплату винагороди за використання творів угалузі науки, літератури і мистецтва, а також об'єктів праваінтелектуальної власності, на які видано охоронні документи;
6) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом абоіншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратоюгодувальника.
Після повного задоволення зазначених вимог задовольняютьсявимоги по соціальному страхуванню і вимоги громадян провідшкодування шкоди, заподіяної їх майну злочином абоадміністративним правопорушенням;
у третю чергу задовольняються:
1) вимоги по податках і неподаткових платежах до бюджету;
2) вимоги органів державного страхування по обов'язковомустрахуванню;
3) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної злочином абоадміністративним правопорушенням державним підприємствам,установам, організаціям, колгоспам, іншим кооперативниморганізаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям;
у четверту чергу задовольняються:
не забезпечені заставою вимоги державних підприємств,установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій,їх об'єднань, інших громадських організацій;
у п'яту чергу задовольняються:
всі інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повногопогашення вимог попередньої черги.
При недостатності стягненої суми для повного задоволення всіхвимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорціональноналежній кожному стягувачеві сумі.
( Стаття 374 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3179-12 від05.05.93, N 75/95-ВР від 28.02.95 )
Стаття 375. Правила про привілеєве задоволення вимог
про стягнення
Законодавством України можуть встановлюватись правила пропривілеєве задоволення вимог про стягнення, зв'язаних з діяльністюорганізацій залізничного, морського, річкового, повітряноготранспорту, зв'язку та кредитних установ.
Законодавством України можуть в окремих випадкахвстановлюватись правила про привілеєве задоволення інших вимог.
( Стаття 375 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-10від 11.01.82; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 376. Черговість задоволення вимог про стягнення
з рахунків у кредитних установах
Черговість задоволення вимог про стягнення з рахунків, щовідкриваються в кредитних установах державним підприємствам,установам, організаціям, колгоспам, іншим кооперативниморганізаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям,встановлюється законодавством України.
( Стаття 376 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82, N 5095-11 від 24.12.87;Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 377. Черговість виконання вироку в частині
конфіскації майна
Реалізація майна боржника при виконанні вироку суду в частиніконфіскації майна провадиться після задоволення всіх пред'явленихдо боржника вимог, що виникли до накладення органами попередньогослідства чи судами арешту на майно засудженого.
( Стаття 377 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81 )
Стаття 378. Розрахунок, що його складає судовий виконавець
При наявності кількох стягувачів і недостатності стягненої зборжника суми для повного задоволення всіх вимог судовийвиконавець зобов'язаний скласти відповідно до встановленоїчерговості і пропорціональності розрахунок розподілу коштів міжстягувачами.
Якщо протягом трьох днів з дня складення розрахунку ненадійде заперечень з боку стягувачів або з боку боржника, судовийвиконавець видає всім стягувачам гроші за розрахунком. В разізаперечень судовий виконавець подає розрахунок судді назатвердження.
На ухвалу судді про затвердження або зміну розрахунку можебути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Стаття 378 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від15.12.92 )
Глава 45
Звернення стягнення на майно громадян
Стаття 379. Способи звернення стягнення на майно
Стягнення провадиться шляхом опису майна боржника,опечатування і продажу його.
Стягнення звертається як на особисте майно боржника, так і найого частку в спільній власності, в спільній власності подружжя, атак само в майні колгоспного двору або господарства громадян, якізаймаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільськомугосподарстві.
Частка боржника у спільній власності подружжя або в майніколгоспного двору чи господарства громадян, які займаютьсяіндивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві, вразі недостатності особистого майна боржника для покриття боргу,визначається судом у судовому засіданні за поданням судовоговиконавця з викликом боржника, другого з подружжя або представникадвору чи господарства.
На ухвалу районного (міського) суду може бути подано скаргу,внесено окреме подання.
Забороняється звертати стягнення на майно громадян згідно зпереліком, зазначеним у додатку N 1 ( 1505-06 ) до цього Кодексу.
( Стаття 379 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 380. Звернення стягнення на спільне майно
Стягнення відшкодування за шкоду, заподіяну злочином, можебути звернено також на майно, що є спільною власністю подружжя абоспільною (сумісною) власністю інших громадян, коли вироком суду вкримінальній справі встановлено, що це майно було придбано накошти, здобуті злочинним шляхом.
( Стаття 380 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 381. Опис майна боржника
Опис майна провадиться судовим виконавцем у присутностіборжника і двох понятих. В разі відсутності боржника опис майнапровадиться в присутності будь-кого з повнолітніх членів сім'їборжника, а при відсутності таких членів сім'ї - з участюпредставника управління будинками або представника виконавчогокомітету місцевої Ради народних депутатів.