Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення

У разі необхідності реєстр може бути доповнений додатковими даними та/або винесений в окремий додаток до акта перевірки.

3.1.4. Рекомендації щодо підпункту 3.1.4 "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток"

Результати проведеної перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток відображаються в акті перевірки аналогічно підпункту 3.1.1 цих Методичних рекомендацій.

Наводяться зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум об'єкта оподаткування, прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо, встановлені відхилення. Також зазначаються звітні періоди, типи поданих декларацій (основна, уточнююча), дата подання до ОДПС та реєстраційний номер.

При цьому, у разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування "звичайної ціни", додатково зазначається сума встановленого заниження податкового зобов'язання у зв'язку із незастосуванням (неправильним застосуванням) "звичайних цін".

У разі наявності у суб'єкта господарювання, який перевіряється, філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, які консолідовано сплачують податок, в акті перевірки зазначаються зведені дані щодо наданих головному підприємству та встановлених у ході проведення перевірки сум об'єкта оподаткування, прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо в розрізі кожного такого підрозділу.

У разі встановлення заниження (завищення) об'єкта оподаткування, (прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо) внаслідок порушень, пов'язаних з обчисленням валових доходів (валових витрат, амортизаційних відрахувань), які знайшли відображення у пп. 3.1.1 - 3.1.3 акта перевірки, з метою виключення повторного відображення змісту порушення у пп. 3.1.4 допускається посилання на відповідний розділ акта перевірки.

При встановленні порушень в обчисленні оподатковуваного прибутку (від'ємного значення об'єкта оподаткування), які не пов'язані з визначенням валового доходу (валових витрат, амортизаційних відрахувань) та які не знайшли свого відображення у відповідних розділах акта перевірки, у п. 3.1.4 акта перевірки наводиться зміст порушення, звітний період фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, в якому порушення здійснено, первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність зазначених фактів, кореспонденція рахунків, посадові особи суб'єкта господарювання, що були відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у періоді вчинення порушення (з урахуванням термінів перебування їх на займаній посаді).

У разі, якщо суб'єкт господарювання декларує від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або незначні прибутки, зазначити відповідні періоди та суми задекларованого об'єкта оподаткування, а також стисло зазначити причини збитковості та/або малоприбутковості діяльності суб'єкта господарювання згідно пояснень посадових осіб суб'єкта господарювання та/або встановлених при проведенні перевірки.

У разі застосування суб'єктом господарювання податкових пільг та якщо перевіркою даного питання встановлено порушення їх застосування, в акті перевірки зазначається інформація про загальну суму неправомірно (необґрунтовано) використаних пільг з податку на прибуток за перевірений період та у розрізі податкових періодів.

При цьому також зазначається інформація щодо коду задекларованої пільги відповідно до Довідника пільг, статті нормативно-правових актів, якими дана пільга передбачена, зміст порушення та не виконані суб'єктом господарювання вимоги, передбачені конкретними пунктами та статтями нормативно-правових актів, посадові особи, відповідальні за допущені порушення.

У разі встановлення порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в акті перевірки зазначається інформація щодо податкових періодів та загальної суми узгодженого податкового зобов'язання із затримкою сплати до 30 календарних днів, від 31 до 90 календарних днів та при затримці сплати більше 90 календарних днів.

У разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, в акті перевірки зазначається такий перелік документів. У разі необхідності такий перелік наводиться в додатку до акта перевірки.

У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта.

Факт відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів також відображається в акті.

Також як додатки до першого примірника акта перевірки, що залишається в органі ДПС, наводяться встановлені схеми впливу нетипових, сумнівних, значних та збиткових господарських операцій на податкові зобов'язання суб'єкта господарювання.

За необхідності у підпункті 3.1.4 акта перевірки також наводяться інші обставини, які вплинули на результати господарської діяльності суб'єкта господарювання та податкові зобов'язання суб'єкта господарювання (технологічний процес виробництва, транспортування продукції, укладені кредитні угоди, угоди страхування (перестрахування) та інше).

3.2. Рекомендації щодо пунктів 3.2 "Податок на додану вартість", 3.3 "Акцизний збір", 3.4 "Оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності", 3.5 "Дотримання вимог іншого податкового законодавства"

Результати проведеної перевірки повноти декларування і своєчасності сплати податків відображається в акті перевірки аналогічно підпункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому зазначаються додаткові дані з таких питань:

3.2.1. У разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування "звичайної ціни", у відповідному пункті перевіреного питання окремо зазначається сума встановленого заниження податкового зобов'язання у зв'язку із незастосуванням (неправильним застосуванням) "звичайних цін".

3.2.2. У разі, якщо при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість) опрацьовуються відхилення між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту по податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів, встановлених програмним продуктом "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", які передані підрозділом оподаткування юридичних осіб службовою запискою до підрозділу податкового контролю юридичних осіб відповідно до вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість", результати такого опрацювання в обов'язковому порядку зазначаються в додатку до акта перевірки в розрізі податкових періодів та контрагентів за встановленою формою згідно з додатком 6 до зразка форми акта перевірки та додаються лише до першого примірника акта перевірки. Додаток 6 до зразка форми акта перевірки складається після введення в промислову експлуатацію відповідного програмного забезпечення, яке забезпечить можливість введення до АС "Аудит" відповідної інформації про результати проведеного опрацювання зазначених відхилень.

При цьому, результати опрацювання виявлених у Системі розбіжностей повинні узгоджуватись із відповідними розділами акта перевірки та висновками перевірки. Наприклад, якщо при проведенні опрацювання виявлених у Системі розбіжностей встановлено заниження суб'єктом господарювання задекларованого податкового зобов'язання по певному контрагенту за певний звітний період, то й у відповідному (их) розділі (ах) акта перевірки має бути відображено опис встановленого порушення податкового законодавства.

3.2.3. Якщо у періоді, за який проводилась планова виїзна перевірка, суб'єктом господарювання в декларації з податку на додану вартість за останній перевірений податковий період у рядку 24 декларації з ПДВ "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" відображена сума від'ємного значення ПДВ, то у додаток до акта перевірки виноситься інформація про проведену перевірку показників додатка 2 до такої декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за формою згідно з додатком 3 до зразка форми акта перевірки.

3.2.4. У разі, якщо при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість) встановлено порушення пп. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо визначення податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах (послугах), які частково використовуються в оподатковуваних операціях, частково ні, у акті перевірки доцільно наводити відповідний розрахунок сум податку, що відноситься/не відноситься до податкового кредиту. У разі необхідності, зазначений розрахунок може бути винесено у додаток до акта перевірки.

3.2.5. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, які протягом періоду, що перевірявся, застосовували спеціальні режими оподаткування, встановлені п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" додатково зазначаються:

а) у платників ПДВ - сільськогосподарських товаровиробників:

наявність права на застосування спеціального режиму оподаткування (визначити відсоток продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік від загальної суми валового доходу), а для новоствореного підприємства - відсоток визначається виходячи із загальної суми валового доходу за даними звітного періоду поточного року;

наявність земель у постійному чи тимчасовому використанні, договорів оренди, трудових ресурсів;

повнота та своєчасність перерахування коштів ПДВ із поточного рахунка на спеціальний рахунок та провести звірку не перерахованих на спецрахунок сум ПДВ (не перераховані в терміни для сплати ПДВ у бюджет суми ПДВ з поточного рахунка на спецрахунок вважаються нецільовим призначенням і підлягають стягненню до бюджету);

наявність копій платіжних доручень із зазначенням сум ПДВ, що фактично надійшли на спецрахунки цих підприємств;

наявність довідок про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період (подаються одночасно з податковою декларацією з ПДВ (скороченою) за відповідний звітний період);

правомірність застосування нульової ставки ПДВ при реалізації молока та м'яса на переробні підприємства;

формування податкового кредиту та розподіл його між спеціальними деклараціями та загальною декларацією, по якій проводяться розрахунки з бюджетом.

по підприємствах, які мають значну суму податкового боргу, тобто довгий час не перераховують на спецрахунки жодної копійки або перераховують мізерні суми - відслідковувати факти здійснення реалізаціїї продукції такими підприємствами на ринках, напрямки використання отриманої від такої реалізації готівки з каси.

б) у платників ПДВ - переробних підприємств:

наявність підтвердження факту відкриття в територіальних органах Державного казначейства небюджетних рахунків з метою зарахування сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо у живій вазі;

своєчасність та повнота перерахування коштів ПДВ призначених для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам з поточного рахунка на небюджетний рахунок;

наявність реєстрів платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетні рахунки кошти і виписок територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка(подається одночасно з окремою податковою декларацією скороченою);

повнота та своєчасність перерахування переробними підприємствами коштів ПДВ, призначених для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам з небюджетних на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників у встановлені терміни (не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням).

3.2.6. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, які протягом періоду, що перевірявся, здійснювали виплати нерезидентам доходів джерелом походження з України, додатково вказується такі дані:

контракт та його умови;

вид та сума виплаченого доходу (окремо по кожному платіжному дорученню);

інші документи, які є підставою для здійснення виплат доходів нерезидентам;

інформація про сплачений в Україні податок з доходів нерезидентів;

підстави для застосування ставок оподаткування, відмінних від визначених статтею 13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", або звільнення від оподаткування в Україні (зазначається інформація про норми законодавчих актів України, міжнародних договорів (конвенцій), наявність підтверджуючих документів компетентних органів країн, де зареєстровані нерезиденти (постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 470) ;

інформація про подання до податкових органів звітності про виплачені доходи нерезидентам та утримання з них податку (накази ДПА України від 16.01.98 N 28, від 29.03.2003 N 143 (рядки 19.2, 19.3), від 31.03.2003 N 146 (рядки 21.1, 21.2, 23К), від 31.03.2003 N 148 (рядок 19.2);

інформація про результати обміну інформацією з компетентними органами іноземних країн (наказ ДПА України від 18.06.97 N 185) .

Вказана інформація відображається за видами виплачених нерезидентам доходів відповідно до ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При здійсненні перевірки представництва нерезидента на території України у Довідці про проведену перевірку (у відповідних розділах) відображається інформація про усі види діяльності нерезидента на території України, одержані в Україні доходи та їх оподаткування.

3.2.7. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, активи якого були описані у податкову заставу у зв'язку з наявністю податкового боргу, та встановленні при проведенні перевірки працівниками структурних підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань відчуження таких активів без попередньої письмової згоди податкового органу (у разі, якщо отримання такої згоди є обов'язковим), в акті перевірки зазначається детальний опис документів бухгалтерського обліку, первинних та інших документів, що підтверджують здійснене порушення. При цьому опис встановленого порушення відображається у відповідних пунктах акта перевірки аналогічно порядку оформлення порушень, вказаному у п. 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Поряд з цим, працівниками підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань окремо складається акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, за формою, затвердженою додатком 2 до наказу ДПА України від 20.09.2004 N 544 "Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2004 за N 1236/9835.

3.2.8. У разі, коли в ході проведення перевірок у суб'єктів господарювання наявна сума податкового боргу, що перевищує вартість його активів, або передбачаються значні суми донарахувань, які також перевищуватимуть вартість його наявних активів, з урахуванням вимог пункту 10.6 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідних пунктах акта перевірки відображаються факти реалізації у перевіреному періоді (із зазначенням дати реалізації) активів іншим суб'єктам господарювання за цінами, меншими, ніж звичайні (з визначенням різниці між звичайною ціною активів та фактичною ціною їх придбання), передачі суб'єктом господарювання права власності на активи іншим суб'єктам на безоплатній основі або у вигляді безповоротної фінансової допомоги. Крім того, відображається інформація про укладені у перевіреному періоді суб'єктом господарювання угоди лізингу або оренди майна з правом викупу, договори купівлі майна та цінних паперів на умовах попередньої оплати, за якими суб'єкт господарювання, який перевіряється, не набув права власності на таке майно, інші операції, за якими суб'єкт господарювання набуде прав власності у подальшому.

3.3. Рекомендації щодо пункту 3.6 "Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій"

Опис встановлених порушень при проведенні перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відображається в акті перевірки аналогічно пункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій. При цьому враховується форма викладення встановлених порушень, яка наведена у пункті 3.6 додатка 1 до наказу.

У цьому розділі акта перевірки відображаються питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті та валюті України, бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

При цьому необхідно зазначити, що первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку суб'єктів ЗЕД при здійсненні перевірки з питань дотримання ними вимог валютного законодавства перевіряються лише суцільним порядком.

Перелік перевірених в ході проведення перевірки документів, по яким встановлено (не встановлено) порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, наводиться аналогічно пункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Першочергово проводиться аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, виявленої у ході попередньої перевірки, і відображається наявність її в обліку суб'єкта господарювання на початок перевірки та інформація про погашення заборгованості резидентів і нерезидентів у періоді, що перевірявся.

За кожним контрактом підводиться підсумок щодо стану його виконання, а саме: вказується сума дебіторської або кредиторської заборгованості за даним контрактом на початок та кінець перевіреного періоду, відповідність цієї суми даним бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання та зазначається, чи виконано контракт, чи виконання триває. За наявності простроченої дебіторської заборгованості здійснюється розрахунок пені за порушення термінів розрахунків, штрафу за порушення вимог валютного законодавства, який є додатком до акта.

При цьому в описовій частині акта наводиться детальний опис тих зовнішньоекономічних контрактів, валютних операцій, щодо яких встановлено факт порушення вимог валютного законодавства:

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій з розрахунками в грошовій формі;

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД товарообмінних операцій;

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД операцій з давальницькою сировиною;

вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами;

вимог здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу (надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом; здійснення резидентами інвестицій за межі України; операції з цінними паперами; розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках);

повноти оподаткування доходів, отриманих резидентами від здійснення інвестиційної діяльності за межами України.

Наводяться загальні обсяги здійснених зовнішньоекономічних операцій та суми простроченої дебіторської заборгованості.

Інформація щодо зазначених контрактів повинна містити предмет контракту та його суму, умови та терміни поставки і оплати, повну назву нерезидента та його реквізити мовою оригіналу (реєстраційний номер (код), адресу, керівників, банківські реквізити, з яких має надходити валютна виручка при здійсненні експортних операцій, а саме: номер рахунка, найменування, країна та адреса банківської установи, реєстраційний номер (код) банківської установи).

При дослідженні контрактів на імпорт робіт, послуг від нерезидента щодо проведення маркетингових досліджень, пошуку покупців (продавців, дилерів, агентів), надання консультаційно-інформаційних, рекламних послуг та послуг, пов'язаних з оцінкою потенціалу підприємств, здійснювати аналіз вартості отриманих послуг, описувати наявність цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків щодо відповідності контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку.

Крім того, необхідно зазначити стан виконання контрактів. У разі виявлення порушення в акті робиться запис такого змісту, наприклад, для експортних операцій:

"На виконання умов експортного контракту ________ (назва резидента) було відвантажено продукції на користь __________ (назва нерезидента) у загальній сумі __ згідно з такими ВМД ______ (перелік ВМД).

Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ____ (назва нерезидента) з рахунка N _____ банку _____, що відповідає (не відповідає) реквізитам, указаним у контракті (доповненнях до контракту), з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті на валютний рахунок суб'єкта господарювання в уповноваженому банку _________ у загальній сумі ______".

В акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, порушених платником податків.

У разі встановлення у ході перевірки простроченої дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, в акті зазначається про відображення (або невідображення) цієї заборгованості у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

При цьому вказується первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку суб'єкта господарювання (наводиться кореспонденція рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно викладається зміст перевірених імпортних, бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Також має бути відображено питання дотримання суб'єктом вимог здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу.

У разі застосування до суб'єкта господарювання спеціальних санкцій за порушення валютного законодавства, передбачених ст. 37 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", під час перевірки необхідно зафіксувати дату та номер наказу Міністерства економіки України, вид застосованої санкції та період, на який було застосовано санкцію. При здійсненні суб'єктом господарювання операцій в сфері ЗЕД у періоді, в якому діяла спеціальна санкція, наводиться перелік отриманих дозволів та ліцензій Міністерства економіки України на проведення таких операцій.

Якщо суб'єкт господарювання у періоді, який перевірявся, не здійснював будь-яку з перерахованих зовнішньоекономічних операцій, в акті перевірки вчиняється запис: "У періоді, що перевірявся, підприємство не здійснювало _____ (вказується вид) операцій".

В акті перевірки обов'язково зазначається інформація щодо наявності у суб'єкта господарювання необхідних індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій, виданих відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", із змінами та доповненнями.

Крім того, в акті перевірки повинні бути відображені питання правомірності використання валютних коштів на закордонні відрядження та своєчасності повернення невикористаних коштів на відрядження.

У разі встановлення під час перевірки порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пеня нараховується до останнього дня місяця періоду, за який здійснюється перевірка, та зазначається у додатку до акта перевірки.

Узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень валютного законодавства з посиланням на пункти та статті нормативно-правових актів наводиться у висновку акта документальної виїзної планової чи позапланової перевірки".

3.4. Рекомендації щодо пункту 3.7 "Дотримання вимог іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності"

3.4.1. У разі невстановлення порушень по дотриманню вимог законодавства з питань ліцензування господарської діяльності, про це робиться запис в акті перевірки.

У разі встановлення порушень дотримання вимог законодавства з питань ліцензування господарської діяльності у п. 3.7.1 акта перевірки зазначається інформація про встановлене здійснення діяльності, яка підлягає ліцензуванню, без фактичного отримання відповідних ліцензій.

При цьому вказуються пункти та статті нормативно-правових актів, які встановлюють обов'язковість отримання ліцензій, первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському (податковому) обліку та підтверджують наявність здійснення діяльності без отримання ліцензій, відповідальні посадові особи суб'єкта господарювання.

Запис про надання або ненадання документів та пояснень щодо встановлених фактів вчинюється аналогічно пункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

3.4.2. При здійсненні перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій в акті перевірки обов'язково відображаються питання проведення перевірки порядку оприбуткування надходжень готівки, встановленого ліміту залишку готівки в касі, дотримання порядку витрачання готівки з виручки, порядку видачі готівки під звіт та її використання, граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків та інші питання.

Якщо при здійсненні перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій перевіряючими встановлені порушення, в акті перевірки в узагальненому вигляді та конкретно по кожному однотипному встановленому факту наводяться виявлені порушення із посиланням на нормативно-правові акти, які порушено, та додається додаток до акта перевірки, який складається в табличному вигляді і відображає весь перелік встановлених порушень.

При цьому додаток складається за формою, наведеною у додатку 3 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320.

3.4.3. Аналогічно зазначається інформація щодо проведення перевірки питань дотримання суб'єктом господарювання вимог іншого законодавства, при здійсненні ним фінансово-господарської діяльності, які передбачені планом перевірки.

3.5. Рекомендації щодо пункту 3.8 "Проведення інвентаризації активів суб'єкта господарювання в ході проведення перевірки"

Якщо в ході проведення перевірки за ініціативою працівників органів державної податкової служби суб'єктом господарювання проведено інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо, то відповідна інформація зазначається за встановленою формою.

При цьому в разі встановлення розбіжностей між показниками бухгалтерського обліку і встановленими фактичними обсягами залишків інформація про такі розбіжності детально і змістовно описується у відповідних пунктах акта перевірки.

У відповідних пунктах акта перевірки також наводиться інформація про встановлення у суб'єкта господарювання основних засобів, товарно-матеріальних цінностей з ознаками безхазяйних (у випадку їх виявлення).

3.6. Рекомендації щодо пункту 3.9 "Направлені запити та результати проведених перевірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з такими контрагентами"

При проведенні планової (позапланової за сукупними показниками) виїзної перевірки суб'єкта господарювання в обов'язковому порядку підлягають проведенню аналізу та врахуванню результати проведених перевірок такого суб'єкта господарювання за запитами інших органів ДПС з питань перевірки відомостей, отриманих від осіб, які мали з ним правові відносини. У разі, якщо за результатами проведеної перевірки щодо відображення в податковому обліку результатів правових відносин із контрагентами, зафіксованих попередніми перевірками, встановлено порушення, такі порушення та їх детальний опис наводяться у відповідних пунктах акта перевірки.

Крім того у цьому пункті також систематизується та вказується інформація про проведені перевірки (надіслані запити на проведення перевірок) контрагентів суб'єкта господарювання з питань перевірки відомостей, отриманих при проведенні такої перевірки. Така інформація заноситься у Реєстр направлених запитів в ході проведення (планової/позапланової) виїзної перевірки та результатів проведених перевірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з такими контрагентами (далі - Реєстр направлених запитів), який складається за встановленою формою (додаток 5 до зразка форми акта про результати планової/позапланової виїзної перевірки).

У Реєстрі направлених запитів в обов'язковому порядку зазначаються найменування постачальників (покупців), код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер), їх місцезнаходження (місце проживання), назва ОДПС, до якого направлений запит, вид взаємовідносин (придбання, реалізація, відповідальне зберігання, інше), обсяги здійснених операцій, дата, номер та назва транзитного файлу, дата та номер листа відповіді та номер ланцюга проходження ТМЦ (робіт), стан контрагента за даними перевірки (діючий платник, банкрут, платник податків, який відсутній за місцем реєстрації, або керівник яких перебуває у розшуку, юридичні особи, визнані фіктивними, тощо).

Реєстр направлених запитів формується станом на дату складання акта перевірки у двох примірниках, які не вручаються суб'єкту господарювання та залишаються в органі ДПС.

При цьому перший примірник Реєстру направлених запитів додаєтьсядо першого примірника акта перевірки. Цей реєстр містить інформацію щодо проведених перевірок (надісланих запитів на проведення перевірок) контрагентів суб'єкта господарювання станом на дату складання акта перевірки та додається до матеріалів справи.

Другий примірник Реєстру залишається для здійснення контролю у структурному підрозділі, який проводив (очолював проведення) такої перевірки, до моменту здійснення всіх перевірок контрагентів (в т.ч. в разі необхідності і по ланцюгам проходження товарів та/або робіт).

По мірі надходження відповідей, повторного направлення запитів тощо інформація в реєстрі оновлюється. До моменту завершення всіх перевірок контрагентів з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із суб'єктом господарювання, облік результатів їх проведення рекомендується вести також і в електронному вигляді за встановленою формою.

Довідки про результати перевірок постачальників (покупців) щодо підтвердження відомостей, отриманих від суб'єкта господарювання, що перевірявся, які завершені на момент складання акта перевірки та/або відповіді постачальників (покупців) з приводу взаємовідносин з перевіреним суб'єктом господарювання, додаються до матеріалів акта перевірки.

Матеріали щодо проведених перевірок контрагентів, які надійшли після складання акта перевірки, та якими підтверджено відомості, отримані від перевіреного суб'єкта господарювання, додаються до матеріалів перевірки. Матеріали, якими не підтверджено відомості, отримані від перевіреного суб'єкта господарювання, підлягають подальшій реалізації у встановленому законодавством порядку, а копії таких матеріалів додаються до матеріалів перевірки.

При отриманні та опрацюванні всіх результатів проведених перевірок контрагентів з питань перевірки відомостей, отриманих від перевіреного суб'єкта господарювання, другий примірник Реєстру направлених запитів додається до матеріалів справи.

4. Рекомендації щодо розділу 4 Акта "Висновок"

У цьому розділі акта планової або позапланової виїзної перевірки відображається перелік пунктів плану перевірки, по яким порушення не встановлено.

Окремо зазначається узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Так, наводяться пункти та статті нормативно-правових актів, у результаті порушення яких встановлено заниження податків і зборів (обов'язкових платежів), завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (завищення суми ПДВ, що заявлена до бюджетного відшкодування) тощо.

Виявлені порушення податкового законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів (інших обов'язкових платежів) з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевірявся.

Аналогічно відображаються інші порушення (обов'язково вказуються пункти та статті нормативних-правових актів, вимоги яких порушено, коротка суть встановленого порушення та періоди, в яких такі порушення вчинено).

При оформленні актів перевірок філій, відділень та інших відокремлених структурних підрозділів у висновку акта необхідно обов'язково зазначати про направлення засвідченої належним чином копії акта перевірки філії до ОДПС, де на обліку перебуває "головне підприємство" - юридична особа.

У разі вилучення копій, а при проведенні адміністративного арешту активів за рішенням суду - оригіналів фінансово-господарських документів, в акті вчиняється запис: "У ході проведення перевірки здійснено вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до п. 9 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, які оформлено Описом копій документів, що вилучені зі справ, від ____ N ____ (додатки ____)". При вилученні оригіналів фінансово-господарських документів за рішенням суду в акті перевірки зазначається назва суду, дата та номер рішення суду, дата та номер протоколу про проведення адміністративного арешту активів платника податків.

У разі відмови суб'єкта господарювання добровільно надати для вилучення документи (їх засвідчені копії) посадовій особі органу ДПС, нею відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, затвердженої наказом ДПА України від 08.11.2005 N 493, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25.11.2005 за N 1427/11707, складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови, із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по батькові представника суб'єкта господарювання та переліку документів, які йому було запропоновано надати для вилучення. Інформація про складання акта відмови суб'єкта господарювання від надання документів (їх засвідчених копій) зазначається у цьому розділі акта перевірки.

У цьому розділі акта також вчиняється такий запис: "При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року заниження податків і зборів (обов'язкових платежів) N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями.

Останній абзац акта виїзної планової або позапланової перевірки (на відміну від довідок, які є складовими частинами зведеного акта перевірки) повинен містити інформацію про права суб'єкта господарювання на подання заперечень (зауважень) до акта перевірки у випадку незгоди з його висновками.

Після підписів посадових осіб органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, вчиняється запис, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, є достовірними, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, які свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, немає. Зазначаються посади, ініціали, прізвища посадових осіб суб'єкта господарювання, відповідальних за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства.

Вказується кількість примірників складеного акта (акт складається у двох примірниках).

У разі відмови суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки такий факт фіксується в акті перевірки за підписом перевіряючих органу державної податкової служби, які проводили перевірку. При цьому зазначаються посадові особи, які відмовились від його підписання. Крім того, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

У разі наявності заперечень (зауважень) до акта перевірки такий факт зазначається в акті за підписом посадових осіб суб'єкта господарювання. При цьому надані у встановленому порядку суб'єктом господарювання заперечення (зауваження) додаються до акта перевірки (матеріалів перевірки) та є його невід'ємною частиною.

На останньому аркуші першого примірника акта документальної перевірки (внизу ліворуч) проставляється віза начальника (заступника начальника) відділу/завідуючого (заступника завідуючого) сектором, працівники якого проводили (очолювали) перевірку, посада, дата, підпис, прізвище, ім'я та по батькові.

При цьому на кожному листі акта перевірки внизу вказується примірник акта перевірки та ставиться віза працівника підрозділу, відповідального за проведення перевірки.

Виїзні позапланові перевірки суб'єктів господарювання з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування проводяться з урахуванням вимог Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та інших наказів ДПА України.

До Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість додаються такі додатки:

план перевірки;

Довідка про загальну інформацію та результати діяльності суб'єкта господарювання, яка складається за встановленою формою (додаток 1 до Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість);

зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань з ПДВ (Додаток 2 до Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ);

зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту з ПДВ (додаток 3 до Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ);

зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників розділу III декларації з ПДВ "Розрахунки з бюджетом за звітний період" (додаток 4 до Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ);

реєстр перевірених показників поданої Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 5 до Акта (довідки) про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ);

Ці додатки є невід'ємною частиною акта перевірки.

До першого примірника акта перевірки також додаються такі додатки:

довідка про результати опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів, який складається за встановленою формою (додаток 6 до Акта перевірки).

реєстр направлених запитів про надання загальних відомостей щодо основних постачальників та їх результатів, який складається за встановленою формою (додаток 7 до Акта перевірки);

реєстр направлених запитів та результатів проведених перевірок контрагентів з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала з ними правові відносини, який складається за встановленою формою (додаток 8 до Акта перевірки);

При цьому також додаються інші додатки, передбачені Порядком N 327.

1. Рекомендації щодо розділів 1 та 2 "Вступна частина" та "Загальні положення"

При складанні Акта виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість слід врахувати, що порядок викладення інформації, зазначеної у вступній частині та загальних положеннях акта, здійснюється аналогічно викладеному в розділі I Методичних рекомендацій порядку, з урахуванням особливостей, передбачених зразком форми акта виїзної перевірки, наведеного в додатку 2 до цього наказу, та специфіки питання, що перевіряється.

При цьому в загальних положеннях акта зазначається, що Довідка про загальну інформацію додається до акта перевірки та є невід'ємним додатком до цього акта.

В цій Довідці фіксується інформація щодо реєстраційних, дозвільних, розпорядчих документів суб'єкта господарювання, нарахування та сплати податкових зобов'язань, бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.