Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 р. N 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість"

1. Затвердити Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Порядок).

1.1. Ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

1.2. При застосуванні Методичних рекомендацій необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами:

- Закон України від 4 грудня 1990 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 509);

- Закон України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 1251);

- Закон України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 2181);

- Закон України від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 168);

- Закон України від 22 червня 1997 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 283);

- Закон України від 1 червня 2000 р. N 1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 1776);

- Указ Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", із змінами і доповненнями (далі - Указ N 727);

- Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 р. N 1104, із змінами і доповненнями (далі - Порядок N 1104);

- наказ ДПА України від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за N 250/2054, із змінами і доповненнями (далі - Наказ N 166);

- Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р. N 213) (далі - Порядок N 166);

- наказ ДПА України від 01.03.2000 р. N 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (далі - Наказ N 79);

- інші нормативно-правові акти, що регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, узагальнюючі податкові роз'яснення та податкові роз'яснення ДПА України;

- наказ ДПА України від 28.03.2008 N 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання", із змінами (далі - наказ N 201);

- наказ ДПА України від 30.06.2006 N 373 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги" (далі - наказ N 373);

- наказ ДПА України від 21.06.2001 N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" (далі - наказ N 253);

- наказ ДПА України від 31.12.2008 N 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" (далі - наказ N 827).

1.3. Для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

1.3.1. система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

1.3.2. система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

1.3.3. система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

1.4. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

1.4.1. акт - службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує виявлені порушення, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання та/або податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС;

1.4.2. Вигодонабувач - суб'єкт господарювання (платник ПДВ) - виробник або отримувач (товарів, послуг), що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (у тому числі по ланцюгу поставки товару), діяльність яких спрямовано на отримання податкової вигоди.

1.4.3. Вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер) - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (+- 0,5%), економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня.

1.4.4. Вигодоформуючий суб'єкт (податкова яма) - суб'єкт господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодотранспортуючих суб'єктів.

1.4.5. довідка - службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує відсутність виявлених у межах перевірки порушень, що призводять до заниження або завищення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС;

1.4.6. документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання;

1.4.7. камеральна перевірка - перевірка, яка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ;

1.4.8. планова виїзна перевірка - перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи об'єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка;

1.4.9. платник податку на додану вартість (далі - платник ПДВ) - суб'єкт господарювання, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно із статтею 9 Закону N 168 та внесений до реєстру платників податку на додану вартість відповідно до вимог Наказу N 79;

1.4.10. податкова декларація - документ, що подається платником ПДВ до органу ДПС у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу);

1.4.11. Податкова вигода - незаконне благо, що отримує платник податку у вигляді мінімізації податкових зобов'язань шляхом заниження ціни продажу постачальником (виробником) або шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачем).

1.4.12. податкова звітність з ПДВ - податкові декларації з ПДВ (повної та скороченої форми), уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до повної та до скороченої декларації з ПДВ);

1.4.13. позапланова виїзна перевірка (документальна) (далі - позапланова виїзна перевірка) - перевірка платника ПДВ, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених Законом N 509.

У ході позапланової перевірки проводиться комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість або бюджетного відшкодування. При виявленні невідповідності розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих контрагентами, проводиться одночасна перевірка продавця і покупця, при якій забезпечується взаємодія підрозділів податкового контролю державних податкових інспекцій контрагентів;

1.4.14. Фіскальна важливість - оцінка суб'єктів господарювання щодо рівня максимально можливих податкових зобов'язань по податках і зборах до бюджетів усіх рівнів від ведення господарської діяльності;

1.4.15. інші терміни у цих Методичних рекомендаціях розуміються у значенні, визначеному законами з питань оподаткування, іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативними документами ДПА України.

1.5. Методичні рекомендації застосовуються органами ДПС всіх рівнів при опрацюванні податкової звітності, складеної за результатами звітного періоду (починаючи з березня 2008 року) для платників ПДВ, які застосовують місячний податковий період, та з I кварталу 2008 року для платників ПДВ, які застосовують квартальний податковий період.

2.1. На етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого перевіряється:

2.1.1. реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ;

2.1.2. чинність форми податкової звітності з ПДВ;

2.1.3. заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);

2.1.4. відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;

2.1.5. повнота заповнення, а саме: наявність обов'язкових додатків, обов'язкових реквізитів, передбачених формою відміток; значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;

2.1.6. наявність підписів відповідних посадових осіб;

2.1.7. скріплення печаткою платника податків.

2.2. Документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.

2.3. Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином.

2.4. В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус "До відома", в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

2.5. У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці.

2.6. Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

2.7. Після введення інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази податкової звітності органу ДПС працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності проводиться:

2.7.1. автоматизована перевірка документів податкової звітності автоматично засобами "Бест-Звіт" (протягом 3 календарних днів після граничного терміну подання - декларації з ПДВ, на наступний день після приймання - уточнюючі розрахунки);

2.7.2. верифікація даних податкової звітності, наданої платниками ПДВ на паперових носіях, що імпортуються до КОР (у міру обробки документів);

2.7.3. передача інформації податкової звітності з ПДВ до центральної бази даних податкової звітності державної податкової служби щоденно (у міру обробки документів).

2.8. Працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

2.9. Підрозділи ведення та захисту податкової звітності на наступний день після проведення автоматизованої перевірки податкової звітності з податку на додану вартість передають до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб реєстри поданої податкової звітності з податку на додану вартість згідно з додатком 1. Такі реєстри містять результати проведеного автоматизованого контролю кожного пакета звітності.

2.10. У складі автоматизованого контролю здійснюється перевірка та присвоюються коди помилок, визначені технічним завданням:

2.10.1. визначення підсумкових рядків кожного розділу декларації з ПДВ та кожного додатка;

2.10.2. перенесення підсумкових сум з додатків до рядків податкової декларації з ПДВ;

2.10.3. співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ.

2.11. Копії реєстрів поданої податкової звітності з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ, переданих до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, підрозділом ведення та захисту податкової звітності в той же день передаються до підрозділів податкової міліції.

2.12. Підрозділи ведення та захисту податкової звітності на наступний день після настання граничних термінів подання податкових декларацій з податку на додану вартість передають до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкової міліції реєстри неподаної податкової звітності з податку на додану вартість.

2.13. Реєстри невчасно поданих декларацій з податку на додану вартість передаються підрозділом ведення та захисту податкової звітності до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб по мірі надходження звітів після граничних термінів подання.

2.14. Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

2.15. Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями:

- нульова категорія - розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) не виявлено. Задекларований податковий кредит відображено в податкових зобов'язаннях контрагентів (з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПА України);

- перша категорія - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкового кредиту менше, ніж податкових зобов'язань контрагентом;

- друга категорія - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ.

Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

2.16. Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

2.17. Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді:

2.17.1. переліків платників ПДВ у розрізі категорій;

2.17.2. детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення);

2.17.3. статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

2.18. Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях в такій послідовності:

2.18.1. другої категорії;

2.18.2. нульової та першої категорії з від'ємним значенням ПДВ (р. 21);

2.18.3. нульової та першої категорії.

2.19. У разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

2.20. За наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС:

2.20.1. усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія;

2.20.2. враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ);

2.20.3. складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

2.21. Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

2.22. У разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ.

Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС "Аудит".

2.23. У разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС "Аудит".

2.24. Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

3.1. Податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до ДПІ, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку, згідно з Методичними рекомендаціями щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженими у додатку 3 до наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266.

З метою посилення контролю за правомірністю декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість проводиться первинний автоматизований розподіл податкових декларацій та розрахунків з податку на додану вартість на групи за такими однорідними ознаками, як:

3.1.1. податкові декларації та розрахунки з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та/або заявляють суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

3.1.2. податкові декларації та розрахунки з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які не декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та/або не заявляють суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

3.2. Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції.

3.3. Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першому етапі можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

3.4. Основними завданнями камеральної перевірки є:

3.4.1. перевірка своєчасності надання звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

3.4.2. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);

3.4.3. перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

3.4.4. співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та інших джерел;

3.4.5. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

3.5. Перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, отриманих органами державної податкової служби за відповідний звітний період, здійснюється у три етапи:

1) до приймання звітності;

2) під час приймання звітності;

3) після приймання звітності.

Перший етап проведення перевірки - узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби інформації з інших джерел (Реєстр платників податку на додану вартість, АРМ "Митниця", АІС "Оголошення про банкрутство", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України)).

Другий етап - безпосереднє проведення камеральної перевірки.

Третій етап - формування обґрунтованих висновків та відповідна передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб, відділів контрольно-перевірочної роботи підрозділів оподаткування фізичних осіб та податкової міліції із застосуванням системи подвійного контролю.

3.6. За результатами аналізу одержаної звітності, згрупованої згідно з підпунктом 3.1.2 цього розділу, проводиться розподіл платників податку за трьома категоріями уваги.

3.6.1. Категорія уваги 1 - сумлінні платники податків. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що оцінюються позитивно, мають високий рівень значення фіскальної важливості та більший за середній у групі (галузі) рівень сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (податкове навантаження).

3.6.2. Категорія уваги 2 - платники податків помірного ризику. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що мають низьке значення фіскальної важливості.

3.6.3. Категорія уваги 3 - платники податків високого ризику. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що оцінюються негативно в частині податкової поведінки.

3.6.4. За однорідними ознаками платники податків високого ризику поділяються на такі підкатегорії:

1) платники реального сектору економіки, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання в ланцюгу постачання чи придбання послуг вигодоформуючих суб'єктів, тобто потенційно мають резерви для збільшення надходжень до бюджету. При віднесенні платника податку до цієї категорії визначальними є такі фактори:

- високий рівень значення фіскальної важливості, але рівень визначення податкового зобов'язання до сплати до бюджету (податкове навантаження) є середнім чи нижчим від середнього по галузі;

- факти здійснення господарської діяльності, наявність основних виробничих фондів, достатня кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

- ймовірне використання схем ухилення від оподаткування (у ланцюгах постачання та придбання товарів наявні вигодотранспортуючі та вигодоформуючі суб'єкти);

2) вигодоформуючі та вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання. Визначальними факторами при віднесенні платника податку до цієї категорії є:

- високий рівень значення фіскальної важливості, але рівень сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у групі (галузі) є нульовим або значно меншим за середні показники;

- відсутність (недостатність) основних виробничих фондів чи недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

- наявність ознак серйозних порушень податкового законодавства, на які вказують фактори ризику;

- наявність ризику здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам відповідно до наказу ДПА України від 12.11.2009 N 631 "Про відпрацювання суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій" (критерії відбору таких суб'єктів визначені в додатку до зазначеного наказу).

3.7. Податкова звітність, згрупована відповідно до підпункту 3.1.2 цього розділу, яка прийнята відповідним підрозділом та пройшла арифметичний контроль за допомогою програми "Бест-Звіт" без помилок та з урахуванням автоматичного розподілу платників податку на додану вартість за системою податкових ризиків, підлягає опрацюванню відповідно до категорії уваги платників.

3.7.1. Щодо сумлінних платників (категорія уваги 1) та платників податків помірного ризику (категорія уваги 2) інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводиться методологічний контроль поданої звітності та за відсутності можливих податкових ризиків здійснюється моніторинг сплати задекларованих сум.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено, то висновок про віднесення платника до відповідної категорії уваги робиться інспектором органу державної податкової служби, про що у розділі IV податкової декларації проставляється відмітка "порушень (помилок) не виявлено".

У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253.

У разі якщо звітність сумлінного платника (категорія уваги 1) або платника податків помірного ризику (категорія уваги 2) за результатами Системи автоматизованого співставлення даних розшифровок віднесено до другої категорії, то працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводить невиїзну документальну перевірку згідно з розділом IV Методичних рекомендацій.

У разі наявності ризику здійснення платниками, віднесеними до 2 категорії уваги, нереальних (удаваних) операцій працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводить моніторинг показників діяльності такого платника та, за необхідності, передає матеріали до підрозділу податкової міліції.

3.7.2. Щодо платників податків високого ризику (категорія уваги 3):

- по платниках реального сектору економіки, віднесених до 3 категорії уваги, інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, відпрацьовуються дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, системи ризиків щодо наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, шляхом формування ймовірної схеми ухилення від оподаткування.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено та з'ясовано, із достатнім рівнем обґрунтування, причини низького податкового навантаження, то інспектор органу державної податкової служби, який проводив перевірку, у розділі IV декларації робить відмітку "порушень (помилок) не виявлено", начальник структурного підрозділу візує звітну декларацію.

У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються начальником відповідного структурного підрозділу у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник органу державної податкової служби запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166 та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені податкові ризики, згідно з наказом N 201, або встановлено проведення операцій з поставки з контрагентами, які використовують для ухилення від оподаткування вигодоформуючі суб'єкти (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), або які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого вигодоформуючим суб'єктом, то висновок за результатами перевірки звітності таких платників (додаток 4) за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок.

У разі якщо за результатами співставлення даних розшифровок звітність платника реального сектору економіки віднесено до другої категорії, то податковий інспектор формує ймовірну схему ухилення від оподаткування з визначенням вірогідного вигодонабувача та готує висновок (додаток 4), який за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції - для оперативного супроводження;

- по вигодоформуючих та вигодотранспортуючих суб'єктах господарювання, віднесених до 3 категорії уваги, інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводиться камеральна перевірка поданої звітності з використанням даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків.

За результатами камеральної перевірки податковий інспектор формує ймовірну схему ухилення від оподаткування з визначенням вірогідного вигодонабувача та готує висновок (додаток 4), який за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції - для оперативного супроводження.

4.1. У визначених у розділі III Методичних рекомендацій випадках підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб здійснюють документальну невиїзну перевірку податкової звітності платника ПДВ. Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону N 509 і триває протягом 30 днів від дати віднесення платника до другої категорії за результатами первинного автоматизованого співставлення.

Насамперед працівникам підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС доцільно виявити податкову звітність, яка містить технічні помилки, допущені працівниками органу податкової служби при прийомі та введенні показників до бази податкової звітності, і здійснити заходи відповідно до п. 2.19 Методичних рекомендацій.

4.2. Під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб мають право:

одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби;

запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків;

вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

4.3. Першочерговому відпрацюванню підлягають платники, які вірогідно сформували податковий кредит від вигодоформуючих суб'єктів, та платники, які занизили податкові зобов'язання і є вірогідними вигодоформуючими суб'єктами, зокрема:

4.3.1. сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) та платником ПДВ (постачальником) більше 1 млн.грн.;

4.3.2. сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) та платником ПДВ (постачальником), яка є значною (значимою) для відповідної регіональної ДПА, ДПІ;

4.3.3. суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам;

4.3.4. за періодичністю віднесення платника до другої категорії (у разі якщо платник ПДВ відноситься два періоди і більше до другої категорії).

4.4. Якщо під час перевірки встановлено факт включення платником ПДВ (отримувачем) суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктами господарювання, що не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) (далі - суб'єкт господарювання, не зареєстрований платником ПДВ (постачальник)), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, у якому знаходиться на обліку платник ПДВ (отримувач), звертається до такого платника ПДВ із запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо його правовідносин з таким контрагентом.

На підставі отриманих від платника ПДВ (отримувача) пояснень та інформації з реєстру платників ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або відсутності реєстрації платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) та з урахуванням інших результатів камеральної перевірки складається Акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166, у якому зазначається про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168, та приймається повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253.

У разі встановлення за результатами перевірки на підставі наданих платником ПДВ (отримувачем) документів фактичного здійснення господарської операції із суб'єктом господарювання, не зареєстрованим як платник ПДВ (постачальником), вказана інформація направляється на наступний день до органу ДПС, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, не зареєстрований як платник ПДВ (постачальник), для проведення перевірки (документальної невиїзної, виїзної позапланової).

4.5. У разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ (отримувачем) працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів, передбачених пунктом 6.2 розділу VI Методичних рекомендацій.

4.6. Працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, в якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, не зареєстрований як платник ПДВ (постачальник), звертається до такого платника ПДВ з запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо правомірності нереєстрації такого суб'єкта як платника ПДВ.

4.7. У разі встановлення працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих документів суб'єктом господарювання, не зареєстрованим як платник ПДВ (постачальником), що такий суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися як платник ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб складає Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом N 166, в якому зазначається про порушення пункту 9.4 статті 9 Закону N 168, та приймає повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

4.8. У разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, від суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ (постачальника), працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, визначених пунктом 4.5 Методичних рекомендацій.

4.9. Працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), що не подає податкову звітність, та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11-1 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ з метою одержання пояснення та їх документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем).