У прохідницьких лебідок і лебідок для рятувальних драбин (зі швидкістю руху кінцевого вантажу відповідно до 0,2 і 0,35 м/с) гальмівні моменти, що створюються окремо як маневровим, так і запобіжним гальмом, мають бути не меншими за двократний по відношенню до найбільшого статичного моменту навантаження, причому включення запобіжного гальма має супроводжуватися автоматичним спрацьовуванням маневрового гальма.
6. Тривалість холостого ходу запобіжного гальма діючих підйомних машин має не перевищувати:
0,5 с - при вантажно-пневматичному та пружинно-пневматичному вантажному приводах;
0,6 с - при вантажно-гідравлічному приводі;
0,3 с - при пружинно-пневматичному і пружинно-гідравлічному приводах;
0,2 с - для всіх новостворюваних конструкцій гальмівних пристроїв.
Час спрацьовування гальма незалежно від типу привода гальма має не перевищувати 0,8 с при опусканні номінального вантажу. Для підйомних машин зі шківами тертя, оснащених системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування, ця вимога поширюється тільки на режим опускання вантажу (противаги).
Для прохідницьких лебідок тривалість холостого ходу має не перевищувати 1,5 с.
Однокінцеві підйомні установки в похилих виробках, на яких регулюванням гальмівної системи не вдається виключити набігання вагонеток на канат під час запобіжного гальмування, мають бути обладнані пристроєм керування запобіжним гальмом під час його вмикання, який унеможливлює набігання в режимі підіймання, а також забезпечує в момент зупинки барабана машини гальмівний момент величиною не менше передбаченої пунктом 5 цієї глави. Час спрацьовування запобіжного гальма при цьому може перевищувати 0,8 с.
7. Після заміни елементів гальмівної системи (гальмівні колодки, тяга, циліндри) і зміни кінцевого навантаження необхідно проводити технічний огляд гальмівної системи підйомної машини.
8. На вертикальних і похилих (на шахтах, що будуються і реконструюються) поверхневих вантажно-людських і людських підйомах намотування канатів на барабани машин має бути одношаровим.
На підйомних машинах вантажних вертикальних підйомів, встановлених на поверхні, підйомів флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення працівників в аварійних випадках, людських і вантажно-людських підйомів у підземних виробках з кутом нахилу від 30° до 60° допускається двошарове намотування канатів на барабани.
Тришарове намотування допускається на всіх інших підйомах, що експлуатуються, та при проходженні вертикальних і похилих виробок.
На аварійно-ремонтних і допоміжних вантажних підйомних установках (породні відвали, підіймання вантажів на естакади), а також на прохідницьких лебідках (швидкість не вища за 0,4 м/с) і лебідках для рятувальних драбин (швидкість до 0,35 м/с) допускається багатошарове намотування.
За наявності більше одного шару намотування канатів на барабани необхідно дотримуватися таких умов:
реборда барабана має виступати над верхнім шаром на 2,5 діаметра каната;
за критичною ділянкою каната довжиною у чверть останнього витка нижнього ряду (перехід на верхній ряд) має бути посилений нагляд (облік розірваних у цьому місці дротів) і здійснюватися пересування каната на чверть витка через кожні 2 місяці;
за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на інший.
Барабани прохідницьких лебідок повинні мати реборди з обох боків, які виступають над верхнім шаром намотування не менше ніж на 2,5 діаметра каната.
На діючих підйомних машинах у похилих виробках за доопрацьовування горизонтів допускається перевищення вказаного числа шарів на один за умови виконання вимог абзаців шість та сім цього пункту і за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на інший, а за чотиришарового намотування каната на барабан, крім того, і за наявності захисту, що унеможливлює роботу підйому за намотування на канат п’ятого шару.
На прохідницьких лебідках, що мають швидкість не вище ніж 0,4 м/с, допускається мати висоту реборди над верхнім шаром намотування не менше ніж 1,5 діаметра каната.
Футерівка барабанів повинна мати нарізані канавки незалежно від числа шарів намотування каната.
Наявність футерівки і нарізаних канавок на барабанах прохідницьких лебідок (швидкість не вища 0,2 м/с) і лебідок для рятувальних драбин (швидкість до 0,35 м/с) не обов’язкова.
Під час нового будівництва і реконструкції шахт з блочною схемою розкриття та проходження флангових стволів, а також за необхідності проведення виробок приствольного двору через скіповий ствол дозволяється двошарове або тришарове намотування канатів на барабан вантажно-людських підйомів на вказаних стволах у період проведення горизонтальних і похилих виробок. При цьому, окрім дотримання умов, зазначених вище, шахтобудівельна організація має розробляти заходи, що гарантують безпеку опускання та підіймання працівників.
9. Для послаблення натягу каната в місці його прикріплення до барабана, футерованого деревом, пресмасою або іншим матеріалом, узгодженим із заводом-виробником машини на його поверхні має бути не менше трьох витків тертя, а на барабанах без футерівки - не менше п’яти витків тертя.
10. Прохідницькі лебідки, що використовуються для навішування помостів, опалубки, напрямних канатів, а також лебідки для нарощування технологічних трубопроводів, установки тюбінгів і елементів армування мають бути обладнані приладами контролю за натягом канатів.
10. Вимоги до обслуговування
1. Щозміни перед початком перевезення працівників кліті, підвісні пристрої повинен оглядати черговий електрослюсар із записом у Книзі огляду підйомної установки, форма якої наведена у додатку 10 до цих Правил.
За доставки вантажів похилими виробками підйомні установки, їх підйомні та тягові канати, причіпні пристрої перед початком роботи повинен оглядати черговий електрослюсар із записом у Книзі огляду підйомної установки, яка наведена у додатку 10 до цих Правил.
Підйомні посудини, парашути, стопори, підвісні пристрої, напрямні башмаки, посадочні, завантажувальні та розвантажувальні пристрої, напрямні і відхильні шківи, їх футерівка і підшипники, гальмівна система та інші елементи підйомної машини, апаратура захисту і система керування, сигнальні пристрої повинна оглядати і перевіряти щодоби особа, яка має відповідну кваліфікацію та призначена наказом директора шахти (уповноваженої особи) для цієї мети, і щотижня - механік підйому. Цією самою особою щодоби має оглядатися армування ствола за швидкості руху посудин до 1 м/с і не рідше одного разу на тиждень за швидкості 0,3 м/с. Ділянки стволів, що знаходяться в ремонті, мають оглядатися щодоби за швидкості 0,3 м/с. Одночасно з оглядом армування стволів навченою особою, призначеною наказом директора шахти (уповноваженої особи), необхідно оглядати кріплення.
Якщо робота підйомної установки припинялася більше ніж на 4 години, перед відновленням експлуатації, незалежно від щоденних перевірок, обов’язково проводиться контрольне опускання-підіймання за маршрутом регулярного перевезення працівників.
Лебідки, що використовуються для кінцевої відкатки дільничними похилими гірничими виробками, мають оглядатися і перевірятися щодоби особою, яка має відповідну кваліфікацію, і щотижня - механіком дільниці.
Один раз на рік під головуванням головного механіка шахти перевіряються знання працівників, які обслуговують та експлуатують підйомні комплекси.
Допускається одночасне проведення огляду армування в суміжних відділеннях ствола за різниці позначок за висотою між підйомними посудинами, із яких проводиться огляд, не більше 5 м.
Перед навішуванням нового каната і надалі не рідше одного разу на квартал шківи підлягають огляду головним механіком шахти або старшим механіком. При цьому вимірюються:
товщина жолоба та реборди для ободів без футерівки;
товщина (глибина) футерівки та товщина реборди для ободів з футерівкою.
Результати вимірювання та зарисовка найбільш зношеного місця жолоба записуються до Книги огляду підйомної установки, яка наведена у додатку 10 до цих Правил.
Головний механік шахти - щомісячно, а старший механік не рідше одного разу на 15 днів повинні проводити перевірку правильності роботи запобіжного гальма, захисних пристроїв і справність всіх інших вищезгаданих елементів підйомної установки. Результати оглядів заносять до Книги огляду підйомної установки, яка наведена у додатку 10 до цих Правил.
Копри повинні оглядати:
металеві, дерев’яні та прохідницькі - щодоби особа, призначена наказом директора шахти (уповноваженої особи);
дерев’яні та прохідницькі - двічі на рік комісія, створена наказом директора шахти (уповноваженої особи), під головуванням головного інженера шахти або шахтопрохідницького управління;
металеві та залізобетонні - один раз на рік комісія, створена наказом директора шахти (уповноваженої особи), під головуванням головного інженера шахти.
Для кожної копрової споруди директор шахти (уповноважена особа) складає паспорт технічного стану на підставі технічного обстеження, виконаного відповідно до вимог постанови № 461 суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат.
У разі виявлення відхилень від нормальної експлуатації копрів, а також якщо строк служби металевих і залізобетонних копрів закінчився, з метою встановлення можливості їх подальшої експлуатації, копри обстежує комісія, яка призначається наказом директора шахти (уповноваженої особи), під керівництвом головного інженера шахти із залученням спеціалізованих або експертних організацій.
2. Огляд прохідницьких лебідок повинен виконувати електрослюсар щозміни і перед кожною спуско-підйомною операцією, один раз на тиждень - механік дільниці, один раз на місяць - головний механік шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління.
3. Машиністами підйомних машин можуть призначатися особи, які пройшли навчання за професією, двомісячне стажування та одержали відповідне свідоцтво і допущені до самостійної роботи комісією, очолюваною головним механіком шахти.
Машиністами людських і вантажно-людських, а також багатоканатних підйомів призначаються особи, що пропрацювали не менше одного року на вантажних підйомних машинах. Під час проходки та поглиблення стволів машиністами підйомів мають призначатися особи, які пройшли навчання за професією, тримісячне стажування на підйомі під час проходження ствола та одержали відповідне свідоцтво.
У разі переведення на керування з однієї машини на іншу, а також за перерви в роботі понад 30 календарних днів має бути обов’язкове стажування. Строк стажування визначається головним механіком шахти.
Не рідше одного разу на рік проводиться перевірка знань з питань охорони праці у машиністів шахтних підйомів і лебідок комісією під головуванням головного механіка шахти.
4. Під час опускання та підіймання зміни працівників, окрім змінного, повинен бути присутній другий машиніст, який має право на керування цією машиною, в обов’язки якого входить нагляд за процесом підіймання та опускання та запровадження необхідних заходів у разі порушення нормальної роботи підйомної машини або неправильних дій змінного машиніста.
5. Машиніст, який приймає зміну, перед початком роботи зобов’язаний перевірити справність машини. Виконувати опускання та підіймання працівників дозволяється після попереднього перегону обох підйомних посудин униз-уверх вхолосту.
Результати перевірки машиніст зобов’язаний записати до Книги приймання та здавання змін, яка наведена у додатку 12 до цих Правил. Під час перевірки машини особами нагляду (механіком підйому, головним механіком шахти або суб’єкта господарювання, до складу якої входить підприємство) до Книги приймання та здавання змін, яка наведена у додатку 12 до цих Правил, вноситься запис за підписом цієї особи.
Машиніст підйомної машини зобов’язаний про всі виявлені несправності повідомити механіку підйому або головному механіку шахти і гірничому диспетчеру. Причини несправностей і заходи, вжиті щодо їх усунення, мають заноситися механіком підйому до Книги приймання та здавання змін, яка наведена у додатку 12 до цих Правил. Подальше виконання роботи можуть дозволити тільки головний механік або механік підйому після усунення несправності.
6. Під час роботи клітьового підйому на приймальному (посадочному) майданчику надшахтної споруди та приствольних дворах діючих горизонтів повинні бути присутні стволові. За умови посадки в кліть з різних боків і при виході працівників з кліті стволові повинні мати помічників, які перебувають з другого боку кліті.
На всіх приймальних майданчиках стволів, обладнаних механічним підйомом та які призначені для вивозу працівників тільки в аварійних випадках, згідно з ПЛА наявність стволових і рукоятників у всіх змінах обов’язкова. Ця вимога поширюється і на машиністів підйомних машин.
Якщо одночасно відбувається посадка працівників у декілька поверхів багатоповерхової кліті або вихід з них, то на кожному приймальному майданчику повинен перебувати рукоятник, а в приствольному дворі - стволовий. Ці рукоятники і стволові дають сигнали відповідно головному рукоятнику і головному стволовому.
На проміжних горизонтах, на яких не здійснюється приймання та видавання вантажів і є робоча сигналізація машиністу і рукоятнику, а також прямий телефонний зв’язок з ними, допускається опускання (підіймання) працівників за відсутності на них стволових за таких умов:
у кліті є пристрій для безпосередньої сигналізації рукоятнику і машиністу, а також телефонний зв’язок;
у кліті перебуває ліфтер (стволовий).
При обслуговуванні підйомної установки ліфтером з кліті наявність рукоятника і стволового не обов’язкова.
7. Біля всіх посадкових пунктів і в машинному відділенні мають бути вивішені оголошення із вказівкою:
розкладу підіймання та опускання працівників;
сигналів, що застосовуються;
кількості працівників, що одночасно підіймаються та опускаються на кожному поверсі кліті, бадді або людській вагонетці;
прізвища та ініціалів відповідального за безпечну організацію опускання та підіймання працівників.
Про всі заборони або обмеження користування підйомною установкою для опускання та підіймання працівників у посадочних пунктах мають бути вивішені оголошення і проведено позаплановий інструктаж машиністів підйому, стволових, рукоятників і їх помічників з поясненням причин таких заборон або обмежень.
8. На всіх приймальних майданчиках мають бути вивішені таблиці із зазначенням допустимого завантаження клітей, а для підйомних установок зі шківами тертя - вказівки про одночасне завантаження обох клітей для запобігання небезпеці ковзання. Стволові, рукоятники і їх помічники не рідше одного разу на квартал повинні проходити інструктаж про правила і норми завантаження.
Опускання та підіймання довгомірних матеріалів або великогабаритного обладнання під кліттю мають проводитися під керівництвом посадової особи за паспортом, затвердженим головним інженером шахти. Про це необхідно заздалегідь повідомити диспетчеру, стволовим проміжних горизонтів, рукоятнику та машиністу підйому.
9. Технічний огляд підйомних установок, що перебувають в експлуатації, проводиться до закінчення призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника. Якщо призначений строк служби в паспорті (іншому експлуатаційному документі) не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами. Періодичний технічний огляд підйомних установок проводиться щороку, а електричних частин та апаратури автоматизованих підйомних установок через 6 місяців, якщо інше не передбачено технічними документами виробника.
Ця вимога не поширюється на вантажні лебідки, призначені для опускання-підіймання обладнання і матеріалів.
Не рідше одного разу на рік маркшейдерська служба шахти виконує перевірку геометричного зв’язку шахтного підйому і копра. За результатами перевірки складається акт, який затверджується головним інженером шахти. Один примірник цього акта передається головному механіку шахти, інший залишається у маркшейдерській службі шахти.
Через 6 місяців після технічного огляду, кожна експлуатаційна і прохідницька підйомна установка має оглядатися комісією, яка призначається наказом директора шахти (уповноваженої особи), під керівництвом головного механіка шахти з метою перевірки засобів захисту, блокувань, сигналізації та стану елементів підйомної установки.
За результатами огляду складається акт про стан засобів захисту, блокувань, сигналізації та елементів підйомної установки.
10. Продовження експлуатації підйомних машин у разі досягнення ними призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника, здійснюється після їх експертного обстеження. Якщо призначений строк служби в паспорті (іншому експлуатаційному документі) не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами. Строк, на який продовжується після кожного експертного обстеження експлуатація підйомних машин, не може перевищувати 5 років.
Технічний огляд копрових шківів підйомних установок, що перебувають в експлуатації, проводиться до закінчення призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника. Якщо призначений строк служби в паспорті (іншому експлуатаційному документі) не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами. Періодичний технічний огляд копрових шківів підйомних установок, проводиться після 8 років їх експлуатації і надалі через 3 роки, якщо інше не передбачено технічними документами виробника.
11. На кожній підйомній установці мають бути:
графік роботи підйому, затверджений головним інженером шахти, із зазначенням часу, необхідного для виконання щодобових оглядів елементів підйомної установки;
паспорти підйомної машини і редуктора, а також керівництво з експлуатації підйомної машини;
детальна схема гальмівного пристрою із зазначенням основних розмірів;
виконавчі електричні схеми (принципові, монтажні);
схема парашутних пристроїв із розмірами, що підлягають контролю;
інструкція для машиністів підйомних установок;
прошнуровані книги: Книга огляду стволів шахт, яка наведена у додатку 3 до цих Правил, Книга огляду підйомної установки, яка наведена у додатку 10 до цих Правил, Книга приймання та здавання змін, яка наведена у додатку 12 до цих Правил, Книга огляду канатів та їх витрат, яка наведена у додатку 13 до цих Правил.
Схема гальмового пристрою, виконавча електрична схема, схема парашутних пристроїв та інструкція для машиніста підйомних установок мають бути вивішені в машинному приміщенні.
11. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі
1. Кожна підйомна установка має бути оснащена пристроєм для подачі сигналу від стволового до рукоятника та від рукоятника до машиніста, ремонтною сигналізацією і радіозв’язком, що використовуються під час огляду та ремонту ствола, підйомних посудин, а також елементів копрового верстата на підйомних установках вертикальних стволів.
2. На людських і вантажно-людських вертикальних і похилих підйомних установках (з кутом нахилу виробок понад 50°), окрім робочої та ремонтної сигналізацій, має передбачатися також і резервна сигналізація з відокремленим живленням окремим кабелем (каналом). За функціональними можливостями резервна сигналізація має не відрізнятися від робочої. За наявності двох підйомних установок в одному стволі, кожна з яких забезпечує опускання та підіймання працівників з усіх горизонтів, резервна сигналізація може бути відсутня.
3. У разі підіймання працівників із шахти скіпами в аварійних випадках, передбачених ПЛА, має бути забезпечена можливість подачі сигналів з посадочного майданчика на верхній приймальний майданчик і з верхнього приймального майданчика машиністу підйому.
4. Якщо установка обслуговує декілька горизонтів, то має бути пристрій, що показує, з якого горизонту подано сигнал, а також пристрій, що перешкоджає одночасному надходженню сигналів з різних пунктів.
5. На одноклітьових людських підйомних установках, обладнаних сигналізацією з кліті, подача сигналу з кліті машиністу має здійснюватися тільки ліфтером, який пройшов навчання за професією і призначений наказом директора шахти (уповноваженої особи).
На вантажно-людських одноканатних підйомних установках, обладнаних сигналізацією з кліті, крім того, мають передбачатися і сигналізація з приймальних майданчиків, а також пристрій, що не допускає одночасне включення сигналів з кліті та з приймальних майданчиків.
Ремонтна сигналізація на таких підйомних установках може бути відсутня.
6. Вагонетки для перевезення працівників горизонтальними виробками мають облаштовуватися пристроями для подання сигналу "Стоп" машиністу локомотива.
На людських підйомах з пасажирськими вагонетками у виробках з кутом нахилу до 50° має бути передбачена сигналізація, що забезпечує подачу сигналів машиністу підйому гірником (кондуктором) із поїзда. Ця сигналізація може використовуватися під час огляду та ремонту виробок і колії, а також для подавання сигналу "Стоп" в аварійних випадках.
Вагонетки, що служать для перевезення працівників похилими виробками, необхідно обладнувати сигналізацією кондуктору поїзда, яка має бути доступна всім пасажирам, що перебувають у вагонетках.
Усі приймальні майданчики цих виробок мають бути забезпечені телефонним зв’язком або виробничим гучномовним зв’язком з машиністом підйому
7. Кожна підйомна установка, що використовується під час проходження та поглиблення ствола, має бути обладнана не менше ніж двома незалежними сигнальними пристроями, один із яких має виконувати функції робочої сигналізації, а другий - резервної та ремонтної. Пристрій робочої сигналізації має забезпечувати можливість подавання сигналів із вибою на помости, з помостів - рукоятнику і від рукоятника - машиністу, а ремонтної або резервної, якщо вона виконує і функції ремонтної,- з будь-якої точки ствола.
8. За наявності в одному стволі, що проходиться, двох рівноцінних підйомних установок функції резервної і ремонтної сигналізацій можуть виконуватися одним сигнальним пристроєм за наявності доступу до нього з посудин обох підйомних установок.
Якщо ствол обладнано більше ніж однією підйомною установкою, подавання виконавчого сигналу має проводитися тільки рукоятником кожної підйомної установки.
9. Схема стволової сигналізації всіх підйомних установок має передбачати можливість подавання сигналу "Стоп" з будь-якого горизонту безпосередньо машиністу. Кожен незрозумілий сигнал рукоятник і машиніст повинні сприймати як сигнал "Стоп". Відновлення роботи підйомної установки дозволяється тільки після особистого з’ясування машиністом підйомної установки причин надходження незрозумілого сигналу.
10. У системі стволової сигналізації має забезпечуватися блокування, що унеможливлює подання робочих команд (крім команди "Стоп") з приствольного двора горизонту безпосередньо машиністу, минаючи рукоятника. Вказана вимога не поширюється на:
сигнальні пристрої, які мають блокування, що перешкоджає пуску машини до отримання дозвільного сигналу від рукоятника;
одноклітьові підйомні установки з подаванням сигналу з кліті;
скіпові підйомні установки;
установки з перекидними клітями за підіймання тільки вантажу;
ремонтну сигналізацію.
Подавання сигналу на роботу підйому дозволяється тільки після закриття дверей кліті та стволових ґрат.
11. Між машиністом підйомної машини і рукоятником, а також між рукоятником і стволовим має бути налагоджений прямий телефонний зв’язок. Такий самий зв’язок має бути і на скіпових підйомних установках між машиністом і операторами завантажувального і розвантажувального пристроїв. На шахтах, що будуються, до моменту здавання їх в експлуатацію, крім того, необхідно встановлювати виробничий двосторонній гучномовний зв’язок.
12. Під час проходження та поглиблення стволів має бути обладнаний прямий двосторонній телефонний або гучномовний зв’язок поверхні з помостом.
12. Шахтні канати
1. Підйомні та тягові канати людських і вантажно-людських підйомно-транспортних установок мають бути вантажно-людськими не нижче за марку B, інші - не нижче марки I.
Конструкції канатів мають вибиратися відповідно до вимог законодавства.
2. Запас міцності канатів шахтних підйомних установок при навішуванні має бути не меншим ніж значення, наведені в таблиці 1 "Запас міцності канатів підйомних установок" додатка 11 до цих Правил.
Стикові з’єднання гумотросових врівноважуючих канатів мають мати запас міцності відповідно до вимог законодавства.
3. Підйомні канати для вертикальних стволів за максимальної довжини виска понад 600 м можуть навішуватися, якщо відповідають умовам за величиною відношення сумарного розривного зусилля всіх дротів підйомного каната до кінцевого вантажу (без урахування маси підйомного каната). Відношення сумарного розривного зусилля всіх дротів підйомного каната до кінцевого вантажу повинне бути не меншим ніж значення, наведені у таблиці 7 "Відношення сумарного розривного зусилля всіх дротів підйомного каната до кінцевого вантажу" додатка 11 до цих Правил.
При навішуванні канатів за відношеннями, зазначеними в таблиці 7 "Відношення сумарного розривного зусилля всіх дротів підйомного каната до кінцевого вантажу" додатка 11 до цих Правил, запас їх міцності, розрахований з огляду на масу каната, має бути не менший ніж 4,5-кратний для вантажних і 5-кратний для людських і вантажно-людських підйомних установок.
4. Як канатні провідники бадейного підйому мають застосовуватися круглосталкові канати, які відповідають вимогам законодавства.
Конструкції канатів, що застосовуються для навішування прохідницького обладнання (помостів, опалубки, щитів-оболонок, рятувальних драбин, кабелів, насосів, ставів) мають відповідати вимогам законодавства.
5. На одноканатних підйомних установках з канатними провідниками для обох підйомних посудин мають навішуватися головні канати одного діаметра, конструкції та напрямку сукання.
6. На кожному багатоканатному підйомі, незалежно від його призначення, має бути не менше двох врівноважуючих канатів.
7. Запас міцності канатів доріг допоміжного транспорту шахт при навішуванні має бути не менше ніж значення, наведені у таблиці 8 "Запас міцності канатів доріг допоміжного транспорту шахт" додатка 11 до цих Правил.
8. Запас міцності нескінченних канатів відкаток похилими виробками при навішуванні має бути не менше ніж значення, наведені у таблиці 9 "Запас міцності нескінченних канатів відкаток похилими виробками" додатка 11 до цих Правил.
9. Канати робочі (тягові) для переміщення вибійного обладнання повинні мати запас міцності не менший ніж трикратний за відношенням до номінального тягового зусилля на їх робочих барабанах.
Запобіжні канати вибійних машин повинні мати запас міцності не менше ніж шестикратний щодо маси виїмкової машини з урахуванням кута нахилу пласта.
10. Усі підйомні канати вертикальних і похилих шахтних підйомів, канати для підвішування помостів, рятувальних драбин і прохідницьких люльок необхідно випробовувати перед навішуванням на канатно-випробувальних станціях.
Резервний випробуваний канат перед навішуванням може повторно не випробовуватися, якщо строк його зберігання не перевищує 12 місяців.
До початку регулярної експлуатації підйомної машини для підіймання працівників кожен канат має здійснити не менше ніж 20 підйомів зі звичним вантажем за умови відсутності при зовнішньому огляді дефектів.
11. Гумотросові врівноважуючи канати випробовуються відповідно до вимог законодавства.
12. Канати експлуатаційних і прохідницьких підйомних установок мають проходити періодичний технічний огляд:
через кожні 6 місяців - на людських і вантажно-людських підйомних установках, а також для прохідницьких люльок;
через 12 місяців після навішування і згодом через кожні 6 місяців - на вантажних, аварійно-ремонтних і пересувних підйомних установках, а також для рятувальних драбин;
через 6 місяців після навішування, а згодом через кожні 3 місяці - підйомні багатосталкові неоцинковані канати, що мало крутяться (вантажні і вантажно-людські), а також канати вантажно-людських підйомів у похилих виробках з кутом нахилу до 30°.
Канати, що використовуються для підвішування рятувальних драбин і прохідницьких люльок, можуть не проходити періодичний технічний огляд, якщо вони перевіряються відповідно до таблиці 10 "Періодичність контролю втрати перерізу шахтних канатів" додатка 11 до цих Правил приладами контролю, які повірені відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Шестисталкові підйомні канати барабанних людських, вантажно-людських і вантажних підйомних установок із жорсткими посадочними пристроями підлягають перепанцируванню в причіпних пристроях не рідше ніж через 6 місяців.
Контроль обривів дротів проводиться спеціалізованою або експертною організацією.
Рішення про продовження строку служби каната приймається директором шахти (уповноваженою особою), на підставі результатів контролю технічного стану каната за всією довжиною та кінців каната в причіпних пристроях.
13. Тягові та натяжні канати підземних пасажирських канатних доріг, тягові канати монорейкових і надґрунтових доріг мають бути випробувані перед навішуванням.
Повторно через кожні 6 місяців випробовують тільки тягові канати монорейкових і надґрунтових доріг.
14. Канат при повторному випробуванні необхідно зняти і замінити іншим, якщо сумарна площа поперечного перерізу дротів, що не витримали випробування на розрив і перегин, досягає 25 % загальної площі поперечного перерізу всіх дротів каната.
15. Дозволяється навішувати або продовжувати роботу сталевими канатами, що не мають порваних, випнутих або запалих сталок, вузлів та інших пошкоджень, а також потоншень понад 10 % номінального діаметра.
Застосування зчалених канатів допускається тільки у разі відкачування нескінченним канатом вантажів горизонтальними та похилими виробками з кутом нахилу до 30°, а також на підземних пасажирських підвісних канатних, монорейкових і надґрунтових дорогах. Під час проходження стволів із застосуванням для підвісного обладнання канатів довжиною понад 1000 м допускається з’єднання їх пристроями, що пройшли випробування в спеціалізованій організації та мають відповідний висновок експертизи.
Пристрої для з’єднання канатів слід оглядати один раз на тиждень. У разі застосування коуш-зчалок із жимками необхідно один раз на три місяці перевіряти надійність з’єднання шляхом підтягування гайок.
16. Канати шахтних підйомних установок підлягають огляду фахівцями, призначеними наказом директора шахти (уповноваженої особи), в такі строки:
щодоби - підйомні канати посудин і противаг вертикальних і похилих підйомних установок, врівноважуючі канати підйомних установок зі шківами тертя, канати для підвішування механічних навантажувачів (грейферів) при проходженні стволів;
щотижня - врівноважуючі канати підйомних установок з машинами барабанного типу, гальмові і провідникові канати, канати для підвішування помостів, кабелів і прохідницького обладнання, а також підйомні та врівноважуючі гумотросові канати за участю механіка підйому (старшого механіка);
щомісяця - амортизаційні та відбійні канати, підйомні та врівноважуючі канати, у тому числі ділянки каната в запанцируванні, за участю головного механіка шахти або старшого механіка; канати, що постійно знаходяться в стволах, за участю механіка проходки шахти, що будується, або старшого механіка.
Допускається проводити одночасний огляд не більше двох головних або врівноважуючих канатів багатоканатних підйомних установок одним працівником, якщо:
число обірваних дротів каната на довжині одного кроку сукання не перевищує 2 % загальної кількості дротів каната;
на один причіпний пристрій навішено два врівноважуючи канати.
17. Результати огляду і контролю канатів того самого дня записують до Книги огляду канатів та їх витрат, яка наведена у додатку 13 до цих Правил. До неї заносяться всі без винятку випадки пошкодження канатів та їх перепанцирування за наслідками щодобового, щотижневого і щомісячного огляду канатів.
На кожну підйомно-транспортну установку має бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою підприємства (за її наявності) окрема книга. Контроль за правильним веденням книги і своєчасним її заповненням покладається на головного механіка шахти.
18. Якщо в процесі експлуатації канат піддався підвищеним навантаженням (непередбаченим технологією навантаженням), то робота цієї установки має бути негайно припинена для огляду канатів. Результати огляду записують до Книги огляду канатів та їх втрат, яка наведена у додатку 13 до цих Правил. У разі невідповідності каната вимогам, викладеним у цих Правилах, його необхідно замінити.
19. Усі канати мають оглядатися по всій довжині при швидкості руху не більше 0,3 м/с.
Пошкоджені ділянки канатів, а також стикові з’єднання гумотросових канатів оглядають при нерухомому канаті.
На підйомних установках щодобовий огляд канатів, у яких число обірваних дротів не перевищує 2 % від загального числа дротів каната на довжині одного кроку сукання, допускається виконувати на швидкості руху не більше ніж 1 м/с. При цьому на багатоканатних підйомних установках один працівник оглядає не більше двох суміжних канатів одночасно. Щотижня має оглядатися кожен канат на швидкості руху не більше ніж 0,3 м/с.
20. Допускається експлуатація сталевих сталкових канатів шахтних підйомних установок, якщо за всією довжиною каната немає жодної ділянки, на якій кількість обривів дротів на кроці сукання від загального їх числа в канаті досягає:
5 % - для підйомних канатів посудин і противаг, канатів для підвішування помостів і механічних навантажувачів (грейферів);
10 % - для канатів вантажних кінцевих відкаток похилими виробками з кутом нахилу до 30°, врівноважуючих, гальмових, амортизаційних, провідникових, відбійних канатів.
У Книзі огляду канатів та їх витрат, яка наведена у додатку 13 до цих Правил, зазначають найбільш пошкоджену ділянку (крок), на якій число обірваних дротів перевищує 2 % загального числа дротів каната.
21. Допускається експлуатація підйомних канатів закритої конструкції у разі:
зношення менше половини висоти дротів зовнішнього шару;
відсутності розшарування зовнішніх дротів фасонного профілю (збереження замка);
збереження замка зовнішніх дротів, коли дроти не виходять на поверхню каната або коли вони піддаються закладенню в канат чи запаюванню;
наявності менш як трьох обірваних дротів (включаючи і запаяні) фасонного профілю зовнішнього шару на довжині ділянки, що дорівнює п’яти крокам їх сукання, або менш як дванадцятьох на всій робочій довжині каната.
Допускається експлуатація канатів, що мають хвилеподібні ділянки без порушення замка зовнішніх дротів і які зберігають гладку поверхню, до явного порушення замка (розшарування) зовнішніх дротів або виходу одного дроту із замка на вказаній ділянці. Допускається один зовнішній (зетоподібний) дріт у разі виходу його із замка на прямолінійному канаті (як за відсутності, так і за наявності обриву) виплести за всією довжиною каната і продовжити його експлуатацію, якщо зазор, що з’явився, в шарі зовнішніх дротів не призводить до порушення замка між ними.
22. Провідникові канати підлягають заміні:
при зношенні на 15 % номінального діаметра, але не більше половини висоти або діаметра зовнішніх дротів;
якщо на 100 м довжини каната закритої конструкції знайдено два обриви зовнішніх дротів.
23. Шахтні канати підлягають заміні за терміном експлуатації відповідно до таблиці 11 "Термін експлуатації шахтних канатів" додатка 11 до цих Правил за порядком проведення технічних оглядів, передбачених постановою № 687. Технічний огляд канатів проводиться відповідно до вимог глави 13 цього розділу.
24. Якщо відносне перевантаження одного з канатів багатоканатної підйомної установки в нижньому положенні підйомних посудин перевищує 15 % або в процесі циклу підіймання спостерігається проковзування одного з канатів, то підйомна установка має бути зупинена для контролю радіусів жолобів і регулювання розподілу навантаження на канати.
25. Канати допоміжного транспорту підлягають огляду в такі строки:
щодоби призначеною особою - канати пасажирських підвісних канатних і вантажно-людських монорейкових і надґрунтових доріг, канати допоміжних лебідок у похилих виробках;
щотижня механіком дільниці - канати пасажирських підвісних канатних доріг, нескінченних відкаток, монорейкових і надґрунтових доріг, канати скреперних, маневрових і допоміжних лебідок;
раз на півроку головним механіком (його заступником) - канати пасажирських підвісних доріг, монорейкових і надґрунтових доріг.
Канати монорейкових і надґрунтових доріг і лебідок у горизонтальних і похилих виробках оглядають за всією довжиною на швидкості руху не більше ніж 0,3 м/с. Для доріг довжиною понад 500 м допускається оглядати канат поетапно протягом декількох змін, не перевищуючи встановленої періодичності.
На діючих дорогах, де швидкість канатів не може бути зменшена до 0,3 м/с і менше, а також на лебідках з нерегульованою швидкістю канатів огляд виконується під час їх зупинки шляхом обходу.
Терміни оснащення доріг, що служать для перевезення працівників, приводом, що забезпечує швидкість 0,3 м/с, встановлюються директором шахти (уповноваженою особою).
26. Допускається експлуатація сталевих сталкових канатів допоміжного транспорту за відсутності по всій довжині каната ділянок, на яких число обривів дротів на кроці сукання від загального числа в канаті досягає:
5 % - для канатів підземних пасажирських підвісних канатних, монорейкових і надґрунтових доріг;
15 % - для канатів вантажних лебідок у похилих виробках;
25 % - для канатів нескінчених відкаток похилими виробками, канатів скреперних, маневрових і допоміжних (у горизонтальних виробках) лебідок.
27. Канати для переміщення та утримання вибійного обладнання перевіряють щозміни перед початком роботи машиніст або його помічник.
Щотижня ці канати перевіряє механік дільниці. При цьому визначають максимальне число обривів на кроці сукання.
Канати замінюють, якщо на кроці сукання число обривів дротів досягає 10 % загальної їх кількості.
13. Контроль технічного стану канатів
1. Підйомні сталкові канати, що експлуатуються у вертикальних стволах та у похилих виробках, а також канати для підвішування помостів під час проходження стволів глибиною понад 600 м і для підвішування стволопрохідницьких комбайнів, навішуванні із запасом міцності менше шестикратного, підлягають контролю технічного стану для визначення за всією їх довжиною втрати перерізу сталі дротів. Періодичність контролю втрати перерізу шахтних канатів зазначена в таблиці 10 "Періодичність контролю втрати перерізу шахтних канатів" додатка 11 до цих Правил.
Технічний огляд стану канатів проводиться під час їх навішування та протягом експлуатації. Після закінчення призначеного строку служби, для визначення їх подальшої експлуатації, проводиться експертне обстеження. Строк служби шахтних канатів наведено у таблиці 11 "Строк служби шахтних канатів" додатка 11 до цих Правил. Контрольні відрізки від канатів необхідно зберігати в будівлі підйому протягом всього строку їх служби.
2. Канати мають бути замінені новими, якщо втрати перерізу сталі дротів становлять:
10 % - для підйомних канатів у вертикальних стволах з довжиною виска понад 900 м, що навішуються відповідно до пункту 3 глави 12 цього розділу, за відношенням сумарного розривного зусилля всіх дротів до кінцевого вантажу; для підйомних канатів людських і вантажно-людських двох канатних і трьох канатних підйомних установок, не обладнаних парашутами; помостових канатів, що навішуються із запасом міцності менше шестикратного при поліспастовій схемі підвішування помостів, а також гальмівних канатів парашутів;
15 % - для підйомних канатів з металевим осердям, триграно-сталкових, з круглими пластично обтисненими сталками, що навішуються із запасом міцності відповідно до пункту 2 глави 12 цього розділу, а також для канатів всіх конструкцій у вертикальних стволах з довжиною виска до 900 м, що навішуються відповідно до пункту 3 глави 12 цього розділу, і канатів для підвішування стволопрохідницьких комбайнів, що навішуються із запасом міцності менше шестикратного;
18 % - для круглосталкових канатів з органічним осердям на вертикальних і похилих людських і вантажно-людських підйомах, а також діаметром 45 мм і менше на вантажних підйомах, що навішуються із запасом міцності відповідно до пункту 2 глави 12 цього розділу, для провідникових канатів при будівництві та експлуатації шахт і канатів для підвішування прохідницького обладнання;
20 % - для круглосталкових канатів діаметром понад 45 мм з органічним осердям на вертикальних вантажних підйомах, що навішуються із запасом міцності не менше за 6,5-кратний, для відбійних канатів і канатів для підвішування помостів;
24 % - для врівноважуючих канатів.
3. Необхідно здійснювати контроль технічного стану гумотросових врівноважуючих канатів для визначення цілісності тросів і їх бракування.
4. Результати контролю технічного стану канатів в той самий день записують до Книги огляду канатів та їх витрат. яка наведена у додатку 13 до цих Правил. До неї записують всі без винятку випадки пошкодження канатів та їх перепанцирування за результатами щодобового, щотижневого та щомісячного огляду канатів.
На кожну підйомно-транспортну установку ведеться окрема Книга огляду канатів та їх витрат, сторінки якої мають бути пронумеровані, прошиті та скріплені печаткою підприємства (за її наявності).
14. Підвісні та причіпні пристрої
1. Кліті людських і вантажно-людських підйомів повинні мати подвійну незалежну підвіску - робочу і запобіжну.
Допускається відсутність запобіжної підвіски на багатоканатних підйомах за умови кріплення посудин і противаг до канатів не менше ніж у двох точках. Противаги одноканатних підйомів запобіжною підвіскою не обладнуються.
Круглі врівноважуючі канати мають прикріплятися до посудини за допомогою вертлюжних пристроїв.
2. Запаси міцності підвісних та причіпних пристроїв (щодо розрахункового статистичного навантаження) мають бути не меншими від:
тринадцятикратного - для підвісних і причіпних пристроїв людських підйомних установок, а також для причіпних пристроїв і дужок прохідницьких бадей;
десятикратного - для підвісних і причіпних пристроїв посудин вертикальних підйомів (за винятком, вказаним в абзаці другому цього пункту) і похилих підйомів з кінцевими канатами незалежно від їх призначення, монорейкових і надґрунтових доріг, причіпних пристроїв стволового прохідницького обладнання (помостів, опалубок) і врівноважуючих канатів підйомних установок. Запаси міцності причіпних пристроїв для врівноважуючих канатів визначають щодо їх маси. При цьому підвісні і причіпні пристрої вантажно-людських підйомних установок мають забезпечувати 13-кратний запас міцності щодо маси клітей з максимальною кількістю працівників;
шестикратного - для причіпних пристроїв провідникових і відбійних канатів, зчіпних пристроїв вагонеток і причіпних пристроїв при здійсненні відкатки нескінченним канатом;
чотирикратного щодо межі текучості матеріалу - для причіпних пристроїв типу "баранчик" за відкатки нескінченним канатом.
3. Кожен тип причіпного пристрою має забезпечувати міцність закріпленого в ньому каната не меншу ніж 85 % міцності нового каната на розрив у цілому.
На експлуатаційних підйомнотранспортних установках призначений строк служби підвісних і причіпних пристроїв має бути не більше ніж 5 років (на аварійно-ремонтних, а також на підйомних установках флангових і вентиляційних стволів, що служать для перевезення працівників в аварійних випадках,- не більше 7 років), а причіпних пристроїв бадді та дужок бадді - не більше ніж 2 роки. За результатами експертного обстеження строк експлуатації підвісних і причіпних пристроїв може бути продовжений для експлуатаційних установок на 2 роки, а для причіпних пристроїв та дужок прохідницьких бадей - на 1 рік.
За результатами експертного обстеження підвісних і причіпних пристроїв строк їх експлуатації може бути продовжено максимально до 3 років (понад 7 років загального строку експлуатації). Дозволяється продовження строку експлуатації підвісних та причіпних пристроїв понад 10 років за умови щорічного проведення експертного обстеження. Загальний строк експлуатації підвісних і причіпних пристроїв не повинен перевищувати 20 років.
Дужка бадді підлягає заміні або ремонту у разі зношення її вушка або змінної втулки у вушку більше ніж на 5 % діаметра осі. Сумарне зношення вушка або змінної втулки дужки й осі, що з’єднує її з баддею, має бути не більше ніж 10 % діаметра осі.
Причіпні пристрої бадей мають бути обладнані пристосуваннями, що надійно закривають зів гака під час руху бадді і унеможливлюють його самовільне розчеплення.
Підвісні і причіпні пристрої всіх типів повинні мати маркування із зазначенням заводського номера і дати виготовлення.
4. У разі проведення похилих або вертикальних виробок, де здійснюються підіймання та опускання працівників і вантажів, підвісні пристрої перед навішуванням мають бути випробувані на подвійне кінцеве навантаження; такі самі випробування проводяться не рідше одного разу на півроку, за винятком пристроїв підвісного прохідницького обладнання.
Запанцировані причіпні пристрої у разі відкатки кінцевим канатом похилими виробками мають випробовуватися під час кожного запанцировування каната шляхом опускання та підіймання максимального вантажу.
Результати випробувань записують до Книги огляду підйомної установки, яка наведена у додатку 10 до цих Правил.
5. Підвісні пристрої прохідницького обладнання та всі вузли кріплення канатів у стволі мають оглядати: щодоби - черговий слюсар, двічі на місяць - механік проходки (дільниці) та один раз на місяць - головний механік шахтобудівельного управління.
Якщо в процесі експлуатації підвісний пристрій піддався підвищеним навантаженням (непередбаченим технологією навантаженням), то роботу необхідно негайно припинити з метою його огляду.
VI. Електротехнічне господарство
1. Загальні вимоги
1. Електрообладнання, у тому числі кабелі та системи електропостачання, в процесі експлуатації мають гарантувати електробезпеку працівників шахти, а також вибухо і пожежобезпеку.
2. Шахтні електроустановки на поверхні мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, а також вимогам законодавства.
3. Електропостачання шахт, що будують та реконструюють, здійснюють за схемами з відокремленим живленням підземних електроприймачів. Не допускається для підземних умов застосовувати кільцеві схеми електропостачання.
4. У шахтах мають застосовуватися мережі з ізольованою нейтраллю трансформаторів.
Мережа із глухозаземленою нейтраллю трансформатора застосовується тільки для живлення перетворювальних пристроїв контактних мереж електровозної відкатки.
5. Захист працівників від ураження електричним струмом має здійснюватися із застосуванням захисного заземлення, а в підземних електроустановках - також й апаратів захисту від витікання струму з автоматичним відключенням пошкодженої мережі напругою до 1140 В.
Загальний час відключення пошкодженої мережі напругою 380 В, 660 В і контактних мереж має не перевищувати 0,2 с, напругою 1140 В - 0,12 с. Для мереж напругою 127 і 220 В, а також зарядних мереж час спрацьовування апаратів захисту від витоків струму мереж має не перевищувати 0,1 с.
6. На трансформаторах, що розміщуються на поверхні та живлять підземні електричні мережі, обладнані захистом від витікання струму, пробивні запобіжники можуть не встановлюватися.
7. Дистанційне, телемеханічне й автоматичне управління струмоприймачами напругою понад 1140 В дозволяється тільки за наявності пристроїв, що блокують включення після спрацьовування максимального струмового захисту. Ця вимога не поширюється на лінії, що живлять ЦПП і РПП. За відсутності оперативного персоналу в головній поверхневій підстанції має бути сигналізація для гірничого диспетчера про спрацьовування захисту від замикань і витікання струму на землю.
8. На кожній шахті мають бути схеми підземного електропостачання. Дозволяється складання суміщеної схеми електропостачання відкатки контактними електровозами та контактної мережі шахти, нанесеної на схематичний план гірничих виробок.
На кожній дільниці має бути структурна схема системи електропостачання та управління очисним комплексом (або комбайном), на якій позначені склад і розміщення у виробках (лаві та на штреках) комутаційної апаратури, зібраної в РПП, та окремо від цього машини, обладнання, кабелі, пульти та інші засоби системи. Таку схему вивішують на видному місці в нарядній дільниці та в місцях встановлення розподільних пунктів.
Схеми електропостачання підземних електроустановок, що знаходяться на балансі підрядних організацій і застосовуються ними, погоджують і затверджують в порядку, встановленому законодавством для експлуатаційних шахт.
9. Монтаж і ремонт електрообладнання в шахтах проводяться відповідно до вимог законодавства. При цьому в шахтах, небезпечних за газом, має здійснюватися контроль за вмістом метану в місці проведення робіт переносними автоматичними приладами.
Під час робіт з випробування кабелю (мегомметром) необхідно контролювати вміст метану у виробках, якими він прокладений. Вміст метану має не перевищувати 1 %.
10. Кожен комутаційний апарат, КРП, станції управління мають бути позначені чітким написом, що вказує установку, яка включається, або дільницю, а також розрахункову величину уставки спрацьовування максимального струмового захисту.
Кришки відділень апаратури, що мають електричні захисти, пристрої блокування та регулювання необхідно пломбувати іменними пломбірами.
11. Ручний електрифікований інструмент має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, зберігатися в спеціальному приміщенні та видаватися працівникам на період роботи. Ручний електрифікований інструмент напругою понад 42 В має видаватися в комплекті із засобами індивідуального захисту від ураження електричним струмом (діелектричні рукавички, калоші, килимки) та бути обладнаний розподільним трансформатором (перетворювачем з окремими обмотками) або захисним пристроєм, що вимикає струм.
