12. З метою безпечної експлуатації електрообладнання необхідно виконувати такі вимоги:
обслуговування і ремонт електрообладнання та мереж проводити тільки із застосуванням приладів і інструментів, призначених для цього;
оперативне обслуговування електроустановок напругою понад 1140 В виконувати тільки з використанням захисних засобів (діелектричних рукавичок, ботів та ізолювальних підставок);
оперативне обслуговування та управління електрообладнанням, не захищеним апаратами захисту від витікання струму, виконувати тільки з використанням діелектричних рукавичок, за винятком електрообладнання напругою 42 В і менше, а також електрообладнання з іскробезпечними колами та апаратури телефонного зв’язку;
ремонтувати частини електрообладнання та кабелі, приєднувати або від’єднувати іскронебезпечне електрообладнання та електровимірювальні прилади тільки при вимкненій напрузі, за винятком пристроїв напругою 42 В і нижче у шахтах, безпечних за газом або пилом, а також пристроїв з іскробезпечними колами - у шахтах, небезпечних за газом або пилом;
експлуатувати електрообладнання тільки у разі справних засобів вибухозахисту, блокувань, заземлень, апаратів захисту, схем управління, захисту та при непошкоджених кабелях;
у електричних мережах, які не використовуються, за винятком резервних, напруга має бути вимкнена;
відкривати кришки оболонок вибухобезпечного електрообладнання у газових шахтах можна тільки після попереднього виміру концентрації метану та зняття напруги з відділення оболонки, що розкривається;
змінювати конструкцію та схему електрообладнання, схеми апаратури управління, захисту та контролю, а також градуювання пристроїв захисту допускається тільки після погодження із заводом-виробником;
включати електричну мережу з кабелями, що не мають пошкоджень ізоляції жил та розривів шлангових оболонок;
застосовувати електрообладнання, строк експлуатації якого перевищує нормативний, тільки після проведення у встановленому порядку експертизи його технічного стану.
2. Область і умови застосування електрообладнання
1. У шахтах, небезпечних за газом та пилом, у стволах з вихідним струменем повітря та у надшахтних спорудах, що прилягають до стволів, у стволах зі свіжим струменем повітря та прилеглих до них надшахтних спорудах шахт, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, якщо існує можливість проникнення шахтного повітря в ці споруди, а також у підземних виробках шахт необхідно застосовувати:
електрообладнання з рівнем вибухозахисту не нижче РВ;
стволову сигналізацію з рівнем вибухозахисту РП;
акумуляторні світильники індивідуального користування з рівнем вибухозахисту не нижче РВ.
2. В очисних і підготовчих виробках пластів крутого падіння, небезпечних за ГДЯ, а також у виробках з вихідним струменем повітря з таких пластів мають застосовуватися:
електрообладнання з рівнем вибухозахисту РО;
електрообладнання з рівнем вибухозахисту РВ, якщо воно застосовується з системою автоматичного швидкодійного відключення напруги та одночасного закорочування джерел електрорушійної сили загальним часом не більше ніж 2,5 мс у разі замикання в силових колах між фазами і на землю або будь-якої фази на землю або з іншими системами, що автоматично відключають напругу живлення раніше, ніж концентрація метану досягне небезпечної величини.
У виробках з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв на крутих пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, може допускатися розміщення окремих струмоприймачів без швидкодійного відключення (насос, буровий верстат, лебідка, закладальний комплекс), при цьому подача напруги на зазначені струмоприймачі дозволяється в зміни, коли не ведуться роботи з виїмки вугілля та не виконуються противикидні заходи.
Область і умови застосування електрообладнання з рівнем вибухозахисту РВ встановлюються проєктом електропостачання шахти, що затверджується директором шахти (уповноваженою особою). При цьому має передбачатися автоматичне захисне відключення електроенергії стаціонарними автоматичними приладами контролю вмісту метану. Число і місця встановлення датчиків контролю вмісту метану визначаються за проєктом.
Застосування електричних заглибних насосів для відкачування води зі стволів шахт, що ліквідуються, здійснюють за проєктами з ліквідації шахт.
3. На пологих і похилих пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, схеми електропостачання вибійних машин і комплексів мають забезпечувати дистанційне аварійне відключення електроприймачів і кабелів лави з пульта управління цими машинами. Електрообладнання також має відключатися стаціонарними автоматичними приладами контролю вмісту метану.
4. У разі застосування електрообладнання в провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом, газовідсмоктувальних і дегазаційних установок мають бути виконані вимоги безпеки.
5. У виробках шахт, небезпечних за газом або пилом, мають застосовуватися електровози з рівнем вибухозахисту РВ. При цьому у виробках з вихідним струменем повітря та тупикових виробках, що провітрюються ВМП, на шахтах III категорії, надкатегорних за газом та небезпечних за раптовими викидами на електровозах, передбачаються переносні (індивідуальні) автоматичні прилади контролю вмісту метану. При створенні нових електровозів у виконанні РВ вони мають оснащуватися метанометрами, що забезпечують відключення акумуляторних батарей від струмоприймачів у разі входження електровоза в газове середовище з концентрацією метану (або у разі досягнення цієї концентрації) 1 % та більше.
Дозволяється застосування акумуляторних електровозів з рівнем вибухозахисту РП:
у відкотних виробках шахт I і II категорій за газом або небезпечних за пилом, а також у відкотних виробках зі свіжим струменем повітря шахт III категорії, надкатегорних за газом і в таких самих виробках на пластах, небезпечних за раптовими викидами, шахт, небезпечних за викидами;
у виробках зі свіжим струменем повітря на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, і з суфлярними виділеннями, за умови підходу їх до очисних вибоїв на відстань не ближче ніж за 50 м.
Відкатка рудниковими контактними та акумуляторними електровозами у виконанні РН1 дозволяється у всіх виробках шахт, безпечних за газом та пилом, у виробках зі свіжим струменем повітря шахт I і II категорій за газом або небезпечних за пилом.
6. У підземних виробках шахт, небезпечних за газом та пилом, дозволяється використання переносних періодично застосовуваних електричних приладів з рівнем вибухозахисту РП, а також у виконанні РН1 або приладів загального призначення, якщо вони не мають частин, що утворюють іскру, і не випускаються в рудниковому виконанні. Приєднанню таких приладів до мережі або від’єднанню їх має передувати вимірювання концентрації метану біля місця приєднання (від’єднання) приладу, а виробка на всій довжині ділянки мережі, параметри якої вимірюються, має провітрюватися. Користування перемикачами приладів дозволяється до приєднання їх до мережі.
7. У відкотних виробках зі свіжим струменем повітря шахт I і II категорій за газом або небезпечних за пилом дозволяється застосування електрообладнання з рівнем вибухозахисту РП.
8. У зарядних камерах з відокремленим провітрюванням у шахтах, небезпечних за газом та пилом, у тому числі небезпечних за раптовими викидами, необхідно застосовувати електрообладнання з рівнем вибухозахисту не нижче РП. При цьому повітряний струмінь, що провітрює батареї, які заряджаються, не має обмивати електрообладнання зарядної камери.
9. В усіх виробках шахт, безпечних за газом, але небезпечних за вибухами вугільного пилу, має застосовуватися електрообладнання з рівнем вибухозахисту не нижче РП.
10. У стволах, приствольних виробках зі свіжим струменем повітря та камерах стаціонарних установок, провітрювання яких здійснюється свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії, шахт, небезпечних за газом та пилом, за винятком випадків, коли в цих та прилеглих до них виробках, що подають свіжий струмінь повітря, є суфляри або коли шахта належить до небезпечних за раптовими викидами, дозволяється застосування електрообладнання в рудниковому нормальному виконанні.
11. На шахтах, небезпечних за газом та пилом, у приміщеннях вентиляторних і калориферних установок дозволяється застосування електрообладнання загального призначення за умови, що в ці приміщення не потрапляють шахтне повітря та вугільний пил.
За цієї самої умови дозволяється застосування електрообладнання загального призначення в електромашинних приміщеннях підйомних установок, розташованих на копрах стволів з вихідним струменем повітря шахт, небезпечних за газом чи пилом.
На шахтах, небезпечних за раптовими викидами, пристрої, що унеможливлюють проникнення шахтного повітря та вугільного пилу, мають бути також на стволах зі свіжим струменем повітря.
12. В усіх виробках шахт, безпечних за газом чи пилом, має застосовуватися електрообладнання в рудниковому виконанні.
Вимірювальними приладами загального призначення дозволяється користуватися у всіх виробках шахт, безпечних за газом чи пилом.
13. Застосування електрообладнання в шахтах, небезпечних за нафтогазопроявами, має здійснюватися відповідно до вимог законодавства.
14. Перед введенням в експлуатацію і надалі один раз на рік (якщо інше не передбачено заводом виробником) суб’єкт господарювання, який має дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, за участю представників енергомеханічної служби шахти має проводити ревізію, налагодження поверхневих підстанцій і підземних електроустановок шахт.
3. Електричні проводки
1. Для передавання або розподілу електроенергії в підземних виробках і надшахтних будівлях, які належать до вибухонебезпечних, мають застосовуватися кабелі:
для стаціонарної прокладки капітальними та основними вертикальними і похилими виробками, проведеними під кутом понад 45°, та обсадженими свердловинами - броньовані екрановані кабелі, зміцнені дротяною бронею у ПВХ оболонці з ПВХ або гумовою ізоляцією СПЖ;
для стаціонарної прокладки горизонтальними і похилими виробками, проведеними під кутом до 45° включно,- броньовані екрановані кабелі, зміцнені стрічковою бронею у ПВХ оболонці з ПВХ або гумовою ізоляцією СПЖ. Допускається застосування раніше прокладених броньованих кабелів зі стрічковою бронею з паперовою нормально просоченою ізоляцією;
для приєднання пересувних дільничних підстанцій та розподільних пунктів видобувних і підготовчих дільниць - броньовані екрановані кабелі підвищеної гнучкості та міцності;
для приєднання освітлювальних мереж - гнучкі екрановані кабелі;
для приєднання виїмкових машин на пологих пластах та прохідницьких машин - гнучкі екрановані кабелі;
для приєднання виїмкових машин на крутих пластах із застосуванням кабелеукладачів - гнучкі екрановані кабелі підвищеної міцності;
для живлення ручних електросвердел - особливо гнучкий екранований кабель;
для стаціонарних освітлювальних мереж - броньовані екрановані або гнучкі екрановані кабелі.
Допускається приєднання стаціонарно встановлених електродвигунів до пускових апаратів гнучкими екранованими кабелями, якщо ввідні пристрої цих двигунів призначені тільки для гнучкого кабелю.
Допускається приєднання розподільних пунктів гнучкими екранованими кабелями.
Кабелі, які призначені для застосування в шахтах, мають бути стійкими до впливу полум’я і не поширювати горіння.
2. Для контрольних кіл і кіл управління та сигналізації під час нового стаціонарного прокладання вертикальними і похилими виробками з кутом похилу понад 45° мають застосовуватися контрольні кабелі з дротяною бронею, у горизонтальних виробках - контрольні кабелі зі стрічковою бронею, гнучкі контрольні та силові кабелі.
Для пересувних машин застосовують контрольні гнучкі кабелі або допоміжні жили силових гнучких екранованих кабелів.
3. Для ліній загальношахтного, диспетчерського та аварійного телефонного зв’язку, а також місцевого зв’язку підйомних установок мають застосовуватися шахтні телефонні кабелі.
Для місцевих ліній зв’язку у вибоях застосовують гнучкі контрольні кабелі, а також допоміжні жили гнучких силових екранованих кабелів.
4. Для іскробезпечних кіл управління, зв’язку, сигналізації, телеконтролю та диспетчеризації мають застосовуватися контрольні кабелі, вільні жили у кабельних лініях зв’язку. Дозволяється використовувати шахтні телефонні кабелі.
Дозволяється застосування для ліній сигналізації й аварійної зупинки електроустановок голих проводів (крім алюмінієвих) за напруги не більше ніж 24 В. У шахтах, небезпечних за газом чи пилом, додатковою умовою їх застосування є забезпечення іскробезпеки з рівнем Iа.
5. Допоміжні жили в силових кабелях дозволяється використовувати для ланцюгів управління, зв’язку та сигналізації. Використання допоміжних жил силового кабелю для іскробезпечних кіл допустиме тільки в екранованих кабелях.
Використання допоміжних жил одного кабелю для іскронебезпечних та іскробезпечних кіл не дозволяється, якщо ці жили не розділені екранами.
6. У підземних виробках і стволах шахт, а також у вибухонебезпечних зонах приміщень на поверхні шахт мають застосовуватися кабелі відповідно до свого призначення, за винятком кабелів з алюмінієвими жилами або в алюмінієвій оболонці.
7. Допускається прокладання силових кабелів похилими стволами, бремсбергами та уклонами, що подають струмінь свіжого повітря та обладнані рейковим транспортом із шахтними вантажними вагонетками, тільки у випадках, коли зазначений транспорт використовується тільки для доставки обладнання, матеріалів і виконання ремонтних робіт.
8. У випадку застосування на діючих шахтах і горизонтах броньованих кабелів із зовнішнім джутовим (горючим) покриттям останнє має бути зняте з відрізків кабелів, прокладених у камерах.
9. На гнучких кабелях допускаються:
вулканізовані з’єднання;
з’єднання за допомогою вибухобезпечних пристроїв;
з’єднання лінійними з’єднувачами напруги за умови застосування іскробезпечних схем дистанційного управління рівня Iа із захистом від замикання в колі управління.
Контактні пальці з’єднувачів напруги при розмиканні кола, за винятком іскробезпечних кіл напругою не більшою ніж 42 В, мають залишатися без напруги, у зв’язку з цим їх слід монтувати на кабелі з боку електроприймача (електродвигуна).
З’єднання та ремонт броньованих екранованих кабелів у шахтах здійснюють вибухобезпечними пристроями (муфтами) і матеріалами, що забезпечують механічну міцність і пожежну безпеку.
10. Для живильних кабельних ліній напругою до 1140 В, якими проходить сумарний струм навантаження споживачів, мають, як правило, застосовуватися кабелі одного перерізу. Допускається для цих ліній застосування кабелів з різними перерізами жил за умови забезпечення всіх дільниць лінії захистом від струмів короткого замикання.
У місцях відгалуження від магістральної живильної лінії, де переріз жил кабелю зменшується, має встановлюватися апарат захисту від струмів короткого замикання відгалуження. Від живильної лінії дозволяється мати відгалуження довжиною до 20 м, якщо забезпечується захист від струмів короткого замикання апаратом магістральної лінії.
Застосування розподільних коробок без встановлення на відгалуженнях до електродвигунів апаратів захисту дозволяється лише для багатодвигунових приводів за умови, що кабель будь-якого відгалуження захищений від струмів короткого замикання груповим захисним апаратом.
11. Кабелі, що прокладаються в лавах, мають захищатися від механічних пошкоджень кабелеукладачами, що входять до складу комплексу. Допускаються й інші засоби механічного захисту кабелів, передбачені проєктом електропостачання вибійної машини (комплексу).
Найближча до машини частина гнучкого кабелю, що живить пересувні машини, може бути прокладена на підошві на відстань не більшу за 30 м.
Для машин, що мають кабелепідбирач або інші аналогічні пристрої, дозволяється прокладання гнучкого кабелю на підошві виробки.
У разі роботи комбайнів та інших машин на пластах потужністю до 1,5 м дозволяється прокладання гнучкого кабелю на підошві очисної виробки, якщо конструкцією цих машин не передбачений кабелеукладач.
12. Гнучкі кабелі, що перебувають під напругою, мають бути розтягнуті та підвішені. Не дозволяється тримати гнучкі кабелі під напругою в бухтах і "вісімках".
Ця заборона не поширюється на екрановані кабелі з оболонками, що не розповсюджують горіння та які за умовами експлуатації мають знаходитися в бухтах або на барабанах. У цьому випадку струмове навантаження на кабель має бути знижене на 30 % проти номінального.
13. У горизонтальних і похилих виробках кабелі розміщуються на такій висоті, яка унеможливлює їх пошкодження рухомим транспортом.
У шахтах, небезпечних за газом, кабелі слід прокладати на такій висоті, де малоймовірне утворення шарових скупчень метану.
Прокладання кабелів зв’язку та сигналізації, а також голих проводів виробками має проводитися на відстані не менше ніж 0,2 м від силових кабелів. Голі проводи мають прокладатися на ізоляторах.
Не допускається сумісне прокладання з одного боку виробки електричних кабелів і вентиляційних труб.
4. Електричні машини й апарати
1. Для живлення електричних машин та апаратів у підземних виробках має застосовуватися напруга:
для стаціонарних споживачів електричної енергії, пересувних підстанцій і трансформаторів, а також під час проходження стволів - не більша за 10000 В;
для пересувних електроприймачів - не більша за 1140 В. В окремих випадках дозволяється застосування підвищеної напруги (понад 1140 В);
для ручних машин та інструментів - не більша за 220 В;
для іскробезпечних кіл дистанційного управління та сигналізації КРП - не більша за 60 В, якщо жоден із провідників цього кола не приєднується до заземлення;
для іскробезпечних кіл дистанційного управління стаціонарними і пересувними машинами - не більша за 42 В.
2. Потужність короткого замикання в підземній мережі шахти має бути обмежена величиною, що відповідає номінальним характеристикам встановленого в шахті електрообладнання та перерізові кабелів, але має не перевищувати 100 МВ·А. Потужність відключення вимикача КРП загального призначення при установці їх у шахтах має бути удвічі більшою від потужності короткого замикання мережі.
3. Кабельні вводи електрообладнання мають бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, що відповідають рівню вибухозахисту електрообладнання.
4. Приєднання жил кабелів до затискачів електрообладнання має проводитися за допомогою наконечників, шайб або інших рівноцінних пристроїв, що унеможливлюють наявність проводів жил кабелю поза затискачем.
Допускається приєднання більше однієї жили кабелів до одного затискача, якщо це передбачено конструкцією затискача.
5. Продовження експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В, у разі досягнення ними призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника, здійснюється після їх експертного обстеження. Якщо призначений строк служби в паспорті (іншому експлуатаційному документі) не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами. Строк, на який продовжується після кожного експертного обстеження експлуатація електроустановок, не може перевищувати 3 роки.
6. Застосовувані на шахтах КРП не повинні мати пристроїв поздовжнього шунтування вимикальних контактів.
5. Камери для електричних машин і підстанцій
1. У підземних виробках мають застосовуватися комутаційні та пускові апарати й силові трансформатори, що не містять масло або іншу горючу рідину. Ця вимога не поширюється на КРП, встановлені в камерах з найвищим ступенем вогнестійкості кріплення.
У нових камерах між паралельними виробками мають встановлюватися КРП з електромагнітними або вакуумними вимикачами та іншими безмасляними вимикачами.
2. В усіх камерах, де встановлене електрообладнання з масляним заповненням, встановлюють суцільні протипожежні двері. В інших камерах мають бути ґратчасті двері із запірним пристроєм. Двері камер, у яких немає постійного обслуговуючого персоналу, мають бути зачинені. Біля входу камери вивішується знак "Вхід стороннім заборонено", а в камері на видному місці - укріплені відповідні попереджувальні плакати.
У камерах, де встановлене електрообладнання з масляним заповненням, влаштовується поріг висотою не менше ніж 100 мм.
3. У камерах підстанцій та електромашинних камерах довжиною понад 10 м має бути два виходи, розташовані у найбільш віддалених одна від одної частинах камери.
4. Між машинами й апаратами в камерах мають залишатися проходи, достатні для транспортування машин і апаратів під час їх ремонту або заміни, але не менші за 0,8 м. З боку стін камер залишаються монтажні проходи завширшки не менше ніж 0,5 м.
Якщо не потрібний доступ до машин або апаратів з тильної та бокової сторони для обслуговування, монтажу та ремонту, їх можна встановлювати впритул один до одного і до стіни камери.
Відстань між верхньою частиною апарата та покрівлею має бути не меншою за 0,5 м.
5. Пересувні трансформаторні підстанції, КРП мають розміщуватися в закріплених і зручних для обслуговування місцях, бути захищеними від води і механічних пошкоджень та не заважати роботі транспорту й пересуванню працівників. Відстань від електрообладнання до рухомого состава поїзда або конвеєра має бути не менше ніж 0,8 м, від стінки виробки і до покрівлі зазор має бути не менше ніж 0,5 м. Не допускається встановлення підстанцій у рейкових уклонах, за винятком ніш і заїздів, обладнаних бар’єром і вловлювачем.
В окремих випадках допускається встановлення комплектного обладнання, якщо це передбачено конструкцією, над скребковим конвеєром. Проміжок між електрообладнанням і покрівлею в цьому випадку має бути достатнім для обслуговування, але не менше ніж 0,5 м, а між бортом конвеєра та помостом - не менше ніж 0,4 м.
У цих місцях у покрівлі не повинно бути куполів та інших факторів, що сприяють утворенню місцевих (шарових) скупчень метану.
6. Компресорні установки та повітропроводи
1. Влаштування, монтаж та експлуатація поверхневих і підземних компресорних установок і повітропроводів мають відповідати вимогам керівництв з їх експлуатації.
2. Встановлення пересувної компресорної станції в шахті виконують за затвердженим головним інженером шахти проєктом, який має містити заходи загальної та пожежної безпеки.
Підземні пересувні компресори повинні мати тепловий захист, що відключає компресор сухого стиснення при температурі стиснутого повітря понад 182°C, а маслозаповнений - при температурі понад 125°C.
Робочий тиск стиснутого повітря цих компресорів має не перевищувати 0,6 МПа, а запобіжний клапан компресора має бути налаштований на тиск спрацьовування 0,66 МПа та опломбований.
Маслозаповнені компресори мають бути обладнані захистом, що унеможливлює займання масла.
3. Підземна пересувна компресорна установка розташовується на горизонтальному майданчику на свіжому струмені повітря в місцях з негорючим кріпленням. Довжина негорючого кріплення має бути не менше ніж 10 м з обох боків компресорної установки. Відстань до місця вантаження вугілля повинна бути не менше ніж 30 м.
У місці розташування установки силові кабелі і кабель зв’язку необхідно прокладати на протилежній стороні виробки із захистом від пожежі або вибуху (труби, екрани).
З обох боків установки розташовуються ящики з піском або інертним пилом місткістю не менше 0,4 м-3 і по 5 порошкових вогнегасників. Телефонний апарат розташовують на відстані, що дає можливість вести розмову при роботі компресора.
Допускається застосування шахтних пересувних гвинтових компресорних установок у тупикових виробках шахт, небезпечних за газом і пилом, за умови оснащення їх системою автономного пожежогасіння і контролю газу метану відповідно до проєкту на її встановлення.
При цьому необхідно дотримуватися таких правил:
компресорна установка має бути обладнана захистом, що забезпечує її відключення при роботі прохідницького комбайна, навантажувальної машини;
повітряний фільтр компресора має забезпечувати очищення повітря на 99 % при концентрації в ньому пилу до 30 мг/м-3 і бути обладнаний індикатором забруднення фільтра; винос масла при роботі компресора має не перевищувати 0,02 г/ м-3;
перша від колектора роздачі компресора ділянка пневмопроводу довжиною 3 м має бути швидкороз’ємною для проведення очищення його середини;
компресорна установка повинна мати не менше трьох ступенів теплового захисту, один з яких - електродвигуна;
масло для змащування та охолоджування компресора, повинно мати температуру займання не нижче ніж 200°C;
температура та шум у виробці під час роботи компресора мають не перевищувати санітарні норми.
4. Підземну компресорну установку повинна обслуговувати відповідно до інструкції з її експлуатації навчена особа.
Підземна пересувна компресорна установка оглядається щодоби працівником, призначеним наказом директора шахти (уповноваженої особи), не рідше одного разу на тиждень - механіком дільниці та не менше одного разу на квартал - головним механіком шахти (шахтопрохідницького управління).
5. Експлуатація підземної пересувної компресорної установки дозволяється за умов:
вмісту метану в місці розташування установки на свіжому струмені не більше 0,5 %;
працездатності засобів теплового захисту;
працездатності регулятора продуктивності, запобіжних клапанів, манометрів і термометрів;
відсутності витікання масла.
При зворотному обертанні гвинтів компресорна установка має бути негайно відключена.
6. Як матеріал для герметизації фланцевих з’єднань повітропроводів мають застосовуватися пароніт та інші матеріали з температурою тління не нижчою за 350°C.
Пошкоджені ділянки повітропроводів мають замінятися цілими. Як виняток, тимчасовий захід, для їх ремонту можуть застосовуватися металеві штуцери та хомути.
7. Технічний огляд компресорних установок, що перебувають в експлуатації, проводиться до закінчення призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника або іншому експлуатаційному документі. Періодичний технічний огляд компресорних установок проводиться щороку, якщо інше не передбачено технічними документами виробника.
Продовження експлуатації компресорних установок, у разі досягнення ними призначеного строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах виробника, здійснюється після їх експертного обстеження. Якщо призначений строк служби в паспорті (іншому експлуатаційному документі) не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами. Строк, на який продовжується після кожного експертного обстеження експлуатація компресорних установок, не може перевищувати 3 роки.
7. Захист кабелів, електродвигунів і трансформаторів
1. У підземних мережах напругою понад 1140 В здійснюють захист трансформаторів (пересувних підстанцій) та електродвигунів від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю.
На відхідних лініях ЦПП і РПП-6 захист від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю має бути миттєвої дії (без затримки часу).
На лініях, що живлять ЦПП, дозволяється застосування максимального струмового захисту з обмежено залежною витримкою часу та відсічкою миттєвої дії, зона дії якої охоплює і збірні шини ЦПП, а також захист від замикань на землю з витримкою часу до 0,7 с.
Для електродвигунів мають передбачатися також захист від струмів перевантаження та нульовий захист.
У всіх випадках відключення мережі захистами дозволяється користуватися пристроєм АПВ однократної дії, а також застосовувати пристрій АВР за умови застосування апаратури з блокуванням проти подавання напруги на лінії та електроустановки у разі пошкодження їх ізоляції відносно землі та короткого замикання.
Вибір апаратів, що відключають, пристроїв релейного захисту, АПВ та АВР має здійснюватися на підставі розрахунку та перевірки параметрів спрацьовування цих пристроїв.
2. При напрузі до 1140 В має здійснюватися захист:
1) трансформаторів і кожного приєднання, що відходить від них:
від струмів короткого замикання - автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом - миттєвий у межах до 0,2 с;
2) електродвигунів та їх живильних кабелів:
від струмів короткого замикання - селективний або миттєвий у межах до 0,2 с;
від струмів перевантаження та від перегріву (для електродвигунів, що працюють у режимі екстрених перевантажень,- від перекидання та нездійсненого пуску);
нульовий;
від вмикання напруги у разі зниженого опору ізоляції відносно землі;
3) іскронебезпечних кіл, що відходять від вторинних обмоток знижувального трансформатора, вбудованого в апарат,- від струмів короткого замикання та витікання струму на землю;
4) електричної мережі від небезпечних витікань струму на землю - автоматичними вимикачами або одним апаратом, що відключає, у комплексі з одним апаратом захисту від витікання струму на всю електрично пов’язану мережу (підключену до одного або групи паралельно працюючих трансформаторів), при спрацьовуванні апарата захисту від витікання струму має відключатися вся мережа, підключена до зазначених трансформаторів, за винятком відрізка кабелю довжиною до 10 м, що поєднує трансформатори із загальномережним автоматичним вимикачем.
Загальна довжина кабелів, приєднаних до одного або паралельно працюючих трансформаторів, має обмежуватися ємністю щодо землі не більшою за 1 мкФ на фазу.
У разі живлення підземних струмоприймачів з поверхні через свердловини допускається встановлення автоматичного вимикача з апаратом захисту від витікання струму під буровою свердловиною на відстані не більше ніж 10 м від неї. У цьому випадку спрацьовування апарата захисту від витікання струму струмоприймачі на поверхні та кабель у свердловині можуть не вимикатися, якщо на поверхні є пристрій контролю ізоляції мережі, який не впливає на роботу апарата захисту, а струмоприймачі мають безпосереднє відношення до роботи шахти (вентилятори, лебідки) та приєднуються за допомогою кабелів.
Захист від витікання струму може не застосовуватися для кіл дистанційного управління та блокування КРП, а також кіл місцевого освітлення пересувних підстанцій, що живляться від вбудованих освітлювальних трансформаторів, за умови металевого жорсткого або гнучкого зовнішнього з’єднання їх з корпусом підстанції, наявності вимикача в колі освітлення й напису на світильниках "Розкривати, відключивши від мережі".
Вимога захисту від витікання струму не поширюється на іскробезпечні системи.
3. Величину уставки струму спрацьовування реле максимального струму автоматичних вимикачів, магнітних пускачів і станцій управління, а також номінальний струм плавкої уставки запобіжників обирають за відповідними розрахунками.
Застосовувані запобіжники мають комплектуватися патронами і каліброваними плавкими уставками.
8. Електропостачання дільниці та управління машинами
1. Електропостачання дільниці має здійснюватися від пересувних трансформаторних підстанцій, що приєднуються до розподільної мережі за допомогою КРП. Дозволяється підключати до одного КРП не більше трьох технологічно зв’язаних пересувних підстанцій або трансформаторів за умови забезпечення необхідної чутливості максимального струмового захисту та резервування КРП дії максимального струмового захисту автоматичних вимикачів, передбачених на стороні нижчої напруги підстанції. КРП має забезпечувати заборону на включення напруги на лінію з пошкодженою ізоляцією.
Дозволяється електропостачання дільниць з поверхні через свердловини. У випадку встановлення шахтних пересувних підстанцій на поверхні мають бути вжиті заходи щодо їх захисту від грозових перенапруг.
2. Живлення пересувних трансформаторних підстанцій, встановлених в окремих випадках за письмовою згодою технічного керівника у виробках з вихідним струменем повітря, які безпосередньо прилягають до очисних вибоїв пологих і похилих пластів, небезпечних за раптовими викидами, а також на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, що розроблюють круті пласти, та в провітрюваних ВМП тупикових виробках таких шахт, здійснюють з відокремленої мережі із захистом від витікання струму на землю в мережі 6 кВ.
Місця розміщення підстанцій мають бути оснащені апаратурою, що вимикає живильну мережу в разі перевищення допустимої концентрації метану.
3. Для приєднання до мережі пересувних підстанцій та трансформаторів, що встановлюються у виробках з вихідним струменем повітря шахт III категорії за газом та вище, слід застосовувати КРП з апаратами попереджувального контролю ізоляції мережі відносно землі - блок реле витоку та дистанційним управлінням з іскробезпечними колами рівня Iа. КРП мають встановлюватися в камерах на свіжому струмені повітря, а їх пульти дистанційного управління необхідно встановлювати біля пересувних підстанцій.
4. Для вмикання РПП дільниці та іншого електроустаткування, розміщеного у виробках з вихідним струменем повітря шахт, застосовують групові комутаційні апарати з дистанційним управлінням, розміщені у виробці зі свіжим струменем повітря іскробезпечними колами рівня Iа із забезпеченням вимикання апаратурою газового контролю у разі вмісту метану біля РПП 1 % та більше. Пульт дистанційного управління комутаційним апаратом має бути встановлений у місці розміщення РПП.
5. У разі встановлення КРП у вибухозахисному виконанні у виробці з вихідним струменем повітря його живлення необхідно здійснювати від розміщеного в підземній дільничній підстанції КРП з дистанційним управлінням по іскробезпечному колу. При цьому, пульт його управління обладнується на РПП, що перебуває у виробці з вихідним струменем повітря.
6. Усі вибійні машини приєднують до мережі за допомогою магнітних пускачів або магнітних станцій (станцій управління), керованих дистанційно.
Машини, на яких для управління окремими електродвигунами встановлені магнітні станції або ручні вимикачі, також приєднують до мережі за допомогою пускачів з дистанційним управлінням.
7. Управління машинами (за винятком ручних) з виїмки вугілля в лавах, проведення підготовчих виробок, нарізування розвантажувальних пазів (щілин) і буріння свердловин по вугіллю діаметром більше ніж 80 мм, застосовуваних на викидонебезпечних пластах або у викидонебезпечних зонах, мають здійснюватися дистанційно з безпечних відстаней.
8. Для подавання напруги на вибійні машини в шахтах, небезпечних за газом або пилом, застосовують пускачі (магнітні станції) з іскробезпечними схемами управління рівня Iа.
9. Схема управління вибійними машинами має забезпечувати:
нульовий захист;
безперервний контроль заземлення корпусу машини;
захист від самочинного включення апарата у разі замикання або обриву проводів зовнішнього кола управління;
іскробезпеку зовнішніх кіл управління рівня Iа (для шахт, небезпечних за газом чи пилом).
Не дозволяється застосовувати однокнопочні пости для управління магнітними пускачами, крім випадків, коли ці пости застосовуються тільки для вимикання.
10. Схеми дистанційного управління та контролю заземлення, у яких як зворотний провід використовується заземлювальна жила кабелів, а також інші пристрої, що містять електричні кола із заземленням на корпус, у шахтах, небезпечних за газом або пилом, повинні мати іскробезпечні параметри рівня Iа.
11. У системі управління вибійними машинами з кількох пультів, розміщених на машині та у виробках, має бути виключена можливість одночасного подання напруги з двох і більше пультів. Функція відключення машин має виконуватися постійно з будь-якого пульта.
Ця вимога не поширюється на схеми управління ВМП.
12. Перед виконанням ремонтних і допоміжних робіт на машинах напругу необхідно вимкнути і заблокувати у колах силового живлення та колах управління, а також вжиті інші заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машини.
13. У лавах має бути передбачена можливість зупинки конвеєра за допомогою пульта управління комбайном та пультів, розташованих у лаві.
9. Сигналізація та зв’язок
1. Кожна шахта має бути обладнана такими видами зв’язку та сигналізації:
системою фіксованого телефонного зв’язку;
системою загальношахтного аварійного оповіщення;
місцевими системами зв’язку, оперативної і попереджувальної сигналізації на технологічних дільницях (підйомі, транспорті, очисних вибоях).
2. Усі підземні лінії іскробезпечних систем зв’язку мають бути гальванічно відділені від поверхневих ліній зв’язку та силових мереж.
Підземні телефонні лінії в шахтах мають бути двопровідними. Не допускається використання "землі" як одного з проводів.
3. Телефонні апарати встановлюють на всіх експлуатаційних дільницях, основних пунктах відкатки та транспортування вантажів, на всіх пунктах посадки працівників у транспортні засоби, у всіх електромашинних камерах, ЦПП, розподільних пунктах напругою понад 1140 В, біля стволів, на складах ВМ, у підземних медичних пунктах, у виробках підготовчих дільниць і в місцях, передбачених ПЛА.
4. Апаратуру аварійного зв’язку та оповіщення встановлюють:
у виробках шахт - відповідно до ПЛА;
на поверхні - у кабінетах диспетчера і головного інженера шахти.
5. Система загальношахтного аварійного гучномовного оповіщення в гірничих виробках має забезпечувати:
оповіщення про аварію працівників, що перебувають під землею;
прийом на поверхні повідомлення про аварію, переданого із шахти;
ведення переговорів і передачу з автоматичним записом на магнітофон указівок, зв’язаних з ліквідацією аварії.
Усі телефонні апарати загальношахтної телефонної мережі повинні мати можливість передачі повідомлення про аварію шляхом набору номера, який легко запам’ятовується, і цей номер має бути зазначений біля кожного телефонного апарата.
Крім апаратури аварійного оповіщення та зв’язку для передачі повідомлення про аварію використовують засоби місцевого технологічного зв’язку.
6. Засоби шахтного радіозв’язку мають забезпечувати сумісність роботи із системами автоматики, сигналізації, засобами захисту та енергопостачання.
7. Очисні вибої на пологих і похилих пластах обладнуються переговорними постами, встановленими вздовж лави та у прилеглих виробках.
8. Кліті, призначені для підіймання та опускання працівників, обладнують засобами зв’язку із машинним відділенням.
9. Живлення транспортних сигнальних пристроїв допускається від контактної мережі напругою не вище ніж 275 В за умови, що сигнальні пристрої розраховані на зазначену напругу, їх приєднання до контактного проводу робиться кабелем (а в необхідних випадках і приєднувальними пристроями) та здійснюється захист плавкими запобіжниками.
10. Пристрої зв’язку з мережним живленням мають бути забезпечені резервним автономним джерелом для роботи протягом не менше трьох годин.
11. Під час створення нових гірничих машин, механізмів, транспортних засобів і технологій розробники повинні передбачати використання необхідних видів зв’язку та сигналізації для гарантування безпеки робіт.
10. Заземлення
1. Заземленню підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у випадку пошкодження ізоляції, а також трубопроводи, сигнальні троси, вентиляційні труби, розміщені у виробках, у яких є електричні установки та проводки.
У шахтах, небезпечних за газом та пилом, поодинокі металеві повітропроводи та пневматичні вентилятори підлягають заземленню для захисту від накопичення статичної електрики.
Вимоги цього пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмопровідні рейки, оболонки відсмоктувальних кабелів електровозної контактної відкатки, а також на металеві пристрої для підвішування кабелю.
2. У підземних виробках шахт монтують загальну мережу заземлення відповідно до вимог Інструкції з облаштування, огляду й вимірювання опору шахтних заземлень, затвердженої наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1403, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за № 18/22550 (НПАОП 10.0-5.40-13), до якої приєднують всі об’єкти, що підлягають заземленню.
3. Загальну мережу заземлення створюють шляхом безперервного електричного з’єднання між собою всіх металевих оболонок та заземлювальних жил кабелів незалежно від величини напруги із приєднанням їх до головних та місцевих заземлювачів.
Крім того, біля тягової підстанції електровозної контактної відкатки до загальної мережі заземлення приєднують струмопровідні рейки, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
За наявності в шахті кількох горизонтів до головних заземлювачів приєднують загальну мережу заземлення кожного горизонту. Для цього дозволяється використання броні силових кабелів, прокладених між горизонтами. За відсутності таких кабелів з’єднання загальної мережі горизонту з головним заземлювачем виконують за допомогою спеціально прокладеного провідника.
4. Головні заземлювачі в шахтах влаштовують в зумпфах або водозбірниках.
У випадку електропостачання шахти за допомогою кабелів, що прокладаються у свердловинах, головні заземлювачі можуть розміщуватися на поверхні або у водозбірниках шахти. При цьому, як один з головних заземлювачів можуть використовуватися обсадні труби, якими закріплені свердловини.
В усіх випадках слід влаштовувати не менше двох головних заземлювачів, розташованих у різних місцях, що резервують один одного на час огляду, чищення або ремонту одного з них.
У разі окремого електропостачання блоків та за відсутності головного водовідливу головні заземлювачі мають розміщуватися в зумпфах або колодязі, заповненому водою.
5. Для місцевих заземлень мають влаштовуватися штучні заземлювачі у водовідвідних канавках або в інших придатних для цього місцях.
У гідрошахтах як місцеві заземлювачі дозволяється використовувати металеві жолоби самопливного гідротранспорту вугілля. Для місцевих заземлювачів може використовуватися металеве рамне кріплення.
6. Кожна кабельна муфта з металевим корпусом, крім з’єднувачів напруги на гнучких кабелях, що живлять пересувні машини, повинна мати місцеве заземлення та з’єднуватися із загальною мережею заземлення шахти.
Допускається для мереж стаціонарного освітлення влаштовувати місцеве заземлення не для кожної муфти чи світильника, а через кожні 100 м кабельної мережі.
Для апаратури і кабельних муфт телефонного зв’язку на ділянці мережі з кабелями без броні дозволяється місцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.
У разі відкатки контактними електровозами заземлення електроустановок постійного струму, що знаходяться безпосередньо біля рейок, має здійснюватися шляхом приєднання заземлювальної конструкції до рейок, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
7. Заземлення корпусів пересувних машин, вибійних конвеєрів, апаратів, встановлених у привибійному просторі, та світильників, приєднаних до мережі гнучкими кабелями, а також електрообладнання, встановленого на платформах, що пересуваються коліями (за винятком пересувних підстанцій), здійснюють за допомогою з’єднання їх із загальною мережею заземлення за допомогою заземлювальних жил живильних кабелів.
Заземлювальну жилу з обох боків приєднують до внутрішніх заземлювальних затискувачів у кабельних муфтах і ввідних пристроях.
Для пересувних машин і вибійних конвеєрів здійснюють безперервний контроль заземлення. Такі машини, призначені для шахт, небезпечних за газом та пилом, повинні мати іскробезпечні схеми неперервного контролю заземлення. Дозволяється застосування схем управління з використанням заземлювальної жили силового кабелю, попередній контроль цілісності якої здійснюється іскробезпечними колами перед подаванням напруги на машину.
8. Загальний перехідний опір мережі заземлення, виміряний біля будь-яких заземлювачів, має не перевищувати 2 Ом.
11. Освітлення
1. На промисловому майданчику шахти освітленню підлягають усі місця робіт, приймальні майданчики біля ствола, драбини, проходи для працівників, приміщення електромеханічних установок, автотранспортні, залізничні та інші шляхи, у тому числі породні відвали.
2. У будівлях підйомної машини, головної вентиляторної установки, компресорної установки, у машинних відділеннях холодильних установок, надшахтних будівлях стволів, будівлях лебідок породних відвалів та канатних доріг, будівлях дегазаційних установок, котельних, будівлях вугільних бункерів, в адміністративно-побутових комбінатах має передбачатися аварійне освітлення від незалежного джерела живлення.
В усіх перелічених будівлях, крім будівель підйомних машин, дозволяється застосовувати для аварійного освітлення головні акумуляторні світильники.
3. Світильниками, які живляться від електричної мережі, необхідно обладнувати:
електромашинні, лебідкові та диспетчерські камери, ЦПП, локомотивні гаражі, медпункти, роздаточні камери ВМ, підземні ремонтні майстерні;
транспортні виробки в межах приствольного двору;
прийомні майданчики стволів, уклонів і бремсбергів, роз’їзди в приствольних і дільничних відкотних виробках, ділянки виробок, де відбувається перевантаження вугілля, пункти посадки працівників у транспортні засоби та підходи до них;
привибійний простір стволів, сполучень та камер під час проходки та прохідницькі підвісні помости;
очисні виробки на пологих і похилих пластах, обладнані механізованими комплексами та струговими установками (світильниками, що входять до складу комплексу або установки);
електромашинні установки, що постійно обслуговуються, пересувні підстанції та розподільні пункти поза межами камер;
виробки, обладнані стрічковими конвеєрами та підвісними крісельними дорогами, призначеними для перевезення працівників;
людські хідники, обладнані засобами механізованого перевезення працівників.
Привибійний простір підготовчих виробок, що проводяться із застосуванням прохідницьких комплексів або комбайнів, має освітлюватися вмонтованими в комплекс або комбайн світильниками.
4. Для живлення підземних освітлювальних установок має використовуватися напруга не вище ніж 220 В.
Для ручних переносних світильників, що живляться від іскробезпечних джерел, дозволяється напруга не вище ніж 42 В.
5. Під час спускання в шахту, пересування виробками та проведення робіт головний акумуляторний світильник має бути постійно включений в основний робочий режим.
У разі відмовлення світильника горіти в робочому режимі необхідно увімкнути світильник в аварійний режим і вжити заходів щодо виходу із шахти. Не дозволяється розкривати акумуляторні світильники в шахті.
6. На корпусі головного акумуляторного світильника закріплюють табличку з номером, який згідно з наказом директора шахти (уповноваженої особи) закріплений за працівником.
7. Кількість індивідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, включаючи світильники, суміщені з метан-сигналізаторами, має відповідати фактичній чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.
8. Головний акумуляторний світильник має забезпечувати тривалість безперервного освітлення в робочому режимі не менше ніж 10 годин.
9. Перед опусканням у шахту має бути проведений контроль робочого стану головного акумуляторного світильника наявність пломбування, горіння в робочому й аварійному режимах, відсутність пошкоджень корпусу, шнура та захисного скла.
10. Головні акумуляторні світильники, призначені для працівників дільниці БПР, мають бути виділені в окрему групу, для них не дозволяється режим самообслуговування. Перед опусканням у шахту ці світильники перевіряють на відсутність електричного струму між відкритими зарядними контактами й іншими металевими частинами світильника. При цьому струм короткого замикання має не перевищувати 50 мА.
12. Шахтні лампові
1. Шахтна лампова призначена для зарядження, збереження та технічного обслуговування головних акумуляторних світильників, інших приладів і пристосувань, має розміщуватися на поверхні шахти у вогнетривкому приміщенні, відділеному від інших приміщень стінами з негорючих матеріалів, отвори в яких закриваються металевими дверима.
2. Усі приміщення лампової мають утримуватися в чистоті та мати припливно-витяжну вентиляцію як загальну, так і місцеву.
3. Лампова обладнується зарядними (зарядно-тренувальними) пристроями, розрахованими на зарядження (тренування) світильників з акумуляторними батареями різних типів.
4. Напруга на відкритих контактах, призначених для приєднання акумуляторного світильника до зарядного пристрою, має не перевищувати 24 В.
5. Зарядне обладнання повинне мати індикацію про хід і закінчення заряджання акумуляторного світильника.
6. Для приготування електроліту та заливання ним доливних акумуляторних батарей застосовують пристрої, що запобігають розбризкуванню електроліту. Обслуговуючий персонал повинен користуватися захисними окулярами, гумовими рукавичками та фартухами.
У приміщенні має бути нейтралізуючий розчин або порошок на випадок опіків електролітом.
7. Світильники й зарядні пристрої не рідше одного разу на місяць підлягають контрольній перевірці механіком дільниці ВТБ.
13. Контроль електрообладнання
1. Електрообладнання дозволяється відкривати та ремонтувати тільки особам, які мають відповідну кваліфікацію та право на виконання таких робіт.
Під час роботи з електричним обладнанням мають вживатися особливі заходи безпеки щодо запобігання подачі до них напруги.
