МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 04.06.2025 № 2585 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 серпня 2025 року/
за № 1145/44551
Про затвердження Правил безпеки ведення гірничих робіт у вугільних шахтах
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпеки ведення гірничих робіт у вугільних шахтах, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62 "Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 398/17693.
3. Департаменту праці забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов’язків.
| Виконувач обов’язків Міністра | Тетяна БЕРЕЖНА |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
економіки України
04 червня 2025 року № 2585
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 серпня 2025 року/
за № 1145/44551
Правила безпеки
ведення гірничих робіт у вугільних шахтах
I. Загальні положення
1. Ці Правила поширюються на діючі та такі, що новобудуються, реконструюються, ліквідуються або консервуються, гідрозахисні та вугільні шахти, підприємства, установи та організації, які виконують роботи на вугільних шахтах, незалежно від форм власності.
2. Вимоги цих Правил обов’язкові для всіх працівників, які беруть участь у проєктуванні, будівництві та експлуатації шахт, гірничих виробок, будівель, споруд, машин, обладнання, приладів і матеріалів, а також для осіб, робота або навчання яких пов’язані з відвідуванням шахт.
Ці Правила встановлюють норми безпечного ведення гірничих робіт, рудникової аерології, шахтного транспорту і підйому, електротехнічного господарства, протипожежного захисту та пожежної безпеки, захисту від затоплення гірничих виробок та ліквідації і консервації (розконсервації) шахт і гірничих виробок.
3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:
автоматизована система протиаварійного захисту - комплекс взаємозв’язаних засобів технічного, програмного, інформаційного та організаційного забезпечення для запобігання та/або реагування на аварії;
виїмкова дільниця - відособлено провітрювана очисна виробка і прилеглі до неї підготовчі виробки (за послідовного провітрювання - дві очисні виробки з прилеглими до них підготовчими виробками);
вугільна шахта - гірниче підприємство з видобування вугілля підземним способом (далі - шахта);
гідрозахисна шахта - шахта, яка у тому числі завершила видобування вугілля, та переведена в режим водовідливу для запобігання можливого прориву, перепуску води у гірничі виробки діючих суміжних шахт, а також негативного впливу на навколишнє середовище;
гірничошахтне обладнання - машини, механізми, устаткування призначене для експлуатації (застосування) під час виконання основних та допоміжних процесів гірничого підприємства;
головна водовідливна установка - установка, що відкачує приплив води з будь-якого горизонту шахти або безпосередньо на земну поверхню;
головні вентиляторні установки - установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок), а також вентиляторні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період їх будівництва після збійки стволів;
головні транспортні виробки - виробки, призначені для обслуговування в транспортному, вентиляційному та в інших відношеннях гірничих робіт в межах шахтного поля, за винятком виробок, що обслуговують виїмкові та прохідницькі дільниці;
дільнична водовідливна установка - установка, що відкачує воду з очисної або підготовчої виробки;
допоміжні вентиляторні установки - установки із строком служби не більше ніж 3 роки, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, і вентиляторні установки, призначені для відособленого провітрювання камер;
еквівалентний рівень непостійного шуму - рівень постійного широкосмугового шуму, який має такий самий середньозвуковий тиск, що і даний непостійний шум, протягом визначеного інтервалу часу;
консервація шахти (суха, мокра) - комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти;
місцеве скупчення метану - скупчення метану в окремих місцях виробок з концентрацією 2 % та більше;
мокра консервація - комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, тимчасове підтоплення гірничих виробок підземними водами до поновлення експлуатації гірничого підприємства;
науково-дослідні роботи - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені профільними (фаховими) науковими установами (науковими підрозділами) з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату щодо вивчення впливу гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших чинників на процеси видобування вугілля, експлуатацію гірничошахтного обладнання, безпеку праці за результатами, яких можуть надаватись рекомендації (висновки) щодо запобігання небезпечним та шкідливим факторам;
саморятівник - засіб індивідуального захисту дихальних шляхів, що забезпечує повну ізоляцію від небезпечного навколишнього середовища;
середнє уповільнення підйомної установки у разі запобіжного (робочого) гальмування - відношення фактичної швидкості у момент спрацювання гальма до часу, що сплинув з цього моменту до повної зупинки підйомної машини;
система моніторингу - одна або кілька автономних автоматизованих систем з подібним призначенням, об’єднаних для виконання певних функцій які виключають взаємне дублювання;
система управління охороною праці на шахтах - це взаємопов’язана метою, задачами і функціями сукупність суб’єктів (посадовці та гірники шахт, виробничі колективи державних підприємств, посадові особи Міністерства енергетики України, його структурних підрозділів, трудові колективи і всі працівники підприємств, установ та організацій, пов’язаних з діяльністю шахт) і об’єктів (гірничо-геологічні, гірничотехнічні умови, небезпечні та шкідливі виробничі чинники, гірничі виробки, дільниці, робочі місця, обладнання, машини і механізми, санітарно-гігієнічні умови праці, засоби, системи захисту і контролю) управління, діяльність яких спрямована на забезпечення високопродуктивного і безпечного трудового процесу, покращення результативності управління ризиками та забезпечення відповідності вимогам організації чи особи, яка отримує продукцію, законодавчим і регламентним вимогам;
стаціонарна конвеєрна лінія - конвеєрна лінія, що транспортує гірничу масу по головних транспортних виробках;
суха консервація - комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі, захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, забезпечують збереження та підтримку гірничих виробок, необхідних для забезпечення діяльності шахти в частині провітрювання, водовідливу, підіймання до поновлення експлуатації гірничого підприємства;
технічно відокремлена шахта - шахта, яка не пов’язана гірничими виробками з іншими шахтами;
технологічна проєктна документація - проєкти, паспорти, інші технологічні документи, які встановлюють вимоги до виконання основних та допоміжних технологічних процесів гірничого підприємства та вміщують комплекс заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам;
тренувальний полігон - споруда для проведення навчань та тренувань працівників правилам застосування саморятівників та засобів пожежогасіння;
фахова наукова установа - наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною та направлена на вивчення впливу гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших чинників на процеси видобування вугілля, експлуатацію гірничошахтного обладнання. Результат діяльності якої призначений для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на підприємствах;
холостий хід багатомодульного дискового гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту появи зусилля в одному з модулів гальма;
холостий хід гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту стикання гальмівних колодок з гальмівним ободом;
час спрацьовування гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту виникнення гальмівного зусилля, що величиною дорівнює статичному;
шарове скупчення метану - окремий випадок місцевого скупчення метану біля покрівлі виробки з концентрацією, що перевищує середню по перерізу на ділянці довжиною більше ніж 2 м.
Інші терміни в цих Правилах вживаються в значеннях, наведених у Господарському кодексі України, Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про охорону праці", Гірничому законі України та Законі України "Про газ (метан) вугільних родовищ".
4. У цих Правилах скорочення вживаються у таких значеннях:
АВР - автоматичне вмикання резерву;
АГК - аерогазовий контроль;
АКМ - автоматичний контроль метану;
АПВ - автоматичне повторне вмикання;
БПР - буропідривні роботи;
ВМ - вибуховий матеріал;
ВМП - вентилятор місцевого провітрювання;
ВТБ - вентиляція і техніка безпеки;
ГДК - граничнодопустима концентрація;
ГДЯ - газодинамічне явище;
ДАРС - Державна аварійно-рятувальна служба;
ДВГРС - Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості України;
ДІВ - джерело іонізуючого випромінювання;
ЗІЗ - засіб індивідуального захисту;
КРП - комплектний розподільний пристрій;
НШВЧ - небезпечні та шкідливі виробничі чинники;
ПВХ - полівінілхлоридний;
ПЛА - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;
ППЗ - проєкт протипожежного захисту;
РВ - рудникове вибухобезпечне - рівень вибухозахисту;
РН - рудникове нормальне - рівень вибухозахисту;
РО - рудникове особливо вибухобезпечне - рівень вибухозахисту;
РП - рудникове підвищеної надійності - рівень вибухозахисту;
РПП - розподільний підземний пункт;
СПЖ - струмопровідна жила;
СУОП - система управління охороною праці;
ТПД - технологічна проєктна документація;
ЦПП - центральна підземна підстанція.
II. Загальні вимоги безпеки
1. Основні положення
1. Проєктування, нове будівництво, реконструкція та експлуатація шахт проводяться з дотриманням вимог Кодексу України про надра, Законів України "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про охорону праці", "Про систему громадського здоров’я", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про об’єкти підвищеної небезпеки", Гірничого закону України, цих Правил.
2. Директор шахти (уповноважена особа) на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (далі - НПАОП 00.0-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, розробляє і затверджує відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.
Працівники, зайняті на роботах, передбачених НПАОП 00.0-8.24-05, повинні проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
3. Директор шахти (уповноважена особа) зобов’язаний забезпечити працівників сертифікованими ЗІЗ згідно з Мінімальними вимогами безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946 (НПАОП 0.00-7.17-18).
ЗІЗ повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771.
4. Опрацювання і затвердження директором шахти (уповноваженою особою) нормативних актів, що діють на підприємстві, здійснюють відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
5. Розробка, перегляд, ознайомлення та забезпечення працівників інструкціями з охорони праці за професіями здійснюються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30 березня 2017 року № 526) (НПАОП 00.0-4.15-98).
6. Директор шахти (уповноважена особа) зобов’язаний створити службу охорони праці та забезпечити функціонування системи управління охороною праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці".
7. На шахті мають застосовуватися автоматичні пристрої та системи протиаварійного захисту, засоби колективного захисту працівників, засоби і способи виявлення та усунення НШВЧ.
Новостворені та модернізовані автоматизовані системи протиаварійного захисту, що мають функції накопичення інформації, повинні виключати можливість втручання працівників шахти у накопичену інформацію.
На шахтах, небезпечних за метаном (крім шахт I категорії) мають функціонувати системи моніторингу у шахтній атмосфері метану. Спеціально призначені директором шахти посадові особи здійснюють контроль за ефективним використанням таких систем на вугільних підприємствах.
8. На кожній технічно відокремленій шахті має бути створена дільниця, яка організовує і забезпечує провітрювання підземних виробок шахти та здійснює контроль за пилогазовим режимом (далі - дільниця ВТБ). Дві або декілька шахт, пов’язаних гірничими виробками, повинні мати єдину дільницю ВТБ і ПЛА.
9. Кожна шахта повинна мати затверджену технічну документацію, а також ситуаційний план поверхні із зазначенням всіх об’єктів і споруд в межах її гірничого відводу. Для всіх видів документації терміни зберігання зазначаються на їх титульному листі.
Геологорозвідувальні, гірничі та будівельні роботи мають проводитися із геолого-маркшейдерським забезпеченням.
10. Проєкти на нове будівництво шахт, розкриття і підготовку горизонтів, блоків, панелей, реконструкцію і ліквідацію шахт розробляються відповідно до вимог Законів України "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності". Під час проєктування гірничих робіт на шахтах слід передбачати можливість виходу працівників у разі аварій у безпечне місце за час дії саморятівника.
Інша ТПД, яка не вказана в абзаці першому цього пункту, розробляється технічними службами шахт разом з начальниками дільниць відповідно до вимог цих Правил. Директор шахти (уповноважена особа) може залучати до проєктних робіт спеціалізовані проєктні організації.
Ведення робіт в небезпечних зонах, а також із усунення НШВЧ і ліквідації наслідків аварій здійснюється за затвердженими головним інженером шахти спеціальними заходами або заходами, передбаченими ТПД.
Проєкти на нове будівництво та реконструкцію шахт, відробки блоків, горизонтів та панелей, виїмкових дільниць, АГК, дегазації, комплексного знепилювання, ППЗ, ремонту вертикальних стволів, встановлення стаціонарного обладнання, ведення гірничих робіт у виробках ліквідованих шахт, розкриття дільниць із погашеною і списаною пожежею мають проходити експертизу відповідно до Гірничого закону України.
11. Суб’єкт господарювання щорічно інформує територіальні органи Держпраці за місцем розташування об’єкта/суб’єкта надрокористування про плани розвитку гірничих робіт відповідно до вимог чинного законодавства. Ведення робіт, не передбачених планами розвитку гірничих робіт, не дозволяється.
Проєктна організація зобов’язана здійснювати авторський нагляд за виконанням проєктних рішень під час будівництва шахти і її об’єктів.
12. У проєктах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок у розділі "Протиаварійний захист" має бути визначена система самопорятунку та порятунку підземних працівників під час аварій.
13. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників шахт необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
Працівники шахт повинні бути ознайомлені з технічною документацією під підпис. Письмові наряди видаються керівникам і виконавцям робіт, які мають відповідну кваліфікацію та до чиїх професійних обов’язків належить цей вид робіт.
14. Під час видачі наряду гірникам на роботи, які раніше вони не виконували або після перерви в роботі більше ніж 30 календарних днів, з ними має бути проведено позаплановий інструктаж під підпис. Інструктаж проводиться згідно з вимогами Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 травня 1995 року № 79, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 272/808 (НПАОП 10.0-5.35-95).
15. Дозволяється протягом робочої зміни вносити уточнення до наряду гірникам з боку керівника робіт або дільниці, про що робиться відповідний запис у наряд-путівку гірничого майстра і повідомляється гірничому диспетчеру про зміну наряду.
Гірничий диспетчер про зміну наряду робить запис в загальношахтній книзі нарядів під підпис.
16. У разі виявлення порушень, які можуть створити виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я людей або для виробничого середовища чи довкілля - особа, яка виявила ці порушення, зобов’язана припинити роботи, негайно повідомити про це безпосереднього керівника та гірничого диспетчера.
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці директор шахти (уповноважена особа) зобов’язаний повідомити про це відповідний орган Держпраці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", директор шахти (уповноважена особа) звертається до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.
Порушення, які можуть призвести до загрози життю та здоров’ю працівників, є грубими порушеннями цих Правил.
17. Нові та реконструйовані шахти, горизонти приймаються в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750) (далі - постанова № 461).
На діючих шахтах прийняття в експлуатацію нових гірничих об’єктів здійснюється комісією, призначеною директором шахти (уповноваженою особою), за участю представників Держпраці, ДАРС (ДВГРС), що обслуговує гірничі підприємства і профспілок.
При відновленні експлуатації видобувних та підготовчих дільниць після завершення робіт з ліквідації аварій першої та другої категорій, а також у разі повторної нарізки очисних вибоїв, прийняття в експлуатацію цих об’єктів здійснюється повторно.
Ліквідацію шахт здійснюють згідно з вимогами Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2002 року № 938).
18. На усі види робіт та операцій має бути розроблена ТПД, яка затверджується директором або головним інженером шахти. У ТПД передбачають комплекс технічних і санітарно-гігієнічних заходів, для забезпечення нормальних умов праці та збереження здоров’я працівників шляхом запобігання або обмеження несприятливої дії НШВЧ, зниження ризику розвитку професійної і виробничо обумовленої захворюваності.
Не допускається видача нарядів на ведення робіт за відсутності затвердженої ТПД.
19. Обладнання та експлуатація діючих, таких, що ліквідуються шахт, та гідрозахисних шахт, їх територій і виробничих об’єктів, будівель і споруд, гірничих виробок і робочих місць, організація виробничих процесів і ремонтних робіт, мікроклімат і вентиляція, повітря робочої зони, засоби індивідуального захисту, питне водопостачання, харчування та медико-санітарне обслуговування персоналу, а також охорона підземних виробок і довкілля мають відповідати вимогам чинного законодавства. Засоби для надання до медичної допомоги мають бути укомплектовані аптечками (укладками), шинами для іммобілізації переломів та ношами з твердим ложем.
20. На постійних робочих місцях, де протягом зміни перебувають працівники, максимальна температура повітря має не перевищувати +26°C, мінімальна - не нижче +16°C (крім вертикальних та похилих стволів і приствольних дворів, де допускається мінімальна температура +2°C).
21. Для кожної шахти, де температура повітря в гірничих виробках вища, ніж вона визначена для таких умов санітарними нормами, директором шахти розробляється та затверджується наказ про комплекс заходів щодо боротьби з високими температурами повітря.
Комплекс заходів, який є складовою частиною ТПД виїмкових дільниць та підготовчих виробок у частині щодо боротьби з високими температурами рудникового повітря, затверджує головний інженер шахти для діючих виробок - до початку календарного року, а для нових виробок - до початку ведення гірничих робіт.
Контроль за станом теплового режиму гірничих виробок проводиться працівниками дільниці ВТБ.
22. На робочих місцях, де неможливо забезпечити допустимі значення шахтного мікроклімату, тривалість робочого часу має відповідати вимогам чинного законодавства.
23. На кожній шахті, в місцях виконання гірничих робіт необхідно вживати заходи щодо знепилювання повітря (зрошування). Якщо вміст пилу в повітрі робочої зони при застосуванні комплексу протипилових заходів, передбачених нормативними документами, перевищує рівні граничнодопустимих концентрацій пилу, наведених в таблиці 1 "Граничнодопустимі концентрації пилу" додатка 1 до цих Правил, то працівники, які виконують роботу або перебувають в зоні із запиленою атмосферою, повинні користуватися ЗІЗ органів дихання від пилу.
При цьому слід вести облік пилових навантажень на організм працівників відповідно до вимог законодавства.
24. Рівні шуму на робочих місцях і в робочих зонах мають відповідати вимогам санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37, та не перевищувати значень граничнодопустимих рівнів шуму, наведених в таблиці 2 "Граничнодопустимі рівні шуму" додатка 1 до цих Правил.
25. Рівні загальної та локальної вібрації на робочих місцях під час роботи гірничошахтного обладнання мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та не перевищувати значень граничнодопустимих рівнів вібрації, наведених в таблиці 3 "Граничнодопустимих рівнів вібрації" додатка 1 до цих Правил.
26. У ТПД на виконання робіт повинен передбачатися шумовіброзахист працівників.
27. Роботи з радіоактивними речовинами та ДІВ, зокрема з радіоізотопними приладами, мають проводитися за наявності відповідної ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, відповідно до вимог, встановлених Державними гігієнічними нормативами "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208 і введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
28. Контроль за радіаційним станом у шахтах та впровадження заходів щодо його нормалізації здійснюються відповідно до вимог ДГН 6.6.1.-6.5.001-98, ДСП 6.177-2005-09-02.
2. СУОП на шахтах
1. СУОП забезпечує розв’язання наступних задач:
впровадження технічних засобів (комплексних систем) моніторингу і управління гірничими машинами, технологічними процесами (лініями), протиаварійним захистом шахти і дільниць (об’єктів), захисту від небезпечних і шкідливих виробничих чинників і контролю параметрів безпеки (небезпеки);
створення структури управління охороною праці;
організація періодичного медичного огляду працівників,
здійснення професійної підготовки кадрів високої кваліфікації;
зміцнення лідерства, єдиноначальності та виробничої дисципліни;
забезпечення безпечної експлуатації гірничих виробок (будівель, споруд), обладнання, машин і механізмів;
забезпечення безаварійності виробничих процесів, безпеки проведення (ремонту, ліквідації) гірничих виробок, будівництва (ремонту, ліквідації) будівель і споруд;
реалізація ризик-орієнтованого мислення задля попередження виробничого ризику, порушень правил і норм охорони праці;
підвищення рівня готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них;
нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
забезпечення дільниць засобами колективного, а працівників індивідуального захисту;
організація системи оперативного планування та контролю безпечного ведення робіт;
створення оптимальних режимів праці, відпочинку і харчування в межах робочого часу;
організація санітарно-побутового і медичного обслуговування працівників;
підвищення рівня інформованості працівників про стан виробництва та охорони праці, пропаганда високопродуктивної роботи і охорони праці;
економічне стимулювання високопродуктивної, безаварійної і безпечної роботи;
забезпечення контролю наданих із зовні процесів, продукції та послуг;
організація внутрішнього аудиту СУОП;
аналізування з боку керівництва та постійне поліпшування СУОП.
2. Реалізація ризик-орієнтованого мислення задля попередження виробничого ризику, порушень правил і норм охорони праці забезпечується оцінюванням ризиків та впровадженням необхідних засобів управління, визначенням небезпек й ризиків у сфері СУОП.
Підвищення рівня готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них забезпечується шляхом визначення потреб у підготовленості персоналу, пов’язаних з ризиками та СУОП з подальшим належним залучення його до ідентифікації небезпек, оцінювання ризиків та визначання засобів управління ризиками.
Попередження виробничого ризику здійснюється шляхом усунення наявних порушень на робочому місці, на маршрутах пересування до робочого місця і назад, прогнозуванням прояву і усуненням небезпечних і шкідливих виробничих чинників, запобігання передаварійним і аварійним ситуаціям, організацією нормальної роботи всіх виробничих об’єктів, наявністю справних засобів протиаварійного захисту.
3. Відповідальними особами за функціонування СУОП на шахті є директор (уповноважена особа), головний інженер, перший заступник директора, заступники директора і головного інженера, начальник зміни, начальник дільниці, заступники і помічники начальника дільниці, гірничий майстер - кожен у межах своєї компетенції. На державному (акціонерному) підприємстві - генеральний директор, заступники генерального директора, керівники дирекцій (служб, відділів). СУОП розробляються у відповідності до державних стандартів ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) "Системи управління охороною здоров’ям та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування" та ДСТУ ISO 31000:2018 (ISO 31000:2018, IDT), "Менеджмент ризиків. Принципи та настанови", методичних рекомендацій та типового галузевого положення, і затверджується наказом керівника підприємства.
3. Вимоги до обладнання, матеріалів, технологій і програмних засобів
1. Машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки допускаються до експлуатації на шахтах за наявності дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, одержаного відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - постанова № 1107).
Технічний огляд, випробування та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування проводиться відповідно до вимог Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.
Усі види гірничошахтного обладнання, технічні пристрої, засоби захисту та матеріали, які експлуатуються в шахті, мають бути укомплектовані експлуатаційними документами.
2. Гірничошахтне обладнання допускається до експлуатації за умови відповідності його вимогам цих Правил, технічним, гігієнічним та екологічним вимогам, викладеним у нормативних документах та відповідних технічних регламентах за їх наявності.
3. Експлуатація та обслуговування машин і гірничошахтного обладнання, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і збереження здійснюються відповідно до вимог цих Правил та інструкцій (керівництв) з їх експлуатації.
Зміна конструкції машин, обладнання, схем управління та захисту здійснюється відповідно до вимог законодавства.
4. Експлуатація гідромуфт допускається за справного захисту, що здійснюється температурними реле або каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле мають бути опломбовані.
Гідромуфти мають бути заправлені негорючими рідинами. Не дозволяється експлуатація машин без захисних кожухів на гідромуфтах.
5. У проєктах, інструкціях, керівництвах та інших документах на гірничошахтне обладнання, що випускається, мають бути вказані значення параметрів створюваних ним НШВЧ у разі недотримання правил і норм його експлуатації. За нормальних (штатних) режимах роботи машини та обладнання мають бути безпечними.
Параметри НШВЧ мають відповідати встановленим нормам протягом усього періоду експлуатації обладнання, у тому числі і після капітального ремонту.
6. Рухомі частини обладнання, що є джерелом небезпеки для працівників, мають бути відгороджені. Загорожі мають поставлятися підприємством-виробником комплектно з технічним пристроєм або передбачатися ТПД.
Під час запуску в роботу обладнання, що має рухомі частини, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики), а також запуску в роботу машин, що пересуваються, має включатися попереджувальна сигналізація.
Підприємство-виробник зобов’язане обладнати зазначені машини сигналізацією, а також засобами зупинки й відключення їх від джерел енергії.
Передпусковий застережний сигнал має бути звуковим, тривалістю не менше 6 с.
7. Інструменти та пристосування, що використовуються для обслуговування технічних пристроїв, мають відповідати вимогам безпеки, умовам праці, виконуваній роботі і мати інструкцію з їх безпечного застосування.
У разі використання механізованих інструментів і пристосувань необхідно дотримуватися вимог заводу-виробника, зазначених в експлуатаційних документах.
8. Гірничошахтне обладнання, прилади та апаратуру необхідно обстежувати та ремонтувати за графіками, затвердженими головним інженером шахти, і нарядами на виконання робіт з урахуванням вимог заводу-виробника.
Не дозволяється працювати на пошкодженому гірничошахтному обладнанні, а також користуватися несправними приладами, апаратурою, пристосуваннями, інструментами, ЗІЗ та засобами колективного захисту.
9. Роботи з монтажу, ремонту та налагодження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки виконують відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
10. На шахті має бути затверджений головним інженером шахти або іншою уповноваженою особою перелік обладнання, ремонт якого виконується із застосуванням нарядів-допусків. Особи, які мають право видачі нарядів-допусків, призначаються наказом директора шахти (уповноваженої особи).
11. Доставка, зберігання, видача і облік вибухових речовин і засобів ініціювання, їх застосування і використання мають відповідати вимогам Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (НПАОП 0.00-1.66-13). Вибухові матеріали повинні відповідати вимогам Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 802.
12. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт і попередження НШВЧ, програми та методики розрахунків (проєктування) систем провітрювання, дегазації, енергопостачання допускаються до застосування в шахтах за згодою Держпраці.
13. Обґрунтування науково-дослідних та проєктно-конструкторських робіт щодо створення нових технологій, систем та засобів захисту повинні розроблятися з урахуванням рекомендацій фахової наукової установи, яка виконує дослідження стану охорони праці, причин та наслідків аварійності, виробничого травматизму та професійної захворюваності.
4. Протиаварійний захист
1. У ТПД має бути розділ "Протиаварійний захист", що містить комплекс заходів щодо запобігання вибухам газу та пилу, відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок, запобігання ГДЯ, додержання вимог пожежної безпеки, запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них небезпечних і шкідливих субстанцій, відвернення руйнувань і катастроф на транспорті, запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах.
2. У місцях, визначених головним інженером шахти (уповноваженою особою), розміщуються покажчики, сигнали та знаки аварійної небезпеки.
3. На шахті має проводитися табельний облік усіх осіб, які спустилися до шахти та виїхали з неї. Організацію такого обліку забезпечує відповідна особа шахти, яка відповідно до своїх посадових обов’язків забезпечує такий облік.
4. Всі особи під час спуску і перебування в шахті повинні мати справні головні акумуляторні світильники, бути в захисних касках, спецодязі та спецвзутті, які не мають ознак пошкодження, мати при собі та вміти користуватися і застосовувати за необхідності ЗІЗ.
5. Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх нового будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються підрозділами ДАРС (ДВГРС) які пройшли атестацію в установленому порядку, дислокація яких визначається відповідно до вимог положення про ДАРС (ДВГРС).
Завдання, функції та права ДАРС (ДВГРС) визначаються їх статутами чи положеннями, які погоджуються та затверджуються згідно із законодавством.
Працівники ДАРС (ДВГРС) не мають права відмовляти гірничим підприємствам у виїзді на рятування людей та ліквідацію аварій.
На шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується Гірничим законом України.
6. Для кожної шахти згідно із законодавством має бути складений ПЛА. ПЛА розробляється кожні 6 місяців головним інженером шахти і призначеним фахівцем командного складу ДАРС (ДВГРС), погоджується з командиром загону ДАРС (ДВГРС) і затверджується технічним керівником гірничого підприємства.
Всі особи, які опускаються у шахту, мають бути ознайомлені з ПЛА у тій його частині, що стосується їх місця роботи, шляхів пересування та запасних виходів із шахти.
За відсутності затвердженого ПЛА, а також у випадку скасування ДАРС (ДВГРС) узгодження ПЛА у цілому або його окремих позицій, не дозволяється ведення робіт у виробках, надшахтних будівлях і спорудах, що відповідають цим позиціям у разі, коли такі роботи можуть привести до виникнення аварії, крім робіт з усунення причин, через які неможливе виконання ПЛА.
Роботи з усунення причин скасування узгодження ПЛА або його окремих позицій виконуються за заходами, які гарантують безпеку робіт, затвердженими директором шахти (уповноваженої особи).
Не дозволяється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів допоміжної гірничорятувальної команди у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА.
7. До запровадження в дію ПЛА головний інженер шахти зобов’язаний організувати його вивчення всіма підземними працівниками шахти і ознайомлення їх із запасними виходами та правилами поведінки працівників в аварійних ситуаціях.
8. У випадку виникнення аварії на шахті будь-якої форми власності негайно запроваджується в дію ПЛА. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти (уповноважена особа), а до його прибуття - гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, обов’язкові до виконання.
У разі неможливості виконання головним інженером (уповноваженою особою) шахти своїх обов’язків з ліквідації аварії їх виконання покладається лише за письмовим розпорядженням в оперативному журналі ліквідації аварії вищого технічного керівника, який зобов’язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.
9. Пожежна безпека гірничих виробок, будівель і споруд, гаражів електровозів і зарядних камер, вакуумнасосних і компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, засобів сигналізації і зв’язку, захисту від блискавки та шахтного освітлення, об’єктів наземного комплексу шахт, проведення зварювальних, газополум’яних, а також наплавочних і паяльних робіт, що виконуються із застосуванням відкритого полум’я на проммайданчиках шахт, в стволах і приствольних дворах шахт має відповідати вимогам нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
10. Усім, хто спускається в шахту, мають бути видані справні ізолювальні саморятівники. За кожним працівником шахти під особистий підпис у журналі закріплюється саморятівник. Кількість саморятівників має відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.
11. По кожному маршруту виходу працівників з робочих місць повинен виконуватися розрахунок часу виходу у саморятівниках до виробок зі свіжим струменем повітря.
На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких під час аварій у безпечне місце більше часу захисної дії саморятівника, влаштовуються пункти переключення (не більше одного на шляху пересування), встановлюються групові пересувні чи стаціонарні засоби самопорятунку, розташування яких узгоджується з ДАРС (ДВГРС).
На кожному з маршрутів, якими працівники виходять з місця аварії до виробок зі свіжим струменем повітря і витрачають більше ніж 90 % часу дії саморятівника, один раз на 6 місяців перед погодженням ПЛА з ДАРС (ДВГРС) головним інженером має бути організований контрольний вихід групи працівників, включених у саморятівники, за участю призначеного фахівця ДАРС (ДВГРС).
12. Зовнішній вигляд і герметичність саморятівників, що знаходяться в ламповій, перевіряються посадовими особами дільниці ВТБ щомісяця, а за участю командного складу ДАРС (ДВГРС) - щокварталу. Саморятівники, що знаходяться в пунктах переключення в шахті, перевіряються посадовими особами дільниці ВТБ за участю командного складу ДАРС (ДВГРС) не рідше одного разу на три місяці.
Директор шахти (уповноважена особа) повинен організовувати проведення навчань та тренувань працівників, залучених на підземних роботах, правилам застосування саморятівників.
Тренування проводяться на тренувальному полігоні в умовах середовища, що імітує задимленість, вміст шкідливих та небезпечних газів у якому не перевищує гранично допустимих концентрацій.
Первинне навчання та тренування працівників і посадових осіб, які тільки влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи проводиться у саморятівниках, тривалістю, що дорівнює часу захисної дії саморятівника. При проведенні первинних навчань та тренувань, можливо використовувати саморятівники строк дії яких закінчується або саморятівники із застосуванням змінних регенеративних картриджів.
Дозволяється не проводити первинне навчання та тренування працівників правилам застосування саморятівниками, за умови документального підтвердження первинного навчання та тренування за попереднім місцем роботи.
Повторні навчання та тренування працівників, що зайняті на підземних роботах, проводяться не рідше одного разу на два роки в учбових саморятівниках, які мають відповідати ДСТУ EN 13794:2005 "Автономні дихальні апарати з замкненим дихальним контуром для евакуації" та (або) саморятівниках строк дії яких закінчується. Час проведення повторних тренувань повинен складати не менше чверті часу захисної дії саморятівника, який закріплений за працівником.
Працівники зайняті на роботах у підземних виробках для виходу із яких, при аварії, передбачені пункти переключення у резервні саморятівники, повинні набути навички переключатися у резервний саморятівник.
При впровадженні саморятівників, що відрізняються від діючих на підприємстві за правилами (способами) введення їх в дію, усі працівники і посадові особи які пов’язані з використанням таких саморятівників, повинні пройти навчання та тренування правилам їх застосування у новому або в учбовому саморятівнику, тривалістю що дорівнює не менше чверті часу захисної дії саморятівника.
Порядок та методика проведення навчань та тренувань правилам із застосування саморятівників повинна проходити у відповідності до цих Правил та з урахуванням інструкції (керівництва) з їх експлуатації.
Працівники, які не пройшли навчання та тренування правилам застосування саморятівників, до роботи не допускаються.
13. Шахти мають бути обладнані системами оповіщення працівників про аварії.
На кожній шахті мають функціонувати два незалежних види електрозв’язку гірничого диспетчера з підрозділом ДАРС (ДВГРС), що обслуговує шахту (кабельний фіксований, рухомий мобільний або радіозв’язок).
14. Головні інженери, гірничі диспетчери шахт всіх форм власності, а також особи, які їх заміщають, зобов’язані перед призначенням на посаду і кожні 3 роки проходити навчання та перевірку знань в учбовому навчально-оперативному центрі ДАРС (ДВГРС) за програмою "Підготовка відповідальних керівників робіт з ліквідації аварій на шахтах".
15. Ліквідація аварії після виконання заходів оперативної частини ПЛА здійснюється за оперативним планом ліквідації аварії, розробленим відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії разом з керівником гірничорятувальних робіт.
До розроблення оперативних планів ліквідації аварії, відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії можуть залучатися фахівці підприємства, ДАРС (ДВГРС), що обслуговує шахту, наукових установ тощо.
16. На роботи з ліквідації аварій і їх наслідків необхідно посилати не менше двох працівників з досвідом роботи за відповідною професією не менше одного року. Роботи необхідно виконувати під керівництвом посадової особи, призначеної відповідальним керівником робіт з ліквідації аварій.
17. У випадку припинення робіт особи, не пов’язані із забезпеченням діяльності підприємства або ліквідацією аварії, мають бути виведені з шахти.
18. Про кожен випадок травмування або гострого захворювання потерпілий або очевидець зобов’язані повідомити гірничому диспетчеру і керівнику робіт відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - постанова № 337).
Гірничий диспетчер зобов’язаний у будь-якому випадку травмування або гострого захворювання працівника викликати реанімаційно-протишокову групу підрозділу ДВГРС для надання потерпілому першої медичної допомоги.
