Про затвердження Правил інформаційного забезпечення системи управління безпекою польотів повітряних суден цивільної авіації України

7.15. Обсяг і терміни проведення робіт з оцінки відповідності ППІ нормативним вимогам встановлюються Державіаадміністрацією.

7.16. На підставі аналізу матеріалів, отриманих відповідно до пункту 7.13, УНРАП готує акт-висновок за доказовою документацією, який направляє керівництву авіапідприємства. Після усунення зауважень, вказаних в акті, експлуатант чи організація, до складу якої входить ППІ, погоджує терміни і процедури проведення перевірки на базі заявника.

7.17. Перевірка на базі заявника здійснюється фахівцями УНРАП, які мають відповідну кваліфікацію і досвід у сфері обробки і аналізу польотних даних.

Державіаадміністрація має право залучати потрібних фахівців інших підприємств, установ та організацій різних форм власності для здійснення необхідної експертизи щодо відповідності ППІ встановленим вимогам.

7.18. Перевірка передбачає оцінку фактичної відповідності ППІ вимогам пунктів 7.7-7.12 цих Правил та оцінку усунення зауважень, зазначених в акті-висновку згідно з пунктом 7.16. Центри обробки ПІ з метою розслідування АП повинні додатково відповідати вимогам пункту 4.8 цих Правил. Фактичні матеріали щодо роботи ППІ надає авіапідприємство.

7.19. За результатами перевірки складається Акт перевірки підрозділу польотної інформації за формою, наведеною в додатку 32 (далі - Акт). Акт затверджується головою Державіаадміністрації.

7.20. На підставі Акта приймається рішення про видачу сертифіката ППІ, який є юридичною особою, чи спеціальних експлуатаційних положень Сертифіката експлуатанта/організації з ТО, а також про включення ППІ до Переліку підрозділів польотної інформації авіапідприємств України або про мотивовану відмову, про що інформується підприємство.

Форма Переліку підрозділів польотної інформації авіапідприємств України наведена в додатку 33.

7.21. Сертифікат ППІ видається на два роки. Голова Державіаадміністрації або особа, яка його заміщує, має право продовжити строк дії сертифіката до двох місяців без проведення процедури оцінки відповідності ППІ встановленим вимогам в повному обсязі.

7.22. У разі наявності сертифіката ППІ додаткову перевірку підрозділів польотної інформації під час сертифікації експлуатанта або організації з ТО проводити не обов'язково.

7.23. У Державіаадміністрації відповідальність за виконання комплексу робіт з інформаційного забезпечення системи управління безпекою польотів покладається на УНРАП.

7.24. З метою забезпечення ефективності вирішення окремих завдань моніторингу, які вимагають спеціальних знань, навиків і досвіду, у тому числі під час розслідування АП, створення та адміністрування SDCPS тощо, Державіаадміністрація може залучати компетентні організації різних форм власності.

У всіх випадках Державіаадміністрація визначає порядок виконання робіт такими організаціями, встановлює критерії надання звітів і забезпечує засоби і технології перевірки залученої організації.

8.1. Система управління безпекою польотів передбачає забезпечення та підтримання прийнятного рівня безпеки польотів під час виконання ТО ПС.

8.2. Регуляторні функції з нагляду за безпекою польотів під час ТО визначаються відповідним підрозділом Державіаадміністрації (далі - уповноважений підрозділ з ТО).

8.3. Усі затверджені організації з ТО ПС цивільної авіації підлягають постійному нагляду за підтриманням прийнятного рівня безпеки польотів з боку уповноваженого підрозділу з ТО.

8.4. Нагляд за безпекою польотів передбачає постійний моніторинг показників рівня БП (індикаторів характеристик безпеки), встановлених для СУБП кожної затвердженої організації з ТО ПС.

8.5. Безпека операцій під час ТО ПС, як і безпека під час виконання польотів, забезпечується функціонуванням СУБП з метою підтримання заданого рівня безпеки організації з ТО.

8.6. СУБП забезпечує контроль небезпечних для експлуатації ПС чинників, які виникають через невиконання вимог технології ТО ПС та спричинити які може будь-який елемент системи ТО (персонал, технічні засоби і процедури, передбачені ТО, взаємодія між цими елементами системи).

8.7. Затверджена організація з ТО з метою забезпечення ефективного функціонування СУБП:

визначає і виконує офіційний порядок збирання і реєстрації даних, вжиття ефективних заходів щодо підготовки інформації про чинники небезпеки для виконання польотів;

встановлює задані значення показників рівнів безпеки з урахуванням особливостей ПС, які експлуатуються, і умов їх ТО, а також досягнутих значень цих показників; значення показників безпеки під час ТО погоджуються і контролюються Державіаадміністрацією;

здійснює процес управління чинниками ризику з метою доведення (зменшення) їх до прийнятного рівня;

призначає координатора СУБП - керівника, відповідального за інформаційне забезпечення безпеки польотів, який забезпечує координацію роботи підрозділів і фахівців організації щодо БП. Призначення координатора СУБП не знімає відповідальності з керівництва організації за БП.

8.8. В авіакомпаніях СУБП ТО ПС інтегрується в СУБП експлуатанта ПС, а функції координатора операцій з безпеки під час ТО виконує співробітник підрозділу моніторингу польотних даних, що має необхідну кваліфікацію і підготовку.

8.9. Координатор СУБП організації з ТО ПС:

а) розробляє і впроваджує програму збирання та аналізу даних про особливі ситуації, які пов'язані з відмовою чи зниженням якості функціонування авіаційної техніки та впливають на безпеку експлуатації ПС;

б) на основі загального переліку повідомлень про особливі ситуації через незадовільну якість ТО, наведеного в розділі 5 додатка 3, розробляє перелік особливих ситуацій для затвердженої організації з ТО;

в) розробляє форми подання даних про особливі ситуації в умовах затвердженої організації;

г) інформує посадових осіб і співробітників організації з ТО про особливі ситуації через відмови та несправності авіаційної техніки, а також про результати виконання програми збирання та аналізу даних в частині, що належить до їх компетенції;

ґ) забезпечує виконання правил захисту інформації з систем збирання і обробки даних про безпеку польотів.

8.10. Організація з ТО реалізує два основні способи надання даних про небезпечні фактори:

а) через впровадження обов'язкових донесень посадових осіб організації з ТО, в порядку виконання ними обов'язків, передбачених нормативними документами, за встановленою формою обов'язкових донесень посадових осіб;

б) шляхом використання добровільних повідомлень авіаційних фахівців.

8.11. Затверджена організація з ТО:

а) створює базу даних про особливі ситуації, що пов'язані з недоліками ТО ПС;

б) оперативно інформує УНРАП Державіаадміністрації про інциденти та авіаційні події відповідно до вимог ПРАПІУ та про події з безпеки;

в) регулярно інформує уповноважений підрозділ з ТО про особливі ситуації, що пов'язані з недоліками під час технічного обслуговування ПС, за формою, наведеною в додатку 34.

8.12. Уповноважений підрозділ з ТО:

а) у разі отримання від затвердженої організації з ТО повідомлень про події, які негативно впливають на безпеку експлуатації ПС, здійснює заходи, передбачені Положенням про цей підрозділ і нормативно-правовими актами, які регламентують порядок проведення розслідування порушень правил і процедур;

б) щомісячно інформує УНРАП Державіаадміністрації, відповідальний за наповнення інформаційно-аналітичної бази даних і обробку даних про БП, про небезпечні відхилення під час ТО, які призвели до створення особливих ситуацій під час експлуатації ПС, за формою, наведеною в додатку 34.

9.1. Система управління безпекою польотів передбачає забезпечення прийнятного рівня БП під час обслуговування ПС на аеродромі.

9.2. Регуляторні функції з нагляду за безпекою на аеродромах покладаються на відповідний підрозділ Державіаадміністрації (далі - уповноважений підрозділ з аеродромного обслуговування).

9.3. Усі аеродроми, сертифіковані в частині обслуговування польотів цивільних ПС, підлягають постійному нагляду за БП з боку уповноваженого підрозділу з аеродромного обслуговування.

9.4. Нагляд за безпекою польотів передбачає постійний моніторинг стану БП, а також значень показників БП (індикаторів характеристик безпеки), встановлених відповідно до СУБП кожного сертифікованого аеродрому.

9.5. Аеродром надає різноманітні види обслуговування з метою підтримання виконання польотів, зокрема:

а) планування польотів, включаючи метеорологічне забезпечення;

б) навігаційні засоби, засоби підходу та посадки;

в) служби зв'язку;

г) управління повітряним рухом, наземним рухом і рухом на пероні;

ґ) підтримання ЗПС і перону (включаючи прибирання снігу і льоду, боротьбу з птахами та іншими представниками тваринного світу, видалення сторонніх предметів тощо);

д) обслуговування ПС на пероні;

е) забезпечення авіаційної безпеки на аеродромі;

є) авіаційне протипожежне обслуговування аеродрому;

ж) робота з орендарями (експлуатантами ПС, організаціями з ТО тощо);

з) обслуговування клієнтів (пасажирів, вантажовідправників тощо).

9.6. Особливі ситуації під час експлуатації ПС виникають внаслідок відхилень у діях постачальників послуг, орендарів, підрядників та інших організацій, що виконують операції з аеродромного забезпечення польотів (операторів аеродрому).

9.7. Безпека операцій на аеродромах, як і безпека під час виконання польотів, забезпечується функціонуванням ефективної аеродромної СУБП.

9.8. Аеродромна СУБП забезпечує контроль небезпечних для експлуатації ПС чинників, які виникають в системі аеродрому або спричинити які може будь-який елемент системи аеродрому (персонал, технічні засоби і процедури, що виконують під час експлуатації аеродрому, взаємодія між цими елементами системи).

9.9. Державіаадміністрація розробляє і вводить у дію в установленому порядку нормативні документи щодо створення та впровадження в кожному аеропорту СУБП аеродрому. Зміст цих нормативних документів не повинен суперечити Доповненню 7 до пункту 1.5.4 розділу 1 тому 1 Додатка 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

9.10. З метою забезпечення ефективного функціонування СУБП аеродрому адміністрація аеропорту чи відокремленого аеродрому:

а) призначає координатора СУБП - керівника, що відповідає за інформаційне забезпечення БП, за координацію діяльності всіх операторів аеродрому в частині безпеки. Призначення координатора СУБП не знімає відповідальності з керівництва аеропорту за забезпечення БП;

б) у великих аеропортах створює комісії з безпеки польотів з числа керівників операторів аеродрому;

в) встановлює задані значення показників безпеки з урахуванням особливостей аеродрому, умов його експлуатації і досягнутих значень цих показників. Задані значення показників безпеки погоджуються і контролюються Державіаадміністрацією.

9.11. Обов'язки координатора СУБП на аеродромі:

а) розробляє і впроваджує на аеродромі програму збирання і аналізу даних про загрози, що впливають на безпеку експлуатації ПС;

б) на основі загального переліку, наведеного в розділі 4 додатка 3, розробляє перелік загроз для БП на аеродромі, про які необхідно повідомляти;

в) розробляє механізм і форми надання даних про загрози для БП;

г) інформує посадових осіб і співробітників організацій аеродрому про порядок і результати програми збирання і аналізу даних про загрози;

ґ) реалізує міжнародні та національні принципи захисту інформації з систем збирання і обробки даних про БП у практичній діяльності під час управління безпекою на аеродромі.

9.12. Активними учасниками програми надання інформації про особливі ситуації мають бути всі організації, що діють на аеродромі, включаючи експлуатантів ПС, агентів наземного обслуговування та інші організації.

9.13. На аеродромі використовують два основні принципи надання даних про загрози, а саме:

через впровадження обов'язкових донесень посадових осіб всіх організацій аеродрому в порядку виконання ними обов'язків, передбачених нормативними документами, за встановленою формою обов'язкових донесень посадових осіб;

шляхом використання добровільних повідомлень співробітників організацій аеродрому.

9.14. Інформація про загрози використовується для забезпечення безпеки польотів у порядку, передбаченому СУБП експлуатанта аеродрому.

9.15. Експлуатант аеродрому:

а) створює базу даних про загрози та особливі ситуації на аеродромі;

б) оперативно інформує УНРАП про інциденти і авіаційні події відповідно до вимог ПРАПІУ та про події з безпеки;

в) регулярно інформує уповноважений підрозділ з аеродромного обслуговування про безпеку на аеродромі за формою, наведеною в додатку 34.

9.16. Уповноважений підрозділ з аеродромного обслуговування в разі отримання від адміністрації аеродрому повідомлення про події, що негативно впливають на безпеку роботи аеродрому і/або безпеку польотів, здійснює заходи згідно з вимогами ПРАПІУ та цих Правил.

9.17. Уповноважений підрозділ з аеродромного обслуговування, відповідальний за безпечну роботу аеродромів, щомісячно інформує УНРАП, відповідальне за ведення системи збирання і обробки даних про БП (SDCPS), про небезпечні відхилення під час виконання операцій на сертифікованих аеродромах України, що призвели до створення загроз, під час експлуатації ПС за формою, наведеною в додатку 34.

10.1. СУБП передбачає забезпечення прийнятного рівня БП під час ОрПР.

10.2. Регуляторні функції з нагляду за безпекою здійснює відповідний підрозділ Державіаадміністрації (далі - відповідальний підрозділ з ОрПР) згідно з Положенням про нагляд за безпекою польотів при організації повітряного руху, затвердженим наказом Державіаслужби від 05.12.2005 N 917, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за N 1577/11857, та Інструкцією з організації та здійснення об'єктивного контролю при обслуговуванні повітряного руху та виробничій діяльності цивільної авіації України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2003 N 872, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.12.2003 за N 1103/8424.

10.3. Усі провайдери, які виконують діяльність, пов'язану з ОрПР у повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України, підлягають постійному нагляду з безпеки з боку Державіаадміністрації.

10.4. Нагляд за безпекою польотів включає постійний моніторинг стану БП, а також значень показників індикаторів характеристик безпеки, встановлених згідно з Державною програмою щодо кожного провайдера ОрПР.

10.6. З метою вирішення завдань запобігання АП з використанням СУБП індикаторами небезпеки повинні обиратись інші небезпечні події, наприклад інциденти під час ОрПР.

10.7. Значення індикаторів небезпеки, що погоджуються з Державіаадміністрацією, є предметом постійного перегляду з метою підвищення рівня БП.

10.8. Провайдер, як інтегрована частина системи ОрПР, повинен мати систему управління безпекою. У системі управління безпекою повинні чітко розмежовуватись регуляторні функції, функції контролю та моніторингу небезпеки і функції здійснення безпосередньої ОрПР.

10.9. Провайдери, які мали будь-яке відношення до подій, що негативно впливають на безпеку ОрПР, чи до подій, які сталися під час надання відповідних видів обслуговування повітряного руху, надають донесення про це до УНРАП та доповідають відповідальному підрозділу з ОрПР. Перелік подій з безпеки під час ОрПР, які підлягають обов'язковим донесенням, наведено у розділі 3 додатка 3.

10.10. У структурі провайдера повинен бути керівник програми інформаційного забезпечення безпеки польотів (координатор СУБП), який несе персональну відповідальність та забезпечує координацію щодо впровадження та підтримання функціонування і забезпечення ефективності системи управління безпекою польотів та надання інформації про події з безпеки. Призначення керівника вищевказаної програми не знімає відповідальності з керівника провайдера за безпеку польотів під час ОрПР та забезпечення системи обов'язкових донесень.

10.11. У разі отримання від провайдера повідомлення про факти подій, які мають негативний вплив на ОрПР, відповідальний підрозділ з ОрПР вживає заходів, що передбачені положенням про цей підрозділ та нормативно-правовими актами, які регламентують порядок проведення розслідувань, аналізу порушень правил, процедур тощо.

10.12. Відповідальний підрозділ з ОрПР щомісяця інформує УНРАП за формою, наведеною у додатку 34, та Євроконтроль згідно з вимогами Положення про нагляд за безпекою польотів при організації повітряного руху.

11.1. Відповідно до вимог ІКАО, що викладені в Доповненні Е Додатка 13 до Чиказької конвенції, захист інформації про безпеку польотів від неналежного використання є важливим елементом забезпечення постійного доступу до неї, оскільки використання інформації про БП з іншою метою, крім безпеки польотів, може ускладнити отримання такої інформації в майбутньому з негативними наслідками для БП.

11.2. Заборона на неналежне використання означає, що забороняється використання інформації про БП з іншою метою, ніж мета, для якої вона збиралась, а саме використання інформації для проведення дисциплінарного, цивільного, адміністративного та кримінального розслідування стосовно експлуатаційного персоналу та/або оприлюднення цієї інформації.

11.3. Інформація про БП в системі обробки та подання інформації (система SDCPS) експлуатаційним персоналом (екіпажами ПС, диспетчерами ОПР, операторами авіаційних станцій, фахівцями з ТО, бортпровідниками, перонним персоналом тощо) включає:

а) записи, що стосуються розслідування АП та інцидентів;

б) записи CVR;

в) записи FDR щодо якості пілотування ПС та експлуатації його функціональних систем;

г) донесення та повідомлення авіаційних фахівців.

11.4. Відповідно до рекомендацій ІКАО основним принципом захисту інформації є визначення того, що:

а) єдиною метою захисту інформації про БП від неналежного використання є забезпечення постійного доступу до неї, тільки щоб гарантувати можливість здійснення відповідних та своєчасних превентивних заходів щодо підвищення рівня БП;

б) захист інформації про БП не ставить за мету втручання в процес належного здійснення правосуддя;

в) захист конфіденційної інформації про БП з урахуванням конкретно обумовлених умов є складовою частиною зобов'язання держави щодо забезпечення БП;

г) інформацію про БП не слід використовувати з іншою метою, крім тієї, для якої її зібрано;

ґ) з метою проведення дисциплінарного, цивільного, адміністративного та кримінального розслідування інформація про БП повинна використовуватись лише за наявності відповідних гарантій, передбачених чинним законодавством України.

11.5. Звільнення від захисту джерела інформації про БП здійснюється у випадках, коли:

а) є докази того, що подія зумовлена діями, які згідно з чинним законодавством вчинено з наміром завдати збитків або з усвідомленням імовірності їх заподіяння, що еквівалентно необережній поведінці, крайній халатності або навмисному порушенню встановлених правил;

б) за рішенням суду, коли обставини свідчать про те, що подія могла бути зумовлена діями, вчиненими з наміром завдати збитків або з усвідомленням імовірності їх заподіяння, які еквівалентні необережній поведінці, крайній халатності або навмисному порушенню умов безпеки;

в) якщо суд в результаті відповідного розгляду приходить до висновку, що розкриття інформації про БП необхідно для належного здійснення правосуддя і що важливість розкриття такої інформації перевищує негативні наслідки в державі та в міжнародному масштабі.

11.6. Посадові особи, відповідальні за зберігання інформації про БП, зобов'язані забезпечувати всі види можливого захисту інформації від розкриття, за винятком тих випадків, коли:

а) отримано згоду автора (пред'явника) інформації на ії розкриття;

б) посадові особи переконані в тому, що розголошення інформації про БП здійснюється за вищевказаними принципами звільнення.

11.7. Інформація про обставини на робочих місцях, така як записи бортових мовних реєстраторів, заслуговує посиленого захисту від широкого доступу до неї і повинна захищатись відповідними наказами на всіх рівнях управління БП про недопустимість їхнього публічного розкриття.

11.8. Відповідно до Керівництва IKAO з управління безпекою польотів (Doc 9859) експлуатант в особі голови ради директорів або головного виконавчого директора повинен видати офіційну заяву (наказ) про політику компанії в частині надання даних про небезпечні фактори без ризику штрафних санкцій, в якій необхідно зазначити, що:

а) авіакомпанія з метою досягнення високого рівня БП вводить систему безперешкодного інформування про всі небезпечні фактори з БП, тому кожний працівник зобов'язаний надавати будь-яку інформацію, яка може стосуватися БП. Повідомлення про таку інформацію в жодному разі не повинно бути пов'язано з будь-якими штрафними санкціями;

б) авіакомпанія не буде застосовувати заходів дисциплінарного характеру до будь-якого працівника, який надасть інформацію про небезпечні фактори щодо БП;

в) запроваджена система збирання, реєстрації та поширення інформації, отриманої з донесень про БП, розроблена з метою забезпечення захисту згідно з цими Правилами, в тому числі даних про особистість будь-якого працівника, який надав інформацію про БП;

г) будь-яка надана інформація не заноситься в особисту справу працівника (пілота, техніка, диспетчера та інших);

ґ) розкриття інформації з безпеки здійснюється без даних про особу подавача в короткій або зведеній формі.