2.41. Активні небезпечні відхилення в роботі ТК "ПС - екіпаж - середовище" виявляють шляхом контролю визначальних параметрів і оцінки ризику для БП за результатами контролю кожного польоту.
2.42. Виявлення і парирування впливу на БП латентних відхилень вимагає проведення роботи щодо збирання і аналізу інформації про особливі ситуації, які виникають на певному інтервалі часу експлуатації парку ПС.
2.43. Відповідно до Doc 9859 IKAO і JAR-25 застосовуються такі ступені ризику:
а) прийнятний, який задається нормативно Державіаадміністрацією;
б) прийнятно-здійсненний або толерантний. Толерантний рівень - нижче прийнятного і приймається експлуатантом, якщо переваги від експлуатації ТК "ПС - екіпаж - середовище" з таким ступенем ризику, який реалізувався, перевищують потенційні втрати;
в) неприйнятний, за якого продовження експлуатації ПС або парку ПС неприпустимо без вжиття заходів щодо зменшення ступеня ризику до прийнятного або толерантного рівня шляхом зменшення небезпечних наслідків і/або частоти повторення відповідного відхилення.
2.44. На підставі оцінки ступеня ризику, обумовленого виникненням конкретної події (особливої ситуації), і частоти повторного виникнення цієї ситуації будується схема визначення категорій ризику: чим вище ступінь ризику, спричиненого конкретною подією, і частота його повторення, тим вище категорія ризику і вище пріоритетність профілактичних заходів. Експлуатант розробляє схему категорій ризику для кожного типу ПС, які він експлуатує.
Схема визначення категорій ризиків наведена в додатку 10.
2.45. Остаточне рішення про віднесення небезпечної події до категорії толерантних, включаючи випадки перегляду категорії ризику, приймається службою експлуатанта, відповідальною за виконання професійних дій з його зменшення, з урахуванням балансу потенційних втрат через зниження рівня БП і витрат на виконання профілактичних заходів.
2.46. З метою створення умов для ідентифікації особливих ситуацій і категорій ризику підрозділ МПД експлуатанта:
а) створює базу даних про несприятливі події й особливі ситуації, про відповідні їм категорії ризику і латентні умови, використовуючи з цією метою Перелік подій під час експлуатації ПС, які підлягають звітності, наведений в додатку 3;
б) використовує інформацію галузевої бази даних для вирішення корпоративних завдань управління БП.
2.47. Оцінкою виконання кожним експлуатантом державних вимог щодо забезпечення БП служить різниця між середнім значенням відносної кількості випадків виникнення під час польотів особливих ситуацій кожної категорії ризику, які спостерігаються, і відповідним заданим Державіаадміністрацією рівнем для цих категорій ризику. Оцінюванню підлягає рівень БП, який реалізувався під час експлуатації ПС кожного типу.
2.48. Для забезпечення вірогідності оцінки рівня БП за результатами спостережень особливих ситуацій в кожній категорії ризику належить використовувати репрезентативну множину спостережень цих ситуацій.
2.49. Експлуатант ПС регулярно звітує перед Державіаадміністрацією про виконання прийнятої ним програми моніторингу польотних даних. Звітні дані повинні характеризувати ефективність реалізації експлуатантом прийнятої системи управління БП, зокрема:
а) спостережуваний рівень БП під час експлуатації ПС;
б) організацію, корпоративну культуру безпеки і виконавчу дисципліну посадових осіб експлуатанта в процесі моніторингу польотних даних;
в) відомості про технічний стан бортових систем реєстрації.
2.50. Звіти про виконання програми моніторингу польотних даних надаються експлуатантом до УНРАП Державіаадміністрації.
2.51. Звіти щодо виконання регулярних комерційних польотів, нерегулярних комерційних польотів, польотів з метою виконання авіаційних робіт та некомерційних польотів надаються окремо.
2.52. Щомісячно надаються звіти за трьома звітними формами:
а) зведені дані про результати моніторингу польотних даних щодо польотів ПС (додаток 11);
б) узагальнені дані про особливі ситуації під час експлуатації парку ПС кожного типу авіакомпанії (додаток 12);
в) узагальнені дані про відхилення, що повторюються під час експлуатації ПС авіакомпанії (додаток 13).
2.53. Щорічно надаються звіти за трьома звітними формами:
а) зведені дані про результати моніторингу польотних даних щодо польотів ПС авіакомпанії (додаток 14);
б) узагальнені дані про особливі ситуації під час експлуатації парку ПС кожного типу авіакомпанії (додаток 15);
в) відомості про технічний стан бортових реєстраторів (додаток 16).
2.54. Інформація про ідентифікаційні коди даних щодо особливих ситуацій, категорій ризику для експлуатації ПС, а також етапів польоту (етапів експлуатації ПС) наведена у додатках 17-20.
2.55. Щомісячні та щорічні звіти з безпеки польотів ПС експлуатантів подаються до відповідного підрозділу УНРАП в електронному форматі та на бланках ( паперових носіях).
2.56. Відповідний підрозділ УНРАП обробляє та узагальнює звітну інформацію і заносить її до інформаційно-аналітичної бази даних. Узагальнена інформація використовується для підготовки рекомендацій експлуатантам щодо управління безпекою польотів.
2.57. Контроль за виконанням екіпажами ПС правил експлуатації бортових реєстраторів здійснює служба МПД шляхом аналізу записів CVR і FDR. Відомості про порушення зазначених правил передаються керівництву льотної служби авіакомпанії.
2.58. Служба МПД шляхом збирання і аналізу польотних даних контролює ефективність заходів щодо зменшення ризику для експлуатації ПС і передає виконавцям висновки щодо ефективності профілактичних заходів.
III. Використання записів бортових реєстраторів з метою контролю якості функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище"
3.1. Згідно з вимогами JAR - OPS1.035 та JAR - OPS3.035 кожний експлуатант ПС створює систему контролю та управління якістю авіаційних перевезень. Система якості повинна включати план і порядок перевірки відповідності встановленим вимогам якості функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище".
Важливим джерелом інформації про якість функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище" є результати аналізу записів бортових систем реєстрації.
3.2. Завдання контролю за якістю, які вирішуються з використанням польотної інформації:
а) контроль за дотриманням екіпажами правил льотної експлуатації, встановлених Керівництвом з льотної експлуатації ПС, та за станом ПС згідно з Керівництвом з технічної експлуатації ПС;
б) удосконалення професійної підготовки льотного складу;
в) контроль за станом (відмовами) приладів, агрегатів, систем ПС, які контролюються бортовими засобами реєстрації ПІ, а також контроль справності та працездатності самих реєстраторів. Галузь контролю розширюється залежно від удосконалення бортових систем збирання, наземних пристроїв обробки ПІ та програмного забезпечення, охоплюючи все більшу кількість приладів і систем;
г) розслідування причин АП та Інц.;
ґ) діагностика технічного стану двигунів та їх систем;
д) контроль за льотно-технічними характеристиками ПС;
е) оцінка якості виконання регламенту технічного обслуговування ПС технічним складом;
є) контроль за виконанням програм випробувальних польотів;
ж) контроль за виконанням програм тренувальних польотів;
з) контроль за витратами палива у польоті тощо.
3.3. Аналіз польотів з використанням даних бортових систем реєстрації польотної інформації виконується з метою виявлення відхилень в техніці пілотування і технології роботи екіпажів на різних етапах польоту, а також для встановлення причин, що викликали ці помилки або відхилення. Цей аналіз спрямований на підвищення рівня професійної підготовки льотного складу і запобігання авіаційним подіям.
Матеріали аналізів зберігаються до закінчення строку дії ліцензії командира ПС на даному типі ПС.
3.4. Аналіз матеріалів польотної інформації з метою контролю якості виконання польотів та технічного стану ПС здійснюється систематично. Оперативний план кількості, обсягу і періодичності перевірок розробляє керівник програми моніторингу польотних даних на підставі заявок льотної, інженерної служб і служби якості експлуатанта. Контроль проводиться:
а) не менше ніж 3 рази на місяць кожного екіпажу ПС;
б) під час виконання тренувальних та навчальних польотів та підтвердження кваліфікації;
в) під час виконання обльотів ПС;
г) за заявками керівників льотного та інженерного підрозділів експлуатанта, а також повноважних представників авіаційної адміністрації;
ґ) у разі виявлення порушень КЛЕ, правил польотів і ОПР;
д) на вимогу командирів ПС.
3.5. Базовими даними для аналізу є:
а) записи бортових систем реєстрації польотної інформації;
б) матеріали польотної документації (завдання на політ, штурманський бортовий журнал, донесення екіпажу ПС тощо);
в) метеоумови за етапами польоту;
г) стан ЗПС в аеропортах зльоту і посадки;
ґ) особливості пілотування даного типу ПС в конкретних умовах польоту.
3.6. Аналіз польотних даних проводиться за такими напрямами:
а) якість техніки пілотування і літаководіння (дотримання рекомендованих режимів та параметрів польоту);
б) дотримання технології роботи членів екіпажу;
в) якість експлуатації систем ПС;
г) дотримання правил та встановленої фразеології радіообміну.
3.7. У результаті аналізу виявляються причини допущених відхилень (помилок і порушень), робляться висновки щодо виконаного польоту і розробляються заходи щодо запобігання їх повторенню.
3.8. У разі коли аналіз дозволив виявити істотні відхилення від вимог КЛЕ та інших керівних документів, а також грубі помилки та порушення у дотриманні режимів польоту, які були загрозою для безпеки польоту, необхідно провести комплексну перевірку роботи даного екіпажу з використанням всіх джерел інформації.
3.9. Результати контролю за якістю функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище" використовуються з метою вдосконалення професійної майстерності екіпажів ПС.
3.10. Єдиною метою використання записів бортових реєстраторів для контролю якості функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище" є вдосконалення професійної майстерності екіпажів ПС і своєчасне усунення несприятливих для експлуатації ПС технічних чинників.
3.11. Результати обробки записів бортових реєстраторів, які передаються службою МПД до інших підрозділів експлуатанта, не розголошуються і використовуються виключно для цілей, вказаних у пункті 3.10.
3.12. Результати контролю одного польоту використовують для визначення рівня безпеки, що реалізувався в цьому польоті, і для виявлення впливу на БП несприятливих чинників.
3.13. Рівень професійної майстерності екіпажу ПС слід оцінювати за наслідками аналізу даних про сукупність польотів.
3.14. Ефективним методом оцінювання професійної майстерності екіпажів ПС є визначення відносних оцінок показників якості пілотування.
3.15. Показники якості виконання польотів повинні служити основою для розроблення відповідних заходів, спрямованих на своєчасне попередження надалі порушень нормативів льотної експлуатації. Вони повинні також використовуватися для узагальнення і пропаганди якісної техніки пілотування, оцінки дій екіпажу в разі виникнення нестандартних ситуацій під час польоту.
3.16. З метою запобігання і профілактики порушень норм льотної експлуатації і відхилень від них, а також підвищення рівня професійної підготовки екіпажів окремі порушення правил льотної експлуатації, допущені будь-яким КПС або членом екіпажу, на розсуд керівника з організації льотної роботи можуть бути розглянуті на розборах БП.
3.17. Адміністративні заходи до членів екіпажу ПС слід застосовувати тільки в разі, якщо мали місце свідомі порушення правил експлуатації ПС, які створили загрозу для безпеки польотів.
IV. Організація обробки записів бортових реєстраторів під час розслідування авіаційних подій
4.1. Порядок відтворення записів бортових реєстраторів під час розслідування авіаційних подій регламентований ПРАПІУ та Доповненням D до Додатка 13 до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію.
4.2. Державіаадміністрація при проведенні розслідування негайно забезпечує відтворення записів бортових, параметричного і мовного реєстраторів.
Якщо в Україні відсутні засоби зчитування конкретних типів бортових реєстраторів (CVR, FDR), Державіаадміністрація забезпечує зчитування та дешифрування бортових записів, використовуючи засоби, що можуть бути надані іншою державою (державами). Під час визначення держави, засоби зчитування записів бортових реєстраторів якої будуть використані, необхідно враховувати таке:
а) наявність та можливості засобів зчитування;
б) своєчасність зчитування записів;
в) близькість місцезнаходження засобів зчитування.
4.3. Якщо ПС, яке зареєстроване чи експлуатант якого перебуває в Україні, з яким сталися АП чи інцидент, виконало посадку на території держави, яка не є місцем події, Державіаадміністрація на запит держави, що проводить розслідування, надає їй записи бортових реєстраторів та у разі потреби відповідні бортові реєстратори.
4.4. Вибір науково-виробничого центру відтворення, обробки і аналізу записаних даних (далі - Центр), який найкращим чином забезпечить проведення розслідування, є прерогативою держави, яка проводить розслідування.
4.5. Стандартне устаткування та програмне забезпечення, які зазвичай використовуються авіакомпаніями і підприємствами з технічної експлуатації ПС для відтворення записів, не вважаються адекватними для цілей розслідування, оскільки незалежно від наявності або відсутності пошкоджень бортових реєстраторів може виникнути необхідність використання спеціальних методів відновлення даних.
4.6. Якщо АП сталася на території України та/або розслідується комісією Державіаадміністрації, то декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів здійснюється у визначених Державіаадміністрацією центрах обробки польотної інформації (далі - Центр) або в разі потреби у відповідних організаціях держави реєстрації чи держави - виробника ПС.
У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані в будь-якій іншій державі в присутності, як правило, представника комісії з розслідування АП. Організація таких досліджень проводиться за погодженням із повноважним органом з розслідування відповідної держави. Рішення про вибір Центру приймає голова комісії з розслідування АП за погодженням з органом, що призначив комісію.
4.7. У разі якщо АП сталася з ПС України на території іншої держави і якщо в цій державі проводиться відтворення та аналіз записів бортових реєстраторів, то Державіаадміністрація направляє свого представника для участі в процедурах обробки та аналізу польотних даних про АП, а також організовує відтворення і аналіз польотних даних на базі вітчизняного Центру. Результати цієї обробки і аналізу можуть використовуватися під час складання остаточного звіту про АП.
4.8. Центри відтворення даних бортових реєстраторів повинні відповідати таким критеріям:
а) володіти досвідом обслуговування і розбирання пошкоджених реєстраторів (внаслідок удару, пожежі, потрапляння води тощо);
б) забезпечувати можливість зчитування первинних записів/даних блоку пам'яті без використання копіювального пристрою виробника або за відсутності корпусу реєстратора, що побував в АП;
в) забезпечувати можливість у ручному режимі аналізувати і розшифровувати необроблені сигнали в двійковій формі цифрових стрічкових реєстраторів польотних даних;
г) забезпечувати можливість поліпшення записів мовних сигналів у цифровій формі, використовуючи відповідне програмне забезпечення;
ґ) забезпечувати можливість дослідження спекторальних характеристик мовних повідомлень з метою ідентифікації особистостей та аналізу змін психофізичного стану членів екіпажу ПС під час АП;
д) забезпечувати можливість графічно аналізувати дані, одержувати додаткові параметри, які безпосередньо не реєструються, підтверджувати дані шляхом перехресної перевірки і визначати точність даних та відповідні обмеження.
4.9. Відтворення записів реєстратора польотних даних і мовного реєстратора в кабіні екіпажу слід проводити в одному центрі, оскільки вони містять дані, які можуть допомогти підтвердити кожний запис, визначити хронологічну послідовність і забезпечити синхронізацію подій.
4.10. Не слід відкривати бортові реєстратори або підключати до них електроживлення та копіювати справжні записи (особливо за допомогою високошвидкісних копіювальних пристроїв) до відтворення записів.
4.11. Центру, який проводив відтворення записів бортових реєстраторів для іншої держави, повинна бути надана можливість прокоментувати остаточний звіт, щоб забезпечити гарантію того, що у звіті враховано характеристики аналізу даних бортових реєстраторів.
4.12. Центр, який проводить відтворення записів бортових реєстраторів, може звернутися до виробника або до експлуатанта ПС з проханням надати допомогу і провести експертну оцінку, щоб перевірити градуювальні дані та підтвердити інформацію.
4.13. Державіаадміністрація може передбачити зберігання первинних записів або їх копій в центрі відтворення даних до завершення розслідування з метою спрощення своєчасного задоволення додаткових питань або надання уточнень.
4.14. Комісія з розслідування АП передає до Центру:
а) технічне завдання на виконання обробки записів, яке затверджено головою комісії;
б) запломбований контейнер з носіями польотної інформації, вилучений з місця АП;
в) циклограму параметрів, які реєструються на даному типі ПС;
г) градуювальні таблиці або аналітичні вирази, які використовуються для обчислення фізичних значень реєстрованих параметрів;
ґ) паспорт носія (якщо є можливість), який містить значення параметрів, що відсутні у запису бортового реєстратора.
4.15. Фахівці Центру можуть бути залучені до роботи в комісії з розслідування АП як члени комісії чи експерти.
4.16. Центр забезпечує зберігання носіїв польотної інформації разом з градуювальними характеристиками або їх електронних копій протягом не менше ніж п'ять років після завершення розслідування АП.
4.17. Джерела фінансування витрат Центру, пов'язаних з розслідуванням АП з ПС інших держав, визначає організація, яка здійснює розслідування.
V. Вимоги до бортових систем реєстрації
5.1. На цивільних повітряних суднах встановлюються такі типи FDR:
а) на літаках комерційного повітряного транспорту встановлюють FDR типів I, IA, II та IIA;
б) на літаках авіації загального призначення встановлюють FDR типів I, IA та II;
в) на вертольотах встановлюють FDR типів IV, IVA та V.
5.2. Бортові системи реєстрації повинні забезпечувати такі параметри, що реєструються:
а) FDR типів I та IA реєструють параметри, необхідні для точного визначення траєкторії польоту, положення в просторі, тяги двигунів, конфігурації та режиму польоту літака.
FDR типу I здатний забезпечувати відповідну даному літаку реєстрацію принаймні перших 32 параметрів, перерахованих в додатку 21.
Деякі з цих параметрів можуть замінюватися іншими параметрами з урахуванням типу даного літака і характеристик записувального устаткування.
FDR типу IA здатний забезпечувати реєстрацію всіх параметрів, перерахованих в додатку 21. Параметри з 33 по 80 реєструються обов'язково, якщо джерело інформації щодо цього параметра використовується бортовими системами і/або льотним екіпажем для керування літаком;
б) FDR типів II і IIA реєструють параметри, необхідні для точного визначення траєкторії польоту, положення в просторі, тяги двигунів літака і конфігурації пристроїв, які створюють підйомну силу та опір.
FDR типів II і IIA здатні забезпечувати відповідну даному літаку реєстрацію принаймні перших 15 параметрів, перерахованих в додатку 21. Деякі з цих параметрів можуть замінюватися іншими параметрами з урахуванням типу літака і характеристик записувального устаткування;
в) FDR типів IV та IVA реєструють параметри, необхідні для точного визначення траєкторії польоту, швидкості, положення в просторі, тяги двигунів і режиму польоту вертольота.
FDR типу IV здатний забезпечувати відповідну даному вертольоту реєстрацію принаймні перших 30 параметрів, перелічених у додатку 22. Деякі з цих параметрів можуть замінюватися іншими параметрами з урахуванням типу вертольота і характеристик записувального устаткування.
FDR типу IVA здатний забезпечувати реєстрацію всіх 48 параметрів, перерахованих в додатку 22. Параметри з 31 по 48 реєструються обов'язково, якщо джерело інформації про цей параметр використовується бортовими системами і/або льотним екіпажем для керування вертольотом;
г) FDR типу V реєструє параметри, необхідні для точного визначення траєкторії польоту, швидкості, положення в просторі та тяги двигунів вертольота.
FDR типу V здатний забезпечувати відповідно даному вертольоту реєстрацію принаймні перших 15 параметрів, перелічених в додатку 22. Деякі з цих параметрів можуть замінюватися іншими параметрами з урахуванням типу вертольота і характеристик устаткування.
5.3. Бортові системи реєстрації повинні забезпечувати таку тривалість запису FDR:
а) FDR типів I, IA і II здатні зберігати інформацію, яка реєструється протягом не менше ніж 25 годин їх експлуатації;
б) FDR типу IIA здатні зберігати інформацію, яка зареєстрована протягом не менше ніж 30 останніх хвилин їх експлуатації;
в) FDR типів IV, IVA і V здатні зберігати інформацію, яка зареєстрована протягом не менше ніж 10 останніх годин їх експлуатації.
5.4. ПС, щодо яких індивідуальні сертифікати льотної придатності вперше видано 01.01.89 або після цієї дати, але до 01.01.2005, оснащуються бортовими параметричними реєстраторами таких типів:
а) усі літаки із сертифікованою максимальною злітною масою, яка перевищує 27000 кг, оснащуються FDR типу I;
б) усі літаки, що здійснюють комерційну діяльність, із сертифікованою максимальною злітною масою, яка перевищує 5700 кг і до 27000 кг включно, оснащуються FDR типу II;
в) усі літаки авіації загального призначення із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг і до 27000 кг включно, повинні бути споряджені FDR типу II;
г) усі багатодвигунові газотурбінні літаки, що здійснюють комерційну діяльність, із сертифікованою максимальною злітною масою 5700 кг і менше повинні бути споряджені FDR типу IIA;
ґ) усі вертольоти із сертифікованою злітною масою більше ніж 7000 кг обладнуються FDR типу IV;
д) усі вертольоти із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 2700 кг і до 7000 кг включно повинні бути обладнані FDR типу V.
5.5. ПС комерційного повітряного транспорту, щодо яких індивідуальні сертифікати льотної придатності вперше видано 01.01.87 або після цієї дати, але до 01.01.89, оснащуються бортовими параметричними реєстраторами таких типів:
а) усі газотурбінні літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг, за винятком тих, які вказані в пункті 5.4, обладнуються реєстраторами польотних даних, які реєструють час, абсолютну висоту, повітряну швидкість, нормальне прискорення і курс;
б) усі газотурбінні літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг і до 27000 кг повинні бути споряджені реєстраторами польотних даних, які реєструють час, абсолютну висоту, повітряну швидкість, нормальне прискорення і курс та інші додаткові параметри, необхідні для визначення положення по тангажу, крену, маніпуляцій під час радіообміну та тяги двигунів;
в) усі газотурбінні літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 27000 кг, які належать до типів, прототип яких був сертифікований після 1969 року, оснащуються реєстраторами польотних даних типу II.
5.6. ПС комерційного повітряного транспорту, щодо яких індивідуальні сертифікати льотної придатності вперше видано до 01.01.87, оснащуються бортовими параметричними реєстраторами таких типів:
а) усі газотурбінні літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг оснащуються FDR, які реєструють час, абсолютну висоту, повітряну швидкість, максимальне прискорення, курс;
б) усі газотурбінні літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 27000 кг, які належать до типів, прототип яких сертифікований після 30.09.69, повинні бути споряджені FDR, які реєструють крім часу, абсолютної висоти, швидкості, нормального прискорення і курсу ще й додаткові параметри, необхідні для визначення просторового положення літака на траєкторії польоту та основних сил, які діють на літак і визначають траєкторію його польоту, а також походження таких сил.
5.7. ПС, щодо яких індивідуальні сертифікати льотної придатності вперше видані після 01.01.2005, оснащуються бортовими параметричними реєстраторами таких типів:
а) усі літаки із сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг споряджаються FDR типу IA;
б) усі вертольоти із сертифікованою злітною масою більше ніж 3180 кг споряджаються FDR типу IVA.
5.8. CVR повинен записувати таку звукову інформацію щодо часової шкали:
а) голосові повідомлення, передані або отримані одним з членів екіпажу через радіозв'язок;
б) акустичне оточення у межах кабіни екіпажу, включаючи постійний фон, аудіосигнали, отримані від кожного задіяного підвішеного мікрофона чи мікрофона члена екіпажу;
в) голосові повідомлення членів екіпажу, які використовують переговорний пристрій;
г) голосові або звукові сигнали, які визначають засоби навігації або заходу на посадку та надходять через навушники або гучномовець;
ґ) голосові повідомлення членів льотного екіпажу з використанням системи повідомлення через трансляційну мережу, якщо така встановлена.
5.9. Для вертольотів, які не забезпечені FDR, необхідним для визначення параметром є швидкість обертання несучого гвинта, яка реєструється по одній доріжці CVR.
5.10. CVR повинен автоматично вмикатися до моменту, коли ПС почне рухатися завдяки своїй власній потужності, та продовжувати запис до кінця польоту, коли ПС вже не здатне рухатися внаслідок вимкнення двигунів.
Залежно від наявності електричного струму CVR повинен розпочинати запис якомога раніше під час перевірок приладів у кабіні екіпажу на початку польоту та до такої перевірки членами екіпажу відразу після вимкнення двигуна(ів) наприкінці польоту.
5.11. CVR повинен мати пристрій для пошуку його у воді.
5.12. CVR може бути скомпонований разом з FDR.
5.13. Тривалість запису CVR:
а) CVR здатний забезпечити збереження інформації, яка записана протягом принаймні останніх 30 хвилин його експлуатації;
б) для CVR, які встановлені на літаках з сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг та на вертольотах з максимальною злітною масою більше ніж 3180 кг, щодо яких індивідуальні сертифікати льотної придатності видані після 1 січня 1990 року, рекомендовано забезпечувати збереження інформації, яка записана протягом останніх двох годин їх експлуатації;
в) CVR, які встановлені на літаках з сертифікованою максимальною злітною масою більше ніж 5700 кг та на вертольотах з максимальною злітною масою більше ніж 3180 кг, для яких індивідуальні сертифікати льотної придатності видані після 1 січня 2003 року, повинні забезпечити збереження інформації, яка записана протягом останніх двох годин їх експлуатації.
5.14. Виробник повинен передавати Державіаадміністрації таку інформацію щодо бортових систем реєстрації:
а) інструкції виробника щодо експлуатації FDR і CVR, обмеження та методи встановлення обладнання на ПС;
б) походження або джерело параметра, що реєструється FDR, рівняння (формули) для установлення зв'язку між дійсними та вимірюваними значеннями параметрів, що реєструються;
в) звіти виробника щодо випробувань, які були проведені.
5.15. Експлуатант веде документацію, яка стосується розподілу параметрів, градуювальних характеристик, періодичності градуювання параметрів, що реєструються, та інших характеристик експлуатаційної придатності й технічного обслуговування бортових систем реєстрації параметричної і мовної (звукової) інформації. Обсяг цієї інформації повинен бути достатнім для того, щоб підрозділи Державіаадміністрації під час здійснення нагляду за забезпеченням безпеки польотів та розслідування авіаційних подій та інцидентів мали всю необхідну інформацію для відтворення польотних даних.
5.16. Перевірки і оцінювання записів FDR та CVR здійснюються з метою забезпечення та збереження експлуатаційної придатності.
5.17. До початку першого протягом дня польоту системи реєстраторів перевіряють за допомогою вмонтованих засобів контролю.
5.18. Щорічні перевірки бортових реєстраторів проводять у такому порядку:
а) з метою перевірки функціонування реєстраторів протягом встановленого періоду запису проводять зчитування записаних польотних даних і мовних повідомлень;
б) з метою перевірки працездатності FDR щодо якості запису
визначають величину частоти на біт, а також характер розподілу
помилок. Рівень помилкових бітів не повинен перевищувати одну
5
помилку на 10 бітів. Крім того, у разі використання ущільнення
даних рівень помилок у словах не повинен перевищувати одну помилку
5
на 10 слів;
в) з метою визначення експлуатаційної придатності бортової системи вимірювання, перетворення та запису польотних даних у цілому дані параметричного реєстратора за весь політ аналізують у технічних одиницях на предмет оцінки відповідності всіх зареєстрованих параметрів.
Пристрій зчитування, який використовується в цьому разі, повинен мати необхідне програмне забезпечення для точного перетворення зареєстрованих величин у технічні одиниці та для визначення статусу дискретних сигналів;
г) щорічну перевірку CVR проводять шляхом відтворення зроблених ним записів. Запис перевірочних сигналів кожного джерела на борту ПС, а також інших відповідних зовнішніх джерел використовують з метою переконання, що всі потрібні сигнали записуються відповідними каналами реєстратора і в разі відтворення відповідають стандартним вимогам до розбірливості;
ґ) у процесі щорічної перевірки вибірки записів, створених CVR в польоті, контролюють розбірливість цих відтворених записів.
5.19. Параметричні та мовні системи реєстрації польотних даних слід вважати зіпсованими, якщо протягом досить значного періоду часу польоту запис був неякісним, записані сигнали були нерозбірливими чи неправильно записувався один або декілька обов'язкових параметрів.
5.20. Періодичність градуювання каналів FDR:
а) переградуювання каналів слід проводити кожні п'ять років для виявлення будь-яких розбіжностей у програмах технічного перетворення обов'язкових параметрів, а також з метою переконання, що всі параметри реєструються в межах установлених при градуюванні допусків;
б) у тих випадках, коли параметри абсолютної висоти, повітряної швидкості тощо надходять з датчиків, що призначені для роботи тільки з параметричними реєстраторами, переградуювання слід проводити відповідно до рекомендацій виготовлювача, але не рідше ніж кожні два роки;
в) експлуатант до початку наступного циклу обробки польотної інформації передає до підрозділу польотної інформації результати переградуювання каналів параметричного реєстратора у вигляді таблиць і графіків залежності фізичних величин параметрів, що реєструються, від їх кодових значень.
5.21. Звіт про результати щорічної перевірки технічного стану бортових реєстраторів експлуатант направляє державному повноважному нормативному органу для контролю. Форма звіту наведена в додатку 16.
5.22. Бортові реєстратори протягом польоту не вимикають.
5.23. Для збереження записів бортових реєстраторів останні вимикають після завершення польотного часу після події. Бортові реєстратори не вмикають знову доти, доки не буде виконано процедуру видачі записів представнику повноважного державного органу, який проводить розслідування АП та інцидентів.
Якщо авіаційна подія з ПС цивільної авіації України виникла за межами України, то процедура видачі записів проводиться так, як це передбачається Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
5.24. Експлуатант у разі авіаційної події з ПС забезпечує збереження всіх записів бортових реєстраторів, які стосуються цього польоту, і, якщо необхідно, збереження самих бортових реєстраторів.
5.25. Експлуатант створює архів із копій записів бортових параметричних реєстраторів трьох польотів кожного ПС, що належить йому або орендованого ним. Такі копії зберігаються протягом одного місяця, після чого замінюються копіями записів наступних польотів.
5.26. Командир ПС забезпечує правильність заповнення паспорта до носія інформації бортового реєстратора і своєчасну передачу його відповідним службам авіапідприємства.
5.27. Періодичність заміни носіїв або зчитування (створення копії запису) інформації бортових реєстраторів визначається прийнятою експлуатантом програмою моніторингу польотних даних.
5.28. Зняття, установлення, копіювання записів на ПС та доставляння носіїв інформації бортових реєстраторів повинні виконуватись спеціально підготовленим персоналом, який допущений Державіаадміністрацією.
5.29. Під час виконання робіт зі зняття, комп'ютеризованої обробки і попереднього аналізу ПІ сторонньою організацією в "Керівництві з технічного обслуговування АТ" експлуатанта визначається порядок і процедури взаємодії відповідних служб експлуатанта та організації, що виконує вказані роботи. Зобов'язання експлуатанта і стороннього ППІ щодо всіх аспектів їх взаємодії з метою контролю якості функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище" оформляються договором про виконання робіт.
5.30. Експлуатант забезпечує суворий облік руху носіїв та копій інформації бортових реєстраторів, який унеможливлює їх втрату.
Форми обліку видачі результатів оброблення інформації бортових реєстраторів, носіїв інформації параметричних реєстраторів, обробки стрічок реєстратора К3-63 наведені у додатках 23-25.
5.31. У разі експлуатації ПС з відривом від базового авіапідприємства експлуатант повинен забезпечити:
а) спеціально підготовлений технічний персонал змінними носіями інформації бортових реєстраторів або технічними засобами для створення електронних копій записів бортових реєстраторів;
б) необхідну для реалізації прийнятої програми аналізу польотних даних періодичність транспортування носіїв або електронних копій записів бортових реєстраторів з використанням систем передачі даних з паспортами до них, заповненими екіпажами ПС, до базового авіапідприємства;
в) контроль та облік надходження носіїв інформації бортових реєстраторів на базове підприємство.
VI. Вимоги до наземних комп'ютеризованих систем та інформаційних технологій обробки та аналізу польотних даних
6.1. Наземні комп'ютеризовані системи та інформаційні технології обробки та аналізу польотних даних (далі - НКС ОПІ) призначені для автоматизованої обробки записів бортових реєстраторів польотних даних з метою подальшого аналізу та узагальнення результатів обробки для використання під час здійснення програми моніторингу польотних даних.
6.2. НКС ОПІ також використовуються під час розслідування АП.
6.3. У разі суттєвих змін правил здійснення чи контролю польотів ПС усі НКС ОПІ, що були допущені до експлуатації на підприємствах і в організаціях ЦА, мають пройти переатестацію на відповідність зміненим вимогам.
6.4. НКС ОПІ здійснює такі обов'язкові загальні функції:
а) відтворення зареєстрованої бортовими реєстраторами параметричної інформації та подання її у вигляді графіків, таблиць, діаграм, траєкторії руху та інших форм;
б) виявлення небезпечних відхилень, що виникли протягом польоту, за алгоритмами, погодженими з КЛЕ повітряного судна та затвердженими Державіаадміністрацією для кожного типу ПС;
в) документування і накопичення результатів обробки з метою подальшого використання для здійснення програми моніторингу польотних даних експлуатанта та в загальнодержавній базі даних про події в цивільній авіації;
г) інформаційний обмін з іншими авіаційними комп'ютеризованими інформаційно-аналітичними базами та інформаційними системами різних ієрархічних рівнів;
ґ) введення в комп'ютер записів мовних реєстраторів і оброблення їх спільно з записами реєстраторів польотних даних, у тому числі відтворення параметрів польоту в графічній чи траєкторній формі із синхронним мовним супроводом.
6.5. НКС ОПІ, що застосовує експлуатант, повинна розв'язувати всі завдання, передбачені прийнятою ним програмою контролю за роботою бортових реєстраторів. Конфігурація та програмне забезпечення НКС ОПІ мають бути орієнтовані на оброблення записів бортових реєстраторів усіх використовуваних експлуатантом типів ПС.
6.6. НКС ОПІ, що застосовує Державіаадміністрація, повинна забезпечувати розв'язання всіх завдань, що передбачені державними та міжнародними авіаційними правилами стосовно контролю за роботою бортових реєстраторів, у тому числі завдання, передбачені програмою інспекторських перевірок. Конфігурація та програмне забезпечення НКС ОПІ мають бути орієнтовані на оброблення записів бортових реєстраторів усіх типів ПС, що допущені до перетинання повітряного простору України.
6.7. Спільними для всіх реалізацій НКС ОПІ є вимоги до основних характеристик (компонентів):
а) переліку обов'язкових завдань;
б) інформаційного забезпечення;
в) точності відтворення зареєстрованих параметрів;
г) вірогідності результатів контролю, виконуваного з метою виявлення небезпечних відхилень;
ґ) програмного забезпечення і технічних засобів;
д) документації.
6.8. Окремі вимоги до характеристик НКС ОПІ визначаються технічним завданням на їх розроблення. Вони повинні мати розширювальний характер і забезпечувати реалізацію прийнятої експлуатантом програми контролю за роботою бортових реєстраторів.
6.9. До обов'язкового інформаційного забезпечення належать:
а) інформація про польоти (або про фрагменти польотів), що підлягають обробленню;
б) інформація про умови виконання польотів (або фрагментів польотів), що підлягають обробленню, у тому числі метеодані та дані про польотну масу ПС;
в) описувачі конкретних примірників літаків (вертольотів), польоти яких підлягають обробленню;
г) описувачі аеропортів, у зоні відповідальності яких виконувались польоти, що підлягають обробленню;
ґ) описувачі повітряних трас, що були використані (або могли бути використані) під час виконання польотів, які підлягають обробленню;
д) описи алгоритмів виявлення небезпечних відхилень у діях екіпажу і в роботі обладнання та систем за типами літаків (вертольотів) з використанням уніфікованих позначень;
е) описи алгоритмів оброблення записів польотних даних, які використовуються для оцінки результатів функціонування ТК "ПС - екіпаж - середовище" і передбачені програмою моніторингу польотних даних.
6.10. Інформацію про політ (або його фрагмент), що підлягає обробленню, надають у вигляді запису на носії бортового реєстратора параметричної інформації або в комп'ютерному файлі-копії запису бортового реєстратора, який отриманий відповідно до вимог цього розділу.
6.11. Інформацію про умови виконання польотів (або фрагментів польотів), що підлягають обробленню, звичайно надають у вигляді паспорта до носія інформації, який заповнюється екіпажем і містить значення параметрів, що відсутні в запису бортового реєстратора, але є необхідними для виявлення небезпечних відхилень за алгоритмами, затвердженими для ПС. Форма бланка паспорта залежить від переліку параметрів, що реєструються бортовими засобами. Паспорт може не заповнюватись в разі можливості отримати всю необхідну інформацію без участі екіпажу.
6.12. Описувач конкретного примірника літака (вертольота) повинен містити:
перелік параметрів, що реєструються бортовими засобами, з обов'язковим наданням інформації про номери каналів (адреси) та про біти, що призначені для реєстрації кожного параметра;
таблиці градуювання та/або аналітичні вирази, які мають бути використані для обчислення фізичних значень параметрів, що зареєстровані.
6.13. Описувачі аеропортів та повітряних трас містять геометричні, навігаційні, екологічні та інші характеристики.
6.14. Відтворення інформації, що зареєстрована бортовими системами, і створення (в разі необхідності) комп'ютерного файла-копії здійснюється без внесення будь-яких викривлень чи пропусків даних в кодових значеннях параметрів. Допускається включення до файла-копії додаткової інформації (в тому числі фізичних значень параметрів) для підвищення інформативності, зменшення часу доступу до даних тощо.
6.15. Графічне чи табличне подання відтвореної інформації бортового носія має забезпечити можливість виведення значень будь-яких зареєстрованих параметрів в будь-який момент польоту з індикацією (фіксацією) поточного польотного часу з заданою дискретністю.
6.16. Під час обчислення фізичних значень параметрів, які реєструються бортовими системами в кодах, похибка повинна становити не більше половини ціни коду параметра. Розбіжність результатів повторного оброблення копій запису одного й того ж польоту або його фрагмента з метою виявлення відхилень не допускається.
6.17. Усі повідомлення про небезпечні відхилення підлягають експертному аналізу з метою підтвердження їх вірогідності.
6.18. НКС ОПІ повинні забезпечувати вирішення в повному обсязі усіх обов'язкових завдань та завдань, передбачених прийнятою експлуатантом програмою аналізу польотних даних, незалежно від типу застосованих комп'ютерів, операційних систем, мов програмування та методів оброблення даних.
6.19. Програмне забезпечення має бути захищеним від несанкціонованого використання відповідно до вимог чинного законодавства щодо авторських прав, мати вбудовані засоби відтворення інформації про час та підстави його застосування.
6.20. Програмне забезпечення повинно надавати можливість обміну даними з інформаційно-аналітичною базою даних та між подібними й іншими авіаційними комп'ютеризованими інформаційними системами, що використовують різні операційні середовища.
6.21. Програмне забезпечення має забезпечувати використання українського та англійського алфавітів; символьне подання текстової інформації повинно відповідати чинним національним стандартам.
6.22. Для вирішення завдань комп'ютеризованої обробки і аналізу записів бортових систем реєстрації з метою управління безпекою польотів ПС може використовуватися тільки те спеціальне програмне забезпечення інформаційних технологій контролю польотів, яке пройшло комплекс випробувань і має допуск Державіаадміністрації до експлуатації на підприємствах цивільної авіації України.
6.22.1. Метою проведення випробувань спеціального програмного забезпечення є оцінка його відповідності вимогам Правил інформаційного забезпечення системи управління безпекою польотів повітряних суден цивільної авіації України.
6.22.2. Випробування проводяться комісією, яка призначається наказом Державіаадміністрації. До складу комісії, окрім фахівців уповноваженого підрозділу Державіаадміністрації, можуть бути включені спеціалісти організації-заявника, організації-розробника, авіаційних підприємств, інших організацій цивільної авіації та промисловості. У наказі визначаються терміни і місце проведення випробувань.
6.22.3. За результатами випробувань складається акт, який затверджується керівником уповноваженого підрозділу Державіаадміністрації і включає рекомендації щодо впровадження програмного забезпечення або мотивоване обґрунтування неможливості його використання авіапідприємствами цивільної авіації.
6.22.4. У разі позитивних результатів випробувань на підставі акта видається відповідний документ Державіаадміністрації про дозвіл на використання програмного продукту авіапідприємствами цивільної авіації України.
6.22.5. Після видання відповідного документа Державіаадміністрації про дозвіл на використання програмного продукту дані про нього заносяться до "Переліку спеціального програмного забезпечення НКС ОПІ, що допущено до використання авіаційними підприємствами України".
6.22.6. Якщо програмне забезпечення впроваджується замість того, яке існує, останнє виключається з "Переліку спеціального програмного забезпечення НКС ОПІ, що допущено до використання авіаційними підприємствами України".
6.23. До складу технічних засобів повинен входити пристрій документування графічної та символьної інформації.
6.24. Технічні засоби повинні задовольняти вимоги охорони праці за рівнем факторів шкідливості виробничого середовища.
6.25. Документація повинна бути достатньою для експлуатації та технічного обслуговування НКС ОПІ й виконана відповідно до вимог ЄСКД та ЄСПД.
6.26. До складу документації на НКС ОПІ повинні входити описи алгоритмів виявлення небезпечних відхилень та методика їх підтвердження експертом кожного типу літаків (вертольотів), оброблення польотної інформації яких забезпечується системою.
VII. Підрозділи та підприємства польотної інформації
7.1. Усією діяльністю експлуатанта зі збирання, обробки, аналізу і використання польотних даних для цілей системи управління безпекою польотів керує Керівник програми моніторингу польотних даних.
7.2. Комп'ютеризована обробка й аналіз записів бортових параметричного і мовного реєстраторів виконуються на базі ППІ.
7.3. ППІ експлуатанта є структурною одиницею його підрозділу моніторингу польотних даних.
7.4. Якщо в структурі підприємства експлуатанта відсутній ППІ, то обробка і аналіз записів бортових реєстраторів виконуються ППІ інших підприємств на договірних засадах, але відповідальність за повноту і якість виконання програми моніторингу польотних даних несе експлуатант.
7.5. Дозволяється створення регіональних та інших самостійних підприємств польотної інформації як юридичних осіб.
7.6. Організація та проведення робіт з оцінки відповідності ППІ нормативним вимогам виконується Державіаадміністрацією.
7.7. ППІ повинен організовувати експлуатацію систем наземної обробки, алгоритмів і спеціального програмного забезпечення відповідно до вимог документів, які стосуються питань збирання, обробки і використання інформації бортових реєстраторів.
7.8. ППІ має бути оснащений всією необхідною документацією, що стосується польотної інформації, технічних і програмних засобів, які забезпечують процеси збирання, обробки та аналізу записів бортових реєстраторів.
7.9. Персонал ППІ повинен мати кваліфікацію, достатню для виконання робіт щодо збирання, обробки та аналізу записів бортових реєстраторів. Інженерний і керівний склад підрозділу повинен мати посвідчення про закінчення кваліфікаційних курсів (далі - Посвідчення). Строк дії посвідчень - не більше 4 років.
7.10. Технічні засоби і методичні матеріали, які використовуються в ППІ, повинні мати документи, які дозволяють їх використання в цивільній авіації України, - вказівки або бюлетені, введені в дію Державіаадміністрацією.
7.11. Номенклатура програмних засобів, які використовуються, повинна бути не менше рекомендованої до обов'язкового застосування для всіх типів ПС, інформація яких обробляється в підрозділі, що акредитується.
Програмні засоби, які використовуються, повинні бути з числа включених до "Переліку спеціального програмного забезпечення НКС ОПІ, що допущено до використання авіаційними підприємствами України". Форма Переліку наведена в додатку 26.
7.12. ППІ повинен мати спеціально обладнані лабораторні приміщення для роботи персоналу з технічними засобами, що використовуються, а також приміщення, призначені для роботи інженерно-технічного складу, що здійснює аналіз польотної інформації.
7.13. Експлуатант (ППІ, який має статус юридичної особи) направляє до Державіаадміністрації заявку (додаток 27) з необхідними додатками про намір провести оцінку відповідності ППІ нормативним вимогам:
а) положення про ППІ. За відсутності в структурі підприємства відповідного ППІ надаються виписка з Керівництва з експлуатації про виконання функцій зазначеного підрозділу сторонніми організаціями та копії договорів;
б) дані про структуру і взаємодію ППІ з іншими підрозділами авіакомпанії. Дані надаються в довільній формі;
в) дані про чисельний склад працівників ППІ та їх кваліфікацію згідно з додатками 28 та 29;
г) дані щодо оснащеності технічними і програмними засобами згідно з додатками 30 та 31;
ґ) перелік нормативно-правових актів та керівної, методичної і нормативно-технічної документації. У переліку зазначається вся документація, що стосується польотної інформації (вказівки, бюлетені, методики тощо) за типами авіаційної техніки;
д) перелік робіт, які виконує ППІ;
е) характеристика виробничих площ, які використовуються для проведення робіт. Характеристика надається в довільній формі.
7.14. За відсутності у керівного й інженерного складу ППІ посвідчень або в разі закінчення строку їх дії авіапідприємство або самостійний ППІ до подання заявки про намір провести сертифікацію забезпечує проведення перепідготовки персоналу, який здійснює роботи у сфері збирання, обробки і аналізу записів бортових реєстраторів.
