1.5. Над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено лише одного опікуна.
( Пункт 1 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
2. Підготовчі дії нотаріуса для вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин
2.1. Перед вжиттям заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус з’ясовує та перевіряє такі обставини:
місце останнього проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;
статус населеного пункту або території перевіряється відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, для з’ясування обставин, встановлених пунктом 22 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України;
наявність відомостей про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
наявність рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що набрало законної сили і не скасоване (у разі вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою);
відсутність або наявність призначеного опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за даними Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
чи є особа, що звернулася із заявою про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, близьким родичем або членом сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, документальне підтвердження сімейних/родинних відносин чи відносин, що підтверджують наявність у іншої заінтересованої особи прав та законних інтересів, порушення яких можливе у зв’язку з відсутністю встановленої опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;
наявність майна, що належить фізичній особі, яка визнана безвісно відсутньою, або особі, зниклій безвісти за особливих обставин, на певному праві, його склад, місцезнаходження.
Наявність майна, що відповідно до закону підлягає реєстрації або речові права щодо якого підлягають реєстрації, з’ясовується та перевіряється нотаріусом за відомостями реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу або шляхом звернення до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію майна, речових прав щодо майна, про надання відповідної інформації (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку копій документів тощо). Наявність іншого майна з’ясовується та перевіряється нотаріусом за відповідними документами (у разі їх наявності).
Місце останнього проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлюється за правилами, визначеними пунктом 1 глави 10 розділу II цього Порядку.
У разі встановлення, що майно, яке підлягає опису з виїздом за його місцезнаходженням, розташоване за межами нотаріального округу, в якому провадить нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися щодо вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, такий нотаріус надсилає іншому нотаріусу за місцезнаходженням майна доручення про його опис (далі — доручення нотаріуса).
На підставі доручення нотаріуса проводиться виключно опис майна та не здійснюється призначення опікуна над таким майном.
2.2. Заява про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, доручення нотаріуса реєструються нотаріусом у Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
2.3. У разі необхідності не пізніше ніж за два робочих дні до проведення опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус, який проводить опис майна, повідомляє про дату, час і місце такого опису Національну поліцію України.";
( Пункт 2 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3. Опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин
( Пункт 3 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.1. Нотаріус описує заявлене майно на підставі документів, що підтверджують право власності на нього фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та/або відомостей реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи:
без виїзду за місцезнаходженням майна;
з виїздом за місцезнаходженням майна за бажанням особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за умови, якщо доступ до нього не обмежений.
( Підпункт 3.1 пункту 3 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.2. Опис майна з виїздом за місцезнаходженням майна проводиться за участю не менше ніж двох свідків, якими можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю, за винятком:
( Абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
нотаріуса, що здійснює опис майна;
посадової або службової особи органу опіки та піклування;
( Абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
особи, яка подала заяву про вжиття заходів для встановлення опіки над майном;
( Абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
близьких родичів або членів сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;
( Абзац п’ятий підпункту 3.2 пункту 3 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
осіб, які не можуть прочитати або підписати акт опису майна.
3.3. За результатами опису майна складається акт опису, в якому зазначаються:
дата і час складання;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) нотаріуса, яким проведено опис;
( Абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
найменування державної нотаріальної контори або назва нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
дата одержання заяви про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, доручення нотаріуса;
( Абзац п’ятий підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
( Абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, дата внесення відомостей про таку особу до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (дата внесення відомостей про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, зазначається у разі наявності відомостей про таку особу в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин); за наявності зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;
( Абзац сьомий підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
( Абзац восьмий підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
детальна характеристика кожної речі (для грошових знаків - кількість та номінал банкнот (монет), для транспортного засобу - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, наявність видимих пошкоджень, колір тощо, для іншого рухомого майна - колір, вага, номінал, сума, розмір, сорт, марка, рік випуску тощо; для земельної ділянки - кадастровий номер, місце розташування, розмір, цільове призначення тощо; для будинку, будівлі, споруди, приміщення, квартири - загальна та (за наявності) житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди) та її вартість (за наявності).
Якщо опис проводиться без виїзду за місцезнаходженням майна на підставі відомостей реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, або документів, що підтверджують право власності фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на таке майно, в акті опису вказується відповідна інформація про майно та документ (витяг, інформаційна довідка, виписка тощо), що підтверджує право власності.
( Абзац дев’ятий підпункту 3.3 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.4. Для проведення опису майна нотаріус може залучати спеціалістів, експертів.
Нотаріус враховує наданий йому особою, яка подала заяву про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, документ про вартість майна, визначену, експертом або оцінювачем.
( Абзац другий підпункту 3.4 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.5. На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості об’єктів (речей), а після закінчення опису - загальний підсумок кількості об’єктів (речей).
3.6. Відомості щодо поданих нотаріусу заяв осіб про належність їм майна, включеного до акта опису, вносяться до такого акта. Таким особам роз’яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення відповідного майна з акта опису.
3.7. Щоразу коли опис переривається, приміщення, в якому він проводиться, закривається та опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток під час наступного відкриття приміщення.
3.8. Акт опису складається не менше ніж у двох примірниках.
Нотаріус, який здійснював опис майна за дорученням, складає акт опису не менше ніж у трьох примірниках, з яких один примірник залишається у його справах для архівного зберігання, два примірники направляються нотаріусу, який надіслав доручення про опис майна.
3.9. Усі примірники акта опису підписуються нотаріусом, особою, яка подала заяву про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, свідками.
( Підпункт 3.9 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.10. У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису, на цьому акті робиться напис, де зазначаються реквізити такого рішення та перелік вилученого майна. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду долучається до справи.
( Підпункт 3.10 пункту 3 глави 9-1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
3.11. Акт опису майна є невід’ємною частиною свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до якого він долучається шляхом підшивання.
( Пункт 3 глави 9-1 розділу II доповнено новим підпунктом 3.11 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
4. Призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин
4.1. Після складення акта опису майна нотаріус призначає опікуна, якому видає свідоцтво про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
4.2. Нотаріус призначає опікуном над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю за наявності її письмової згоди.
Опікуном над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначається особа переважно з числа близьких родичів або членів сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, або особа, яка є уповноваженим представником органу опіки та піклування.
Термін "близькі родичі або члени сім’ї" у цій главі цього Порядку вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
4.3. У разі виявлення факту наявності призначеного опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, крім випадків, якщо опікун:
помер, оголошений судом померлим;
визнаний судом безвісно відсутнім або є особою, яка зникла безвісти за особливих обставин;
визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним;
усунутий від виконання обов’язків опікуна за рішенням суду;
відмовився від виконання обов’язків шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.
4.4. Нотаріус вносить інформацію про видачу свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Інформацію про видачу свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, нотаріус вносить до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у разі наявності відомостей про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, у цьому реєстрі.
4.5. Нотаріус роз’яснює особі, якій видає свідоцтво про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зміст статті 44 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
4.6. Якщо призначений опікун помер, оголошений судом померлим, визнаний судом безвісно відсутнім або є особою, яка зникла безвісти за особливих обставин, визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним, усунутий від виконання обов’язків опікуна за рішенням суду, відмовився від виконання обов’язків шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, за заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, шляхом проведення нового опису такого майна та призначення іншого опікуна.
З підстав, встановлених абзацом першим цього пункту, нотаріус виносить постанову про скасування свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та вносить до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відомості про скасування такого свідоцтва.
Після здійснення дій, передбачених абзацом другим цього пункту, нотаріус вносить до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, інформацію про видачу свідоцтва про призначення нового опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Інформація про видачу свідоцтва про призначення нового опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, вноситься до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у разі якщо у цьому реєстрі наявні відомості про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою.
( Пункт 4 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )
5. Припинення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин
У випадках, передбачених законодавством, нотаріус припиняє опіку на підставі письмової заяви особи, щодо майна якої було встановлено опіку, її спадкоємців, опікуна або інших заінтересованих осіб за наявності відомостей у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про дату припинення правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та/або наявності рішення суду про скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Нотаріус виносить постанову про припинення опіки та скасування свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та вносить до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відомості про скасування свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Відомості про скасування свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у разі наявності відомостей про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, у цьому реєстрі.
За наявності в особи, яка звернулась за припиненням опіки, свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус вилучає таке свідоцтво та долучає його до відповідної справи.
Про припинення опіки нотаріус робить відмітку у Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Нотаріус, який припинив опіку над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлену іншим нотаріусом, надсилає за місцем зберігання справи, що містить відомості про її встановлення, повідомлення про припинення такої опіки, до якого долучається засвідчена копія постанови про припинення опіки для проставлення відмітки про припинення опіки у Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
( Пункт 5 глави 9-1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1605/5 від 09.06.2025 )( Розділ II доповнено главою 9-1 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2017/5 від 19.05.2022 )
Глава 10. Видача свідоцтв про право на спадщину
1. Відкриття спадщини. Перевірка нотаріусом факту смерті, часу і місця відкриття спадщини
1.1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
1.2. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
( Підпункт 1.2 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
1.3. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
( Підпункт 1.3 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2785/5 від 27.08.2018, № 405/5 від 14.02.2025 )
1.4. У разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян нотаріус витребовує від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
( Підпункт 1.4 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 888/5 від 15.05.2013, № 2785/5 від 27.08.2018, № 405/5 від 14.02.2025 )
1.5. Якщо смерть фізичної особи була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
( Підпункт 1.5 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
1.6. У разі якщо в свідоцтві про смерть спадкодавця зазначено лише місяць та рік або тільки рік смерті, часом відкриття спадщини слід вважати відповідно останній день зазначеного місяця або 31 грудня поточного року.
1.7. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або про встановлення факту смерті особи в певний час не може бути прийнято нотаріусом на підтвердження факту смерті.
1.8. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.
1.9. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.
1.10. Спадкоємець, який помер хоч і через декілька годин після спадкодавця, але на наступну добу, не вважається померлим з ним одночасно і у нього виникає право на спадщину.
1.11. Часом відкриття спадщини після смерті реабілітованих у встановленому порядку фізичних осіб є день прийняття рішення відповідною Комісією з питань поновлення прав реабілітованих про повернення спадкоємцям першої черги майна реабілітованого.
( Підпункт 1.11 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
1.12. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Якщо об’єктів нерухомого майна декілька місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об’єктів цього майна на вибір спадкоємця(ів).
За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, наявність якого може бути підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, ощадною книжкою, договором банківського рахунку тощо.
Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що розташовані поза місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного навчального закладу.
Після смерті фізичної особи, яка проживала у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, іншому закладі соціального призначення, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного закладу.
Після смерті фізичної особи, що утримувалася в установі виконання покарань, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відбування покарання.
Після смерті фізичної особи, яка проживала на території монастиря, храму, іншої культової будівлі, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідної будівлі.
Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".
( Підпункт 1.12 пункту 1 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3851/5 від 04.12.2017; в редакції Наказів Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023, № 405/5 від 14.02.2025 )
1.13. Місце відкриття спадщини підтверджується:
витягом з реєстру територіальної громади;
довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця;
іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо).
Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
( П ункт 1 глави 10 розділу II доповнено новим підпунктом 1.13 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
1.14. У разі відсутності у спадкоємців документа, що підтверджує місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.
( П ункт 1 глави 10 розділу II доповнено новим підпунктом 1.14 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )( Підпункт 1.13 пункту 1 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 1.14 пункту 1 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )
2. Заведення спадкової справи
2.1. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, на підставі поданої (або такої, що надійшла засобами поштового зв’язку або технічними засобами електронних комунікацій) першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна:
про прийняття спадщини;
про відмову від прийняття спадщини;
про видачу свідоцтва про право на спадщину;
спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі);
про видачу свідоцтва виконавцю заповіту;
про згоду бути виконавцем заповіту;
про відмову від заповідального відказу;
другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя);
про вжиття заходів до охорони спадкового майна;
вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємців.
Статус населеного пункту або території, що є місцем відкриття спадщини, перевіряється нотаріусом на час подання першої заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
( Абзац дванадцятий підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 886/5 від 28.03.2025 )( Підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022, в редакції Наказів Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023, № 405/5 від 14.02.2025 )
2.2. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.7 цього пункту.
( Підпункт 2.2 пункту 2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Н а казами Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022, № 2985/5 від 18.08.2023, № 405/5 від 14.02.2025 )
2.3. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.
2.4. У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз’яснює право її/його подачі за місцем заведення спадкової справи, крім випадків, передбачених підпунктом 2.11 цього пункту.
( Підпункт 2.4 пункту 2 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )( Підпункт 2.5 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )
2.5. При встановленні факту заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини нотаріус за місцем її відкриття витребовує цю справу для подальшого провадження, крім спадкових справ, заведених у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України .
( Підпункт 2.5 пункту 2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022, № 2985/5 від 18.08.2023; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
2.6. У разі заведення спадкових справ різними нотаріусами (за місцем відкриття спадщини та/або не за місцем її відкриття у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України ) спадкова справа витребовується тим нотаріусом, в якого згідно з паперовими носіями спадкову справу заведено раніше.
( Підпункт пункту 2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 3851/5 від 04.12.2017; № 1247/5 від 24.04.2018, в редакції Наказів Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023, № 405/5 від 14.02.2025 )( Підпункт 2.7 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 2.8 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 2.9 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 2.10 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 2.11 пункту 2 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )
2.7. Заведена спадкова справа підлягає обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі та реєстрації у відповідних книгах, передбачених Правилами.
В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.
Якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, в порядку, передбаченому Правилами. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
( Підпункт 2.7 пункту 2 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
2.8. У разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкова справа може бути передана до іншого(ї) приватного нотаріуса (державної нотаріальної контори) в межах одного нотаріального округу після закінчення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
( Пункт 2 глави 10 розділу II доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4445/5 від 10.12.2021; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
2.9. Спадкові справи у випадках, передбачених підпунктами 2.5, 2.6, 2.8 цього пункту, передаються до іншого нотаріуса в порядку, встановленому Правилами.
( Підпункт 2.9 пункту 2 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
2.10. Якщо один із спадкоємців, який подав заяву про прийняття спадщини, помер до одержання свідоцтва про право на спадщину, копія спадкової справи направляється тільки за письмовим запитом нотаріуса, яким заведено спадкову справу після такого померлого.
( Підпункт 2.10 пункту 2 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
2.11. Якщо спадщина відкрилася на окремих територіях України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі (далі - окремі території України), та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, другий з подружжя (колишній з подружжя), продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця, другого з подружжя (колишнього з подружжя).
При прийнятті заяви нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність зареєстрованої спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
( Підпункт 2.11 пункту 2 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
3. Прийняття спадщини або відмова від її прийняття
3.1. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.
3.2. Для того, щоб не допустити пропуску строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
( Підпункт 3.2 пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
3.3. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.
( Підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022 )
3.4. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.
( Підпункт 3.4 пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022 )
3.5. У разі надходження засобами поштового зв’язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
( Підпункт 3.5 пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
3.6. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
3.7. Неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
3.8. Заяву від імені малолітньої особи або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
3.9. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини з дотриманням вимог, встановлених законодавством.
3.10. Приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, нотаріус зобов’язаний роз’яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.
( Підпункт 3.11 пункту 3 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )( Підпункт 3.12 пункту 3 глави 10 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2985/5 від 18.08.2023 )
3.11. Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті у випадках, встановлених пунктом 20 розділу "Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України ".
( Підпункт 3.11 пункту 3 глави 10 розділу II і з змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
3.12. Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
3.13. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
3.14. Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
3.15. Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
3.16. Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.
Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.
3.17. За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.
3.18. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
3.19. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
3.20. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується:
витягом з реєстру територіальної громади;
довідкою про реєстрацію місця проживання;
іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
( Підпункт пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3851/5 від 04.12.2017; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
3.21. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку.
У разі якщо заява, підписана кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надіслана технічними засобами електронних комунікацій до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, але не пізніше 23 годин 59 хвилин останнього дня строку, вона вважається своєчасно надісланою.
Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, або заяви в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
У таких випадках у спадкову справу підшивається конверт або роздруківка електронного листування (скріншот листування).
( Підпункт пункту 3 глави 10 розділу II в редакції Наказів Міністерства юстиції № 888/5 від 15.05.2013, № 405/5 від 14.02.2025 )
3.22. У разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з’явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.
3.23. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
3.24. У цьому випадку право на прийняття спадщини здійснюється спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, становить менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця.
3.25. Спадкоємець за заповітом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім’я якої складено заповіт, може відмовитись від прийняття спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.
Спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та інших.
Спадкоємець, на чию користь була здійснена відмова від права на частку у спадщині, має право відмовитися від її прийняття.
Неповнолітня особа може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Приймаючи заяву про відмову від прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцю правові наслідки такої відмови.
3.26. У разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово.
3.27. У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.
( Пункт 3 глави 10 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 806/5 від 23.05.2014; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3851/5 від 04.12.2017 )
4. Видача свідоцтва про право на спадщину за законом
4.1. Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України , підпунктом 4.17 пункту 4 цієї глави.
( Пункт 4 глави 10 розділу II доповнено підпунктом 4.1 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 405/5 від 14.02.2025 )
4.2. Забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.