8.8.20. Усі ключі радіопередавачів мають бути закриті заземленими кожухами. Не допускається знімати кожух з ключа й регулювати ключ при включеному передавачі. Напруга між контактами мікрофонів і навушників (між проводами), а також відносно землі не повинна перевищувати 50 В.
8.8.21. Рівень акустичних шумів, створюваних радіоапаратурою під час її роботи, не повинен перевищувати 60 дБ.
8.8.22. Екрани (зовнішні металеві оболонки) високочастотних кабелів мають бути з'єднані з корпусами приладів на обох кінцях кабелів та спільною шиною заземлення.
8.8.23. На ввідних колонках, у приміщеннях високовольтних агрегатів та в інших місцях, де є висока напруга, повинні бути вивішені попереджувальні плакати з відповідними умовними знаками й написом "Не торкатись! Небезпечно для життя!".
Якщо ввід антени встановлений у легкодоступному для доторкання людей місці, він має бути огороджений у межах 1,8 м за висотою над палубою (трапом тощо).
8.8.24. У приміщеннях, де встановлені агрегати живлення, вільна частина палуби має бути вкрита ізолювальним матеріалом, а під пускорегулювальною апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки. Якщо антена радіолокаційної станції (далі - РЛС) розміщена в легкодоступному місці, вона мусить бути встановлена на висоті не менше 1,8 м над відповідною палубою містка або іншою частиною судна, де можуть перебувати люди.
8.8.25. Рамка радіопеленгатора має бути встановлена на якомога більшій висоті над головним (верхнім) містком. Не допускається встановлення рамки на висоті менше 2 м над містком.
8.8.26. Усі приміщення, у яких перебуває діюча суднова радіоелектронна апаратура без постійного нагляду, мають бути замкненими на замки. Ключі від замків повинні зберігатися у осіб, відповідальних за апаратуру, дублікати ключів - у вахтового помічника капітана.
8.8.27. Передавачі, високочастотні та фідерні лінії мають бути віддалені від радіооператора не менше ніж на 1 м.
8.8.28. На судні для обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв'язку й пошукової апаратури має бути комплект випробуваних захисних засобів, що складається з діелектричних килимків, рукавичок, калош та інструменту з ізольованими ручками.
8.8.29. Під час експлуатації технічних засобів судноводіння, радіозв'язку й пошукової апаратури не допускається замикати накоротко ланцюги блокування перемичками.
8.8.30. Не допускається проводити профілактичні огляди та ремонт технічних засобів судноводіння, радіозв'язку й пошукової апаратури, що перебувають під напругою.
8.8.31. Перед початком робіт зі струмовідними частинами приладів і апаратури необхідно переконатися у відсутності на них напруги.
8.8.32. Під час вимірювання високої напруги слід застосовувати засоби індивідуального захисту.
8.8.33. Після зняття напруги з приладів і апаратури для наступного проведення робіт необхідно:
а) розрядити конденсатори за допомогою спеціального пристосування;
б) замкнути накоротко або заземлити відключені від електроживлення проводи;
в) зняти всі запобіжники, через які може бути подане живлення;
г) вивісити на пристрої, що вимикає струм, попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
8.8.34. У разі аварійної потреби виконання будь-яких робіт на приладах і апаратурі, що перебувають під напругою, роботи мають проводитися з дозволу й під наглядом начальника радіостанції та електромеханіка судна з дотриманням таких заходів обережності:
а) застосування ножівок, напилків та металевих лінійок не допускається;
б) не допускається працювати в одязі без рукавів чи з засуканими рукавами.
8.8.35. Не допускається торкатись високовольтних конденсаторів, не розрядивши їх заздалегідь.
8.8.36. Не допускається експлуатація високовольтної апаратури з несправним блокуванням кришок.
8.8.37. Приміщення шахти лага та інші подібні приміщення повинні закриватись так, щоб унеможливити доступ до них сторонніх осіб. Шахти мають бути встатковані постійним освітленням. Роботи в приміщенні шахти лага, ехолота і висувних пристроїв рибопошукової апаратури, вібраторів гідроакустичної апаратури мають виконуватися за нарядом-допуском. До виконання цих робіт допускається особа електротехнічного персоналу під наглядом іншої особи, що забезпечує безпеку. Під час роботи допускається користуватися тільки переносними вибухозахищеними ліхтарями з напругою до 12 В.
8.8.38. Не допускається замінювати запобіжники в електромережі живильних агрегатів під час їх роботи, установлювати некалібровані плавкі вставки. Під час заміни запобіжників на вмикальному пристрої слід вивісити попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
8.8.39. Не допускається виконувати заміну щіток під час роботи електричної машини. Чистку колекторів під час роботи електромашини допускається проводити тільки за допомогою пристосованих для цього колодок з діелектричного матеріалу.
8.8.40. Не допускається перебування людей поблизу радіолокаційних антен під час роботи радіолокаційної станції (далі - РЛС). Мінімальна відстань перебування людей обумовлюється в настанові з експлуатації РЛС.
8.8.41. Усі огляди надвисокочастотних (НВЧ) блоків радіолокаційних станцій повинні проводитися тільки з застосуванням засобів індивідуального захисту (спеціальних захисних окулярів з відбиваними НВЧ-випромінювання скельцями та захисних комбінезонів чи халатів з капюшонами зі спеціальної тканини, що не пропускає НВЧ-випромінювання).
8.8.42. Під час перевірки або заміни магнетрона в передавальному пристрої РЛС необхідно перевірити, чи спрацювало механічне блокування. Для цього з використанням захисних засобів слід замкнути розрядником виводи накопичувальних конденсаторів.
8.8.43. Під час оглядів внутрішнього монтажу електронних відмітників і роботи з ними має бути знятий високовольтний розряд з трубок, що мають незаземлене графітове покриття.
8.8.44. Електронно-променеву трубку слід виймати вдвох: один повинен тримати за цоколь, інший - за конічну частину. Працівники повинні бути в захисних окулярах.
8.8.45. Щоб уникнути вибуху електронно-променевої трубки під час її заміни, колбу слід оберігати від ударів і подряпин.
8.8.46. Заміна електровакуумних приладів повинна виконуватися тільки при знятій напрузі.
8.8.47. Перевірка натягу антен має проводитися один раз на сім днів.
8.8.48. До роботи з антенами допускається приступати, попередньо переконавшись, що:
а) антени заземлені;
б) радіопередавачі вимкнені й на них вивішені попереджувальні плакати "Не вмикати! Працюють люди!";
в) механізм обертання антени відключений від живлення і застопорений.
8.8.49. Перебувати на щоглах під час спуску і підіймання антен не допускається.
8.8.50. Під час заміни підтримувальної рідини в гірокомпасах слід дотримуватися вимог безпеки при поводженні зі ртуттю.
8.8.51. Підтримувальну рідину з резервуара гірокомпаса необхідно відсмоктувати тільки гумовою грушею.
8.8.52. До розвантаження чутливого елемента гірокомпаса необхідно братися не раніше ніж через 1,5 години після вимкнення системи. Розвантаження й завантаження чутливого елемента здійснюється тільки вдвох.
8.9. Вимоги безпеки під час обслуговування електрообладнання
Загальні вимоги
8.9.1. Електричне обладнання судна повинно забезпечити належне функціонування всіх установок і обладнання, необхідних для підтримання нормальних умов роботи і життя людей на судні без застосування аварійного джерела, а також роботу електричних пристроїв, необхідних для безпеки в разі будь-яких аварійних ситуацій:
- аварійне джерело живлення повинно бути розташоване поза межами машинного відділення таким чином, щоб у разі пошкодження основного електрообладнання автоматично підключатись до електричного розподільного щита і забезпечувати одночасне функціонування протягом щонайменше трьох годин наступних систем і установок:
- системи внутрішнього зв'язку, детекторів вогню і аварійної сигналізації;
- навігаційних вогнів і аварійного освітлення;
- радіоустановки;
- аварійної пожежної помпи за наявності;
- розподільні щити основного й аварійного електроживлення повинні бути розміщені таким чином, щоб вони не могли одночасно підпадати під дію води або вогню.
8.9.2. Роботи з обслуговування електрообладнання суден мають виконуватися відповідно до вимог правил класифікаційного товариства, ГОСТ 12.1.019-79 "ССБП Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", правил технічної експлуатації суднового електрообладнання, настанов заводу-виробника електрообладнання, технічної документації суднобудівельного заводу, а також вимог цього розділу.
8.9.3. Практиканти училищ і морехідних шкіл, що не досягли 18-річного віку, допускаються до виконання робіт на електрообладнанні з дозволу і під постійним наглядом електромеханіка та керівника практики тільки при знятій напрузі .
8.9.4. У разі несправностей електрообладнання, що створюють небезпеку для життя людей, їх негайно усувають або небезпечні місця обгороджують з вивішуванням попереджувального плаката "Стій! Небезпечно для життя!".
8.9.5. У безпосередній близькості від головного розподільного щита (далі - ГРЩ) мають бути вивішені правила першої допомоги потерпілим від електричного струму, правила гасіння пожежі електрообладнання і принципова схема розподілу електроенергії на судні.
8.9.6. Електротехнічний персонал має контролювати справність захисних заземлень під час огляду і технічного обслуговування електрообладнання. Перевірка захисних заземлень повинна проводитися вимірюванням не рідше 1 разу на місяць із записом у Журналі джерел та споживачів струму. Заземленню підлягають усі металеві корпуси електрообладнання.
Справність захисних заземлень переносного електрообладнання необхідно перевіряти кожен раз перед його видачею для роботи. Усе переносне електрообладнання має бути зареєстроване в Журналі обліку переносних споживачів струму, у якому робиться відмітка про їх справність і видачу під розпис.
8.9.7. Не допускається встановлення будь-яких запобіжників чи вимикачів у розрив кола заземлювальних проводів чи шин.
8.9.8. Опір ізоляції суднової мережі, окремих ділянок мережі й електрообладнання має систематично перевірятись і підтримуватись у межах нормативних вимог. Загальний опір суднових кіл суден, що не мають у символі класу знаку автоматизації, необхідно вимірювати щитовим мегаомметром з такою періодичністю:
а) силових мереж - не рідше ніж кожні 2 години;
б) освітлювальних мереж - не рідше 1 разу за вахту;
в) аварійних генераторів - не рідше 1 разу за добу;
г) головних і допоміжних генераторів, що вмикаються в міру потреби (резервних, стоянкових), - не рідше 1 разу за добу.
Вимірювання опору ізоляції електрообладнання повинні проводитись переносними мегаомметрами за знятої напруги не рідше одного разу на місяць з занесенням результатів у Журнал технічного стану.
Вимірювання опору ізоляції необхідно проводити також у таких випадках:
а) у разі підготовки електрообладнання до роботи після виведення його з дії;
б) у разі введення електрообладнання в дію після ремонту або тривалої перерви в роботі (понад 1 місяць);
в) перед наданням для використання пересувного або переносного електрообладнання і ручного електроінструменту.
8.9.9. Усі електровимірювальні прилади суднової електроенергетичної системи мають бути перевірені й опломбовані контрольними організаціями.
8.9.10. Щитові та переносні електровимірювальні прилади постійного та змінного струму повинні проходити перевірку один раз на два роки відповідно до строків, передбачених правилами технічної експлуатації суднового електрообладнання.
8.9.11. Не допускається залишати неізольованими кінці проводів після зняття з місця електричних машин чи електричної апаратури для ремонту.
8.9.12. Під час ремонту механізму з електроприводом його електродвигун має бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!" з обов'язковим записом у вахтовому журналі про факт відключення механізму для ремонту.
8.9.13. Під час робіт з електрообладнанням у сирих приміщеннях (відносна вологість понад 75%), на металевих палубах, у приміщеннях з малим об'ємом та інших місцях, небезпечних щодо ураження струмом, повинні застосовуватись електрозахисні засоби.
8.9.14. Приміщення й палуби на суднах за рівнем небезпеки ураження електричним струмом визначаються двома категоріями:
- приміщення й палуби з підвищеною небезпекою;
- особливо небезпечні приміщення й відкриті палуби.
До приміщень і палуб з підвищеною небезпекою належать: спеціальні електричні приміщення, приміщення аварійних дизель-генераторів, закриті стернові і штурманські приміщення, приміщення корабельних автоматичних телефонних станцій; комори: шкіперські, запасних частин, майстерень, ліхтарні, мулярські, а також тамбури і коридори, що безпосередньо ведуть до цих приміщень; медичні, житлові, загальні і службові приміщення, а також з'єднані з ними коридори, вестибюлі, трапи і тамбури.
До особливо небезпечних приміщень і палуб належать: приміщення і місця, де електрообладнання має працювати під водою; відкриті палуби, які може заливати вода; рефрижераторні трюми, склади і комори; машинні і котельні приміщення; приміщення холодильних машин; агрегатні приміщення для палубних механізмів і підрулювальних пристроїв; насосні відділення; акумуляторні приміщення; морозильні відділення; приміщення рибоборошняних установок; румпельне відділення; приміщення установок електролову; шахти гідроакустичної апаратури; лазні, душові, пральні, приміщення для миття посуду, заготівельне приміщення для обробки продуктів промислу; умивальні, туалети, сушильні, камбузи і комори для провізії.
Виконання робіт судновим електротехнічним персоналом
8.9.15. Роботи з електроустаткуванням напругою понад 42 В допускається проводити особі електротехнічного персоналу під наглядом іншої особи, що забезпечує безпеку.
Виконання будь-яких електроремонтних робіт (навіть заміна електроламп) має здійснюватись судновим електротехнічним персоналом.
8.9.16. Роботи в суднових електроустановках поділяються на такі, що виконуються:
зі зняттям напруги;
без зняття напруги на струмовідних частинах;
без зняття напруги на відстані від струмовідних деталей, що перебувають під напругою.
8.9.17. Під час виконання робіт без зняття напруги має бути виключено випадкове наближення працівників і використовуваного ними інструменту до струмовідних частин.
8.9.18. Чищення і ремонт суднового електрообладнання необхідно проводити зі зняттям напруги.
В аварійних ситуаціях допускається виконання цих робіт зі зняттям напруги тільки на тих дільницях, на яких виконуються роботи.
Аварійні роботи під напругою проводяться не менше ніж двома особами електротехнічного персоналу під спостереженням та за вказівкою електромеханіка чи особи, що виконує його обов'язки, яка може входити до складу виконавців робіт. За неможливості зняття напруги, як виняток, може бути допущене ведення аварійних робіт під напругою не вище 380 В з дотриманням заходів безпеки і тільки з дозволу старшого (головного) механіка судна.
До закінчення робіт не допускається знімати і переставляти тимчасові огородження.
8.9.19. Перед виконанням робіт зі зняттям напруги на робочому місці необхідно:
виконати необхідні відключення і вжити заходів для запобігання подачі напруги до місця роботи в разі помилкового включення комутаційної апаратури;
на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою вивісити попереджувальні плакати;
перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які повинні бути заземлені (уключені заземлювальні ножі або, за їх відсутності, установлено переносне заземлення);
установити огородження робочих місць і струмовідних частин, що залишились під напругою;
розрядити конденсатори, що входять до схеми обладнання, яке ремонтують.
8.9.20. Перед виконанням робіт з частковим зняттям напруги струмовідні частини, що залишаються під напругою і до яких може випадково доторкнутись працівник, мають бути огороджені тимчасовою огорожею з ізолювальних матеріалів.
На тимчасовій огорожі необхідно вивісити попереджувальні плакати "Стій! Небезпечно для життя!" (для установок напругою до 1000 В) і "Стій! Висока напруга!" (для установок напругою 1000 В і вище).
Установлення огорожі слід проводити в діелектричних рукавичках, стоячи на ізолювальній підставці.
8.9.21. Робота на струмовідних частинах електрообладнання, розміщеного в сирих, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщеннях, допускається тільки після зняття напруги на цих частинах.
8.9.22. Не допускається торкатися, обтирати та чистити неізольовані струмовідні частини електрообладнання, що перебувають під напругою, без відповідних засобів захисту.
8.9.23. Огляд електрообладнання, пускових і розподільних пристроїв, пультів керування тощо допускається виконувати тільки електротехнічному персоналу.
8.9.24. Заміна перегорілих запобіжників має проводитися після зняття напруги. Виняток складають пробкові й трубчасті запобіжники на силу струму до 15 А, при цьому необхідно користуватися діелектричними рукавичками, ізолювальними кліщами та захисними окулярами.
Заміну перегорілих запобіжників допускається проводити тільки після виявлення та усунення причини перегоряння.
8.9.25. У разі самовільного вимикання споживача електроенергії, що має вимикач закритого виконання чи вимикач з дистанційним приводом, допускається повторне одноразове ввімкнення його без перевірки.
8.9.26. На держаках рубильників, приводів вимикачів та роз'єднувачів, а також на пускових кнопках апаратури, якими може бути подана напруга на обладнання, яке ремонтують, особою, що вимикає напругу, вивішуються плакати "Не вмикати! Працюють люди!".
8.9.27. Під час аварійних робіт на невідключених струмовідних частинах необхідно:
а) працювати в діелектричних калошах або стоячи на діелектричному килимку і в захисних окулярах;
б) користуватись діелектричними рукавичками;
в) обгородити сусідні струмовідні частини, що перебувають під напругою, а також заземлені конструкції діелектричними матеріалами;
г) працювати в комбінезоні зі спущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами і в головному уборі.
8.9.28. Не допускається під час робіт під напругою користуватись ножовками, напилками, металевими метрами та іншими металевими інструментами.
8.9.29. Електророботи на щоглах мають виконуватись після зняття напруги і зняття запобіжників на щитках.
Біля основи щогли або на містку має бути спостережник за працівниками на щоглі.
8.9.30. Для унеможливлення зворотного трансформування напруги через трансформатори (силові, освітлювальні), пов'язані з вимкненим обладнанням, мають бути вимкнені трансформатори з боку як первинної, так і вторинної напруги.
Виконання ремонтних робіт несудновим електротехнічним персоналом
8.9.31. Усі особи несуднового складу, направлені на судно для огляду та ремонту електрообладнання, допускаються до виконання робіт тільки з дозволу головного (старшого) механіка судна чи особи, що його замінює, у супроводі та під наглядом електромеханіка чи особи, що його замінює.
8.9.32. До робіт з ремонту суднового електрообладнання допускаються працівники судноремонтних підприємств, які мають відповідну кваліфікацію та з ними проведено інструктаж щодо знання додержання правил охорони праці.
8.9.33. Перед тим, як допустити бригаду сторонніх працівників (далі - бригада) до роботи з ремонту суднового електроустаткування під напругою або за частково знятої напруги, мають бути:
а) проведені технічні заходи, що забезпечують безпеку виконання робіт (вимкнення живлення, вивішування плакатів, установка огороджень тощо);
б) підготовлене робоче місце;
в) у разі виконання вогненебезпечних робіт перевірена наявність дозволу пожежної охорони;
г) вказані місця розташування протипожежного інвентарю і виставлений пожежний вахтовий зі складу суднового екіпажу;
ґ) вказані розташовані поблизу частини устаткування, що перебувають під напругою;
д) проведений інструктаж про особливості будови електроустаткування, що ремонтується.
8.9.34. У Машинному електротехнічному журналі під час запису про допуск бригади до роботи треба перелічити: вимикачі, роз'єднувачі, рубильники та інші пристрої, вимкнені на час проведення даної роботи (у тому числі й ті, що в момент підготовки місця роботи вже перебувають у вимкненому стані), установлені огородження й вивішені попереджувальні плакати.
8.9.35. Умикання електрообладнання здійснює електромеханік судна після одержання усного повідомлення від керівника ремонтної бригади про завершення робіт.
Електромеханік у присутності керівника ремонтної бригади ретельно оглядає і приймає відремонтоване електрообладнання, виконує перевірку опору ізоляції, справність заземлень, знімає тимчасові плакати і огорожі, установлює на місце постійні огорожі, робить запис у Машинному електротехнічному журналі про закінчення робіт, після чого вмикає електрообладнання.
8.9.36. З моменту допуску бригади до робіт нагляд за безпекою й запобіганням неправильним діям ремонтного персоналу покладається на керівника заводської бригади (майстра, бригадира), який повинен весь час перебувати на місці виконання робіт.
Обслуговування установок напругою понад 1000 В
8.9.37. За наявності напруги, а також збудження на генераторах напругою 1000 В і вище перебування людей у розподільному пристрої установки не допускається.
8.9.38. Усі струмовідні частини суднового електрообладнання, що перебувають під напругою, мають бути огороджені для запобігання випадкового торкання до них обслуговувального персоналу.
На огородженнях повинні бути застережні знаки та написи.
8.9.39. Усі металеві частини, що можуть потрапити під високу напругу, мають бути надійно заземлені. Справність захисного заземлення повинна регулярно перевірятись, помічені несправності мають бути усунені.
8.9.40. Двері, що ведуть до розподільних щитів та до приміщень, де встановлені трансформатори, комутаційна та захисна апаратура, мають бути завжди замкнуті. Ключі від них мають зберігатись у вахтового електромеханіка.
8.9.41. Двері розподільних пристроїв повинні мати електроблокування, що допускає відчиняти їх тільки після зняття напруги. Блокування має бути завжди справним.
8.9.42. Не допускається виводити з дії блокування дверей, щитів та пультів управління гребної установки.
8.9.43. Поблизу розподільних пристроїв високої напруги мають бути розміщені чіткі принципові електричні схеми.
8.9.44. Не допускається проходити за розподільний щит для огляду й ремонту за наявності напруги.
8.9.45. Під час обслуговування електрообладнання нагляд за станом колекторів (кілець), щіток, щіткотримачів та інших внутрішніх струмовідних частин електричних машин під час їх роботи слід вести через оглядові віконця.
Не допускається відчиняти оглядові віконця під час роботи електричних машин.
8.9.46. Ремонт електрообладнання високої напруги має проводитись тільки після зняття напруги з записом факту вимкнення у вахтовому журналі.
8.9.47. Під час ремонту електроустаткування високої напруги мають бути вжиті такі заходи безпеки:
а) знята напруга і встановлене переносне заземлення на ділянці, що ремонтується;
б) виключена можливість випадкового вмикання;
в) персонал забезпечений засобами електрозахисту, захисту й інструментом;
г) роботи проводяться під наглядом електромеханіка.
8.9.48. Перед початком робіт струмовідні частини електрообладнання, що ремонтується, мають бути замкнуті накоротко й заземлені штатними переносними заземленнями на корпус судна.
8.9.49. Щоб уникнути випадкових увімкнень, на держаках вимикачів вимкненої лінії вивішується попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!", а плавкі запобіжники знімаються.
8.9.50. Перед дотиканням до знеструмлених струмовідних частин електрообладнання має бути проведена перевірка розрядником на корпус судна на відсутність у цих частинах статичної електрики.
Обслуговування електричних машин
8.9.51. Електродвигуни з реостатним пуском повинні мати справний нульовий захист та схему захисту, що унеможливлює повторне ввімкнення електродвигунів не з пускового (нульового) положення.
8.9.52. Не допускається під час роботи електромашин обтирати торцеві частини та корпуси підшипників.
8.9.53. Профілактичний огляд і очищення електричної машини без розбирання допускається за умови виконання таких заходів безпеки:
а) машина відключена від електричного живлення;
б) на відповідний автомат (вимикач) вивішений попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!";
в) захисні конденсатори розряджені на корпус;
г) робота проводиться в спецодязі, передбаченому розділами 2.1 і 2.2 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства.
8.9.54. Внутрішній огляд або ремонт генератора має проводитись після зупинки первинного двигуна.
8.9.55. Шліфування контактних кілець (колектора) має проводитись на холостому ходу електричної машини за допомогою колодки з ізолювального матеріалу, у діелектричних рукавичках, стоячи на діелектричному килимку. Під час шліфування слід дотримуватись таких заходів обережності: не торкатись щіткотримачів, не зачіпати руками й одягом обертових частин, користуватись захисними окулярами.
8.9.56. Не допускається чищення контактних кілець (колектора) й заміна щіток під час роботи електричних машин.
8.9.57. Огляд і ремонт електромагнітного гальма електроприводу має проводитись при знятій напрузі на живильних проводах котушок електромагніту.
8.9.58. Під час від'єднання від електродвигуна живильного кабеля кінці всіх трьох фаз кабеля мають бути замкнуті накоротко й заземлені.
8.9.59. Поблизу електричних машин, що працюють, не допускається проводити роботи, пов'язані з пилоутворенням, розбризкуванням рідини та утворенням металевих часток.
8.9.60. Кріплення кабелів, перевірка стану наконечників та оклітнювання біля генераторів і електродвигунів повинні виконуватись при знятій напрузі.
8.9.61. У разі виявлення несправностей заземлення генераторів та електродвигунів останні мають бути зупинені для усунення дефектів.
Обслуговування розподільних та комутаційних пристроїв і вимикачів
8.9.62. Під час підготовки розподільних пристроїв і пультів керування до дії після неробочого періоду необхідно:
а) переконатись у відсутності напруги на шинах;
б) провести зовнішній і внутрішній огляд, переконатись у відсутності на струмовідних частинах, приладах, апаратурі і кабелях сторонніх предметів, пилу, вологи, масла, палива;
в) переконатись у тому, що всі автоматичні повітряні вимикачі й інші комутаційні пристрої вимкнені;
г) переконатись у справності і перевірити правильність їх дії шляхом вмикання без подання струму;
ґ) перевірити наявність штатних плавких вставок у запобіжниках;
д) перевірити наявність і справність сигнальних ламп і належного встановлення їх у патронах (до упору);
е) перевірити наявність клейм щодо перевірки приладів, переконатись у тому, що строк їх чергової перевірки ще не закінчився;
є) перевірити справність захисних заземлень корпусів апаратів, приладів, оболонок кабелів;
ж) виміряти опір ізоляції за допомогою переносного мегаомметра;
з) переконатись у чистоті й неушкодженості діелектричних килимків біля розподілювальних щитів та пультів керування.
8.9.63. Експлуатація головних та аварійних розподільних щитів зі знятими поручнями на задньому та лицьовому боках не допускається.
8.9.64. У безпосередній близькості від головного розподільного щита мають зберігатись:
а) ізолювальні кліщі й пристосування для заміни запобіжників;
б) комплект засобів електрозахисту;
в) мегаомметр та інші переносні вимірювальні прилади.
8.9.65. Профілактичний огляд і чистка розподільного пристрою мають проводитися при повністю знятій напрузі.
8.9.66. Не допускається проводити огляд і ремонт автоматичних регуляторів напруги (АРН) під напругою. Конденсатори в складі блока АРН мають бути розряджені.
8.9.67. Двері головного та аварійного розподільних щитів під час їх роботи мають бути завжди закриті на замок. Ключі від замків мають перебувати у спеціально відведеному місці машинного відділення (центрального поста управління).
8.9.68. Вхід за головний та аварійний розподільні щити допускається тільки з дозволу електромеханіка чи вахтового механіка.
8.9.69. За головним (аварійним) розподільним щитом не допускається зберігати будь-яке стороннє майно та інвентар.
8.9.70. Дверцята групових та вторинних силових і освітлювальних щитів повинні мати справні замки й бути закритими на ключ. Не допускається залишати під час ремонту відкриті дверцята без нагляду.
8.9.71. Майданчики та проходи перед головними і аварійними розподільними щитами та за ними мають бути вкриті діелектричними килимками чи доріжками. Діелектричні килимки мають бути суцільнокроєними за розмірами майданчиків та проходів.
8.9.72. Розрив струмовідного кола вимірювальних приладів і реле допускається здійснювати тільки після замикання накоротко спеціальними перемичками кола вторинної обмотки трансформатора струму.
Ці роботи проводяться інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку чи взутим у діелектричні калоші.
8.9.73. Приєднувати чи від'єднувати переносні прилади (трансформатори струму, амперметри тощо), які вимагають розриву електричного кола, допускається лише при повному вимиканні напруги з ділянок електромережі, до яких ці прилади приєднуються або від'єднуються.
8.9.74. Приєднувати чи від'єднувати вольтметри, переносні трансформатори напруги та інші прилади, що не вимагають розриву кола, допускається під напругою до 380 В, але за умови застосування ізольованих проводів зі спеціальними ізолювальними наконечниками, а також з обов'язковим застосуванням засобів захисту.
8.9.75. Приступати до вимірювання опору ізоляції суднових мереж, окремих фідерів, схем і електроустановок переносним мегаомметром допускається за відсутності напруги на ділянці вимірювання, а за наявності в схемі конденсаторів - після їх розрядження.
8.9.76. Чищення пиловловлювальними засобами у закритих розподільних пристроях без зняття напруги допускається за наявності в них проходів достатньої ширини (не менше 600 мм) і проводиться тільки з підлоги чи з стійких помостів.
8.9.77. Чищення і прибирання в розподільних пристроях без зняття напруги може виконуватися за допомогою спеціальних щіток чи пилососів, забезпечених спеціальними ізолювальними штангами. Ці штанги для запобігання перекриття їх отворів повинні очищатись зсередини перед початком роботи та періодично в її процесі.
8.9.78. Головки, насаджені на порожнисті ізолювальні штанги, мають бути ізольовані таким чином, щоб унеможливити замикання між сусідніми фазами під час очищення ізоляції.
8.9.79. Чищення ізоляції без зняття напруги має проводитись не менше ніж двома особами електротехнічного персоналу в діелектричних рукавицях.
8.9.80. Не допускається заклинювати автоматичні повітряні вимикачі і виконувати інші дії, спрямовані на те, щоб заблокувати дію автоматів у разі виникнення несправностей у схемі чи внаслідок перевантаження.
8.9.81. Не допускається робота комутаційних апаратів з несправними дугогасильними камерами.
8.9.82. Аварійні вимикачі мають бути завжди справні й пофарбовані в червоний колір.
8.9.83. Заклинювання, а також робота автоматичних вимикачів зі знятими дугогасильними камерами не допускається.
8.9.84. Під час вмикання автоматичних вимикачів першими мають замикатись дугогасильні контакти, потім попередні контакти (за наявності) і останніми - головні контакти. Під час вимикання ці дії виконуються у зворотній послідовності.
8.9.85. Дугогасильні контакти необхідно замінювати, якщо їх товщина в місці дотикання зменшиться приблизно на третину початкової товщини.
Головні контакти необхідно замінювати в разі зношення або обгорання срібної накладки на мідній основі.
8.9.86. Необхідно систематично перевіряти правильність положення стрілок на шкалах щитових електровимірювальних приладів.
Стрілки вимкнених амперметрів, вольтметрів і ваттметрів повинні показувати "0", стрілки щитового мегаомметра показувати "нескінченність", стрілки фазометрів і частотомірів можуть перебувати в будь-якому положенні.
8.9.87. У разі потреби вимірювання опору ізоляції мережі допускається включати щитові мегаомметри і вольтметри тільки на час проведення вимірювання.
Обслуговування акумуляторних установок
8.9.88. Не рідше одного разу на тиждень необхідно проводити огляд акумуляторних установок. Під час огляду необхідно перевірити:
а) роботу систем вентиляції і опалення, а також справність вибухозахищених світильників в акумуляторному приміщенні;
б) чистоту акумуляторного приміщення (стелажів, поверхні акумуляторів, відсутність тріщин, витікань, окислень тощо);
в) надійність кріплення акумуляторних батарей і елементів;
г) відсутність коротких замикань в елементах і між елементами шляхом вимірювання напруги;
ґ) наявність засобів, що забезпечують безпечність робіт з кислотами і лугами;
д) справність заряджувальних пристроїв.
8.9.89. Усі елементи акумуляторних батарей повинні бути міцно закриті пробками з газовідвідними отворами і справними гумовими кільцями. Використання пробок з пошкодженими кільцями не допускається.
8.9.90. Під час експлуатації акумуляторів не допускається:
а) користуватись в акумуляторному приміщенні відкритим вогнем і інструментом, що здатний утворювати іскри;
б) перевіряти зарядженість акумуляторів "на іскру" шляхом замикання контактів;
в) застосовувати для очищення акумуляторів від іржі металеві інструменти і наждачний папір;
г) доливати в акумулятори кислоту або луг.
8.9.91. Під час заряджання акумуляторів необхідно не рідше ніж щогодини контролювати:
а) величину зарядного струму;
б) температуру і густину електроліту в елементах;
в) інтенсивність виділення газів;
г) ефективність дії системи вентиляції.
8.9.92. На суднах, де вхід до акумуляторного приміщення влаштований з житлового чи службового приміщення, двері повинні забезпечувати газонепроникність і бути завжди щільно зачинені.
8.9.93. Двері до акумуляторного приміщення мають бути постійно закритими на замок, а ключ перебувати у вахтового механіка (електромеханіка). На зовнішній стороні дверей акумуляторного приміщення мають бути написи: "Акумулятори! Вогненебезпечно! Вибухонебезпечно! З відкритим вогнем не входити!".
В акумуляторному приміщенні має бути вивішена інструкція з безпечного обслуговування акумуляторів.
8.9.94. Вхід до акумуляторних приміщень допускається тільки особам електротехнічного персоналу. Акумуляторні батареї мають обслуговуватись електриком чи особою, яка виконує його обов'язки.
8.9.95. В акумуляторному приміщенні не допускається:
- зберігати горючі речовини;
- входити з вогнем чи палити в ньому;
- виконувати будь-які монтажні чи ремонтні роботи, що не мають безпосереднього відношення до обслуговування акумуляторів;
- зберігати та вживати їжу.
8.9.96. В акумуляторних приміщеннях, шафах та ящиках не допускається встановлення електричних машин, щитів, опорів, перехідних клем, штепсельних розеток, вимикачів тощо, які можуть бути джерелом іскроутворення.
8.9.97. Зберігання, наповнення та експлуатація лужних та кислотних батарей в одному приміщенні не допускається. В акумуляторних приміщеннях з лужними акумуляторами не повинно бути приладдя кислотних акумуляторів і їх складових частин.
8.9.98. Приміщення, устаткування, шафи та ящики для кислотних акумуляторних батарей усередині мають бути пофарбовані кислотостійкою фарбою; вентиляційні канали мають бути пофарбовані як зовні, так і зсередини.
Фарбування кислотостійкою фарбою приміщень лужних акумуляторних батарей не потрібне.
8.9.99. Вентиляція акумуляторного приміщення має вмикатись за 15 хв до початку наповнення батареї та вимикатись не раніше ніж через 1,5 год після його закінчення.
8.9.100. На вентиляційних отворах мають бути встановлені полум'япереривальні запобіжні сітки.
8.9.101. Узимку повинна регулярно перевірятися відсутність зледеніння на вентиляційних каналах акумуляторного приміщення або шафи.
8.9.102. Для освітлення акумуляторних приміщень повинні застосовуватись світильники вибухозахищеного виконання й акумуляторні вибухозахищені переносні ліхтарі.
8.9.103. Не допускається виконання будь-яких робіт, що викликають іскроутворення в акумуляторному приміщенні під час наповнення акумуляторів. Для приготування електроліту мають застосовуватися спеціальні посудини (пластмасові, скляні тощо).
Обслуговування електроосвітлювального обладнання
8.9.104. У суднових світильниках мають установлюватись лампи, тип і потужність яких відповідають типу світильника.
Не допускається встановлення ламп більшої потужності, ніж це передбачено технічною документацією світильника.
Не допускається використання світильників зі знятими ковпаками і сітками.
8.9.105. Перевірку справності засобів дистанційного керування зовнішнім освітленням необхідно проводити не рідше ніж щотижня.
8.9.106. Заміна ламп, що вийшли з ладу, повинна проводитись негайно і тільки після зняття напруги.
Чищення і промивання ковпаків світильників має проводитись не рідше одного разу на 3 місяці.
8.9.107. Роботи з метою заміни або ремонту світильників, розміщених на висоті (на колонах, щоглах тощо), мають проводитись з дозволу старшого помічника капітана.
8.9.108. Щоб запобігти можливості вибуху в закритих суднових приміщеннях, де проводяться фарбувальні роботи вогненебезпечними матеріалами (фарби на ацетоновій або уайт-спіритовій основі тощо), освітлювальна мережа на час цих робіт має бути вимкнена, слід користуватись тільки світильниками у вибухозахищеному виконанні.
8.9.109. Кабелі та проводи, приєднані до світильників, повинні мати справну ізоляцію.
8.9.110. Не допускається застосовувати для освітлення лампи з напаяними цоколями. Проводи багатолампових світильників не повинні мати спаювань та скручувань.
8.9.111. У закритих суднових приміщеннях, де проводяться фарбувальні роботи, роботи з клеями чи епоксидними смолами, штатна освітлювальна арматура має бути вимкнена. Під час цих робіт слід користуватись світильниками у вибухозахищеному виконанні.
Обслуговування переносного електроустаткування
8.9.112. Від однієї штепсельної розетки допускається живлення не більше одного переносного електроприладу.
8.9.113. Напруга живлення переносних низьковольтних світильників не повинна перевищувати 12 В.
8.9.114. Переносні електросвітильники повинні забезпечувати повну безпеку користування ними.
Вони мають бути:
а) водозахищеними зі скляними ковпаками й сітками;
б) устатковані кабелями в шлангових оболонках;
в) устатковані вилками, що унеможливлюють їх увімкнення в розетку, приєднану до мережі іншої напруги;
г) мати пристрої, що захищають кабелі від стирання та залому в місцях введення їх в електросвітильники й штепсельні вилки;
ґ) мати корпус і патрон з ізоляційного матеріалу;
д) мати пристрій, що унеможливлює випадкове від'єднання живильного провода (оклітнювання, хомутики, затискачі, ущільнювальні сальники, страхувальні кінці).
8.9.115. Не допускається використовувати стаціонарні світильники як ручні переносні світильники.
8.9.116. Під час робіт в особливо сирих та тісних місцях треба застосовувати для освітлення тільки переносні низьковольтні світильники напругою не вище 12 В, що живляться через трансформатор, вторинна обмотка якого має бути заземленою.
8.9.117. Під час робіт у паливних танках і в приміщеннях, де зберігаються вибухові або легкозаймисті речовини, для освітлення треба використовувати тільки акумуляторні низьковольтні ліхтарі вибухозахищеного виконання напругою не вище 12 В.
8.9.118. Усі вибухонебезпечні переносні ліхтарі мають перевірятись кожні 10 діб, а справність вибухозахищеної апаратури під час її експлуатації - щодня.
8.9.119. Не допускається застосовувати для переносних світильників патрони з вимикачами, а також установлювати вимикачі на кабелі.
8.9.120. Приєднання низьковольтних переносних світильників до трансформатора повинно здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної розетки, що встановлюється на кожусі трансформатора з боку низької напруги.
8.9.121. Приєднувати переносні трансформатори до мережі слід за допомогою багатожильного кабеля в шланговій оболонці шляхом штепсельного з'єднання із заземленим контактом.
Довжина проводу для приєднання трансформатора до мережі має бути не більше 2 м.
8.9.122. Не допускається для зниження напруги застосовувати автотрансформатори та додаткові опори.
8.9.123. Під час будь-яких робіт з переносним освітленням світильник має бути підвішений та закріплений.
8.9.124. Не допускається прокладати кабель переносного світильника в місцях, де він може бути пошкоджений.
8.9.125. Контроль за зберіганням і справністю електроінструменту та переносних світильників має здійснюватись спеціально вповноваженим на це електриком або електромеханіком. Електроінструмент повинен бути на обліку, мати порядковий номер та зберігатись у сухому приміщенні.
8.9.126. Контрольна лампа повинна бути вкладена у футляр-арматуру з ізоляційного матеріалу з прорізом для світлового сигналу. Провідники повинні мати довжину не більше 0,5 м і виходити з арматури в різні отвори для того, щоб унеможливити замикання при проходженні їх у загальному вводі. Провідники мають бути ізольованими, гнучкими й мати на вільних кінцях жорсткі електроди, захищені ізольованими ручками. Довжина неізольованого кінця електрода не повинна перевищувати 1-2 см.
8.9.127. Підводні електросвітильники повинні забезпечувати повну безпеку користування ними. Вони мають бути:
а) герметичними, з прозорими ковпаками та запобіжними сітками;
б) устатковані суцільними, без з'єднань, кабелями в шланговій оболонці з герметичним штепсельним увімкненням до джерела електроживлення;
в) устатковані пристроями, що захищають кабель від стирання чи злому в місцях уведення їх у світильники та штепсельні вилки.
8.9.128. Спускання підводних електросвітильників за борт і підіймання їх на палубу має виконуватись тільки при знятій напрузі.
8.9.129. Перевірка опору ізоляції комплекту підводного світильника повинна проводитися не рідше одного разу на 10 днів і перед кожним використанням.
8.9.130. Увімкнення в електромережу пересувних машин внутрішньотрюмної механізації з електроприводом має проводитись після їх заземлення.
Зняття заземлення проводиться після відключення машин від електромережі.
8.9.131. Для заземлення пересувних машин треба використовувати додатковий провідник у кабелі. Одним кінцем провідник приєднується до найближчого контуру заземлення машини, а другим - до спеціального суднового контакту.
8.9.132. Електроживлення на пересувні машини має подаватись тільки по кабелю в шланговій оболонці. Кабель прокладається таким чином, щоб він не піддавався неприпустимому натягуванню і був захищений від механічних ушкоджень.
Верхнє покриття кабеля не повинно мати розривів і оголених проводів.
8.9.133. Приєднання кабеля пересувних машин до суднової електромережі повинно здійснюватися за допомогою закритих і заземлених з'єднувальних пристроїв.
8.9.134. Вилки та інші відповідні пристрої на кінцях кабелів, призначені для приєднання до суднової електромережі, повинні мати спеціальні контакти для з'єднання корпуса установки із землею.
8.9.135. Не допускається переміщення пересувних машин внутрішньотрюмної механізації під напругою і з кабелями, не відключеними від електричної мережі, крім спеціально передбачених для цього електронавантажувачів.
8.9.136. У разі перерви в подачі струму, а також значного падіння напруги пересувні машини відключаються від мережі.
8.9.137. Увімкнення в електричну мережу будь-якої пересувної машини, що була без роботи більше місяця, має проводитись після її огляду та вимірювання опору ізоляції.
Вимоги безпеки під час живлення електроенергією з берега
8.9.138. Під час живлення суден у портах від берегових мереж необхідно поряд з вимогами цих Правил керуватись нормативними актами, чинними у цих портах. Під час переходу судна на електропостачання з берега приймання електроенергії повинно здійснюватись через суднову станцію живлення з берега.
У разі подавання електроенергії безпосередньо на шини головного розподільного щита на судні перед щитом повинен установлюватись пристрій для вимикання живлення від берегової електромережі.
8.9.139. Під час живлення судна електроенергією з берега на головному розподільному щиті на кабелі берегового живлення в місцях виведення його на борт, на борту й на введенні в щит берегового живлення вивішуються попереджувальні плакати "Живлення з берега".
Кабелі мають прокладатись у місцях їх пошкодження, проникнення вологи, а також дотикання до них людей. Кабелі мають закріплюватись на підвісах.
8.9.140. Підключення кабеля берегового живлення на судні виконується електротехнічним персоналом судна. Підключення кабеля на березі здійснюється береговим електротехнічним персоналом.
8.9.141. Перед вмиканням кабеля берегового живлення мережі змінного струму в суднову мережу постійного струму все суднове електроустаткування, що працює на постійному струмі, повинно бути вимкнено.
8.9.142. Під час приєднання кабеля живлення з берега має бути збережений порядок чергування фаз і полярність.
Для забезпечення правильності підключення кабель для приймання електроенергії з берега повинен мати маркування фаз або полярності на обох кінцях.
Електропостачання судна однофазним змінним струмом або постійним струмом від берегової мережі має виконуватись за допомогою штатного суднового двожильного шлангового кабеля.
8.9.143. У разі електроживлення судна з берега корпус судна повинен бути приєднаний переносним заземлювальним провідником:
а) до берегового заземлювального пристрою у разі живлення від мережі з ізольованою нейтраллю;
б) до берегового нульового заземлювального провідника у разі живлення від мережі із заземленою нейтраллю.
8.9.144. У разі електроживлення з берега групи суден корпус кожного судна повинен бути приєднаний окремим заземлювальним провідником до берегового заземлювального пристрою або до берегового захисного нульового провідника.
8.9.145. Переносний заземлювальний провідник від берегової колонки до судна має бути гнучким, мідним і перебувати, як правило, у спільній оболонці з фазними провідниками.
У разі живлення судна від берегової мережі з заземленою нейтраллю її перетин повинен бути не менше перетину фазного провідника, а в разі живлення від берегової мережі з ізольованою нейтраллю - не менше 2,5 кв. мм.
У разі живлення одного судна від мережі з заземленою нейтраллю допускається не більше двох паралельних кабелів.
8.9.146. Контроль за кабелем живлення з берега має здійснюватись палубною вахтовою службою.
8.9.147. Під час операцій з приймання чи зливання нафтопродуктів I та II розрядів і приймання чи зливання аміаку постачання судна електроенергією здійснюється тільки від суднової електростанції.