7.13.3. Посудини з кислотою повинні бути закриті притертими пробками зі скла або кераміки. Поверх пробки накладається замазка з розведеного водою гіпсу, а голівку пляшки обв'язують тканиною і шпагатом.
7.13.4. Кислоту зберігають у спеціальному приміщенні з доброю вентиляцією. Не допускається зберігання кислоти на сонці та у вологих місцях. Кошики з кислотою необхідно кріпити по штормовому. Разом з кислотою допускається зберігати тільки дистильовану воду.
7.13.5. Каустична сода повинна зберігатись у герметично закупорених металевих ємностях.
7.13.6. З господарською метою допускається користуватись тільки 1%-ним розчином каустичної соди.
7.13.7. Роботи з агресивними, шкідливими й отруйними речовинами належать до небезпечних робіт і повинні оформлятись нарядом-допуском. Працювати з такими речовинами допускається тільки в захисних окулярах, гумових рукавичках і захисному одязі. На місці проведення робіт повинен бути 5%-ний розчин соди для нейтралізації дії кислоти, що може випадково потрапити на тіло чи одяг, і 5%-ний розчин борної кислоти для нейтралізації дії лугу.
7.13.8. У разі попадання кислоти, лугу або електроліту на відкриті ділянки шкіри потрібно негайно промити ці ділянки спочатку нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.
Для промивання очей застосовують 2-3%-ні нейтралізувальні розчини.
Після надання першої медичної допомоги необхідно звернутись до медпункту.
7.13.9. Розчиняти тверді луги необхідно тільки в холодній воді, щоб уникнути закипання і розбризкування розчину. Їдкі луги слід розчиняти невеликими порціями з безперервним розмішуванням дерев'яною лопаткою.
7.13.10. Під час переливання кислоти слід застосовувати спеціальні пристосування для закріплення і нахилу пляшок, сифонів груші, спеціальні лійки з трубкою для відведення повітря і запобіжним щитком. У разі застосування груш і сифонів для запобігання розриву пляшки тиск не повинен перевищувати 0,2 атм.
7.13.11. Посудини з агресивними і шкідливими розчинами слід переносити в спеціальних ношах з гніздом, у якому посудина з кошиком повинна входити на дві третини своєї висоти, або перевозити на спеціальних візках.
Перенесення посудин у кошику за ручки допускається тільки після попередньої перевірки міцності ручок і дна кошика.
7.13.12. Не допускається переносити посудини з кислотами, лугами й електролітом на спині, на плечі або перед собою.
7.13.13. Готуючи розчин кислоти, необхідно дотримуватись обережності. Кислоту слід вливати тонким струменем з невеликої посудини в посудину з водою. Не допускається додавати кислоту у воду з температурою понад 20 град. С.
Не допускається приготування розчинів шляхом вливання води в кислоту.
7.13.14. Флакони з лугом повинні відкриватись без прикладення значних зусиль. У разі, коли корок залитий парафіном, допускається прогрівати горловину флакона ганчіркою, змоченою в гарячій воді.
7.13.15. Кислота або електроліт, розлиті на стелажі акумуляторної або на палубі, повинні бути негайно прибрані чистою ганчіркою, потім це місце змочують нейтралізуючим розчином і протирають сухою ганчіркою.
7.13.16. Розчини кислот і їдких лугів, що залишились після роботи, необхідно прибрати у спеціально призначене для їх збереження приміщення.
7.13.17. Не допускається видавати для роботи каустичну соду у вигляді шматків.
7.13.18. Гумові чоботи, фартухи і рукавички після роботи з каустичною содою необхідно промити водою.
7.14. Робота з приладами, що містять ртуть
7.14.1. Роботи з приладами, що містять ртуть, на судні слід проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.031-83 "Роботи зі ртуттю. Вимоги безпеки", а також до вимог цього підрозділу.
7.14.2. Усі особи, які обслуговують ртутні прилади і працюють зі ртуттю, повинні бути проінструктовані щодо токсичних властивостей ртуті, ознайомлені з правилами поводження з ртутними приладами і профілактичними заходами.
Роботи з ртуттю є небезпечними і повинні оформлятися нарядом-допуском.
7.14.3. Особи, які працюють зі ртуттю, повинні бути забезпечені шапочками і халатами без кишень із застібкою на спині. Спецодяг і особистий одяг повинні зберігатись окремо один від одного.
7.14.4. Зберігати запаси ртуті на суднах необхідно в спеціально виділеному приміщенні в залізному герметично закритому посуді, установленому в амортизаційному футлярі на металевому піддоні.
7.14.5. Не допускається зберігання ртуті у всіх приміщеннях, де можуть працювати люди, що обслуговують механізми й устатковання.
7.14.6. У приміщеннях, де є апарати чи прилади, що містять ртуть, у кожному рейсі, але не рідше двох разів на рік (у тому числі обов'язково один раз у літню пору), необхідно виконувати аналіз повітря на вміст випарів ртуті.
7.14.7. Зливати ртуть з апаратів чи приладів допускається тільки у спеціальний небиткий закритий посуд з притертою пробкою.
7.14.8. Під час наповнення ртуттю апаратів чи приладів необхідно користуватись піддонами, щоб уникнути проливання ртуті на палубу. Після наповнення пролиті крапельки ртуті слід ретельно зібрати.
7.14.9. Щоб уникнути поширення випадково пролитої ртуті в приміщенні, краплі ртуті необхідно збирати, починаючи з периферії забрудненої ділянки підлоги.
7.14.10. Для видалення крапель ртуті можуть бути використані такі способи:
а) за допомогою амальгамованих пластинок чи пензликів з білої жерсті (амальгамування здійснюється натиранням ртуті). Краплі ртуті, що пристали до амальгамованих поверхонь, слід скинути в посудину з водою, що закривається гумовою пробкою.
Амальгамовані пластинки і пензлики зберігають у закритій гумовою пробкою посудині;
б) усмоктування за допомогою гумової груші чи піпетки;
в) усмоктування за допомогою пилососа, обладнаного вузьким наконечником і водяною пасткою з усмоктувального боку.
7.14.11. Після видалення з палуби видимої ртуті механічним шляхом необхідно провести знешкодження палуби 20% розчином хлорного заліза.
7.14.12. Після закінчення роботи зі ртуттю слід ретельно вимити руки з милом, двічі намилюючи. У приміщеннях, де виконується робота з ртуттю, не допускається палити, зберігати й вживати їжу.
7.14.13. Якщо на судні відбулося розбризкування ртуті, після прибуття судна в порт необхідно провести лабораторний аналіз повітря у приміщенні на наявність випарів ртуті.
7.15. Робота з капроновими канатами
7.15.1. Під час роботи з капроновими канатами необхідно враховувати їх еластичність, оскільки під впливом робочих навантажень вони розтягуються до 25% від первинної довжини.
Унаслідок тривалого впливу навантаження (протягом 3-4 діб) величиною до 50% від розривного навантаження спостерігається явище "крипу" (канат повзе). Використання такого канату надалі не допускається.
7.15.2. Капронові канати повинні зберігатись на катушках або в бухтах у зачохленому вигляді, оскільки під впливом сонячної радіації вони старіють і їх міцність зменшується.
Не допускається зберігання канатів у місцях з високою температурою (поблизу парових котлів, паропроводів тощо).
Капронові канати слід оберігати від впливу кам'яновугільного дьогтю, оліфи чи фенолу, а також від попадання на них піску.
7.15.3. З метою відновлення антистатичних властивостей каната його не рідше одного разу на два місяці обмивають морською солоною водою, про що повинен бути зроблений запис у Судновому журналі.
7.15.4. Під час закладення огона необхідно зробити п'ять пробивань повними прядками і одне половинною прядкою.
7.15.5. Для запобігання випаданню коуша в разі розтягування під дією навантаження місце каната, що закладається в коуш, слід обшити парусиною, а коуш має бути заклетньований на канаті.
7.15.6. Під час зрощування каната необхідно зробити не менше чотирьох пробивань з обох кінців каната.
7.15.7. Для зменшення стирання капронових канатів у місцях їх контактів з киповими планками, швартовними клюзами та іншими поверхнями необхідно підкладати або обгортати канат парусиною.
7.15.8. Робочі поверхні пристроїв і механізмів, що стикаються з канатами, повинні бути гладенькими, без ушкоджень, задирок та іржі.
7.15.9. Не допускається використання синтетичних канатів:
а) якщо є ознаки стирання з розривом волокон, розрізами, зсувами прядок та іншими явними дефектами;
б) якщо діаметр тягових барабанів менше шестиразового діаметра каната і менше восьмиразового діаметра шківів, кнехтів, роульсів;
в) якщо температура навколишнього середовища нижче мінус 20 град. С і вище плюс 40 град. С.
7.16. Суднові водолазні роботи
7.16.1. Суднові водолазні роботи слід виконувати відповідно до вимог НПАОП 45.24-1.07-90 "Єдині правила безпеки на водолазних роботах", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1990 році (далі - Єдині правила безпеки на водолазних роботах), Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, а також до вимог цього підрозділу.
7.16.2. Для керівництва водолазними роботами на судні капітан своїм наказом призначає відповідальну особу з командного складу, яка несе відповідальність за безпеку суднових водолазів під час виконання ними водолазних робіт.
7.16.3. Перед початком водолазних робіт під час стоянки судна в порту капітан повинен сповістити про початок цих робіт у Портовий нагляд, одержати дозвіл у капітана порту, сповістити диспетчера порту і судна, що стоять поруч.
7.16.4. Перед проведенням водолазних робіт необхідно провести таку підготовку судна і суднового екіпажу для забезпечення безпеки цих робіт:
а) на ноку реї того борта, з якого виконуються водолазні роботи, має бути піднятий прапоровий сигнал А (альфа) Міжнародного зводу сигналів;
б) по судновій трансляції має бути оголошено про виконання водолазних робіт;
в) у районі роботи водолазів мають бути закриті кінгстони, відключені зливальні патрубки і водозабірні отвори;
г) з борта, де ведуться водолазні роботи, мають бути припинені вантажні операції;
ґ) має бути виділена необхідна кількість людей для виконання підсобних операцій щодо забезпечення водолазних робіт;
д) у темний час доби має бути забезпечене освітлення місця спускання водолаза;
е) щоб уникнути повороту судна під час водолазного огляду стерно має бути закріплене;
є) на пультах керування головними двигунами мають бути вивішені попереджувальні плакати: "Двигуни не запускати!", "Не провертати валоповоротні і підрулювальні пристрої!", "Ведуться водолазні роботи!";
ж) мають бути зроблені відповідні записи в Судновому і Машинному журналах.
7.16.5. Під час проведення водолазних робіт не допускається:
а) користуватись устаткованням, що висувається за межі корпуса судна;
б) виконувати швартування плавзасобів до борта судна.
7.16.6. Огляд підводної частини судна допускається тільки тоді, коли судно стоїть на якорі або пришвартоване до причалу.
7.16.7. Спускання водолаза під воду виконується по спусковому канату. Не допускається спускати водолаза в підвішеному стані на шлангу, сигнальному чи будь-якому іншому кінці.
7.16.8. Виконувати водолазні роботи під корпусом судна у відкритому морі, де постановка на якір неможлива, допускається в тиху погоду за умови, що судно ляже в дрейф чи буде утримуватись від переміщення будь-яким іншим способом.
7.16.9. Роботи з ґрунту під корпусом судна допускається вести за умови, що відстань між кілем і ґрунтом не менше 1,0 м з урахуванням гойданки судна під впливом хвилювання. Під час виконання таких робіт, щоб уникнути заплутування сигнального кінця і шланга з якірним ланцюгом, слід ужити заходів проти розгортання судна вітром чи течією.
7.16.10. Роботи з очищення кінгстонів або корпуса судна, а також ремонт забортних пристроїв слід виконувати на альтанках або підкільних трапах.
Допускається користуватись підкільними кінцями тільки під час нетривалих оглядів підводних пристроїв або короткочасних робіт під корпусом судна.
7.16.11. Для перенесення трапів, альтанок чи підкільних кінців, а також для спостереження за ними повинні бути виставлені вахтові матроси з обох бортів судна.
7.16.12. Під час роботи під корпусом судна, щоб уникнути нещасного випадку, водолаз, що веде роботи, повинен стежити за сигнальним кінцем, не допускаючи його ривків, зайвої слабини чи натягу.
7.16.13. За наявності в корпусі судна пробоїни, через яку у великій кількості надходить вода, не допускається спускати до неї водолазів, щоб уникнути їх затягування. Якщо немає загрози затоплення судна, слід затопити відсік повністю або завести пластир на пробоїну і тільки після цього спускати водолазів за борт для огляду і подальшого закладення пробоїни.
7.16.14. Під час знімання гвинтів, щоб уникнути нещасних випадків і ушкодження різьби вала, гвинт, який знімають, має бути остроплений, а натяжна гайка послаблена на валу до зрушення гвинта з конуса вала. Під час постановки гвинта особливо уважно слід стежити за чистотою шланга і сигнального кінця. Ключі великої маси, що використовуються для роботи, повинні бути підвішені на кінцях.
7.17. Роботи зі зняття судна з мілини
7.17.1. Роботи зі зняття судна з мілини необхідно виконувати під керівництвом капітана.
7.17.2. Під час зняття судна з мілини за допомогою іншого судна необхідно враховувати вимоги пункту 7.10.
7.17.3. Під час зняття судна з застосуванням паль не допускається:
а) перебувати під палею і в безпосередній близькості від неї під час набивання каната, закріпленого за верхній кінець палі;
б) перебувати під палею і в безпосередній близькості від неї під час набивання п'ятних канатів, закріплених за нижній кінець палі, під час витягування палі з ґрунту;
в) працювати з палею до ослаблення набитих канатів.
7.17.4. Під час підіймання кінця палі для встановлення її за бортом необхідно користуватись розвилками або хрестоподібно зв'язаними жердинами, при цьому необхідно остерігатись переміщення палі вздовж борта.
8. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування суднового обладнання
8.1. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування головних машин, парових котлів і допоміжних механізмів
8.1.1. Експлуатацію головних машин, парових котлів та допоміжних механізмів і пристроїв слід проводити відповідно до вимог нормативної документації з експлуатації технічних засобів, настанов, складених заводами-виробниками, нормативно-правових актів з охорони праці. Не допускається експлуатація суднових енергетичних установок з порушеннями зазначених вимог, за винятком випадків, пов'язаних з запобіганням загрозі людському життю, забезпеченням безпеки судна або щоб уникнути можливості аварій.
8.1.2. На кожному робочому місці має бути вивішена інструкція з безпечного виконання відповідного виду робіт.
8.1.3. У машинно-котельному відділенні мають бути розміщені схеми трубопроводів суднових систем із зазначенням клапанів, вентилів, засувок та їх призначення.
8.1.4. Світлові люки машинно-котельного відділення, коли вони відкриті, повинні бути огороджені надійно закріпленими ґратами чи леєрами, а також освітлюватися у темний час доби.
8.1.5. Система вентиляції машинно-котельного відділення має утримуватися у справному стані, що допускає регулювати повітрообмін під час руху і стоянки судна в різних кліматичних умовах і за різних режимів роботи головної силової установки.
8.1.6. Поблизу трапів мають бути встановлені світильники з плафонами з матового скла.
8.1.7. Плити настилів машинного відділення мають закріплятися гвинтами, усі вирізи в них мають бути закриті. Пристосування для відкривання люків і підйому плит мають бути нарівні з поверхнею.
8.1.8. Установлені огородження й кожухи мають бути закріплені.
8.1.9. Грати, плити і трапи в машинному відділенні утримуються чистими і сухими. Пролиті на них мазут, мастило, воду тощо слід одразу прибирати.
8.1.10. Настил має виготовлятися з листів рифленого металу.
8.1.11. Деталі механізмів, що рухаються і не потребують постійного нагляду, мають бути огороджені надійними кожухами чи щитами, пофарбованими в інший колір, ніж навколишні об'єкти, їх не допускається знімати під час роботи механізму.
8.1.12. Поручні, установлені для забезпечення безпечного обслуговування проміжних і гребних валів у тунелях валопроводів, а також знімні кожухи, що огороджують фланцеві з'єднання валів, мають перебувати на штатному місці й бути закріпленими.
8.1.13. Усі трубопроводи, парові котли, а також поверхні агрегатів, що виділяють надлишкову теплоту, повинні мати теплоізоляцію. Ізоляція має утримуватися справною і періодично поновлюватись. Температура на поверхні ізоляції не повинна перевищувати 40 град. С.
8.1.14. Теплоізоляція маховиків, держаків та інших пристосувань, що мають температуру поверхні понад 40 град. С, має бути справною і періодично поновлюватись.
8.1.15. На основних маховиках, вентилях, держаках тощо мають бути бирки, що вказують їх призначення й напрямок повороту "відкрито - закрито".
8.1.16. Не допускається розкривати горловини, роз'єднувати й обтискати з'єднання трубопроводів, проводити розбирання форсунок, клапанів та інших пристроїв і систем, що перебувають під тиском.
8.1.17. Перед розбиранням трубопроводів, клапанів, розкриттям горловин і проведенням інших робіт на устаткуванні, що перебувало під тиском, мають бути вжиті заходи, що виключають надходження до місця виконання робіт робочого агента (палива, пари, води тощо).
На запірних пристроях мають бути вивішені попереджувальні плакати "Не відкривати! Працюють люди!".
8.1.18. Паливні, повітряні, парові, аміачні, хладонові та інші шланги і переносні трубопроводи перед застосуванням повинні бути оглянуті, крім того повинні проводитися щоквартальні перевірки їхнього технічного стану із записом у формулярах (паспортах) і випробування пробним тиском у встановлені терміни (але не рідше одного разу на рік).
8.1.19. Деталі та вузли енергетичного обладнання, що мають масу понад 14 кг, слід піднімати й переміщувати відповідними вантажопідйомними пристроями.
8.1.20. Не допускається підвішувати вантажопідйомні пристрої до трубопроводів та інших суднових конструкцій, за винятком спеціально передбачених для цього римів або інших елементів корпуса судна.
8.1.21. Не допускається проводити роботи, що супроводжуються ударами (рубання, карбування тощо), на трубопроводах, котлах, балонах стисненого повітря та інших посудинах, що перебувають під тиском, а також поблизу таких посудин і систем.
8.1.22. Не допускається оглядати паливні та мастильні цистерни, кофердами, насосні відділення та інші приміщення, де можуть накопичитися шкідливі гази та утворитись вибухонебезпечні концентрації газів, а також виконувати в них ремонтні роботи без попередньої дегазації цих приміщень і аналізу відібраних з них проб повітря.
8.1.23. В аварійних ситуаціях допускається вхід до таких приміщень до проведення дегазації тільки з використанням шлангових протигазів, захисного одягу й взуття.
8.1.24. Не допускається задраювати горловини танків подвійного дна, парових котлів та інших ємностей без попереднього їх огляду і не переконавшись у відсутності в них людей. Про огляд робиться відповідний запис у Машинному та Судновому журналах, де відзначається також, ким проведено огляд і задраювання горловин.
8.1.25. Один раз на місяць під час технічного обслуговування стаціонарних систем пожежогасіння вони мають бути перевірені на відсутність витікань вогнегасної речовини з балонів (резервуарів).
8.1.26. У разі розміщення в машинному відділенні холодильної установки не допускається проводити поблизу неї роботи з використанням відкритого вогню.
8.1.27. Біля кожного виходу з місць розташування холодильних машин повинні перебувати два дихальних апарати у вертикальному положенні, дві пари гумових чобіт і рукавичок. Дихальні апарати мають бути індивідуально розписані з урахуванням розміру маски. Прізвище члена екіпажу, допущеного до роботи в таких апаратах, указується табличкою (биркою) біля місця зберігання кожного апарата.
8.1.28. Обтиральний матеріал повинен прийматися на судно тільки в сухому вигляді й зберігатися в сухих приміщеннях.
8.1.29. Ящики з промащеним відпрацьованим ганчір'ям потрібно розташовувати від трубопроводів і частин машин, що нагріваються, на відстані не ближче 1 м. Промащене ганчір'я повинно видалятись з машинного приміщення не рідше одного разу на добу.
8.1.30. Не допускається зберігати легкозаймисті й горючі речовини в приміщенні машинно-котельного відділення.
8.1.31. Не допускається застосовувати обтиральний матеріал, у якому присутні колючі та гострі предмети.
8.1.32. У разі перевищення припустимих норм шуму в машинно-котельному відділенні обслуговувальний персонал забезпечується індивідуальними засобами захисту (протишумовими навушниками чи пробками).
8.1.33. На дверях та люках аварійних виходів має бути попереджувальний напис "Аварійний вихід. Не захаращувати!".
8.1.34. Не допускається доступ до машинно-котельного відділення сторонніх осіб без дозволу головного (старшого) або вахтового механіка.
8.1.35. За справністю газовитяжної системи з цистерн рідкого палива, чистотою полум'япереривальних сіток газовитяжних труб і самозапірними кранами міряльних труб має бути встановлений постійний нагляд.
8.1.36. У машинному відділенні мають бути акумуляторні ліхтарі напругою не вище 12 В.
8.2. Вимоги безпеки під час експлуатації суднових двигунів внутрішнього згоряння
8.2.1. Під час підготовки двигуна до пуску для запобігання нещасних випадків слід:
а) переконатись у відсутності сторонніх предметів на кришках циліндрів;
б) перевірити наявність огороджень рухомих частин, поручнів, кожухів, ґрат біля двигуна та їх справність.
8.2.2. Під час пуску двигуна не допускається перебувати на верхніх гратах на рівні циліндрових кришок двигуна.
8.2.3. Під час пуску двигуна зі спеціальним запальним пристроєм запальні патрони слід ставити так, щоб унеможливити їх викидання тиском газів.
8.2.4. Для проведення огляду і робіт у картері після зупинки двигуна необхідно:
а) застопорити валопровід, увівши в зачеплення валоповоротний пристрій;
б) вивісити на пульті управління попереджувальні таблички "Пуск заборонений! Працюють люди!";
в) застосовувати під час роботи в картері тільки вибухозахищені ліхтарі напругою не більше 12 В.
8.2.5. Відкривати люки картера допускається не раніше ніж через 10-20 хвилин після зупинки двигуна, за винятком аварійних ситуацій, при цьому не допускається спрямовувати в картер вентиляційний струмінь повітря, оскільки це може викликати вибух парів масла.
Кожний люк картера повинен мати напис: "Відкривати через 10-20 хвилин після зупинки двигуна".
8.2.6. До роботи в картері допускається не менше двох осіб.
8.2.7. Не допускається виконувати роботи з вогнем поблизу двигуна з відкритим картером.
8.2.8. Переносні пульти валоповоротної машини і її аварійні вимикачі повинні бути перевірені на справність і вимкнені на час виконання робіт у картері. На пульті аварійного вимикача валоповоротної машини має бути вивішений плакат "Не вмикати! Працюють люди!", який не допускається знімати протягом усього часу перебування людей у картері.
8.2.9. У разі зупинки двигуна для огляду і ремонту необхідно:
а) закрити запірний клапан пускового повітря і випускати повітря з пускової магістралі;
б) закрити клапан на паливному трубопроводі, що веде до паливних насосів;
в) відкрити індикаторні (декомпресійні) крани на кришках робочих циліндрів;
г) увести в зачеплення валоповоротний пристрій або застопорити валопровід.
8.2.10. Після кожного поповнення повітрям пускові балони необхідно продувати, щоб уникнути скупчення в них масла і води.
8.2.11. Для запобігання вибуху парів масла в картері двигуна необхідно забезпечити справність запобіжних пристроїв, що фіксують концентрацію масляних парів.
8.2.12. Трубки для відсмоктування парів масла з картера необхідно періодично прочищати.
8.2.13. У разі розриву форсункових трубок не допускається закривати рукою місце розриву.
8.2.14. Під час регулювання і перевірки якості розпилювання палива форсунками не допускається підставляти руки до отворів розпилювачів.
8.2.15. Установки для опресування форсунок повинні бути оснащені захисними щитками, ковпаками і екранами.
8.2.16. Під час зупинки одного з головних двигунів, що працюють через підсумовувальний редуктор і роз'єднувальні муфти на один валопровід, роботи в картері допускається починати тільки після вимикання роз'єднувальної муфти цього двигуна і виконання вимог щодо зупинки двигуна для ремонту.
8.2.17. Під час зупинки одного з двигунів судна з двоваловою установкою роботи в картері двигуна допускається починати тільки після затискання стопора на валопроводі зупиненого двигуна з перевіркою надійності кріплення стопора й виконання вимог щодо зупинки двигуна для ремонту.
8.2.18. Не допускається у разі ручного пуску двигуна збільшувати довжину пускового держака.
8.2.19. Для запобігання вибуху не допускається виконувати пуск двигуна киснем чи будь-яким стисненим газом.
8.2.20. Під час експлуатації карбюраторних двигунів:
а) не допускається проводити розбирання вузлів і деталей карбюраторного двигуна до його зупинки й охолодження;
б) горловина паливного бака має бути завжди закрита пробкою для запобігання займання бензину;
в) не допускається користуватися відкритим вогнем під час обслуговування карбюраторних двигунів та їх агрегатів, уключаючи перевірку якості змащення, наявності палива в баках;
г) не допускається заправляти видатковий бачок карбюраторного двигуна бензином під час роботи двигуна, а також до його охолодження після зупинки;
ґ) не допускається протирати двигун ганчір'ям, змоченим бензином, та залишати на двигуні використані обтиральні матеріали;
д) не допускається вручну пускати перегрітий двигун.
8.3. Вимоги безпеки під час експлуатації суднових парових котлів
8.3.1. Перед розпалюванням топки котла необхідно виконувати такі заходи безпеки:
а) прибирати всі сторонні предмети і паливно-мастильні матеріали з котельного відділення;
б) перевіряти наявність і готовність до дії протипожежних засобів, що перебувають у котельному відділенні;
в) перевіряти засоби зв'язку і сигналізації;
г) проводити вентиляцію котельного відділення;
ґ) перевіряти запасні виходи;
д) перевіряти справність контрольно-вимірювальних приладів;
е) перевіряти справність ізоляції паропроводів, котла і газоходів;
є) перевіряти наявність води в котлі, користуючись водомірними скельцями і пробними кранами;
ж) перевіряти справність швидкозапірних паливних клапанів та інших пристроїв, що забезпечують виведення котла з дії у разі аварійних ситуацій.
8.3.2. До запалювання форсунок належить оглянути топку котла, переконатися у відсутності в ній скупчення мазуту та провентилювати її понад 3 хв.
На видному місці біля котла вивісити табличку "Не провентилювавши топку котла, запалювати форсунку не допускається!".
8.3.3. Запалювання форсунки повинно здійснюватися спеціальним електрозапальником або смолоскипом, закріпленим на металевому стрижні довжиною не менше 1 м.
При запалюванні форсунки необхідно одягнути захисні окуляри й рукавиці і перебувати осторонь від вікна, у яке вставляється смолоскип.
8.3.4. Не допускається запалювати форсунку від розжареного обмурування топки.
8.3.5. Якщо після двох спроб форсунка не запалилася, подальші спроби необхідно припинити, з'ясувати й усунути причини несправності, знов провентилювати топку протягом 3 хв і після цього повторити запалювання.
8.3.6. Спостерігати за станом факела допускається тільки крізь оглядове вікно (вічко).
8.3.7. Водовказівні скельця (прилади) повинні бути освітленими й регулярно очищуватися від пилу та кіптяви.
8.3.8. Не допускається включати котел в дію у разі несправності хоча б одного запобіжного клапана чи його ручного приводу.
8.3.9. Відкривати й закривати пробні крани, коли котел перебуває під парами, необхідно плавно, без ривків, знаходячись збоку, щоб цівка пари чи води, що виходить з крану, не могла викликати опіків.
8.3.10. Працювати на котлі з пропусками вихлопних газів не допускається. Належить вживати своєчасних заходів для усунення пропуску газів через обшивку котла.
8.3.11. Не допускається під час роботи котла чи у випадках, коли котел утримується під парами "на підтримці", виконувати на ньому будь-які ремонтні роботи, пов'язані з ударами, свердлінням отворів та зварюванням.
8.3.12. Не допускається виконання будь-яких робіт на котлоагрегаті в період його автоматичних зупинок.
8.3.13. Відкривання горловин і лазів на виведеному з дії котлі допускається за відсутності в ньому пари та гарячої води. У першу чергу має відкриватися верхній лаз.
8.3.14. Перед допуском людей для роботи всередині котла мають бути виконані такі заходи безпеки:
а) котел має бути провентильований і в ньому не повинно бути шкідливих газів, парів, скупчення палива;
б) на час проведення робіт у котлі мають бути призначені і проінструктовані спеціальні вахтові, що повинні перебувати поза котлом біля відкритих горловин з метою спостереження і надання необхідної допомоги працівникам у разі потреби;
в) для освітлення всередині котла слід використовувати справні електричні переносні світильники вибухозахищеного виконання, підключені до мережі електроживлення напругою не вище 12 В, або акумуляторні ліхтарі.
8.3.15. Виконання робіт у котлах без теплоізолювального спецодягу допускається, якщо температура всередині котла не перевищує 35 град. С. Якщо температура більше цієї величини, але не перевищує 50 град. С, допускається тільки огляд котла протягом не більше 15 хв з використанням теплоізолювального спецодягу під наглядом другої особи (спостерігача).
8.3.16. Під час приготування хімікатів для введення у котел особи, що виконують цю роботу, повинні бути забезпечені засобами захисту органів дихання, користуватись захисними окулярами, прогумованим фартухом і діелектричними рукавичками.
8.3.17. Під час спостереження за процесом горіння у топці котла необхідно користуватись захисними окулярами з синіми скельцями.
8.3.18. У разі випускання води з котла необхідно негайно:
а) припинити горіння;
б) припинити живлення (вимкнути систему автоматичного регулювання живлення) і не допускати його вмикання, поки є випускання води;
в) закрити стопорний клапан;
г) припинити подачу повітря;
ґ) повідомити про випускання води старшому механіку і вахтовому штурману;
д) відкрити вручну запобіжні клапани, клапани пароперегрівача і випускати пару;
е) закрити заслонки пристрою, що спрямовує подачу повітря;
є) ужити заходів для недопущення місцевого і загального різкого охолодження котла.
8.3.19. Для запобігання розриву водомірних скелець, що може призвести до опіків персоналу, їх треба систематично продувати через кожні 20 хв, починаючи з моменту запалювання форсунки до досягнення робочого тиску.
8.3.20. Після того, як тиск пари досягне робочого значення, необхідно оглянути котел і впевнитись у його нормальній дії:
- водовказівних приладів;
- запобіжних клапанів;
- клапанів верхнього і нижнього продування;
- засобів живлення котла.
8.3.21. Перевірка належної дії манометра за допомогою триходових кранів або запірних клапанів повинна проводитись не рідше 1 разу на добу.
8.3.22. Необхідно слідкувати за тим, щоб факел форсунки не торкався обмурування точки котла, оскільки це може призвести до пошкодження обмурування і створення небезпечної ситуації для персоналу.
8.3.23. Перевіряти дію водовказівного приладу шляхом продування слід не рідше 1 разу за вахту.
8.3.24. Огляди котла повинні проводитись не рідше одного разу за вахту під керівництвом вахтового механіка.
8.3.25. Не допускається вводити котел у дію за несправності хоча б одного запобіжного клапана і його ручного приводу.
8.4. Вимоги безпеки під час експлуатації суднових допоміжних механізмів і пристроїв
8.4.1. Перед пуском допоміжних механізмів мають бути виконані такі вимоги безпеки:
а) огородження, захисні кожухи, щити мають перебувати на своїх штатних місцях і бути закріпленими;
б) слід забезпечити відсутність сторонніх предметів на корпусі механізму, його частинах, що рухаються, і дотичних з ними деталях;
в) пуску механізму ніщо не повинно заважати;
г) усі запобіжні пристрої і контрольно-вимірювальні пристрої мають перебувати на штатних місцях і у справному стані;
ґ) усі з'єднання рухомих частин, опорні пристосування і пристрої, трубопроводи мають бути надійно закріплені і можливість послаблення кріплень під час роботи виключена.
8.4.2. Щоб уникнути нещасних випадків і поломок деталей і вузлів, не допускається виконувати на ходу обтискання і перебирання сальникових ущільнень та арматури, що перебувають під тиском, протирання частин, що рухаються, вибирання слабини і вимірювання зазорів у вузлах, що перебувають у русі, змащування деталей і вузлів у важкодоступних місцях.
8.4.3. Не допускається перебувати напроти відкритих продувних кранів під час продування циліндрів, золотникових коробок, паропроводів, конденсаційних горщиків тощо.
8.4.4. Перебирання й регулювання всіх типів насосів допускається тільки після відключення їх живлення на щиті, закриття стопорного клапана і відключення від робочих середовищ. На системи при цьому ставляться заглушки.
8.4.5. Не допускається утворення заломів на всмоктувальних та нагнітальних шлангах під час використання переносних ежекторів.
8.4.6. Відкривати кришку барабана сепаратора допускається тільки після повної зупинки барабана, щоб уникнути сходу тарілок і нанесення ними травм.
Для запобігання падінню під час качки кришка барабана сепаратора після відкривання має бути застопорена.
8.4.7. Не допускається проводити ремонт балонів, що перебувають під тиском.
8.4.8. Не допускається експлуатація повітряних та газових балонів з такими дефектами і несправностями:
а) пропускання повітря (газу) у корпусі й з'єднаннях;
б) видимі деформації корпуса;
в) несправності запобіжних і продувальних пристроїв;
г) несправності манометрів, відсутність на них пломб і неможливість визначення тиску в них іншими приладами;
ґ) закінчення терміну чергового технічного огляду органами нагляду.
8.4.9. Під час зупинки будь-якого допоміжного механізму для ремонту або огляду мають бути вжиті заходи, що виключають його самовільне прокручування.
8.4.10. Щоб уникнути можливості гідравлічних ударів, перед пуском поршневих насосів слід поставити відливні і приймальні клапани у відкрите положення.
8.4.11. Не допускається різко відкривати клапани і крани на парових магістралях без попереднього прогрівання і продування паропроводів.
8.4.12. Щоб уникнути можливості різкого підвищення тиску в трубопроводі стисненого повітря, перед пуском повітряного компресора слід закрити всмоктувальний трубопровід і відкрити клапани продування.
8.4.13. Компресори слід негайно зупинити, якщо:
а) манометри на циліндрі високого або низького тиску, а також на нагнітальному трубопроводі показують тиск вище допустимого;
б) припинилось або зменшилось надходження охолоджувальної води;
в) вийшов з ладу хоча б один контрольно-вимірювальний прилад.
8.4.14. Для забезпечення безпечної роботи теплообмінних апаратів запобіжні клапани, дренажні пристрої і контрольно-вимірювальні прилади, установлені на них, повинні постійно бути у справному стані.
8.4.15. Не допускається здійснювати кислотне очищення теплообмінних апаратів за наявності в них дефектів у вигляді нещільних з'єднань (вальцювальних, клепаних, зварних) або тріщин у металі.
8.4.16. У разі потреби зупинки стернової машини в морі для огляду і ремонту її слід роз'єднати, сектор стерна взяти на стопор, клапани на гідроциліндрах машини перекрити, щоб машина не могла зрушити під ударами хвиль об перо стерна.
8.4.17. У разі відкривання фекальних непромитих цистерн слід користуватись шланговим протигазом або ізолювальним дихальним апаратом.
8.4.18. Не допускається експлуатація гідравлічних механізмів у разі спрацювання аварійної сигналізації або виникнення хоча б однієї з наведених нижче несправностей системи:
а) відмова вимірювальних приладів;
б) збільшення тиску більше допустимого значення;
в) припинення надходження робочої рідини;
г) руйнування одного з елементів системи;
ґ) поява зовнішніх ознак витікання робочої рідини, що перевищує норми, визначені технічною документацією;
д) поява підвищеного шуму і вібрації.
Уключення систем допускається тільки після усунення несправності.
8.4.19. Не допускається підтягування болтів, гайок чи інших з'єднань на системі, що перебуває під тиском і під час її роботи.
8.4.20. Видалення повітря з системи слід проводити через повітроспускальні пристрої. Видалення повітря через інші пристрої може бути допущене за мінімального тиску, що забезпечує холостий хід гідродвигунів.
8.4.21. Системи повинні бути оснащені манометрами або іншими пристроями для контролю або реєстрації тиску.
8.4.22. На шкалі або корпусі манометра, що постійно показує тиск в одній точці системи, має бути нанесена червона риска, що відповідає максимальному або мінімальному тиску в цій точці.
8.5. Вимоги безпеки під час ремонтних робіт з судновим трубопроводом
8.5.1. Монтаж труб та арматури, розміщених на висоті більше 1,5 м, має проводитися з риштувань і помостів.
8.5.2. Під час демонтажу й монтажу труб та арматури не допускається застосовувати для їх підвішування синтетичні та рослинні канати. З цією метою застосовуються сталеві стропи відповідної вантажопідйомності.
8.5.3. Не допускається застосовувати для розклинювання фланців трубопроводів випадкові предмети (ломи, зубила). З цією метою застосовуються спеціальні гвинтові розклинювальні пристрої.
8.5.4. Не допускається залишати зняті труби й арматуру в підвішеному стані на риштуваннях, перехідних майданчиках. Труби й арматуру необхідно складати у спеціально відведених для цього місцях.
8.5.5. Не допускається виконувати демонтажні й монтажні роботи в зоні обслуговування механізмів, що працюють, та безпосередньо біля трубопроводів, що перебувають під тиском, проводів, електричних кабелів, устаткування, що перебуває під напругою.
8.5.6. Не допускається перевіряти суміщення отворів фланцевих сполучень пальцями рук. З цією метою мають застосовуватися оправки.
8.5.7. Не допускається здійснювати підтягування болтів, гайок та інших з'єднань на системі, що перебуває під тиском та під час її роботи.
8.6. Вимоги безпеки під час обслуговування рушіїв і валопроводів
8.6.1. Під час підготовки до огляду або ремонту рушіїв мають бути виконані такі вимоги безпеки:
а) закріплені стерна, щоб уникнути їх повороту під час огляду або ремонту рушіїв;
б) повністю відкриті і закріплені в цьому положенні стернові заслони водометного рушія;
в) вахтовий моторист має бути попереджений про роботи в районі гвинта;
г) мають бути вжиті заходи для запобігання пуску головного двигуна, а на пусковому пристрої вивішена табличка: "Двигун не запускати! Біля гребного гвинта працюють люди!";
ґ) уведений у дію валоповоротний пристрій, попередньо перевірений на справність його дії, і застопорений валопровід.
8.6.2. Огляд і ремонт рушіїв допускається проводити після того, як будуть вжиті заходи для запобігання випадковому провертанню валопровода.
8.6.3. Не допускається огляд або ремонт рушіїв суден, коли їх кормова частина піднята за допомогою будь-якого вантажопідіймального пристрою, коли вони стоять біля берега або на рейді і не захищені з боку суднового ходу від морських хвиль.
8.6.4. Не допускається ведення ремонту гребних гвинтів зі шлюпок, човнів та інших маломірних безпалубних суден.
8.6.5. Не допускається провертати вал за маховик двигуна, користуючись випадковими предметами.
8.6.6. У разі потреби зміни положення гребного гвинта поворот його може бути здійснений лише після того, як буде перевірено, що в безпосередній близькості біля гребного гвинта нема людей. Поворот гребного гвинта має здійснюватись повільно за допомогою валоповоротного пристрою.
8.7. Вимоги безпеки під час приймання на судно палива й мастила
8.7.1. Роботи з приймання палива мають проводитися відповідно до вимог НАПБ В.01.041-2000/180 "Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України", затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 14.03.2000 N 24, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 за N 309/4530 (далі - Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України), і вимог цього розділу.
8.7.2. Перед прийманням на борт судна палива про це слід сповістити особовий склад.
8.7.3. Під час приймання палива не допускається:
а) паління й будь-які роботи з відкритим вогнем на судні та на бункерувальній базі, а також застосування вогню на камбузі;
б) застосування несправних шлангів та з'єднань, що призводять до витікань;
в) приймати паливо, що не відповідає вимогам пункту 4.2.11 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.
8.7.4 Шланг для приймання палива чи мастила з причалу на судно повинен прокладатися окремим трапом, закритим для проходу людей.
8.7.5. Не допускається для відкриття й закриття приймального вентиля застосовувати предмети, що можуть викликати іскроутворення при ударах об маховик вентиля, трубопровід тощо.
8.7.6. При появі течі в шлангах має бути припинена заправка, замінений шланг або усунена несправність.
8.7.7. Під час приймання нафтопродуктів повинні бути вжиті заходи, що запобігають їх попаданню на палубу, трапи тощо.
8.7.8. При з'єднанні шлангів для запобігання іскроутворенню гайки, ключі, струбцини та інший інструмент мають укладатись на мати, що тимчасово розстилаються біля місця роботи.
Допускається користуватися тільки таким інструментом, який не дає іскор.
8.7.9. Хомути обтискання з'єднань стиків паливних шлангів не повинні мати гострих виступних боків. Не допускається перебувати напроти або в безпосередній близькості від стику шланга.
8.7.10. Під час приймання палива не допускається виконувати на палубі будь-які інші роботи.
8.7.11. Під час зливання паливно-мастильних матеріалів з бочок не допускається застосовувати стиснене повітря для прискорення процесу.
8.7.12. Судна під час перекачування палива мають бути пришвартовані рослинними чи синтетичними кінцями. Застосування металевих канатів у цих умовах не допускається.
Капронові та нейлонові канати з метою запобігання іскроутворенню під час тертя слід попередньо обробити 2% розчином солі або змочити морською водою.
8.8. Вимоги безпеки під час обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв'язку і пошукової апаратури
8.8.1. Роботи з обслуговування технічних засобів судноводіння, радіозв'язку і пошукової апаратури мають проводитися відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.6-096-2002 "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів), ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ "Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", зі змінами, а також вимог цього розділу.
8.8.2. До обслуговування радіотехнічних пристроїв, електро- і радіонавігаційних приладів, приладів керування судном і пошукової апаратури допускаються особи, що мають належний сертифікат, виданий на підставі положень Регламенту радіозв'язку .
8.8.3. У радіорубці, радіолокаційній, гірокомпасній, акумуляторній, агрегатній та інших приміщеннях мають бути вивішені інструкції з безпеки праці під час роботи з обладнанням, розміщеним у даному приміщенні, схеми блокування та сигналізації, попереджувальні написи і знаки. У зимовий період у радіорубці необхідно підтримувати температуру в межах 18 град. С - 23 град. С.
8.8.4. Корпуси технічних засобів судноводіння, радіозв'язку та пошукової апаратури мають бути надійно заземлені. Надійність заземлення повинна перевірятися не рідше одного разу на місяць.
Перевірка герметичності ущільнень донної та забортної апаратури проводиться щодня.
8.8.5. Усі відкриті неізольовані струмовідні частини приладів та апаратури мають бути огороджені заземленими кожухами, що внеможливлюють випадковий контакт обслуговувального персоналу з струмовідними частинами.
8.8.6. Опір ізоляції кабельної мережі має систематично перевірятися і відповідати вимогам кваліфікаційного товариства.
8.8.7. Не допускається встановлювати на щитах відкриті клеми високої напруги.
8.8.8. Щитові й переносні прилади технічних засобів судноводіння, радіозв'язку і пошукової апаратури мають бути опломбовані відповідними контрольними організаціями і перевірятися періодично відповідно до чинних вимог один раз на два роки.
8.8.9. Не допускається розкривати й ремонтувати штатні вимірювальні прилади в суднових умовах. Контрольно-вимірювальні прилади, що вийшли з ладу, мають бути негайно зняті й замінені справними.
8.8.10. Реостати й запобіжники електроживильних пристроїв мають бути закриті спеціальними заземленими кожухами.
8.8.11. У приміщеннях гірокомпаса, лага та пошукової апаратури за відсутності ізолювального палубного покриття перед приладами й апаратурою мають бути покладені діелектричні килимки.
8.8.12. Ділянки зниження антен мають бути огороджені металевими сітками (екранами) і мати позначені зони безпечного випромінювання. Окремі ділянки проводів антен і їх знижень не повинні перебувати ближче 1 м від труб, щогл або інших металевих частин судна. Відстань між штаг-карнаком і горизонтальною частиною має бути не менше 3 м. Антени не повинні торкатись металевих конструкцій судна за будь-яких умов його експлуатації.
8.8.13. Не допускається робота суднової радіостанції під час проведення екіпажем ремонтних робіт на щоглах, колонах та інших місцях розміщення антен.
8.8.14. Для ізолювання антен необхідно застосовувати високоякісні ізолятори, розраховані на відповідну робочу напругу і механічне навантаження.
Опір ізоляції антен щодо корпусу судна в оптимальних кліматичних умовах має бути не менше 10 МОм,а за підвищеної вологості - не менше 1 МОм.
8.8.15. Опір ізоляції кіл живлення радіообладнання має бути не менше 20 МОм за нормальних кліматичних умов.
8.8.16. Загальний опір усіх електричних з'єднань будь-якого заземлення не повинен перевищувати 0,02 Ом. Захисне заземлення нижніх кінців стоячого такелажу має бути виконано основним тросом або гнучким металевим провідником. Місця з'єднання з корпусом мають бути пофарбовані.
8.8.17. Не допускається використовувати заземлювальні пристрої апаратури як блискавковідводи. Під час грози радіооператор має припинити радіовахту й заземлити антену. Загальний опір усіх компонентів блискавкозахисного пристрою не повинен перевищувати 0,02 Ом.
8.8.18. Усі фланці хвилеводів мають бути щільно з'єднані, а блоки передавачів повинні мати надійне екранування.
8.8.19. Не допускається підводити живлення до високовольтних блоків апаратури, минаючи блокувальні контакти.
