9.8.1. Лов гачковими снастями має здійснюватись під керівництвом бригадира (тралмайстра або помічника капітана з видобутку).
9.8.2. Виметування ярусу має виконуватись на самому малому ходу судна, за готовності одразу ж дати задній хід.
9.8.3. Для безпечного вимотування ярусу за вітру понад 3 бали судно має бути поставлене носом на хвилю.
9.8.4. Для безпечного виметування ярусу має бути встановлене спостереження за натягуванням хребтини.
9.8.5. Гачкові знаряддя лову слід набирати й укладати таким чином, щоб при роботі з ними гачками не травмувались люди.
9.8.6. Поверхня столу, з якого здійснюється виметування ярусу, має бути гладенькою і не мати щілин. Стіл має бути міцно і нерухомо закріплений на палубі. Між фальшбортом і столом не повинно бути зазору.
9.8.7. У процесі виметування ярусу особи, що працюють біля столу, повинні мати кусачки для вивільнення від зачепу гачками. Користуватися кусачками з іншою метою не допускається.
9.8.8. Особи, що працюють біля столу і наживляють гачки, мають бути в рукавичках. Під час наживлення гачок слід тримати за цевйо, а гачковий повідець укладати на робочий стіл сталевим канатиком униз.
9.8.9. Наживлені гачки перед викиданням за борт слід укладати з зовнішнього боку бухти гачкового повідця.
9.8.10. Тільки після того, як гачок наживлений, допускається кріпити повідець до хребтини.
9.8.11. Буї та вішки слід підв'язувати до буйрепів до виходу за борт з'єднання буйрепа з хребтиною.
9.8.12. Радіобуй ярусу слід викидати за борт, коли судно стоїть нерухомо.
9.8.13. Наживлений гачок зі сталевим канатиком слід викидати за борт раніше, ніж туди піде місце з'єднання повідця з хребтиною.
9.8.14. Розплутувати ярус під час виметування допускається тільки при зупиненому ході судна.
9.8.15. Під час виметування ярусу не допускається:
а) викидати хребтину за борт руками, переходити через неї або підлазити під неї у період попускання її з ящика;
б) ставати на повідці та у ящик з хребтиною;
в) сідати чи стояти на планширі і столі для виметування;
г) розправляти повідці, коли вони перебувають під натягом.
9.8.16. Виловлювати кінцевий буй допускається за допомогою "кішки" або багра. Не допускається перегинатись через фальшборт. Держак багра слід тримати збоку, щоб він не впирався в тіло.
9.8.17. Під час вибирання ярусу не допускається:
а) розплутувати і відв'язувати гачкові повідці перед мальгогером, якщо хребтина ярусу закладена на шківи ярусопідйомника;
б) пропускати через робочі шківи ярусопідйомника сплутані частини ярусу;
в) триматись за хребтину руками перед ярусопідйомником, якщо вона закладена на шківи, а також ставати на неї, перелізати через неї або проходити під нею;
г) перебувати на ярусі за необхідності його попускання.
9.8.18. Під час підтягування улову не допускається:
а) перебувати між хребтиною і гачковим повідцем з боку невибраної частини ярусу;
б) перебувати на вибраній частині гачкового повідця;
в) підтягувати улов голими руками;
г) намотувати гачковий повідець на руку або обмотувати навколо тіла.
9.8.19. Підіймання великих риб на борт має здійснюватись спеціальними баграми або сіткою. Багріння акул допускається робити тільки за пащу.
9.8.20. Під час переміщення по палубі великої риби не допускається перебувати біля її хвоста, торкатися до її тіла голими руками.
9.8.21. Вирізування гачка повинно здійснюватись тільки на борту судна спеціальним ножем з довгим, гостро заточеним лезом.
9.8.22. Перед вирізуванням гачка риба повинна бути оглушена або вбита.
9.8.23. Особи, що койлають повідці на койлері, повинні:
а) працювати в брезентових рукавицях, обшитих шкірою з боку долоні;
б) під час койлання сталевого канатика повідця знижувати швидкість койлання;
в) стежити за тим, щоб не поранити руки обірваними кінцями дротів сталевого канатика.
9.9. Лов на електросвітло бортовим ловником, конусними сітями та рибонасосом
9.9.1. Обслуговування електроустатковання під час лову на світло бортовим ловником, конусними сітями і рибонасосом має здійснюватись відповідно до вимог розділу 8.9 цих Правил і вимог цього підрозділу.
9.9.2. Перед початком промислових робіт вивалені за борт вантажні стріли і постріли для піднімання та спуску знарядь лову мають бути надійно закріплені.
9.9.3. Під час лову бортовим ловником і конусними сітями не допускається:
а) вручну вивалювати вантаж за борт;
б) перебувати під підвісними блоками і вантажами під час вивалювання, підіймання, від'єднання та приєднання їх, а також між вантажем і фальшбортом;
в) ставати на фальшборт під час підіймання та спускання бортового ловника;
г) перебувати під час вивалювання рами під рамою, стрілою і вантажними шкентелями;
ґ) перебувати між ловником і фальшбортом;
д) під час відштовхування рами від борту навалюватися тілом на кінець відпорної жердини.
9.9.4. Під час виливання риби з конусних сіток треба виконувати вимоги підпунктів 9.7.18-9.7.19 цих Правил.
9.9.5. Спускання за борт і підіймання на палубу всмоктувального шланга рибонасоса або заглибного рибонасоса має виконуватись тільки за допомогою вантажних пристроїв.
9.9.6. Робоче місце біля рибонасосної установки має бути завжди чистим і не захаращеним сторонніми предметами.
9.9.7. Під час спускання і підіймання всмоктувального шланга не допускається перебувати під ним, коли він піднятий над палубою, а також між шлангом і бортом судна.
9.9.8. Під час роботи рибонасосної установки обслуговувальному персоналу не допускається залишати установку без нагляду.
9.9.9. Під час експлуатації промислового світлового обладнання необхідно:
а) постійно стежити за справністю заземлення люстр і вистрілів, а також кабеля живлення, ламп, розеток тощо, їх технічного стану;
б) про помічені несправності промислового світлового обладнання негайно доповідати керівникові робіт для вжиття належних заходів. Використання несправного світлового обладнання не допускається;
в) не доторкатись до кабелів живлення, люстр тощо, які перебувають під струмом.
У той час, коли з обладнанням світлового лову не проводяться роботи, воно має бути відключене.
9.10. Видобування морепродуктів
9.10.1. Під час водолазних робіт, пов'язаних з видобуванням водоростей, мідій та інших морепродуктів, необхідно дотримуватися вимог Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, а також вимог цього підрозділу.
9.10.2. Водолазне обладнання, інструмент і технічні засоби, що використовуються для видобування морепродуктів, мають бути розміщені у місцях спускання в порядку, зручному для користування ними, й закріплені від зсуву під час гойданки.
9.10.3. Під час подавання карабіна для підіймання пітомзи з морепродуктами має бути встановлене спостереження, щоб поданий кінець не переплітався зі шлагсигналом.
9.10.4. Водолаз повинен вийти на поверхню раніше підіймання пітомзи.
Не допускається підніматись на поверхню під пітомзою й перебувати під нею під час її підіймання.
9.10.5. Під час збирання мідій та відривання їх від ґрунту водолаз повинен дотримуватись обережності, щоб не пошкодити водолазний костюм. При цьому особливу увагу слід звернути на справність наколінників.
9.10.6. Багор для збирання трепанга у пітомзу повинен мати зручний держак і бути гостро заточеним.
9.10.7. Не допускається видобувати водорості ручною канзою.
9.10.8. Водолази повинні з великою обережністю підніматись і спускатись прямовисними підводними скелями, застосовуючи при цьому спусковий кінець, щоб у разі зриву зі скелі не відбулось затискання або обривання шланга.
9.10.9. Перед спусканням водолаза та перед його підійманням з води має бути забезпечене стопоріння гребного вала, щоб виключити його випадкове прокручування.
9.10.10. Спускання драги для видобування водоростей і підіймання її на судно має виконуватися при повній зупинці судна, а на суднах, що видобувають філофору і працюють кільцевим тралом, усі роботи з драгами ведуть на ходу судна.
Спускати драгу за борт вручну не допускається.
9.10.11. Під час тралення водоростей драгою слід встановити спостереження за натягуванням ваєра і стрічковими гальмами промислової лебідки.
9.10.12. У разі зачепу драги всі люди повинні бути виведені з небезпечних зон на палубі, попущені ваєри до набуття ними достатньої слабини, судну дано самий малий хід і вжито заходів до ліквідації зачепу.
9.10.13. У разі захоплення драги гаком робота повинна здійснюватись у захисному поясі, страхувальний кінець якого має бути закріплений за штатні місця або міцні суднові конструкції.
9.10.14. Під час підіймання драги на борт віжки мають бути натягнуті, а під час її переміщення над палубою всім членам екіпажу слід перебувати у безпечному місці. Переміщення драги над палубою необхідно здійснювати плавно, без ривків. Мішок драги повинен підніматись при цьому на висоту не більше 50 см над палубою.
9.10.15. Під час розгрібання водоростей на палубі чи у трюмах вилами люди повинні перебувати один від одного на відстані не менше 2 м.
10. Ремонт знарядь лову
10.1. Знаряддя лову і його частини, матеріали й інструмент слід розміщувати так, щоб забезпечити зручність і безпеку виконання всіх ремонтних операцій і не захаращувати робоче місце і проходи.
10.2. Держаки інструментів мають бути надійно насаджені. На держаках і ігличках не повинно бути тріщин і задирок. На лезах різальних інструментів не повинно бути зазублин. Різальний інструмент має бути правильно заточений.
10.3. Застосовувати інструменти, не призначені для ремонту знарядь лову, не допускається. Під час ремонту слід дотримуватися запобіжних заходів, що виключають травмування працівника і людей, що перебувають поблизу.
Під час ремонту знарядь лову слід користуватися ножем, що має піхви. Складаний ніж може використовуватися тільки за наявності фіксатора його леза.
10.4. У процесі роботи інструмент необхідно зберігати в спеціальному ящику (футлярі). Підвішувати інструмент на шию не допускається.
10.5. Розривати сіткове полотно, шпагат, нитки тощо руками не допускається.
10.6. Під час ремонту й обробки знарядь лову, просочених шкідливими речовинами (консервантами, барвниками тощо), необхідно одягати прогумований фартух, шкіряні рукавички, захисні окуляри, респіратор, змащувати відкриті ділянки тіла захисною пастою.
Виконувати ці роботи при сонячному світлі і поблизу джерел тепла не допускається.
10.7. Очі в разі потрапляння в них шкідливих речовин мають бути одразу ж промиті чистою водою до зникнення неприємного відчуття; у разі потрапляння на шкіру шкідливі речовини видаляються гасом, а шкіру миють водою з милом.
11. Вимоги безпеки під час обслуговування рефрижераторних установок
11.1. Загальні вимоги
11.1.1. До обслуговування рефрижераторних установок допускаються працівники, що пройшли медичний огляд і мають відповідні документи про проходження навчання та підготовки з обслуговування та експлуатації суднових рефрижераторних установок.
11.1.2. Присутність сторонніх осіб у рефрижераторному машинному відділенні не допускається.
11.1.3. У рефрижераторному машинному відділенні на видних місцях мають бути вивішені основні положення з безпеки праці, інструкції з експлуатації рефрижераторної установки та надання долікарської допомоги, а також схеми трубопроводів холодоагенту, розсолу і води. Кожен вентиль повинен мати маркування з вказівкою щодо його призначення.
11.1.4. Біля входу до охолоджуваних приміщень має бути вивішена суднова інструкція з охорони праці.
11.1.5. На дверях та люках аварійних виходів з рефрижераторного машинного відділення має бути напис "Аварійний вихід. Не загромаджувати!".
11.1.6. У рефрижераторному машинному відділенні, крім основного, має бути передбачене аварійне освітлення від незалежного джерела, що автоматично вмикається в разі вимикання основного.
11.1.7. Для аміачних холодильних установок, що працюють за межами рефрижераторного машинного відділення, у безпосередній близькості від вхідних дверей повинен бути встановлений аварійний (резервний) вимикач електроприводів компресорів, що одночасно вмикає аварійну вентиляцію.
11.1.8. Конструкція ізоляції холодильного устаткування та трубопроводів має бути міцною та стійкою в умовах вібрації, мати надійні кріплення і покриття, що захищають її від руйнування та проникнення в неї рідин.
11.1.9. Трубопроводи рефрижераторних установок повинні мати розпізнавальне забарвлення. На пофарбованих трубопроводах поблизу запірної арматури стрілками має бути зазначений напрямок руху рідини.
11.1.10. У приміщеннях, де розміщене устатковання холодильної установки, під час вантажно-розвантажувальних робіт не допускається вести профілактичні та ремонтні роботи.
11.2. Обслуговування рефрижераторних установок
11.2.1. Обслуговування рефрижераторної установки на аміаку без постійної вахти не допускається.
11.2.2. Обслуговування рефрижераторної установки на хладоні без постійної вахти допускається тільки в тому разі, якщо це передбачено технічною і нормативною документацією.
11.2.3. Роботи, пов'язані з продуванням систем, випробуваннями, усуненням витікань, заправленням системи холодоагентом, випусканням холодоагенту, видаленням снігової шуби з батарей охолодження, а також зварювальні, паяльні та інші ремонтні й аварійні роботи повинні проводитись у присутності рефрижераторного механіка.
11.2.4. Не допускається виконувати роботи, не пов'язані з обслуговуванням холодильної установки, перебуваючи біля обладнання.
11.2.5. Під час роботи рефрижераторної установки припливно-витяжна вентиляція має бути включеною.
11.2.6. Повітря рефрижераторного відділення має систематично контролюватись за допомогою сигналізатора витікань на відсутність випарів холодоагенту.
11.2.7. Щоб уникнути потрапляння парів холодоагенту в повітря приміщення, а також проникнення повітря в систему холодоагенту має бути забезпечена щільність системи холодоагенту.
Перевірка щільності системи холодоагенту холодильної установки здійснюється не рідше 1 разу на 2 тижні для установок на аміаку і не рідше 1 разу на тиждень для установок на хладонах, а також після кожного відкриття-закриття елементів системи.
11.2.8. Перевірка на щільність конденсатора, розсольного випарника, всмоктувальних та нагнітальних вентилів компресора проводиться не рідше одного разу на місяць та заноситься до Вахтового журналу рефрижераторної установки.
11.2.9. Місця витікань холодоагенту з системи повинні виявлятися за допомогою шукачів витікання, галогенних ламп чи стаціонарних інформаторів-газоаналізаторів, при цьому в приміщенні не повинно бути займистих речовин і мають суворо виконуватися усі вимоги пожежної безпеки.
11.2.10. Місця витікань аміаку слід виявляти спеціальним хімічним індикатором - папером, просоченим розчином фенолфталеїну, який у присутності випарів аміаку забарвлюється у малиновий колір. Можна користуватись для цього також газоаналізаторами, схваленими органами нагляду.
11.2.11. Не допускається виконувати роботи з усунення нещільностей системи, коли вона перебуває під тиском.
11.2.12. Ділянка, що ремонтується, має бути відключена від решти системи, повністю звільнена від холодоагенту й мастила, провентильована.
На фланці трубопроводів, з яких знята запірна арматура або частина труб, мають бути встановлені заглушки.
Розкривати устатковання з температурою поверхні мінус 25 град. С і нижче не допускається.
11.2.13. Під час внутрішнього огляду вузлів і деталей компресора й апаратів холодильної установки допускається користуватись для освітлення тільки переносними лампами напругою не вище 12 В (для аміаку - у вибухозахищеному виконанні). Не допускається користуватись при цьому відкритим полум'ям і палити.
11.2.14. Під час ремонту холодильного устаткування апарат, призначений для зливу рідкого холодоагенту, допускається заповнювати не більше ніж на 80% його об'єму.
11.2.15. Під час ремонту механізмів холодильної установки їх електродвигуни мають бути знеструмлені і на пускових кнопках вивішені попереджувальні плакати з написом "Не вмикати! Працюють люди!".
11.2.16. Випробування холодильної установки, окремих апаратів чи вузлів повинні проводитись після звільнення системи чи апарата від холодоагенту з виконанням спеціальних заходів безпеки. На час випробувань люди мають бути виведені у безпечні місця.
11.2.17. Під час прогрівання апаратів і звільнення їх від рідкого холодоагенту тиск у них не повинен перевищувати тиску для випробувань на щільність.
11.2.18. Перебування сторонніх осіб, а також проведення в приміщенні, де перебуває випробовуваний апарат, будь-яких робіт, не пов'язаних з випробуванням, не допускається.
11.2.19. Під час випробувань апарата (посудини) не допускається використання штатних компресорів холодоагенту для створення тиску.
11.2.20. Вхід до необслуговуваного приміщення з холодильним устаткуванням без попередньої перевірки щодо відсутності в ньому парів холодоагенту не допускається.
11.2.21. У необслуговуваному рефрижераторному машинному відділенні має бути постійно ввімкнене освітлення.
11.2.22. На механізмах, що працюють в автоматичному режимі, на видному місці мають бути вивішені таблички "Обережно! Пускається автоматично!".
11.2.23. У разі, коли у необслуговуваному рефрижераторному машинному відділенні перебувають люди, вахтовий механік повинен організувати контроль за їх перебуванням.
11.2.24. При виході з необслуговуваного рефрижераторного машинного відділення необхідно переконатись у тому, що у відділенні не залишились люди.
11.2.25. Виконання аварійних робіт у приміщеннях, де є прорив холодоагенту, допускається не менше ніж двома особами. При цьому поза загазованою зоною повинен перебувати спостережник, одягнений у захисні засоби.
11.2.26. Не допускається експлуатація апаратів, що працюють під тиском, у випадках:
а) підвищення тиску в апараті вище припустимого, навіть за умови дотримання вимог інструкції з обслуговування;
б) несправності захисних клапанів;
в) виявлення в основних елементах апарата тріщин, випинів, значного потоншення стінок, пропусків або потіння у зварних швах, витікання в болтових з'єднаннях, розриву прокладок;
г) виникнення пожежі;
ґ) несправності манометра і неможливості визначити тиск іншими приладами;
д) несправності або відсутності передбачених проектом контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматики;
е) несправності або неповної кількості кріпильних деталей кришок і люків устатковання;
є) закінчення терміну чергового огляду.
11.2.27. Приміщення, в яких перебувають діючі рефрижераторні установки без постійного нагляду, мають бути закриті на замки. Ключі від замків повинні зберігатись у вахтового рефмеханіка. На вхідних дверях має бути напис "Вхід стороннім заборонений!".
11.2.28. Під час очищення труб конденсатора електромеханічною шарошкою слід дотримуватись правил роботи з електроінструментами.
11.2.29. Під час виконання робіт з аміачними конденсаторами (знімання кришок, заглушок з заглушених трубок конденсатора) необхідно дотримуватись особливої обережності.
11.2.30. Фреонові установки, що працюють під тиском нижче атмосферного, мають бути випробувані вакуумом при залишковому тиску 5,3 кПа (40 мм. рт. ст.).
11.3. Захист і автоматика холодильних установок
11.3.1. Холодильні установки мають бути обладнані пристроями автоматичного захисту від небезпечних режимів роботи.
11.3.2. Пуск і робота установки з відключеними або несправними пристроями автоматичного захисту не допускається.
Не допускається блокувати або знімати прилади, відключати систему сигналізації.
11.3.3. Справність автоматичних приладів захисту повинна перевірятись не рідше одного разу на 3 місяці з записом результатів перевірки у Вахтовому журналі.
11.3.4. Охолоджувані приміщення мають бути обладнані сигналізаційним пристроєм "Людина у приміщенні". Вимикач сигналізаційного пристрою повинен бути позначений постійно світним покажчиком, розміщеним всередині приміщення у легкодоступному місці поблизу виходу з приміщення. Світловий та звуковий оповіщувач цього пристрою має бути винесений на пост, де є постійна вахта.
11.3.5. У рефрижераторному машинному відділенні з ємністю системи понад 300 кг холодоагенту має бути передбачене встановлення стаціонарного сигналізатора витікання холодоагенту, який повинен давати попереджувальний сигнал на пост, де є постійна вахта, і автоматично вмикати аварійну вентиляцію.
11.3.6. Установлення заглушок замість запобіжних клапанів не допускається.
11.3.7. Ковпак та огороджувальні пристрої запобіжних клапанів мають бути постійно опломбовані.
11.3.8. Усі встановлені манометри і мановакуумметри мають бути перевірені й опломбовані. Перевірка й опломбування повинні проводитись не рідше одного разу на рік, а також після кожного ремонту.
11.3.9. Під час роботи холодильної установки необхідно спостерігати за показниками контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП), а саме за:
а) тиском всмоктування і нагнітання компресора;
б) температурою всмоктування і нагнітання компресора;
в) тиском і температурою масла у системі змащування компресора і тиску в картері компресора;
г) тиском і температурою кипіння і конденсації за показниками манометрів (мановакуумметрів), встановлених на випарювальній системі і конденсаторі;
ґ) температурою рідкого холодоагенту перед регулювальним вентилем;
д) температурою води на вході і виході з компресора, у охолоджувальних сорочках компресора та в інших охолоджувальних пристроях;
е) температурою повітря у охолоджуваному об'єкті;
є) температурою і тиском у проміжній посудині, якщо застосовується двоступінчаста схема стиснення;
ж) температурою рідкого холодоагенту на вході і виході охолоджуваного об'єкта (якщо застосовується насосна схема подачі);
з) тиском нагнітання і всмоктування насосів холодоагенту, розсольної і охолоджувальної води;
и) рівнем мастила у картері компресора;
і) рівнем рідкого холодоагенту у випарювачі, циркуляційному, лінійному і дренажному ресиверах, проміжній посудині за показниками відповідних покажчиків рівня або зорових віконець.
11.3.10. Не рідше одного разу на півріччя необхідно проводити перевірку манометрів шляхом порівняння їх показників з показниками контрольного зразкового манометра або, за його відсутності, як виняток, з показниками перевіреного робочого манометра з оформленням результатів перевірки у журналі або складеному акті.
11.3.11. Не допускається експлуатація контрольно-вимірювальних приладів (КВП), для яких закінчився строк чергової перевірки і на яких відсутня пломба, розбите скло, пошкоджений корпус, або якщо його стрілка (для манометрів і мановакуумметрів) після відключення не повертається у межі чорного сектора нульової відмітки.
11.3.12. Усі КВП, що використовуються у холодильній установці, мають перевірятись не рідше 1 разу на рік.
11.4. Зберігання запасу холодоагенту і заправка системи
11.4.1. Запас холодоагенту повинен зберігатись у спеціально призначеному приміщенні, забезпеченому необхідними засобами пожежогасіння та ізоляції, справною вентиляцією й зачиненому на ключ. Ключі від замка зберігаються у вахтового рефмеханіка.
11.4.2. Входити до приміщення для зберігання балонів з холодоагентом допускається тільки з протигазом.
11.4.3. Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатись у вертикальному стані у спеціально обладнаних гніздах, в клітках або за бар'єрами з пристроями для надійного кріплення балонів з навернутими ковпаками і заглушками, встановленими на бічних штуцерах вентилів.
11.4.4. У приміщенні має бути вивішена інструкція з безпечного поводження з балонами.
На зовнішній стороні дверей приміщення має бути попереджувальний напис "Палити і користуватися відкритим вогнем забороняється!".
11.4.5. Температура у приміщенні для зберігання балонів з холодоагентом не повинна перевищувати 50 град. С. При температурі вище цього значення мають бути вжиті заходи щодо охолодження повітря у приміщенні.
11.4.6. У приміщеннях для зберігання балонів з холодоагентом не допускається зберігання сторонніх предметів, а також балонів з іншими стисненими газами, за винятком балонів з вуглекислим газом і азотом у кількості не більше балонів.
11.4.7. Наявність балонів із холодоагентом на відкритій палубі, якщо це передбачено проектом, допускається за умови захисту їх від випадкового механічного ушкодження, зсуву (вигородками, сітками тощо) і виконання правил пожежної безпеки.
11.4.8. Балони з холодоагентом не повинні торкатись до струмовідного кабеля або частин електроустаткування.
11.4.9. Застосування електричного опалення в приміщеннях для зберігання запасу холодоагенту не допускається.
11.4.10. Порожні балони мають зберігатись окремо від наповнених.
11.4.11. Зберігання балонів з холодоагентом біля джерел тепла (опалювальних пристроїв, труб із теплоносіями, під дією сонячних променів тощо) не допускається.
11.4.12. Балони з холодоагентом повинні мати гумові кільця чи інші пристрої, що захищають їх від ударів.
11.4.13. Ковпаки на балонах з холодоагентом мають бути опломбовані. Знімати ковпаки з балонів ударами молотка чи інших предметів не допускається.
11.4.14. Не допускається зберігання балонів із холодоагентом, термін періодичного огляду яких минув, а також балонів, що не мають установлених клейм, з несправними клапанами, пошкодженим корпусом, без належного пофарбування і написів, з пошкодженими башмаками.
11.4.15. Не допускається ремонт балонів, наповнених холодоагентом. Несправні балони слід відправляти на спеціалізоване ремонтне підприємство.
11.4.16. Роботи, пов'язані з прийманням (зливанням) холодоагенту на судно, проводяться з дозволу капітана.
11.4.17. Від початку й до закінчення робіт з приймання (зливання) холодоагенту на борту судна мають перебувати й здійснювати:
- капітан судна - загальне керівництво;
- головний (старший) механік судна - загальний контроль;
- старший механік (механік) рефрижераторної установки - безпосереднє керівництво й участь, забезпечуючи безпеку проведення робіт;
- судновий лікар - надання медичної допомоги в разі необхідності.
11.4.18. Під час пуску компресора необхідно запобігти можливості вологого ходу і виникненню гідравлічних ударів через закипання рідкого холодоагенту у апаратах холодильної установки внаслідок різкого зниження тиску в них, а також внаслідок накопичення рідкого холодоагенту або масла у всмоктувальному трубопроводі перед компресором.
Пуск заповненого холодоагентом компресора не допускається.
11.4.19. Якщо в процесі роботи компресора з'являться ознаки його вологого ходу, необхідно прикрити всмоктувальний вентиль компресора і вжити заходів для запобігання переповненню апарата (посудини) і заливання компресора холодоагентом .
Якщо внаслідок вологого ходу буде порушена система змащування компресора або якщо не припиняється стукіт у циліндрах, компресор необхідно негайно зупинити.
11.4.20. Заправний трубопровід під час приймання (зливання) аміаку з берегової ємності або із системи іншого судна має бути змонтований з гумового аміакостійкого рукава. Під час приймання (зливання) аміаку з балонів допускається застосування сталевого трубопроводу. Для всіх видів холодоагентів рекомендовано застосовувати фторопластові шланги в металевому обплетенні.
11.4.21. Під час приймання (зливання) хладону з балонів заправний трубопровід повинен монтуватися з червономідної трубки.
11.4.22. Для приймання (зливання) холодоагенту в суднову холодильну установку слід застосовувати знімний заправний трубопровід з накидними гайками на кінцях, внутрішнім діаметром не більше 25 мм.
11.4.23. Щоб уникнути попадання холодоагенту в очі, належить обережно знімати заглушку з вентиля балона, при цьому вихідний отвір вентиля балона має бути спрямований вбік від людини.
11.4.24. У період експлуатації заправний трубопровід повинен не рідше одного разу на рік підлягати гідравлічним чи пневматичним випробуванням зі складанням відповідного акта.
До трубопроводу має бути прикріплена бирка чи кільце з записом про проведені випробування та їх дату (рік, місяць, число).
11.4.25. Заправний трубопровід слід прокладати в місцях, доступних для спостереження.
Не допускається виконувати прокладення заправного трубопроводу по трапах або сходнях, призначених для входу (сходу) людей на судно, відстань до них повинна складати не менше 10 м.
11.4.26. Під час приймання (зливання) аміаку на судні мають бути припинені швартовні й вантажні операції, а також ремонтні роботи, видалені сторонні особи. Відстань до сусідніх суден має бути не менше 5 м.
11.4.27. Не допускається зливання аміаку з системи холодильної установки у балони в суднових умовах, незалежно від місця перебування судна.
11.4.28. Навантаження холодоагенту в балонах на борт судна має здійснюватись за допомогою вантажних пристроїв тільки в спеціальному металевому контейнері, який повинен мати не більше восьми чарунок, які забезпечують стійкість і надійність кріплення балонів. Навантаження балонів допускається тільки після повного завершення швартовних операцій.
11.4.29. Не допускається транспортування балонів вентилями вниз.
11.4.30. Переносити балони допускається на спеціальних ношах (тачках, візках) у закріпленому стані двома особами. Ручки носилок, тачок повинні бути обладнані запобіжними щитками, що захищають руки від пошкодження.
11.4.31. У приміщенні з холодильною установкою допускається наявність не більше одного балона з хладоном, якщо інша кількість не передбачена проектом. Балон має бути закріплений.
11.4.32. Не допускається додавання до хладону-12, хладону-22 інших холодоагентів та кисню.
11.4.33. Не допускається залишати балон із холодоагентом, приєднаним до холодильної установки.
11.4.34. Зливання хладону-12 і хладону-22 з системи в балони допускається здійснювати тільки в тому випадку, якщо термін огляду балонів не минув, пофарбування і маркування відповідає холодоагенту і балони справні.
11.5. Захист персоналу, що обслуговує холодильні установки
11.5.1. Захист людей від ураження холодоагентом у разі аварійної ситуації на судні має здійснюватися у відповідності з настановами щодо дій за загальносудновою тривогою у випадку прориву холодоагенту і згідно зі схемою евакуації.
11.5.2. Працівники, які обслуговують холодильні установки, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до розділу 2.9 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства.
11.5.3. В аварійних ситуаціях обслуговувальний персонал повинен мати аварійні комплекти індивідуального захисту (протигази, газонепроникні костюми, дихальні апарати тощо).
11.5.4. Персонал, що перебуває у рефрижераторному машинному відділенні, повинен мати при собі протигази. Під час роботи з хладоном не допускається використання будь-яких фільтруючих протигазів. Їх зберігання у рефрижераторному відділені з хладоновою установкою не допускається.
11.5.5. У приміщеннях морозильних апаратів, а також льодогенераторів аміачних установок має бути не менше двох протигазів, двох пар гумових чобіт і рукавичок.
Крім того, біля входу до приміщення аміачних рефрижераторних установок мають бути два дихальних апарати, два газонепроникних костюми, два рятувальних пояси і комплект страхувальних штертів зі сталевого троса довжиною 15, 20 і 30 м з коушами і карабінами на обох кінцях.
11.5.6. Кожне приміщення фреонових рефрижераторних установок має бути забезпечене не менше ніж двома парами гумових рукавичок та рукавиць. Крім того, біля кожного входу до приміщення фреонових рефрижераторних машин повинно перебувати по два ізолювальних дихальних апарати.
11.5.7. У приміщеннях аміачних холодильних установок мають бути протигази з двома запасними фільтруючими патронами, у кількості, що дорівнює кількості людей, які обслуговують установку.
11.5.8. Зношеність фільтрувального патрона протигаза визначають за появою запаху аміаку під маскою. У цьому випадку фільтрувальний патрон замінюється.
11.5.9. За відсутності захисних засобів, щоб не отруїтися аміаком, рекомендовано дихати через марлю чи тканину, рясно змочену водою, та швидко покинути загазоване приміщення.
11.5.10. У рефрижераторному машинному відділенні, у приміщеннях з рефрижераторними апаратами або поблизу цих приміщень повинна бути аптечка з усіма необхідними засобами допомоги на випадок отруєння й обмороження холодоагентом.
11.5.11. Усі протигази, які використовуються під час роботи в холодильних установках, мають бути персонально закріплені за всіма працівниками рефрижераторної служби.
Для роботи у ізолювальних протигазах особи, що їх використовують, повинні пройти спеціальне навчання щодо правил роботи в цих протигазах з одержанням відповідного документа встановленого зразка.
12. Вимоги безпеки під час експлуатації технологічного обладнання
12.1. Загальні положення
12.1.1. Роботи з експлуатації технологічного обладнання повинні проводитися відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 06.05.2003 N 197, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за N 435/7756, а також ГОСТ 12.3.002-75 "ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки", ГОСТ 12.2.124-90 "ССБП. Обладнання продовольче. Загальні вимоги безпеки", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки".
12.1.2. Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам". Обладнання, що має рухомі частини, повинно бути огороджено.
12.2. Мийне, рибообробне і засолювальне обладнання
12.2.1. Не допускається видаляти з бака сторонні предмети й відкривати затвор рибомийної машини періодичної дії до повної її зупинки.
12.2.2. Завантаження і вивантаження риби з рибомийної машини періодичної дії має здійснюватись тільки після її повної зупинки.
12.2.3. Не допускається виконувати чищення фільтрів або заміняти забруднені грати чистими до повної зупинки рибомийної машини елеваторного типу. Завантажувальний лоток не повинен мати рваних кінців та задирок.
12.2.4. Під час проведення роботи з очистки душової труби рибомийної машини барабанного типу на відповідному пускачі має бути вивішений попереджувальний плакат з написом "Не вмикати! Працюють люди!". Біля пускача машини повинен перебувати спостережник.
12.2.5. Огороджувальні пристрої опорних роликів барабана рибомийної машини барабанного типу мають бути закріплені для запобігання попаданню й захвату кінців одягу обслуговувального персоналу.
12.2.6. Не допускається:
- ставати біля мийної машини на не призначені для цього підставки;
- видаляти на ходу машини застряглу рибу або інші предмети, що потрапили з рибою; це слід робити після повної зупинки машини.
12.2.7. Не допускається скупчення води, слизу на палубі. Стан трапів і стоку має систематично перевірятись.
12.2.8. На рибообробній машині риба має закладатись у потрібному положенні, підправляти її руками поблизу різальних органів не допускається.
12.2.9. Не допускається виймати рибу з-під ножів під час роботи рибообробної машини.
12.2.10. Не допускається робота на рибообробній машині без огородження різальних органів. Огородження мають бути закріплені на штатних місцях.
12.2.11. Під час роботи на плавцерізальній машині різальний ніж для запобігання порізу рук має бути закритий металевим кожухом, в якому повинен бути залишений просвіт для підведення плавців під диск ножа, що регулюється залежно від розміру риби.
12.2.12. Не допускається робота на рибообробній машині, якщо дискові ножі не відцентровані, відсутні захисні огородження.
12.2.13. Під час роботи на філетирувальній машині не допускається укладати сировину в гнізда транспортера і підправляти неправильно покладену рибу поблизу від кожуха ножів. Сировину допускається укладати не ближче третього гнізда від кожуха.
12.2.14. Огляд і очищення тузлучних цистерн допускається виконувати тільки після повного видалення з них тузлуку.
12.2.15. Заповнювати бочки рибою, змішаною з сіллю, необхідно невеликими порціями.
12.2.16. Під час підіймання вантажу необхідно керуватися вимогами Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
12.2.17. Заточування дискових пилок слід проводити через кожні 30-40 годин роботи рибообробної машини. Якщо діаметр ножів зменшився на 5 мм, ці ножі слід замінити новими.
12.2.18. Обробка об'єктів промислу в морі під час гойданки з креном судна понад 12 град. не допускається.
12.3. Консервувальне обладнання
12.3.1. Не допускається перевищувати встановлену норму завантаження риби в секції транспортера порціонувальної машини, що рухаються, поправляти рибу руками в секціях і завантажувати її безпосередньо під різальні диски. Завантаження секцій подавального транспортера має здійснюватися рівномірно.
12.3.2. Під час роботи на набивальних машинах не допускається усувати затор риби у рибоводах або видаляти неправильно орієнтовані банки при включеній машині.
Завантаження риби у рибовод має здійснюватись рівномірно. Не можна вводити руку у вібруючий рибовод.
12.3.3. Контроль за наявністю та рухом порожніх форм чи банок необхідно здійснювати за допомогою датчика; не допускається підправляти руками застряглі банки, притримувати порожні банки під час роботи машини.
12.3.4. Не можна торкатися руками до загостреної кромки ножового диска. Чищення та миття ножового диска має проводитися щіткою з довгим ворсом.
12.3.5. Носії бланшувальників повинні мати гладеньку поверхню сіток - без задирок, тріщин і прим'ятин.
12.3.6. Миття носіїв бланшувальника (не обладнаного системою миття) повинно здійснюватися тільки при виключеній парі і зупиненому головному ланцюзі.
12.3.7. Заливальні машини мають бути обладнані пристроями, що запобігають розбризкуванню олії чи томату.
12.3.8. Не допускається поправляти руками банки під час роботи заливальних машин.
12.3.9. Подача гарячої олії й томату має бути механізована. Видаткові бачки повинні бути обладнані покажчиками рівня рідини, пристроями, що автоматично підтримують рівень рідини, та переливними сигнальними трубками.
12.3.10. Під час роботи перцемлинка не допускається проштовхувати спеції у приймальник чи бункер руками.
12.3.11. Усі роботи, пов'язані з регулюванням закатувальної машини та перевіркою швів консервної банки, повинні проводитись тільки при прокручуванні машини вручну.
12.3.12. Під час роботи автоматичної закатувальної машини не допускається:
а) утримувати, поправляти неправильно встановлені або деформовані банки;
б) поправляти продукт, що перебуває в банках, під час їх переміщення по транспортеру до закатувальних роликів;
в) видаляти деформовані корпуси з подавальних зірочок на ходу машини;
г) перебувати в безпосередній близькості від обертових роликів першої і другої операції;
ґ) брати банки після першої операції;
д) здійснювати пуск машини з ненадійно закріпленими важелями закатувального механізму;
е) перебувати в зоні керування муфтою;
є) натискати на штурвал ручного приводу і працювати зі слабким фіксатором штурвала.
12.3.13. Не допускається виймати руками застряглі та деформовані банки у разі зупинки закатувальної машини. Для цього необхідно застосовувати спеціальні кліщі та гачки.
12.3.14. Біля напівавтоматичної закатувальної машини має бути вивішений плакат з зазначенням правильного і неправильного положення пальців рук під час установлення банок на нижній патрон.
12.3.15. Під час роботи маркувального верстата не допускається:
а) завантажувати "магазин" вище його направляючих;
б) виймати на ходу верстата заклинені та деформовані кришки;
в) притримувати рукою кришки, укладені в "магазини";
г) переміщувати електродвигун для натягування приводного паса.
12.3.16. Не допускається збільшувати тиск в автоклаві вище червоної риски, нанесеної на манометрі. Автоклави з байонетними і штурвальними затворами повинні бути обладнані блокувальними пристроями, що запобігали б відкриванню кришок автоклава до повного падіння тиску в автоклаві.
12.3.17. Відкриваючи кришку автоклава, треба стояти позаду або збоку від неї, при цьому попередньо кришка повинна бути відірвана від прокладки, потім кришку відкривають за допомогою важелів.
Після відкривання кришки автоклава має бути забезпечена її надійна фіксація за допомогою стопорів на випадок самовільного закривання.
Щоб уникнути опіків і важких травм, автоклав має бути охолоджений до 40 град. С і знятий протитиск ущільнювального шланга. Не допускається відкривати кришки за наявності тиску в автоклаві.
12.3.18. Не допускається перебування під вантажем під час переміщення автоклавних кошиків.
12.3.19. Не допускається робота на автоклаві у разі несправного манометра, а також у разі пропускання пари.
12.3.20. Під час роботи автоклава не допускається:
а) торкатись незахищеною рукою до гарячих частин автоклава, а також до кошиків з банками під час їх вивантаження;
б) регулювати й ремонтувати апаратуру, що перебуває під тиском;
в) класти будь-які предмети на кришку вертикального або на корпус горизонтального автоклава;
г) затягувати або звільняти "баранчики" або гайки кришок, коли автоклав перебуває під тиском.
12.3.21. Не допускається поправляти банки під час роботи етикетувальної машини.
12.3.22. Не допускається підігрівати клей безпосередньо на машині, робити це допускається в спеціально відведених місцях до температури не більше 70 град. С.
12.3.23. Пересувні етикетувальні машини допускається переміщувати тільки після їх вимикання від електромережі.
12.3.24. Під час роботи банкоукладальних та пакувальних машин не допускається:
а) поправляти руками картонні ящики на транспортері машини, вирівнювати консервні банки у ящику, що завантажується електромагнітною плитою;
б) поправляти, витягати руками застряглі банки під час роботи транспортера, під час обслуговування машини підлазити під транспортер та спиратися на нього руками.
12.3.25. Під час роботи на дротообв'язувальній машині не допускається:
а) заправляти дріт у барабан машини;
б) працювати без рукавичок для запобігання травмам від вільних відкритих кінців дроту;
в) тримати руки на коробі в зоні накладання бандажу машиною.
12.4. Жироборошняна установка
12.4.1. Приміщення, де експлуатується жироборошняна установка, має бути достатньо освітлене й мати ефективну вентиляцію.
12.4.2. Усі обтиральні матеріали, що були в ужитку, треба збирати у спеціальний ящик і після кожної зміни виносити з робочого приміщення у спеціально відведене безпечне у пожежному відношенні місце.
12.4.3. Завантажувальний пристрій жироборошняної установки повинен мати захисне пристосування. Швидкість операційних транспортерів технологічних машин у разі ручного завантаження сировини не повинна перевищувати 0,3 м/с.
12.4.4. Завантаження сировини в подрібнювач має здійснюватися за допомогою шнекової подачі.
12.4.5. Під час роботи устаткування (подрібнювача сировини, шнеків) не допускається проштовхувати застряглу сировину лопатою або гачком. Якщо сировина не проходить, конвеєр подачі сировини має бути зупинений. Необхідно вивісити біля пускового пристрою плакат "Не вмикати! Працюють люди!" і тільки після цього приступити до очищення прийомної горловини.
12.4.6. Шнеки, що застосовуються для транспортування рибних відходів, повинні відповідати таким вимогам безпеки:
а) жолоби шнеків повинні мати міцні кришки, ці кришки мають бути завжди закритими;
б) шнеки, що виступають над палубою, мають бути обладнані перехідними містками та поручнями.
12.4.7. Під час роботи шнека не допускається через оглядовий люк проштовхувати вручну застряглу в жолобі сировину, а також виконувати будь-який ремонт та усувати несправності.
12.4.8. Відкривати люк шахти подрібнювача відходів допускається тільки після повної зупинки ротора.
12.4.9. Відкривати люк магнітної шахти допускається тільки після повної зупинки лопаткового барабана.
12.4.10. Під час завантаження має проводитись контроль сировини, щоб з ним до риборізки не потрапили сторонні предмети (шматки металу, камені тощо).
12.4.11. Майданчик для обслуговування варильника повинен мати огородження та неслизьку рифлену поверхню.
12.4.12. Оглядові люки варильників мають щільно закриватись. Під час підігрівання й роботи цих апаратів не допускається відкривати оглядові люки.
12.4.13. Не допускається підвищувати тиск у варильниках вище червоної риски, нанесеної на манометрі.
12.4.14. Система підведення пари до преса повинна мати справну запірну арматуру та перевірений опломбований манометр.
12.4.15. Не допускається відкривати люки та шибери преса під час роботи для запобігання опікам пароводяною сумішшю, бульйоном, розвареною масою.
12.4.16. Не допускається пресування розвареної маси на пресах з несправними кришками, гвинтом і передачею.
Для очищення завантажувальної лійки преса подача маси в прес має бути припинена.
12.4.17. Система відведення підпресового бульйону повинна мати термоізоляцію.
12.4.18. Під час роботи преса не допускається торкатись його рухомих частин, знімати захисні пристрої, зупиняти прес, коли у ньому є продукт.
12.4.19. Кришки оглядових люків сушильних барабанів мають щільно прилягати до їхніх корпусів і мати попереджувальний напис "До зупинки відчиняти не допускається!" Оглядові люки мають бути обладнані металевими сітками, знімати які під час роботи не допускається.
12.4.20. Відбір рибного борошна допускається робити тільки після повної зупинки сушильного барабана.
12.4.21. Огляд, чищення й ремонт млина допускається проводити тільки при вивішеному попереджувальному плакаті й вимкнутому млині на електрощиті.
12.4.22. Під час роботи млина не допускається:
а) відкривати оглядові люки;
б) брати для контролю подрібнений продукт з барабана бурата;
в) направляти й витягувати застряглу сировину;
г) знімати металеві предмети з полюсів електромагнітів, вмонтованих у завантажувальну частину млина;
ґ) бути присутніми біля млина стороннім особам.
12.4.23. Чистити труби пневмотранспортера та циклонів допускається тільки скребком з довгою ручкою. Для цього мають бути передбачені швидкознімні лючки, розміщені на такій висоті, яка виключає можливість очищення шлюзового затвора безпосередньо рукою.
