7.4.8. Якщо сходні або помости, що подаються на берег, не мають на кінці спеціальних котків, під них на березі має бути підкладений металевий лист.
7.4.9. Підходи до трапів і сходень повинні бути вільними.
7.4.10. Якщо сходні чи штормтрап закріплені через фальшборт, з палуби судна до планшира повинен бути поставлений напівтрап під кутом не більше 55 град. з поручнями з двох боків.
7.4.11. Дерев'яні сходні для проходу вантажників на судно і назад з вантажем повинні бути виготовлені з дощок товщиною не менше 50 мм і мати поперечини для упору ніг.
Ширина сходень повинна бути не менше 1,0 м для однобічного руху і не менше 1,5 м для двостороннього руху. Для запобігання подовжнього прогинання під сходні слід підставити козли. Сходні повинні бути огороджені міцними поручнями заввишки не менше 1,0 м з проміжним леєром на висоті 0,4 м.
7.4.12. Сходні, призначені для перенесення вантажів під час стоянки судна в ремонті, повинні мати ширину не менше 2,0 м з бортовими дошками заввишки не менше 0,15 м. Одна половина ширини сходень повинна бути рівною, а інша мати поперечні планки.
Сходні повинні бути огороджені міцними поручнями заввишки 1,0 м.
7.4.13. Кожна сходня після її виготовлення чи ремонту, а також щорічно перед виходом судна в рейс повинна бути випробувана.
7.4.14. На обох кінцях переносної сходні повинні бути міцні темляки достатньої довжини для закріплення сходні під час її встановлення. Кінці сходень повинні прилягати до опорної поверхні за всією шириною сходень.
7.4.15. Використання сходень з будь-якими дефектами (тріщини, відколи, надломи тощо) не допускається. Перед використанням сходні мають бути випробувані.
7.4.16. На борту судна біля трапів і сходень завжди повинен бути рятувальний круг зі світним буєм і закріпленим на ньому закидним кінцем завдовжки не менше 30,0 м.
7.4.17. На зовнішньому боці забортних трапів і сходень повинен бути нанесений чіткий напис, що вказує на припустиме навантаження чи на кількість людей, що одночасно може перебувати на них.
Під час пересування по трапах і сходнях великої кількості людей вахтовий матрос повинен стежити за дотриманням черговості, за тим, щоб не було руху по трапу "у ногу". Вага людей, що одночасно перебувають на трапі, не повинна перевищувати припустимого значення навантаження на трап.
7.4.18. У зимовий час трапи і сходні повинні бути очищені від снігу і льоду та посипані піском.
7.4.19. Якщо сходні і трапи тимчасово зняті, на відкриті місця фальшборту повинні бути натягнуті леєри.
7.4.20. У разі переміщення судна під впливом хвиль, вітру, судна, що йде поблизу, тощо повинен бути припинений рух людей по трапах і сходнях до припинення переміщення судна або вжиті заходи для додаткового закріплення судна і трапа.
7.4.21. Не допускається:
а) переходити із судна на берег, на причал чи на інше судно без трапів і сходень;
б) використовувати для переходу дошки, переносні драбини і несправні або неправильно подані і закріплені сходні і трапи;
в) скупчення людей на трапах, площадках трапів і сходнях;
г) створення зустрічних потоків на трапах і сходнях;
ґ) піднімання і спускання вантажів по трапах і сходнях, призначених для пересування людей;
д) користування жорсткими переносними трапами замість сходень.
7.4.22. Суднові штормтрапи повинні відповідати таким вимогам:
а) мати довжину, за якої вони, будучи закріплені на судні, досягатимуть рівня води за будь-яких осадок і диферентів судна, а також у разі крену до 15 град. на протилежний борт;
б) балясини повинні бути виготовлені з цільних брусків дерева твердих порід без сучків і мати довжину не менше 480 мм, ширину 115 мм і товщину 25 мм;
в) верхня і кожна п'ята балясини повинні мати довжину не менше 1100 мм. Ширина і товщина цих балясин повинні бути такі ж самі, як у інших балясин;
г) на кожній балясині на відстані 30-35 мм (на подовжених балясинах на відстані 340-345 мм) від її кінців повинні бути два отвори для пропуску тятив;
ґ) балясини повинні бути паралельними, відстань між ними має бути не менше 300 мм і не більше 380 мм;
д) тятиви повинні бути виготовлені з кожного боку з двох цільних (без з'єднань) сизальських (манільських) канатів з обводом не менше 65 мм, скріплених між собою під і над кожною балясиною.
7.4.23. Спускатись і підніматись по штормтрапу допускається тільки поодинці, тримаючись за тятиви.
7.4.24. У разі обледеніння штормтрапа користуватись ним не допускається.
7.4.25. Не допускається кріплення штормтрапа на борту за балясини.
7.4.26. Штормтрапи (лоцманські трапи) на судні необхідно випробовувати не рідше одного разу на рік шляхом підвішування вантажу масою 75 кг на кожну третю балясину. За результатами випробувань повинен бути складений судновий акт. Дату випробування зазначають олійною фарбою на верхній подовженій балясині.
На верхній подовженій балясині повинна бути позначена величина допустимого навантаження.
7.4.27. Не допускається користуватись штормтрапом, якщо:
а) на верхній подовженій балясині відсутні товарний знак виготовлювача, величина допустимого навантаження і дата випробування трапа;
б) відсутній акт про випробування або минув рік після попереднього випробування;
в) відсутні окремі балясини або наявні балясини з тріщинами;
г) зміщений бензель і балясини, не паралельні між собою;
ґ) обірвана хоча б одна з прядок каната;
д) канати тятив перепріли чи обгоріли на глибину близько 1/3 їх товщини;
е) штормтрап своєю нижньою балясиною не дістає до рівня води або причалу;
є) людина пересувається з вантажем.
7.4.28. Пристрій для кріплення штормтрапа чи лоцманського трапа в робочому положенні повинен мати таке саме допустиме навантаження і коефіцієнт запасу міцності, які має штормтрап, що закріплюється на ньому.
7.4.29. Якщо штормтрап чи лоцманський трап закріплений через фальшборт, то вхід зі штормтрапа на палубу і вихід з неї на штормтрап повинен бути забезпечений застосуванням похилого напівтрапа з поручнями і плоскими сходинками, який верхнім кінцем має бути надійно закріплений за планшир, а нижнім - на палубі.
7.4.30. У темний час доби місця кріплення штормтрапів повинні бути освітлені.
7.4.31. Не допускається застосовувати штормтрапи і лоцманські трапи, що складаються з кількох секцій. Якщо відстань від рівня води до місця входу на судно більше 9 м, доступ людей на судно повинен забезпечуватись забортним трапом.
7.5. Вантажно-розвантажувальні роботи
7.5.1. Перед проведенням вантажних операцій помічник капітана чи механік, у віданні якого перебувають палубні механізми, а також електромеханік (у разі його наявності на судні) повинні ретельно перевірити готовність вантажопідіймальних засобів до безпечного проведення робіт.
У відкритому морі виконання вантажних операцій допускається тільки після повного завершення швартовних операцій. Одночасне проведення вантажних операцій з одного борту і швартовних з іншого борту не допускається.
7.5.2. Під час підіймання вантажу гак не повинен доходити до верхнього блока ближче 0,5 м, а під час спускання на барабані має залишатись не менше 3 витків каната.
7.5.3. За несприятливих погодних умов (туман, імла, снігопад, злива тощо), що обмежують видимість на місці навантаження чи вивантаження, робота вантажних механізмів повинна бути припинена.
7.5.4. Під час виконання робіт у вантажному приміщенні повинні перебувати не менше трьох осіб і має бути забезпечена подача свіжого повітря.
7.5.5. На сітках, стампах, майданчиках та інших вантажних пристосуваннях мають бути спеціальні кінці для підтягування і розправлення їх на місці навантаження.
7.5.6. Вантаж, що розгойдується, допускається зупиняти тільки шляхом опускання його на палубу.
7.5.7. Під час виконання вантажних робіт у морі спуск (підйом) електронавантажувача у трюм здійснюється вантажними стрілами або кранами.
7.5.8. Під час спускання електронавантажувача в трюм має бути перевірена надійність застроплення шляхом піднімання електронавантажувача на 10-15 см.
7.5.9. Під час вантажних робіт трюми, з яких не проводиться вивантаження (завантаження), повинні бути закриті люковими кришками або огороджені. Знімати люкові кришки, леєрне огородження і поручні допускається тільки в тому місці, де ведуться вантажні роботи.
7.5.10. Відкривати і закривати люки трюмів необхідно під безпосереднім керівництвом помічника капітана.
Якщо на промислових палубах суден відсутні комінгси люків, перед відкриттям люка слід перевірити наявність захисної сітки, закріпленої під просвітом люка. Захисна сітка може бути знята тільки після встановлення знімного леєрного огородження люка на палубі.
7.5.11. На люкових кришках під час їх відкривання і пересування не повинні перебувати люди і будь-які предмети.
7.5.12. Працівники, що натягають брезенти на люки, не повинні рухатись спиною вперед.
7.5.13. Лючини вантажних люків слід знімати, починаючи з середини люка, і складати на палубі впритул до комінгса або фальшборту. Під час закривання вантажних люків лючини укладають на свої місця, починаючи від комінгса до середини люка.
7.5.14. Бімси, зняті з трюмів, укладають або ставлять на бічні грані, при цьому крайні бімси мають бути підклинені. Не допускається укладати бімси більше ніж у два ряди за висотою.
7.5.15. Люкові кришки, бімси і вантаж слід укладати таким чином, щоб забезпечити між ними або між ними і фальшбортом, леєрним огородженням або комінгсом люка безпечний прохід завширшки не менше 0,6 м.
Не допускається ходити по знятих лючинах і бімсах. У випадках, коли знімаються не всі бімси, ті бімси, що залишились, повинні бути надійно закріплені на своїх місцях.
7.5.16. Під час відкривання і закривання люків не допускається:
а) знімати і ставити знімні бімси за допомогою стропів, не призначених для цієї мети;
б) висмикувати бімси лебідкою у разі їх заїдання в гніздах або коли вони завалені вантажем;
в) у разі крена судна знімати чи ставити бімси, не заводячи відтяжок;
г) братись руками за кінці бімсів під час заведення їх у гнізда;
ґ) знімати або ставити лючини, бімси, люкові кришки, коли під просвітом люка трюму перебувають люди;
д) ходити по бімсах;
е) закривати люк брезентом, коли не всі лючини покладені на свої місця.
7.5.17. На суднах з малою висотою комінгсів люків (менше 0,75 м) відразу після відкривання люків необхідно встановити леєрне огородження жорсткої конструкції висотою не менше 1,0 м від рівня палуби.
7.5.18. Відкриті люки твіндеків необхідно огороджувати штатним леєрним огородженням висотою не менше 1,0 м.
7.5.19. У разі несправності трюмного трапа доступ до нього припиняється і біля трапа вивішується попереджувальний плакат "Користуватись трапом не можна".
7.5.20. Спускання людей у трюм допускається тільки з дозволу вахтового штурмана. Не допускається спускання людей по неосвітленому трапу і в неосвітлений трюм.
7.5.21. Не допускається підніматись з трюму або спускатись в нього через вантажні люки під час виконання вантажних операцій. На суднах повинні бути обладнані окремі входи у вантажні трюми.
7.5.22. Під час виконання вантажних робіт повинен бути виділений сигнальник для подання сигналів. Він повинен знати сигналізацію знаками, мати посвідчення на право ведення сигнальних робіт і мати на рукаві пов'язку білого кольору.
7.5.23. Сигнальник не повинен залишати своє робоче місце під час вантажних робіт і відволікатись на сторонні розмови і роботи.
7.5.24. Спускання вантажу в трюм і підіймання з нього повинні виконуватись тільки за командою сигнальника.
7.5.25. Сигнальник люка повинен попереджувати про рух вантажу людей, що перебувають в трюмі і на палубі, і стежити за їх безпекою.
7.5.26. До подання кранівнику або лебіднику відповідної команди сигнальник повинен переконатись у тому, що вантаж правильно застроплений, люди відійшли на безпечну відстань або перебувають в укритті і що маневрування вантажних засобів не становить загрози для людей.
7.5.27. Лебідник (кранівник) повинен виконувати сигнали сигнальника, за винятком сигналу аварійної зупинки, який може бути поданий будь-якою особою, що виявила небезпеку.
7.5.28. На робочому місці лебідника повинні бути встановлені щитки з зазначенням вантажопідйомності, кута розходження шкентелів під час спареної роботи стріл, а також відповідних схем роботи.
7.5.29. Не допускається скидати такелаж і пристосування в трюм.
7.5.30. Інтенсивність подавання вантажів у трюм під час завантаження повинна відповідати швидкості видалення їх у трюмі з-під просвіту люка, щоб уникнути захаращення робочої площадки.
7.5.31. Укладання вантажу на піддони, площадки або інші вантажозахоплювальні пристрої має виконуватись так, щоб вантаж не виступав за межі цих пристроїв, а під час підіймання вантажу сітками всі місця повинні бути обтягнуті.
7.5.32. Розкантовувати і направляти висячий вантаж допускається тільки за допомогою багрів і відтяжок.
7.5.33. Не допускається вивантажувати гірляндами мішки з вантажем із трюму з вузькою горловиною.
7.5.34. Під час спускання вантажу краном чи стрілою вантаж повинен спочатку бути поданий на середину люка, а потім плавно опущений в трюм.
Не допускається відтягати і розгойдувати вантаж, що висить на шкентелі, для спускання його під палубу.
7.5.35. Під час вантажних робіт на твіндечних палубах вантажні люки на цих палубах повинні бути закриті.
7.5.36. Під час розвантаження трюмів, заповнених рибою наливом, робочі місця повинні забезпечувати стійке положення і надійне укриття працівників.
7.5.37. Не допускається проведення вантажних робіт у шахтах трюмів, які не мають спеціально обладнаних надійних укриттів для працівників.
7.5.38. Під час вантажних робіт не допускається:
а) перебувати під вантажем, у зоні руху вантажу, по лінії напрямку його руху і під вантажною стрілою або стрілою крана, а також поблизу контрвідтяжок;
б) перебувати під просвітом люка трюму під час спускання чи підіймання вантажу;
в) подавати вантаж раніше, ніж буде прибраний з-під просвіту попередній вантаж;
г) палити і користуватись відкритим вогнем у трюмах та інших вантажних приміщеннях;
ґ) піднімати або спускати людей на площадках, скриньках, баддях, сітках, підвішених на шкентелі, за винятком потреби у швидкій евакуації людей у разі нещасних випадків;
д) спускати вантаж масою більше 30 кг у трюм вручну, спускати вантаж під дією власної маси, переміщувати вручну вантаж масою понад 80 кг, підтягувати вантаж шкентелем стріли, проносити вантаж на висоті менше 0,5 м від конструкцій судна або предметів, що зустрічаються на шляху;
е) залишати підіймальні крани, стріли або підйомники у непрацюючому стані з піднятим вантажем;
є) допускати сторонніх осіб до люків і місць ведення вантажних робіт;
ж) підіймати вантаж на зрощених стропах і ланцюгах або стропах, що мають вузли;
з) підійматись на вантаж для урівноважування його масою тіла;
и) працювати вантажним шкентелем, коли корінний кінець не закріплений на барабані вантажопідіймального механізму або на турачці у разі її тягового зусилля 10 кН і більше;
і) користуватись ланцюговими стропами під час сильних морозів;
ї) використовувати штаг-карнак для підіймання вантажу, за винятком випадків, коли штаг-карнак конструктивно призначений для вантажних робіт (у будь-якому випадку вага вантажу, який піднімають через штаг-карнак, не повинна перевищувати 0,5 т);
й) ходити біля борту палуби, поблизу якого виконуються вантажні роботи. Цей борт повинен бути огороджений і на огородженні мають бути вивішені попереджувальні плакати "Прохід заборонений!".
7.5.39. Під час розвантаження трюмів судна грейфером не допускається:
а) під час захоплення вантажу перебувати ближче 8 м від грейфера або на вантажі, що обсипається;
б) ставати на грейфер або направляти і розвертати грейфер руками;
в) перебувати між грейфером і бортами чи переборками або надбудовами судна;
г) закидати грейфер на палубу;
ґ) піднімати й опускати людей на палубу.
7.5.40. Робота електронавантажувача в трюмі допускається тільки на вільних від вантажу ділянках палуби за умови укриття його в підпалубному просторі.
Електронавантажувачі повинні бути обладнані дошками для захисту водія.
7.5.41. Вантаж у трюмі слід укладати або вибирати з нього таким чином, щоб було унеможливлено сповзання вантажу або падіння його окремих частин.
7.5.42. Під час захоплення вантажу електронавантажувачем необхідно дотримуватись таких вимог безпеки:
а) вантаж повинен бути захоплений так, щоб перекидаючий момент, що виникає, був мінімальним, для цього вантаж має бути притиснутий до вертикальної частини захоплювальних вил або огородження;
б) не допускається відривати примерзлий або затиснутий вантаж;
в) вили повинні вільно проходити під вантажем;
г) не слід укладати вантаж, що опускається, безпосередньо на вили електронавантажувача;
ґ) не допускається ставати на вили електронавантажувача до повного їх опускання.
7.5.43. Під час транспортування вантажу електронавантажувачем рама має бути відхилена у граничне заднє положення.
7.5.44. Не допускається піднімати і переміщувати вантаж електронавантажувачем, якщо маса вантажу перевищує номінальну вантажопідйомність електронавантажувача.
7.5.45. Палубні вантажі слід кріпити тільки сталевими канатами, пропущеними крізь спеціально призначені для цього рими та обухи, вони повинні бути обтягнутими талрепами або спеціальними захоплювальними важелями. Для запобігання зсуву палубного вантажу необхідно встановлювати упори.
7.5.46. У разі укладання палубного вантажу по всій площі палуби для екіпажу мають бути створені безпечні огороджені проходи і переходи.
7.5.47. Під час облаштування проходів і лазів між вантажем пиломатеріалів останні вкладаються торцем до ходів.
7.5.48. Палубні вантажі слід укладати так, щоб забезпечити:
а) вільне стікання води до бортів;
б) безпечний доступ до лебідок, трапів, шлюпкового і кермового пристроїв, до засобів пожежогасіння, мірильних трубок тощо.
7.5.49. Усі роботи з вивантаження і завантаження судновими засобами великих вантажів (масою більше 5 т), вантажів великих габаритів, а також вантажів, маса яких наближається до максимальної вантажопідйомності стріли або дорівнює їй, повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом старшого помічника капітана.
7.5.50. До роботи на великовагових вантажних стрілах допускаються тільки спеціально підготовлені члени екіпажу.
7.5.51. Не допускається виконувати підіймання або спускання великовагових вантажів на гінях з одночасним потравлюванням чи вибиранням топенант-талів.
Під час підіймання великовагового вантажу слід стежити за правильним намотуванням лопарів талей, гінів і топенанта на барабани лебідок без заклинювання троса між шлагами нижнього ряду, оскільки це може призвести до небезпечних ривків під час опускання великовагового вантажу.
7.5.52. Перед підійманням великовагових вантажів старший помічник капітана повинен особисто переконатись:
а) у тому, що ванти і штаги рівномірно і достатньо туго обтягнуті;
б) у правильності проведення снастей топенант-талів, підіймальних гінів і відтяжок;
в) у відсутності будь-яких дефектів у всіх деталях вантажного великовагового пристрою;
г) у надійності застосованих стропів і їх відповідності вазі вантажу;
ґ) у наявності римів, уток, обухів та інших пристроїв для кріплення вантажу.
7.5.53. Не допускається виконувати штивку великовагових вантажів і підтягування їх шкентелем, пропущеним через верхній блок стріли.
7.5.54. Не допускається кріпити великовагові вантажі рослинними канатами, а також застосовувати гаки і ланцюги під час робіт з великоваговими вантажами.
7.5.55. Розкантування великовагових вантажів у висячому положенні допускається тільки за допомогою канатів-відтяжок, закріплених за великоваговий вантаж.
7.5.56. Усі рухи стріли і вантажу, а також гальмування повинні бути плавними, без ривків і виконуватись з максимальною обережністю.
7.5.57. Перевантаження балонів зі стиснутим і зрідженим газом слід виконувати за допомогою спеціально виготовленого металевого контейнера (клітки).
Контейнер повинен мати окремі відсіки для кожного балона (не більше восьми), забезпечувати стійке положення балонів усередині відсіків, унеможливлювати зіткнення їх один з одним і забезпечувати надійність закріплення кожного балона хомутом. Контейнер повинен бути обладнаний відтяжками (на відтягування яких ставляться досвідчені фахівці).
7.5.58. Під час перевантаження балонів слід дотримуватись таких вимог:
а) запобіжні ковпаки мають бути навернуті на балони до упору;
б) не допускається кидати балони, ударяти їх один об одного, транспортувати вентилями вниз;
в) необхідно оберігати балони від попадання на них технічних мастил;
г) навантаження і вивантаження балонів мають виконуватись тільки працівниками, що пройшли спеціальний інструктаж з безпечних методів роботи;
ґ) для перевантаження балонів не допускається використовувати вантажні сітки, піддони, площадки, стропи тощо.
7.5.59. У літню пору балони, що розташовані на відкритому місці, слід захищати від сонячних променів брезентом чи іншим покриттям.
7.5.60. Під час навантаження на судно легкозаймистих вантажів у металевих бочках не допускається:
а) користуватися храпцями і сталевими сітками;
б) ставити бочки пробками вниз ;
в) працювати у взутті, підбитому залізними цвяхами чи підковами;
г) палити і запалювати вогонь на палубі.
7.5.61. У разі застосування транспортерів подавання і знімання вантажів з транспортерів допускається тільки за допомогою спеціальних пристроїв (столів, бункерів тощо), штучні вантажі слід подавати з пристроїв на стрічку без ударів і укладати вантаж у стійке положення.
7.5.62. Не допускається очищати стрічку вручну під час роботи транспортера.
7.5.63. Відповідальність за організацію вантажно-розвантажувальних операцій на ошвартованих суднах у морі покладається на капітанів.
7.5.64. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт у порту слід дотримуватись вимог безпеки праці відповідно до НПАОП 05.1-1.03-68 "Правила техніки безпеки в рибних портах".
7.5.65. Не допускається залишати незавантажену вантажну площадку або строп на гаку над вантажним люком (у просвіті трюму), особливо якщо в трюмі працюють люди.
7.5.66. Під час виконання вантажних операцій на судні в порту не допускається виконувати роботи за допомогою стрілових вантажних пристроїв у разі швидкості вітру понад 22 м/с, крену судна понад 5 град., диференту судна понад 3 град.
7.5.67. Під час спареної роботи суднових стріл кут між вантажними шкентелями не повинен перевищувати 120 град., а допустиме навантаження не повинно бути більше вказаної в інструкції щодо спареної роботи стріл і не більше робочого навантаження стріли з меншою вантажопідіймальністю.
7.5.68. Вантажні сітки, стропи та інші вантажозаколювальні пристрої у разі виготовлення їх на судні повинні бути випробувані протягом 10 хвилин навантаженням, що в 2 рази перевищує їх номінальну вантажність.
7.6. Робота з рятувальними засобами
7.6.1. Рятувальні засоби на суднах повинні відповідати вимогам класифікаційного товариства.
7.6.2. Контроль за дотриманням безпеки під час спускання або підіймання шлюпок покладається на старшого помічника капітана, а керування рятувальним засобом - на командира рятувального засобу (шлюпки).
7.6.3. Не допускається спускання шлюпки на воду з незакритими отворами у дні.
7.6.4. Спускання і підіймання шлюпки не допускаються без перевірки справності роботи шлюпкового пристрою і забезпечення відключення ручного приводу до включення механічного за наявності ручного і механічного приводів.
7.6.5. Особи, що перебувають у рятувальній шлюпці чи на плоту, повинні бути в рятувальних жилетах або в нагрудниках.
Рятувальні жилети і нагрудники допускається знімати тільки після виходу зі шлюпки на палубу судна чи на причал.
7.6.6. Під час спускання шлюпки :
а) фаліні шлюпки мають бути рознесені і закріплені;
б) лопарі шлюп-талів повинні стравлюватись рівномірно.
Як тільки шлюпка торкнеться води, шлюп-талі повинні бути розгорнуті і викладені.
Перед підійманням шлюпок лопарі талів повинні мати достатню слабину в залежності від висоти хвилі.
7.6.7. Під час спускання або підіймання шлюпки під час ходу судна слід дотримуватись таких заходів безпеки:
а) під час спускання шлюпки на воду в разі переднього ходу судна першими слід викладати кормові талі, а потім носові, у разі заднього ходу робиться навпаки;
б) під час підіймання шлюпки в разі переднього ходу судна розноситься і кріпиться носовий фалінь, першими закладаються носові талі, а потім кормові; у разі заднього ходу судна робиться навпаки;
в) не допускається здійснювати спускання і підіймання шлюпок на суднах, що йдуть із тралом, через наявність великої небезпеки попадання під ваєр.
7.6.8. Спускання у шлюпку допускається тільки по трапу, штормтрапу або рятувальними шкентелями, що мають мусинги.
Підніматись зі шлюпки допускається тільки по трапах і штормтрапах.
Не допускається спускатись у шлюпку по лопарях чи по інших кінцях.
7.6.9. Особи, що викладають чи закладають шлюпкові талі, повинні стояти біля талей з боку мідель-шпангоута шлюпки. Блоки слід брати двома руками тільки за щоки.
Не допускається перебувати між шлюпковими талями і штевнями шлюпки під час її спускання чи підіймання.
7.6.10. Нижні блоки шлюпкових талей, щойно вони будуть викладені у шлюпці, повинні бути прибрані наверх.
Блоки слід підбирати спеціально заведеними відтяжками.
7.6.11. Не допускається брати в шлюпку пасажирів більше встановленої для даної шлюпки норми.
Вантажність шлюпки повинна бути зазначена на борту в носовій частині.
7.6.12. Людям, що перебувають у шлюпці, не допускається:
а) стояти;
б) сидіти на борту і транцевій дошці;
в) ходити по банках і ставати коліньми на них;
г) тримати руки на планширі під час підходу до борта судна або причалу під час відходу шлюпки;
ґ) навалюватись корпусом на румпель руля;
д) переміщуватись без дозволу командира шлюпки;
е) відштовхувати шлюпку від борта руками.
7.6.13. Не допускається перебування людей у шлюпці під час підіймання-спускання її стрілою.
7.6.14. Під час буксирування шлюпки за судном люди повинні бути висаджені зі шлюпки, а вантаж перевантажений на борт судна, до якого підчалена шлюпка.
7.6.15. Не допускається підіймати на борт судна плавзасоби (мотоботи, катери, кунгаси, шлюпки тощо) з вантажем і людьми, якщо це не передбачено технічною документацією.
7.6.16. При користуванні шлюпками не допускається:
а) зачохлювати шлюпки до того, як будуть набиті і закріплені лопарі шлюп-талей і закріплені всі стопорні пристрої, що утримують шлюпку в похідному положенні;
б) залазити на шлюпки, коли вони закриті чохлами.
7.6.17. У разі падіння людини за борт негайно слід кинути їй рятувальне коло, обладнане лином і світним буєм, або нагрудник. Подальші дії рятувальників повинні відповідати розпису дій за тривогою "Людина за бортом".
7.6.18. Під час надання допомоги потопаючому з борта шлюпки рятувальник повинен дотримуватись обережності, щоб самому не впасти у воду.
7.6.19. Потерпілого допускається витягати з води в шлюпку з боку корми. При цьому стояти в шлюпці можуть не більше двох чоловік, інші повинні сидіти. Стояти на настилі в кормовій частині краще на колінах.
7.6.20. Скидання рятувальних засобів у воду допускається тільки за відсутності в районі їхнього падіння сторонніх предметів і таким чином, щоб не травмувати людей, що перебувають у воді.
7.6.21. Стан індивідуальних рятувальних засобів повинен перевірятись старшим помічником капітана кожні 3 місяці. Несправні індивідуальні рятувальні засоби повинні бути відремонтовані чи замінені новими.
7.6.22. У разі використання забортних трапів для посадки і висадки людей під час хвилювання моря трапи повинні бути підняті так, щоб була виключена можливість перекидання шлюпок, а також можливість ударів по трапу або його пошкодження і травмування людей, що перебувають в шлюпці або на трапі.
7.6.23. Під час підготовки шлюпки до відходу необхідно перевірити вкомплектованість шлюпки, а також наявність сигнальних засобів.
7.7. Робота у важких метеорологічних умовах
7.7.1. У разі одержання штормового попередження або появи ознак погіршення погоди мають бути вжиті такі заходи безпеки:
а) попереджено про це весь екіпаж;
б) припинені палубні роботи і промисел;
в) перевірена надійність закриття вантажних люків;
г) прибрані і надійно закріплені знаряддя лову;
ґ) перевірені і додатково закріплені вантаж, вантажні стріли, аварійні пристрої, рятувальні шлюпки, шкіперське й інше майно;
д) якорі в клюзах узяті на додаткові стопори;
е) задраєні палубні люки, двері, ілюмінатори та інші отвори, через які можливе попадання води всередину приміщень;
є) перевірена справність шпігатів та інших отворів для стікання води;
ж) усі канати, що не перебувають на в'юшках, прибрані з палуби, а канати, що перебувають на в'юшках, закріплені;
з) перевірена надійність кріплення чохлів;
и) на палубі натягнуті штормові леєри для безпечного пересування людей;
і) перевірена готовність аварійно-рятувальних засобів, засобів зв'язку і сигналізації.
7.7.2. Перехід людей по відкритих палубах у штормову погоду здійснюється тільки з дозволу вахтового помічника капітана і в зазначеному ним порядку. Вахтовий помічник капітана повинен створити безпечні умови для переходу й особисто спостерігати за людьми, що проходять палубою.
7.7.3. У темний час доби в штормову погоду не допускається перебувати на відкритій палубі і ходити по ній без особливої потреби.
7.7.4. Металеві водонепроникні двері під час шторму повинні відкриватись двома руками. Переступаючи через комінгс, потрібно застерігатись ударів дверима під дією вітру.
Не допускається залишати двері відкритими без узяття на стопор.
7.7.5. Під час буксирування маломірних суден у штормову погоду капітан судна, що буксирує, повинен прийняти на борт людей з суден, які буксирують, з усіма наявними на них індивідуальними рятувальними засобами.
7.7.6. Авральні роботи в штормову погоду повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом старшого помічника капітана.
Дозвіл на виконання цих робіт дає капітан, який доводить прийняте ним рішення до відома вахтового помічника капітана.
7.7.7. Під час авральних робіт у штормову погоду ті, хто працює на відкритих палубах, повинні бути в жилеті робочому страхувальному (ЖРС) і запобіжних поясах зі страховими кінцями. За людьми, що працюють, необхідно вести безперервне спостереження. У темний час доби місце роботи повинно бути освітлене.
7.7.8. Під час авральних робіт на палубі судна, що заливається хвилею, судно повинно бути розташоване щодо хвилі таким чином, щоб заливання було найменшим.
7.7.9. До роботи на палубі за штормових умов слід залучати осіб, які мають відповідну кваліфікацію (боцман, старший матрос, матроси 1 класу).
7.8. Такелажні роботи
7.8.1. Такелажні роботи повинні виконуватись у захищених від негоди місцях з використанням справного устаткування, спеціального інструменту і пристосувань.
Усі промислові судна і буксири повинні бути обладнані верстатами для різання сталевих канатів.
7.8.2. Рослинні і синтетичні канати слід розрізати спеціальними ножами, канат повинен перебувати у висячому положенні або на спеціальній дерев'яній підставці.
Не допускається розрубувати рослинні і синтетичні канати сокирою, зубилом тощо, а також перепалювати їх.
7.8.3. Для з'єднання рослинних і синтетичних канатів, штертів, шнурів і линей застосовуються вузли і сплесні, випробувані морською чи рибальською практикою.
7.8.4. Перед розрубуванням сталевих канатів і канатів "Геркулес" з обох боків від місця розрубування на відстані, що дорівнює 2-3 діаметрам каната, повинні бути накладені дві марки з м'якого сталевого дроту або каболки прядив'яного каната.
7.8.5. Розрубування сталевих канатів і канатів "Геркулес" повинно виконуватись на спеціальних верстатах або за допомогою ковальського зубила і кувалди на спеціальній чавунній або сталевій закріпленій плиті.
Не допускається розрубувати канати на предметах суднового устаткування (кнехтах, стійках, механізмах тощо) чи деталях судна (планширі, палубі тощо).
7.8.6. Не допускається розрубувати сталеві канати і обрубувати їх кінці, ударяючи ковальським зубилом безпосередньо по канату.
7.8.7. Під час проведення такелажних робіт зі сталевими канатами і канатами "Геркулес" слід користуватись спеціальними захисними рукавицями, а під час розрубування канатів і виготовлення огонів також захисними окулярами з небиткого скла або захисними масками.
Спецодяг повинен бути з довгими рукавами і довгими штанами, взуття зашнуроване, одяг повинен бути застебнутий на всі ґудзики, а зверху має бути надітий прогумований фартух.
7.8.8. Кувалда і ковальське зубило, що застосовуються для розрубування сталевих канатів і канатів "Геркулес", повинні бути надійно насаджені на дерев'яні рукоятки довжиною не менше 1,0 м, при цьому зубило повинно бути загострено належним чином.
7.8.9. Обрубуючи кінці, що залишились після зрощування сталевих канатів і канатів "Геркулес", їх необхідно тримати так, щоб вони не відскакували вбік.
7.8.10. Не допускається використання вузлів для з'єднання сталевих канатів і канатів "Геркулес".
7.8.11. Кінці сталевих канатів і канатів "Геркулес", що використовуються у роботі, повинні бути забиті марками шириною не менше двох діаметрів каната, виготовленими з каболок прядив'яного каната. Кінці сталевих канатів можуть бути забиті заливанням легкоплавким металом.
Забивання кінців сталевих канатів і канатів "Геркулес" повинно бути таким, щоб кінці дротів каната щільно прилягали один до одного.
7.8.12. Сталеві канати і канати "Геркулес" довжиною понад 100 м, а рослинні і синтетичні канати довжиною понад 200 м у неробочому положенні повинні бути намотані на спеціальні барабани і в'юшки або прибрані в трюм. Канати меншої довжини допускається укладати на палубі в бухти, закріпивши їх обтяжками.
7.8.13. Заправлення свайки між пасмами каната слід виконувати зусиллям рук. Не допускається заправляти свайку між пасмами каната, натискаючи на неї частинами тіла.
7.8.14. Під час виготовлення огонів і сплеснів на кінці прядок, а також у місці, до якого розпускається канат, повинні бути накладені тимчасові марки.
7.8.15. Сплесні й огони в місцях з'єднання на сталевих канатах і канатах "Геркулес" повинні бути обклетньовані.
7.8.16. Під час виготовлення огонів і сплеснів не допускається просовувати пальці між пасмами каната.
7.9. Робота на висоті і за бортом
7.9.1. Роботи на висоті і за бортом допускається вести тільки з дозволу старшого помічника капітана.
7.9.2. До робіт на висоті і за бортом допускаються матроси не нижче першого класу, що мають відповідну підготовку, з обов'язковим проведенням цільового інструктажу з безпеки праці. Старший помічник повинен особисто перевірити справність і надійність застосовуваних з цією метою засобів і оформити наряд-допуск на проведення робіт.
7.9.3. Робота на висоті понад 1,5 м і за бортом має проводитись під постійним наглядом спеціально призначеного члена екіпажу.
7.9.4. Під час роботи на висоті і за бортом необхідно застосовувати запобіжні пояси з рослинними страхувальними кінцями.
Під час виконання будь-якої роботи за бортом на працівникові повинен бути одягнений жилет робочий страхувальний (ЖРС).
7.9.5. Підіймання людини для виконання робіт на висоті має здійснюватись за допомогою спеціально заведених горденів на альтанці або люльці, які повинні мати огородження для запобігання падінню людини.
Для виконання короткочасних робіт на висоті допускається підіймання по скоб-трапах і вибленках вантів.
7.9.6. Канати і гордені, призначені для підіймання людей, повинні мати не менше ніж двадцятиразовий запас міцності.
7.9.7. Усі інструменти, які повинен мати з собою працівник, що працює на висоті, повинні бути закріплені штертами за його пояс або міститися в сумці.
7.9.8. Під час ходу судна не допускається виконувати всі види забортних робіт і робіт на висоті, крім аварійних.
7.9.9. Під час робіт на висоті не допускається:
а) працювати під час швидкості вітру понад 10 м/с і хвилюванні моря понад 5 балів, а також у разі зледеніння щогл, за винятком аварійних випадків;
б) застосовувати для підіймання людей зрощені гордені;
в) підіймати людей, якщо блок горденя заїдає або гордень зіскакує з блока;
г) перебувати на щоглах під час спускання і підіймання антен;
ґ) підніматись на щоглу під час роботи радіопередавального пристрою (РПП). На РПП вивісити табличку "Не включати! Працюють люди!";
д) підніматись на щогли і працювати на них під час експлуатації вантажного пристрою;
е) виконувати одночасно роботи двома і більше особами, що перебувають одна над одною, якщо між ними немає суцільного настилу;
є) виконувати аварійні висотні роботи на штирьових радіоантенах під час хвилювання моря понад 3 бали.
7.9.10. Під час забортних робіт необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:
а) альтанка має бути підвішена на рослинних канатах, надійно закріплених на палубі. Поруч з альтанкою повинен бути опущений штормтрап;
б) особа, що працює на альтанці, повинна бути у захисній касці, страхувальному жилеті і запобіжному поясі зі страхувальним кінцем, закріпленим на палубі. Страхувальний кінець повинен мати слабину, достатню для вільного переміщення альтанкою;
в) на одній альтанці одночасно допускається працювати не більше ніж двом особам;
г) біля місця виконання забортних робіт повинно бути рятувальне коло з линем довжиною не менше 27 м;
ґ) плоти або понтони, з яких виконується очищення або фарбування корпусу судна, повинні бути стійкими, мати достатню вантажопідйомність, бути обладнані трьохрядними леєрами висотою 1,0 м і внизу - бортовими дошками заввишки не менше 150 мм, обладнані багром, рятувальним колом з кінцем і швартовними канатами. Не допускається виготовлення саморобних плавзасобів для проведення цих робіт;
д) усі інструменти і посудини з фарбою, необхідні для роботи за бортом, повинні мати штерти, за допомогою яких вони кріпляться на борту судна.
7.9.11. Під час виконання забортних робіт не допускається:
а) працювати між бортами двох суден, що стоять лагом, або між бортом судна і причалом;
б) працювати за бортом судна на альтанках під час стоянки судна в доку;
в) опускати, піднімати або переносити забортну альтанку, коли на ній перебувають люди.
7.9.12. Гордені й альтанки, що використовуються для підіймання і опускання людей, не рідше одного разу на місяць повинні випробовуватись статичним навантаженням, що перевищує розрахункове в 2 рази, і динамічно-рівномірним підійманням й опусканням з вантажем, що перевищує на 10% розрахункове робоче навантаження. Про результати випробування робиться запис у Судновому журналі і Журналі технічного стану.
7.9.13. Запобіжні пояси необхідно випробувати на міцність не рідше одного разу на 6 місяців. Пояс навішують на брусок діаметром 30 мм застебнутим на обидві пряжки; до його карабіна, а потім до страхувального кільця на поясі для застібки карабіна підвішують вантаж масою 300 кг і витримують протягом 5 хвилин. Якщо після випробування виявлені дефекти, пояс повинен бути вилучений з уживання. Візуальний огляд повинен проводитись через кожні 2 місяці і перед кожним використанням.
7.9.14. Під час робіт поблизу гребних гвинтів повинні бути попереджені старший і вахтовий механіки, щоб уникнути провертання гребних гвинтів.
7.10. Буксирувальні роботи
7.10.1. Не допускається починати буксирування до одержання підтвердження з судна, яке буксирують, про повну готовність до буксирування, а саме про закінчення швартування суден між собою, закріплення буксирувального каната, вибирання швартовів, підіймання і закріплення якорів.
7.10.2. Кріпити буксирувальний канат на буксирувальнику і судні, яке буксирують, слід таким чином, щоб була виключена можливість його мимовільної віддачі.
7.10.3. Не допускається перебування сторонніх осіб біля борта, з якого подається буксирувальний канат. Буксирувальний канат подають, як правило, з провідником.
7.10.4. Під час буксирування не допускається перебувати поблизу буксирувального гака, у районі дії буксирувального каната, між буксирними арками, а також перед буксирною лебідкою або гаком по ходу каната.
7.10.5. На самохідному судні, яке буксирують, допускається запускати головні двигуни тільки за командою вахтового помічника капітана судна-буксирувальника, при цьому повинен бути погоджений режим роботи двигунів.
7.10.6. Під час віддавання буксирувального каната з гака буксирувальника або з кнехта на судні, яке буксирують, не допускається стояти поблизу і перед ним по ходу каната.
7.10.7. Під час віддавання буксирувального каната з гака допускається стояти ззаду точки кріплення гака на відстані не менше 1,5 м.
7.10.8. Віддавання буксирувального каната вручну (не на відкидних гаках) виконується тільки вдвох. Знімаючи буксирувальний канат з гака, слід братись за огон з бічної його частини.
7.10.9. Накладати (знімати) бурундук на буксирувальний канат допускається тільки на ослабленому канаті. Ослаблення бурундука повинно бути без ривків.
7.10.10. Під час накладення бурундука на буксирувальний канат допускається перебувати тільки нижче горизонтальної площини переміщення буксирувального каната.
7.10.11. На всіх буксирувальних арках з обох боків на видних місцях повинні бути нанесені чіткі написи "Бережись буксира".
7.10.12. Не допускається залишати буксирувальний гак незакріпленим у неробочому положенні.
7.10.13. Не допускається використовувати буксирувальний гак не за призначенням.
7.10.14. Не допускається стравлювати буксирувальний канат із судна, яке буксирують, на ходу в процесі буксирування.
7.10.15. Під час буксирувальних робіт не допускається висуватись за борт у місцях можливого перебування буксирувального каната.
7.10.16. Вибирати або стравлювати буксирувальний канат за допомогою буксирувальної лебідки допускається тільки після того, як усі люди будуть видалені з небезпечної зони.
7.10.17. Не допускається кріпити буксирувальний канат на кнехтах огоном.
Буксирувальний канат слід кріпити шлагами із застосуванням рослинної обтяжки.
7.10.18. Подавання буксирувального каната на ходу допускається тільки в аварійних випадках.
7.11. Робота з лотом
7.11.1. Під час роботи з ручним лотом і диплотом лотовому не дозволяється:
а) кидати лот з неогородженого леєром майданчика;
б) намотувати лотлінь на руку.
7.11.2. Під час роботи з ручним лотом не допускається перебування людей біля фальшборту спереду і ззаду лотового майданчика.
7.11.3. Під час роботи з лотом не допускається користуватись рукавицями або рукавичками.
7.12. Робота з піротехнічними засобами
7.12.1. Усі піротехнічні засоби на суднах повинні зберігатись за переліком з зазначенням дати терміну придатності в спеціальних герметичних шафах або скриньках, маркованих знаком безпеки і замкнених на ключ. Ключі повинні зберігатися: один - у вахтового помічника капітана, другий (дублікат) - у старшого помічника капітана.
7.12.2. Піротехнічні засоби на рятувальних шлюпках і плотах повинні зберігатись у водонепроникних контейнерах, прикріплених у передбачених для зберігання місцях. Піротехнічні засоби повинні мати водонепроникне пакування і укладатись у контейнери таким чином, щоб виключити їх переміщення під час гойданки.
7.12.3. Оболонка і пакування піротехнічних засобів повинні бути вологонепроникними і стійкими щодо механічних впливів. Піротехнічні засоби, що мають картонну чи іншу подібну оболонку, повинні зберігатись у металевому футлярі, що відкривається без інструмента.
7.12.4. Усі піротехнічні засоби повинні супроводжуватись настановами щодо безпечного поводження з ними.
7.12.5. До роботи з піротехнічними засобами допускаються тільки ті члени екіпажу, які визначені наказом капітана судна і пройшли спеціальне навчання. Копія наказу повинна зберігатись в кермовій рубці та біля місця зберігання піротехніки.
7.12.6. Екіпаж судна повинен бути вчасно попереджений про майбутній обстріл судна лінеметальними ракетами.
7.12.7. Лінеметальну ракету допускається запускати тільки з приєднаним до неї лінем, при цьому не допускається торкатись ліня, що виходить з пакувальної скриньки.
7.12.8. Якщо лінеметальна ракета не спрацювала або відбулася осічка, через хвилину після цього лінеметальник повинен з максимальною обережністю розрядити ракетницю, а дефектні патрони і ракету негайно викинути за борт.
7.12.9. Звукові ракети і ракети сигналу "Лихо" необхідно запускати зі спеціальних пристроїв з підвітреного борту. Не допускається запускати їх з рук.
7.12.10. Під час використання фальшфейєра його необхідно тримати так, щоб іскри не попадали на того, хто виконує цю операцію, й оточення.
7.12.11. Під час перебування судна в порту ракетниці повинні зберігатись у сейфі капітана.
7.12.12. На період ремонту судна піротехнічні засоби необхідно здавати для зберігання на заводський склад.
7.12.13. Не допускається:
а) застосовувати піротехнічні засоби з простроченим часом зберігання;
б) використовувати піротехнічні засоби з деформованими поверхнями або з ознаками вологості;
в) користуватись піротехнічними засобами за відсутності настанови щодо безпечного поводження з ними;
г) використовувати піротехнічні засоби особам, не обізнаним з правилами поводження з ними;
ґ) користуватись сигнальним пістолетом, якщо бойок виступає з гнізда більше ніж на 0,5 мм або на металевій частині патрона залишається видимий слід;
д) палити і застосовувати вогонь під час користування піротехнічними засобами.
7.12.14. В усякому разі використання піротехнічних засобів повинен бути зроблений запис у Судновому журналі із зазначенням їх виду, кількості і прізвища, ім'я та по батькові посадової особи, за вказівкою якої використовувались ці засоби.
7.13. Роботи з кислотами і лугами
7.13.1. У разі зберігання на судні агресивних і шкідливих речовин посудини з ними повинні мати бирки або написи з зазначенням назви речовини. Наглядати за їх зберіганням повинен спеціально призначений член екіпажу.
7.13.2. Кислоти слід зберігати в щільно закупорених скляних посудинах у плетених кошиках з ручками або розміщених у сітці. Знизу і з боків посудини повинні бути обкладені соломою або спеціальною стружкою.