12.4.24. Не допускається пускати сепаратор без подання звукового сигналу.
Зупинки сепаратора гальмуванням допускається робити тільки після вимикання живлення і припинення подачі сировини.
12.4.25. Не допускається відкривати кришку під час роботи сепаратора, вмикати гальма при працюючому електродвигуні та чистити деталі, що обертаються.
12.4.26. Після відкривання кришки сепаратора має бути накинутий стопор для запобігання її падінню.
12.4.27. Під час наявності у трюмах рибного борошна та під час роботи рибоборошняної установки (РБУ) не допускається користуватись відкритим вогнем та палити.
12.5. Морозильне обладнання, обладнання для охолодження риби
12.5.1. Обладнання для охолодження риби повинно відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 06.05.2003 N 197, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за N 435/7756.
12.5.2. Тунелі морозильних камер та самі морозильні камери мають бути обладнані системою сигналізації "Людина в камері".
Сигнальна система морозильних камер, яка забезпечує можливість сигналізації про наявність у камерах людей, повинна утримуватися у справному стані, а для подання сигналу мають бути в доступному місці встановлені світні кнопки.
12.5.3. Під час проведення робіт у приміщенні морозильних апаратів на їх пускові пристрої мають вивішуватись попереджувальні плакати з написом "Не вмикати! Працюють люди!".
12.5.4. Закривати люки охолоджуваних трюмів та двері морозильних апаратів допускається тільки після перевірки відсутності у трюмах та апаратах людей.
12.5.5. Працювати в охолоджуваних приміщеннях з низькою температурою повітря без спецодягу, передбаченого розділом 2.9 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, не допускається.
12.5.6. Складування великої мороженої риби без упаковки повинно виконуватися з перев'язуванням рядів між собою.
Розбирання штабеля треба виконувати тільки з верхніх рядів для запобігання його обвалу.
12.5.7. У разі появи запаху аміаку в охолоджувальному трюмі чи морозильному апараті роботи у цих приміщеннях мають бути негайно припинені.
12.5.8. Після кожного вивантаження рибопродукції з охолоджуваних трюмів повинна перевірятись цілісність помосту (пайол) та грат. Не допускається виконувати завантаження трюмів зі зламаним помостом.
12.5.9. Не допускається бити по охолоджувальних батареях з метою прискорення зняття снігової шуби.
12.5.10. Під час ремонту вентилятора або насоса має бути виключений відповідний електродвигун, і на пускову апаратуру вивішена табличка "Не вмикати! Працюють люди!".
12.5.11. Не допускається знімати чи встановлювати блок-форми на завантажувальному столі під час руху кареток тунельного морозильного апарата безперервної дії.
12.5.12. Під час роботи тунельного морозильного апарата безперервної дії не допускається:
а) поправляти блок-форми під час переміщення їх каретками з піднімального ліфта на спускний;
б) виконувати будь-який ремонт або налагодження вузлів, що рухаються, при включених вентиляторах.
12.5.13. Не допускається класти, кидати на плити плитково-морозильного апарата сторонні предмети, ударяти ними плити.
12.5.14. Не допускається вмикати механізм переміщення плит до закінчення завантаження плитково-морозильного апарата і закриття ізольованих дверей.
12.5.15. Не допускається працювати на плитково-морозильному апараті, якщо гнучкі з'єднання несправні .
12.5.16. Перед пуском конвеєрного морозильного апарата мають бути дотримані такі вимоги безпеки:
а) відсутність сторонніх предметів на частинах, що рухаються;
б) відсутність людей у морозильній камері;
в) справність захисної автоматики й огороджень усіх відкритих частин, що рухаються і обертаються.
12.5.17. Огляд усіх частин апарата допускається тільки при зупинених конвеєрах і вентиляторах.
12.5.18. Частини роторного морозильного апарата, що рухаються, повинні мати справне огородження кожуха.
Перед пуском роторного морозильного апарата слід упевнитись у відсутності запаху аміаку і сторонніх предметів в ізольованому контурі апарата.
12.5.19. Відділення заморожених блоків від обкантовок слід виконувати у рукавицях.
12.5.20. Розморожувально-глазуровані апарати повинні мати огородження рухомих частин, а також заслонки, шибери, що виключають травмування людей і попадання води на обслуговувальний персонал. Під час роботи на апараті обслуговувальний персонал повинен одягати прогумовані фартухи.
12.5.21. Під час роботи глазурувального апарата не допускається проводити налагодження, змащування його рухомих частин, а також виймати з ванн блоки риби чи шматки блоків риби.
12.6. Перевезення жиру наливом, санітарна обробка жирових танків
12.6.1. Танки для перевезення жиру повинні заповнюватись з залишенням вільного об'єму у розмірі 1% від загального об'єму з урахуванням розширення жиру під час нагрівання.
12.6.2. Не допускається входити без шлангового протигаза в незахищені від залишків вантажу, що перевозиться, і недегазовані танки з вмістом у повітрі шкідливих речовин більше припустимої норми відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 "ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
12.6.3. Перед початком роботи має бути організоване відкриття люків та горловин танків, встановлені огородження та вивішені попереджувальні плакати "Небезпечна зона".
12.6.4. Перед початком роботи має бути проведена перевірка вмісту шкідливих і вибухонебезпечних газів у танках за допомогою газоаналізаторів.
12.6.5. Під час санітарної обробки танків має безупинно працювати примусова вентиляція.
12.6.6. Для забезпечення безпеки працівників у танку між ними та забезпечувальним працівником, що перебуває біля горловини танка, має підтримуватись двосторонній зв'язок шляхом подавання умовних сигналів за допомогою страхувального штерта.
12.6.7. Горловини танків мають бути відкриті протягом усього часу роботи в них.
12.6.8. Під час роботи в ємностях освітлення має здійснюватись акумуляторними ліхтарями у вибухозахищеному виконанні.
12.6.9. Повітронагнітач шлангового протигаза має встановлюватись у місцях, що виключають присутність шкідливих парів і газів.
12.6.10. У разі потреби пропарювання ємностей гострою парою слід дотримуватись таких заходів безпеки:
а) перед пуском пари у відкриті ємності слід переконатись у відсутності в них людей;
б) якщо пара подається в ємність за допомогою шланга, слід опустити його на дно ємності й надійно закріпити біля горловини.
Після пропарювання ємності мають бути відкриті спускні пробки, створюючи тим самим умови для виходу пари. Перед відкриттям ємності після пропарювання повинно бути перевірене закриття подачі пари в ємність.
12.6.11. Під час спускання в ємність не можна тримати в руках будь-які предмети. Усі необхідні для роботи інструменти і матеріали необхідно опускати в ємність окремо.
12.6.12. Роботи з очищення і ремонту жирових ємностей допускається виконувати тільки бригадою, що складається не менше ніж з двох осіб (одна виконує роботу всередині ємності, інша за нею спостерігає зовні). Робота в ємностях без спостерігача не допускається.
12.6.13. У разі застосування розчину каустичної соди треба користуватися протигазом, гумовими рукавичками та спецодягом, що захищають від попадання на тіло шматків чи розчину каустичної соди.
12.6.14. Під час роботи з відбивання й очищення жирових ємностей сталевими щітками необхідно користуватись захисними окулярами.
12.6.15. Тривалість перебування людей у танках не повинна перевищувати 45 хвилин, після чого вони мають відпочити поза танком протягом 15 хвилин.
12.6.16. Задраювати горловини танків, не переконавшись у відсутності в них людей, не допускається.
12.7. Виробництво, транспортування і зберігання кормового рибного борошна
12.7.1. Кормове борошно належить до 4 класу небезпечних вантажів ("самозаймисті речовини"). Борошно може нагріватися та самозайматись за температури близько 38 град. С.
12.7.2. У разі підвищення температури внутрішніх шарів борошна понад 30 град. С необхідно вжити заходів для виявлення можливого джерела самозаймання. У випадках, якщо підвищення температури борошна створює загрозу виникнення пожежі на судні, необхідно вжити заходів для зниження температури борошна (вилучення нагрітих об'ємів, зрошення водою тощо).
12.7.3. Сировина для виробництва кормового борошна не повинна містити механічних домішок, каміння, металевих деталей, делі, кінців, ниток тощо для запобігання нанесення травм обслуговувальному персоналу та поломки рибоборошняної установки.
12.7.4. Зберігати сировину слід у обладнаних бункерах, що закриваються, бічних кишенях, що забезпечують безпечну подачу її у рибоборошняну установку (РБУ) та можливість її миття і дезінфекції. Процес подачі сировини до РБУ має виключати ручну працю.
12.7.5. У разі концентрації борошняного пилу понад 2 мг/куб. м. працівники мають працювати в протипилових респіраторах.
12.7.6. Допуск людей у приміщення з рибним борошном для виконання вантажних операцій має здійснюватись тільки після ретельної вентиляції приміщень з метою поповнення повітря киснем і видалення з нього окису і двоокису вуглецю та з дозволу суднової адміністрації про можливість виконання робіт після проведення аналізу повітря.
12.7.7. Укладати мішки з рибним борошном у диптанках транспортних суден допускається суцільним штабелем без вентиляційних каналів чи колодязів тільки за умови його обробки стабілізованим антиокислювачем. Рибне борошно має бути упаковане у льоноджутокенафні мішки з вкладишем з поліетилену.
12.7.8. До початку розвантажувальних робіт у трюмах з кормовим борошном необхідно провести ретельну вентиляцію, контроль повітря на вміст у ньому кисню і небезпечних газів.
Припустима концентрація газів у вантажних приміщеннях така:
окису вуглецю - не більше 14 мг/куб. м.;
двоокису вуглецю - не більше 0,1%;
кисню - не менше 19%.
12.7.9. Борошно з високим вмістом жиру (від 10 до 14%) перевозиться тільки у твіндеках. Висота штабеля не повинна перевищувати 3,6 м. Між вантажами й бімсами має бути вільний простір не менше 50 см.
12.7.10. У разі розміщення мішків з борошном у вантажних приміщеннях судна відстань між переділками та штабелем має бути не менше 10 см, між штабелями - не менше 10 см, між верхнім рядом мішків та підволоком вантажного приміщення - не менше 50 см.
Для нормальної вентиляції вантажу через кожні чотири шари мішків укладається сепарація з дощок. З цією ж метою на відстані 3-5 м одна від одної створюються вертикальні шахти перетином 75:75 см. Мішки з борошном укладаються в штабелі й сепаруються за виробниками та видами упаковки.
12.7.11. Мішки з нормальним борошном (вологість 6-12%, жирність до 10%) рекомендовано вкладати від борту у два ряди зашитими кінцями всередину штабеля.
Мішки з борошном підвищеної жирності (вологість 6-12%, жирність понад 10%) вкладаються в один ряд, при цьому мішки у двох ярусах штабеля повинні розташовуватись зашитими кінцями у протилежні боки.
Борошно, вироблене з антиокислювачем, укладають, як борошно з нормальним вмістом жиру.
12.7.12. На суднах, що перевозять кормове борошно, мають бути газоаналізатори для визначення загазованості у вантажних приміщеннях та прилади для визначення температури і вологості.
12.7.13. Перевезення рибного борошна на палубі допускається з урахуванням метеоумов та можливості укриття у штормову погоду, при цьому мають бути виконані вимоги щодо укладання вантажу з метою його вентилювання.
Для вентиляції штабеля мають бути передбачені наскрізні вертикальні колодязі розміром 50:50 см.
За станом кормового борошна, що перевозиться на палубі, має бути встановлений щовахтовий контроль з відміткою у Судновому журналі.
12.7.14. Під час транспортування борошна температуру зовнішнього і трюмного повітря слід вимірювати 4 рази на добу. За наявності перепаду температур зовнішнього повітря і повітря у вантажних приміщеннях не можна допускати утворення "поту" на переборках і корпусі судна.
12.7.15. У разі транспортування борошна в диптанках під час перебування у тропічних зонах повинні виконуватися такі заходи безпеки:
а) відкривання горловин трюмів для перевірки стану вантажу і його вентиляції повинно проводитись тільки в ранні години, щоб уникнути потрапляння гарячого вологого повітря у вантажні приміщення;
б) за необхідності передбачено подавання охолодженого повітря, температура якого має бути нижчою температури вантажу не менше, ніж на 5 град. С;
в) зрошення забортною водою борту і палуби в районі диптанків, щоб уникнути їх перегріву на сонці;
г) за температури зовнішнього повітря, вищої за температуру повітря в приміщенні з борошном, має бути забезпечена тільки витяжна вентиляція.
12.7.16. До початку вантажних робіт усі працівники, призначені на вантажно-розвантажувальні роботи, мають пройти інструктаж про заходи безпеки під час роботи з рибним борошном у конкретних умовах.
12.7.17. До початку вантажно-розвантажувальних робіт приміщення, у якому зберігається кормове борошно, має бути провентильоване протягом не менше 30 хвилин. Уходити до непровентильованого приміщення для зберігання кормового борошна не допускається.
12.7.18. Під час роботи з кормовим борошном не допускається пити, їсти, палити, користуватись відкритим вогнем.
12.7.19. Після закінчення провітрювання й вентилювання та з дозволу керівника робіт вхід у вантажні приміщення допускається тільки за умови страхування іншими особами та у шланговому ізолювальному протигазі.
12.7.20. До початку вантажних робіт біля входу в приміщення для зберігання кормового борошна повинно бути не менше трьох шлангових ізолювальних протигазів.
12.7.21. У разі виявлення ознак виділення газів, підвищення температури, наявності диму не допускається проводити вантажні роботи до з'ясування причин. Небезпечні чинники мають бути повністю локалізовані.
12.7.22. У вантажних приміщеннях з кормовим борошном не допускається застосовувати додаткові переносні джерела світла, крім акумуляторних ліхтарів напругою до 12 В з герметичним пилозахищеним закритим джерелом світла.
12.7.23. Усі роботи з навантаження, вивантаження кормового борошна повинні оформлятися нарядом-допуском, у якому мають бути зазначені заходи безпеки, засоби захисту, час початку робіт, послідовність дій, прізвище, ім'я, по батькові особи, з дозволу якої виконуються роботи, відповідальний керівник і виконавці робіт.
12.8. Робота з льодом
12.8.1. Лід у трюми має завантажуватися по лотку. Розрівнювати лід у трюмі допускається після повного звільнення лотка.
12.8.2. Дроблення льоду вручну має здійснюватись у спеціальних ящиках. Ця робота повинна виконуватись в захисних окулярах.
12.8.3. Переносити лід у руках не допускається.
12.8.4. Дроблення льоду має здійснюватися у льододробарках або спеціальних ящиках.
Не допускається дробити лід на палубі та слані, а також працювати на льододробарках, що не мають огородження бункера.
12.8.5. Працівник, який виконує дроблення льоду, має бути в захисних окулярах.
12.8.6. Під час подачі льоду на дроблення треба стежити за тим, щоб у льододробарку не потрапили камені, металеві та інші предмети. Проштовхувати лід належить дерев'яними штоками.
12.8.7. Не допускається працювати на льододробарці, що не має огородження пасової або клинопасової передачі приводу.
12.8.8. Ящики з подрібненим льодом мають укладатися у трюмі стійкими штабелями для запобігання їх обвалу під час качки судна.
12.9. Ручне оброблення об'єктів промислу
12.9.1. Під час завантажування риби в бункери (акумулятори) не допускається проштовхувати її ногами, для цього слід користуватись спеціальними гребками.
12.9.2. Ручне оброблення риби необхідно проводити у спеціальних рукавицях, чоботах і в спецодязі.
12.9.3. Рибообробні столи, а також підставки або решітки, на яких стоять працівники, мають бути закріплені. Довжина рибообробного стола має бути не менше 800 мм.
12.9.4. Дошки, на яких здійснюється оброблення риби, не повинні мати відколів і скабок.
12.9.5. Не допускається працювати несправним інструментом. Ніж для оброблення риби має бути гостро заточений, а його форма має відповідати виду виконуваної роботи.
12.9.6. Скребки для очищення порожнини риби повинні мати гладенькі рукоятки.
12.9.7. Під час ручного оброблювання риби ножами, скребками і скейлерами необхідно бути гранично обережним. Підводити руку, яка тримає рибу, близько до різального інструмента не допускається.
12.9.8. Переносити і зберігати ножі для оброблювання риби допускається тільки у чохлах на поясі. Під час перерв у роботі ці ножі слід залишати у спеціальних чохлах або гніздах. Не допускається зберігати такі ножі у каютах.
12.9.9. Не допускається зберігати несправний інструмент та інвентар разом зі справним.
12.9.10. Під час виконання промислових операцій не допускається працювати за рибооброблювальними столами, що розміщені на промисловій палубі.
12.9.11. Рибний слиз під час роботи слід періодично змивати і промивати руки дезінфікувальним розчином.
12.9.12. Після оброблювання риби палуба під рибооброблювальним столом повинна бути очищена від відходів і голів та промита забортною водою.
12.9.13. Відходи від оброблювання риби слід скидати у спеціальні ємності, а потім періодично видаляти для перероблення на борошно.
12.9.14. Не допускається спиратись руками на стрічку транспортера, що подає рибу.
12.9.15. На кожному робочому місці сортувальника мають бути продубльовані кнопки екстреного відключення сортувальних транспортерів і елеваторів, ванн попереднього охолодження.
13. Вимоги безпеки під час виконання ремонтних робіт
13.1. Загальні положення
13.1.1. Ремонтні роботи на судні повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.30-01 "Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 05.06.2001 N 252 (далі - Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями), НПАОП 35.1-7.24-78 "ОСТ 5.0241-78 Безпека праці при будівництві і ремонті суден. Основні положення", а також вимог цього розділу.
13.1.2. Напруга переносного електричного інструменту, що застосовується на суднах, має бути не вище 24 В постійного струму або 42 В змінного струму. Як виняток на відкритих палубах може бути застосований електроінструмент постійного струму з подвійною ізоляцією та напругою не більше 110 В.
13.1.3. Під час використання електроінструменту не допускається:
а) лагодити й регулювати електроінструмент під час роботи;
б) залишати електроінструмент під час перерви в роботі на деталі, що оброблюється, або передавати електроінструмент іншим особам;
в) тримати електроінструмент за кабель;
г) працювати на висоті 1,5 м на приставних незакріплених трапах;
ґ) вносити всередину барабанів, котлів, у танки та інші приміщення перетворювачі частоти й переносні трансформатори.
13.1.4. До роботи на металорізальних верстатах допускаються особи, що мають відповідні посвідчення.
13.1.5. Металорізальні верстати мають бути обладнані низьковольтним (до 42 В) місцевим освітленням. Світильники мають бути надійно закріплені і фіксуватися у необхідних положеннях.
13.1.6. Не допускається працювати на металорізальних верстатах під час хитавиці з креном понад 10 град.
13.1.7. Поверхня палуби біля верстата має бути рівною і неслизькою (рифлене залізо, спецпокриття тощо) або вкритою дерев'яною підстилкою, прикріпленою до палуби.
13.1.8. Під час виконання вогневих робіт (електрозварювальні, газозварювальні роботи, газове різання металів, роботи з паяльною лампою), а також фарбувальних і очисних робіт слід виконувати вимоги розділу 6 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.
13.2. Постановка суден на суднопідіймальні засоби і ремонт суден на них
13.2.1. Перед постановкою судна на суднопідіймальний засіб екіпаж повинен бути ознайомлений:
а) з цим підрозділом Правил;
б) з особливостями даної суднопідіймальної операції;
в) з розташуванням протипожежних засобів і санітарно-побутових приміщень на суднопідіймальних засобах і на території судноремонтного підприємства.
13.2.2. Перед підійманням судно має бути звільнене від вантажу, баласту, палива, вибухових та вогненебезпечних матеріалів. Відсіки та інші суднові приміщення, у яких зберігається гас, бензин та інші матеріали, мають бути очищені, пропарені, провентильовані й опечатані.
13.2.3. Вантажі й паливо залишати на судні допускається тільки у виняткових випадках з дозволу адміністрації судноремонтного підприємства.
У районі цистерн і танків, у яких залишене паливо, після закінчення суднопідіймальних операцій мають бути фарбою зроблені написи "Вогненебезпечно! Паливо!". Виконувати будь-які роботи, пов'язані з використанням відкритого вогню, поблизу цих місць не допускається.
13.2.4. Перед підійманням судна та спусканням його на воду вантаж, що перебуває у трюмах та відсіках, має бути, за можливості, рівномірно розподілений з урахуванням міцності судна й доку, усі важкі предмети і вантажі надійно закріплені на своїх місцях.
Вантажні стріли, забортні трапи тощо мають бути завалені всередину судна і закріплені. Якорі мають бути втягнені у клюзи й закріплені наявними стопорними пристроями.
13.2.5. Безпосередньо перед встановленням судна на суднопідіймальний засіб усі пристрої для закриття забортних отворів у підводній та надводній частинах борту судна мають бути перевірені, а усі бортові отвори (ілюмінатори, лацпорти, люки тощо) мають бути щільно задраєні.
13.2.6. Не допускається робота механізмів і агрегатів судна під час стоянки на суднопідіймальному засобі.
Допускається робота окремих механізмів і агрегатів у виняткових випадках з дозволу адміністрації судноремонтного підприємства.
13.2.7. Під час встановлення судна на суднопідіймальний засіб і спускання його на воду не допускається переходити з судна на суднопідіймальний засіб і назад без дозволу особи, відповідальної за суднопідіймальну операцію.
13.2.8. Ремонтні роботи на суднопідіймальному засобі, що виконуються судновою командою, повинні виконуватись тільки з відома начальника суднопідіймального засобу (докмейстера).
13.2.9. Особовий склад судна має бути ознайомлений старшим помічником капітана з інструкцією судноремонтного підприємства щодо роботи на риштуваннях. Старший помічник повинен переконатись у надійності риштувань та помостів.
13.2.10. Під час спускання якорів і якорів-ланцюгів має бути поставлений спостерігач в районі спуску якорів для попередження людей, що проходять внизу.
13.2.11. Трап, що веде на борт судна з суднопідіймального засобу, має відповідати вимогам безпеки і бути надійним в експлуатації.
13.2.12. Обладнання, що підлягає вивантаженню під час перебування судна на суднопідіймальному засобі, має зберігатись у місцях, передбачених адміністрацією судноремонтного підприємства.
13.2.13. У період тривалої стоянки на суднопідіймальному засобі (з вимиканням господарсько-побутових систем) проживати екіпажу на судні не допускається.
13.2.14. Екіпажу судна, що стоїть на суднопідіймальному засобі, не дозволяється:
а) підключатись до водопроводу, паропроводу, електропроводки суднопідіймального засобу чи проводити самостійні переключення без відома адміністрації суднопідіймального засобу;
б) віддавати кінці, що кріплять упори;
в) проводити електрозварювання та газозварювання, розводити паяльні лампи та інші джерела вогню без відома адміністрації суднопідіймального засобу;
г) працювати на альтанках;
ґ) працювати під вантажем, а також під риштуваннями під час встановлення тимчасових помостів, розпорів та підставок;
д) розбирати риштування чи виготовляти їх, а також працювати на риштуваннях без відома виконроба судноремонтного підприємства чи начальника суднопідіймального засобу;
е) скидати на суднопідіймальні засоби дошки, бруси, інструмент та інші важкі предмети. Їх слід спускати спеціальними спусками на відтяжках.
13.2.15. Сміття та інші відходи з судна мають прибиратись у спеціально відведені для них місця. Не допускається спускання за борт залишків мастил та палива, а також вмісту трюмів, цистерн та лляла.
13.3. Електрозварювальні роботи на борту судна
13.3.1. Електрозварювальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог розділу 6.2 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, НПАОП 28.52-7.11-80 "ОСТ 5.9823-80 Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки", НПАОП 0.00-5.12-01 "Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах), а також вимог цього підрозділу.
13.3.2. Під час зварювальних робіт дерев'яний настил палуби і містки вкривають листами заліза так, щоб розплавлений метал, що падає, не міг викликати пожежі або опіку людей, які проходять або працюють поблизу.
13.3.3. Для захисту зварника і зварювальних апаратів, що перебувають на відкритому повітрі, від атмосферних опадів має бути передбачене укриття (навіс, тент тощо).
13.3.4. Робочі місця електрозварників мають бути закриті переносними огородженнями (щитами чи ширмами) для захисту оточуючих осіб від дії променів електричної дуги.
Огородження має бути виготовлене з негорючого матеріалу.
13.3.5. Електрозварювальні апарати, обладнання й частини, що зварюються, мають бути заземлені.
Заземлювальний провідник необхідно приєднати до заземлення якомога ближче до зварювальної установки. Заземлювати пересувні агрегати дугового зварювання необхідно до підключення їх до мережі й не порушувати заземлення до вимикання установок від мережі. Вторинна обмотка і корпус зварювального апарата мають бути заземлені роздільно. Послідовне заземлення не допускається.
Обладнання для електрозварювання повинно мати реле холостого ходу.
13.3.6. Під час ведення зварювальних робіт на висоті необхідно створити умови для безпечної роботи зварника, враховуючи хвилювання морської поверхні.
13.3.7. Для захисту обличчя й очей від дії променів відкритої електричної дуги зварники мають користуватися маскою або щитком із захисними скельцями (світлофільтрами) різної прозорості залежно від методу зварювання і зварювального струму.
13.3.8. Щитки й маски для електрозварників повинні відповідати вимогам чинних стандартів. Вид маски та щитка визначається умовами зварювання.
13.3.9. У разі появи на масках чи щитках тріщин чи отворів, пропалених бризками металу, вони мають бути замінені на справні.
13.3.10. Під час електрозварювання під шаром флюсу електрозварники та їх підручні, а також працівники, що виконують зачищення поверхонь наплавленого металу (швів), мають бути в захисних окулярах з безколірними скельцями.
13.3.11. Під час газо-, електрорізання та інших електрозварювальних робіт, що виконуються сидячи, на колінах чи лежачи на зварюваних виробах, зварникам мають видаватись діелектричні мати достатніх розмірів для ізоляції від виробу, що зварюється.
У разі дугового електрозварювання та газоелектричного різання всередині котлів, цистерн тощо, зварникам мають видаватись (крім спецодягу та матів) захисні каски з діелектричних матеріалів.
13.3.12. Для захисту від зіткнення з холодним металом у закритих ємностях електрозварники мають забезпечуватись повстяними підстилками або матами, що мають гумовий прошарок, наколінниками та підлокітниками, виготовленими з брезенту й вати.
13.3.13. Робота в закритих ємностях має виконуватись зварником під контролем спеціально проінструктованого спостережника, що перебуває ззовні ємності, що зварюється. Зварник, що працює всередині ємності, повинен мати захисний пояс із канатом, кінець якого має перебувати у спостережника.
13.3.14. У разі зварювання у замкнутих та важкодоступних приміщеннях має проводитися постійна перевірка вмісту кисню у цьому приміщенні за допомогою автоматичного газоаналізатора безперервної дії.
У разі зварювання у двоокисі вуглецю у замкнутих та важкодоступних приміщеннях, крім перевірки на вміст кисню, у даному приміщенні має проводитись перевірка на вміст окису та двоокису вуглецю кілька разів за зміну за допомогою автоматичних чи переносних газоаналізаторів.
13.3.15. У разі проведення зварювальних робіт всередині цистерн, відсіків судна тощо трансформатор для переносних ламп має встановлюватись поза об'єктом, що зварюється. Вторинна обмотка трансформатора має бути заземлена.
13.3.16. Умикання електрозварювальних трансформаторів або електродвигунів генераторів має здійснюватися рубильником.
Усі роботи з електрозварювальними агрегатами, осциляторами та іншими приладами, а також спостереження за їхнім станом у процесі експлуатації здійснюються електриками.
Зварювальні агрегати мають бути захищені запобіжниками з боку мережі живлення.
13.3.17. Обмежувач напруги має знижувати напругу холостого ходу на вихідних затискачах зварювального кола до значення, що не перевищує 12 В, не пізніше, ніж через 1 с після розмикання зварювального кола.
13.3.18. Під час робіт у особливо небезпечних приміщеннях, а також тунелях, відсіках, цистернах тощо електрозварювальна установка повинна мати електричне блокування, що забезпечує автоматичне увімкнення зварювального кола при стиканні електрода зі зварюваним виробом та автоматичне розривання зварювального кола при холостому ході або зниженні напруги у зварювальному ланцюзі до 12 В.
13.3.19. Обмежувач напруги має бути устаткований світловою сигналізацією про наявність небезпечної напруги на виході джерела струму для дугового зварювання.
13.3.20. На видному місці корпусів зварювальних трансформаторів та випрямлячів класів захисту 01 та 1 за ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки" має бути напис "Без заземлення не вмикати!".
13.3.21. Довжина кабелів між живильною мережею і пересувним зварювальним агрегатом не повинна перевищувати 10 м.
13.3.22. Пересувні зварювальні установки на час їх пересування повинні вимикатись від мережі.
13.3.23. Місця паяних і зварних з'єднань мають бути ізольовані.
13.3.24. З'єднання електродотримача зі зварювальним кабелем має здійснюватись через гнучкий кабель довжиною 1 м.
13.3.25. Не допускається використання устаткування, конструкцій електроустаткування і мережі заземлення як зворотного проводу.
13.3.26. У пересувних зварювальних установках зворотний кабель повинен бути ізольованим, як і кабель, приєднаний до електродотримача.
13.3.27. Під час зварювання у замкнутих об'ємах судна, коли застосування загального вентилювання чи місцевої витяжної вентиляції неможливе, мають застосовуватись установки для подачі свіжого повітря у зону дихання електрозварника.
13.3.28. Не допускається:
а) користуватись електродотримачами з пошкодженою ізоляцією держака;
б) проведення зварювальних робіт на обладнанні, посудинах, трубопроводах тощо, які перебувають під тиском;
в) працювати без захисних щитів на відкритих палубах у місцях проходу людей.
13.3.29. Під час перерв у роботі електрозварювальна установка має бути вимкнена.
13.4. Електрозварювальні роботи під водою
13.4.1. Під час електрозварювальних робіт під водою повинні виконуватися вимоги Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, а також вимоги даного підрозділу.
13.4.2. До проведення електрозварювальних робіт під водою допускаються тільки особи, що мають відповідну освіту та досвід роботи і мають спеціальне посвідчення на право проведення робіт з підводного електрозварювання.
13.4.3. Електрозварювання під водою допускається тільки за наявності електрозварника-водолаза, спостережника, що перебуває над водою і має прямий двобічний телефонний зв'язок зі зварником-водолазом. У безпосередній близькості від спостережника мають бути телефон, автоматичний вимикач напруги холостого ходу (контактор) і рубильник для відключення установки від мережі живлення.
13.4.4. Поверхня електродів, за винятком торців та кінців, а також електродотримач мають бути вкриті гідроізоляційною плівкою.
13.4.5. Для захисту очей водолаза від впливу електродуги передній ілюмінатор шолома зварника-водолаза має бути закритий відповідним світлофільтром на 65% його оглядової площі.
13.4.6. У разі попадання води у водолазну сорочку (гідрокомбінезон) водолаз повинен подати команду про вимикання струму й виходити наверх.
13.5. Газозварювальні роботи
13.5.1. Газозварювальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог розділу 6.3 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, а також вимог даного підрозділу.
13.5.2. Усі працівники, що виконують роботи зі стисненими газами, повинні бути ознайомлені з кольоровим маркуванням балонів з такими газами згідно ГОСТ 949-73 "Балони сталеві малого і середнього об'єму для газів на Pp<-19,6 МПа".
13.5.3. Газозварники та газорізальники мають бути забезпечені захисними окулярами закритого типу зі світлофільтрами, що відповідають потужності пальників.
13.5.4. На зварювальних постах кисневі й ацетиленові балони повинні встановлюватись у вертикальному стані у спеціальних стояках і міцно прикріплятись до них хомутами.
13.5.5. Кисневі й ацетиленові балони мають перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення і 5 м від місця зварювання та інших джерел тепла.
13.5.6. Відбирання кисню з балона повинно проводитись до залишкового тиску не нижче 0,05 МПа (0,5 кгс/кв. см).
Мінімальний залишковий тиск в ацетиленовому балоні має бути не менше зазначеного нижче.
За температури навколишнього повітря:
Від 0 град і нижче 0,05 МПа
Більше 0 град. до 15 град. 0,10 МПа
Від 15 град. до 25 град. 0,14 МПа
Від 25 град. до 35 град. 0,30 МПа
13.5.7. Ацетиленові та кисневі балони на судні мають зберігатись на спеціально виділених місцях, обладнаних пристроями для кріплення балонів.
Не допускається зберігати разом кисневі й ацетиленові балони.
13.5.8. Зберігати балони на відкритих палубах допускається у місцях, що виключають можливість випадкового механічного ушкодження.
13.5.9. Не допускається кріплення балонів на переділках житлових приміщень, а також зберігання їх у машинно-котельному і рефрижераторному відділеннях та у виробничих приміщеннях.
13.5.10. Перед початком газового зварювання та різання має бути виконана перевірка:
а) щільності й міцності приєднання газових шлангів до пальника (різака) та редукторів;
б) справності пальника (різака), редукторів, шлангів та вентилів;
в) наявності достатнього підсмоктування в інжекторній апаратурі.
13.5.11. Після зняття ковпака має бути проведений огляд і перевірка:
а) штуцера кисневого балона на відсутність видимих слідів змащувальних речовин і жирів, а також справність різьби штуцера і вентиля;
б) наявність і справність ущільнювальної шкіряної прокладки у гнізді з'єднувального штуцера ацетиленового балона.
13.5.12. Приєднання редуктора до кисневого балона допускається після:
а) огляду вхідного штуцера і накидної гайки редуктора, перевірки справності різьби гайки і відсутності слідів мастил і жирів, а також наявності і справності ущільнювальної фібрової прокладки й фільтра на вхідному штуцері редуктора;
б) продування штуцера балона плавним короткочасним відкриванням вентиля для видалення сторонніх часток.
13.5.13. Не допускається:
а) застосування несправної фібрової прокладки;
б) використання редуктора з несправною різьбою у накидній гайці та з іншими недоліками, а також з несправними манометрами або простроченими клеймами на них.
13.5.14. Не допускається розбирати і ремонтувати вентилі балонів своїми силами, ремонт повинен виконувати завод-наповнювач.
Якщо через несправність вентилів балонів газ не може бути використаний, на балоні має бути зроблений крейдою напис "Обережно! Повний!".
13.5.15. Пальники, різаки, шланги, редуктори, вентилі та інша апаратура мають перебувати в справному стані. Вентилі повинні перекривати, а сальники не пропускати газ. Не допускається експлуатація апаратури, що має нещільності.
13.5.16. Шланги мають застосовуватись відповідно до їхнього призначення. Не допускається використання кисневих шлангів для подачі ацетилену або навпаки.
Шланги (рукава) для газового зварювання і різання металів повинні відповідати ГОСТ 9356-75 "Гумові рукави для газового зварювання та різання металу. Технічні умови".
13.5.17. Газові шланги мають бути захищені від можливих ушкоджень. Під час укладання шлангів не допускається їх сплющування, скручування і перегинання. Не допускається використання замащених шлангів. Не можна допускати потрапляння на шланги іскор, вогню, важких предметів, а також впливу на них високих температур.
13.5.18. Під час роботи газорізальною апаратурою мають дотримуватися наступні вимоги безпеки:
а) не допускається під час роботи тримати шланги під пахвою, на плечах або затискувати їх ногами;
б) не допускається пересування зварника з запаленим пальником або різаком поза межами робочого місця, а також підіймання трапами, риштуваннями тощо;
в) під час перерви в роботі полум'я пальника (різака) має бути погашено, а вентилі на пальнику (різаку) мають бути щільно закриті;
г) під час тривалих перерв у роботі (обідня перерва тощо), крім вентилів на пальниках і різаках, мають бути закриті вентилі на кисневих і ацетиленових балонах, а натискні гвинти редукторів вивернуті до звільнення пружин;
ґ) у разі перегріву пальника (різака) робота має бути припинена, а пальник (різак) погашений і охолоджений. Для охолодження пальника (різака) використовується посудина з чистою холодною водою;
д) щоб уникнути виникнення хлопків і зворотних ударів, не допускається виконувати роботу із забрудненими вихідними каналами мундштуків;
е) у разі зворотного удару полум'я слід негайно закрити вентилі на пальнику (різаку) і на балонах;
є) після кожного зворотного удару шланги мають бути перевірені і продуті інертним газом.
13.5.19. У разі замерзання редуктора чи запірного вентиля кисневого балона відігрівати їх допускається тільки чистою гарячою водою, що не має слідів мастила.
13.5.20. Не допускається застосовувати кисень для чищення одягу, обдування виробів та пристроїв, а також для збагачування киснем повітря робочих приміщень.
13.5.21. Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на несправність мають перевірятись усі різаки й пальники на газонепроникність з наступною реєстрацією результатів перевірки у Журналі технічного стану. Не рідше одного разу на квартал має здійснюватись технічний огляд і випробування усіх кисневих та ацетиленових редукторів.
13.5.22. Запірний вентиль балона слід відкривати поволі, повертаючи його відразу не більше ніж на один оберт. Кисневий вентиль допускається відкривати й закривати тільки руками, а ацетиленовий - спеціальним ключем.
13.5.23. Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на забрудненість зварювальна киснева апаратура має бути знежирена етиловим спиртом.
13.5.24. Газове зварювання, різання та електрозварювання поверхонь з лакофарбовим та іншим покриттям, що виділяють під час горіння шкідливі речовини, допускається проводити тільки після зняття шару покриття на ширину не менше 200 мм (по 100 мм у кожний бік від лінії зварювання чи різання).
13.6. Робота з паяльними лампами
13.6.1. Під час роботи з паяльними лампами необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, а також вимог цього розділу.
13.6.2. Паяльні лампи, що є на судні, мають бути взяті на облік і пронумеровані. Паяльні лампи видають особам, що мають досвід і знають правила поводження з ними.
Зберігання разом справних і несправних ламп не допускається.
Не допускається використання бензинових паяльних ламп.
Має бути призначена відповідальна особа за зберігання, видачу і справність паяльних ламп.
13.6.3. Працювати паяльними лампами, що мають пропускання та запорошені форсунки, не допускається .
13.6.4. Запобіжні шпильки на корпусах ламп мають бути запаяні легкоплавким припоєм.
13.7. Фарбувальні роботи
13.7.1. Фарбувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до вимог розділу 6.5 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, ГОСТ 12.3.005-75 "ССБП. Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки", НПАОП 35.11-1.09-82 "Тимчасові правила з техніки безпеки, пожежної охорони і промислової санітарії при виконанні фарбувальних робіт у фарбувальних цехах (дільницях) машинобудівних заводів і на суднах флоту рибної промисловості", а також вимог цього розділу.
13.7.2. Під час травлення старої фарби їдкими лугами необхідно одягати гумові рукавички і захисні окуляри, щоб уникнути опіків шкіри й очей; для захисту одягу і взуття одягаються прогумовані фартух і гумові калоші. Роботи з паяльними лампами щодо випалювання фарби мають виконуватись у брезентових рукавицях. Не допускається випалювання фарби паяльними лампами в закритих приміщеннях.
13.7.3. Очищення від іржі, окалини і старої фарби сталевими щітками, пневмоінструментом має здійснюватись у захисних окулярах. У закритих приміщеннях має бути забезпечена ефективна вентиляція робочих місць.
13.7.4. У разі робіт із шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками мають вживатись заходи захисту відкритих ділянок шкіри та органів дихання працівників. Приміщення, де виконуються роботи, повинні вентилюватись, у разі потреби працівники повинні користуватися масками-респіраторами або шланговими протигазами.
13.7.5. Під час фарбування кам'яновугільним лаком або очищення поверхонь, пофарбованих ним, необхідно оберігати обличчя і руки від бризок або старої фарби, що відлітає. Роботи з кам'яновугільним лаком за наявності сонячного освітлення на робочих місцях не дозволяються.
13.7.6. Під час тривалої роботи з фарбування працівники повинні щогодини виходити з приміщення на 10 хвилин на свіже повітря.
13.7.7. Під час роботи зі свинцевими фарбами палити допускається в спеціально відведених місцях і тільки за умови, що працівники попередньо ретельно вимиють руки з милом. Після роботи руки та інші відкриті частини тіла миють теплою водою з милом та в разі потреби нешкідливими розчинниками.
13.7.8. Не допускається виконувати фарбування пульверизатором у закритому приміщенні кам'яновугільним лаком та іншими шкідливими фарбами.
Під час зовнішнього механізованого фарбування судна лакофарбовими матеріалами на основі епоксидних і поліуретанових смол необхідно стежити, щоб сторонні особи знаходились на відстані не менше 25 м від зони фарбування.
13.7.9. Плоти, що застосовуються під час фарбування корпуса судна, повинні мати достатню вантажопідйомність та стійкість, леєрну огорожу, швартовні пристрої та рятувальні засоби. Кожний такий пліт повинен мати паспорт-сертифікат виробника і проходити щорічне опосвідчення як плавзасіб.
13.7.10. Фарбопульти та інші пневматичні апарати для фарбування мають випробовуватись один раз на рік подвійним робочим гідравлічним тиском, про що має складатись відповідний акт.
13.7.11. У разі нанесення фарби апаратами механічного розпилювання не допускається підвищення тиску вище робочого. Якщо помічені зовнішні несправності резервуара (вм'ятини, нещільності швів), апаратом працювати не допускається. Усі апарати для механічного розпилювання, що працюють під тиском, мають бути забезпечені манометрами і захисними клапанами.
13.7.12. Під час фарбувальних робіт не допускається застосовувати бензол для миття рук.
13.7.13. Не допускається поселяти людей у свіжопофарбовані приміщення раніше, ніж це передбачено настановами заводу-виробника фарби. Протягом зазначеного часу приміщення мають провітрюватись.
13.7.14. Фарби, що містять органічні розчинники, мають зберігатись у спеціальних приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією. Посудини з розчинниками і фарбами мають бути герметично закупорені. Сухі фарби також повинні зберігатись у герметично закритій тарі.
13.7.15. Банки з сухими фарбами слід розкупорювати без ударів за допомогою спеціальних важільних ключів. Під час розкупорювання банок із сухими фарбами, що містять свинець або інші шкідливі речовини, необхідно працювати в протипилових респіраторах.
13.7.16. Наповнена й порожня тара з-під фарб, оліфи, розчинників тощо постійно має бути щільно закрита.
13.7.17. Під час фарбування машинних палуб, ллял, машинних люків тощо шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками слід провітрювати приміщення і в разі потреби працювати в шланговому протигазі.
13.7.18. Фарбувальні роботи на висоті (на колонках, щоглах, фальштрубах тощо), за бортом судна та в погано вентильованих приміщеннях повинні проводитись під контролем посадових осіб судна із вжиттям необхідних заходів безпеки.
13.8. Роботи з епоксидними смолами
13.8.1. Роботи з епоксидними смолами повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 24.16-7.07-85 "ОСТ 24.006.14-85. Роботи з епоксидними смолами і матеріалами на їх основі. Вимоги безпеки", а також вимог цього розділу.
13.8.2. Члени екіпажу, що працюють з епоксидними смолами та їх твердниками, мають бути одягнені в спецодяг: халати, гумові нарукавники, ковпаки, захисні окуляри і рукавички гумові або поліетиленові на бязевій підкладці, що захищають шкіру від потрапляння епоксидних смол та їх компонентів.
Особистий одяг і спецодяг мають зберігатися роздільно.
13.8.3. Приміщення, де проводяться операції з епоксидними смолами, мають бути ізольованими й мати припливно-витяжну вентиляцію. Кожне робоче місце для виконання робіт з епоксидними смолами має бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
13.8.4. Якщо епоксидні смоли застосовують періодично і в невеликих кількостях, допускається працювати з ними в загальних приміщеннях на спеціально виділених і обладнаних для цього робочих місцях.
13.8.5. Робочі столи, на яких проводять роботу з застосуванням епоксидних смол, мають бути покриті цупким папером. Обробка дрібних деталей епоксидними смолами має проводитись на спеціальних металевих підносах, укритих папером.
Забруднений папір і обтиральний матеріал мають бути зібрані в металевий ящик з кришкою, який у кінці роботи необхідно очистити, а його вміст спалити у спеціально відведеному місці.
13.8.6. Готувати суміші смоли з твердником і перемішувати їх слід у поліетиленовому бачку, що щільно закривається і після закінчення робіт може бути легко очищений від залишків.
Під час виконання робіт, де потрібна невелика кількість епоксидної смоли, як ємність для неотверділої смоли застосовують картонні кружки, які після вживання знищують.
13.8.7. Рідкий твердник на судні слід зберігати в залізній банці з кришкою, що щільно закривається.
13.8.8. Інструмент та пристосування для нанесення епоксидних смол і їх сполук на вироби повинні мати на ручках захисні екрани з металу чи твердого картону.
13.8.9. У виробничих приміщеннях і на робочих ділянках для готування і нанесення епоксидної смоли не допускається палити і виконувати роботи з застосуванням відкритого вогню.