Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса

Струмопровідні частини, з'єднані з кабелями змінного струму в кінцевих заділках, повинні мати розпізнавальне забарвлення: фаза А - жовте, фаза В - зелене, фаза С - червоне.

2.7.4.1.14. Для вирівнювання потенціалів пунктів приєднання кабелів до рейок повинні застосовуватися регулюючі пристрої (статичні вольтододаткові установки або додаткові резистори).

2.7.4.1.15. Контрольні жили кабелів ліній живлення постійного струму рекомендується використовувати як сигналізатори стану кабелів.

2.7.4.1.16. Залежно від інтенсивності руху повинні бути визначені схеми нормального і аварійного режимів електропостачання контактної мережі.

Змінювати схему нормального режиму електропостачання дозволяється тільки у виключних випадках і в процесі ремонту за разпорядженням диспетчера електрогосподарства.

2.7.4.1.17. Схеми живлення і секціонування контактної мережі повинні передбачати можливість вимкнення будь-якого кабелю для огляду і ремонту без зупинки або зміни інтенсивності руху на лінії.

2.7.4.2. Утримання і технічне обслуговування кабельної мережі 2.7.4.2.1. Кабель і кабельні пристрої повинні підлягати технічному обслуговуванню і ремонтам відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів за затвердженим керівником електрогосподарства графіком.

2.7.4.2.2. Для охорони кабелів від механічних пошкоджень за кабельними трасами повинен бути встановлений технічний нагляд.

2.7.4.2.3. Випробовування кабелів здійснюється підвищеною напругою не рідше одного разу за два роки для кабелів напругою до 1000 В і одного разу за рік - для кабелів напругою 6-10 кВ відповідно до інструкцій, затверджених керівником електрогосподарства.

2.7.4.2.4. Випробувальна напруга для кабелів змінного струму напругою 6-10 кВ повинна дорівнювати п'ятикратній, а у разі введення в експлуатацію - шестикратній номінальній лінійній напрузі; для кабелів постійного струму напругою 600 - 5000 В. Тривалість випробування кожної жили кабелю має бути 5 хвилин.

Для кабелів постійного струму з великим строком служби залежно від технічного стану дозволяється зниження випробувальної напруги до 3 кВ.

Кабелі негативного потенціалу після капітального ремонту дозволяється випробувати мегомметром напругою 1000-1500 В.

2.7.4.2.5. Ізоляція контрольних жил кабелів постійного струму з напругою до 1000 В повинна випробуватися відносно землі водночас з ізоляцією робочої жили напругою 5 кВ, а відносно одна одної - напругою 1 кВ.

2.7.4.2.6. Мережу кабелів негативного потенціалу необхідно систематично перевіряти і регулювати відповідно до Правил захисту підземних металевих споруд від корозії блукаючими струмами.

2.7.4.2.7. Якщо ремонт кабелю виконується взимку при температурі повітря нижче 0 град.С, кабельна вставка перед укладенням до траншеї повинна бути підігріта.

2.7.5. Заземлювальні пристрої

2.7.5.1. Захисне заземлення - це спеціальне заземлення струмопровідних елементів обладнання, які не повинні перебувати під напругою, але в процесі експлуатації можуть опинитися під напругою, наприклад, у разі пошкодження ізоляції, дефектів дугогасних пристроїв, комутаційних апаратів, в аварійних випадках і т.п.

Заземляються корпуси електричного обладнання, приводи апаратів, вторинні обмотки трансформаторів струму і напруги, каркаси розподільних пристроїв 6-10 кВ, +600 В, щити та пульти управління, металеві оболонки і броня силових та контрольних кабелів, металеві корпуси переносного електроустаткування і т.п.

Установка заземлювальних пристроїв не повинна допускати можливості (у разі пошкодження ізоляції) появи на устаткуванні потенційно небезпечних для людини рівнів напруги кроку і напруги дотику.

2.7.5.2. Заземлювальні пристрої електроустановок системи електропостачання трамвая і тролейбуса повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, нормативно-технічній документації на проектування систем електропостачання трамвая і тролейбуса, цим Правилам. На кожний заземлювальний пристрій необхідно оформити технічну документацію з долученням протоколів приймально-здавальних випробувань в обсязі вимог нормативної документації.

2.7.5.3. Заземлювальний пристрій електротягової підстанції повинен бути виконаний таким чином, щоб при замиканні в системі постійного струму на заземлені конструкції здійснювалось автоматичне відключення випрямних агрегатів та лінійних автоматичних вимикачів живильних ліній, що працюють паралельно з живильними лініями інших електротягових підстанцій.

2.7.5.4. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів, заземлювального контуру і до заземлених конструкцій повинно виконуватися зварюванням, а до корпусів апаратів машин і опор повітряних ліній електропередачі - зварюванням або надійним болтовим з'єднанням.

Допускається під'єднання металевих корпусів малопотужної апаратури до заземлювального контуру гнучкими провідниками за допомогою болтових з'єднань.

Кабель з алюмінієвою захисною оболонкою використовувати як природний заземлювач не дозволяється.

Використовувати землю як фазний або нульовий провід забороняється.

Відкрито прокладені заземлювальні провідники повинні мати розпізнавальне забарвлення відповідно до нормативних вимог.

2.7.5.5. Тимчасові переносні пристрої заземлення, що використовуються для заземлення струмопровідних частин під час ремонту електроустановок, виконуються з неізольованих гнучких мідних багатожильних дротів, що мають перетин відповідно до вимог термічної стійкості при коротких замиканнях, але не менше 25 кв.мм.

2.7.5.6. Для визначення технічного стану заземлювального пристрою необхідно здійснити:

зовнішній огляд видимої частини заземлювального пристрою;

перевірку електричного ланцюга між заземлювачем і заземленими елементами на відсутність обривів і сполучень з великими перехідними опорами;

перевірку пробивних запобіжників трансформаторів;

вимірювання опору заземлювального пристрою;

перевірку електричного ланцюга фаза-нуль;

перевірку надійності з'єднань природних заземлювачів;

вибіркове розриття грунту для огляду елементів заземлювального пристрою.

Про результати огляду заземлювальних пристроїв, виявлені несправності і вжиті заходи повинен бути зроблений відповідний запис в оперативному журналі тягової підстанції.

Значення опору заземлювальних пристроїв повинно підтримуватися на рівні, визначеному Правилами влаштування електроустановок.

2.7.6. Диспетчерська служба електрогосподарства

2.7.6.1. Оперативне керівництво експлуатацією і ліквідацією аварійних режимів на об'єктах системи електропостачання трамвая і тролейбуса здійснюється диспетчером електрогосподарства або іншою особою, на яку покладено виконання цих функцій. У разі необхідності диспетчер електрогосподарства зв'язується з центральним диспетчером служби руху для прийняття узгоджених рішень.

2.7.6.2. Диспетчерський пункт повинен бути обладнаний апаратами міського телефонного зв'язку, адміністративно-службового зв'язку підприємства і диспетчерського зв'язку електрогосподарства. Як канали зв'язку можуть використовуватись лінії власної телефонної мережі підприємства або абоновані у міської чи відомчої телефонної мережі. Для оперативного зв'язку чергового диспетчера з автотранспортом швидкої технічної допомоги і ремонтно-налагоджувальними бригадами використовується радіозв'язок.

2.7.6.3. На диспетчерському пункті електрогосподарства повинні бути:

посадові інструкції персоналу диспетчерського пункту та інструкції, що визначають порядок оперативного зв'язку з бригадами швидкої технічної допомоги, затверджені керівництвом електрогосподарства;

комплект програм порядку відновлення нормативного режиму електропостачання трамвая і тролейбуса у разі виникнення аварійних ситуацій і пошкодженнях обладнання тягових підстанцій, контактної і кабельної мережі. Програми, технічні дані обладнання, схеми тощо повинні бути оформлені із застосуванням комп'ютерної техніки. Дозволяється виконання програм у вигляді машинописних текстів та креслень;

схеми зовнішнього електропостачання всіх тягових підстанцій;

однолінійні схеми підстанцій з основними технічними даними обладнання;

схеми секціонування контактної мережі трамвая і тролейбуса районів електропостачання кожної тягової підстанції із зазначенням місць приєднання ліній позитивного і негативного потенціалу 600 В та їх технічні дані, значення струму вставки всіх лінійних автоматів 600 В;

Правила влаштування електроустановок, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, ці Правила та Правила техніки безпеки на міському електричному транспорті;

оперативний журнал для запису у хронологічному порядку всіх вказівок і розпоряджень керівництва електрогосподарства, а також переліку і обсягу робіт персоналу швидкої технічної допомоги;

список осіб, що мають право одноосібного огляду об'єктів системи електропостачання трамвая і тролейбуса, і осіб, що мають право вести оперативні переговори з диспетчером електропостачального підприємства;

засоби індивідуального захисту відповідно до вимог правил техніки безпеки;

аптечка з набором медикаментів за затвердженим керівником електрогосподарства списком;

список всіх телефонів, якими можуть вестися оперативні переговори, включаючи адміністрацію підприємства.

2.7.7. Швидка технічна допомога

2.7.7.1. Забезпечення відновлення нормального режиму електропостачання трамвая і тролейбуса у разі виникнення аварійних ситуацій і пошкоджень на об'єктах системи електропостачання покладається на швидку технічну допомогу електрогосподарства.

2.7.7.2. Персонал служби швидкої технічної допомоги повинен комплектуватися з досвідчених працівників електрогосподарства і бути в оперативному підпорядкуванні диспетчера електрогосподарства.

2.7.7.3. Диспетчер електрогосподарства має право залучати до ремонтно-відновних робіт необхідний експлуатаційний персонал, який на період робіт підпорядковується керівникові бригади швидкої технічної допомоги.

2.7.7.4. У розпорядженні чергових бригад швидкої технічної допомоги повинен бути автотранспорт, спеціально пристосований для ремонту і відновлення контактної і кабельної мереж, а також обладнання тягових підстанцій.

Обладнання, інструмент, прилади, а також порядок забезпечення безпечних умов роботи бригад швидкої технічної допомоги повинні відповідати Правилам техніки безпеки на міському електричному транспорті.

2.7.7.5. Керівництво бригадою швидкої технічної допомоги на місці ремонтно-відновних робіт здійснює бригадир (майстер). Якщо роботи виконуються кількома бригадами водночас, керівництво покладається на бригадира (майстра), який прибув на місце робіт першим, або на представника адміністративно-технічного персоналу електрогосподарства, що прибув спеціально для керівництва роботою.

Керівник робіт зобов'язаний підтримувати з диспетчером електрогосподарства регулярний зв'язок.

2.7.7.6. Залежно від обсягу робіт і ступеня пошкодження відновні роботи можуть виконуватися в два етапи:

часткове відновлення, що забезпечує можливість руху трамвая і тролейбуса (у разі необхідності навіть з обмеженням швидкості руху), яке виконується обов'язково бригадами швидкої технічної допомоги;

повне відновлення із забезпеченням відповідності проектній документації, яке виконується в строки, встановлені керівництвом електрогосподарства.

2.7.7.7. Якщо одночасно пошкоджені елементи системи електропостачання трамвая і тролейбуса і будь-яких об'єктів сторонніх організацій (міські низьковольтні повітряні розподільні мережі, мережі вуличного освітлення та ін.), бригадир швидкої технічної допомоги повинен повідомити про це диспетчера електрогосподарства, який забов'язаний інформувати відповідну організацію або підприємство для вжиття узгоджених заходів.

2.7.8. Заходи щодо обмеження блукаючих струмів

2.7.8.1.Захист підземних металевих споруд здійснюється відповідно до нормативно-технічних документів для проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатації підземних металевих споруд та підприємств міського електротранспорту. Підприємства міського електричного транспорту розробляють заходи для зменшення блукаючих струмів.

Координацію і контроль за режимом робіт, станом обладнання для захисту підземних металевих споруд всіх підприємств і організацій міста повинні здійснювати місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Забороняється введення в експлуатацію об'єктів, що належать до джерел блукаючих струмів, до виконання всіх заходів їх обмеження.

2.7.8.2. Обмеження блукаючих струмів забезпечується на стадії проектування за рахунок:

дотримання нормативних значень втрат напруги в рейках і різниці потенціалів між точками приєднання ліній негативного потенціалу до рейок;

забезпечення максимального значення поздовжньої електричної провідності рейкових колій;

використання конструкцій рейкових колій з великим перехідним опором між рейками і землею.

У процесі експлуатації обмеження блукаючих струмів досягається:

регулярним контролем ефективності заходів щодо обмеження блукаючих струмів;

контролем поздовжньої провідності рейкових колій;

контролем потенціалу рейок.

2.7.8.3. Рейкові колії необхідно влаштовувати відповідно п.2.2.4.14-2.2.4.17 цих Правил. Перехідний питомий опір рейкових колій повинен бути не менше 0,02 Ом/км.

2.7.8.4. Для вирівнювання потенціалів пунктів приєднання кабелів негативного потенціалу до рейкової мережі повинні використовуватися відповідні регулюючі пристрої (додаткові статичні резистори, вольтододаткові установки).

2.7.8.5. Кабелі, що використовуються для ліній негативного потенціалу, повинні мати контрольні жили для вимірювання потенціалів пунктів приєднання кабелів до рейок. Також повинні бути контрольні проводи для вимірювання різниці потенціалів між пунктами приєднання кабелів негативного потенціалу суміжних підстанцій, що працюють паралельно.

2.7.8.6. Середня величина різниці потенціалів між будь-якими пунктами приєднання ліній негативного потенціалу однієї підстанції в період інтенсивного руху повинна бути не більше 0,5 В при автоматичному та не більше 1,0 В при реостатному регулюванні.

2.7.8.7. Опір роз'ємних контактів приєднання кабелів негативного потенціалу до рейкових ниток не повинен перевищувати 0,0015 Ом.

2.7.8.8. Не допускається безпосереднє приєднування установки дренажного захисту до шин негативного потенціалу тягових підстанцій.

2.7.9.Технічна документація

2.7.9.1.Технічна документація на кожну тягову підстанцію трамвая і тролейбуса повинна зберігатися в електрогосподарстві. До її складу входять:

акти приймання прихованих робіт;

генеральний план ділянки, на який нанесено споруди і підземні комунікації (водопровід, газопровід, каналізація та ін.);

затверджена проектна документація (креслення, пояснювальна записка та ін.);

акти випробувань і налагодження електрообладнання;

акт приймання тягової підстанції в експлуатацію;

виконавчі робочі схеми первинних і вторинних електричних з'єднань;

сертифікати (технічні умови, технічні паспорти) електрообладнання;

креслення підземних кабельних трас з прив'язуванням до будинків і постійних споруд.

2.7.9.2. На кожну кабельну лінію в електрогосподарстві повинна бути така документація:

затверджена схема кабельних ліній;

журнал змін траси з переліком виконаних робіт, поясненням причин, з прив'язуванням до місцевості та зазначенням дати і органу, що узгоджував ці зміни;

виконавчі креслення траси в масштабі 1:200 або 1:500;

кабельний журнал на кабельні лінії 600 В, 0,4 і 6-10 кВ;

акти прихованих робіт;

акти про стан кінцевих заділок кабелів на барабанах і, в разі необхідності, протоколи їх розкриття і огляду;

протоколи заводських випробувань кабелів;

протоколи випробувань кабелів після прокладання;

протоколи підігрівання кабелів на барабані за умови їх прокладення в зимовий період;

акти на захист кабелів від корозії, що спричинюється блукаючими струмами.

До технічної документації (виконавчих креслень) повинні негайно заноситися відомості про будь-яку зміну траси кабелів і кожне застосування муфт за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства. У разі неможливості поновити документи, яких бракує, повинен бути складений акт із зазначенням тих даних, які можна поновити.

2.7.9.3. На кожну ділянку контактної мережі в електрогосподарстві повинна бути така технічна документація:

схема електропостачання ділянки;

схема підвішування контактних проводів із зазначенням розташування кріплень ізоляторів, спеціальних частин, компенсаторів, анкерування виводів кабелів та ін.;

плани розміщення опор з прив'язуванням до підземних споруд;

робочі креслення пристроїв контактної мережі;

сертифікати (технічні умови, технічні паспорти) встановлених виробів;

графіки ремонту і регулювання;

акти приймання ділянок в експлуатацію;

журнал ремонтів і регулювання контактної мережі;

акти перевірки і випробування захисних засобів.

Будь-які зміни у пристроях контактної мережі повинні негайно вноситися в технічну документацію за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства.

2.7.9.4. На кожний заземлювальний пристрій, що перебуває в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірок. Будь-які зміни в пристроях заземлення повинні бути негайно відображені в технічній документації за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства.

2.7.9.5. В електрогосподарстві і на виробничих ділянках мають бути експлуатаційні та посадові інструкції, плани і графіки проведення технічного обслуговування і ремонтів, відомості про зміни в схемах, приєднаннях.

2.7.9.6. Всі зміни в електроустановках системи електропостачання трамвая і тролейбуса, що вносяться в процесі експлуатації, ремонту і реконструкції, повинні бути відображені на схемах і кресленнях негайно за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства, із зазначенням підстав і дати внесення змін.

2.8. Споруди і устаткування сигналізації та зв'язку

2.8.1. Загальні вимоги до колійних (дорожніх) сигналізацій

2.8.1.1. Колійна (дорожня) сигналізація призначена для регулювання руху транспорту і пішоходів та забезпечує регулярність і безпеку пасажирських перевезень. Встановлення транспортних світлофорів для регулювання руху, дорожніх знаків відповідно до ДСТУ 2586-94 здійснюється тільки за проектами організації руху, узгодженими з Державтоінспекцією.

2.8.1.2. До колійної (дорожньої) сигналізації належать світлофори автоматичного і ручного керування, колійні знаки та покажчики.

2.8.1.3. Світлосигнальні пристрої, знаки і покажчики поділяються на:

односекційні світлофори з жовтим блимаючим сигналом;

двосекційні світлофори з червоним і зеленим сигналами (використовуються тільки у сигналізаціях, призначених для водіїв трамвая);

трисекційні світлофори з червоним, зеленим і жовтим сигналами і світлофори з додатковими секціями;

світлофори особливої форми з сигналом біло-місячного кольору;

колійні знаки і покажчики з літерним та цифровим або змішаним змістом.

2.8.1.4. Сигнальні пристрої встановлюють на опорах, будинках, спеціальних колонках, тросових поперечках контактної мережі, павільйонах зупинок. Кріплення сигнальних пристроїв не повинно порушувати механічної міцності і електричної ізоляції несучих конструкцій і споруд.

2.8.1.5. Висота встановлення сигнальних пристроїв, знаків і покажчиків, розміщених на опорах, будинках і колонках, повинна бути не менше 2,5 м від поверхні землі в місці встановлення. Їх розташування не повинно заважати рухові транспорту і пішоходів.

2.8.1.6. Для негативного полюса світлосигнальних пристроїв, що живляться постійним струмом від контактної мережі трамвая, в підземній частині повинні застосовуватись кабелі з мідною жилою з площею перетину не менше 25 кв.мм, які надійно приєднуються до рейки. Забороняється використовувати як негативний полюс заземлення конструкції.

2.8.1.7. Електрообладнання колійної сигналізації повинно мати подвійну ізоляцію стосовно заземлених частин, а металеві шафи, корпуси, кожухи і пульти сигналізації, встановлені на висоті менше 2,5 м від землі, повинні бути заземлені.

2.8.1.8. Встановлення і монтаж електричних сигнальних пристроїв повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

2.8.1.9. За умови тривалої перерви дії автоматичного блокування руху трамвайних поїздів рух повинен провадитися за принципом прямої видимості згідно з вказівками диспетчера руху.

2.8.1.10. Кожна блок-ділянка і кожний світлофор повинні мати номер. Номери не повинні повторюватися.

2.8.1.11. У разі встановлення на одному вузлі кількох світлофорів повинно забезпечуватися автоматичне блокування руху трамваїв за протилежними напрямками.

2.8.1.12. На перетині трамвайної лінії залізничними коліями на одному рівні переїзна сигналізація повинна бути обладнана і обслуговуватись відповідно до інструкції, погодженої відповідним підприємством залізничного транспорту.

2.8.1.13. До управління світлофорами можуть бути допущені тільки робітники, що пройшли спеціальний інструктаж.

2.8.2. Утримання і технічне обслуговування пристроїв світлофорної сигналізації

2.8.2.1. Обладнання сигналізації та автоматики обслуговується і ремонтується згідно з графіком та інструкцією, затвердженими керівником підприємства міського електричного транспорту.

2.8.2.2. Забороняється проводити будь-які роботи на обладнанні сигналізації особам, не причетним до його експлуатації, без погодження з відповідною службою.

2.8.2.3. Будь-яка несправність пристроїв автоматики повинна негайно усуватися.

2.8.2.4. Пристрої автоматики і телемеханіки для руху поїздів (АТРП) на лінії швидкісного трамвая, тобто релейні шафи, релейні приміщення і т.ін., повинні бути замкнені. Апарати та інші електротехнічні та електронні пристрої замикаються і опломбовуються. Доступ до цих пристроїв дозволяється тільки уповноваженим на це робітникам з обов'язковим попереднім записом в журналі догляду пристроїв АТРП і зв'язку. За цілість пломб несуть відповідальність чергові робітники, що користуються цими пристроями.

2.8.2.5. Виконання робіт з реконструкції і ремонту пристроїв АТРП, що викликають порушення графіка руху поїздів, повинно бути узгоджено з диспетчером руху швидкісного трамвая із попереднім записом у журналі догляду пристроїв АТРП і зв'язку.

2.8.2.6. Перевірка видимості сигналів світлофорів повинна проводитися з головної кабіни трамвайного поїзда відповідальним робітником служби сигналізації і зв'язку спільно з водієм-інструктором щомісяця. Після робіт, пов'язаних із зміною місцезнаходження світлофорних установок, така перевірка здійснюється відповідальним робітником служби АТРП швидкісного трамвая спільно із заступником начальника депо. Комісією у такому складі щоквартально повинні перевірятися всі світлофори.

2.8.2.7. Освітлення сигнальних приладів, в тому числі і стрілочних покажчиків, повинно забезпечувати чітку видимість показань сигналів з трамвайного поїзда.

2.8.2.8. У службі АТРП швидкісного трамвая повинен зберігатися комплект виконавчих креслень пристроїв АТРП і зв'язку із зазначенням підстави змін за підписом особи, відповідальної за технічну документацію.

2.8.2.9. Робітники, що експлуатують пристрої АТРП і зв'язку, можуть бути допущені до роботи тільки після відповідного навчання і складання іспитів.

2.8.3. Загальні вимоги до зв'язку

2.8.3.1. Підприємства міського електротранспорту обладнуються зв'язком загального користування та відомчим зв'язком, який використовується як адміністративно-службовий, диспетчерський та технологічний.

2.8.3.2. Адміністративно-службовий зв'язок призначений для обміну службовою інформацією про виробничу діяльність підприємства (організації) і забезпечує телефонний зв'язок між абонентами всього підприємства (організації) або між абонентами його підрозділів (депо, вагоноремонтних майстерень тощо). Для адміністративно-службового зв'язку застосовуються автоматичні або ручні телефонні станції відомчого чи міського типу.

2.8.3.3. Диспетчерський зв'язок є оперативно-технічним засобом, призначеним для передачі службової інформації з питань виробництва, організації руху, виклику аварійних засобів, а також для передачі оперативних вказівок і розпоряджень. Диспетчерський зв'язок забезпечує прямий безпосередній телефонний зв'язок оперативного керівника (диспетчера, оператора та ін.) зі своїми прямими абонентами всього підприємства або його підрозділів. Для оперативного диспетчерського зв'язку використовуються комутатори, обладнані симплексним або дуплексним підсиленням.

2.8.3.4. Технологічний зв'язок передбачає використання каналів прямого зв'язку:

для дистанційного управління тяговими підстанціями системи електропостачання;

для приладів документального (телетайпного) зв'язку з експлуатаційними і виробничими підрозділами;

для пристроїв передачі інформації автоматизованої системи управління.

2.8.3.5. Каналами виробничого і технологічного зв'язку можуть бути канали власної телефонної мережі підприємства або абоновані у міської (відомчої) телефонної мережі. Комутовані лінії телефонної мережі можуть використовуватися для інформаційних пристроїв (персональних ЕОМ, факсів тощо.)

2.8.4. Виробничий телефонний радіозв'язок

2.8.4.1. Усі кінцеві станції повинні бути обладнані телефонним зв'язком із центральним диспетчером району або міста залежно від прийнятої системи управління рухом за двома каналами зв'язку - загальноміським або адміністративно-службовим та оперативно-диспетчерським. Якщо є тільки один канал телефонного зв'язку, як резервний може використовуватися радіозв'язок.

На кожному апараті зв'язку повинна бути вказана назва виду зв'язку.

2.8.4.2. Проміжні пункти регулювання руху трамвая і тролейбуса повинні мати виробничий зв'язок з диспетчером і між собою.

2.8.4.3. Постійні ревізорські пости повинні мати телефонний зв'язок з диспетчером на каналі оперативно-диспетчерського зв'язку зі світловим або звуковим пристроєм виклику від місця розташування поста.

2.8.4.4. На всіх маршрутах трамвая і тролейбуса через кожні 2-2,5 км повинна бути забезпечена можливість зв'язку водіїв з диспетчером.

2.8.4.5. Підрозділи швидкої технічної допомоги, електропостачання, рухомого складу, колії та руху повинні мати телефонний зв'язок з диспетчерами по каналах оперативно-диспетчерського загальноміського або адміністративно-службового зв'язку.

2.8.4.6. Транспортні засоби швидкої технічної допомоги, технологічного та експлуатаційного призначення повинні бути обладнані радіостанціями для оперативного зв'язку з диспетчерами. У разі необхідності окремі транспортні засоби можуть бути обладнані спеціальними радіостанціями, що дозволяють зв'язатися з абонентами міської телефонної мережі.

2.8.4.7. Використання каналів виробничого телефонного і радіозв'язку не за призначенням забороняється.

2.8.5. Утримання та технічне обслуговування телефонного зв'язку і радіозв'язку

2.8.5.1. Технічне обслуговування і ремонт засобів зв'язку повинні проводитися відповідно до графіка та інструкції, затверджених керівником підприємства міського електротранспорту.

2.8.5.2. Експлуатація радіостанцій і радіообмін повинні здійснюватися відповідно до чинної інструкції з експлуатації радіостанцій оперативно-диспетчерського зв'язку.

2.9. Обладнання автоматизованого контролю і управління на міському електротранспорті

2.9.1. Обладнання автоматизованого контролю і управління використовується для отримання інформації про просторове і часове розташування рухомих одиниць на маршрутах, фактичний час проходження рухомими одиницями контрольних пунктів, двостороннього зв'язку з водіями. Комплект пристроїв автоматизованого контролю і управління, а також засобів обчислювальної техніки складають автоматизовану систему диспетчерського управління електротранспортом АСДУ-Е.

2.9.2. Обладнання автоматизованого контролю і управління поділяється на:

приймально-передавальні пристрої, розташовані на рухомих одиницях;

приймально-передавальні пристрої, розміщені на маршрутах;

пристрої приймання, обробки і передачі інформації, розташовані в спеціальних приміщеннях, в тому числі засоби обчислювальної техніки і відображення;

канали зв'язку.

2.9.3. АСДУ-Е повинна забезпечувати:

визначення регулярності руху на контрольних пунктах за часом і маршрутами;

визначення фактично відпрацьованого часу рухомих одиниць, облікових даних маршрутів;

визначення пасажирських потоків і облікових даних пасажироперевезень;

поточний та підсумковий аналіз кількісних та якісних показників процесу перевезення пасажирів з прийняттям оптимальних рішень;

передавання управлінських розпоряджень водіям, отримання додаткової інформації від водіїв.

Деякі завдання контролю і управління можуть вирішуватися на базі комплексів технічних засобів з наступним їх об'єднанням в АСДУ-Е.

2.9.4. Технічне обслуговування і ремонт засобів автоматизованого контролю і управління здійснює спеціальний структурний підрозділ підприємства міського електротранспорту.

2.9.5. Необхідно передбачати спільну роботу АСДУ-Е з аналогічними системами автобусного транспорту і автоматизованою системою управління дорожнім рухом міста.

2.9.6. Технічні вимоги до засобів контролю і управління, засобів обчислювальної техніки і каналів зв'язку повинні бути єдиними для всіх транспортних підприємств України.

3.1. Види та призначення рухомого складу

3.1.1. Рухомий склад міськелектротранспорту поділяється на пасажирський та спеціальний. Пасажирський рухомий склад призначений для перевезення пасажирів, спеціальний - для виконання вантажних перевезень, механізації робіт, контролю різних параметрів, навчання персоналу та ін.

3.1.2. Рухомий склад міськелектротранспорту повинен виготовлятися відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" та інших нормативних документів, що регламентують виготовлення транспортних засобів.

3.2. Реєстрація та облік транспортних засобів

3.2.1. Трамвайні вагони та тролейбуси підлягають реєстрації та обліку в порядку, що встановлюється Держжитлокомунгоспом України.

3.2.2. Трамвайні вагони та тролейбуси повинні бути зареєстровані протягом 10 діб після їх придбання, отримання або виникнення інших обставин, які потребують змін у реєстраційних документах.

3.3. Допуск рухомого складу до участі у дорожньому русі

3.3.1. Основні вимоги до виробництва рухомого складу

3.3.1.1. Рівень технічної оснащеності та організації виробництва підприємств-виготівників має забезпечувати:

розроблення та виготовлення рухомого складу міськелектротранспорту відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та технічної документації;

випуск запасних частин та комплектуючих виробів у необхідних обсягах відповідно до потреб експлуатаційних підприємств;

проведення планової модернізації раніше виготовленого рухомого складу;

сервісне обслуговування, облік та аналіз показників експлуатаційної надійності продукції, що випускається;

забезпечення експлуатаційних організацій комплектами чинної технічної документації;

вхідний контроль купованих виробів;

проведення пусконалагоджувальних та кваліфікаційних випробувань.

3.3.1.2. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів діяльності, а також окремі підприємці, які виготовляють транспортні засоби, їх складові частини та комплектуючі елементи, повинні мати ліцензії, оформлені відповідно до чинного законодавства.

3.3.2. Ввезення на територію України рухомого складу міськелектротранспорту та його складових частин

3.3.2.1. Ввезення транспортних засобів на територію України повинно здійснюватися відповідно до статті 31 Закону України "Про дорожній рух".

3.3.2.2. Рухомий склад, його складові частини та комплектуючі вироби, які ввозяться на територію України повинні супроводжуватися сертифікатом, який підтверджує їх відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні. Порядок сертифікації рухомого складу, його складових частин та комплектуючих виробів встановлює орган із сертифікації відповідно до Переліку ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом Держстандарту і Держмиткому України від 10.05.94 N 107/126 (Держреєстр N 103/312 від 19.05.94) і Переліку проведення робіт з сертифікації продукції іноземних виробництв за схемами з обстеженням, атестацією та сертифікацією систем якості, затвердженого наказом Держстандарту України від 02.08.96 N 329 (Державний реєстр N 458/1483 від 16.08.96).

3.3.3. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу міськелектротранспорту

3.3.3.1. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу, тобто зміна основних параметрів конструкції трамвайних вагонів та тролейбусів, які перебувають в експлуатації, шляхом переобладнання кабіни, кузова або їх деталей, установлення обладнання та номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

3.3.3.2. Не дозволяється без погодження з підприємствами-виготівниками рухомого складу переобладнання, що веде до зміни повної маси та її розподілу по осях, розташування центру ваги, типу двигуна, його ваги та потужності, колісної бази та колісної формули, гальмівних систем, рульового управління та трансмісії.

3.3.3.3. Переоснащення (переобладнання), виконане відповідно до п.3.3.3.1, яке призвело до зміни основних техніко-експлуатаційних показників рухомого складу, повинно відображатися в його реєстраційних документах.

3.3.4. Основні вимоги до технічного стану рухомого складу, який перебуває в експлуатації

3.3.4.1. Технічний стан трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають в експлуатації, у частині, яка стосується безпеки пасажирів, безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, повинен відповідати правилам, нормативам і стандартам України, затверджених у встановленому порядку.

3.3.4.2. Обов'язки забезпечення належного технічного стану рухомого складу покладаються на керівників підприємств міського електротранспорту та керівників підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію трамвайних вагонів і тролейбусів.

3.3.5. Інформаційне забезпечення рухомого складу

3.3.5.1. Інформаційне забезпечення рухомого складу здійснюється з метою ознайомлення пасажирів з порядком та умовами перевезень.

Інформаційне забезпечення рухомого складу поділяється на звукове та візуальне.

3.3.5.2. Звукову інформацію передає водій рухомого складу або автоінформатор, повідомляючи про назви пунктів зупинок, порядок оплати проїзду, можливі пересадки і таке інше.

Інформація повинна передаватися українською мовою. Дозволяється дублювання інформації іншими мовами, прийнятними для населення.

3.3.5.3. Візуальна інформація міститься на покажчиках, схемах маршрутів та інформаційних табличках.

Покажчики маршрутів рухомого складу повинні інформувати про номери маршрутів, назви початкових, кінцевих та основних проміжних пунктів зупинок.

Передні та бокові покажчики рухомого складу повинні містити дані про номер маршруту та назви початкового і кінцевого пунктів зупинок. Дозволяється наносити тільки номер маршруту, якщо конструкція ніші не дозволяє розмістити усю інформацію.

На задніх покажчиках зазначаються тільки номери маршруту.

Маршрутні покажчики у темний час доби повинні освітлюватися.

3.3.5.4. Як правило, покажчики маршрутів повинні виготовлятися на заводах-виготівниках рухомого складу та входити до комплекту поставки.

Дозволяється виготовлення бокових покажчиків транспортними підприємствами або іншими організаціями.

Назви пунктів зупинок на передніх та бокових покажчиках наносяться українською мовою. Допускається дублювання іншими мовами, прийнятними для населення.

3.3.5.5. Освітлення переднього та заднього покажчиків маршрутів, а також розміри інформаційних написів повинні забезпечуваити їх читання у світлий та темний час доби на відстані не менше 15 м, бокового покажчика - не менше 3 м, інвентарних номерів - до 30 м.

Читаність інформації визначається візуально.

3.3.5.6. Схеми маршрутів призначені для інформування пасажирів про послідовність проходження усіх пунктів зупинок маршруту. Вони повинні встановлюватися у салонах рухомого складу в місцях, зручних для огляду пасажирами.

3.3.5.7. Інформаційні таблички у салоні обов'язково повинні містити інформацію про:

інвентарний номер рухомого складу;

номер телефону підприємства міського електротранспорту;

місця для пасажирів з дітьми та інвалідів (для міських маршрутів);

місце розташування вогнегасника;

місця розташування кнопок екстреної зупинки та аварійного відкривання дверей;

місце розташування аптечки;

правила користування рухомим складом;

вхід та вихід;

місця аварійних виходів (через вікна, двері, люки) із зазначенням способу їх відкривання.

3.3.5.8. Фон покажчиків маршруту, схем маршруту, інформаційних табличок повинен бути білого кольору, інформаційні написи - чорного кольору, кольорографічне зображення піктограм - чорно-біле або кольорове.

Інформаційні написи на табличках, які позначають аварійні виходи, повинні бути червоного кольору.

3.3.6. Загальні підстави для заборони експлуатації рухомого складу

3.3.6.1. Експлуатація трамвайних вагонів та тролейбусів забороняється у разі:

відсутності затверджених в установленому порядку технічних умов;

відсутності сертифіката якості рухомого складу, ввезеного на територію України;

невідповідності конструкції затвердженій технічній документації підприємств-виготівників;

переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог п.3.3.3 цих Правил;

невідповідності реєстраційних даних записам у документах про реєстрацію;

порушення вимог чинних стандартів та інших нормативних актів під час виготовлення обладнання систем, що забезпечують безпеку руху, технічного обслуговування та ремонтів;

відсутності інвентарних номерів;

відсутності завірених записів у технічних журналах трамвайних вагонів та тролейбусів про проведення відповідного технічного обслуговування, ремонту та усунення несправностей за заявками водіїв;

досягнення граничного пробігу (граничного строку служби), якщо спеціальною комісією, призначеною керівником підприємства міського електротранспорту, не видано висновків про придатність до експлуатації з пасажирами;

повної або часткової відсутності екіпірування, передбаченого цими Правилами;

наявності технічних несправностей, визначених цими Правилами;

якщо вони не зареєстровані (перереєстровані) в установленому порядку, не пройшли державного технічного огляду або не мають талона про його проходження.

3.3.6.2. Забороняється експлуатація трамвая та тролейбуса у разі технічних несправностей та за умов, що сприяють виникненню аварійних ситуацій:

3.3.6.2.1. Гальмівні системи, якщо:

змінено конструкцію гальмівних систем, використано вузли або деталі, які не відповідають технічним умовам підприємства-виготівника;

гальмівний шлях, визначений як у ході перевірки функціонування гальмівних систем, так і у процесі експлуатації, більший нормативного:

гальмівний шлях трамвайного вагона (поїзда) при початковій швидкості 20 км/год на чистих сухих рейках за умов службового гальмування не повинен перевищувати 12 м, у разі екстренного гальмування - 5,5 м;

гальмівний шлях тролейбуса при початковій швидкості 20 км/год на рівній сухій дорозі з асфальто(цементно)-бетонним покриттям не повинен перевищувати 4,5 м;

за цих же умов, але з початковою швидкістю для тролейбуса 30 км/год гальмівний шлях не повинен перевищувати 11 м, а для трамвайних вагонів з швидкістю 40 км/год - відповідно 45 та 21 м;

порушено герметичність пневматичного (або невмогідравлічного) гальмівного приводу, що призводить до падіння тиску повітря при непрацюючому компресорі більш ніж на 0,05 мПа (5 Н/кв.см;

0,5 кгс/кв.см) за 15 хв.;

при увімкненій гальмівній системі;

не працює манометр гальмівної системи;

не фіксується важіль (педаль, рукоятка) гальмівної системи у робочому положенні;

не діє хоча б один з видів гальм;

несправний хоча б один з приводів механічних гальм;

не діє хоча б один з рейкових електромагнітних гальм (на трамваях).

3.3.6.2.2. Колеса, шини та колісні пари

Колеса та шини тролейбусів, якщо:

залишкова висота малюнка протектора у центрі бігової доріжки менше 2,0 мм на довжині більше четвертої частини поверхні шини;

мають місце місцеві ушкодження (порізи, розриви тощо), які оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора та боковин;

на одній осі встановлено діагональні шини разом з радіальними, а також шини, які мають різний малюнок протектора;

зламана, ослаблена або відсутня хоча б одна шпилька чи гайка кріплення колеса або є тріщини дисків та ободів коліс;

на передніх колесах встановлено шини, відновлені за другою групою ремонту;

тиск у шинах не відповідає встановленим нормам;

несправні замкові кільця або ослаблено їх кріплення на ободі.

Колісні пари трамвайних вагонів, якщо:

висота реборди бандажа менше 13 мм та товщина менше 8 мм (висота реборди вимірюється від точки на поверхні катання бандажа на відстані 33 мм від бокової грані бандажа з боку реборди, товщина реборди - на висоті, віддаленій на 5 мм від верхнього канта реборди);

є викришені місця на реборді бандажа;

послаблений бандаж;

товщина бандажа менше 25 мм (товщина вимірюється на відстані 33 мм від внутрішньої грані);

є тріщини на бандажі або колісному центрі;

ослаблено центральну гайку;

ослаблено або зрушено маточину;

ослаблено або обірвано болт кріплення амортизаторів коліс;

є видимі дефекти гумових амортизаторів;

ушкоджено понад 25% площі перетину шунта колеса з гумовою прокладкою.

Забороняється експлуатація вагонів на лініях швидкісного трамвая, якщо:

висота реборди менша 15 мм;

товщина реборди менша 10 мм;

товщина бандажа менша 30 мм.

3.3.6.2.3. Рульове управління, якщо:

окружний люфт рульового колеса перевищує при працюючому підсилювачі руля, перевищує 20 градусів у положенні керованих коліс відповідно до прямолінійного руху;

утруднене обертання рульового колеса;

несправний гідропідсилювач рульового управління;

ослаблено або зіпсовано кріплення рульового механізму;

просмоктується мастило з картера рульового механізма.

3.3.6.2.4. Трансмісія, якщо:

ослаблено кріплення та посадки фланців на валах тягового двигуна та редуктора;

підвищена вібрація, відчутний стук чи шум;

зламалися або ослаблені хоча б одна шпилька картера, кріплення кришок фланця.

3.3.6.2.5. Підвіска, якщо:

зруйновано корінний лист або центральний болт ресори, пружини;

не працює регулятор рівня положення кузова (при пневмопідвісках);

перекошений кузов.

3.3.6.2.6. Кузов, якщо:

немає передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного обладнання, грязезахисних фартухів та бризковиків;

у салоні немає передбачених конструкцією поручнів;

порушено міцність підніжок та поручнів;

ушкоджено ізоляційне покриття поручнів, підніжок або доріжок на покрівлі;

порушено міцність дверей, люків підлоги;

протікає покрівля;

розбито скло (салона, дверей або кабіни водія);

є тріщини та інші ушкодження, які погіршують видимість на передньому склі та дзеркалах заднього огляду;

до скла прикріплено речі або на скло нанесено покриття, які обмежують огляд водія та погіршують прозорість скла;

несправні замок дверей кабіни, механізм регулювання положення крісла водія, приводи управління дверима, спідометр (тахограф), обладнання для обігрівання та обдування скла;

немає піску у пісочницях або він непридатний до використання;

немає клейма на пристроях зчеплення.

3.3.6.2.7. Пневматичне обладнання, якщо:

час наповнення пневматичної системи стисненим повітрям від нульового до робочого тиску перевищує встановлену норму;

не забезпечується автоматичне підтримування тиску в заданому діапазоні;

порушено герметичність пневмосистеми, що спричинює падіння тиску понад 0,05 МПа (5 Н/кв.см) за 15 хв. за умови п.3.3.6.2.1 цих Правил;

несправні апарати пневмосистеми (кран водія, гальмівний кран, запобіжний кран, манометр, привід дверей, пісочниці, склоочисник та ін.);