ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ
ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
| N 103 від 10.12.96 м.Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 1997 р. за N 66/1870 |
Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Держбуду N 111 від 25.05.2000 Державного комітету з питань житлово-комунального господарства N 187 від 08.10.2004 )
З метою поліпшення експлуатації та підвищення безпеки руху трамвая і тролейбуса
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила експлуатації трамвая та тролейбуса (далі - Правила), що додаються.
2. Наказ Мінжитлокомунгоспу УРСР від 22 вересня 1983 року N 257 "Про поширення чинності правил технічної експлуатації трамвая та тролейбуса на підприємства міськелектротранспорту" вважати такими, що втратили чинність.
3. Керівникам підприємств міськелектротранспорту в двомісячний термін:
3.1. Забезпечити підприємства необхідною кількістю примірників Правил.
3.2. Організувати вивчення Правил усіма інженерно-технічними працівниками і водіями, оформивши перевірку знань відповідними протоколами.
3.3. Доопрацювати згідно з вимогами зазначених Правил посадові та робочі інструкції працівників підприємств та іншу нормативно-технічну документацію.
3.4. Привести рухомий склад, устаткування, обладнання та споруди підприємств міськелектротранспорту у відповідність до вимог Правил.
4. Директорам Київського електротехнічного технікуму (Чертенко Г.Г.), Маріупольського електромеханічного технікуму (Єрмоленко Н.Д.), учбово-курсових комбінатів внести зміни, що випливають з вимог цих Правил, до учбових програм.
5. Директорам проектних, науково-дослідних та конструкторсько-технологічних інститутів привести проектну документацію у відповідність до вимог цих Правил.
6. Управлінню міськелектротранспорту (Крат В.І.) разом з Управлінням кадрів та учбових закладів (Бойко Г.І.):
6.1. Організувати друкування Правил згідно з замовленнями підприємств міськелектротранспорту.
6.2. Організувати заняття з підвищення кваліфікації працівників підприємств міськелектротранспорту.
6.3. Провести перевірку знань Правил керівниками та інженерно-технічними працівниками підприємств міськелектротранспорту.
7. Контроль за виконанням наказу покласти на Управління міського електротранспорту (Крат В.І.)
Затверджено
наказом Державного комітету
України по житлово-комунальному
господарству від 10.12.1996 р.
N 103
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 березня 1997 р.
за N 66/1870
Правила експлуатації трамвая та тролейбуса
1. Загальні положення
Правила експлуатації трамвая та тролейбуса (далі - Правила) визначають вимоги (нормативи) до об'єктів, обладнання, устаткування і організації роботи підприємств міськелектротранспорту та їх структурних підрозділів, регулюють питання взаємодії та основні вимоги до працівників міськелектротранспорту.
Чітке виконання вимог чинних Правил - обов'язкова умова забезпечення злагодженості роботи усіх служб та інших структурних підрозділів підприємств міськелектротранспорту, якісного і безпечного транспортного обслуговування населення.
Правила обов'язкові для виконання усіма експлуатаційними та ремонтними підприємствами міського електричного транспорту незалежно від форм власності та видів діяльності. Правила також обов'язкові для підприємств та організацій, які розробляють і виготовляють рухомий склад та інші технічні засоби міського електротранспорту, комплектуючі вироби і запчастини до них та здійснюють проектування, капітальне будівництво і реконструкцію об'єктів та споруд міськелектротранспорту.
Підприємства міськелектротранспорту розробляють, з урахуванням конкретних умов, положення, інструкції та інші нормативні документи, які визначені цими Правилами.
Зміна цих Правил належить виключно до компетенції Держжитлокомунгоспу України, який затверджує також інші відомчі нормативні документи з експлуатації міського електротранспорту.
Правила розроблені на основі Законів України "Про міський електричний транспорт", "Про дорожній рух", "Про транспорт", "Про охорону праці", а також Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, та інших нормативних документів, що регулюють діяльність транспортних підприємств та встановлюють вимоги до рухомого складу, систем електропостачання, трамвайних колій та інженерних споруд, а також організації руху.
( Абзац шостий розділу 1 в редакції Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )
1.1. Визначення термінів
У цих Правилах терміни вживаються в такому визначенні:
( Пункт 1.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
( Пункт 1.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
1.2. Підпорядкованість та управління підприємствами міського електротранспорту
1.2.1. Підприємства міського електротранспорту здійснюють свою діяльність відповідно до Законів України "Про міський електричний транспорт", "Про дорожній рух", "Про транспорт" та інших нормативних документів, що регулюють діяльність транспортних підприємств.
( Підпункт 1.2.1 в редакції Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )
1.2.2. Об'єкти міського електротранспорту підлягають державному технічному огляду відповідно до статті 35 Закону України "Про дорожній рух".
( Підпункт 1.2.2 в редакції Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )
1.3. Обов'язки, права та відповідальність підприємств міського електротранспорту визначаються відповідно до Закону України "Про міський електричний транспорт"
( Пункт 1.3 в редакції Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )( Підпункт 1.3.1 виключено на підставі Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )( Підпункт 1.3.2 виключено на підставі Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )( Підпункт 1.3.3 виключено на підставі Наказу Держкомжитлокомунгоспу N 187 від 08.10.2004 )
1.4. Вимоги до працівників міського електротранспорту
1.4.1. Кожний працівник підприємств міськелектротранспорту зобов'язаний дотримуватись законів України, Правил дорожнього руху, нормативних документів з питань міськелектротранспорту, затверджених Держжитлокомунгоспом та іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх компетенції, цих Правил, посадових інструкцій, вимог експлуатаційної документації підприємств-виготівників, інших нормативно-технологічних документів. Виконання обов'язків повинно контролюватися відповідними посадовими особами.
1.4.2. Працівники, винні у порушенні цих Правил, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
1.4.3. Кваліфікація та стан здоров'я працівників міського електротранспорту повинні відповідати чинним вимогам до працівників підприємств підвищеної небезпеки.
1.4.4. До робіт, пов'язаних з рухом електротранспорту, експлуатацією та ремонтом електроустановок, перебуванням на висоті, на проїжджій частині вулиць та трамвайних коліях, допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку згідно із займаною посадою та виконуваною роботою і мають відповідні посвідчення встановленого зразка;
( Підпункт 1.4.4 пункту 1.4 в редакції Наказу Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
1.4.5. На зазначені в п.1.4.4 цих Правил роботи приймаються особи віком не молодше 18 років, що попередньо пройшли медкомісію і не мають протипоказань.
1.4.6. Робітники міського електричного транспорту, безпосередньо пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом електроустановок (тягових підстанцій, контактних і кабельних мереж, обладнань сигналізацій, управління рухом, зв'язку, електрифікованого технологічного устаткування заводів (майстерень) з ремонту рухомого складу та інших), допускаються до роботи тільки після вивчення цих Правил, інших нормативно-правових актів, що стосуються їх функціональних обов'язків та присвоєння відповідної кваліфікаційної групи.
( Підпункт 1.4.6 пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
1.4.7. Водії трамвая, тролейбуса та інших саморухомих транспортних засобів повинні мати відповідні посвідчення.
1.4.8. Права, обов'язки та відповідальність працівників міського електротранспорту повинні бути викладені в посадових інструкціях, затверджених керівником підприємства міського електротранспорту.
1.4.9. Новоприйняті працівники перед допуском до роботи повинні пройти загальний інструктаж та інструктаж на робочому місці з оформленням відповідних записів у журналах інструктажів. Чергові та сезонні інструктажі водіїв повинні проводитися за графіком, затвердженим наказом керівника підприємства міського електротранспорту.
1.4.10. Поновлення і закріплення знань з Правил техніки безпеки працівниками міського електротранспорту повинні проводитися на інструктажах кожні півроку. Перевірка знань цих Правил проводиться щорічно комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
1.4.11. Навчання, атестація і перевірка знань робітників, які обслуговують об'єкти, підконтрольні органам державного нагляду, повинні проводитися за програмами та в порядку, встановленому цими органами.
1.4.12. Працівники міського електротранспорту зобов'язані підвищувати свою кваліфікацію й професійну майстерність. З цією метою на підприємствах створюються учбові приміщення, обладнуються спеціальні трамвайні вагони та тролейбуси, залучаються кваліфіковані кадри.
1.5. Основні функції та завдання організацій і підприємств, які розробляють і виготовляють технічні засоби міського електротранспорту
1.5.1. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.91 р. N 313-р та від 03.02.92 N 66-р, генеральним замовником технічних засобів міського електричного транспорту (рухомого складу, випрямно-перетворювальної техніки, засобів управління рухом, системами електропостачання і т.п.) є Держжитлокомунгосп України, який:
визначає перспективні напрями розвитку й удосконалення технічних засобів міського електротранспорту, організовує науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи;
затверджує технічні завдання (вимоги) на розроблення технічних засобів, програми та методики приймальних випробувань;
організовує виробництво нових зразків технічних засобів міського електротранспорту та очолює приймальні комісії з їх випробувань;
розробляє й затверджує основні нормативні документи з питань експлуатації технічних засобів;
затверджує технічні умови на постачання технічних засобів.
Разроблення технічних засобів міського електричного транспорту може здійснюватися за ініціативою підприємств і організацій.
1.5.2. Підприємства та організації, які розробляють й виготовляють технічні засоби міського електротранспорту:
розробляють і виготовляють рухомий склад та інші технічні засоби відповідно до вимог державних стандартів та інших нормативних актів;
забезпечують постійне удосконалення конструкцій з метою доведення їх до вимог експлуатації, а також рівня провідних країн світу;
здійснюють заходи з підвищення надійності технічних засобів електротранспорту, модернізації раніше створених моделей;
забезпечують сервісне обслуговування виготовлених виробів;
забезпечують уніфікацію рухомого складу, систем електропостачання, управління рухом та конструкцій колійного шляху;
забезпечують ремонтні підприємства відповідними комплектами технічної документації;
забезпечують виробництво нестандартного (технологічного) обладнання, оснащення і спеціального інструменту для технічного обслуговування та ремонту технічних засобів відповідно до вимог сервісного обслуговування, беруть безпосередню участь у впровадженні нових моделей технічних засобів, вивченні спеціалістами експлуатаційних підприємств особливостей їх улаштування;
забезпечують експлуатаційні підприємства технічною документацією, спеціальним інструментом, запасними частинами, необхідними для організації технічного обслуговування та ремонту, згідно з Положенням про сервісне обслуговування;
сприяють організації капітального ремонту технічних засобів міського електротранспорту та їх комплектуючих частин, а також відновлення спрацьованих деталей;
сприяють створенню єдиної інформаційної бази з аналізу надійності рухомого складу, технічних засобів систем електропостачання, управління рухом та колійного господарства.
1.6. Основні функції підприємств, які експлуатують технічні засоби міського електротранспорту
1.6.1. Підприємства, які здійснюють експлуатацію технічних засобів міського електротранспорту:
реєструють та ведуть облік роботи транспортних засобів;
забезпечують експлуатацію технічних засобів відповідно до вимог чинних державних стандартів, цих Правил та інших нормативно-технічних документів;
здійснюють постійний аналіз роботи технічних засобів, вносять пропозиції щодо підвищення їх якості та надійності;
вивчають умови безпеки руху на маршрутах міського електротранспорту та в межах своєї компетенції вживають заходів щодо усунення недоліків та перешкод для руху;
проводять модернізацію (удосконалення конструкції) технічних засобів за документацією (з дозволу) заводів-виготівників;
розробляють, закуповують та впроваджують технологічне обладнання для технічного обслуговування технічних засобів;
укомплектовують штати керівників структурних підрозділів та спеціалістів, готують робітників необхідних професій та кваліфікацій;
вносять пропозиції щодо змін чинних Правил з метою удосконалення експлуатації, організації та технології технічного обслуговування і ремонту технічних засобів.
1.7. Основні функції підприємств з ремонту технічних засобів міського електротранспорту
1.7.1. Підприємства з ремонту технічних засобів міського електротранспорту (заводи, ремонтно-експлуатаційні депо, майстерні, конструкторські та технологічні бюро):
здійснюють середні та капітальні ремонти рухомого складу, технічних засобів систем електропостачання, управління рухом та колійного господарства;
виготовляють та постачають запасні частини та комплектуючі вироби для задоволення потреб експлуатаційних підприємств;
забезпечують потреби експлуатаційних підприємств у виробах для комплектації нових трамвайних та тролейбусних ліній, а також ремонту наявних;
забезпечують виконання відповідних вимог законодавства у сфері дорожнього руху;
здійснюють модернізацію рухомого складу та інших технічних засобів за документацією заводів-виготівників;
розробляють і виготовляють за замовленням експлуатаційних підприємств нестандартне технологічне обладнання та спеціальний рухомий склад;
розробляють та забезпечують експлуатаційні підприємства (за їх замовленням) необхідною ремонтною документацією.
1.8. Приймання об'єктів міського електротранспорту в експлуатацію
1.8.1. Усі будівлі та споруди міськелектротранспорту повинні відповідати затвердженій проектній і конструкторській документації, мати технічні паспорти.
1.8.2. Введенню в експлуатацію новозбудованих та реконструйованих об'єктів має передувати пусковий період, протягом якого повинні проводитися:
перевірка готовності будівель, споруд, устаткування;
усунення виявлених дефектів та недоробок;
налагодження, регулювання обладнання та його випробування (обкатка);
підготовка технічної документації для здачі об'єктів в експлуатацію;
створення запасів матеріалів, запасних частин, інструменту та приладів;
розроблення інструкцій, графіків з експлуатації та технологічних карт;
підготовка персоналу і перевірка його знань для подальшої експлуатації об'єктів;
комплектування форм технічного обліку та звітності.
1.8.3.Новозбудовані та реконструйовані об'єкти міського електротранспорту повинні обов'язково прийматися в експлуатацію державними приймальними комісіями.
До пред'явлення державним приймальним комісіям об'єкти повинні бути прийняті робочими комісіями, які призначаються наказом керівника підприємства або організації замовника.
Склад робочої та державної приймальних комісій і порядок їх роботи визначають відповідно до БНіП А.3.І-3-84 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення".
1.8.4. Під час здачі об'єктів генеральний підрядник (будівельно-монтажна організація) пред'являє робочій комісії документи, передбачені нормативними актами з питань приймання в експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд, контактної та кабельної мереж, колій, доріг, електротягових підстанцій.
1.8.5. Приймання об'єкта робочою та державною приймальними комісіями оформляється актами встановленої форми, які підписуються усіма членами комісій та затверджуються органом, який їх призначив.
1.8.6. Рух трамвайних поїздів та тролейбусів з пасажирами може бути відкрито тільки після остаточного оформлення акта згідно з пунктом 1.8.5 цих Правил.
1.9. Тимчасова експлуатація об'єктів міського електротранспорту
1.9.1. Необхідність у тимчасовій експлуатації об'єктів міського електротранспорту (переважно трамвайних та тролейбусних ліній) може виникати у разі реконструкції діючих ліній без припинення руху.
1.9.2. Тимчасова експлуатація дозволяється за умови забезпечення безпеки руху, пасажирів та персоналу.
1.9.3. Умови тимчасової експлуатації повинні відповідати Єдиним правилам ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилам користування ними та охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 р. N 198.
1.9.4. Пуск об'єкта у тимчасову експлуатацію оформляється рішенням замовника за погодженням із генеральним підрядником на підставі акта робочої комісії.
1.9.5. Приймання об'єкта у тимчасову експлуатацію повинно відбуватися у порядку, визначеному БНіП А.3.1-3-84.
1.9.6. Технічне обслуговування об'єктів у разі тимчасової експлуатації здійснюється персоналом підприємства міського електротранспорту на підставі договору, який укладає підрядна організація з відповідними службами підприємства міського електротранспорту (електрогосподарство, служба колії та інші).
1.9.7. Приймання об'єктів, які перебувають у тимчасовій експлуатації, після закінчення її терміну та виконання усіх передбачених проектом робіт проводиться відповідно до п.1.8 цих Правил.
2. Споруди та обладнання міського електротранспорту
2.1. Загальні вимоги, габарити
2.1.1. Споруди та обладнання міського електротранспорту повинні забезпечувати безпечну роботу рухомого складу за умов дотримання встановленої швидкості руху.
2.1.2. Трамвайні колії можуть розташовуватися у межах проїзної частини на одному з нерейковим транспортом рівні, на відокремленому або на власному полотні.
Трамвайні колії на проїзній частині вулиць повинні укладатися, як правило, на рівні дорожнього покриття, на відокремленому полотні - з перевищенням на 100 мм рівня головки рейки над бордюрним каменем.
Дорожнє покриття та елементи пристроїв у колії шляху і на узбіччі не повинні перевищувати більш ніж на 30 мм рівень головки незношеної рейки.
2.1.3. Відстань між осями шляхів двоколійної лінії на прямих та кривих ділянках, зазор безпеки між трамвайними поїздами або трамвайним поїздом та екіпажем іншого виду транспорту, найменші відстані від осі шляху звичайного трамвая до будинків, споруд та обладнання повинні відповідати вимогам чинних Будівельних норм та правил.
2.1.4.Відстань між осями суміжних колій на прямих ділянках повинна становити:
3200 мм - за відсутності опор контактної мережі у міжколії;
3550 мм - за наявності опор контактної мережі у міжколії;
( Абзац третій підпункту 2.1.4 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
3700 мм - за наявності опор контактної мережі у міжколії для трамвайних ліній, що будуються;
3800 мм - на відкритій стоянці трамваїв на території депо;
4100 мм - за умови спільної експлуатації трамваїв та залізничних вагонів та застосування укладальника колії для будівництва та реконструкції трамвайних ліній;
8000 мм - для пожежних проїздів на території депо.
При встановленні опор з поперечним розміром більше 350 мм ширина міжколії відповідно збільшується;
( Абзац восьмий підпункту 2.1.4 пункту 2.1 в редакції Наказу Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
Віддаль між осями суміжних шляхів на прямих та кривих ділянках повинна забезпечувати необхідні зазори безпеки:
між кузовом трамвайного вагона та опорою контактної мережі у міжколії на висоті рами вагона - не менше 300 мм (чому відповідає відстань від робочого канта рейок до опори 838 мм);
між кузовами трамвайних вагонів (за умови відсутності опор контактної мережі у міжколії) або трамвайним вагоном та екіпажем іншого виду транспорту як на прямих, так і на кривих ділянках шляхів - не менше 600 мм.
На початку і кінці кривих ділянок шляху та у трамвайних вузлах величину зазору безпеки дозволяється зменшити до 300 мм на ділянці колії не більше 20 м.
Відстань між осями суміжних колій швидкісного трамвая, розташованих на шляхопровідних мостах, естакадах та тунелях, повинна встановлюватись з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.
2.1.5. Відстань між осями суміжних колій на кривих ділянках шляху з урахуванням виносу й звісу вагонів та залежно від радіусів кривих повинна відповідати даним таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Примітка. Дані відповідають чотирьохосьовому вагону довжиною 15 м та шириною 2,6 м.
2.1.6. Відстань від осі колії до будинків, колійних та інших об'єктів повинна бути не менше значень, наведених у табл.2.2.
Таблиця 2.2
Примітка. На кривих ділянках відстань до будинків, споруд та обладнання належить збільшувати на величину виносу або звісу вагона.
( Таблиця 2.2 підпункту 2.1.6 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
2.1.7. Під час прокладання інженерних мереж уздовж полотна або через полотно трамвайної колії горизонтальні відстані від осі колії до підземних комунікацій повинні становити не менше:
2,8 м - до водопроводу, самопливної каналізації (побутової та зливової), дренажів загальної мережі, крім шляхових, теплових мереж (до зовнішньої стінки каналу), газопроводів з тиском до 0,294 МПа (3 кг/см2), силових кабелів та кабелів зв'язку, а також загальних колекторів;
3,8 м - до газопроводів тиском понад 0,294 МПа (3-12 кг/см2).
Допускається зменшення відстані від осі колії до силових кабелів до 2 м за умови прокладання їх у ізолюючих блоках або трубах.
2.1.8. Перехрещення підземних інженерних мереж з трамвайними коліями треба виконувати під кутом 90 градусів.
У виняткових випадках за умов відповідного обгрунтування допускається зменшення кута перехрещення до 75 градусів. Перехрещення трамвайних колій з підземними мережами повинно виконуватися на відстані не менше 4 м від стрілок, хрестовин, перехрещень та місць приєднання мінусових кабелів.
2.1.9. Інженерні мережі під трамвайними коліями повинні прокладатися у захисних ізолюючих футлярах, трубах, кожухах або блоках на глибині не менше 1,2 м від головки рейки до верха конструкції при відкритому способі проведення робіт, продавлюванні або горизонтальному бурінні і не менше 3 м від головки рейки - за умови щитової проходки. Кінці захисних обладнань на інженерних мережах повинні бути виведені на відстань не менше 2 м від крайніх рейок.
2.1.10. Вантажі (крім баласту) вивантажуються на віддалі не ближче 2 м від головки крайньої рейки, а висотою більше 0,3 м - не ближче 2,5 м.
2.2. Колійне господарство
2.2.1. Загальні вимоги
2.2.1.1. Усі елементи трамвайної колії повинні забезпечувати плавний та безпечний рух поїздів з установленими швидкостями.
Проектування нових та реконструкція діючих ліній повинні здійснюватися відповідно до БНіП 2.05.09.90 "Трамвайні та тролейбусні лінії".
2.2.1.2. До колійного господарства належать:
постійні та тимчасові колії та колійні споруди;
машини і механізми для ремонту та утримання трамвайних колій;
виробничі бази служб та дистанцій колії для ремонту і утримання механізмів, для виготовлення та ремонту нестандартного обладнання і спецчастин, а також службово-побутові приміщення;
обладнання під'їзних шляхів, складів для зберігання та розподілу матеріалів, у тому числі покілометрового запасу, дільниці для монтажу вузлових з'єднань та кривих, а також для збирання нових та розбирання старих рейкових ланок.
2.2.1.3. Підприємства міського електротранспорту, які експлуатують трамваї, повинні мати проектну документацію на всі ділянки трамвайних колій та колійні споруди, перелік пронумерованих вузлів і спеціальних частин за місцями їх установки, паспорти та спеціальні книги обліку ремонтів і замін.
2.2.2. План та поздовжній профіль колій
2.2.2.1. План та профіль трамвайної колії повинні відповідати затвердженій проектній документації. У разі реконструкції та капітального ремонту трамвайної колії план і профіль мають бути перевірені геодезичним інструментом.
2.2.2.2. Довжина кругової кривої повинна бути не менше:
на діючих лініях - 8 м;
на лініях, які реконструюються та будуються, - 10 м.
Радіус кривих ділянок колії у плані повинен бути більше 20 м; як виняток, допускається експлуатація діючих кривих радіусом 18 м за узгодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
( Абзац четвертий підпункту 2.2.2.2 пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 від 25.05.2000 )
Криві ділянки колій повинні сполучатися із прямими ділянками за допомогою перехідних кривих відповідно до вимог БНіП "Трамвайні та тролейбусні лінії".
Між двома оберненими кривими повинна бути пряма вставка довжиною не менше 4 м (якщо сума радіусів сполучних кривих більше 100 м) та не менше 7 м (якщо сума радіусів сполучних кривих дорівнює або менше 100 м). У процесі будівництва нових трамвайних ліній та реконструкції діючих прямі вставки між оберненими кривими повинні дорівнювати:
для швидкісних ліній - 15 м;
для звичайних ліній - 10 м.
В утруднених умовах для звичайних ліній трамвая довжина прямої вставки може зменшуватися до 6 м, а для одногострякових стрілок при кривих, які направлені в один бік, пряма вставка повинна бути не менше 4 м.
2.2.2.3. Поздовжній ухил ліній трамвая не повинен перевищувати:
90% - при русі одиничних вагонів або двовагонних поїздів за системою багатьох одиниць;
80% - при русі поїздів з моторного та причіпного вагонів або тривагонних поїздів за системою багатьох одиниць;
60% - при русі тривагонних (моторного та двох причіпних) або зчленованих шестиосьових вагонів.
Примітка. У виняткових випадках (до переобладнання вулиць) дозволяється експлуатація колій з ухилами, які перевищують вказані значення, за умови виконання додаткових заходів безпеки.
2.2.2.4. Поздовжній ухил колій, які призначені для відстою рухомого складу на території депо, у ремонтних майстернях (заводах), на кінцевих станціях і т.п., не повинен перевищувати 2,5%.
Примітка. У виняткових випадках та за наявності спеціальних противідкочувальних пристосувань (упори, бар'єри, шпальні клітки) поздовжній ухил може бути збільшено до 5%.
2.2.2.5. Залежно від величини ухилу, його довжини, наявності кривих, інженерних споруд та інших чинників повинні бути виділені ділянки з важкими умовами екплуатації. Віднесення ділянок колій до ділянок з важкими умовами експлуатації здійснюється технічною комісією підприємства міського електротранспорту у порядку, встановленому Держжитлокомунгоспом України.
2.2.2.6. На кривих ділянках колії перевищення зовнішньої рейки над внутрішньою повинно становити залежно від радіуса відповідно:
до 100 м - 70 мм;
від 101 до 200 м - 50 мм;
від 201 до 500 м - 40 мм;
від 501 до 1000 м - 30 мм.
На ділянках з важкими умовами експлуатації перевищення зовнішньої рейки повинно відповідати значенням, наведеним у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
На кривих, розташованих на проїжджій частині, на переїздах і на площах з удосконаленим покриттям, а також на зворотних кільцях та пасажирських майданчиках дозволяється зменшення цих норм до 50%.
Для випадків, коли ділянка колії розташована на ухилі (на з'їзді або підйомі) більше 50% довжиною менше 200 м, на ухилі більше 35% довжиною більше 200 м, на кривій радіусом менше 75 м, яка починається в нижній частині ухилу до 35%, норми перевищення зовнішньої рейки приймають відповідно до таблиці 2.3. Допустимі відхилення від норм перевищення однієї рейкової нитки над другою не повинні бути більше 20 мм.
2.2.2.7. Відвід підвищення зовнішньої рейки (вирівнювання) належить передбачати на перехідній кривій, у разі її відсутності - на прямій ділянці, яка сполучається круговою кривою.
2.2.3. Земляне полотно та водовідведення
2.2.3.1. Земляне полотно трамвайних шляхів повинно відповідати БНіП "Трамвайні та тролейбусні лінії". Нормальна ширина відокремленого полотна повинна бути не менше 8,8 м.
2.2.3.2. Поперечний профіль трамвайної колії повинен гарантувати відведення води з трамвайного полотна у два боки від колії, для чого внутрішня рейкова нитка повинна бути піднята над зовнішньою на 10 мм. Якщо проїжджа частина вулиці має однобічний поперечний ухил, як виняток, дозволяється поперечний профіль трамвайної колії виконувати з ухилом у бік загального ухилу проїжджої частини у разі підвищення відповідної нитки не більше ніж на 10 мм.
2.2.3.3. Ширина котловану одноколійної лінії при баластній основі повинна на 300 мм перевищувати довжину шпал. Ухил шляхового дренажу повинен відповідати ухилу колії, але бути не менше 5% та не більше 30%. На великих ухилах повинні улаштовуватися поперечні дренажі.
2.2.4. Верхня будова колії
2.2.4.1. До верхньої будови трамвайної колії належать: рейки, контррейки, стикові та проміжні кріплення, колійні тяги, температурні компенсатори (зрівноважувальні пристрої), підрейкова основа - шпали, бруси, лежні, рами, баласт, а також спецчастини - стрілочні переводи та глухі перехрещення; крім того, на суміщеному та відокремленому полотні - дорожнє покриття; на мостах, шляхопроводах, естакадах та насипах - охоронні рейки та бруси.
2.2.4.2. Рейки трамвайного та залізничного типів (на прямих і кривих ділянках колії на шпальній основі) повинні укладатися з підкладками та пришиватися не менш ніж шістьма костурами або шурупами до кожної шпали. До залізобетонних шпал рейки, як правило, кріпляться спеціальними рейковими кріпленнями.
2.2.4.3. Кількість шпал (дерев'яних або залізобетонних) одиничної трамвайної колії незалежно від типу рейок та баласту повинна становити не менше:
для колії швидкісного трамвая на прямих та кривих ділянках радіусом 1200 м та більше - 1680 шт/км;
на кривих ділянках радіусом менше 1200 м - 1840 шт/км;
для колії звичайного трамвая - 1680 шт/км;
для службових колій, а також розташованих на території депо або ремонтних майстерень (заводів) - 1440 шт/км.
Примітка. Кількість брусів (шпал) у вузлових з'єднаннях визначається відповідно до епюри укладання.
2.2.4.4. Ширина нормальної рейкової колії на прямих ділянках повинна бути 1524(+2) мм. У разі реконструкції та капітального ремонту трамвайних колій допускається зменшення ширини до 1521 мм.
2.2.4.5. Ширина колії на кривих ділянках повинна бути:
1524 - 1526 мм при радіусах менше 20 м та рейках трамвайного типу;
1528 мм при радіусах 20-25 м та рейках трамвайного типу або при радіусах 76-200 м та рейках залізничного типу;
1532 мм при радіусах 26-75 м та рейках трамвайного типу, а також при усіх радіусах до 75 м включно та рейках залізничного типу;
