Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса

2.7.1.3. Завданнями персоналу електрогосподарства є:

забезпечення безперебійного електропостачання трамваїв та тролейбусів;

розроблення та здійснення заходів щодо зниження витрат енергії в пристроях електропостачання, зниження собівартості перетворення електроенергії;

забезпечення надійної та безпечної роботи пристроїв системи електропостачання, виконання заходів захисту підземних споруд від блукаючих струмів;

навчання персоналу;

розроблення необхідної технічної документації;

подання звітності в порядку підпорядкування.

2.7.1.4. Електротехнічний персонал електрогосподарства за рівнем підготовки повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо влаштування і експлуатації електроустановок. У процесі виконання службових обов'язків електротехнічний персонал повинен керуватися цими Правилами, Правилами техніки безпеки на міському електротранспорті та посадовими інструкціями.

2.7.2. Перетворювальні тягові підстанції

2.7.2.1. Основні вимоги до устаткування, його утримання та технічного обслуговування

2.7.2.1.1. Ці Правила поширюються на трамвайні, трамвайно-тролейбусні та тролейбусні тягові підстанції. Тягові підстанції повинні відповідати вимогам:

Правил влаштування електроустановок (ПВЕ);

Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів;

нормативно-технічної документації на проектування систем електропостачання трамвая та тролейбуса;

заводів-виготівників обладнання щодо встановлення та режиму його експлуатації;

правил пожежної безпеки;

правил промислової санітарії та охорони навколишнього середовища;

цих Правил;

чинних будівельних норм.

2.7.2.1.2. За умовами надійності електропостачання міський електричний транспорт належить до першої категорії споживачів електроенергії.

2.7.2.1.3. Зовнішнє електропостачання тягових підстанцій повинно здійснюватися не менш ніж по двох вводах від двох незалежних джерел (розподільних пристроїв електричних станцій, районних або міських розподільних підстанцій). У разі живлення тягової підстанції по одному вводу від розподільного обладнання об'єкта зовнішнього електропостачання, а по іншому - від суміжної тягової підстанції технічні параметри зовнішньої лінії живлення повинні бути розраховані на робочу потужність обох тягових підстанцій.

Допускається (крім випадків живлення ділянок із складними умовами експлуатації) живлення тягової підстанції при децентралізованій схемі електропостачання по одному вводу за умови, що у разі виходу з ладу цього живлення або вимикання напруги з боку джерела живлення навантаження цієї підстанції може бути передано на інші суміжні тягові підстанції без порушення режиму електропостачання та скорочення кількості рухомого складу.

2.7.2.1.4. Кожна електротягова підстанція системи енергопостачання повинна мати резерв потужності, що забезпечує надійне електропостачання мережі трамвая (тролейбуса) при виході з ладу найбільшого за потужністю випрямного агрегату. Це досягається наявністю резервного випрямного агрегату на даній електротяговій підстанції або резервом потужності в агрегатах сусідніх електротягових підстанцій, якщо передбачена можливість передачі навантаження в мережі на ці підстанції.

2.7.2.1.5. Споживачі електроенергії власних потреб тягової підстанції повинні мати, крім основного, ще й резервне джерело живлення.

2.7.2.1.6. Як резервне джерело живлення може бути використаний незалежний ввід від стаціонарних розподільних міських мереж 380/220 В.

2.7.2.1.7. Витрати споживаної електричної енергії фіксуються експлуатаційним персоналом за показаннями контрольних електролічильників.

Витрати електроенергії на власні потреби тягових підстанцій повинні визначатися на вторинних обмотках трансформаторів власних потреб та на вводі від міських розподільних мереж.

2.7.2.1.8. Перетворювальні агрегати повинні забезпечувати сталу паралельну роботу.

2.7.2.1.9. Допускається відкрита установка силових трансформаторів за умови виконання відповідних заходів безпеки. Територія тягових підстанцій повинна огороджуватися.

Рівень шуму від працюючого обладнання тягової підстанції не повинен перевищувати значень, передбачених нормативними документами для промислових підприємств, а також нормативи шуму у житлових будинках та на території житлової забудови.

2.7.2.1.10. Нові та капітально відремонтовані трансформатори до подачі напруги повинні бути оглянуті та випробувані відповідно до норм випробувань електричного обладнання та апаратів електроустановок споживачів.

2.7.2.1.11 Стійкість до перевантажень перетворювальних агрегатів підстанції повинна бути встановлена експлуатаційними інструкціями з урахуванням допустимих перевантажень, визначених заводами-виготівниками для силових трансформаторів та перетворювальних пристроїв.

2.7.2.1.12. Електропостачання ліній тролейбуса, звичайного та швидкісного трамвая, депо, вагоноремонтних заводів та майстерень постійним струмом повинно здійснюватися через самостійні постачальні лінії, обладнані автоматичними вимикачами або керованими перетворювачами, які забезпечують захист від струмів короткого замикання та перевантаження.

2.7.2.1.13. Тролейбусні тягові підстанції, які працюють у системі електропостачання з ізольованими від землі полюсами, повинні бути обладнані пристроями контролю ізоляції кожного з полюсів, а також захисту від пошкодження ізоляції між обмотками високої та низької напруги силового трансформатора.

Електричні кола негативного (мінус) полюса тягової мережі тролейбуса стосовно заходів безпеки прирівнюються до мережі позитивного (плюс) полюса.

2.7.2.1.14. На кожній з живильних ліній повинен бути встановлений амперметр. Лінії, які мають зв'язок з іншими підстанціями, обладнуються амперметрами з двобічною шкалою.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути установлені таким чином, щоб під час визначення їх показань не допускалась можливість випадкового дотику до частин, які перебувають під напругою.

Релейний захист, обладнання автоматики та телемеханіки на тягових підстанціях повинні забезпечити надійну роботу системи електропостачання.

2.7.2.1.15. Всі тягові підстанції, які будуються та реконструюються, мають бути обладнані пристроями захисту, автоматики та телемеханіки.

У разі повної автоматизації тягової підстанції повинно передбачатися:

автоматичне вмикання резервного (АВР) вводу 6-10 кВ у разі знімання напруги на робочому вводі;

АВР перетворювальних агрегатів - за умови перевантаження робочих агрегатів або автоматичного вимикання від пристроїв захисту, за винятком захисту від замикань на землю струмопровідних елементів обладнання, які перебувають під напругою 600 В;

АВР джерел живлення власних потреб змінного та постійного струму у разі зникнення напруги робочих джерел;

автоматичне повторне вмикання (АПВ) вимикачів позитивних ліній 600 В за автоматичного вимикання струмів перевантаження та коротких замикань. Управління лінійним автоматом повинно передбачати блокування вмикання після двократного невдалого АПВ та його деблокування оперативним персоналом підстанції або з диспетчерського пункту при телеуправлінні;

сигналізація стану обладнання та звукова сигналізація у разі несправностей та автоматичного вимикання обладнання.

За умов повного телекерування з районного або центрального диспетчерського пункту повинні здійснюватися:

повна автоматизація тягової підстанції;

телекерування вимикачами вводів 6-10 кВ;

керування перетворювальними агрегатами;

керування лінійними та запасними автоматичними вимикачами, а також роз'єднувачами розподільного обладнання +600 В;

телесигналізація на районні та центральні диспетчерські пункти про стан обладнання.

2.7.2.1.16. Допускається паралельна робота підстанцій за умови забезпечення захисту тягової мережі від струмів короткого замикання, а також у разі:

відсутності зон малих струмів короткого замикання та замикання на землю у тролейбусних тягових мережах без заземлення;

наявності надійного захисту підземних споруд від блукаючих струмів.

На ділянках швидкісного трамвая, які проходять у тунелях, паралельна робота суміжних підстанцій, як правило, не дозволяється.

2.7.2.1.17. Середня втрата напруги у ланцюгах від тягової підстанції до струмоприймача рухомого складу на будь-якій секції контактної мережі за планової частоти руху не повинна перевищувати 15% номінальної напруги на шинах.

У вимушених режимах короткочасна розрахункова максимальна втрата напруги не повинна перевищувати 170 В.

2.7.2.1.18. Тягові підстанції повинні бути захищені від атмосферних перенапруг з боку контактної мережі у всіх випадках, якщо її ділянки проходять по відкритій і незабудованій місцевості (вилітні лінії) або по вулицях з малоповерховими будинками та однобічною забудівлею.

2.7.2.1.19. На вхідних дверях та внутрішніх стінах камер силових трансформаторів, на камерах розподільних пристроїв 6-10 кВ та 600 В, шафах з обладнанням, щитах, панелях керування тощо повинні бути написи із зазначенням диспетчерського (оперативного) найменування апаратів та приєднань, яке повинно бути єдиним для всіх підстанцій.

На приводах комутаційних апаратів, кнопках та ключах управління повинні бути написи, які вказують положення апарата.

Апарати вторинної комутації, які перебувають під напругою 600 В, повинні бути позначені написом "600 В" або знаком електричної небезпеки.

2.7.2.2. Тягові підстанції: утримання та технічне обслуговування

2.7.2.2.1. Утримання та технічне обслуговування обладнання тягових підстанцій повинно здійснюватися відповідно до цих Правил, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та інструкцій, затверджених керівником електрогосподарства.

2.7.2.2.2. Тягові підстанції повинні бути обладнані надійними засобами зв'язку з диспетчером електрогосподарства та районними диспетчерськими пунктами телекерування тяговими підстанціями, у разі їх відсутності - з особою, відповідальною за оперативне керівництво об'єктами електрогосподарства.

2.7.2.2.3. На кожній підстанції, що обслуговується, та районному диспетчерському пункті повинен бути комплект документації, який містить:

принципову однолінійну схему тягової підстанції та комплект схем вторинної комутації пристроїв управління, автоматики та телемеханіки;

схему зовнішнього електропостачання тягової підстанції;

схему району тягової мережі трамвая та тролейбуса із зазначенням місць розташування секційних ізоляторів, ліній позитивного і негативного потенціалу напругою 600 В;

оперативний (експлуатаційний) журнал;

списки осіб, які мають право одноосібно оглядати обладнання тягових підстанцій, та осіб, які мають право віддавати оперативні розпорядження та вести переговори з диспетчерським персоналом;

посадові та експлуатаційні інструкції;

список телефонів оперативного зв'язку з відповідним персоналом об'єктів служби електрогосподарства та підприємства електротранспорту;

правила техніки безпеки;

правила гасіння пожежі;

правила надання першої допомоги у разі нещасних випадків.

Оперативний (експлуатаційний) журнал використовується для запису у хронологічному порядку: часу прийому та здачі зміни, вказівок та розпоряджень керівного персоналу, виконаних перемикань, розпоряджень про допуск до роботи персоналу, який проводив на підстанції ремонтно-налагоджувальні роботи, відомостей про зміну режиму роботи обладнання, апаратури захисту та автоматики, зміни у схемах секціонування та живлення тягової мережі, переліку та обсягів виконаної роботи під час ліквідації аварій та пошкоджень тощо.

Крім того, на кожній підстанції повинні бути:

запчастини, комплект інструменту та переносних плакатів з техніки безпеки, протипожежний інвентар за встановленою службою електрогосподарства номенклатурою;

два комплекти ключів від дверей всіх приміщень тягової підстанції, один з яких (резервний) повинен зберігатися у спеціальній запломбованій металевій шафі, а другий - у відповідальної особи на підстанції або на районному диспетчерському пункті;

аптечка з медикаментами.

2.7.2.2.4. На кожному районному диспетчерському пункті та на центральному диспетчерському пункті повинні бути:

правила внутрішнього розпорядку електрогосподарства;

посадові та експлуатаційні інструкції для диспетчерського персоналу;

графіки планово-попереджувальних ремонтів усіх об'єктів системи електропостачання трамвая та тролейбуса;

схеми зовнішнього електропостачання усіх тягових підстанцій;

схеми ліній трамвая та тролейбуса із зазначенням розташування тягових підстанцій, секційних ізоляторів та пунктів підключення позитивних і негативних ліній 600 В;

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів;

комплект ключів від вхідних дверей усіх тягових підстанцій на телекеруванні.

Ключі від шаф, де зберігаються комплекти ключів підстанцій, повинні бути в оперативного виїзного персоналу та осіб, що мають право одноособового огляду підстанцій.

2.7.2.2.5. Оперативно-технічний персонал тягових підстанцій повинен забезпечувати:

контроль за станом та режимом роботи всього обладнання;

проведення оперативних перемикань;

підготовку робочих місць для ремонтних бригад, допуск їх до роботи, нагляд під час роботи.

2.7.2.2.6. Усі роботи, пов'язані з перемиканням у розподільних пристроях, а також з режимом роботи обладнання, оперативний та ремонтний персонал повинен виконувати з відома або за вказівками чергового диспетчера. Порядок та обсяг робіт, а також час виконання можуть бути передані телефоном із записом в оперативному журналі підстанції. Роботи, зазначені в наряді, дозволяється виконувати тільки після перевірки наряду черговим диспетчером та його дозволу з відповідним записом в оперативному журналі диспетчерського пункту.

Список осіб, які мають право виконувати оперативні перемикання, затверджується керівником електрогосподарства.

Усі перемикання, які проводяться більш ніж на одному приєднанні розподільного обладнання напругою 6-10 кВ, повинні виконувати за бланком оперативних перемикань дві особи: одна особа безпосередньо здійснює перемикання, а інша контролює правильність та послідовність операцій. Бланк перемикання заповнює особа з оперативного персоналу, яка безпосередньо проводить перемикання. Після заповнення його перевіряє контролююча особа. Бланк підписують контролююча особа та особа, яка виконуватиме перимикання.

Контролюючою особою під час виконання перемикань є старший за посадою.

Відповідальність за правильність перемикань покладається у всіх випадках на обох осіб, які проводять ці операції.

Перемикання в електроустановках напругою 6-10 кВ та у розподільному обладнанні постійного струму напругою 600 В, які мають діюче блокування роз'єднувачів від неправильних операцій у процесі перемикання на одному приєднанні, а також на щитах власних потреб тягової підстанції дозволяється виконувати оперативному персоналу одноосібно без заповнення бланків перемикань, але із записом в оперативному журналі.

Якщо розподільні пристрої не обладнані (або обладнані не повністю) засобами блокування, перемикання повинні виконувати дві особи за бланком перемикання.

Перемикання в розподільному обладнанні повинно здійснюватися в такому порядку:

особа, яка отримує розпорядження про перемикання, зобов'язана записати завдання в оперативний журнал, повторити його та встановити за однолінійною схемою тягової підстанції порядок проведення операцій;

якщо перемикання виконується двома способами, особа, яка отримала розпорядження, зобов'язана роз'яснити іншій особі, яка бере участь у перемиканні, порядок та послідовність операцій за схемою;

у разі виникнення сумнівів щодо послідовності операцій перемикання слід припинити і послідовність дій перевірити за схемою.

Обсяг завдання з оперативних перемикань визначає оперативний персонал вищого рівня та диспетчер.

Якщо виявлено несправності блокування вимикача з роз'єднувачем, персонал повинен повідомити про це старшій за посадою особі з оперативного персоналу або диспетчеру. Виконувати перемикання з тимчасовим зняттям блокування дозволяється тільки за умови наявності дозволу та у присутності особи, яка дає цей дозвіл.

2.7.2.2.7. На тягових підстанціях з постійним черговим персоналом обладнання, яке було у ремонті або у випробуванні, вмикається під напругу тільки після приймання його оперативним персоналом від відповідного керівника або виконавця робіт та дозволу чергового диспетчера або особи, яка виконує його обов'язки.

У разі відсутності чергового персоналу порядок вмикання обладнання встановлюється інструкціями, які затверджуються керівником електрогосподарства.

Роботи на тягових підстанціях, пов'язані із зняттям напруги на контактній мережі, повинні бути узгоджені із службою руху підприємства міського електротранспорту та виконавчим органом міської ради.

2.7.2.2.8. Якщо у розподільному обладнанні 6-10 кВ немає вимикача, дозволяється вмикати та вимикати роз'єднувачами:

справні вимірювальні трансформатори напруги;

трансформатори потужністю до 750 кВА на холостому ходу;

збірні шини розподільного обладнання на холостому ходу;

навантаження лінії негативного потенціалу живлення 600 В за наявності паралельно працюючого іншого кабелю;

кабельні лінії без навантаження та у разі відсутності замикання на землю залежно від робочої напруги, довжини та перетину кабелю (див.табл.2.8).

2.7.2.2.9. При автоматичному вимиканні перетворювального агрегату від газового захисту силового трансформатора, захисту від замикання на землю струмопровідних елементів постійного струму 600 В або у разі невмикання резервного агрегату від пристроїв АВР агрегат може бути включений тільки після виявлення та усунення причин вимикання.

У разі автоматичного вимикання лінійного вимикача 600 В, не обладнаного АПВ та струмочасозалежним захистом від короткого замикання, оперативному персоналу до отримання інформації про стан тягової мережі вмикання дозволяється провести один раз через 0,5 хвилини, другий - через 3 хвилини.

При автоматичному вимиканні та блокуванні лінійного вимикача 600 В, обладнаного АПВ, оперативному персоналу до отримання інформації про стан тягової мережі дозволяється зробити одне пробне вмикання через 0,5 хвилини - для вимикачів, не обладнаних струмочасозалежним або іншим захистом від малих струмів короткого замикання, і через 3-4 хвилини - для вимикачів з таким захистом.

2.7.2.2.10. Струм вставки лінійного вимикача повинен бути вибраний в залежності від довжини ділянки контактної мережі та частоти руху. Якщо вставка вимикача перевищує найменше значення струму короткого замикання, то вимикач повинен бути обладнаний додатковим захистом для запобігання відпалюванню контактного проводу. Вставка струму запасного вимикача повинна бути такою ж або більшою за вставку лінійних вимикачів даної підстанції.

2.7.2.3. Ремонт електрообладнання

Періодичність технічного обслуговування та ремонту електрообладнання тягових підстанцій, види і обсяги робіт встановлюються Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства.

Графік проведення технічного обслуговування та ремонту об'єктів затверджується керівником електрогосподарства.

До виведення електрообладнання в ремонт необхідно:

скласти відомості обсягу робіт та кошторис, які повинні бути уточненими після розкриття та огляду обладнання;

розробити графік робіт;

підготувати відповідно до відомостей обсягу робіт матеріали, обладнання та запчастини;

узгодити та затвердити технічну документацію, укомплектувати і перевірити інструменти, пристосування, такелажне обладнання та підйомно-транспортні механізми;

укомплектувати і проінструктувати ремонтні бригади стосовно порядку проведення робіт та дотримання правил безпеки.

Під час приймання обладнання після ремонту перевіряються виконання усіх передбачених робіт, наявність та якість звітної технічної документації.

Введене після ремонту обладнання випробовується відповідно до норм випробування електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів.

Про всі роботи, виконані у процесі ремонту, вноситься докладний запис до паспорта обладнання або до спеціального ремонтного журналу тягової підстанції.

2.7.3. Контактні мережі трамвая та тролейбуса

2.7.3.1. Основні вимоги до обладнання контактних мереж

2.7.3.1.1. Ці правила поширюються на трамвайні лінії, лінії швидкісного трамвая, тролейбусні лінії, вантажні та службові трамвайні та тролейбусні лінії, контактні мережі на територіях депо, ремонтних заводів та майстерень.

2.7.3.1.2. Контактні мережі трамвая та тролейбуса повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, нормативно-технічній документації на проектування систем електропостачання трамвая та тролейбуса, Правилам пожежної безпеки, Правилам промислової санітарії та охорони навколишнього середовища, цим Правилам.

2.7.3.1.3. Контактна мережа трамвая та тролейбуса складається з таких основних елементів:

опор;

підтримуючих тросових систем (дротових або сталевих канатів) та кронштейнів;

підвісної арматури спеціальних частин;

контактних та підсилювальних проводів.

2.7.3.1.4. Підготовку до приймання змонтованої ділянки контактної мережі повинна проводити організація, яка виконує монтажні роботи.

За 5 днів до введення в експлуатацію нової ділянки контактної мережі про подання напруги повинні бути повідомлені письмово або телефонограмою організації, які за родом діяльності можуть виконувати роботи в зоні елементів контактної мережі, що перебувають під напругою.

Напруга на контактну мережу подається за наказом керівника електрогосподарства після отримання повідомлення від будівельно-монтажної організації, яка виконує роботи, про виведення людей із зони контактної мережі та про готовність її до прийому напруги. Подальші заходи проводяться за розпорядженням електродиспетчера. Контактна мережа вважається під напругою з моменту першої подачі напруги.

Після першої подачі напруги в контактну мережу будівельно-монтажна організація може вести роботи на ній тільки з відома та дозволу диспетчера електрогосподарства з дотриманням вимог Правил техніки безпеки на міському електротранспорті.

2.7.3.1.5. Довжина прогонів визначається виходячи з конструкції підвіски для відповідних кліматичних районів.

Найбільша довжина прогонів контактної підвіски на прямих ділянках не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 2.9.

2.7.3.1.6. Висота підвішування контактних проводів у точках підвішування над рівнем дорожнього покриття або над рівнем головки рейки встановлюється рівною 5,8 м з допустимими відхиленнями: вниз - до 0,15, вгору - до 0,10 м.

Допускається зниження висоти підвішування контактних проводів:

всередині виробничих приміщень - до 5,2 м;

у прорізі воріт будинків - до 4,7 м;

під інженерними спорудами, які будуються чи реконструюються, та у приміщеннях закритих стоянок - до 4,4 м;

під інженерними спорудами, які мають габарити висотою не менше 5,0 м (до реконструкції проїзної частини шляху), - до 4,2 м;

у тунелях швидкісного трамвая - до 3,9 м.

2.7.3.1.7. У разі перехрещення трамвайної та тролейбусної ліній на одному рівні з неелектрифікованими залізничними коліями висота підвішування та відстані між пунктами підвішування контактних проводів повинні встановлюватися з таким розрахунком, щоб за найгірших поєднань температури та навантаження (з урахуванням вітру та ожеледиці) контактні проводи не опускалися у місці перехрещення нижче 5,75 м від рівня головки залізничної рейки.

Місця перехрещення контактних проводів з електричними лініями інших відомств та лініями зв'язку повинні бути виконані відповідно до чинних стандартів, Правил влаштування електроустановок та БНіП.

2.7.3.1.8. Сполучення контактних ліній різної висоти підвішування контактних проводів повинні бути із ухилом проводів відносно поздовжнього профілю трамвайної колії або дороги не більше 20%, для швидкісного трамвая - не більше 10%, на територіях та у виробничих приміщеннях депо і заводів, а також на ділянках ліній, на яких швидкість руху не перевищує 15 км/год,- не більше 40%.

2.7.3.1.9. Контактні проводи трамвайних ліній на прямих ділянках шляху необхідно розташовувати у плані зигзагоподібно. Повний крок зигзага для всіх типів контактних підвісок не повинен перевищувати чотирьох прогонів підвіски, а величина відхилення контактних підвісок від осі струмоприймача (осі трамвайної колії) повинна бути не більше 250 мм на прямих і не більше 300 мм - на кривих ділянках.

У підвісках спеціального типу крок зигзага може бути збільшений відповідно до проекту. На двоколійних лініях зигзаг встановлюється симетрично.

2.7.3.1.10. Кути злому контактних проводів трамвайних ліній у плані не повинні перевищувати допущеного кута злому, встановленого технічними вимогами для відповідної арматури та фіксуючих обладнань (зажимів, фіксаторів, зворотних фіксаторів, держаків кривої тощо).

У разі фіксації контактного проводу із застосуванням зажимів довжиною до 250 мм та на секційному ізоляторі кут злому контактного дроту не повинен перевищувати 4 град. на один зажим.

На вузлах та перехрестях, де швидкість руху зменшується, допускаються кути злому проводів до 8 град.

В особливо утруднених умовах підвішування контактної мережі (на територіях депо, заводів, на вантажних ділянках вантажних віток і т.д.), де швидкість руху обмежена до 5 км/год, кути злому мідних та бронзових контактних проводів можуть досягати 15 град., сталеалюмінієвих - 12 град.

Злом у горизонтальній площині на спеціальних частинах конструкцій не допускається.

2.7.3.1.11. Спеціальні частини контактної мережі слід встановлювати на ділянках траси з ухилом менше 15%. Допускається установка спеціальних частин контактної мережі з ізольованими ходовими елементами на таких поздовжніх ухилах траси:

перехрещення тролейбусних ліній - до 20%;

перехрещення трамвайної і тролейбусної ліній - до 25%;

стрілочні вузли керовані - до 25%;

стрілочні вузли східні - до 30%;

секційні ізолятори - до 20% для трамваїв та 30% - для тролейбусів.

На підйомах з граничними ухилами слід передбачати конструкцію перехрещення на контактній мережі, яка забезпечує рух під струмом на підйом.

Конструкції перехрещення ліній трамвая і тролейбуса повинні забезпечувати проходження перехрещення тролейбусом під струмом, а трамваєм - на вибігу.

2.7.3.1.12. Ізольовані ходові елементи спеціальних частин контактної мережі повинні мати на вході дугогасні пристрої.

2.7.3.1.13. Тролейбусні автоматичні стрілочні вузли перед перехрестям та пішохідними доріжками слід встановлювати на відстані не менше:

для двохосьових тролейбусів - 20 м;

для зчленованих тролейбусів - 30 м.

Східні стрілочні вузли після перехресть і пішохідних доріжок слід розташовувати на відстані не менше 8 м.

2.7.3.1.14. Довжина струн поперечно-ланцюгового підтримуючого пристрою контактної мережі повинна бути не менше 0,5 м.

Відстань від контактного проводу до натяжного ізолятора на поперечці не повинна перевищувати 2 м.

2.7.3.1.15. У контактних мережах трамвая і тролейбуса для опорних конструкцій слід використовувати спеціальні опори (залізобетонні або сталеві), стіни цегляних і залізобетонних будівель, конструкції тунелів, мостів, шляхопроводів та інших інженерних споруд (за узгодженням з відповідними організаціями).

Використовувати стіни з навісних залізобетонних панелей для кріплення контактної мережі до будівель не дозволяється, за винятком випадків використання спеціальних закладних деталей, прикріплених до несучих елементів будівель.

2.7.3.1.16. У вузлах спряження анкерних ділянок з вантажними компенсаторами, у місцях виведення кабелів живлення, на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах і естакадах), а також у разі встановлення опор контактної мережі в зоні ліній електропередач напругою 35 кВ і вище необхідно передбачати сталеві трубчасті опори.

Тип опори повинен відповідати діючому навантаженню. Допускається посилення опор надійним анкеруванням:

у разі необхідності додаткового навантаження існуючих опор;

на вантажних та службових лініях;

на територіях депо і ремонтних заводів;

на приміських лініях.

Допускається посилення опор у разі прикріплення анкерних відтяжок до стін будинків або до заглибленого в грунт анкера. Анкерний трос повинен встановлюватися на висоті не менше 5 м над рівнем проїзної частини і не менше 3 м - над тротуаром. У кожній анкерній відтяжці необхідно передбачати установку натяжного ізолятора в місці кріплення відтяжки до опори.

2.7.3.1.17. Відстань від точок кріплення (крюків, розеток) до краю будинків, а також віконних і двірних прорізів повинна бути не менше 0,5 м.

У разі обладнання контактної мережі з кріпленням підвіски на стінах житлових і громадських будинків необхідно встановлювати пристосування для поглинання шуму (шумоглушники).

2.7.3.1.18. Використовувати металеві опори як заземлення забороняється.

2.7.3.1.19. Опори контактної мережі трамвая і тролейбуса слід розташовувати вздовж дороги на тротуарах або газонах на відстані від лицьової грані бортового каменя до зовнішньої поверхні опори не менше 0,6 м.

Окремі опори можна розташовувати у дворах, біля стін будинків, у зонах зелених насаджень. Якщо встановлюються опори вздовж доріг, не обмежених бортовим каменем, їх слід розташовувати на узбіччі на відстані не менше 1,75 м від краю проїзної частини (асфальтового покриття) з улаштуванням типової бар'єрної огорожі.

2.7.3.1.20. Опори контактної мережі трамвая і тролейбуса слід встановлювати на бетонних або збірних залізобетонних індивідуальних фундаментах. Глибина закладання підошви фундаменту повинна бути не менше глибини промерзання грунту у даному районі.

Дозволяється, як виняток, встановлювати опори над підземними спорудами і комунікаціями при відстані від верху підземної споруди до підошви фундаменту опори не менше 0,5 м, а від споруд метрополітену - 1,0 м.

2.7.3.1.21. Всі пристрої, що перебувають під напругою контактної мережі трамвая і тролейбуса, повинні мати не менше двох ступенів ізоляції щодо:

опорних конструкцій (опор, будинків, інженерних споруд);

струмопровідних елементів контактної підвіски найближчих ліній трамвая і тролейбуса;

проводів та обладнання іншого призначення.

Між проводами позитивної і негативної полярності однієї тролейбусної контактної лінії дозволяється встановлювати один ступінь ізоляції за умови забезпечення ізоляції, розрахованої на випробувальну напругу 5 кВ. Шумоглушники і дерев'яні опори ізоляцією не вважаються.

Ізоляційні щити і бруски, до яких кріпляться контактні проводи на стельових підвісках, можуть вважатися другим ступенем ізоляції, якщо вони розраховані на випробувальну напругу 5 кВ.

2.7.3.1.22. На фіксованих гнучких поперечках ізоляцію слід передбачати в місцях кріплення проводів до поперечок та поперечок до опорних конструкцій на відстані не менше 1,5 м і не більше 2,0 м від кожного контактного проводу.

Якщо відстань між контактними проводами трамвая менше 6 м, ізоляцію в поперечинах між цими проводами слід встановлювати посередині.

У контактній мережі трамвая, якщо використовуються неізольовані підвіски, можна не передбачати ізоляції в місці кріплення контактного проводу до поперечки.

2.7.3.1.23. Несучі гнучкі поперечки із сталевого каната повинні бути ізольовані від:

контактних і підсилюючих проводів;

спеціальних частин контактної мережі;

поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок;

опорних конструкцій.

2.7.3.1.24. Гнучкі поперечки, що виконують роль живильного або міжколійного з'єднувача, повинні бути відокремлені від інших елементів контактної мережі, що перебувають під напругою, двома ступенями ізоляції. Винятками є з'єднувачі контактної мережі трамвая, де між електроз'єднувачами і поздовжнім несучим тросом ланцюгової підвіски дозволяється один ступінь ізоляції.

Між електроз'єднувачем і контактним проводом простої підвіски дозволяється безпосереднє електричне з'єднання.

2.7.3.1.25. Поздовжні несучі троси ланцюгових підвісок повинні бути відокремлені одним ступенем ізоляції від підтримуючих пристроїв, а в контактних мережах тролейбуса - і від контактного проводу.

У підтримуючих струнах ізоляцію слід передбачати в місцях їх кріплення до контактних проводів або спеціальних частин. За умови кріплення струни до несучої поперечки, що є одночасно електричним з'єднувачем, у кожній із струн повинні бути по два ізолятори.

В анкерних тросах ізоляція повинна бути встановлена в місці кріплення їх до контактного проводу, підтримуючого пристрою і до опорних конструкцій. В анкерних тросах контактного проводу трамвая ізоляцію з його боку слід встановлювати на відстані 1,5 м від осі шляху.

2.7.3.1.26. Елементи контактної мережі, що перебувають під напругою, повинні бути віддалені на відстань не менше:

від опорних конструкцій - 1,5 м;

від балконів будинків і віконних прорізів - 2,0 м;

від ізольованих кронштейнів - 0,25 м;

від стовбурів дерев - 1,5 м;

від гілок дерев - 1,0 м;

від металевих частин інженерних споруд за умови вільного підвішування (в прольоті) - 0,2 м;

при жорсткому кріпленні - 0,1 м.

У разі неможливості дотримання вказаних вимог необхідно передбачити спеціальні захисні пристрої (ізоляційні кожухи, щити і т.п.).

2.7.3.1.27. Всі поперечки, що вільно перетинають контактні проводи, необхідно розташовувати на відстані не менше 0,7 м від проводів. Якщо не можна дотриматись цих вимог, між поперечкою і контактними проводами, що перетинаються нею, повинно бути забезпечено жорстке ізольоване кріплення.

Над контактними проводами, розташованими під сталевими конструкціями інженерних споруд, необхідно передбачати ізоляційні щити, що виступають на 0,25 м за крайні точки споруди. Ізоляційні щити можна не передбачати для споруд з кам'яним або бетонним облицюванням у разі відсутності на його поверхні металевих деталей, що виступають.

2.7.3.1.28. На контактних мережах повинен використовуватися мідний або бронзовий контактний провід, площа перетину якого визначається залежно від розрахункового навантаження.

Середня щільність струму в контактному, мідному або бронзовому проводі за нормального режиму не повинна перевищувати 5 А/кв.мм, за вимушеного режиму - 6,5 А/кв.мм. В аварійних випадках дозволяється підвищення щільності струму до 7 А/кв.мм на час не більше 0,5 години при температурі навколишнього повітря до 20 градусів С і на всі години найбільшого навантаження - протягом доби при мінусових температурах навколишнього повітря.

2.7.3.1.29. Контактна мережа повинна бути обладнана секційними ізоляторами з дугогашенням. До заміни контактного проводу або переобладнання контактної мережі дозволяється експлуатація секційних ізоляторів без дугогашення. Ізолятори слід установлювати під поперечками або кронштейнами в місцях, де рухомий склад рухається, як правило, в режимі вибігу.

Секційні ізолятори повинні розміщуватися на прямих ділянках з ухилом не більше 5%. В окремих випадках за умови відповідного обгрунтування дозволяється їх розташування на кривих ділянках радіусом не менше 100 м і на ухилах не більше 20% - для трамвайних ліній і 30% - для тролейбусних ліній.

2.7.3.1.30. У пунктах живлення контактної мережі живильний провід повинен з'єднуватися з контактними гнучкими перемичками (дужками) з ізольованого мідного дроту площею перетину не менше 95 кв.мм за допомогою живильних зажимів.

2.7.3.1.31. Контактні проводи двоколійної лінії повинні з'єднуватися між собою перемичками через кожні 150 - 200 м, що мають площу перетину не менше площі перетину одного контактного проводу. Міжколійні перемички необхідно також встановлювати з обох боків кожного секційного ізолятора в межах перших двох прольотів.

У разі розташування секційного ізолятора ближче 100 м від оборотного кільця або місця перетину контактних проводів на вузлі міжколійна перемичка повинна бути встановлена тільки з боку, протилежного кільцю або перетину.

2.7.3.2. Утримання, технічне обслуговування і ремонт контактних мереж

2.7.3.2.1. Утримання, технічне обслуговування і ремонт контактних мереж повинні здійснюватися відповідно до системи технічного обслуговування і ремонту, затвердженої Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства.

2.7.3.2.2. На ділянках мережі, не обладнаних пристроями автоматичного натягу контактних проводів, необхідно проводити сезонне регулювання, забезпечуючи натяг:

для мідних (бронзових) проводів - 45-125 ГПа (45-125 Н/кв.мм) при жорстких і напівжорстких контактних підвісках;

для мідних (бронзових) дротів - 35-130 ГПа (35-130 Н/кв.мм) при простих ланцюгових і простих петлевих підвісках;

для сталеалюмінієвих дротів - 2-12 кН, в окремих випадках - 20 кН.

Регулювання повинно проводитися за графіком відповідно до інструкцій, затверджених керівником електрогосподарства.

2.7.3.2.3. Контактний провід підлягає заміні:

при наявності більше 75 % стиків та підпалів з числа точок підвішування проводу на ділянці;

при зниженні механічних характеристик унаслідок дії високих температур;

сталеалюмінієвий провід, крім того, при розшаруванні, скручуванні на значній довжині та відпалюванні алюмінієвої частини проводу;

провід марки МФ-85 при зменшенні площі перетину на 25 %, що відповідає висоті перетину 7,9 мм (трамвайна мережа), і на 15 %, що відповідає висоті перетину 9,1 мм (тролейбусна мережа);

провід марки МФ-100 при зменшенні площі перетину на 30 %, що відповідає висоті перетину 8,1 мм (трамвайна мережа), і на 16 %, що відповідає висоті перетину 9,5 мм (тролейбусна мережа).

2.7.3.2.4. При стикуванні контактних проводів затискачами стики, як правило, повинні розташовуватися не далі 5 м від точок підвішування. Холодне стикове зварювання мідних (бронзових) проводів може виконуватися в будь-якому місці. Міцність кожного стику повинна бути не менше міцності дроту, що стикується.

2.7.3.2.5. Обладнання, що належить стороннім організаціям, може бути підвішеним на поперечках і опорах контактної мережі тільки з дозволу керівника електрогосподарства.

2.7.4. Кабельна мережа

2.7.4.1. Основні вимоги до обладнання кабельних мереж

2.7.4.1.1. Ці правила поширюються на кабельні мережі постійного струму з номінальною напругою 600 В, призначені для передачі електроенергії від електротягових підстанцій в контактну мережу (кабелями з позитивними і негативними потенціалами), лінійні кабельні споруди (виводи, кабельні ящики, шафи, короби, пункти приєднання кабелів до контактної і рейкової мережі), мережі змінного струму з номінальною напругою 6-10 кВ, які служать для передачі електроенергії до електротягових підстанцій, мережі змінного струму з номінальною напругою 0,4 кВ для власних потреб електротягових підстанцій, пристрої, призначені для вимірювання та регулювання різниці потенціалів у рейковій мережі трамвая.

2.7.4.1.2. Улаштування і експлуатація кабельних мереж повинні забезпечувати надійне електропостачання споживачів і відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, цим Правилам, Нормативам по захисту підземних металевих споруд від корозії блукаючими струмами.

2.7.4.1.3. Для кабелів з позитивним і негативним потенціалами повинні застосовуватися одножильні броньовані кабелі, що мають не менше двох контрольних жил.

До переобладнання кабельних ліній дозволяється експлуатація прокладених трижильних, а також одножильних броньованих кабелів на напругу 1000 В без контрольних жил.

2.7.4.1.4. На міських проїздах (вулицях, провулках) і майданах кабелі повинні прокладатися під тротуарами в грунті на відстані не менше 0,6 м від фундаментів будинків або в колекторах, трубах чи блоках.

Глибина закладання кабелів у грунт від поверхні землі до оболонки кабелю повинна становити не менше 0,7 м від планувальних позначок.

Кабелі, прокладені в грунті, повинні бути захищені від механічних пошкоджень. Дозволяється захист одним шаром цегли або спеціальними плитками. Застосування силікатної і глиняної порожнистої цегли для захисту кабелів не дозволяється.

Відстань між силовими кабелями в грунті повинна бути не менше 100 мм, між кабелями, що належать різним організаціям, а також між силовими кабелями і кабелями зв'язку - не менше 500 мм. Якщо ці відстані не можуть бути витримані, кабелі повинні прокладатися в трубах або розділятися перегородками.

2.7.4.1.5. У місцях перетину кабельної траси міськими і приміськими шляхами 1 і 2 категорій, трамвайними і залізничними коліями кабелі прокладаються в трубах з азбоцементу, кераміки і т.п. Труби повинні виходити з кожного боку від рейки на довжину не менше 2 м або за межі водовідвідної канави на довжину не менше 1 м.

При цьому глибина закладання кабелів повинна бути не менше 1 м від поверхні дороги або підошви рейки і не менше 0,5 м від дна водовідвідної канави. У разі перетину трамвайних колій або колій електрифікованих залізниць труби повинні бути виготовлені з неелектропровідного матеріалу.

2.7.4.1.6. Для перемикань, випробувань, вимірів, приєднань виводів кабелю в різні точки контактної мережі, а також з метою резервування по трасі проходження кабелів необхідно встановлювати пункти перемикання або замінюючі їх пристрої.

2.7.4.1.7. Для кожного кабелю повинно бути встановлено розрахункове навантаження відповідно до Правил влаштування електроустановок і Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів.

2.7.4.1.8. Під час ліквідації аварій для кабельних ліній дозволяється перевантаження протягом п'яти діб в межах, вказаних в таблиці 2.10.

Примітка. У чисельнику - для коефіцієнта попереднього навантаження - 0,6; у знаменнику - для 0,8.

Для кабельних ліній, що експлуатуються більше 15 років, перевантаження повинно бути знижено на 10%.

2.7.4.1.9. На кабелях змінного струму напругою 6-10 кВ і постійного струму до 1000 В слід застосовувати свинцеві і епоксидні з'єднувальні муфти. Дозволяється застосовувати інші муфти за умови затвердженої технології монтажу.

2.7.4.1.10. У місцях введення силових кабелів у будинки, а також улаштування проходів через перекриття і капітальні стіни кабелі необхідно прокладати в трубах з неелектропровідного матеріалу.

2.7.4.1.11. Броня, свинцева і алюмінієва оболонки кабелю, корпус сталевої кінцевої лійки, а також кріплення лійки повинні бути електрично з'єднані один з одним, а на електротягових підстанціях, крім того, - з контуром заземлення.

2.7.4.1.12. У броні, свинцевих або алюмінієвих оболонках кабелів не дозволяються розриви. Під час монтажу з'єднувальних муфт броня зрощуваних кінців кабелів та їх оболонки повинні бути електрично з'єднані.

2.7.4.1.13. У всіх кінцевих заділках, а також у всіх місцях прокладання кабелю, доступних огляду, кабелі повинні маркуватися. Спосіб нанесення маркування на ярлик визначається відповідно до інструкції, затвердженої керівником електрогосподарства.

Струмопровідні частини, з'єднані кабелями постійного струму, повинні мати розпізнавальне забарвлення: кабелі позитивного потенціалу - червоне, негативного - синє.