ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ
ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
| N 103 від 10.12.96 м.Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 1997 р. за N 66/1870 |
Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса
З метою поліпшення експлуатації та підвищення безпеки руху трамвая і тролейбуса
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила експлуатації трамвая та тролейбуса (далі - Правила), що додаються.
2. Наказ Мінжитлокомунгоспу УРСР від 22 вересня 1983 року N 257 "Про поширення чинності правил технічної експлуатації трамвая та тролейбуса на підприємства міськелектротранспорту" вважати такими, що втратили чинність.
3. Керівникам підприємств міськелектротранспорту в двомісячний термін:
3.1. Забезпечити підприємства необхідною кількістю примірників Правил.
3.2. Організувати вивчення Правил усіма інженерно-технічними працівниками і водіями, оформивши перевірку знань відповідними протоколами.
3.3. Доопрацювати згідно з вимогами зазначених Правил посадові та робочі інструкції працівників підприємств та іншу нормативно-технічну документацію.
3.4. Привести рухомий склад, устаткування, обладнання та споруди підприємств міськелектротранспорту у відповідність до вимог Правил.
4. Директорам Київського електротехнічного технікуму (Чертенко Г.Г.), Маріупольського електромеханічного технікуму (Єрмоленко Н.Д.), учбово-курсових комбінатів внести зміни, що випливають з вимог цих Правил, до учбових програм.
5. Директорам проектних, науково-дослідних та конструкторсько-технологічних інститутів привести проектну документацію у відповідність до вимог цих Правил.
6. Управлінню міськелектротранспорту (Крат В.І.) разом з Управлінням кадрів та учбових закладів (Бойко Г.І.):
6.1. Організувати друкування Правил згідно з замовленнями підприємств міськелектротранспорту.
6.2. Організувати заняття з підвищення кваліфікації працівників підприємств міськелектротранспорту.
6.3. Провести перевірку знань Правил керівниками та інженерно-технічними працівниками підприємств міськелектротранспорту.
7. Контроль за виконанням наказу покласти на Управління міського електротранспорту (Крат В.І.)
Затверджено
наказом Державного комітету
України по житлово-комунальному
господарству від 10.12.1996 р.
N 103
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 березня 1997 р.
за N 66/1870
Правила експлуатації трамвая та тролейбуса
1. Загальні положення
Правила експлуатації трамвая та тролейбуса (далі - Правила) визначають вимоги (нормативи) до об'єктів, обладнання, устаткування і організації роботи підприємств міськелектротранспорту та їх структурних підрозділів, регулюють питання взаємодії та основні вимоги до працівників міськелектротранспорту.
Чітке виконання вимог чинних Правил - обов'язкова умова забезпечення злагодженості роботи усіх служб та інших структурних підрозділів підприємств міськелектротранспорту, якісного і безпечного транспортного обслуговування населення.
Правила обов'язкові для виконання усіма експлуатаційними та ремонтними підприємствами міського електричного транспорту незалежно від форм власності та видів діяльності. Правила також обов'язкові для підприємств та організацій, які розробляють і виготовляють рухомий склад та інші технічні засоби міського електротранспорту, комплектуючі вироби і запчастини до них та здійснюють проектування, капітальне будівництво і реконструкцію об'єктів та споруд міськелектротранспорту.
Підприємства міськелектротранспорту розробляють, з урахуванням конкретних умов, положення, інструкції та інші нормативні документи, які визначені цими Правилами.
Зміна цих Правил належить виключно до компетенції Держжитлокомунгоспу України, який затверджує також інші відомчі нормативні документи з експлуатації міського електротранспорту.
Правила розроблені на підставі законів України "Про дорожній рух", "Про транспорт", "Про охорону праці", а також Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 р. N 1094, та інших нормативних документів, що регулюють діяльність транспортних підприємств та встановлюють вимоги до рухомого складу, систем електропостачання, трамвайних колій та інженерних споруд, а також організації руху.
1.1. Визначення термінів
У цих Правилах терміни вживаються в такому визначенні:
1.2. Підпорядкованість та управління підприємствами міського електротранспорту
1.2.1. Підприємства міськелектротранспорту здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" з врахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про транспорт".
1.2.2. Технічні засоби підприємств міського електротранспорту підлягають контролю (державному технічному огляду) з боку уповноважених на це державних органів у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
1.3. Основні обов'язки, права та відповідальність підприємств міськелектротранспорту
1.3.1. Підприємства міськелектротранспорту зобов'язані забезпечувати:
якісне і вчасне перевезення пасажирів трамваєм і тролейбусом;
безпеку перевезень, запобігання аваріям та нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму;
охорону навколишнього середовища від шкідливого впливу транспорту;
право на пільги громадян у користуванні транспортом;
виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України.
1.3.2. Підприємства електротранспорту мають право:
визначати термін і графік перевезень;
запроваджувати регулярні та додаткові рейси і маршрути перевезень;
пропонувати рівень комфортності на вибір пасажирів;
вимагати від пасажирів виконання вимог нормативних актів, що регулюють відносини між ними та підприємством.
1.3.3. Підприємства міськелектротранспорту несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирів згідно з чинним законодавством України.
1.4. Вимоги до працівників міського електротранспорту
1.4.1. Кожний працівник підприємств міськелектротранспорту зобов'язаний дотримуватись законів України, Правил дорожнього руху, нормативних документів з питань міськелектротранспорту, затверджених Держжитлокомунгоспом та іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх компетенції, цих Правил, посадових інструкцій, вимог експлуатаційної документації підприємств-виготівників, інших нормативно-технологічних документів. Виконання обов'язків повинно контролюватися відповідними посадовими особами.
1.4.2. Працівники, винні у порушенні цих Правил, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
1.4.3. Кваліфікація та стан здоров'я працівників міського електротранспорту повинні відповідати чинним вимогам до працівників підприємств підвищеної небезпеки.
1.4.4. До робіт, пов'язаних з рухом електротранспорту, наявністю високої електричної напруги, перебуванням на висоті, на проїжджій частині вулиць та трамвайних колій, допускаються особи, які мають спеціальну підготовку, набуту у навчально-курсових комбінатах, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, та мають відповідні посвідчення.
1.4.5. На зазначені в п.1.4.4 цих Правил роботи приймаються особи віком не молодше 18 років, що попередньо пройшли медкомісію і не мають протипоказань.
1.4.6. Робітники міського електричного транспорту, безпосередньо пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом електроустановок (тягових підстанцій, контактних і кабельних мереж, обладнань сигналізацій, управління рухом, зв'язку, електрифікованого технологічного устаткування заводів (майстерень) з ремонту рухомого складу та інших), допускаються до роботи тільки після вивчення цих Правил, інших чинних нормативних документів щодо улаштування і експлуатації електроустановок, техніки безпеки під час експлуатації електроустановок та присвоєння відповідної кваліфікаційної групи.
1.4.7. Водії трамвая, тролейбуса та інших саморухомих транспортних засобів повинні мати відповідні посвідчення.
1.4.8. Права, обов'язки та відповідальність працівників міського електротранспорту повинні бути викладені в посадових інструкціях, затверджених керівником підприємства міського електротранспорту.
1.4.9. Новоприйняті працівники перед допуском до роботи повинні пройти загальний інструктаж та інструктаж на робочому місці з оформленням відповідних записів у журналах інструктажів. Чергові та сезонні інструктажі водіїв повинні проводитися за графіком, затвердженим наказом керівника підприємства міського електротранспорту.
1.4.10. Поновлення і закріплення знань з Правил техніки безпеки працівниками міського електротранспорту повинні проводитися на інструктажах кожні півроку. Перевірка знань цих Правил проводиться щорічно комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
1.4.11. Навчання, атестація і перевірка знань робітників, які обслуговують об'єкти, підконтрольні органам державного нагляду, повинні проводитися за програмами та в порядку, встановленому цими органами.
1.4.12. Працівники міського електротранспорту зобов'язані підвищувати свою кваліфікацію й професійну майстерність. З цією метою на підприємствах створюються учбові приміщення, обладнуються спеціальні трамвайні вагони та тролейбуси, залучаються кваліфіковані кадри.
1.5. Основні функції та завдання організацій і підприємств, які розробляють і виготовляють технічні засоби міського електротранспорту
1.5.1. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.91 р. N 313-р та від 03.02.92 N 66-р, генеральним замовником технічних засобів міського електричного транспорту (рухомого складу, випрямно-перетворювальної техніки, засобів управління рухом, системами електропостачання і т.п.) є Держжитлокомунгосп України, який:
визначає перспективні напрями розвитку й удосконалення технічних засобів міського електротранспорту, організовує науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи;
затверджує технічні завдання (вимоги) на розроблення технічних засобів, програми та методики приймальних випробувань;
організовує виробництво нових зразків технічних засобів міського електротранспорту та очолює приймальні комісії з їх випробувань;
розробляє й затверджує основні нормативні документи з питань експлуатації технічних засобів;
затверджує технічні умови на постачання технічних засобів.
Разроблення технічних засобів міського електричного транспорту може здійснюватися за ініціативою підприємств і організацій.
1.5.2. Підприємства та організації, які розробляють й виготовляють технічні засоби міського електротранспорту:
розробляють і виготовляють рухомий склад та інші технічні засоби відповідно до вимог державних стандартів та інших нормативних актів;
забезпечують постійне удосконалення конструкцій з метою доведення їх до вимог експлуатації, а також рівня провідних країн світу;
здійснюють заходи з підвищення надійності технічних засобів електротранспорту, модернізації раніше створених моделей;
забезпечують сервісне обслуговування виготовлених виробів;
забезпечують уніфікацію рухомого складу, систем електропостачання, управління рухом та конструкцій колійного шляху;
забезпечують ремонтні підприємства відповідними комплектами технічної документації;
забезпечують виробництво нестандартного (технологічного) обладнання, оснащення і спеціального інструменту для технічного обслуговування та ремонту технічних засобів відповідно до вимог сервісного обслуговування, беруть безпосередню участь у впровадженні нових моделей технічних засобів, вивченні спеціалістами експлуатаційних підприємств особливостей їх улаштування;
забезпечують експлуатаційні підприємства технічною документацією, спеціальним інструментом, запасними частинами, необхідними для організації технічного обслуговування та ремонту, згідно з Положенням про сервісне обслуговування;
сприяють організації капітального ремонту технічних засобів міського електротранспорту та їх комплектуючих частин, а також відновлення спрацьованих деталей;
сприяють створенню єдиної інформаційної бази з аналізу надійності рухомого складу, технічних засобів систем електропостачання, управління рухом та колійного господарства.
1.6. Основні функції підприємств, які експлуатують технічні засоби міського електротранспорту
1.6.1. Підприємства, які здійснюють експлуатацію технічних засобів міського електротранспорту:
реєструють та ведуть облік роботи транспортних засобів;
забезпечують експлуатацію технічних засобів відповідно до вимог чинних державних стандартів, цих Правил та інших нормативно-технічних документів;
здійснюють постійний аналіз роботи технічних засобів, вносять пропозиції щодо підвищення їх якості та надійності;
вивчають умови безпеки руху на маршрутах міського електротранспорту та в межах своєї компетенції вживають заходів щодо усунення недоліків та перешкод для руху;
проводять модернізацію (удосконалення конструкції) технічних засобів за документацією (з дозволу) заводів-виготівників;
розробляють, закуповують та впроваджують технологічне обладнання для технічного обслуговування технічних засобів;
укомплектовують штати керівників структурних підрозділів та спеціалістів, готують робітників необхідних професій та кваліфікацій;
вносять пропозиції щодо змін чинних Правил з метою удосконалення експлуатації, організації та технології технічного обслуговування і ремонту технічних засобів.
1.7. Основні функції підприємств з ремонту технічних засобів міського електротранспорту
1.7.1. Підприємства з ремонту технічних засобів міського електротранспорту (заводи, ремонтно-експлуатаційні депо, майстерні, конструкторські та технологічні бюро):
здійснюють середні та капітальні ремонти рухомого складу, технічних засобів систем електропостачання, управління рухом та колійного господарства;
виготовляють та постачають запасні частини та комплектуючі вироби для задоволення потреб експлуатаційних підприємств;
забезпечують потреби експлуатаційних підприємств у виробах для комплектації нових трамвайних та тролейбусних ліній, а також ремонту наявних;
забезпечують виконання відповідних вимог законодавства у сфері дорожнього руху;
здійснюють модернізацію рухомого складу та інших технічних засобів за документацією заводів-виготівників;
розробляють і виготовляють за замовленням експлуатаційних підприємств нестандартне технологічне обладнання та спеціальний рухомий склад;
розробляють та забезпечують експлуатаційні підприємства (за їх замовленням) необхідною ремонтною документацією.
1.8. Приймання об'єктів міського електротранспорту в експлуатацію
1.8.1. Усі будівлі та споруди міськелектротранспорту повинні відповідати затвердженій проектній і конструкторській документації, мати технічні паспорти.
1.8.2. Введенню в експлуатацію новозбудованих та реконструйованих об'єктів має передувати пусковий період, протягом якого повинні проводитися:
перевірка готовності будівель, споруд, устаткування;
усунення виявлених дефектів та недоробок;
налагодження, регулювання обладнання та його випробування (обкатка);
підготовка технічної документації для здачі об'єктів в експлуатацію;
створення запасів матеріалів, запасних частин, інструменту та приладів;
розроблення інструкцій, графіків з експлуатації та технологічних карт;
підготовка персоналу і перевірка його знань для подальшої експлуатації об'єктів;
комплектування форм технічного обліку та звітності.
1.8.3.Новозбудовані та реконструйовані об'єкти міського електротранспорту повинні обов'язково прийматися в експлуатацію державними приймальними комісіями.
До пред'явлення державним приймальним комісіям об'єкти повинні бути прийняті робочими комісіями, які призначаються наказом керівника підприємства або організації замовника.
Склад робочої та державної приймальних комісій і порядок їх роботи визначають відповідно до БНіП А.3.І-3-84 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення".
1.8.4. Під час здачі об'єктів генеральний підрядник (будівельно-монтажна організація) пред'являє робочій комісії документи, передбачені нормативними актами з питань приймання в експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд, контактної та кабельної мереж, колій, доріг, електротягових підстанцій.
1.8.5. Приймання об'єкта робочою та державною приймальними комісіями оформляється актами встановленої форми, які підписуються усіма членами комісій та затверджуються органом, який їх призначив.
1.8.6. Рух трамвайних поїздів та тролейбусів з пасажирами може бути відкрито тільки після остаточного оформлення акта згідно з пунктом 1.8.5 цих Правил.
1.9. Тимчасова експлуатація об'єктів міського електротранспорту
1.9.1. Необхідність у тимчасовій експлуатації об'єктів міського електротранспорту (переважно трамвайних та тролейбусних ліній) може виникати у разі реконструкції діючих ліній без припинення руху.
1.9.2. Тимчасова експлуатація дозволяється за умови забезпечення безпеки руху, пасажирів та персоналу.
1.9.3. Умови тимчасової експлуатації повинні відповідати Єдиним правилам ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилам користування ними та охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 р. N 198.
1.9.4. Пуск об'єкта у тимчасову експлуатацію оформляється рішенням замовника за погодженням із генеральним підрядником на підставі акта робочої комісії.
1.9.5. Приймання об'єкта у тимчасову експлуатацію повинно відбуватися у порядку, визначеному БНіП А.3.1-3-84.
1.9.6. Технічне обслуговування об'єктів у разі тимчасової експлуатації здійснюється персоналом підприємства міського електротранспорту на підставі договору, який укладає підрядна організація з відповідними службами підприємства міського електротранспорту (електрогосподарство, служба колії та інші).
1.9.7. Приймання об'єктів, які перебувають у тимчасовій експлуатації, після закінчення її терміну та виконання усіх передбачених проектом робіт проводиться відповідно до п.1.8 цих Правил.
2. Споруди та обладнання міського електротранспорту
2.1. Загальні вимоги, габарити
2.1.1. Споруди та обладнання міського електротранспорту повинні забезпечувати безпечну роботу рухомого складу за умов дотримання встановленої швидкості руху.
2.1.2. Трамвайні колії можуть розташовуватися у межах проїзної частини на одному з нерейковим транспортом рівні, на відокремленому або на власному полотні.
Трамвайні колії на проїзній частині вулиць повинні укладатися, як правило, на рівні дорожнього покриття, на відокремленому полотні - з перевищенням на 100 мм рівня головки рейки над бордюрним каменем.
Дорожнє покриття та елементи пристроїв у колії шляху і на узбіччі не повинні перевищувати більш ніж на 30 мм рівень головки незношеної рейки.
2.1.3. Відстань між осями шляхів двоколійної лінії на прямих та кривих ділянках, зазор безпеки між трамвайними поїздами або трамвайним поїздом та екіпажем іншого виду транспорту, найменші відстані від осі шляху звичайного трамвая до будинків, споруд та обладнання повинні відповідати вимогам чинних Будівельних норм та правил.
2.1.4.Відстань між осями суміжних колій на прямих ділянках повинна становити:
3200 мм - за відсутності опор контактної мережі у міжколії;
3500 мм - за наявності опор контактної мережі у міжколії;
3700 мм - за наявності опор контактної мережі у міжколії для трамвайних ліній, що будуються;
3800 мм - на відкритій стоянці трамваїв на території депо;
4100 мм - за умови спільної експлуатації трамваїв та залізничних вагонів та застосування укладальника колії для будівництва та реконструкції трамвайних ліній;
8000 мм - для пожежних проїздів на території депо.
Якщо поперечний розмір опор більше 350 мм, відстань між осями суміжних шляхів відповідно збільшується.
Віддаль між осями суміжних шляхів на прямих та кривих ділянках повинна забезпечувати необхідні зазори безпеки:
між кузовом трамвайного вагона та опорою контактної мережі у міжколії на висоті рами вагона - не менше 300 мм (чому відповідає відстань від робочого канта рейок до опори 838 мм);
між кузовами трамвайних вагонів (за умови відсутності опор контактної мережі у міжколії) або трамвайним вагоном та екіпажем іншого виду транспорту як на прямих, так і на кривих ділянках шляхів - не менше 600 мм.
На початку і кінці кривих ділянок шляху та у трамвайних вузлах величину зазору безпеки дозволяється зменшити до 300 мм на ділянці колії не більше 20 м.
Відстань між осями суміжних колій швидкісного трамвая, розташованих на шляхопровідних мостах, естакадах та тунелях, повинна встановлюватись з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.
2.1.5. Відстань між осями суміжних колій на кривих ділянках шляху з урахуванням виносу й звісу вагонів та залежно від радіусів кривих повинна відповідати даним таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Примітка. Дані відповідають чотирьохосьовому вагону довжиною 15 м та шириною 2,6 м.
2.1.6. Відстань від осі колії до будинків, колійних та інших об'єктів повинна бути не менше значень, наведених у табл.2.2.
Таблиця 2.2
Примітка. На кривих ділянках відстань до будинків, споруд та обладнання належить збільшувати на величину виносу або звісу вагона.
2.1.7. Під час прокладання інженерних мереж уздовж полотна або через полотно трамвайної колії горизонтальні відстані від осі колії до підземних комунікацій повинні становити не менше:
2,8 м - до водопроводу, самопливної каналізації (побутової та зливової), дренажів загальної мережі, крім шляхових, теплових мереж (до зовнішньої стінки каналу), газопроводів з тиском до 0,294 МПа (3 кг/см2), силових кабелів та кабелів зв'язку, а також загальних колекторів;
3,8 м - до газопроводів тиском понад 0,294 МПа (3-12 кг/см2).
Допускається зменшення відстані від осі колії до силових кабелів до 2 м за умови прокладання їх у ізолюючих блоках або трубах.
2.1.8. Перехрещення підземних інженерних мереж з трамвайними коліями треба виконувати під кутом 90 градусів.
У виняткових випадках за умов відповідного обгрунтування допускається зменшення кута перехрещення до 75 градусів. Перехрещення трамвайних колій з підземними мережами повинно виконуватися на відстані не менше 4 м від стрілок, хрестовин, перехрещень та місць приєднання мінусових кабелів.
2.1.9. Інженерні мережі під трамвайними коліями повинні прокладатися у захисних ізолюючих футлярах, трубах, кожухах або блоках на глибині не менше 1,2 м від головки рейки до верха конструкції при відкритому способі проведення робіт, продавлюванні або горизонтальному бурінні і не менше 3 м від головки рейки - за умови щитової проходки. Кінці захисних обладнань на інженерних мережах повинні бути виведені на відстань не менше 2 м від крайніх рейок.
2.1.10. Вантажі (крім баласту) вивантажуються на віддалі не ближче 2 м від головки крайньої рейки, а висотою більше 0,3 м - не ближче 2,5 м.
2.2. Колійне господарство
2.2.1. Загальні вимоги
2.2.1.1. Усі елементи трамвайної колії повинні забезпечувати плавний та безпечний рух поїздів з установленими швидкостями.
Проектування нових та реконструкція діючих ліній повинні здійснюватися відповідно до БНіП 2.05.09.90 "Трамвайні та тролейбусні лінії".
2.2.1.2. До колійного господарства належать:
постійні та тимчасові колії та колійні споруди;
машини і механізми для ремонту та утримання трамвайних колій;
виробничі бази служб та дистанцій колії для ремонту і утримання механізмів, для виготовлення та ремонту нестандартного обладнання і спецчастин, а також службово-побутові приміщення;
обладнання під'їзних шляхів, складів для зберігання та розподілу матеріалів, у тому числі покілометрового запасу, дільниці для монтажу вузлових з'єднань та кривих, а також для збирання нових та розбирання старих рейкових ланок.
2.2.1.3. Підприємства міського електротранспорту, які експлуатують трамваї, повинні мати проектну документацію на всі ділянки трамвайних колій та колійні споруди, перелік пронумерованих вузлів і спеціальних частин за місцями їх установки, паспорти та спеціальні книги обліку ремонтів і замін.
2.2.2. План та поздовжній профіль колій
2.2.2.1. План та профіль трамвайної колії повинні відповідати затвердженій проектній документації. У разі реконструкції та капітального ремонту трамвайної колії план і профіль мають бути перевірені геодезичним інструментом.
2.2.2.2. Довжина кругової кривої повинна бути не менше:
на діючих лініях - 8 м;
на лініях, які реконструюються та будуються, - 10 м.
Радіус кривих ділянок колії у плані повинен бути більше 20 м; як виняток, допускається експлуатація діючих кривих радіусом до 18 м за узгодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Криві ділянки колій повинні сполучатися із прямими ділянками за допомогою перехідних кривих відповідно до вимог БНіП "Трамвайні та тролейбусні лінії".
Між двома оберненими кривими повинна бути пряма вставка довжиною не менше 4 м (якщо сума радіусів сполучних кривих більше 100 м) та не менше 7 м (якщо сума радіусів сполучних кривих дорівнює або менше 100 м). У процесі будівництва нових трамвайних ліній та реконструкції діючих прямі вставки між оберненими кривими повинні дорівнювати:
для швидкісних ліній - 15 м;
для звичайних ліній - 10 м.
В утруднених умовах для звичайних ліній трамвая довжина прямої вставки може зменшуватися до 6 м, а для одногострякових стрілок при кривих, які направлені в один бік, пряма вставка повинна бути не менше 4 м.
2.2.2.3. Поздовжній ухил ліній трамвая не повинен перевищувати:
90% - при русі одиничних вагонів або двовагонних поїздів за системою багатьох одиниць;
80% - при русі поїздів з моторного та причіпного вагонів або тривагонних поїздів за системою багатьох одиниць;
60% - при русі тривагонних (моторного та двох причіпних) або зчленованих шестиосьових вагонів.
Примітка. У виняткових випадках (до переобладнання вулиць) дозволяється експлуатація колій з ухилами, які перевищують вказані значення, за умови виконання додаткових заходів безпеки.
2.2.2.4. Поздовжній ухил колій, які призначені для відстою рухомого складу на території депо, у ремонтних майстернях (заводах), на кінцевих станціях і т.п., не повинен перевищувати 2,5%.
Примітка. У виняткових випадках та за наявності спеціальних противідкочувальних пристосувань (упори, бар'єри, шпальні клітки) поздовжній ухил може бути збільшено до 5%.
2.2.2.5. Залежно від величини ухилу, його довжини, наявності кривих, інженерних споруд та інших чинників повинні бути виділені ділянки з важкими умовами екплуатації. Віднесення ділянок колій до ділянок з важкими умовами експлуатації здійснюється технічною комісією підприємства міського електротранспорту у порядку, встановленому Держжитлокомунгоспом України.
2.2.2.6. На кривих ділянках колії перевищення зовнішньої рейки над внутрішньою повинно становити залежно від радіуса відповідно:
до 100 м - 70 мм;
від 101 до 200 м - 50 мм;
від 201 до 500 м - 40 мм;
від 501 до 1000 м - 30 мм.
На ділянках з важкими умовами експлуатації перевищення зовнішньої рейки повинно відповідати значенням, наведеним у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
На кривих, розташованих на проїжджій частині, на переїздах і на площах з удосконаленим покриттям, а також на зворотних кільцях та пасажирських майданчиках дозволяється зменшення цих норм до 50%.
Для випадків, коли ділянка колії розташована на ухилі (на з'їзді або підйомі) більше 50% довжиною менше 200 м, на ухилі більше 35% довжиною більше 200 м, на кривій радіусом менше 75 м, яка починається в нижній частині ухилу до 35%, норми перевищення зовнішньої рейки приймають відповідно до таблиці 2.3. Допустимі відхилення від норм перевищення однієї рейкової нитки над другою не повинні бути більше 20 мм.
2.2.2.7. Відвід підвищення зовнішньої рейки (вирівнювання) належить передбачати на перехідній кривій, у разі її відсутності - на прямій ділянці, яка сполучається круговою кривою.
2.2.3. Земляне полотно та водовідведення
2.2.3.1. Земляне полотно трамвайних шляхів повинно відповідати БНіП "Трамвайні та тролейбусні лінії". Нормальна ширина відокремленого полотна повинна бути не менше 8,8 м.
2.2.3.2. Поперечний профіль трамвайної колії повинен гарантувати відведення води з трамвайного полотна у два боки від колії, для чого внутрішня рейкова нитка повинна бути піднята над зовнішньою на 10 мм. Якщо проїжджа частина вулиці має однобічний поперечний ухил, як виняток, дозволяється поперечний профіль трамвайної колії виконувати з ухилом у бік загального ухилу проїжджої частини у разі підвищення відповідної нитки не більше ніж на 10 мм.
2.2.3.3. Ширина котловану одноколійної лінії при баластній основі повинна на 300 мм перевищувати довжину шпал. Ухил шляхового дренажу повинен відповідати ухилу колії, але бути не менше 5% та не більше 30%. На великих ухилах повинні улаштовуватися поперечні дренажі.
2.2.4. Верхня будова колії
2.2.4.1. До верхньої будови трамвайної колії належать: рейки, контррейки, стикові та проміжні кріплення, колійні тяги, температурні компенсатори (зрівноважувальні пристрої), підрейкова основа - шпали, бруси, лежні, рами, баласт, а також спецчастини - стрілочні переводи та глухі перехрещення; крім того, на суміщеному та відокремленому полотні - дорожнє покриття; на мостах, шляхопроводах, естакадах та насипах - охоронні рейки та бруси.
2.2.4.2. Рейки трамвайного та залізничного типів (на прямих і кривих ділянках колії на шпальній основі) повинні укладатися з підкладками та пришиватися не менш ніж шістьма костурами або шурупами до кожної шпали. До залізобетонних шпал рейки, як правило, кріпляться спеціальними рейковими кріпленнями.
2.2.4.3. Кількість шпал (дерев'яних або залізобетонних) одиничної трамвайної колії незалежно від типу рейок та баласту повинна становити не менше:
для колії швидкісного трамвая на прямих та кривих ділянках радіусом 1200 м та більше - 1680 шт/км;
на кривих ділянках радіусом менше 1200 м - 1840 шт/км;
для колії звичайного трамвая - 1680 шт/км;
для службових колій, а також розташованих на території депо або ремонтних майстерень (заводів) - 1440 шт/км.
Примітка. Кількість брусів (шпал) у вузлових з'єднаннях визначається відповідно до епюри укладання.
2.2.4.4. Ширина нормальної рейкової колії на прямих ділянках повинна бути 1524(+2) мм. У разі реконструкції та капітального ремонту трамвайних колій допускається зменшення ширини до 1521 мм.
2.2.4.5. Ширина колії на кривих ділянках повинна бути:
1524 - 1526 мм при радіусах менше 20 м та рейках трамвайного типу;
1528 мм при радіусах 20-25 м та рейках трамвайного типу або при радіусах 76-200 м та рейках залізничного типу;
1532 мм при радіусах 26-75 м та рейках трамвайного типу, а також при усіх радіусах до 75 м включно та рейках залізничного типу;
1524 мм при всіх радіусах вище 200 м та на спецчастинах.
Примітки: 1. У коротких кривих між спецчастинами допускається ширина колії 1524 мм.2. Розгінка розширення колії кривої повинна бути у межах перехідної кривої, а за її відсутності - на прямій ділянці, яка сполучається з кривою, в розрахунку не більше 1 мм на 1 м довжини, крім обернених кривих, для яких розгінка розширення колії проводиться за спеціальним розрахунком.2.2.4.6. Збільшення проти нормальної ширини колії на прямих та кривих ділянках, а також у спецчастинах допускається не вище 12 мм, а з урахуванням бокового зносу рейок на кривих - не більше 15 мм; звуження на прямих - не більше 4 мм, на кривих - не більше 2 мм; під час будівництва допускається збільшення - не вище 3 мм, звуження - не більше 2 мм; у разі застосування рейок, які були раніше у користуванні, допускаються: збільшення - не вище 5 мм, звуження - не більше 2 мм.
2.2.4.7. Перекошування колії (різниця відхилень рівнів дворейкових ниток від проектного положення) допускається не більше 10 мм при відстані між просіданнями рейкових ниток не менше 8 м, за винятком ділянок між оберненими кривими, а також у складних вузлах та місцях здвоєних стрілок. Місцеві просідання обох рейкових ниток, а також однієї рейкової нитки відносно другої допускається до 20 мм.
2.2.4.8. На кривих радіусом 200 м та менше повинні використовуватися трамвайні рейки типу Т-62 (ТВ 65) або рейки залізничного типу з контррейками.
Для прямих та кривих ділянок на мостах, шляхопроводах, естакадах та підходах до них, розташованих на насипах висотою більше 2 м, повинні укладатися рейки трамвайного типу або залізничні рейки з контррейками.
2.2.4.9. Ширина жолобу між рейкою та контррейкою повинна становити 35 мм з розширенням у процесі будівництва до 5 мм, та не більше 15 мм в умовах експлуатації.
Кінці контррейок довжиною 4 м повинні бути випущені на прямі, які сполучаються з кривою, а на довжині 0,8 м - відігнуті усередину колії та знижені до рівня ходової рейки. При цьому ширина жолоба в кінці контррейки повинна бути не менше 60 мм. Контррейка під час будівництва встановлюється вище ходової рейки на 10 мм, в умовах експлуатації підвищення контррейки допускається до 25 мм.
2.2.4.10. Рейкові нитки трамвайної колії, яка має верхнє покриття, повинні бути скріплені поперечними колійними тягами через проміжки:
2,6 - 2,4 м на прямих ділянках та кривих радіусом більше 200 м;
2,4 - 2 м на кривих радіусом 75-200 м;
1,8 - 1,3 м на кривих радіусом до 75 м.
Примітка. Відстань між тягами визначається з розрахунку, щоб тяги розташовувались над шпалами і не перешкоджали роботі підбивально-виправних машин та механізмів, зашиванню та розшиванню колії, а при укладанні плит покриття розташовувались у зазорах між ними. На відкритих коліях поперечні тяги необхідно встановлювати тільки на кривих ділянках радіусом до 200 м за тими ж нормами, що і на коліях з верхнім покриттям. Під час укладання рейок із спеціальними кріпленнями застосування тяг не обов'язкове.
2.2.4.11. На замощених коліях повинно виконуватися суцільне зварювання стиків. На відкритих коліях збірні стики повинні розміщуватися:
на відкритому полотні без засипання баластом - через 50 м;
на ділянках колії, які засипані баластом до головки рейки, - через 200 м з установкою температурних компенсаторів;
при безстиковій колії - за спеціальним розрахунком.
На коліях, які проходять по інженерних та штучних спорудах, в необхідних місцях повинні бути встановлені температурні компенсатори.
2.2.4.12. На відкритих коліях із ухилом більше 20% з довжиною ділянок понад 200 м при костуровому або шурупному кріпленні, на підходах до мостів та шляхопроводів з безбаластною проїжджою частиною незалежно від поздовжнього профілю та плану колії, а також на інших ділянках, де можливий угон рейок, повинні застосовуватись протиугони.
2.2.4.13. На трамвайних коліях, розташованих на самостійному або відокремленому полотні збоку від проїжджої частини, при висоті насипу понад 2 м, а також на кривих незалежно від радіуса, розташованих на ухилах більше 50%, та на кривих радіусом менше 200 м необхідно передбачити встановлення охоронного бруса (рейки).
2.2.4.14. Збірні рейкові стики повинні бути з'єднані накладками та туго затягнуті болтами з пружинними шайбами. Електричний опір збірного стику не повинен перевищувати опір цілої рейки довжиною 2,5 м.
2.2.4.15. Для підвищення електропровідності збірних рейкових стиків повинні бути приварені електроз'єднання з гнучкого мідного дроту або мідних пластин загальною площею перетину не менше 70 кв.мм з площею поверхні контакту у місцях зварювання не менше 500 кв.мм.
Як стикові електроз'єднувачі можуть використовуватися контакти з інших матеріалів з відповідною еквівалентною площею перетину по міді.
2.2.4.16. Електричні з'єднання в місцях приєднання негативних (мінусових) кабелів між всіма нитками рейкових колій, а також обхідні з'єднання на спецчастинах повинні бути виготовлені з мідних проводів або пластин загальною площею перетину не менше 70 кв.мм або із сталевих з відповідною еквівалентною площею перетину. Площа поверхні контакту в місцях приварювання з'єднання до рейок повинна складати не менше 500 кв.мм.
