ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 15.11.2021 N 4348/ІПК/99-00-21-02-02-06 |
Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - ТОВ) щодо окремих питань застосування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє наступне.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток підприємств та ПДВ, застосовує податкові різниці та квартальний звітний період при поданні податкової звітності з податку на прибуток.
Учасник ТОВ планує прийняти рішення про реорганізацію ТОВ шляхом його приєднання до іншого товариства. Реорганізація буде плануватись ТОВ таким чином, щоб передавальний акт був затверджений не пізніше 01 грудня 2021 року.
У платника виникли наступні питання:
1. Яким буде останній податковий період з податку на прибуток підприємств для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, у разі затвердження передавального акту 01 грудня 2021 року?
2. Яким буде останній податковий період з ПДВ для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи у разі затвердження передавального акту 01 грудня 2021 року?
3. Яким буде останній податковий період для подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи у разі затвердження передавального акту 01 грудня 2021 року?
4. Чи може правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, виконати обов'язок з подання податкових декларацій, включаючи звіт про контрольовані операції, та сплати грошових зобов'язань за останній звітний період юридичної особи, що припиняється?
5. Чи може правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за операціями юридичної особи, що припиняється, з постачання товарів та послуг?
6. Чи може правонаступник юридичної особи, що припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, врахувати податковий кредит на підставі податкових накладних/розрахунків коригування, складених та зареєстрованих постачальниками юридичної особи, що припиняється, після анулювання її реєстрації як платника ПДВ?
7. Якщо після прийняття рішення про реорганізацію контролюючий орган визначить ТОВ грошові зобов'язання, які будуть ним оскаржуватися, чи може ТОВ надати контролюючому органу план реорганізації, на підставі якого контролюючий орган надасть до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про його узгодження?
До питання 1
Приєднання є одним з видів реорганізації юридичної особи, в результаті якої приєднувана юридична особа припиняється. При цьому майно, права та обов'язки переходять до правонаступника - особи, до якої воно приєднується (частина перша ст. 104 Цивiльного кодексу України (далi - ЦКУ)).
Крім того, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (частина друга ст. 107 ЦКУ).
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя ст. 107 ЦКУ).
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша ст. 106 ЦКУ).
Порядок приєднання товариств з обмеженою відповідальністю регламентується Законом України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон N 2275).
Відповідно до частини першої та другої ст. 48 Закону N 2275 товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.
Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику (частина перша ст. 50 Закону N 2275).
Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша ст. 55 Закону N 2275).
Слід зазначити, що процес реорганізації шляхом приєднання однієї юридичної особи до іншої юридичної особи проходить в три етапи.
На першому етапі відповідно до п. 1, 2 частини десятої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755) для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.
Згідно частини п'ятої та шостої ст. 105 ЦКУ строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Другим етапом є безпосереднє проведення державним реєстратором державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, утвореної шляхом приєднання у порядку, встановленому статтями 17 - 28 Закону N 755.
Третім етапом, що наступає після проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, є проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття (приєднання), що проводиться в порядку, встановленому частиною чотирнадцятою ст. 17 Закону N 755.
Відповідно до частини п'ятої ст. 104 ЦКУ юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Зокрема повідомляємо, що відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених особливостей.
Так, зокрема, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).
Отже, для платника податку, який ліквідується (у тому числі припиняється шляхом приєднання) останнім податковим (звітним) періодом буде податковий (звітний) період, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується днем, на який припадає дата ліквідації (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ліквідацію (припинення)).
Такий платник разом з Декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897(зі змінами та доповненнями) (далі - Декларація з податку на прибуток підприємств), подає фінансову звітність за такий звітний період.
До питання 2
Основні правила реєстрації платників податку та порядок їх анулювання, правила визначення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту та особливості їх коригування, а також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи до відшкодування з бюджету, визначено розділом V Кодексу з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Так, порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання та поновлення такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233.
Для платників ПДВ, які реорганізуються, Кодексом визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов'язань з ПДВ.
Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 Кодексу особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Згідно з пп. "б" п. 184.1 ст. 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених Кодексом.
Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. "б" п. 184.1 ст. 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу).
На випадки проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу, не поширюються обов'язки з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, передбачені п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 Кодексу, та вимоги п. 184.7 ст. 184 Кодексу щодо обов'язку платника податків в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку визначити податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Відповідно до п. 183.17 ст. 183 Кодексу особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства (п. 198.7 ст. 198 Кодексу).
Згідно з п. 184.6 ст. 184 Кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого числа місяця, в якому відбулось анулювання, та завершується днем анулювання.
До питання 3
Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу (далі - Розрахунок), нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за N 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. N 773) (далі - Порядок).
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16-1підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та на платників єдиного внеску, визначених підпунктами 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону N 2464 (п. 3 розділу I Порядку).
Пунктом 2 розділу II Порядку визначено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Слід зауважити, що подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) (п. 4 розділу I Порядку).
Отже, ТОВ як податковий агент подає до контролюючого органу за основним місцем обліку Розрахунок за період, у якому проводилась процедура припинення шляхом реорганізації у формі приєднання до іншої юридичної особи, до завершення усіх процедур, пов'язаних з державною реєстрацією припинення юридичної особи, тобто до дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ліквідацію (припинення).
До питання 4
Частиною восьмою ст. 4 Закону N 755 встановлено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Отже, юридична особа, що припиняється шляхом приєднання, до моменту державної реєстрації припинення (тобто до дати внесення запису про державну реєстрацію припинення до Єдиного державного реєстру) не втрачає своєї цивільної правоздатності і дієздатності та, відповідно, й статусу платника податків і зобов'язана сплачувати податки та збори згідно з Кодексом. Так, процедури припинення юридичної особи, у тому числі подання відповідних документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, здійснює комісія з припинення, робота якої є оплачуваною, а доходи оподатковуються.
Враховуючи викладене вище, за результатами реорганізації шляхом приєднання подання Деклараці їз податку на прибуток підприємств, звіту про контрольовані операції та сплата грошових зобов'язань підприємством - правонаступником та підприємством, що було приєднано та припинено в результаті реорганізації, здійснюється кожним із зазначених платників самостійно у порядку, встановленому Кодексом. Тобто, підприємство - правонаступник визначає податкові зобов'язання з податку на прибуток, визначає контрольовані операції (господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків) та грошові зобов'язання за результатами своєї господарської діяльності у Декларації з податку на прибуток підприємств та у звіті про контрольовані операції за відповідний податковий (звітний) період, а підприємство, що припиняється в результаті реорганізації - відповідно в своїй Декларації з податку на прибуток підприємств та у своєму звіті про контрольовані операції за звітний період, на який припадає дата ліквідації, з поданням таких Декларацій з податку на прибуток підприємств та звітів у строки, встановлені п. 39.4 ст. 39 Кодексу та п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).
Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами Кодексу (п. 7 розділу I Порядку N 21).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).
Таким чином, обов'язок щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який визначається відповідно до п. 184.6 ст. 184 Кодексу, та сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у такій податковій декларації, виникає у особи, яка припиняється у разі приєднання до іншої особи.
Підстави для подання до контролюючого органу такої податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та сплати зазначеної у неї суми податкового зобов'язання у платника податку - правонаступника особи, що припиняється, відсутні.
До питання 5
Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) та формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 і 201 Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Кодексу розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).
Таким чином, з моменту анулювання реєстрації особи, яка реорганізується шляхом приєднання до іншої особи, така особа позбавляється права на складання та реєстрацію податкових накладних.
Підстави для складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями особи, що припиняється, з постачання товарів/послуг, у платника податку - правонаступника, відсутні.
Водночас у випадку, якщо після такої реорганізації відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених платником податку товарів/послуг, то платник податку як правонаступник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення та у встановлені терміни реєструє її в ЄРПН.
До питання 6
Стосовно останнього звітного (податкового) періоду для юридичної особи, реєстрація якої як платника ПДВ анулюється.
Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та реєструється в ЄРПН продавцем (постачальником) товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг у встановлені Кодексом терміни. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця (отримувача) товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
У п. 184.6 ст. 184 Кодексу зазначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Кодексу).
Таким чином у разі якщо при проведенні процедури реорганізації платника податку шляхом перетворення відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ та реєстрація правонаступника як новоутвореного платника податку, то у такого новоутвореного платника податку - правонаступника відсутні законодавчі підстави для формування податкового кредиту згідно з податковими накладними/розрахунками коригування до податкових накладних, що були складені і зареєстровані в ЄРПН на реорганізованого платника податку.
Додатково інформуємо, що згідно з п. 198.7 ст. 198 Кодексу сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Відповідно до пп. "б" п. 184.1 ст. 184 Кодексу анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених Кодексу.
Анулювання реєстрації платника ПДВ за наявності такої підстави може здійснюватися за заявою платника ПДВ (форма N 3-ПДВ). У цьому випадку анулювання здійснюється на дату подання заяви, а останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Слід зауважити, що у разі неподання особою заяви про анулювання реєстрації контролюючий орган може прийняти самостійне рішення про анулювання такої реєстрації (форма N 6-РПДВ) на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи. При цьому анулювання реєстрації здійснюється датою державної реєстрації припинення юридичної особи, а останній звітний (податковий) період закінчується датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, в тому числі що припиняється у результаті приєднання (п. 184.2 ст. 184 Кодексу).
До питання 7
Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують та передають у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.
Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах регламентується пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 67 Кодексу, розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300 (далі - Порядок N 1588), ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. N 1162, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.12.2014 р. за N 1553/26330 (далі - Порядок N 1162).
У зв'язку з припиненням юридичної особи (її відокремлених підрозділів) відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру, контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розділом XI Порядку N 1588 та розділом IV Порядку N 1162, у разі одержання, зокрема, відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи.
Відповідно до частини шостої ст. 13 Закону N 755, п. 11.13 розділу ХІ Порядку N 1588 до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган у порядку інформаційної взаємодії передає до Єдиного державного реєстру відомості:
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів (форма N 30-ОПП) та про відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма N 11-ЄСВ) - у разі відсутності грошових зобов'язань та/або податкового боргу;
про узгодження плану реорганізації юридичної особи (форма N 31-ОПП) або про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів (форма N 30-ОПП) (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом) - у разі наявності податкового боргу.
Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів та зі сплати єдиного внеску, то після погашення такої заборгованості або узгодження плану реорганізації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Відповідно до ст. 67 Кодексу підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи є повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, у тому числі про припинення у результаті приєднання.
