Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно

Податковий облік витрат на поліпшення основних засобів:

Вищенаведені таблиці свідчать:

На валові витрати протягом року відносяться будь-які види поліпшення основних засобів в межах 5% сукупної балансової вартості основних засобів на початок року, однак при їх розподілі доцільно відносити на валові витрати тих груп, по яких амортизація найнижча, що надасть можливість віднести витрати на збільшення балансової вартості основних засобів тих груп, що будуть амортизуватись за найвищими ставками і будуть сприяти зростанню амортизаційних відрахувань у наступних періодах та будуть скорочувати суму прибутку до оподаткування і відповідно суму нарахованого податку на прибуток.

Відображення суми поліпшень основних засобів у бухгалтерському обліку залежить від виду поліпшення (призведене чи не призведене до збільшення економічних вигод), що проводиться на те за яким призначенням використовується об'єкт (загальновиробничі витрати, виробничі витрати, адміністративні витрати, інші).

Досить часто мають місце випадки здачі в оренду об'єктів основних засобів, які потребують ремонту.

Відповідно нормам гл. 25 "Майновий найом" Цивільного кодексу України передбачена можливість ремонту об'єкта основних засобів за рахунок будь-якої зі сторін договору - головне, щоб така умова була передбачена договором і зафіксована у письмовій формі.

У випадку, коли це договором не передбачено, діють загальні законодавчі норми цього ж кодексу: поточний ремонт фінансує орендар, капітальний - орендодавець і поліпшення можуть проводитись орендарем за погодженням з орендодавцем з можливою компенсацією за рахунок останнього.

Приклади:

При укладанні договору оренди сторони відмітили, що орендар забезпечує поліпшення будівлі (об'єкт оренди) шляхом заміни покрівлі та загальної зміни проекту, що дозволить збільшити виробничі площі для корисної експлуатації. Орендодавець приймає умови по компенсації орендарю вартості поліпшень за рахунок заліку суми орендної плати, що належить за 6 місяців, щомісячна орендна плата, передбачена договором, становить 4800 грн. (у т.ч. ПДВ 800 грн.) і перші 6 місяців вона не перераховується орендодавцю. Вартість будівлі, визначена справедливою оцінкою незалежного експерта і обумовлена договором, становить 2280480 грн.

Взаємозалік такого ремонту не можна робити без відома орендодавця, оскільки тут очевидне поліпшення, що приведе до майбутньої економічної вигоди.

У податковому обліку суму 11402 грн. віднесено на валові витрати орендодавця (в межах 5% балансової вартості основних засобів на початок року), а на суму 41598 грн. підлягає збільшенню балансова (залишкова) вартість будівлі з наступною амортизацією.

Приведений приклад свідчить про невигідність таких умов оренди для орендаря, оскільки йому замість валових витрат і податкового кредиту з ПДВ доводиться показувати валові доходи та податкове зобов'язання (відволікати обігові кошти на сплату податку протягом усього періоду поліпшення орендованих основних засобів).

Тому слід продумати інший варіант укладення договору оренди без згадування в ньому необхідності погашення вартості поліпшень орендною платою і зазначити, що орендар і орендодавець будуть розраховуватись між собою виключно грошовими коштами і після проведення поліпшень орендного майна необхідно укласти додаткову угоду про погашення заборгованості орендаря шляхом заліку взаємних вимог. Такий залік - бартер, але його перша і заключна операція відбудеться в одному місяці і валові доходи, відображені за першою подією, одразу перекриються витратами, а податкове зобов'язання з ПДВ - податковим кредитом.