Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно

Прибуток складає 2000 гривень.

Первинна вартість об'єкта основних засобів, придбаного у результаті часткового обміну на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, скоригованій на суму грошових коштів або їх еквівалентів, одержаних або переданих у процесі обміну.

Розглянемо приклад обміну неподібних об'єктів з грошовою доплатою у випадку, коли первісна вартість одержаного об'єкта не перевищує його справедливої вартості:

Прибуток склав 2000 гривень

Якщо справедлива вартість об'єкта, що передається, буде менше його залишкової вартості, то у такому випадку фінансовий результат відображається як збиток.

Збиток склав 4000 гривень.

Основні засоби можуть надходити на підприємство у результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але й на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, одержаних у результаті такого обміну, буде дорівнювати справедливій вартості переданих активів, відкорегованій на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

Прибуток складає 3500 гривень.

Відповідно до п. 9 П(С)БО 7 первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за якими визначені загальною сумою, визначається шляхом розподілу цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Наприклад, підприємство придбало виробничий цех на загальну суму 15000 грн. При проведенні експертної оцінки встановлено, що будівля цеху коштує 9800 грн. (60% питомої ваги), а обладнання - 5200 грн. (40% питомої ваги). Розподіл вартості проводиться таким чином:

В процесі експлуатації основних засобів підприємство може мати наступні витрати, пов'язані з проведенням різних видів ремонтів, технічним обслуговуванням, модернізацією, реконструкцією та іншими заходами для підтримання основних засобів у робочому стані.

На відміну від чинного в Україні податкового законодавства, коли всі подальші витрати, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів, додаються до балансової вартості груп основних засобів у сумі, яка перевищує 5% їх залишкової вартості на початок звітного року, підхід до відображення таких витрат у Бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 7 залежить від впливу наступних витрат на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання об'єкта основних засобів.

Витрати на ремонт та обслуговування основних засобів, у результаті яких відновлюються, зберігаються чи підтримуються на попередньому рівні майбутні економічні вигоди, первинно очікуваних від використання об'єкта основних засобів, включаються до складу витрат звітного періоду.

В бухгалтерському обліку такі витрати відображаються:

Дт 23 "Виробництво" або рахунки класу 9 "Витрати діяльності" залежно від функціонального призначення основних засобів.

Кт 20 "Виробничі запаси", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", або рахунки класу 8 "Витрати за елементами" (для підприємств, які його використовують) та ін.

Витрати, пов'язані з покращенням стану основних засобів (модернізація, технічне переозброєння, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первинно очікуваних від використання, додаються до первинної вартості об'єкта. Прикладами таких покращень можуть бути: реконструкція об'єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності чи скорочення матеріальних витрат на виробництво або збільшення строку його корисного функціонування тощо. Бухгалтерські записи у цьому випадку ідентичні записам зі створення та придбання основних засобів (використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції").

На підставі п. 16 П(С)БО 7 у випадку істотного відхилення (збільшення або зменшення) балансової вартості об'єкта основних засобів від його справедливої вартості (більше ніж 10%) підприємство здійснює переоцінку об'єктів основних засобів на дату балансу. У випадку переоцінки об'єктів основних засобів на ту ж дату провадиться переоцінка об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься даний об'єкт.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об'єкта основних засобів визначається таким чином:

де

Впо - переоцінена вартість основних засобів (знос);

Вп - первинна вартість основних засобів (знос);

Іп - індекс переоцінки.

де

Вс - справедлива вартість об'єкта, який переоцінюється;

Вз - залишкова вартість об'єкта, який переоцінюється.

Наприклад: станом на 31.12.97 року первісна вартість об'єкта "С" складала 50 тис. грн., накопичений знос - 20 тис. грн. Об'єкт "С" придбано 02.01.96 р. Підприємство використовує прямолінійний метод нарахування амортизації; ліквідаційної вартості немає; строк корисного використання - 5 років. Підприємство прийняло рішення обліковувати основні засоби за переоціненою вартістю. Справедлива вартість об'єкта "С" на 31.12.97 р. склала 36 тис. грн., на 31.12.98 р. - 15 тис. грн., на 31.12.99 р. - 12 тис. грн.

Відобразимо у таблиці процес переоцінки:

Згідно з П(С)БО 7 дооцінка залишкової вартості об'єкта основних засобів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду в тому випадку, якщо до цього не проводилися дооцінки.

Станом на 31.12.97 року підприємство повинно зробити такі розрахунки і бухгалтерські записи:

Індекс переоцінки дорівнює: 36000 грн. : 30000 грн. = 1,2.

Переоцінена первинна вартість основних засобів складе: 50000 грн. х 1,2 = 60000 грн.

Переоцінена сума накопиченого зносу складе: 20000 грн. х 1,2 = 24000 грн.

Відображення результатів наступних переоцінок залежить від тенденції і величини змін справедливої вартості об'єкта основних засобів. При уцінці об'єкта, який раніше був дооцінений, сума уцінки списується на зменшення суми додаткового капіталу у межах попередньої дооцінки і суми уцінки, що залишилася, на витрати звітного періоду.

Станом на 31.12.98 року в бухгалтерському обліку будуть зроблені такі розрахунки та записи:

Індекс переоцінки: 15000 грн. : 24000 грн. = 0,625.

Переоцінена вартість основних засобів: 60000 грн. х 0,625 = 37500 грн.

Визначимо розрахункову суму амортвідрахувань за 1998 рік. Для цього розділимо залишкову вартість об'єкта основних засобів на кількість років до кінця експлуатації:

36000 грн. : 3 роки = 12000 грн.

Сума накопиченого зносу складе: 24000 грн. + 12000 грн. = 36000 грн.

Переоцінена сума накопиченого зносу: 36000 грн. х 0,625 = 22500 грн.

Наступна дооцінка об'єкта основних засобів визначається як доходи звітного періоду в межах суми, що відноситься на витрати під час попередньої уцінки, а різниця відноситься до складу додаткового капіталу.

Станом на 31.12.99 року індекс переоцінки буде дорівнювати:

12000 грн. : 7500 грн. = 1,6.

Переоцінена первинна вартість основних засобів: 75000 грн. х 1,6 = 120000 грн.

Накопичений знос складе: 37500 грн. + (15000 грн. : 2 роки) = 30000 грн.

Переоцінена сума зносу: 30000 грн. х 1,6 = 48000 грн.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, кредитове сальдо рахунка 423 "Дооцінка активів" включається до складу нерозподіленого прибутку. При цьому робляться такі записи:

Дт 423 "Дооцінка активів"

Кт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

Облік переоцінки об'єктів основних засобів ведеться за кожним конкретним об'єктом основних засобів у регістрах аналітичного обліку.

У процесі використання об'єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, витрачаються підприємством, у результаті чого зменшується балансова вартість основних засобів і це відображається шляхом нарахування амортизації.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання та консервації.

П(С)БО 7 визначає амортизацію як систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується - це первинна або переоцінена вартість необоротних активів, зменшена на величину їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із цією реалізацією (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде вироблений (виконаний) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Підприємство самостійно визначає строк корисного використання, з урахуванням факторів:

- передбачуване використання об'єкта підприємством з урахуванням очікуваної потужності або продуктивності;

- очікуваний фізичний або моральний знос;

- правові або подібні обмеження на використання активу, наприклад, закінчення строку оренди цього активу.

Приклад:

Підприємство придбало верстат вартістю 8000 грн., і розраховує використовувати його протягом 10 років, а потім розібрати на запасні частини, вартість яких може скласти 1500 грн., а витрати пов'язані з його розбиранням складуть 150 грн., то сума, яка амортизується, буде дорівнювати 8000 - (1500 - 150) = 6650 грн.

Якщо при надходженні основних засобів неможливо або складно визначити їх ліквідаційну вартість або така вартість має несуттєву суму, тоді її вартість прирівнюється до нуля.

Метод амортизації об'єкта основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигід від його використання.

П(С)БО 7 передбачає такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних них активів):

- прямолінійний;

- зменшення залишкової вартості;

- подвійного залишку, що зменшується;

- кумулятивний;

- виробничий.

Розглянемо кожний з методів на прикладі. Підприємство придбало виробниче обладнання первинною вартістю 260000 гривень. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1350000 од. Ліквідаційна вартість обладнання після його експлуатації за попередніми оцінками може скласти 7500 грн. Передбачуваний строк корисного використання складе 6 років.

Згідно з цим методом вартість об'єкта основних засобів, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

де

А - амортизаційні відрахування;

Вп - первинна вартість;

Вл - ліквідаційна вартість;

Тк - строк корисного використання.

Сума амортизаційних відрахувань становить:

Нарахування амортизації протягом 6 років будуть мати такий вигляд:

Цей метод полягає в тому, що амортизація є результатом експлуатації об'єкта основних засобів, і тимчасові строки не відіграють ролі у процесі нарахування. Щорічна сума амортизації визначається так:

де

А - амортизаційні відрахування;

Пф - фактичний річний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ав - виробнича ставка амортизації.

де

Пр - загальний розрахунковий обсяг виробництва.

Ав = (260000 - 7500) : 1262500 = 0,2.

Суть цих методів полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації перевищують амортизаційні суми, нараховані у кінці строку служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють ефективніше, поки вони ще нові і мають високі продуктивні здатності. З часом витрати на ремонт збільшуються, а в кінці строку експлуатації об'єкта значно вищі, ніж на початку. Внаслідок, загальна сума на ремонт і амортизаційних відрахувань залишається практично постійною протягом багатьох років. У результаті корисність об'єктів основних засобів залишається однаковою протягом тривалого часу.

де

Ас - річна сума амортизації;

Вз - залишкова вартість об'єкта основних засобів;

Ан - річна норма амортизації.

де ступінь кореня n - кількість років корисного використання об'єкта.

При цьому методі ліквідаційна вартість об'єкта не враховується, щорічні амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

де

Вб - балансова вартість.

Річна норма амортизації складе:

100 % : 6 років = 16,67 %.

Таким чином амортизаційні відрахування складуть: