Про затвердження Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 42 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року № 259 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06 травня 2009 року за № 410/16426;

постанову Правління Національного банку України від 04 травня 2011 року № 134 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 травня 2011 року за № 627/19365;

пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 18 листопада 2011 року № 413 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1423/20161;

постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 21 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2012 року за № 194/20507;

постанову Правління Національного банку України від 19 червня 2012 року № 249 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22 червня 2012 року за № 1029/21341;

постанову Правління Національного банку України від 17 жовтня 2012 року № 429 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2012 року за № 1883/22195;

постанову Правління Національного банку України від 05 липня року № 271 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за № 1235/23767;

постанову Правління Національного банку України від 30 вересня 2013 року № 394 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1728/24260;

постанову Правління Національного банку України від 04 грудня 2013 року № 491 "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2013 року за № 2089/24621;

постанову Правління Національного банку України від 27 січня 2014 року № 33 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2013 року № 491", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 182/24959;

постанову Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року № 110 "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13 березня 2014 року за № 353/25130;

постанову Правління Національного банку України від 18 вересня 2014 року № 582 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 листопада 2014 року № 752 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

постанову Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 854 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 26 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 22 січня 2015 року № 46 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 332 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

постанову Правління Національного банку України від 03 липня 2015 року № 432 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 30 липня 2015 року № 493 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 20 серпня 2015 року № 552 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України".

3. Департаменту управління ризиками (Будник І.М.) протягом місяця після набрання чинності цією постановою затвердити та довести до відома банків розпорядчий акт Національного банку з питань визначення справедливої вартості активів (майна).

4. Департаменту інформаційних технологій (Нагорнюк В.В.) протягом двох місяців після набрання чинності цією постановою внести з урахуванням вимог Положення відповідні зміни до програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн2", "СертЛайн2" та Системи автоматизації процесів банківської та фінансово-господарської діяльності Національного банку України та провести тестові випробування.

5. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

6. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які набирають чинності з 01 грудня 2015 року.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Чурія О.Є.

1. Це Положення розроблено відповідно до статей 6, 7, 25, 42 та 56 Закону України "Про Національний банк України", Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про депозитарну систему України", з метою застосування Національним банком України (далі - Національний банк) монетарних інструментів під час управління грошово-кредитним ринком шляхом регулювання ліквідності банківської системи.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) вартість боргового зобов’язання Національного банку за депозитним сертифікатом (далі - вартість депозитного сертифіката) - вартість одного депозитного сертифіката, установлена та оголошена в умовах його розміщення, яка сплачується під час його погашення;

1-1) вартість пулу - сума, яка визначається множенням справедливої вартості активів (майна), що входять до пулу, на коригуючі коефіцієнти;

1-2) гранична процентна ставка - найнижча процентна ставка, що встановлюється Національним банком під час проведення процентного тендера з підтримання ліквідності, за якою задовольняються заявки банків на участь в цьому тендері, або найвища процентна ставка, що встановлюється Національним банком під час проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів, за якою задовольняються заявки банків на участь у цьому тендері;

2) депозитний сертифікат Національного банку (далі - депозитний сертифікат) - це один з монетарних інструментів, що є борговим зобов'язанням Національного банку у формі записів на рахунках у системи кількісного обліку СЕРТИФ (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників), який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків та право власників депозитних сертифікатів на отримання вартості депозитного сертифіката або вартості депозитного сертифіката та процентів після закінчення встановленого строку;

3) депозитний сертифікат овернайт - боргове зобов'язання Національного банку, яке свідчить про розміщення банком коштів за оголошеною процентною ставкою в Національному банку на термін до наступного робочого дня і є інструментом постійного доступу, спрямованим на поглинання надлишкової ліквідності банку;

3-1) дисконт - різниця між сумою вкладу та вартістю депозитного сертифіката;

3-2) електронні торговельні системи (ЕТС) - Refinitiv, Bloomberg, інші електронні торговельні системи;

4) інструменти постійного доступу - оперативне підтримання Національним банком ліквідності банків шляхом надання кредитів овернайт або оперативне вилучення Національним банком ліквідності банків шляхом розміщення депозитних сертифікатів овернайт;

5) кількісний тендер - тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в Національному банку кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися;

6) коригуючий коефіцієнт - коефіцієнт, який визначається Національним банком для кожного наданого банком активу (майна), що надається в заставу за операціями з рефінансування, або який є предметом операції прямого репо;

7) кредит овернайт - кредит, який надається банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою на термін до наступного робочого дня і є інструментом постійного доступу, спрямованим на підтримання ліквідності банку;

8) кредит рефінансування - кредит, що надається банку шляхом проведення кількісного або процентного тендера з підтримання ліквідності банків;

9) операції з власними борговими зобов’язаннями - операції Національного банку з розміщення, обігу та погашення депозитних сертифікатів;

10) операції з рефінансування банків - операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку;

11) операція прямого репо - це операція між Національним банком та банком з купівлі Національним банком цінних паперів з портфеля банку (далі - перша частина операції репо) з одночасним зобов'язанням банку здійснити зворотну купівлю (викуп) цих цінних паперів (далі - друга частина операції репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату;

13) процентні витрати за операцією прямого репо - це витрати продавця цінних паперів в разі здійснення операції прямого репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) цінних паперів і ціною їх продажу;

14) процентний дохід за операцією прямого репо - це дохід, який отримує покупець цінних паперів в разі здійснення операції прямого репо, що визначається як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) цінних паперів та ціною їх купівлі;

15) процентний тендер - тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку зазначають ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися;

16) пул активів (майна) – сукупність активів (майна), що надаються банком для забезпечення виконання зобов’язань за генеральним кредитним договором таким чином, що застава таких активів (майна) поширюється на всі зобов’язання банку за діючими та майбутніми кредитами овернайт та кредитами рефінансування (далі - пул);

17) система кількісного обліку СЕРТИФ - це підсистема програмно-технологічного забезпечення СертЛайн, що обслуговує розміщення, обіг, облік та погашення депозитних сертифікатів;

18) строк прямого репо - це строк у календарних днях між датами виконання першої та другої частин операції прямого репо;

19) сума вкладу - сума коштів, фактично розміщених банком в один депозитний сертифікат;

19-1) сумарна заборгованість – сума всіх кредитів за операціями з рефінансування, наданих банку відповідно до цього Положення та неповернутих на момент здійснення розрахунку вартості пулу, уключаючи проценти за користування кредитом овернайт, за весь строк користування короткостроковими кредитами рефінансування (без урахування вже сплачених процентів), а також розрахованих за поточною процентною ставкою процентів, що підлягають сплаті в кінці поточного календарного місяця та в наступні три календарних місяці користування довгостроковими кредитами рефінансування, але не більше ніж за фактичний період часу, що залишився до їх повернення;

20) тендер з підтримання ліквідності банків - це механізм, який передбачає надання Національним банком кредитів рефінансування банкам, що потребують підтримання ліквідності;

21) тендер з розміщення депозитних сертифікатів - це механізм, через який банки розміщують у Національному банку тимчасово вільні кошти згідно з визначеними умовами;

22) ціна зворотної купівлі (викупу) - це сума коштів, яка сплачується продавцем відповідно до другої частини операції прямого репо на дату зворотної купівлі (викупу) за відповідні цінні папери;

23) ціна купівлі - це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини операції прямого репо на дату купівлі за отримані від продавця цінні папери.

Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

3. Національний банк використовує стандартні інструменти регулювання ліквідності банківської системи з метою виконання цілей та завдань, визначених законодавством України та Основними засадами грошово-кредитної політики, залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку.

4. Національний банк здійснює регулювання ліквідності банківської системи в межах та обсягах, що визначені Правлінням Національного банку після розгляду зазначеного питання Комітетом з монетарної політики Національного банку, шляхом застосування таких стандартних інструментів:

1) операції з рефінансування (кредити овернайт, кредити рефінансування);

2) операції прямого репо;

3) операції з власними борговими зобов'язаннями;

4) операції з державними облігаціями України.

5. Національний банк розміщує на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України (далі - Інтернет-представництво) повідомлення про проведення активних та пасивних операцій Національного банку, установлення процентних ставок за ними та розмір коригуючих коефіцієнтів.

6. Національний банк установлює для банків однакові умови регулювання їх ліквідності. Національний банк не здійснює регулювання ліквідності банків, які віднесено до категорії неплатоспроможних.

7. Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку шляхом проведення відповідних операцій з рефінансування та операцій прямого репо, якщо банк має банківську ліцензію та дотримується таких основних вимог:

1) структура власності банку не визнана Національним банком непрозорою;

3) банк за всіма кредитами, наданими Національним банком та операціями прямого репо, не має простроченої заборгованості (основна сума кредиту, проценти за користування ним) та несплаченої пені;

4) банк уклав з Національним банком генеральний кредитний договір та/або генеральний договір репо;

5) банк не віднесено до категорії проблемних (у разі прийняття рішення про підтримання ліквідності банку строком від одного до п’яти років);

6) банк у разі надання під заставу пулу активів (майна) цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, що включаються до пулу:

відкриває рахунок у цінних паперах власника (депонента) у Національному банку (за умови, що такий рахунок не був відкритий раніше), що провадить депозитарну діяльність депозитарної установи (далі - депозитарна установа Національного банку);

відкриває окремі рахунки банку в Національному банку для зарахування грошових коштів у національній та/або іноземній валюті як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, що включаються до складу пулу активів (майна) відповідно до підпункту 4 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення (далі - окремі рахунки банку в Національному банку);

заносить до анкети рахунку в цінних паперах інформацію про відкриті окремі рахунки банку в Національному банку.

8. Національний банк проводить з банками операції з власними борговими зобов'язаннями з метою вилучення коштів з обігу.

9. Національний банк укладає з банками за операціями, визначеними в цьому Положенні, генеральні договори та/або договори. Невід'ємними частинами генеральних договорів є заявки банків на проведення відповідних операцій та повідомлення Національного банку про задоволення цих заявок (у повному обсязі або частково), повідомлення Національного банку щодо зміни процентної ставки у зв'язку зі зміною облікової ставки Національного банку за користування кредитом рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком від одного до п'яти років (далі - процентна ставка за довгостроковим кредитом рефінансування) та повідомлення банку про згоду щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування.

11. Базовою кількістю днів для нарахування процентів/процентного доходу та неустойки за операціями, визначеними в цьому Положенні, уважається фактична кількість днів у місяці/році.

12. Національний банк розпорядчими актами має право встановлювати порядок проведення операцій з банками, який передбачає терміни виконання операцій, послідовність дій підрозділів Національного банку та банків, зразки генеральних договорів, інших договорів та документів, що свідчать про проведення операцій, а також залежно від ситуації на грошово-кредитного ринку:

1) частоту звернень банків до Національного банку за видами інструментів рефінансування;

2) максимальний розмір надання кредиту овернайт;

3) розмір коригуючих коефіцієнтів;

5) додаткові вимоги до банків, які беруть участь у позачергових тендерах;

6) обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування строком понад 14 днів.

13. Національний банк для забезпечення виконання зобов'язань за операціями рефінансування приймає в заставу пул визначених ним активів (майна) і здійснює операції прямого репо за справедливою вартістю, порядок визначення якої встановлюється Національним банком, а також ураховує можливу зміну справедливої вартості активів (майна), що формують пул активів (майна) за операціями з рефінансування, або є предметом операції прямого репо заставлених активів (майна) із застосуванням коригуючих коефіцієнтів.

14. Розмір коригуючих коефіцієнтів, який застосовується для активів (майна), що формують пул для проведення операції з рефінансування, змінюється щодня.

Розмір коригуючих коефіцієнтів, який застосовується щодо цінних паперів, які є предметом операції прямого репо, не змінюється протягом строку операції.

15. Національний банк перед уключенням до пулу активів (майна), які пропонуються банком, вносить до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про обтяження активів (майна), що формують пул (крім іноземної валюти), та є заставою за генеральним кредитним договором, а також перевіряє в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутність інших обтяжень (крім обтяження Національного банку за операціями з рефінансування) на активи (майно), що пропонуються банком для включення до пулу.

17. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, підписуються керівником банку та/або уповноваженою особою. Документи в паперовій формі засвідчуються відбитком печатки банку (у випадках, передбачених законодавством).

Документи, що подаються до Національного банку засобами програмно-технологічного забезпечення, підписуються та/або надсилаються з використанням електронного цифрового підпису уповноважених осіб, які відповідальні за подання цих документів до Національного банку.

18. Національний банк здійснює операції з рефінансування банків шляхом надання банкам:

1) кредитів до наступного робочого дня (кредити овернайт);

2) кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком до 14 днів та строком до 90 днів (далі - короткострокові кредити рефінансування);

3) кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком від одного до п’яти років (далі – довгострокові кредити рефінансування).

19. Національний банк здійснює операції з рефінансування банків відповідно до укладених з банками генеральних кредитних договорів та забезпечує проведення їх за допомогою програмно-технологічного забезпечення Національного банку.

20. Правління Національного банку щокварталу визначає періодичність проведення тендерів з підтримання ліквідності банків, обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування строком понад 14 днів, після розгляду зазначеного питання Комітетом з монетарної політики Національного банку.

Умовою надання довгострокового кредиту рефінансування є згода банку, яка зазначена в заявці банку на участь у тендері з підтримання ліквідності банків, на коригування процентної ставки в разі зміни облікової ставки Національного банку.

21. Національний банк надає банкам кредити овернайт та кредити рефінансування під заставу пулу, що може складатися з таких видів активів (майна):

1) цінні папери, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів у національній та/або іноземній валюті як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів на окремі рахунки банку в Національному банку (далі - майнові права на майбутні надходження грошових коштів):

державні облігації України (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішніх державних позик України), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

облігації міжнародних фінансових організацій (емісія яких здійснюється відповідно до законодавства України), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

облігації внутрішніх місцевих позик (далі - облігації місцевих позик), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

2) депозитні сертифікати, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів як сплата доходу та/або погашення заставлених депозитних сертифікатів на окремі рахунки банку в Національному банку;

3) іноземна валюта (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни);

4) грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, що перераховані як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, майнові права на майбутні надходження за якими передано в заставу відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення.

21-1. Уключення до пулу цінних паперів, визначених у абзацах четвертому, п’ятому підпункту 1 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення, здійснюється на підставі рішення Правління Національного банку за рекомендацією Кредитного комітету Національного банку за результатами здійсненого аналізу цих цінних паперів, ураховуючи фінансовий стан їх емітентів. Національний банк з метою здійснення такого аналізу може звернутися до банку/емітента/гаранта цінних паперів за отриманням додаткової інформації та/або документів, необхідних для опрацювання питання щодо включення цінних паперів до пулу.

21-2. Умовами для включення до пулу корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, є передбачення такої гарантії в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та відсутність інформації щодо невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом цінних паперів своїх зобов'язань протягом п'яти останніх років.

21-3. Національний банк не рідше одного разу на рік здійснює моніторинг фінансового стану емітента та спроможності виконання емітентом своїх зобов'язань за корпоративними облігаціями, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігаціями місцевих позик, а також достатність видатків на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими під відповідні державні гарантії в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

21-4. Національний банк на підставі здійсненого моніторингу має право прийняти рішення про виключення корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігацій місцевих позик, з пулу. Правління Національного банку за рекомендацією Кредитного комітету Національного банку приймає рішення про виключення корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігацій місцевих позик, з пулу.

22. Державні облігації України, облігації міжнародних фінансових організацій, корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігації місцевих позик та депозитні сертифікати, які входять до пулу, мають перебувати у власності банку-позичальника та не бути обтяженими будь-якими іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань перед Національним банком за операціями з рефінансування.

Державні облігації України, облігації міжнародних фінансових організацій, корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігації місцевих позик мають обліковуватися на рахунку в цінних паперах, відкритому в депозитарній установі Національного банку.

В умовах розміщення (проспекті цінних паперів та/або рішенні про емісію цінних паперів та/або інших документах, що підтверджують умови розміщення цінних паперів) має бути передбачено, що грошові виплати як сплата доходу та/або погашення цінних паперів здійснюються через депозитарну систему України.

Грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, що перераховані як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та входять до складу пулу відповідно до підпункту 4 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення (далі - грошові надходження за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами), мають бути розміщені банком на окремих рахунках банку в Національному банку як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком за кредитами, наданими банкам без сплати процентів за такими коштами.

Іноземна валюта, що входить до складу пулу відповідно до підпункту 3 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення, має бути розміщена банком на рахунку Національного банку для обліку коштів банків для покриття заборгованості за кредитами, наданими шляхом застосування стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи (далі - рахунок Національного банку), як грошове покриття для забезпечення погашення заборгованості банку перед Національним банком (далі - грошове покриття в іноземній валюті) без сплати процентів за таким грошовим покриттям.

22-1. Банк протягом трьох робочих днів із дня направлення Національним банком повідомлення відшкодовує Національному банку витрати, понесені ним унаслідок стягнення закордонними банками-кореспондентами з його коррахунків:

1) комісії за перерахування коштів після повернення Національним банком на кореспондентський рахунок банку грошового покриття/грошових надходжень як сплати доходу та/або погашення заставлених цінних паперів в іноземній валюті, що були розміщені на окремих рахунках банку в Національному банку (далі - комісія);

2) процентів, які нараховуються за процентними ставками, що мають від'ємне значення, на кошти банків, розміщені на кореспондентських рахунках Національного банку в закордонних банках-кореспондентах як грошове покриття/грошові надходження від сплати доходу та/або погашення заставлених цінних паперів в іноземній валюті (далі - проценти за від'ємними процентними ставками).

22-2. Відшкодування банком процентів за від'ємними процентними ставками у визначеній іноземній валюті Національного банку здійснюється щомісяця в сумі, що розраховується за такою формулою:

де СВ міс - сума відшкодування процентів за від'ємними процентними ставками у визначеній іноземній валюті за календарний місяць;

і - порядковий номер календарного дня в календарному місяці, від 1 до n;

n - кількість календарних днів у календарному місяці (28, 29, 30 або 31);

Щоден ЗКпді - сума залишків коштів у визначеній іноземній валюті за балансовими рахунками 3205 "Кошти банків для забезпечення виконання зобов'язань перед Національним банком України за кредитами, наданими банкам, та операціями своп процентної ставки" у частині обліку коштів за операціями з рефінансування та 3281 "Кошти банків для покриття заборгованості за кредитами, наданими шляхом застосування стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи" на початок календарного дня і;

Прі - процентна ставка, установлена Національним банком у відсотках річних для розрахунку суми відшкодування процентів за від'ємними процентними ставками у визначеній іноземній валюті, що діяла станом на початок календарного дня і.

22-3. Комітет з управління активами та пасивами Національного банку визначає розмір процентної ставки, установленої Національним банком для розрахунку суми відшкодування процентів за від'ємними процентними ставками у визначеній іноземній валюті, про що Національний банк повідомляє банк не пізніше ніж за 10 робочих днів до її зміни.

22-4. Національний банк забезпечує визначення суми відшкодування банками витрат Національного банку на сплату процентів за від'ємними процентними ставками за допомогою засобів відповідного програмно-технологічного забезпечення.

22-5. Розрахунки з відшкодування банками витрат Національного банку внаслідок стягнення закордонними банками-кореспондентами комісії та сплати процентів за від'ємними процентними ставками здійснюються в іноземній валюті.

23. Активи (майно) починають ураховуватися у вартості пулу з моменту:

1) блокування на користь Національного банку цінних паперів у системі депозитарного обліку цінних паперів та/або депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

2) розміщення банком грошового покриття в іноземній валюті на рахунку Національного банку (без реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна);

3) розміщення грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремих рахунках банку в Національному банку (без реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна).

24. Цінні папери за 45 календарних днів до настання строку їх погашення не враховуються у вартості пулу. Депозитні сертифікати враховуються у вартості пулу до настання строку їх погашення.

Цінні папери, погашення номінальної вартості яких здійснюється окремими частинами згідно з графіком їх погашення, за 45 календарних днів до погашення наступної частини номінальної вартості починають враховуватись у вартості пулу активів (майна) за справедливою вартістю з урахуванням коригуючих коефіцієнтів без урахування тієї частини номінальної вартості, яка сплачуватиметься емітентом у найближчу дату погашення згідно з умовами їх випуску.

Депозитарна установа Національного банку/Національний банк на підставі укладеного договору з банком до припинення зобов’язання щодо застави майнових прав на майбутні надходження грошових коштів забезпечує перерахування грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремі рахунки банку в Національному банку.

Національний банк виключає цінні папери та депозитні сертифікати з пулу в день їх погашення та зараховує кошти від їх погашення та/або доходу за ними на окремі рахунки банку в Національному банку.

25. Банк один раз на день має право здійснювати включення та/або виключення, та/або заміну активів (майна), що формують пул, лише тими видами активів (майна), які визначені в пункті 21 глави 3 розділу ІІ цього Положення.

26. Заявка банку на включення/виключення/заміну активів (майна), що формують пул, та повідомлення Національного банку про задоволення заявки на включення/виключення/заміну активів (майна), що формують пул, є підставою для здійснення Національним банком заходів щодо включення/виключення/заміни активів (майна), що формують пул.

27. Заміна/включення/виключення активів (майна), що формують пул, здійснюється шляхом блокування в системі депозитарного обліку та/або у системі кількісного обліку СЕРТИФ на користь Національного банку наданих банком цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та/або розміщення грошового покриття в іноземній валюті на рахунку Національного банку та/або розміщення грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремих рахунках банку в Національному банку та за їх рахунок збільшення обсягу та вартості пулу з подальшим розблокуванням цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та/або поверненням банку грошового покриття в іноземній валюті та/або грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами, що підлягають виключенню з пулу.

28. Банк протягом будь-якого робочого дня тижня подає до Національного банку заявки на включення активів (майна) до пулу/виключення активів (майна) з пулу/заміну активів (майна) з пулу. Заявки, подані після визначеного часу, опрацьовуються не пізніше наступного робочого дня.

29. Заміна або виключення активів (майна) з пулу здійснюється за умови, що вартість пулу після задоволення заявки банку перевищує сумарну заборгованість за кредитами або дорівнює їй.

30. Національний банк не розглядає заявки банків на одержання кредиту овернайт та/або кредитів рефінансування, якщо банк на момент подання такої заявки не сформував пул у порядку, визначеному пунктами 23, 26 глави 3 розділу ІІ цього Положення, у достатній вартості для забезпечення виконання своїх зобов’язань за операціями з рефінансування, з урахуванням поданої заявки.

31. Національний банк надає кредити овернайт та кредити рефінансування за процентною ставкою, порядок визначення розміру якої встановлюється нормативно-правовим актом Національного банку з питань процентної політики. Процентна ставка за кредитами овернайт та короткостроковими кредитами рефінансування не підлягає коригуванню протягом строку користування такими кредитами.