Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами

Відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.98 N 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів", а також з метою вироблення методики бухгалтерського обліку господарських операцій із урахуванням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, що додаються.

2. Керівнику департаменту політики внутрішньої торгівлі і побутових послуг Родіонову Ю.Ф. довести цей наказ до Республіканського комітету з торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування Автономної Республіки Крим, управлінь економіки, управлінь з питань торгівлі та побутового обслуговування населення обласних (міських) державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Кабана П.С.

1.1. У цих Методичних рекомендаціях надано порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій об'єктами господарської діяльності у сфері громадського харчування та побутових послуг незалежно від організаційно-правової форми та форми власності відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами (далі ПБО).

Методичні рекомендації висвітлюють питання методології бухгалтерського обліку згідно з ПБО.

1.2. Питання організації бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування та побутових послуг вирішується власником або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство (підприємець) самостійно визначає облікову політику, форму бухгалтерського обліку, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку, об'єкти і періодичність проведення інвентаризації активів і зобов'язань.

1.3. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, форми і перелік яких визначаються нормативними актами.

Інформація, що міститься у прийнятих на облік первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Підприємства для узагальнення інформації ведуть облік на рахунках відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування, які затверджені наказом Міністерства фінансів від 30.11.99 N 291 (далі - Інструкція N 291).

1.4. Суб'єкти малого підприємництва у сфері громадського харчування та побутових послуг можуть використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку відповідно до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.09.98 N 196.

Порядок ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку встановлено Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів від 31.05.96 N 112.

Малі підприємства самостійно обирають варіант ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку: просту або з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Малі підприємства можуть використовувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, який затверджено наказом Міністерства фінансів від 19.04.01 N 186 (далі - План рахунків).

1.5. Виготовляючи продукцію власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності у сфері громадського харчування повинні додержуватися норм витрати сировини, втрат під час кулінарного обробляння, визначених нормативними документами, перелік яких наведено в додатку 1, а також норм технологічних карт на фірмові страви і вироби, державних стандартів, технічних умов тощо.

1.6. Суб'єкти господарської діяльності у сфері громадського харчування і побутових послуг реалізують продукцію і послуги за вільними цінами, крім підприємств громадського харчування, розміщених у військових містечках закритого типу, де граничні розміри націнок на продукцію визначає Міністерство оборони.

Розрахунок цін продажу на продукцію власного виробництва у закладах (на підприємствах) громадського харчування проводять у калькуляційних картках згідно з додатком 2.

2.1. Облік товарів у коморі

Запаси товарів для виготовлення продукції громадського харчування у закладах (на підприємствах) зберігаються у коморах.

Завданнями обліку запасів товарів в коморі є:

організація системи документування руху запасів, обліку їх у коморі і звітності матеріально відповідальних осіб перед бухгалтерією;

синтетичний і аналітичний облік запасів у бухгалтерії;

контроль за рухом, станом запасів та збереженням власності підприємства.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені ПБО 9 "Запаси". Відповідно до його вимог придбані або вироблені запаси товарів і сировини зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів товарів і сировини може бути;

собівартість запасів (фактичні витрати), що придбані за плату;

собівартість виготовлених власними силами запасів;

справедлива вартість запасів, одержаних від засновників як внесок до статутного капіталу чи безоплатно або в результаті обміну на подібні за умови, що балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість одержаних запасів;

балансова вартість переданих запасів, придбаних у результаті обміну на подібні.

Відповідно до ПБО 9 "Запаси" первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з наступних фактичних витрат:

сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), за винятком непрямих податків;

сум ввізного мита;

сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати за страхування ризиків транспортування запасів);

інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і поліпшення якісно-технічних характеристик запасів.

Не включаються в первісну вартість сировини, товарів і продуктів харчування:

наднормативні збитки і нестачі запасів;

витрати за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні витрати, що безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Такі витрати належать до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Перелік витрат, які включаються в первісну вартість товарів, містить транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), пов'язані з придбанням таких запасів. Облік транспортних витрат може бути організований на підприємстві таким чином: вони можуть або безпосередньо включатися в собівартість придбаних запасів при їхньому надходженні, або загальною сумою відбиватися на окремому субрахунку рахунка обліку запасів. У другому випадку сума транспортно-заготівельних витрат щомісяця розподіляється між залишками запасів на кінець звітного періоду та запасами, що вибули у звітному періоді.

У разі вибуття запасів з комори до структурних підрозділів (у виробництво, до буфетів, кіосків, кафе) їх оцінюють відповідно до методів, обумовлених ПБО 9 "Запаси", а саме:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (далі - ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (далі - ЛІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу.

Розрахунок оцінки собівартості товарів в коморі згідно з методами середньозваженої собівартості, а також методами ФІФО і ЛІФО наведено на прикладі.

Приклад. На початку місяця в коморі було 100 кг товару за ціною 2 грн. за 1 кг. У звітному місяці підприємство отримало такий же товар у кількості 150 кг за ціною 2,2 грн., а потім ще 200 кг за ціною 2,3 грн. за 1 кг. Таким чином, у кінці місяця в коморі зберігалося 450 кг товару одного сорту за різними цінами. 250 кг цього товару було відпущено у виробництво і списано у видаток.

Згідно з методом середньозваженої собівартості оцінка проводиться щодо кожної одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів, які були на початок звітного місяця, і одержаних запасів у звітному місяці.

Собівартість відпущеного товару, визначеного згідно з методом середньозваженої собівартості, становить:

При цьому залишок у коморі за середньозваженою собівартістю становить у грошовій оцінці:

Згідно з методом ФІФО списуються товари з-під звіту матеріально відповідальних осіб на рахунки за фактичною собівартістю у хронологічному порядку: спочатку списуються товари, які надійшли до комори в першу чергу, потім - у другу і так далі з урахуванням вартості залишків.

У першу чергу списується залишок товарів у кількості 100 кг, вартість якого становить:

Потім списуються товари, що були прийняті в другу чергу, у кількості 150 кг, вартість яких становить:

Таким чином, списано 250 кг на суму:

На кінець звітного періоду залишилося 200 кг товару на суму 460,0 грн.

Згідно з методом ЛІФО списуються товари з-під звіту матеріально відповідальних осіб за фактичною собівартістю надходження товарів спочатку останньої партії, потім передостанньої тощо.

Таким чином, в першу чергу списуються товари, які надійшли останніми, у кількості 200 кг, їх вартість становить:

Потім списуються товари, які надійшли передостанніми. При цьому необхідно списати 50 кг за вартістю 2,2 грн., яких недостає до 250 кг:

Таким чином, списано 250 кг на суму:

На кінець звітного періоду залишилося 200 кг на суму 420,0 грн., у тому числі 100 кг по 2,0 грн. і 100 кг по 2,2 грн.

Наведені приклади методів списування товарів на реалізацію стосуються товарів однорідних груп.

На дату балансу запаси товарів відображають в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю і чистою вартістю реалізації.

Товари у закладах (на підприємствах) громадського харчування обліковують у місцях зберігання у натурально-вартісному вираженні, а в бухгалтерії - у вартісному. Облікова ціна товарів, рівень націнки і ціна продажу визначаються підприємством самостійно і обумовлюються в наказі про облікову політику підприємства.

Обліковою ціною товарів в коморах закладів (підприємств) громадського харчування може бути первісна вартість або ціна продажу.

Якщо заклад (підприємство) громадського харчування реалізує страви та напівфабрикати через структурні підрозділи та іншим підприємствам і для формування ціни продажу використовує єдиний рівень націнок, то в такому випадку облік товарів в коморах ведуть за цінами продажу.

Облік товарів у коморі за первісною вартістю закладу (підприємства) громадського харчування ведуть за умови, що реалізація продукції і товарів у структурних підрозділах підприємства здійснюється за ціною продажу, до складу якої включено різні рівні націнки.

У коморах закладів (підприємств) громадського харчування матеріально відповідальні особи ведуть облік товарів в натуральному вираженні за найменуванням, кількістю і обліковими цінами на картках кількісно-сумового обліку або в товарній книзі комірника.

Картки (книги) кількісно-сумового обліку видаються матеріально відповідальним особам у бухгалтерії для ведення аналітичного обліку і після використання повертаються до бухгалтерії для зберігання.

Записи до цих карток (книг) здійснюють матеріально відповідальні особи на підставі прибуткових і видаткових документів за кількістю.

Для оприбуткування вантажів, перевезених автомобільним транспортом, суб'єкт господарювання у сфері громадського харчування застосовує товарно-транспортну накладну (типова форма N 1 - ТН (наказ Міністерства статистики, Міністерства транспорту від 07.08.96 N 228/253)). Підставою для списання товарно-матеріальних цінностей закладом (підприємством) громадського харчування, що здійснив їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем і для дозволу на вивіз з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку є накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою N М-20 (наказ Державного комітету статистики від 27.07.98 N 263 "Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування"). Прибутковим документом є також і закупівельний акт, який оформляється згідно з додатком 5.

Усі прибуткові та видаткові документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерії разом з товарним звітом, зразок якого наведено в додатку 6, в якому відображено рух товарів і тари в коморі за звітний період. Товарні звіти здаються до бухгалтерії щодня або не менше ніж один раз на три дні.

Товарний звіт складається у двох примірниках: перший примірник з документами, що додаються до нього, здається до бухгалтерії, другий залишається в матеріально відповідальної особи. Обидва примірники підписуються матеріально відповідальною особою.

В умовах автоматизованого обліку прибуткові та видаткові документи, що свідчать про рух товарів в коморі, можуть здаватися до бухгалтерії за реєстром, на підставі якого складається товарний звіт на комп'ютері.

Правильність записів у картках (книгах) кількісно-сумового обліку контролюється бухгалтерією не менше ніж один раз на тиждень і підтверджується підписом працівника бухгалтерії у товарному звіті.

Після закінчення місяця або на дату інвентаризації за даними карток (книг) кількісно-сумового обліку складається відомість про залишки товарів на складі (у коморі) (додаток 20), правильність виведення залишків у якій перевіряється бухгалтерією і підтверджується підписом матеріально відповідальної особи. Загальна вартість товарів на кінець місяця (або на день інвентаризації) за цією відомістю звіряється з даними бухгалтерського обліку, відомість підписується матеріально відповідальною особою і бухгалтером підприємства. Відомості про залишки товарів на складі (у коморі) відкриваються на звітний період.

Згідно з вимогами облікової політики підприємства облік товарів ведеться за обліковими цінами.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" заклади (підприємства) громадського харчування - платники податку на додану вартість (далі - ПДВ) - у разі придбання токарів за наявності податкової накладної мають право на податковий кредит. Такі заклади (підприємства) під час формування первісної вартості товарів і тари, які закуповуються, відображають їх за дебетом рахунка 28 "Товари" за купівельною вартістю без ПДВ.

Для обліку націнки закладу (підприємства) громадського харчування використовують субрахунок 285 "Торгова націнка". За кредитом субрахунка 285 відображають збільшення сум націнок, за дебетом - їх зменшення.

Якщо обліковою ціною комори є вартість продажу за дебетом субрахунка 281 "Товари на складі" у кореспонденції з субрахунком 285 "Торгова націнка" відображають суму націнки підприємства і суму ПДВ.

Облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари ведуть на субрахунку 284 "Тара під товарами". Заклади (підприємства) громадського харчування можуть вести облік тари за середніми цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".

Облік транспортно-заготівельних витрат ведуть на субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати". На даному субрахунку відображають загальну суму транспортно-заготівельних витрат, які не включені до собівартості придбаних запасів товарів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнена на даному субрахунку, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів товарів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Основну кореспонденцію рахунків з надходження товарів у заклад (на підприємство) громадського харчування представлено в таблиці 1.

Відпуск товарів з комори у виробництво (кухню) до філій, буфетів, дрібнороздрібної мережі записують за кредитом рахунка 281 "Товари на складі" і дебетом відповідних рахунків: 23 "Виробництво", 282 "Товари в торгівлі" (за субрахунками).

Якщо обліковою ціною товарів у коморі є купівельна вартість, то формування вартості продажу товарів у підрозділах підприємства відображують бухгалтерськими записами за дебетом рахунків 23 "Виробництво", 282 "Товари в торгівлі" і за кредитом рахунка 285 "Торгова націнка" на суму націнки відповідного підрозділу і суму ПДВ.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних операцій після вибуття товарів з комори представлено в таблиці 2.

У разі використання журнально-ордерної форми обліку облік товарів в коморі здійснюють в журналі 5 і 5А (наказ Міністерства фінансів від 29.12.00 N 356 "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку"), а малі підприємства використовують Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товару - В-2, затверджену наказом Міністерства фінансів від 31.05.96 N 112 "Про затвердження Вказівок про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами".

2.2. Облік товарів і сировини* на виробництві ---------------

* Тут і далі сировина - це продовольча сировина (продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів) і харчові продукти (будь-які продукти, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною у їжу або для пиття).

Товари і сировину на виробництві обліковують матеріально відповідальні особи: завідувач виробництва або бригада матеріально відповідальних осіб. До, складу бригади можуть входити завідувач виробництва (шеф-кухар), його заступник, кухарі, помічник кухаря, роздавальниці, контролери-касири та інші працівники.

Сировину оприбутковують на підставі накладної на відпуск товарів з комори, товарно-транспортної накладної та інших документів. Оприбуткування здійснюють за кількістю і вартістю. Облік сировини на виробництві ведеться матеріально відповідальними особами у вартісному вираженні.

Добова потреба в сировині визначається на підставі плану-меню, зразок якого наведено в додатку 3. План-меню є підставою для складання меню для споживачів і вимоги до комори на одержання сировини згідно з додатком 4.

Страви з кухні відпускаються споживачам за умови наявності касових чеків, жетонів, талонів-абонементів, що підтверджують оплату виробів. За одним касовим чеком (талоном, абонементом) можна відпустити декілька страв (скомплектованих обідів). Касові чеки в момент їх приймання в роздавальні від відвідувачів і офіціантів сортують за видами страв і використовують для складання акта про реалізацію готових виробів кухні за готівку, зразок якого наведено в додатку 7.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні (додаток 8) використовується в закладах (на підприємствах) громадського харчування, де форма розрахунку зі споживачами дозволяє одержати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю та їх вартістю. Реалізовані й відпущені вироби кухні групуються в акті за найменуваннями виробів, які реалізовані за готівку і відпущені структурним підрозділам.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні складається завідувачем виробництва і є додатком до звіту завідувача про рух продуктів на кухні.

Якщо форма розрахунків із споживачами не дозволяє одержати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю та їх вартістю, то в закладах (на підприємствах) громадського харчування використовують акт про продаж і відпуск виробів кухні, зразок якого наведено в додатку 9.

Відпуск готових виробів у роздавальню, якщо вона відокремлена від основного виробництва, оформлюють денними забірними листами (додаток 10). Денний забірний лист використовується для оформлення відпуску виробів кухні в буфети, дрібнороздрібну торговельну мережу. Денні забірні листи у закладі (на підприємстві) громадського харчування оформлюються у двох примірниках щодня окремо на кожну матеріально відповідальну особу. Бланки забірних листів нумеруються і видаються в бухгалтерії кожній матеріально відповідальній особі після того, як вона ставить особистий підпис у спеціальному журналі.

Після закінчення робочого дня підбиваються підсумки натуральних показників і визначається вартість відпущеної продукції за кожним забірним листом. У забірному листі також відображається повернення нереалізованої продукції на виробництво.

Матеріально відповідальні особи дрібнороздрібної торговельної мережі після реалізації першої партії готових виробів повинні здати виручку до каси підприємства за прибутковим ордером, в якому зазначається номер денного забірного листа (типову форму первинного обліку N КО - 1 "Прибутковий касовий ордер" затверджено наказом Державного комітету статистики України від 27.07.98 N 263).

Відпуск готових виробів іншим підприємствам оформлюється накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей N М-20.

Перші примірники денних забірних листів і накладних матеріальне відповідальні особи буфетів та іншої торговельної мережі здають разом з товарним звітом до бухгалтерії підприємства, а другі примірники здають завідувачі виробництва разом із звітом про рух продуктів по кухні.

У разі коли обслуговують ювілейні свята, банкети та інші спеціальні замовлення, відпуск готових виробів оформлюють випискою замовлення-рахунка згідно з додатком 11 за окремим меню. Відпуск страв працівникам закладів (підприємств) громадського харчування здійснюється відповідно до меню на відпуск продуктів працівникам закладу (підприємства) (додаток 12) із зазначенням загальної кількості страв і згідно з кількістю працюючих у цей день. Цю форму використовують і для відображення реалізації страв за абонементами.

Щодня завідувач виробництва звітує перед бухгалтерією за реалізовану продукцію і відпущені товари та витрачання сировини на виробництві. Звіт про рух продуктів і тари по кухні (додаток 13) складається у двох примірниках. Перший примірник з прибутковими і видатковими документами, що додаються до нього, подається до бухгалтерії. На другому примірнику, що залишається у матеріально відповідальної особи, бухгалтер, який прийняв звіт, ставить підпис. До звіту також додається план-меню і один примірник меню.

Прибуткова частина звіту заповнюється згідно з даними прибуткових документів на одержання товарів і сировини з комори, а також від постачальників за обліковими цінами виробництва. Видаткова частина звіту заповнюється згідно з даними документів про відпуск і реалізацію готових виробів: актами про реалізацію за готівку, денними забірними листами, меню на відпуск харчування за безготівковим розрахунком, актами на псування, накладними на повернення товарів до комори та іншими первинними документами.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні за готівку містить інформацію щодо обсягів реалізації за готівку за видами. Загальна сума реалізованої продукції у звіті повинна збігатися з показниками реалізації в касовому апараті.

У меню на відпуск харчування за безготівковим розрахунком вказується вартість реалізованої продукції в цінах реалізації. У накладних, забірних листах відпуск готової продукції підрозділам підприємства відображають за цінами продажу і в облікових цінах виробництва, з якого відпущено продукцію.

Облік товарів і сировини у виробництві ведуть за цінами продажу в грошовому вираженні (за сумою) щодо кожної матеріально відповідальної особи. Товари і сировину оприбутковують матеріально відповідальні особи за масою брутто (масою необробленої сировини), напівфабрикати - за масою нетто.

Оприбуткування товарів і сировини, а також списання реалізованих готових виробів з-під звіту матеріально відповідальних осіб здійснюється за обліковими цінами сировини. Облікові ціни сировини проставляються в калькуляційних картах. Відповідно до облікових цін контролюється списання вартості використаної сировини у виробництві.

Якщо облікові ціни комори і виробництва не збігаються, то у разі надходження сировини у виробництво в накладній зазначають обидва види облікових цін і вартість сировини за ними.

Синтетичний облік товарів і сировини у виробництві ведуть на рахунку 23 "Виробництво". За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображають вартість товарів і сировини, що надійшли у виробництво, а за кредитом - вартість сировини, що використана на виготовлення продукції власного виробництва, вартість повернених товарів і сировини до комори, вартість нестачі товарів і сировини.

Дебетове сальдо рахунка 23 "Виробництво" показує вартість залишків сировини, що не пройшла кулінарне оброблення, сировини в напівфабрикатах і готових виробах, які не реалізовані та знаходяться у виробництві. Аналітичний облік товарів і сировини ведуть щодо кожного виробництва і матеріально відповідальної особи.

Кореспонденцію рахунків з обліку товарів і сировини у виробництві представлено в таблиці 3.

У разі використання журнально-ордерної форми обліку облік товарів і сировини ведуть у журналі 5 і 5А, а малі підприємства - у Відомості обліку витрат на виробництво - В-3.

2.3. Облік товарів у буфетах і дрібнороздрібній торговельній мережі

Реалізація товарів у закладах (на підприємствах) громадського харчування здійснюється через буфети, магазини кулінарних виробів, дрібнороздрібну торговельну мережу.

Реалізація товарів у таких структурних підрозділах здійснюється за готівку з обов'язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій. Відповідальність за збереження грошових коштів, товарів кухні несуть матеріально відповідальні особи, а саме: буфетники, продавці або бригади продавців. Надходження товарів до буфетів і дрібнороздрібної торговельної мережі оформлюють накладними, продукцію кухні - денними забірними листами або накладними N М-20.