Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами

Передача товарів і продукції від однієї матеріально відповідальної особи до іншої при їх змінній роботі оформлюється актом про передачу товару і тари під час зміни матеріально відповідальної особи згідно з додатком 14, який складається у трьох примірниках (перший примірник залишається у особи, що передає товари, другий - у особи, що одержує товари, а третій примірник передається до бухгалтерії разом із звітом).

Матеріально відповідальні особи буфетів, магазинів кулінарних виробів, дрібнороздрібної торговельної мережі складають товарний звіт згідно з додатком 6, який разом з прибутковими і видатковими документами подають до бухгалтерії в установлений термін. Облік товарів у буфетах і дрібнороздрібній торговельній мережі ведуть на рахунку 28 "Товари", субрахунку 282 "Товари в торгівлі" за цінами продажу.

Якщо облікова ціна товарів у коморі та у виробництві нижча, ніж ціна продажу в буфеті, то необхідно відобразити націнку буфету і ПДВ за дебетом субрахунка 282 "Товари в торгівлі" і кредитом субрахунка 285 "Торгова націнка".

Тару обліковують на субрахунку 284 "Тара під товарами". Кореспонденцію рахунків з обліку товарів у буфетах, магазинах кулінарних виробів і дрібнороздрібній торговельній мережі представлено в таблиці 4.

У дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" списують вартість реалізованих товарів за цінами продажу на підставі звітів матеріально відповідальних осіб і документів про реалізацію, а в кінці місяця розраховують суму націнок і ПДВ щодо реалізованих товарів. Для відображення вартості реалізованих товарів на рахунку 90 "Собівартість реалізації" розраховану суму націнок і ПДВ за реалізовані товари відображують за дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації" і кредитом рахунка 285 "Торгова націнка" методом "червоного сторно".

Сума націнки і ПДВ щодо реалізованих товарів визначається як добуток суми грошових коштів, одержаних за реалізовані товари, і середнього відсотка націнки і ПДВ.

Середній відсоток націнки і ПДВ визначається діленням суми залишку націнок і ПДВ на початок звітного місяця і націнок і ПДВ у вартості товарів за цінами продажу, одержаних у звітному місяці, на суму вартості залишку товарів за цінами продажу на початок звітного місяця і вартості товарів, одержаних у звітному місяці за цінами продажу.

Наприклад:

1. Сума залишку товарів і сировини в коморі підприємства на початок місяця становила за цінами продажу 22000,00 грн., сума націнки і ПДВ - 10000 грн.

2. Сума товарів і сировини за цінами продажу, які надійшли до комори підприємства протягом місяця, становила 38800 грн., сума націнки і ПДВ - 18800 грн.

3. Товарооборот підприємства за місяць становив 24600 грн.

Середній відсоток націнки і ПДВ становив:

Сума націнки і ПДВ щодо реалізованих товарів і продукції становила 11653,02 грн. (24600 * 47,37 / 100%),

у тому числі сума ПДВ - 4100 грн. (24600 х 20 / 120),

сума націнки - 7553,02 (11653,02 - 4100) грн.

Розрахунок середнього відсотка націнки і ПДВ проводять:

за умови застосування однакового рівня націнки для всіх структурних підрозділів згідно з даними залишків на початок місяця в коморі (виробництві) та структурних підрозділах і надходження товарів і сировини до комори (у виробництво) протягом місяця;

за умови застосування різного рівня націнки для структурних підрозділів і облікової ціни - купівельної вартості в коморі згідно з даними залишків і надходження товарів і сировини з кожного окремого підрозділу (кухні, буфету, кіоску тощо).

Для обліку доходів від реалізації товарів і продукції використовують журнал 6 і Відомість В-6 - для малих підприємств.

2.4. Облік товарів і сировини в кондитерських цехах.

Облік товарів і сировини в самостійних кондитерських цехах закладів (підприємств) громадського харчування, а також в інших закладах (на підприємства) громадського харчування, що мають окремих матеріально відповідальних осіб, які відповідають за виготовлення кондитерських виробів, ведуть за найменуваннями, сортами, кількістю і, як правило, цінами продажу.

Роботу кондитерських цехів регламентують щоденним плановим завданням з випуску товарів в натуральному виразі. Завідувач кондитерського цеху (кондитер) складає наряд-замовлення на виготовлення кондитерських та інших виробів згідно з додатком 15. Наряд-замовлення затверджується керівником підприємства. Відпуск товарів і сировини здійснюється з дозволу керівника підприємства і оформлюється накладною на відпуск товару з комори за формою N М-20.

Наряд-замовлення одночасно є документом для:

встановлення виробничого завдання на виготовлення кондитерських виробів;

складання розрахунку необхідної кількості сировини на виготовлення готових виробів відповідно до замовлення;

контролю за випуском з виробництва готових виробів у кількості й асортименті відповідно до замовлення;

контролю за випуском з виробництва готових виробів у кількості й асортименті відповідно до замовлення;

розрахунку заробітної плати кондитерам.

Наряд-замовлення є підставою для відпуску товарів і сировини з комори і виписується у трьох примірниках. Перший примірник передається завідувачу кондитерського цеху (кондитеру) для виконання замовлення, другий залишається в бухгалтерії для контролю за рухом товарів і сировини, третій примірник є підставою для розрахунку заробітної плати.

Крім основної сировини, за окремою накладною з комори одержують необхідну кількість спецій, барвників, есенцій та іншої допоміжної сировини.

У кондитерських цехах, які складаються з декількох бригад або декількох матеріально відповідальних осіб, для одержання товарів і сировини з комори для цеху складають зведений наряд-замовлення.

Облік і контроль за рухом товарів і сировини здійснюється окремо по кожній бригаді.

Передачу готових виробів з цеху до комори (експедиції) оформлюють денним забірним листом згідно з додатком 10 або накладною за формою N М-20. Матеріально відповідальні особи щодня складають звіт про рух готових виробів у кондитерських та інших цехах згідно з додатком 16, який з прибутковими та видатковими документами подають до бухгалтерії.

Залишки незавершеного виробництва в кондитерських цехах, як правило, відсутні. Допускаються залишки допоміжної сировини (барвники, есенції тощо), які вказують у звіті окремо за кожним видом після підсумку готових виробів. Бухгалтерія перевіряє відповідність витрачання допоміжної сировини встановленим нормам.

Списання сировини, що використана на виготовлення кондитерських виробів, здійснюється за фактичними затратами, які не перевищують установлених норм.

Для виявлення відхилень фактичного витрачання товарів і сировини від установлених норм щодо фактично виготовлених виробів бухгалтерія складає контрольний розрахунок витрат продуктів за нормами рецептур на випущені вироби згідно з додатком 19. Розрахунок складається за міжінвентаризаційний період.

Загальний залишок товарів і сировини в кондитерському цеху повинен відповідати сумі залишків готових виробів у звіті про рух готових виробів у кондитерських та інших цехах (додаток 16).

Облік товарів і сировини в кондитерських цехах ведуть на рахунку 23 "Виробництво" за цінами продажу. За дебетом рахунка 23 "Виробництво" показують надходження сировини і товарів до кондитерського цеху, а за кредитом - вартість списаних готових виробів у видаток під час передачі їх до комори (експедиції), вартість готових виробів, товарів і сировини, яких недостає, вартість переданих товарів і сировини до комори тощо. Якщо у структурі підприємства передбачається такий підрозділ, як експедиція, то облік готових виробів кондитерських цехів в експедиції ведуть на субрахунку 281 "Товари на складі" за окремим субрахунком третього порядку.

Основну кореспонденцію рахунків з обліку сировини, товарів і готової продукції в кондитерських цехах представлено в таблиці 5.

2.5. Облік товарів і сировини у самостійних цехах з виробництва напівфабрикатів

Облік товарів і сировини у цехах з виробництва напівфабрикатів у закладах (на підприємствах) громадського харчування (м'ясних, рибних, овочевих та інших) ведеться за матеріально відповідальними особами (бригадами), за найменуваннями, сортами (категоріями), кількістю, ціною і сумою. Бухгалтерський облік повинен забезпечити контроль за виходом напівфабрикатів за видами і кількістю (вагою) відповідно до встановлених норм.

Оприбуткування товарів і сировини під звіт матеріально відповідальних осіб (завідувачу виробництва чи цеху, бригадиру) здійснюється за купівельними цінами.

Відпуск товарів і сировини з комори до цехів з виробництва напівфабрикатів здійснюється за накладними (форма N М-20) на підставі вимоги до комори, складеної завідувачем виробництва (цеху) (додаток 4).

Більш детально зупинимось на прикладі обліку в цехах з виробництва м'ясних крупнокускових напівфабрикатів. При кулінарному розбиранні м'ясних туш дотримуються встановлених норм виходу крупнокускових напівфабрикатів. З метою контролю відповідності виходу напівфабрикатів кількості м'яса матеріально відповідальні особи складають акт на розбирання м'яса* на крупнокускові напівфабрикати згідно з додатком 17, який повинен бути взаємопов'язаний з документами на його оприбуткування.

* М'ясо - туша, півтуша, четвертина або її частина, що являє собою сукупність м'язової, жирової, сполучної тканини з кістками (ДСТУ 3938-99 "М'ясна промисловість. Продукти забою худоби. Терміни та визначення").

До акта на розбирання м'яса на крупнокускові напівфабрикати додаються документи на передачу крупнокускових напівфабрикатів до комори (експедиції) або до цехів з виготовлення дрібнокускових (вагових) напівфабрикатів і порційних напівфабрикатів.

У закладах (на підприємствах) громадського харчування, де дрібнокускові напівфабрикати виробляються основним цехом напівфабрикатів, в акті на розбирання м'яса зазначають кількість крупнокускових напівфабрикатів за кожним видом кулінарного розбирання, передану для виготовлення дрібнокускових (вагових) і порційних напівфабрикатів.

Згідно з актом на розбирання м'яса на крупнокускові напівфабрикати порівнюють вартість м'яса в оцінці за купівельними цінами з вартістю цього ж м'яса за нормами виходу і цінами продажу на крупнокускові напівфабрикати, а також нормативний і фактичний вихід крупнокускових напівфабрикатів, визначаючи відхилення від норм виходу. Акт на розбирання м'яса на крупнокускові напівфабрикати затверджується директором підприємства (підприємцем). У цехах, де виготовляються дрібнокускові (вагові) та порційні напівфабрикати, основна і допоміжна сировина списується відповідно до норм, які передбачаються чинною нормативно-технічною документацією.

Щодня складається накопичувальна відомість відпуску товарів і сировини за даними видаткових документів (накладна, забірні листи тощо). На зворотному боці відомості здійснюється розрахунок витрат допоміжної сировини відповідно до норм, передбачених нормативно-технічною документацією на фактично відпущені цехом товари. Шляхом порівняння фактичних витрат сировини з нормативними її витратами встановлюється відхилення (економія або перевитрати сировини).

Такі відхилення виявляються під час інвентаризації залишків товарів і сировини і відображаються у звіті про рух продуктів у виробництві (додаток 18) і контрольному розрахунку витрат продуктів за нормами рецептур на виготовлені вироби (додаток 19).

Відпуск напівфабрикатів до комори (експедиції) оформлюється накладними або денними забірними листами.

Для обліку товарів і сировини в цехах з виробництва напівфабрикатів використовують рахунок 23 "Виробництво". Облік м'яса ведуть за купівельними цінами, облік напівфабрикатів - за цінами продажу, видами м'яса і напівфабрикатів (за матеріально відповідальними особами).

Різницю в оцінці м'яса за купівельними цінами і вартістю м'яса за нормами виходу і цінами продажу крупнокускових напівфабрикатів відображають за дебетом субрахунка 285 "Торгова націнка" і кредитом рахунка 23 "Виробництво". Перевищення нормативного виходу напівфабрикатів над вартістю м'яса відображають на цих же рахунках методом "червоного сторно".

Різницю між фактичною і нормативною вартістю відображають шляхом звичайного запису за дебетом субрахунка 285 "Торгова націнка" і кредитом рахунка 23 "Виробництво" або методом "червоного сторно".

Основну кореспонденцію рахунків з обліку товарів і сировини в цехах з виробництва напівфабрикатів представлено в таблиці 6.

Якщо в закладах (на підприємствах) громадського харчування планування і ведення обліку виготовлених кондитерських виробів та напівфабрикатів здійснюється так, як на промислових підприємствах, то під час калькулювання виробничої собівартості враховуються всі поточні витрати на їх виробництво.

Витрати на виробництво товарів за елементами і статтями калькуляції наведені в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Держкомпромполітики від 02.02.01 N 47. Підприємство самостійно встановлює перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції.

Облік витрат на виготовлення продукції ведеться на рахунку 23 "Виробництво".

Основну кореспонденцію рахунків з обліку витрат на виробництво продукції представлено в таблиці 7.

2.6. Облік реалізації товарів

Виручка від реалізації товарів згідно з ПБО 15 "Дохід" є доходом підприємства. До складу доходу від реалізації товарів входить сума ПДВ, яка згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" відображається на рахунках бухгалтерського обліку як податкове зобов'язання з ПДВ із вартості реалізованих товарів. Визнання доходу від реалізації товарів у закладах (на підприємствах) громадського харчування відбувається під час їх реалізації за готівку і за безготівковим розрахунком.

Для обліку доходу від реалізації використовують рахунок 70 "Доходи від реалізації", субрахунок 702 "Доходи від реалізації товарів". За кредитом цього субрахунка відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (ПДВ та інше) і списання їх у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Суму наданих знижок покупцям після реалізації товарів, вартість повернених покупцем товарів, які підлягають вирахуванню з доходу, відображають за дебетом субрахунка 704 "Вирахування з доходу". За кредитом цього субрахунка відображають списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Реалізовані та відпущені товари списуються матеріально відповідальними особами у видаток і відображаються у звіті.

Фактичну вартість реалізованих товарів (без торгової націнки і ПДВ) відображають за дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації'". За кредитом цього рахунка відображають списання їх в порядку закриття оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Кореспонденцію рахунків з обліку реалізації товарів у виробництві представлено в таблиці 8.

У разі використання журнально-ордерної форми обліку облік реалізації товарів підприємства ведуть у журналах 5 і 5А, а малі підприємства - у відомості В-2.

2.7. Інвентаризація товарів і сировини

Інвентаризація - це періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

На сьогодні основними документами, що регулюють порядок проведення документального оформлення результатів інвентаризації товарів і сировини в закладах (на підприємствах) громадського харчування, є:

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів від 11.08.94 N 69 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів від 05.12.97 N 268, від 26.05.00 N 115;

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестач знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 116, зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України в 27.08.96 N 1009, від 20.01.97 N 34, від 15.12.97 N 1402 ( 1402-97-п).

Відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерському обліку представлено в таблиці 9.