Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Офтальмологія"

1. Зовнішній огляд

2. Вивертання повік (для виключення стороннього тіла)

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

6. Визначення чутливості рогівки

7. Забарвлення флюоресцеїном

8. Проба Ширмера

9. При необхідності - рентгенографія орбіти

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолог

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Поверхневий кератит Тайгесона - застосовують краплі кортикостероїдів та антибактеріальні (офтаквікс).

Опіки від ультрафіолетових променів - холодні компреси, інстиляції анестетиків, мідріатики, мазь з антибіотиком, тиснуча пов'язка на 24 години на більш уражене око, вдома рекомендується закласти мазь у друге око та накласти пов'язку.

Смужкуватий кератит - краплі кортикостероїдів та антибактеріальні (офтаквікс та інші), видалення стороннього тіла кон'юнктиви.

Нитчастий кератит - етіотропна терапія, видалення ниткоподібних утворень, штучні сльози, хлорид натрію 5% в краплях 4 рази на день, "пов'язка" з м'якою контактною лінзою, антибактеріальні краплі з кортикостероїдами.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування - 7-10 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. Покращення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Вторинна бактеріальна та грибкова інфекція.

Рецидиви захворювання при кератитах Тайгесона та ниткоподібному.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 5-7 днів при опіках ультрафіолетовим промінням, смужкуватому кератиті, при поверхневому кератиті - 2-3 тижні.

При кератиті Тайгесона та ниткоподібному - 3-4 тижні.

Подальші рекомендації - використовувати захисні окуляри. Диспансеризація при кератитах Тайгесона та ниткоподібному.

Код МКХ-10

H18.8

Ознаки та критерії діагностики:

Супроводжується приступами гострого болю, світлобоязню, сльозотечею під час сну та після пробудження, локальна шорсткість епітелію рогівки, забарвлюється флюоресцеїном. Зміни епітелію можуть зникнути протягом кількох годин від появи, тому їх не завжди виявляють під час обстеження. Виявляють точкові ураження рогівки або мікрокісти, якщо ерозія розвивається на фоні дистрофії, то буде присутня клініка дистрофії рогівки. Причини: дистрофії рогівки, подряпина рогівки в минулому, радіальна кератотомія, хірургічне втручання з приводу катаракти.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмолог поліклініки

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Визначення чутливості рогівки

6. Забарвлення флюоресцеїном

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Гострі епізоди - мідріатики, мазь з антибіотиком і тиснуча пов'язка на 24 години, якщо епітелій рогівки задерто і він утворює скупчення і не загоюється - видалити патологічний епітелій. Якщо ерозія розміщена поза віссю зору з різко вираженою симптоматикою і рефракторна до лікування - слід здійснити пункцію передньої строми рогівки, лазерна абляція поверхневої строми рогівки показана при дистрофіях рогівки.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування - 5 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Дрібні рубці рогівки після пункції строми.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 1-2 тижнів. Лікування основного захворювання (дистрофії).

Диспансеризація при дистрофіях рогівки.

Код МКХ-10

Н16.2

Ознаки та критерії діагностики:

Скарги: сльозотеча, подразнення ока, різко виражена фотофобія, відчуття стороннього тіла.

Клініка фліктенульозу: малі білі вузлики на лімбі та рогівці, оточені розширеними судинами з кон'юнктиви, виразкування позаду ведучого краю, процес двобічний.

Причини: туберкульоз, гіперчутливість сповільненого типу (при стафілококовій інфекції) або інших інфекційних захворюваннях будь-якого органу.

Верхній лімбічний кератокон'юнктивіт: хронічне, рецидивуюче захворювання, спостерігається у дорослих жінок (20-70 років), ураження білатеральне, може проходити спонтанно. Клініка: сильна капілярна реакція - сосочки на кон'юнктиві верхньої повіки, дрібні точки яки забарвлюються флюоресцеїном у верхній частині рогівки, лімба, кон'юнктиви, набряк верхньої бульбарної кон'юнктиви, мікропанус та філаменти у верхній частині рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметры

4. Біомікроскопія

5. Забарвлення флюоресцеїном

6. Реакція Манту

7. Флюорографія грудної клітки

8. Дослідження функції щитовидної залози при лімбічному кератокон 'юнктивіті.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Фтизіатра

3. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування фліктенульозу консервативне: туалет повік, краплі кортикостероїдів, антибактеріальні мазі, при позитивній реакції Манту - консультація фтизіатра для вирішення питання про протитуберкульозну терапію. Місцево: краплі стрептоміцину 10 - 20 000 ЕД в 1 мл, 3-10% розчин ПАСК'у; хлористий кальцій 5-10% по 1 ст. ложці 3 рази на день або в/в 10% розчин по 10 мл 1 раз на день; антигістамінні - димедрол, фенкарол, тавегіл, супрастин, перитол.

При пошкоджені центральної зони рогівки (рубцеві зміни) - наскрізна кератопластика.

Верхній лімбічний кератокон'юнктивіт: штучні сльози, після знечулення - припікання кон'юнктиви верхньої повіки та верхньої бульбарної кон'юнктиви ватним аплікатором, змоченим 0,5-1,0% розчином нітрату срібла (ляпіс) 10-20 секунд, після цього закладати мазь з антибіотиком протягом тижня. Якщо 3-4 аплікації нітрату срібла неефективні, провести механічне очищення, кріотерапію, каутерізацію або хірургічне видалення верхньої бульбарної кон'юнктиви.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування - 10 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Мілкі плями (помутніння) на рогівці. Рецидив хвороби.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації (фтизіатра).

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4 тижнів. Лікування основного захворювання.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

H18.4

Ознаки та критерії діагностики:

Це є кальцинована дегенерація поверхневої рогівки, яка вражає шар Боумена. Процес починається з периферії з прозорою зоною біля лімба. Відкладення кальцію утворюють горизонтальну смугу щільного кальцієвого помутніння впоперек міжпальпебральної зони рогівки. Етіологія: хронічний увеїт, інтерстиціальний кератит, набряк рогівки, довготривала глаукома, гіперфункція паращитовидної залози, хвороба Педжета, гіпервітаміноз D, подагра, внаслідок проникнення силіконової олії до передньої камери, та інші. При подагрі в рогівці відкладаються уратні солі, вони мають вид бронзових осадків.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Тонометрія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Визначити у сироватці крові рівень кальцію

3. Загальний аналіз сечі

4. Визначити рівень сечової кислоти

5. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Смугаста кератопатія: при помірній важкості захворювання - штучні сльози в краплях 4-6 разів на день і штучні сльози в мазях. При важкій формі (зниження зору) - після знеболювання видалити кальцій з епітелієм, тупфером змоченим 3% розчином ЕДТА протерти ушкоджену ділянку, доки наліт кальцію не розчиниться (20-30 хвилин). Призначити мідріатики, антибактеріальну мазь, тиснучу пов'язку на 24 години. Таке лікування треба проводити до повного загоєння епітелію рогівки.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування - 7-10 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження Боуменового шару при екскоріації епітелію.

Рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4 тижнів. Лікування основного захворювання.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н18.5

Н18.1

Ознаки та критерії діагностики:

Епітеліальна дистрофія (картоподібна, крапкова, за типом відбитка пальців). Дифузні сірі плями (картоподібні), великі або малі кісти (крапкоподібна), тонкі ламані лінії (відбиток пальця) на епітелії рогівки, які добре видно при ретроілюмінації або в широкому промені щілинної лампи, скерованому збоку; спонтанні дефекти епітелію рогівки (рецидивуючі ерозії), які супроводжуються болем, фотофобією.

Дистрофія Мейсмана - автосомно-домінантна, рідкісне захворювання рогівки. Дистрофія епітелію яка може розпочинатися в дитинстві, перебіг безсимптомний до середнього віку. При ретроілюмінації видні окремі дрібні епітеліальні везикули, які дифузно поширені по рогівці.

Дистрофія Рейса-Бюклерса - автосомно-домінантне прогресуюче захворювання, що проявляється в ранньому віці. Субепітеліальні сірі ретикулярни помутніння виявляють переважно у центральній частині рогівки. Характерні болючі рецидивуючі ерозії.

Гранулярна дистрофія (Гренува) - білі відкладання в поверхневій стромі центральної частини рогівки, нагадують "крихтки білого хліба". З'являється в перші 10 років життя, автосомно-домінантне захворювання. Ерозії не характерні.

Решітчаста дистрофія - ламані розгалужені лінії, білі субепітеліальні крапки, рубцеві зміни в центрі (стромі) рогівки, часто виникають рецидивуючі ерозії. Автосомно-домінантне захворювання.

Плямиста дистрофія - сіро-білі помутніння строми з нечіткими краями, патологічний процес може охоплювати всю товщу строми рогівки, більш поверхневий у центральній частині і глибший на периферії. Автосомно-рецесивне захворювання.

Дистрофія Шнідера - ніжні жовто-білі кристали в передній стромі центральної частини рогівки. Може поєднуватися з гіперхолестеринемією та гіперліпідемією (визначати рівень холестерину та тригліцеридів у сироватці крові натще). Автосомно-домінантне захворювання.

Дистрофія Фукса - ендотеліальна дистрофія, центральний епітеліальний набряк, субепітеліальні рубцеві зміни, пухирі, складки десцеметової мембрани, може успадкуватися за автосомно-домінантним типом. Скарги на фотопсії та розпливчастість зору, особливо після пробудження, що може прогресувати до сильного болю. Скарги рідко виникають раніше 50 років. Причини - афакічна або псевдофакічна бульозна кератопатія - процес однобічний! Вроджена спадкова дистрофія ендотелію, двобічний набряк, який наявний при народженні.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмолог поліклініки.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

6. Пахіметрія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

1. Лікування рецидивуючої ерозії

Застосовувати метаболізм регулюючі та поліпшуючі трофіку рогівки засоби - тауфон, квінакс, офтан-катахром, гель актовегіну, ретинол ацетат, обліпихове масло. Парабульбарно - тауфон 4% 0,3 мл, рибофлавін-мононуклеотид 1% 0,3 мл, аскорбінова кислота 5% 0,3 мл, АТФ 1% 0,25 мл, емоксипін 1% 0,3 мл. Субкон'юнктивально - торфот по 0,3 щодня N 20-30. Системна терапія - актовегін 40 мг - 5 мл в/м, вітамін B1 6% та вітамін B6 5% по 1,0 мл п/к. Фізіотерапія - електрофорез, фонофорез з ферментами.

2. Пошарова або наскрізна кератопластика.

3. Дистрофія Фукса - 5% хлорид натрію в краплях 4 рази на день та мазь перед сном для зняття набряку рогівки, застосовувати метаболізм регулюючі та поліпшуючі трофіку рогівки засоби, якщо очний тиск перевищує 20-22 мм рт.ст. і відсутні системні протипокази - бета-блокатори (тимолол), якщо розрив пухиря рогівки супроводжується болем - лікувати як ерозію, кератопластика показана при сильних болях, зниженні зору, прогресуванні захворювання.

4. При рецидивуючій ерозії та епітеліальних дистрофіях ефективна лазерна абляція.

Кінцевий очікуваний результат - покращання стану рогівки.

Термін лікування - амбулаторне 21 день, при необхідності - госпіталізація в стаціонар на 5-7 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, епітелізація рогівки, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив ерозій епітелію. Рецидив захворювання у трансплантаті.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

H18.6

Ознаки та критерії діагностики:

Кератоконус - дистрофічний процес рогівки, який починається у підлітковому віці. Гостра водянка рогівки (гострий кератоконус) може призвести до раптової втрати зору, болю, почервоніння ока, фотофобії, надмірної сльозотечі.

Кератоконус - повільно прогресуючий нерегулярний астигматизм, який є вторинним до парацентрального потоншання рогівки, вертикальні лінії розтягнення на задній частині рогівки (лінії Фогта), нерегулярний рефлекс рогівки при офтальмоскопії, кільце Флейшера (відкладання заліза в основі конуса), випинання нижньої повіки при погляді вниз - симптом Мунсона, поверхневі рубцеві зміни рогівки, розриви десцеметової оболонки - набряк рогівки, ураження двобічне. Скарги - прогресуюча втрата зору.

Кератоглобус - однорідне циркулярне потоншання рогівки з максимальним потоншанням у середніх відділах периферії рогівки. Рогівка випинається по центру ділянки максимального потоншання.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмолог поліклініки.

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Комп'ютерна топографія рогівки

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта.

Характеристика лікувальних заходів:

На початку захворювання - корегують порушення рефракції окулярами, в подальшому - жорсткі контактні лінзи. Показом до трансплантації рогівки є непереносимість лінз або неефективність корекції зору ними внаслідок рубцевих змін рогівки.

Консервативна терапія: краплі антибактеріальні, неспецифічні протизапальні (наклоф), метаболізм регулюючі і поліпшуючі трофіку рогівки (тауфон, квинакс, офтан-катахром, актовегін - гель, ретинол ацетат, обліпихове масло).

Субкон'юнктивально - тауфон, рибофлавін мононуклеотид, аскорбінова кислота, АТФ, емоксипін, фонофорез альфа токоферола. Системна терапія - актовегін, аскорбінова кислота, вітаміні B1, B6.

При гострій водянці - мідріатики, 5% мазь хлориду натрію, тиснуча пов'язка на око; кератопластика.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування - 5-7 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, стабілізація або підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація рогівки.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

H19.2*

Ознаки та критерії діагностики:

Інтерстиціальний кератит - негнійне запалення строми рогівки. Люетичний інтерстиціальний кератит розвивається через 10-20 днів після народження (ознаки сифілісу можуть проявитись і впродовж перших 2-х років життя і вони є заразними, або після 2-х років життя - є незаразними), діти мають ознаки вродженого сифілісу - вищерблення різців, сідловидна деформація носа, перфорація піднебіння, шаблеподібні гомілки, глухота (враження VIII нерва), процес у 80% двобічний. Симптоми кератиту - біль, сльозотеча, фотофобія та перілімбальна гіперемія, секторальне помутніння рогівки верхнього відділу строми з преципітатами, глибока неоваскулярізація, процес поширюється на центральну частину та у глибину рогівки, пониження зору. До наслідків кератиту відносяться рубцювання рогівки, потоншення та облітерація судин в стромі рогівки.

Туберкульозний інтерстиціальний кератит - найчастіші буває однобічним, секторальним і периферичним. Інфільтрація більш виражена у глибині строми, що прилягає до десцеметової мембрани. Васкуляризація поверхнева та глибока - секторальна. Суб'єктивні та об'єктивні симптоми такі самі.

Акантомебний кератит - див. виразки рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмолог поліклініки.

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Реакція Манту

7. Рентгенографія грудної клітки

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Фтизіатра

2. Венеролога

3. Стоматолога

4. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: мідріатики, антибактеріальні краплі специфічної терапії (пеніціллин, стретоміцин, салюзид); кортикостероїди в краплях, субкон'юнктивально - антибіотики специфічної дії та кортикостероїди, десенсибілізуючі та нестероїдні протизапальні засоби, фізичні методи лікування. При показаннях - кератопластика. Системна терапія - специфічна терапія.

Кінцевий очікуваний результат - покращання стану рогівки.

Термін лікування - амбулаторне 30 днів, в стаціонарі - 5-7 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Астигматизм. Рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів і більше в залежності від основного захворювання.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

H19.3*

Ознаки та критерії діагностики:

Синдром сухості ока - синдром Сьогрена, автоімунне захворювання. Клініка: збіднений меніск сльози на краю нижньої повіки, зменшення часу відривання сльози при забарвленні ока флюоресцеїном (час, який вимірюється від початку кліпання до появи дефекту сльозового покриття ока). У нормі повинен перевищувати 10 сек. Точкове забарвлення рогівки і/або кон'юнктиви, переважно в нижній частині або в міжпальпебральній ділянці, ниткоподібні нашарування на рогівці, надлишок слизу. Скарги: відчуття стороннього тіла або печіння.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмолог поліклініки.

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Час відривання сльози

6. Тести Ширмера

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

При легкому перебігу хвороби - штучні краплі та очні змазки (гелі). При важкому перебігу - пінцетом видалити ниткоподібні утворення, штучні краплі та змазки, тауфон, цитраль, антибактеріальні краплі та мазі, кортикостероїди в краплях, введення кортикостероїдів в орбітальну Сльозову залозу, обтурація нижніх слізних канальців, латеральна тарзорафія, контактні лінзи, операція J. Murube Del Castillo (закриття сльозової точки клаптем кон'юнктиви).

Кінцевий очікуваний результат - покращання стану рогівки.

Термін лікування - амбулаторне 20 днів, в стаціонарі - 5 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток ксерофтальмії.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів. Хвороба має хронічний перебіг. Постійні інстиляції крапель "штучні сльози". Уникати роботи у загазованих умовах.

Диспансеризація.

Код МКХ-10

H20.0

H20.1

H20.8

Ознаки та критерії діагностики:

Ірит, іридоцикліт, передній увеїт - запалення райдужної оболонки і війчастого тіла. Гострий - біль, почервоніння ока, світлобоязнь, помірне погіршення зору, сльозотеча, біль при пальпації. Хронічний - рецидиви захворювання, скарги характерні для гострого захворювання, виражені або відсутні.

Негранульоматозний увеїт - ніжні преципітати, гранульоматозний - великі преципітати, вузлики Кеппе - скупчення клітин на краях зіниці, вузлики Бусакка - скупчення клітин на передній поверхні райдужки; міоз, каламуть в передній частині склистого тіла, задні синехії, низький, рідше - підвищений внутрішньоочний тиск, перикорнеальна ін'єкція, при важкому перебігу - гіпопіон, при хронічному - кістоподібний набряк макули, інколи спостерігається катаракта. Задній увеїт - розмитість зору і плаваючі мушки перед очима, біль та світлобоязнь; набряк диску, крововиливи в сітківку та ексудати, вітрит, муфти на судинах.

Етіологія:

1. Гострий негранульоматозний увеїт:

- травма

- анкілозуючий спондиліт

- синдром Рейтера

- глаукомо-циклітичні кризи

- увеїт, зумовлений патологією кришталика (екстракція катаракти - залишки мас, перезріла катаракта)

- хвороба Бехчета

- хвороба Лайма (укус кліща)

- простий герпес та зостер

- паротит

- та інші рідкісні причини

2. Хронічний негранульоматозний увеїт:

- ювенільний ревматоїдний артрит

- хронічний іридоцикліт у дітей

- гетерохромний увеїт Фукса

3. Хронічний, переважно гранульоматозний увеїт:

- саркоїдоз

- сифіліс

- туберкульоз

- інші інфекційні захворювання

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Анамнез (встановити етіологію захворювання)

2. Зовнішній огляд

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Тонометрія

8. Ехографія

9. Рентгенографія додаткових пазух носа

10. Рентгенографія легень

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Імунограма

6. Ревмопроби

7. Реакція Манту

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

4. Фтизіатра

5. Інфекціоніста

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: мідріатики, краплі - антибактеріальні, кортикостероїдів, неспецифічних протизапальних засобів. Субкон'юнктивально (парабульбарно) - антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби, противірусні.

Системна терапія: специфічна терапія основного захворювання, кортикостероїди, десенсибілізуючі, осмотерапія, діуретики, нестероїдні засоби, розсмоктуючі засоби, фізіотерапевтичне лікування.

При підвищенні тиску внаслідок целюлярного блоку трабекулярної системи - місцево кортикостероїди кожних 1-6 годин. При підвищенні тиску внаслідок синехій - мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, лазерна периферична іридектомія, хірургічна іридектомія, трабекулектомія.

Неоваскулярна глаукома - мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, оніофотокоагуляція новоутворених судин кута передньої камери, фільтруючі операції, субсклеральна цикловітректомія.

На сліпих очах - YAG-лазерна циклофотокоагуляція, циклокріотерапія, ретробульбарне введення алкоголю або енуклеація.

При задньому увеїті - лікування як і при передньому увеїті.

Кінцевий очікуваний результат - збереження зору.

Термін лікування - 14 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).

Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н22.1

Ознаки та критерії діагностики:

Анкілозуючий спондиліт характерний для молодих чоловіків, які скаржаться здебільшого на біль у нижньому відділі спини, відзначають патологічні зміни при рентгенографії попереково-крижового відділу хребта, підвищення ШОЕ, позитивний антиген HLA B27. Хворі скаржаться на біль, почервоніння ока, світлобоязнь, помірне погіршення зору, сльозотечу, біль при пальпації.

Хронічне рецидивуюче захворювання.

Клініка: преципітати, міоз, можлива каламуть в передній частині склистого тіла, задні синехії, низький, рідше - підвищений внутрішньоочний тиск, перикорнеальна ін'єкція.

Саркоїдоз - гранульоматозний ірит з великими преципітатами, вузлики райдужки, гранульоми кон'юнктиви, задні синехії, підвищення очного тиску, вітріт з білими пухнастими вогнищами помутніння в нижній частині склистого тіла і муфтами вздовж периферичних вен сітківки, жовто-білі вузлики або ексудат на сітківці ("скапування воску свічки"), набряк диска, гранульома або неврит зорового нерва, параліч зовнішніх м'язів ока, про птоз. Збільшення слізних та слинних залоз, на рентгенограмі грудної клітки - двобічна прикорнева аденопатія.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Ехографія

8. Рентгенографія грудної клітки

9. Рентгенографія хребта

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Імунограма

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Кардіолога (при спондиліті - високий ризик блокади серця та недостатності аортального клапана)

3. ЛОР

4. Стоматолога

5. Фтизіатра

6. Інфекціоніста

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: мідріатики, краплі - антибактеріальні, кортикостероїдів, неспецифічних протизапальних засобів. Субкон'юнктивально (парабульбарно) - антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби.

Системна терапія: аспірин (при спондиліті), кортикостероїди в комбінації з H2-блокаторами, десенсибілізуючі, осмотерапія, діуретики, нестероїдні засоби, розсмоктуючі засоби, фізіотерапевтичне лікування.

При підвищенні тиску - місцево кортикостероїди кожних 1-6 годин, мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, лазерна периферична іридектомія, хірургічна іридектомія, трабекулектомія. Неоваскулярна глаукома мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, гоніо-фотокоагуляція новоутворених судин кута передньої камери, фільтруючі операції. Панретинальна лазеркоагуляція при неоваскуляризації сітківки (саркоїдоз). На сліпих очах YAG-лазерна циклофотокоагуляція, циклокріотерапія, ретробульбарне введення алкоголю або енуклеація.

Кінцевий очікуваний результат - покращення загального стану та зору.

Термін лікування - 14 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень). Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н22.1*

Ознаки та критерії діагностики:

Післяопераційний запальний процес має переважно легкий або середньої важкості перебіг який минає в межах 6 тижнів. Етіологія.

1. Важкий внутрішньоочний запальний процес у ранньому післяопераційному періоді:

- інфекційний ендофтальміт - прогресуючий, часто сильний біль, зниження зору, набряк рогівки, повік, хемоз, інколи гіпопіон і часто запальний процес склистого тіла, притуплений рефлекс з очного дна;

- факоанафілактичний ендофтальміт - запальний процес з преципітатами

- асептичний ендофтальміт - виражений стерильний післяопераційний увеїт, зумовлений травматичними маніпуляціями з тканинами, особливо склистим тілом під час операції.

2. Персистуюче післяопераційне запалення (понад 6 тижнів):

- пацієнт не дотримувався режиму застосування кортикостероїдів

- надто різка відміна кортикостероїдів

- защемлення райдужки або склистого тіла в рані

- синдром увеїту-глаукоми-гіфеми: подразнення райдужки або війчастого тіла штучним кришталиком, підвищення внутрішньоочного тиску та гіфема

- відшарування сітківки

- вростання епітелію вниз або фіброзне вростання (епітелій рогівки чи кон'юнктиви або фіброзна тканина вростають в око через рану рогівки), райдужка може мати спющений вигляд внаслідок поширення мембрани через кут передньої камери на райдужку

- увеїт, який був ще до операції.

3. Симпатична офтальмія (дифузне гранульоматозне запалення на обох очах після травми або хірургічного втручання на одному оці).

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. БіомікроскопІя

5. Гоніоскопія

6. Офтальмоскопія

7. Тонометрія

8. Ехографія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: краплі - циклоплегіки, кортикостероїди, антибактеріальні, нестероїдні засоби.

Субкон'юктивально (під тенонову капсулу) - антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби.

Системна терапія: антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби, десенсибілізуючі, осмотерапія, діуретики, фізіотерапевтичне лікування.

Симпатичний увеїт - див. симпатична офтальмія.

Ендофтальміт - див. ендофтальміт.

Кінцевий очікуваний результат - одужання, збереження зору.

Термін лікування - 14 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень). Диспансеризація.

Код МКХ-10

Н21.3

Q12.8

Ознаки та критерії діагностики:

Зустрічаються пігментні або безпігментні кісти райдужки. Кісти, які ростуть зі строми райдужки, випинають в передню камеру і не містять пігменту, вони мають назву "перлинні кісти", виникають після проникаючої травми рогівки, після оперативного втручання (внаслідок проникнення епітелію кон'юнктиви або рогівки у передню камеру), або вони вродженого походження. Інші кісти утворюються зі пігментного епітелію і ростуть в задню камеру. Якщо кіста виникає внаслідок запального процесу між ціліарними паростками і задньою поверхнею райдужки - утворюються ціліарні кісти. Вони ростуть як вперед, так і назад. Вони виявляються тоді, коли з'являються з під зіничного краю при розширенні зіниці. Кісти можуть і вільно плавати у передній камері. Кісти просвітлюються при транс ілюмінації (це їх відрізняє від пухлини). Кісти збільшуючись у розмірі можуть призвести до деформації зіниці, кератопатії, іридоцикліту, вторинної глаукоми. Рідко бувають паразитарні кісти - цистицерк.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень - стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

6. Кал на яйця глист

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта.

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування кіст хірургічне: лазерна фотокоагуляція, діатермокоагуляція, кріокоагуляція, блокексцізія (видалення кісти разом з райдужкою).

Кінцевий очікуваний результат - одужання.