Про затвердження протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз

7.3.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання швидкої допомоги

Швидка допомога надається у разі ларингоспазму або гострому стенозі гортані.

Ларингоспазм або гострий стеноз. При порушенні дихальної функції застосовують трахеостомію.

Медикаментозне лікування проводять за допомогою глюкокортикоїдів, знеболюючих препаратів, антибіотиків широкого спектру дії. Лікування бажано проводити в умовах реанімаційного відділення.

7.3.5. Вимоги до лікування в протитуберкульозних диспансерах

Ізольований туберкульоз гортані у вперше виявлених хворих лікують за 3 клінічною категорією диспансерного обліку.

Туберкульоз гортані як ускладнення туберкульозу легень лікують як туберкульоз легень за стандартними режимами хіміотерапії за 1, 2, 4 клінічною категорією диспансерного обліку залежно від типу, поширеності туберкульозу та наявності бактеріовиділення, резистентності мікобактерій. Див. Розділ VI (підрозділ 6.6.4.2.).

7.3.6. Характеристика алгоритмів і особливості застосування медикаментів

Для лікування туберкульозу гортані застосовують стандартну протитуберкульозну хіміотерапію. Крім цього додатково застосовують місцеву протитуберкульозну терапію: вливання гортанним шприцом.

Обов'язковим є використання глюкокортикостероїдів, інша патогенетична терапія за показаннями.

Як додаткові методи проводяться видалення гіпергрануляцій, кюретаж некротичних мас, електрокоагуляція, лазерокоагуляція при ларингоскопії, бронхоскопії.

При стенозі гортані з порушенням дихальної функції інколи доводиться застосовувати трахеостомію.

7.3.7. Критерії бажаного результату лікування

Критеріями клінічного виліковування є повне розсмоктування набряків, інфільтратів, загоєння виразок із відновленням функціональних порушень уражених органів. Клінічне виліковування слід досягти у 100% хворих. Ускладнення (рубцевий стеноз гортані) трапляються не більше, ніж у 5% хворих.

7.3.8. Рекомендації щодо подальшого лікування

Тривалість основного курсу хіміотерапії у хворих на туберкульоз гортані складає 6 місяців. Основний курс хіміотерапії проводять в умовах стаціонару, амбулаторно і в умовах санаторію. Хіміопрофілактика при туберкульозі гортані не використовується. Залишкові зміни після перенесеного туберкульозу гортані лікують в ЛОР відділеннях.

7.3.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації

Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації загальні (розділ 6.6.3.).

7.3.10. Вимоги стосовно догляду за пацієнтом та допоміжних заходів

Загально-стаціонарний режим в інтенсивній фазі, та амбулаторний режим у підтримуючій фазі.

7.3.11. Вимоги до дієтичних призначень

Використовують загальні вимоги до дієти для хворих на туберкульоз (розділ 6.6.2.).

7.3.12. Форми інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу (див додаток в розділі VIII).

7.3.13. Додаткова інформація для пацієнтів

Загальна інформація для пацієнта про туберкульоз наведена в розділі VIII.

На хворого покладається відповідальність за дотримання режиму хіміотерапії протягом основного курсу хіміотерапії. У разі недотримання цих вимог туберкульоз набуває хронічного перебігу.

Хворий повинен бути попереджений про можливість виникнення болю при ковтанні їжі та затрудненні дихання при значній ексудативній реакції.

7.3.14. Правила зміни вимог при виконанні протоколу та припинення дії вимог протоколу

Дія протоколу закінчується якщо хворий вибуває зі спостереження.

7.3.15. Можливі наслідки та їх характеристика

7.3.16. Вартісні характеристики протоколу

В таблиці наведена абсолютна вартість режимів хіміотерапії у хворих на туберкульоз гортані та вартість-ефективність лікування, яку розрахували на відсоток розсмоктування патологічних змін у гортані.

Таблиця 21 - Абсолютна вартість і вартість-ефективність режимів хіміотерапії у хворих на туберкульоз гортані

7.4. Модель пацієнта. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

Фаза інфільтрації.

МБТ+, МБТ-.

А15.-А16.-

7.4.1. Критерії та ознаки, що визначають модель пацієнта

Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), кашель, виділення харкотиння, розширення тіні коренів легень на рентгенограмі органів грудної клітини, нориці бронхів при бронхоскопії.

7.4.2. Порядок зарахування пацієнта в протокол

Стан хворого, який задовольняє критерії та ознаки діагностики даної моделі пацієнтів.

7.4.3. Вимоги до діагностики в протитуберкульозних диспансерах

7.4.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання швидкої допомоги

Для туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів не характерні ситуації, що потребують швидкої допомоги.

7.4.5. Вимоги до лікування в протитуберкульозних диспансерах

Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів лікують за 1 або 3 клінічною категорією диспансерного обліку залежно від поширеності туберкульозу, наявності бактеріовиділення. Див. розділ VI (підрозділ 6.6.4.2.).

7.4.6. Характеристика алгоритмів і особливостей застосування медикаментів

Лікування туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів проводиться за загальними принципами протитуберкульозної хіміотерапії. Патогенетична терапія за показаннями.

7.4.7. Критерії бажаного результату лікування

Розсмоктування патологічних змін у внутрішньогрудних лімфовузлах повинно досягатись в 100% випадків.

7.4.8. Рекомендація щодо подальшого лікування

Тривалість основного курсу хіміотерапії у хворих на туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів складає 6-8 місяців. Основний курс хіміотерапії проводять в умовах стаціонару, амбулаторно і в умовах санаторію. Хіміопрофілактика при туберкульозі внутрішньогрудних лімфатичних вузлів не використовується.

7.4.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації

Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації загальні (розділ 6.6.3.).

7.4.10. Вимоги стосовно догляду за пацієнтом та допоміжних заходів

Загально-стаціонарний режим в інтенсивній фазі, та амбулаторний режим у підтримуючій фазі.

7.4.11. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Використовують загальні вимоги до дієти для хворих на туберкульоз (розділ 6.6.2.).

7.4.12. Форми інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу (див. додаток в розділі VIII).

7.4.13. Додаткова інформація для пацієнтів

Загальна інформація для пацієнта про туберкульоз наведена в розділі VIII.

7.4.14. Правила зміни вимог при виконанні протоколу та припинення дії вимог протоколу

Дія протоколу закінчується якщо хворий вибуває зі спостереження.

7.4.15. Можливі наслідки та їх характеристика

7.4.16. Вартісні характеристики протоколу

В таблиці наведена абсолютна вартість режимів хіміотерапії у хворих на туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів та вартість-ефективність лікування, яку розрахували на відсоток розсмоктування патологічних змін у лімфовузлах.

Таблиця 22 - Абсолютна вартість і вартість-ефективність режимів хіміотерапії у хворих на туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

7.5. Модель пацієнта. Туберкульозний плеврит

МБТ-, МБТ+.

А.15.-А.16.-

7.5.1. Критерії та ознаки, що визначають модель пацієнта

Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), біль в грудній клітині, задишка, сухий кашель, наявність випоту в плевральній порожнині.

7.5.2. Порядок зарахування пацієнта в протокол

Стан хворого, який задовольняє критерії та ознаки діагностики даної моделі пацієнтів.

7.5.3. Вимоги до діагностики в протитуберкульозних диспансерах

Примітка. * Обстеження проводиться в протитуберкульозних установах 3 рівня.

7.5.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання швидкої допомоги

Швидка допомога надається у разі ятрогенного пневмотораксу (пневмоторакс, який може бути спричинений плевральною пункцією).

Пневмоторакс. Дренування плевральної порожнини, знеболюючі, антибіотики широкого спектру дії. Лікування бажано проводити в умовах відділення торакальної хірургії.

7.5.5. Вимоги до лікування в протитуберкульозних диспансерах

Ізольований туберкульозний плеврит (без ураження легень) у вперше діагностованих хворих лікують за 3 клінічною категорією.

При комбінованому ураженні плеври й легень туберкульоз лікують за 1, 2, 3, 4 клінічною категорією диспансерного обліку залежно від типу, поширеності ураження легень та наявності бактеріовиділення, резистентності мікобактерій. Див. розділ VI (підрозділ 6.6.4.2.).

7.5.6. Характеристика алгоритмів і особливостей застосування медикаментів

Одночасно з протитуберкульозною терапією треба проводити пункції плевральної порожнини (не менше 2 разів на тиждень) до припинення накопичення рідини в плевральній порожнині. З патогенетичних засобів показані глюкокортикостероїди, інші патогенетичні засоби - за потребою.

7.5.7. Критерії бажаного результату лікування

Повне розсмоктування рідини в плевральній порожнині та відновлення прозорості легеневого малюнку у 100% хворих.

7.5.8. Рекомендація щодо подальшого лікування

Тривалість основного курсу хіміотерапії у хворих на туберкульозний плеврит складає 6 місяців. Основний курс проводять в умовах стаціонару, амбулаторно і в умовах санаторію. Хіміопрофілактика при туберкульозному плевриті не використовується.

7.5.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації

Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації загальні (розділ 6.6.3).

7.5.10. Вимоги стосовно догляду за пацієнтом та допоміжних заходів

Загально-стаціонарний режим в інтенсивній фазі, та амбулаторний режим у підтримуючій фазі.

7.5.11. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Використовують загальні вимоги до дієти для хворих на туберкульоз (розділ 6.6.2.).

7.5.12. Форми інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу (див додаток в розділі VIII).

7.5.13. Додаткова інформація для пацієнта

Загальна інформація для пацієнта про туберкульоз наведена в розділі VIII.

На хворого покладається відповідальність за дотримання режиму хіміотерапії протягом основного курсу хіміотерапії. У разі недотримання цих вимог туберкульоз набуває хронічного перебігу. Хворий повинен бути попереджений про можливість виникнення болю в грудній клітині, який посилюється при рухах чи диханні.

7.5.14. Правила зміни вимог при виконанні протоколу та припинення дії вимог протоколу

Дія протоколу закінчується якщо хворий вибуває зі спостереження.

7.5.15. Можливі наслідки та їх характеристика

7.5.16. Вартісні характеристики протоколу

В таблиці наведена абсолютна вартість режимів хіміотерапії у хворих на туберкульозний плеврит та вартість-ефективність лікування, яку розрахували на відсоток розсмоктування плевриту.

Таблиця 23 - Абсолютна вартість і вартість-ефективність режимів хіміотерапії у хворих на туберкульозний плеврит

7.6. Модель пацієнта. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок

А.15.-А.16.-

7.6.1. Критерії та ознаки, що визначають модель пацієнта

Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), менінгеальний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), патологічні зміни в лікворі, вогнищеві симптоми ураження головного мозку.

7.6.2. Порядок зарахування пацієнта в протокол

Стан хворого, який задовольняє критерії та ознаки діагностики даної моделі пацієнтів.

7.6.3. Вимоги до діагностики в протитуберкульозних диспансерах

7.6.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання швидкої допомоги

Швидка допомога надається у разі набряку мозку.

Набряк мозку. Лікування проводиться дегідратаційними (маніт), сечогінними, дезінтоксикаційними (сорбілакт, реосорбілакт), анальгетичними засобами з корекцією білкового, електролітного, водного обміну та кислотно-лужного стану. Люмбальні пункції за показаннями.

7.6.5. Вимоги до лікування в протитуберкульозних диспансерах

Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок лікують за 1, 2, 4 клінічною категорією диспансерного обліку залежно від типу туберкульозного процесу.

7.6.6. Характеристика алгоритмів і особливостей застосування медикаментів

Одночасно з протитуберкульозною терапією проводиться дезінтоксикаційна, дегідратаційна терапія, форсований діурез. Обов'язковим є використання глюко-кортикостероїдів. Інша патогенетична терапія за показаннями.

7.6.7. Критерії бажаного результату лікування

При своєчасному прийомі протитуберкульозної терапії одужання наступає у 93% хворих.

7.6.8. Рекомендація щодо подальшого лікування

Тривалість основного курсу хіміотерапії від 8 до 12 місяців. В інтенсивну фазу лікування препарати застосовуються обов'язково в стаціонарних умовах (при важкому перебігу в реанімації), в подальшому можливе продовження терапії в стаціонарі, в тому числі денному, або амбулаторно чи в санаторії. Хіміопрофілактика проводиться за показаннями.

7.6.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації

Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування й реабілітації загальні (розділ 6.6.3).

Для відновлення порушеної функції опорно-рухового апарату спеціальний комплекс ЛФК, спрямований на покращання цієї функції.

7.6.10. Вимоги стосовно догляду за пацієнтом та допоміжних заходів

Загально-стаціонарний режим в інтенсивній фазі, та амбулаторний або санаторний режим у підтримуючій фазі.

7.6.11. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Використовують загальні вимоги до дієти для хворих на туберкульоз (розділ 6.6.2).

7.6.12. Форми інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу (див додаток в розділі VIII).

7.6.13. Додаткова інформація для пацієнтів

Загальна інформація для пацієнта про туберкульоз наведена в розділі VIII.

На хворого покладається відповідальність за дотримання режиму хіміотерапії протягом основного курсу хіміотерапії. У разі недотримання цих вимог туберкульоз набуває хронічного перебігу і закінчується летальним наслідком.

Хворий має бути попереджений про можливі наслідки менінгоенцефаліту (парези, гідроцефалію) на початку лікування.

7.6.14. Правила зміни вимог при виконанні протоколу та припинення дії вимог протоколу

Дія протоколу закінчується якщо хворий вибуває зі спостереження.

7.6.15. Можливі наслідки та їх характеристика