Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгоджений з Міністерством праці та соціальної політики України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.11.2001 року N 42 "Про строки проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", від 01.11.2001 року N 44 "Про затвердження Порядку виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності".

3. Внести зміни до пункту 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.11.2001 року N 43, виклавши його в такій редакції:

"Середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню у разі проведення перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року.

При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків".

4. Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, управлінням та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків надавати роз'яснення страхувальникам та застрахованим особам щодо застосування цього Порядку.

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - базовий Закон), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших нормативно-правових актів.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на осіб, застрахованих відповідно до базового Закону, та на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

1.3. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 25.08.2004 року N 1112.

1.4. Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених переліком, зазначеним у пункті 1.3. розділу 1 цього Порядку.

1.5. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 року N 1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань".

В окремих випадках Фонд може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

1.6. Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності потерпілому, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому, а також лише встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілому), що визначена медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК) на обумовлений термін або безстроково.

1.7. Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим встановлюється МСЕК за участю Фонду. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Ступінь втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК потерпілому, визначається у відсотках професійної працездатності, яку він мав до ушкодження здоров'я.

При встановленні втрати професійної працездатності МСЕК керується постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.92 року N 83 "Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда", від 04.04.94 року N 221 "Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності" та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.95 року N 212 "Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків".

1.8. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - відділення) розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Особова справа потерпілого (членів його сім'ї) формується у відділенні того району, де знаходиться підприємство, з яким потерпілий був у трудових відносинах та на якому стався нещасний випадок або професійне захворювання. Зазначене відділення призначає та проводить страхові виплати (одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого; щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату); одноразову допомогу в разі смерті потерпілого; щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого) потерпілому (членам його сім'ї) та після цього передає особову справу потерпілого (членів його сім'ї) за їх заявою до відділення за їх місцем проживання згідно з інформаційним листом виконавчої дирекції Фонду N 17 "Про передачу особових справ потерпілих (членів їх сімей) за місцем їх проживання" від 17.05.2002 року N 02-471.

Рішення оформляється постановою (в тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах.

Відділення може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Копію постанови про призначення страхової виплати або про відмову у страховій виплаті відділення надсилає потерпілому або заінтересованим особам.

1.9. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 01.11.2001 року N 43 "Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами та доповненнями, внесеними постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 31.01.2002 року N 7 "Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)").

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні розрахункові періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я.

Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

1.10. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, провадяться за рахунок Фонду.

Переказ повинен оформлюватись за три дні до дня, встановленого постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Перерахування зазначених сум до банку повинно провадитися в день, що передує дню, встановленому постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

1.11. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

1.12. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

1.13. Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Відділення може відмовити у виплаті застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку.

1.14. Страхова виплата може бути припинена:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, в разі неподання потерпілим щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування потерпілого в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року N 998 "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України";

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених підпунктами 1 і 5 цього пункту, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

1.15. Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що набув чинності з 1 січня 2004 року, до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включається сума страхових виплат, яка отримується платником податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

1.16. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).

Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, - чверть, на двох - третина, на трьох і більше - половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.

Відділення перераховують зазначеним установам вартість утримання потерпілого згідно з довідкою цієї установи.

1.17. Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.

1.18. У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.

1.19. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються відділеннями на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами та постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. N 998 "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України", якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.

1.20. Постанови відділень або рішень суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення страхових виплат з усіма необхідними документами, передбаченими Законом та наказом виконавчої дирекції Фонду від 06.12.2004 р. N 1745 "Про затвердження зразків заяв та постанов для призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", зберігаються відділеннями згідно з Правилами обліку та зберігання у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджених постановою правління Фонду від 12.10.2000 року N 15.

Відповідно до Порядку передачі до архівних установ або підрозділів документів з обліку виплат, доходу застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2004 р. N 741, особові справи потерпілих до архівних установ не передаються, а зберігаються в відділеннях Фонду 75 років.

1.21. У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

3) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату);

4) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

5) виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу;

6) виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7) одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9) витрати на поховання потерпілого.

1.22. Фондом також фінансуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

2.1. Настання права застрахованої особи на допомогу

2.1.1. У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі виплатити працівникові допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

2.1.2. Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути позначка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного захворювання за встановленою формою.

Зв'язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою чи професійним захворюванням засвідчується в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

2.1.3. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються у разі встановлення комісією з розслідування страхового випадку:

- одержання застрахованою особою травми або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми, що встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

- тимчасової непрацездатності внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.

2.1.4. Якщо при наявності акта розслідування нещасного випадку (ф. Н-5) та акта про нещасний випадок на виробництві (ф. Н-1) або акта розслідування професійного захворювання (ф. П-4) застрахована особа визнана чи не визнана інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), їй видано листок непрацездатності, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі засвідчення в медичній карті хворого зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) і в листку тимчасової непрацездатності є позначка про зв'язок хвороби з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

2.2. Виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

2.2.1. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок, в розмірі 100 відсотків втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

2.2.2. Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату з іншого місця роботи.

2.2.3. Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, в якому вона зареєстрована, з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

2.2.4. Допомога застрахованій особі виплачується страхувальником за рахунок його страхових внесків до Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, де стався страховий випадок.

2.2.5. Допомога призначається, якщо застрахована особа звернулася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездатності або встановлення інвалідності. При зверненні за допомогою після шести місяців вона може бути надана лише у виключних випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління Фонду з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

3.1. Настання права застрахованої особи на одноразову допомогу

3.1.1. Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

3.1.2. Право на отримання потерпілим одноразової допомоги настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

3.2. Документи, що подаються для призначення одноразової допомоги

3.2.1. Для розгляду справи про призначення одноразової допомоги до відділення подаються:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів);

2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;

7) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;

8) копія трудової книжки або витяг з неї, що засвідчені страхувальником або підписом працівника відділення при пред'явленні оригіналу.

3.2.2. Якщо застрахований за станом здоров'я чи з інших причин не спроможний сам одержати зазначені у підпункті 3.2.1. пункту 3.2. розділу 3 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

3.3. Обчислення суми одноразової допомоги

3.3.1. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

Приклад 1. Потерпілому 12.05.2001 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60 відсотків. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складає 300 грн.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому:

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.2. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. При цьому розмір одноразової допомоги не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

3.3.3. У разі повторного ушкодження здоров'я, яке сталося з вини одного й того ж роботодавця, середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я.

Приклад 2. Потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того же роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках МСЕК встановила 70%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 250 грн., перед другим страховим випадком - 300 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 300 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

Розмір одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням становить 3000 грн. (300 грн. х 10).

Приклад 3. Потерпілому 22.05.2001 року встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 30% в зв'язку з професійним захворюванням. 11.07.2001 року йому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 15% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 10.09.85 року. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати працездатності по двох страхових випадках становить 45% (довідка МСЕК від 11.07.2001 року). Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку (профзахворювання) складала 461,56 грн., перед другим страховим випадком (нещасний випадок) - 356,42 грн. Потерпілий вперше звернувся з заявою 15.07.2001 року про нарахування одноразової допомоги по двох страхових випадках. При цьому він вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 461,56 грн.

Розрахунок одноразової допомоги по двох страхових випадках:

- внаслідок професійного захворювання 461,56 грн. х 30 = = 13846,80 грн.

- у зв'язку з нещасним випадком 461,56 грн. х 15 = = 6923,40 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

Отже, потерпілий повинен одержати одноразову допомогу внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 6400 грн., а також одноразову допомогу в зв'язку з професійним захворюванням - 6400 грн.

Приклад 4. Потерпілому 08.03.97 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 20% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Одноразова допомога ним була отримана.

15 липня 2001 р. йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках МСЕК встановила 50%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 250 грн., перед другим страховим випадком - 300 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 300 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 30% (50% - 20%).

Розрахунок одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням:

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.4. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Приклад 5. Працівнику було встановлено МСЕК 08.03.97 р. ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв'язку з травмою на виробництві. Працюючи на іншому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого МСЕК додатково 08.05.2001 р. встановила 30% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 50% та III групу інвалідності.

Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 400 грн., перед другим - 250 грн.

У цьому випадку потерпілий не має права вибору середньомісячного заробітку, тому що він ушкодив здоров'я (нещасний випадок або професійне захворювання) з вини іншого роботодавця.

Розрахунок одноразової допомоги:

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.5. У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження, одноразова допомога не призначається.

Приклад 6. Потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 70% професійної працездатності внаслідок погіршення здоров'я у зв'язку з тим самим нещасним випадком. Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

У цьому випадку одноразова допомога за відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК не призначається.

3.3.6. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Приклад 7. Потерпілому 05.08.2001 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складала 300 грн. У зв'язку з порушенням потерпілим нормативних актів про охорону праці розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому:

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

Однак з урахуванням вини потерпілого розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%, тому він становитиме 4480 грн. (6400 грн. - 6400 грн. х 30 : 100).

3.3.7. У разі встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілому до 24.11.92 року (введення в дію Закону України "Про охорону праці" цей потерпілий не має права на призначення одноразової допомоги відповідно до базового Закону, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Приклад 8. Потерпілому було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 70% 01.05.92 року, а він звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги після 01.04.2001 року, то зазначена допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (70%) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці".

Приклад 9. Потерпілому було встановлено МСЕК II групу інвалідності у 1989 р. Ступінь втрати професійної працездатності не було встановлено. Ступінь втрати професійної працездатності потерпілому МСЕК встановила 05.08.2001 р. Потерпілий звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги 10.08.2001 року, у цьому разі одноразова допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (II група інвалідності) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці".

3.4. Строк виплати одноразової допомоги

3.4.1. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою відділення (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

3.4.2. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення після трьох років з моменту надбання ним права на виплату, то виплата призначається з дня звернення.

Приклад 1. Потерпілому було встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 21.04.2001 року. За призначенням одноразової страхової виплати потерпілий звернувся вперше до відділення 10.01.2005 року. У зв'язку з тим, що після надбання права потерпілого (21.04.2001 року) на страхову виплату пройшло 3 роки, страхова виплата буде призначатися з дня звернення потерпілого, тобто з 10.01.2005 року.

У цьому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) провадиться на загальних підставах.

3.4.3. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

3.4.4. У разі коли заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення до того, як ще не минуло три роки з моменту надбання ним права на виплату, то страхова виплата провадиться за весь минулий час, в тому числі за рахунок коштів Фонду за час після 01.04.2001 року.

3.4.6. У випадку, якщо потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності до 01.04.2001 року та він не звертався до роботодавця за призначенням одноразової допомоги, то за її призначенням потерпілий повинен звернутися до роботодавця. Виплачена роботодавцем одноразова допомога в рахунок страхових внесків до Фонду не зараховується.

Зазначені виплати призначаються власником відповідно до нормативно-правових актів, що діяли на момент настання права потерпілого на призначення виплат.

4.1. Настання права застрахованого на щомісячну страхову виплату

4.1.1. Щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

4.1.2. Право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

4.2. Документи, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати

4.2.1. Для розгляду справи про призначення щомісячної страхової виплати до відділення подаються:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів);

2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;

7) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;

8) копія трудової книжки або витяг з неї, що засвідчені страхувальником або підписом працівника відділення при пред'явленні оригіналу;

9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому.

4.2.2. Якщо застрахована особа за станом здоров'я чи з інших причин не спроможна сама одержати зазначені у підпункті 4.2.1. пункту 4.2. розділу 4 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

4.3. Обчислення суми щомісячної страхової виплати

4.3.1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

4.3.2. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

4.3.3. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

4.3.4. Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання перевищує середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Приклад 1. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 300 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної виплати:

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 300 грн. (180 грн. + 120 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (300 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати потерпілому призначається в розмірі 180 грн.

Приклад 2. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 200 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 240 грн. (120 грн. + 120 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (200 грн.) на 40 грн. (240 грн. - 200 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 80 грн. (120 грн. - 40 грн.).

Приклад 3. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності 05.05.2001 року. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 200 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 240 грн. (120 грн. + 120 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (200 грн.) на 40 грн. (240 грн. - 200 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 80 грн. (120 грн. - 40 грн.).

За заявою потерпілого з 05.02.2002 року йому призначено пенсію за віком в розмірі 130 грн. замість пенсії по інвалідності.

У зв'язку з цим потерпілому продовжують виплачувати щомісячну страхову виплату в розмірі 80 грн. з 05.02.2002 р., яка з 01.03.2002 р. підлягає перерахуванню.

Приклад 4. Потерпілому встановлено МСЕК III групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в 1991 році, а ступінь втрати професійної працездатності МСЕК не був встановлений. 05.06.2001 р. йому МСЕК встановлено 70% втрати професійної працездатності та II групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році. Пенсія по інвалідності складає 140 грн. Середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхової виплати складала 300 грн.

У цьому випадку нарахування потерпілому щомісячної страхової виплати провадиться з урахуванням пенсії по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 350 грн. (210 грн. + 140 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток на 50 грн. (350 грн. - 300 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати буде складати 160 грн. (210 грн. - 50 грн.).

Приклад 5. Потерпілому встановлено МСЕК 60% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році, та III групу інвалідності. Він отримував щомісячну страхову виплату та пенсію по інвалідності до 1997 року. З 1997 по 2002 рік потерпілий не звертався до МСЕК за переосвідченням та у зв'язку з цим не одержував щомісячні страхові виплати.

03.01.2002 р. потерпілому МСЕК встановлено 70% втрати професійної працездатності та II група інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році. Пенсія по інвалідності складає 140 грн. Середньомісячний заробіток (дохід) для розрахунку страхових виплат складав 300 грн.

У цьому випадку нарахування потерпілому щомісячної страхової виплати провадиться з урахуванням пенсії по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 350 грн. (210 грн. + 140 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток на 50 грн. (350 грн. - 300 грн.).