Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1266 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності додається).

2. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на постійну комісію правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

1. Це Положення визначає особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Положення застосовується також в разі невідповідності рівня заробітної плати, яка приймається або прийнята для розрахунку страхових виплат потерпілим на виробництві, сучасному рівню заробітної плати в галузях національної економіки.

2. При обчисленні середньої заробітної плати страховим випадком вважається нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

Право на отримання страхових виплат та соціальних послуг настає:

для потерпілого - з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності або визначення необхідності у витратах на медико-соціальну допомогу;

для утриманців - з дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

3. В разі, якщо потерпілому до 1999 року було призначено щомісячні виплати підприємством, установою, організацією, що ліквідована без правонаступника, страхові суми, які підлягають виплаті за листопад 2001 року, перераховуються відповідно до коефіцієнтів зростання заробітної плати в галузях національної економіки:

При цьому розмір перерахованої щомісячної страхової виплати у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не може перевищувати максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

4. Середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню у разі проведення перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року.

При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

5. Середньомісячна заробітна плата для обчислення страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення суми середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266, на середньомісячну кількість робочих днів (годин) на рік в залежності від тривалості робочого тижня на підприємстві, в установі, організації, а саме:

при шестиденному робочому тижні - на 25,2 дня;

при п'ятиденному робочому тижні - на 20,9 дня;

при 40-годинному робочому тижні - на 166,8 години;

при 38,5-годинному робочому тижні - на 161,0 години;

при 36-годинному робочому тижні - на 150,6 години;

при 35-годинному робочому тижні - на 146,3 години;

при 33-годинному робочому тижні - на 138,0 години;

при 30-годинному робочому тижні - на 125,5 години;

при 24-годинному робочому тижні - на 100,4 години;

при 18-годинному робочому тижні - на 75,3 години.

6. Якщо, у разі смерті потерпілого, право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, середньомісячна заробітна плата (дохід) на всіх цих осіб визначається як 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

7. Якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв'язку з ушкодженням здоров'я право на отримання страхових виплат, вже не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника (на дату подання потерпілим документів медико-соціальній експертний комісії для встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності - встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати професійної працездатності потерпілому) за тією професію (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (цеху, на дільниці, ділянці), де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров'я.

За бажанням потерпілого в цьому ж випадку в разі відсутності відповідної професії на підприємстві, в установі, організації, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, середня заробітна плата для обчислення страхових виплат може визначатися виходячи із середньої заробітної плати по підприємству, установі, організації в розрахунковому періоді.

8. У разі, коли на час звернення за страховою виплатою, у потерпілого відсутня довідка про його заробітну плату у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, страхові виплати розраховуються виходячи з діючої відповідної місячної тарифної ставки (посадового окладу) аналогічної професії (посади), у галузі до якої належало ліквідоване підприємство, установа, організація, але не менше розміру мінімальної заробітної плати на день розрахунку страхових виплат.

9. Якщо на дату звернення за страховою виплатою потерпілому медико-соціальна експертна комісія встановила декілька ступенів втрати професійної працездатності по роботах на різних підприємствах, а після переогляду медико-соціальною експертною комісією за направленням робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України йому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності, то потерпілий має право вибору середнього заробітку, який він мав перед настанням будь-якої втрати професійної працездатності.

При цьому, якщо потерпілий не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності або підприємство, установа, організація ліквідована, середня заробітна плата визначається відповідно до цього Положення.

10. Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати призначаються з урахуванням нарахованої заробітної плати за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату.

11. Довідка про середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, видається за формою згідно з додатком.

Середньоденна заробітна плата (р.13 гр.5 : р.13 гр.3) _______ (грн. коп.).

Середньомісячна заробітна плата (розраховується шляхом множення суми середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266, на середньомісячну кількість робочих днів (годин) на рік в залежності від тривалості робочого тижня на підприємстві, в установі, організації) ______ грн.