Про стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні 5 років, створення безпечних умов праці та навчання в установах і закладах освіти

Заслухавши і обговоривши інформацію про стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні 5 років, створення безпечних умов праці та навчання в установах і закладах освіти, колегія У Х В А Л Ю Є:

1. Доповідну записку про стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні 5 років, створення безпечних умов праці та навчання в установах і закладах освіти взяти до відома (додається).

2. Направити Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації доповідну записку для аналізу та усунення наявних недоліків.

3. Департаментам розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти (Романенко В.П.), розвитку професійно-технічної освіти (Томашенко В.В.), вищої освіти (Дмитриченко М.Ф.), науково-технологічного розвитку (Свіженко В.О.), інноваційного розвитку (Гончаренко М.Ф.), економіки та соціального розвитку (Куліков П.М.) Міністерства освіти і науки України, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органам управління освітою місцевої виконавчої влади, керівникам навчальних закладів до 12.03.2003 р. внести корективи до комплексних заходів щодо поліпшення безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу на 2001-2005 роки з врахуванням рішення колегії про стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні 5 років, створення безпечних умов праці і навчання в установах та закладах освіти.

4. Департаменту кадрової роботи (Биковський В.Т.) забезпечити виконання пункту 5.1 рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2000 року протокол N 8/2-10 щодо призначення керівників навчальних закладів тільки після перевірки знань з безпеки життєдіяльності (охорона праці, пожежна безпека тощо).

5. Постійно діючій комісії Міністерства освіти і науки України з перевірки знань посадових осіб та спеціалістів з питань безпеки життєдіяльності (Богомолов А.Г.) проаналізувати стан перевірки знань з безпеки життєдіяльності керівних кадрів за останні шість років. Результати доповісти до 12.03.2003 р. на нараді керівників органів управління освітою.

6. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації:

6.1. Розглянути стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні 5 років, створення безпечних умов праці та навчання в установах і закладах освіти на колегіях, радах з участю зацікавлених представників місцевих органів управління безпекою життєдіяльності населення.

6.2. Домогтися ефективності навчання основам безпеки життєдіяльності учнів за рахунок підвищення науково-методичного рівня фахівців, а також максимального виділення годин для вивчення предмета, особливо в молодших класах.

6.3. Забезпечити якісне проведення поглибленого медичного огляду вихованців, учнів, студентів. Результати розглянути на відповідних радах.

6.4. Сприяти навчальним закладам щодо передплати журналу "Безпека життєдіяльності".

6.5. Зобов'язати інститути післядипломної педагогічної освіти до 1 травня 2003 року отримати дозволи на навчання і перевірку знань з питань охорони праці в місцевих підрозділах Держнаглядохоронпраці.

6.6. Забезпечити в повному обсязі виконання наказу Міністерства освіти України від 02.12.98 р. N 420 "Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України".

6.7. Домогтися проведення інструктажу (один раз в три місяці) з питань особистої безпеки сторожів, зайнятих охороною власності, яка належить установам та закладам освіти і науки.

7. Департаменту економіки та соціального розвитку (Куліков П.М.) посилити вимоги щодо створення безпечних умов навчання та праці учасників навчально-виховного процесу. Про виконання даного рішення органами управління освітою, навчальними закладами доповісти керівництву міністерства в червні, жовтні 2003 року.

8. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника Державного секретаря Міністерства освіти і науки України Богомолова А.Г.

Останнім часом показники травматизму і загибелі людей в Україні загрозливо зростають та в декілька разів перевищують аналогічні показники у розвинених країнах світу. Різні отруєння, дорожньо-транспортні пригоди, випадкові та навмисні пошкодження, пожежі, нещасні випадки на воді, аварії і травмування на виробництві та в побуті в минулому році забрали життя понад 74 тисяч людей, а травмовано у 20 разів більше, що майже удвічі перевищує зазначені показники 1986 року. Протягом I півріччя 2002 року від нещасних випадків виробничого і невиробничого характеру загинуло 36467 особи, що на 5,2% більше, ніж за відповідний період минулого року.

В таких умовах зазначена проблема, віднесена Президентом України до категорії особливої державної і суспільної значимості, а її розв'язання - до пріоритетних завдань національної безпеки.

Відділом безпеки життєдіяльності департаменту економіки та соціального розвитку спільно з державною інспекцією навчальних закладів протягом 2002 р. вивчався стан охорони життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу, поліпшення умов їх праці і навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах міністерства за останні п'ять років.

З метою координації і впорядкування діяльності навчальних закладів з питань профілактики травматизму Міністерством освіти і науки України розроблено і затверджено "Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах, установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України на 2001-2005 роки", на основі якої органами освіти та навчальними закладами на місцях розроблені та реалізуються відповідні планові завдання.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. N 1094, міністерством розроблено, затверджено та направлено на місця Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.

Для надання реальної допомоги керівникам вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів та установ, організацій і підприємств в їх практичній роботі видано Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності.

Під час перевірок встановлено, що у більшості перевірених навчальних закладів проводиться належна робота щодо попередження нещасних випадків, створення безпечних умов навчання та праці.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про охорону праці" у вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах створені служби (комісії) з охорони праці, призначені відповідальні, діяльність яких проводиться згідно з Положенням про службу з охорони праці.

Навчальні заклади в цілому забезпечені збірниками законодавчих актів про охорону праці, довідниковими виданнями правил безпечної роботи на різноманітних об'єктах, періодичними виданнями з цієї тематики.

Питання безпеки життєдіяльності, створення належних санітарно-гігієнічних умов, профілактики травматизму щорічно розглядається на колегіях обласними держадміністраціями спільно з місцевими органами управління освітою, охорони здоров'я за участю Рад ректорів, директорів.

Згідно з наказом Міносвіти і науки України від 21.03.2001 р. N 136 керівники обласних управлінь освіти і науки, вищих навчальних закладів та їх заступники пройшли навчання та перевірку знань з безпеки життєдіяльності в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

Згідно з вимогами Типового положення про навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 04.04.94 р. N 30, на місцях проводяться навчання та перевірка знань з безпеки життєдіяльності науково-педагогічних кадрів, технічного персоналу, а також працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. У перевірених навчальних закладах ведуться журнали вступного та поточного інструктажів з безпеки життєдіяльності.

У загальноосвітніх навчальних закладах введено предмет "Основи безпеки життєдіяльності", професійно-технічних та вищих навчальних закладах - "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці". Поряд з цим, у професійно-технічних навчальних закладах вивчаються Правила дорожнього руху.

Аналіз і перевірка на місцях свідчить, що травматизм серед учнів, студентів та співробітників під час навчально-виховного процесу за останні роки значною мірою вдалося стабілізувати і є тенденція до поступового його зниження, якщо під час навчально-виховного процесу у 1998 році загинуло 26 чол., то в 2001 році - 8 чол. Виробничий травматизм серед учасників навчально-виховного процесу відсутній у 96 % перевірених вищих навчальних закладах. Жодного випадку впродовж трьох років не зареєстровано у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Заслуговує на увагу організація роботи з профілактики травматизму серед учасників навчально-виховного процесу у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях, в управлінні освіти і науки Кам'янець-Подільського міськвиконкому Хмельницької, відділі освіти Лубенського міськвиконкому Полтавської, Чаплинському, Голопристанському районних відділах освіти Херсонської областей, Донецькому та Східноукраїнському національних університетах, Національному авіаційному університеті, Тернопільському та Харківському державних педагогічних університетах, Хмельницькому економічному, Новоград-Волинському машинобудівному, Дрогобицькому нафтовому, Кам'янець-Подільському індустріальному технікумах, загальноосвітній школі N 5 м. Ізяслав Хмельницької, школі-ліцеї N 6 м. Лубни Полтавської областей.

Разом з тим, у роботі щодо створення безпечних умов проведення навчально-виховного процесу, профілактики травматизму серед студентської і учнівської молоді перевірених навчальних закладів мають місце недоліки. З'явилися нові проблеми щодо створення безпечних умов праці для співробітників.

Ще досі є випадки призначення на посади керівників навчальних закладів без відповідної перевірки знань з безпеки життєдіяльності (охорона праці, пожежна безпека тощо), чим порушується ряд статей законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", про що вказано у відповідних актах при перевірці роботи навчальних закладів комісіями Держнаглядохоронпраці та Державного департаменту пожежної безпеки МВС України. В цих установах і закладах освіти, як правило, робота з охорони праці проводиться на низькому рівні.

Негативно впливає на стан забезпечення здорових і безпечних умов праці і навчання поступове скорочення та недостатня чисельність працівників відділів безпеки життєдіяльності, особливо в технічних вищих навчальних закладах. Структура та підпорядкованість служб з охорони праці не відповідає вимогам діючого законодавства. Служби не є самостійними, а включені до штатів структурних підрозділів та підпорядковані керівникам цих підрозділів. Таке становище не дає змоги працівникам цих служб в повній мірі використовувати свої посадові повноваження щодо притягнення до відповідальності порушників законодавства про охорону праці, заборони експлуатації машин, устаткування будівель та споруд, технічний стан яких не відповідає вимогам нормативних документів з охорони праці. Частина керівників навчальних закладів досі відносяться до питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу як до другорядних, а деякі свідомо порушують законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці, забуваючи, що саме вони, і ніхто інший, несуть безпосередню відповідальність за створення безпечних умов в підпорядкованому навчальному закладі.

Значна частина обладнання, машин і механізмів відпрацювала встановлені терміни експлуатації, не відповідає вимогам безпеки або знаходиться в несправному стані, а планово-попереджувальні ремонти за браком коштів не виконуються або виконуються неякісно. Ситуація, що склалася з безпекою технічного обладнання і приладів, наближається до критичної. Частина будинків і споруд знаходиться в аварійному стані або потребує негайного капітального ремонту. Вже давно виникла необхідність мати в областях мобільні лабораторії контролю небезпечних і шкідливих факторів та технічного діагностування безпечного стану об'єктів (заміри опору ізоляції, грозозахисту, заземлення, пожежної сигналізації, тощо).

Створює загрозу учасникам навчально-виховного процесу недостатня забезпеченість засобами індивідуального захисту.

В деяких навчальних закладах в посадових інструкціях керівників підрозділів і посадових осіб відсутні розділи з безпеки життєдіяльності.

Серйозну занепокоєність викликає стан дитячого травматизму зі смертельними наслідками у Київській, Івано-Франківській та Луганській областях. Якщо, починаючи з 1998 року він поступово знижувався, то в цьому році зріс на 9 чоловік в порівнянні з минулим роком.

Продовжує хвилювати рівень побутового травматизму серед вихованців і учнів, який залишається досить високим і має тенденцію до зростання під час зимових і літніх канікул, особливо внаслідок утоплень, дорожньо-транспортних пригод, отруєнь. Так, в 2001 році за 9 місяців сталося - 839 випадків зі смертельним наслідком, а за той же період 2002 року - 806. Найбільше їх сталося в Автономній Республіці Крим (51), Дніпропетровській (62 випадки), Донецькій (59), Львівській (46), Харківській (50), Херсонській (49 випадків), Київській (40) областях. Проте, впродовж п'яти років простежується стійка тенденція їх зменшення у Волинській, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській та Чернігівській областях.

У кожному з перевірених вищих навчальних закладів є випадки побутового травматизму. Але в більшості вищих навчальних закладів облік їх ведеться на неналежному рівні і аналіз не проводиться.

Однією з головних причин нещасних випадків і травматизму є недостатнє розуміння керівниками навчальних закладів важливості цієї проблеми та формалізм у підході до проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку і в кінці навчального року і навчання учасників навчально-виховного процесу охороні праці та безпеці життєдіяльності.

Не зменшується травматизм і загибель учнів і студентів на заняттях фізкультури і спортивних змаганнях (Івано-Франківська, Луганська, Київська та Донецька області). Неодноразово зверталась увага керівників навчальних закладів на закріплення футбольних воріт, проте кожен рік є випадки смертельного травмування воротами учнів. Це свідчить про те, що деякі керівники закладів освіти не зробили належних висновків з попередніх рішень колегії.

Внаслідок безвідповідального ставлення керівництва студентських гуртожитків до інструктажу мешканців з безпеки життєдіяльності продовжують мати місце випадки травматизму і загибелі студентів в гуртожитках.

Несвоєчасно проводиться навчання та перевірка знань працівників з питань безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах і, особливо в дошкільних.

Слід відмітити, що травматизм зі смертельними наслідками серед працюючих за п'ять років значно зменшився, але загибель сторожів під час виконання службових обов'язків від рук зловмисників збільшилась. Це є наслідком того, що керівники навчальних закладів ще не усвідомили необхідність створення безпечних умов праці та не розробили відповідні інструкції для цієї категорії працівників.

У ряді навчальних закладів не створені кабінети охорони праці або вони знаходяться у стадії переобладнання. В окремих закладах відсутнє або потребує оновлення до 30% їх обладнання, внаслідок чого інструктажі та навчання співробітників, учнів і студентів з безпеки життєдіяльності не досягають бажаної ефективності.

Не дивлячись на вжиті заходи, гострою залишається проблема створення належних санітарно-гігієнічних умов у навчальних приміщеннях закладів освіти. У більшості аудиторій, кабінетів, майстерень, спортивних залів не витримується повітряно-температурний режим, не функціонує або відсутня примусова вентиляція, недостатнє забезпечення сучасним світлотехнічним обладнанням.

В більшості шкіл своєчасно не вирішується питання покращання штучного освітлення. Причиною погіршення штучного освітлення в приміщеннях закладів освіти є використання електроламп меншої потужності та несвоєчасна їх заміна. За даними проведених інструментальних замірів освітленості, 16,7% не відповідає гігієнічним нормативам, відповідно до державних санітарних правил та норм.

У загальноосвітніх навчальних закладах не забезпечується стійкий рівень санепідблагополуччя (24%), у 38% - не вирішені питання якісного водопостачання. За даними лабораторного контролю у 26% проб питна вода із локальних джерел не відповідає державному стандарту. Значна частина їдалень навчальних закладів не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

У минулому році у зв'язку з незадовільними санітарно-гігієнічними умовами санепідслужбою припинено експлуатацію 216 шкільних їдалень.

Не витримуються санітарні норми навчальних площ на одного студента денної форми навчання у близько 20% навчальних закладів, що підлягали перевірці.

З кожним роком зростає захворюваність дітей.

Серед захворювань переважають хвороби органів дихання, травлення. Зросла захворюваність ендокринної системи, крові та кровотворних органів, в тому числі на анемію.

Аналіз перевірок, проведених у 2000/2002 роках, свідчить, що високі рівні захворюваності спричинені насамперед незбалансованим харчуванням. У більшості навчальних закладів воно низькокалорійне та нераціональне.

Не скрізь вирішено проблему підвозу дітей до шкіл, що негативно позначається на якості навчально-виховного процесу та безпеці дітей.

Необхідно відмітити, що при проведенні поглиблених медичних оглядів дітям 6-річного віку лікарями-педіатрами не завжди виставляється оцінка "шкільної зрілості", не подаються рекомендації щодо можливості навчання у зв'язку з виявленою патологією.

Питання про стан здоров'я, профілактику інфекційних та хронічних неінфекційних захворювань, гігієнічного навчання та виховання, формування свідомого ставлення до здорового способу життя серед школярів потребує серйозної уваги як зі сторони педагогів, так і медичних працівників.

У ряді професійно-технічних навчальних закладів не проводяться інструктажі на групу допуску і навчання з електробезпеки для учнів і працівників, які пов'язані з роботою на електричному обладнанні. Слід відмітити, що особливо тривожить стан електробезпеки в навчальних закладах, де не призначено відповідального за електрогосподарство.

У частини навчальних закладів під час перевірки були відсутні акти заміру опору захисного заземлення та ізоляції електромереж на цей рік, випробування засобів індивідуального захисту. У кожному із перевірених навчальних закладів відсутні принципові схеми споживачів, все це може стати безпосередньою причиною виникнення пожеж та електротравматизму.

Склався незадовільний стан із забезпеченням учнів професійно-технічних училищ спецодягом, який є тільки у кожного третього учня.

Суттєві недоліки мають місце в організації протипожежного захисту об'єктів установ та закладів освіти, особливо в обустрої місць з масовим перебуванням людей.

Як показали перевірки, стан протипожежного захисту будівель і споруд навчальних закладів, установ і підприємств міністерства залишається ще на низькому рівні. Так, на них з початку року сталося 96 пожеж, загальні збитки від яких склали понад 498,8 тис. гривень.

Разом з тим, керівниками закладів освіти незадовільно виконуються протипожежні заходи, які запропоновані приписами органів державного пожежного нагляду. Так, у 2000 р. із запропонованих 190,7 тис. заходів, виконано - 124 тис. або 65,2%. Незадовільне їх виконання відслідковується у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській областях, місті Києві, Національному аерокосмічному та Бердянському державному педагогічному університетах.

На сьогодні 3,1 тис. об'єктів освіти не обладнано автоматичними установками гасіння та виявлення пожеж, на 5,2 тис. об'єктах такі установки ніким не обслуговуються, внаслідок цього на 3,8 тис. - вони знаходяться в несправному стані.

Потребує вирішення питання щодо забезпечення об'єктів навчальних закладів достатньою кількістю запасів води для цілей пожежогасіння. З цією метою необхідно побудувати 418 та відремонтувати 1124 зовнішніх джерел водопостачання.

В 740 будівлях потребують перепланування шляхи евакуації людей на випадок пожежі, а в 510 - їх конструктивні елементи.

У зв'язку з незадовільним протипожежним станом закладів освіти органи державного пожежного нагляду у 2000 році вимушені були притягнути до адміністративної відповідальності 2470 керівників та інших посадових осіб, тимчасово, до усунення недоліків, призупинити експлуатацію 1,8 тис. будівель та приміщень, 41,6 тис. агрегатів, приладів опалення та дільниць електромережі, які знаходились в пожежозагрозливому стані.

Незадовільна ситуація залишається з травмуванням дітей під час дорожньо-транспортних пригод.

Незважаючи на вжиті заходи загибель дітей на автошляхах суттєво не зменшується. За 9 місяців 2002 року на шляхах України сталося 3937 пригод за участю дітей віком до 16 років, у яких загинуло 215 і отримало травми різного ступеня складності 3817 дітей. Збільшилась чисельність загиблих дітей в порівнянні з тим же періодом минулого року в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Харківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

Зросла кількість дітей, які постраждали під час дорожньо-транспортних пригод через порушення ними правил дорожнього руху в Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Сумській, Херсонській областях. За 10 місяців 2000 року з цих причин на дорогах і вулицях країни зареєстровано 1835 дорожньо-транспортних пригод, у яких загинуло 104 дитини, а 1802 - було травмовано. Найбільшу кількість серед них складають діти-пішоходи - 1354.

Розслідування і аналіз дорожньо-транспортних пригод з дітьми свідчить, що 76% з них відбувається з вини дітей віком від 7 до 14 років.

Однією з основних причин є те, що в навчальних закладах і установах освіти не здійснюється з боку керівників належний контроль за цією ділянкою роботи. Майже у всіх випадках дорожньо-транспортних пригод, в яких постраждали діти, не зроблено глибокого аналізу причин їх скоєння ні зі сторони навчальних закладів, ні зі сторони батьків, що приводить до повторення трагедій з дітьми на дорогах.

На підставі аналізу стану травматизму в навчальних закладах можна зробити висновок, що проблеми травматизму в навчальному процесі можуть бути вирішені за умов більш ефективного управління безпекою життєдіяльності в установі, закладі освіти. Тому, доцільно об'єднати служби охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, тощо в єдину службу безпеки життєдіяльності в органі управління освітою, навчальному закладі.

Зважаючи на те, що усунення виявлених недоліків суттєво вплине на підвищення рівня безпеки життя і діяльності учасників навчально-виховного процесу, запобігання травматизму як в процесі навчання, так і в побуті, відділ безпеки життєдіяльності департаменту економіки та соціального розвитку просить розглянути доповідну записку на колегії Міністерства освіти і науки України.