КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VIII сесія IV скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 567/1977 від 21.10.2004
Про затвердження Київської міської програми
"Зайнятість населення на 2005-2008 роки"
Відповідно до пункту 22 частини І статті 26 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 14Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) та з метоюзабезпечення продуктивної зайнятості і соціального захистунезайнятого населення в місті Київська міська радаВ И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Київську міську програму "Зайнятість населенняна 2005-2008 роки" згідно з додатком.
2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації):
2.1. Забезпечити виконання Київської міської програми"Зайнятість населення на 2005-2008 роки".
2.2. Інформувати Київську міську раду про хід виконанняКиївської міської програми "Зайнятість населення на2005-2008 роки" та про стан ринку праці щоквартально не пізніше45 днів після закінчення звітного періоду.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київської міської
ради
від 21.10.2004 N 567/1977
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ
КИЇВСЬКА МІСЬКА ПРОГРАМА
"ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
на 2005-2008 роки"
ЗМІСТ
I. Загальні положення
II. Стан ринку праці та виконання завдань Київської міськоїпрограми "Зайнятість населення" на 2001-2004 роки
III. Основні тенденції соціально-економічного розвиткум. Києва та розвитку ринку праці на період до 2008 року
IV. Формування професійно-освітнього рівня та регулюваннязайнятості населення
V. Соціальний захист безробітних
VI. Механізм реалізації Київської міської програми"Зайнятість населення на 2005-2008 роки"
Додатки:
1. Основні показники соціально-економічного розвитку містаКиєва
2. Динаміка показників ринку праці м. Києва в 2000-2004 роках 3. Динаміка показників повного та зареєстрованого ринку працім. Києва у 2000-2003 роках
4. Прогноз ринку праці на 2005-2008 роки (за умови вступуУкраїни до Світової організації торгівлі наприкінці 2004 року - напочатку 2005 року)
5. Прогноз ринку праці на 2005-2008 роки (за умови вступуУкраїни до Світової організації торгівлі та створення іфункціонування Єдиного Економічного Простору)
6. Заходи активної політики щодо сприяння зайнятостінаселення по м. Києву у 2005-2008 роках
7. Баланс руху робочої сили через службу зайнятості м. Києва 8. Основні заходи у сфері зайнятості населення міста Києва на2005-2008 роки
9. Діаграми
I. Загальні положення
Київська міська програма "Зайнятість населення на2005-2008 роки" (далі - Програма) розроблена Київською міськоюдержавною адміністрації з метою реалізації завдань державноїстратегії подальшого економічно зростання щодо забезпеченняпродуктивної зайнятості та посилені соціального захистубезробітних, про що йдеться у Посланні Президента України доВерховної Ради України "Концептуальні засади стратегіїекономічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки"Європейський вибір" ( n0001100-02 ), Посланні Президента Українидо Верховної Рад; України "Про внутрішнє і зовнішнє становищеУкраїни у 2003 році" ( n0002100-04 ), Програмі діяльності КабінетуМіністрів України "Відкритість, дієвість, результативність"( n0001120-03 ), Законі України "Про зайнятість населення"( 803-12 ), Указі Президента України "Про Основні напрями розвиткутрудового потенціал на період до 2010 року" ( 958/99 ).
Програма є складовою частиною Державної програмисоціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року( 1409-97-п ), Стратегії соціально-економічного розвитку м. Києвадо 2011 року, Державної програми зайнятості населення на2005-2008 роки і розроблена з урахуванням основних прогнознихпоказників та тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва.
Розроблення Програми обумовлено:
- закінченням терміну реалізації Київської міської програми"Зайнятість населення" на 2001-2004 роки ( ra2300017-00 );
- необхідністю адекватного реагування з боку міської влади напроцеси, які об'єктивно набули поширення на ринку праці в останніроки.
Мета та основні завдання Програми
Мета Програми - забезпечення регулювання ринку праці задопомогою організаційного та економічного механізмів, що створюютьумови для забезпечення продуктивної зайнятості та соціальногозахисту незайнятого населення.
Основними завданнями Програми є:
- оцінка стану регіонального ринку праці та прогнознихпараметрів економічної активності населення;
- координація зусиль, пов'язаних з розробленням та виконаннямзаходів регулювання ринку праці, структурних підрозділіввиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій;
- проведення моніторингу показників ринку праці, інформаційнезабезпечення з питань реалізації завдань і заходів Програми;
- соціальний захист безробітних шляхом реалізації ЗаконуУкраїни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування навипадок безробіття" ( 1533-14 ) та "Про зайнятість населення"( 803-12 ).
Програма складається із шести розділів і восьми додатків, вяких міститься інформація про:
- стан ринку праці та виконання завдань Київської міськоїпрограми "Зайнятість населення" на 2001-2004 роки;
- прогнозні показники ринку праці на період до 2008 року;
- професійно-освітній потенціал робочої сили та регулюваннязайнятості населення;
- соціальний захист безробітних;
- механізм реалізації Програми;
- основні заходи у сфері зайнятості населення міста Києва на2005-2008 роки.
Напрями та заходи реалізації Програми
Реалізація Програми буде здійснюватися за такими напрямами:
- професійно-освітня підготовка кадрів та підвищення якостіробочої сили;
- збереження і створення робочих місць, сприянняпідприємництву і самостійній зайнятості населення;
- розв'язання місцевих проблем зайнятості населення;
- сприяння зайнятості громадян, які потребують соціальногозахисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
- надання соціальних послуг застрахованим особам та іншимкатегоріям населення, яке звертається у пошуках роботи до міськоїслужби зайнятості.
Основні заходи щодо реалізації Програми у 2005-2008 рокахнаведені в додатку 8.
Очікувані результати від виконання Програми
Програма спрямована на забезпечення позитивних перетворень усфері зайнятості населення, підвищення його економічної активностіта посилення соціального захисту населення від безробіття.
Як механізм реалізації регіональної стратегії щодо сприяннязайнятості населення вона дає змогу:
- визначити шляхи реалізації політики у сфері зайнятостінаселення та основні прогнозні параметри ринку праці;
- організувати розроблення та виконання заходів щодореалізації політики у сфері зайнятості населення;
- відслідковувати ситуацію на ринку праці і періодичноінформувати виконавчий орган Київради (Київську міську державнуадміністрацію), Мінпраці України про існуючі проблеми зайнятостінаселення з метою адекватного реагування і вжиття відповіднихзаходів, спрямованих на поліпшення ситуації у сфері зайнятостінаселення.
У результаті реалізації заходів, передбачених Програмою,очікується:
- активізація процесу розширення сфери застосування праці зарахунок створення нових робочих місць;
- стабілізація обсягів зайнятості та обсягів безробіттяекономічно активного населення;
- підвищення якості робочої сили та
професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропозиції
робочої сили;
- зростання обсягів охоплення незайнятих громадян, якізвернуться до служби зайнятості, активними заходами сприяннязайнятості.
Реалізація Програми здійснюється через щорічні програмизайнятості населення. В них уточнюються та конкретизуютьсяпрогнозні показники ринку праці, заходи, терміни, коловідповідальних осіб по забезпеченню виконання Програми.
Необхідною умовою реалізації Програми є взаємозв'язокполітики зайнятості та економічної політики міста, консолідаціязусиль соціальних партнерів щодо сприяння вирішенню проблемзайнятості населення; здійснення заходів, спрямованих назбереження робочих місць, які ефективно функціонують, і створеннянових робочих місць, забезпечення додаткових гарантій попрацевлаштуванню незайнятих громадян, які не здатні конкурувати наринку праці; підвищення ефективності зайнятості населення тастворення умов для її постійного зростання; надійний соціальнийзахист незайнятого населення.
При підготовці Програми враховувались пропозиції депутатівКиївради, Головних управлінь, управлінь та інших структурнихпідрозділів виконавчого органу Київради (Київської міськоїдержавної адміністрації), районних у м. Києві державнихадміністрацій, підприємств, установ та організацій міста,Київської міської ради профспілок, Київської міської організаціїроботодавців, Координаційного комітету сприяння зайнятостінаселення міста, рекомендації Міністерства праці та соціальноїполітики України.
Заходи та завдання, що містяться в Програмі, висвітлювались взасобах масової інформації, при проведенні загальноміськоїінформаційної акції "Відкритість - шлях до порозуміння",присвяченої Дню Конституції України, ярмарок вакансій тощо.
II. Стан ринку праці та виконання завдань
Київської міської програми "Зайнятість населення"
на 2001-2004 роки ( ra2300017-00 )
Ефективний економічний розвиток є основою стабільноїсуспільно-політичної ситуації в місті та підґрунтям підвищеннярівня та якості життя населення, створює передумови для збільшеннязайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності йогопраці.
Протягом 2000-2003 років пожвавилася економічна діяльність вусіх галузях і сферах економіки міста, зросли обсяги виробництвапромислової продукції, активізувалася інвестиційна діяльність,відбулися відчутні зрушення у розвитку малого підприємництва,створювалися нові робочі місця.
Підтвердженням результативності економічних перетворень вмісті є зростання найважливішого індикатора розвитку економічногопотенціалу - валової доданої вартості. За період з 2000 до2002 року обсяги виробництва ВДВ збільшилися у 1,4 рази.Забезпечено щорічне зростання обсягу валової доданої вартостімайже на 7%, а у 2003 році - на 10,1%. В структурі ВДВ поступовоформується позитивна тенденція щодо нарощування значимостігалузей, що надають послуги.
Серед видів економічної діяльності промисловості належитьпровідна роль. У столиці щорічно забезпечувалося зростаннявиробництва промислової продукції, обсяг якої за 2001-2002 рокизбільшився в 1,3 рази. Протягом 2003 року промислові підприємствавиробили продукції на 12165 млн. грн. Відносно до показників2002 року обсяг продукції зріс на 14,5%.
Реалізація стратегії сталого соціально-економічного розвиткуміста сприяє нарощуванню інвестиційних ресурсів, поліпшеннюструктури інвестиційних джерел і оптимізації напрямів їхвикористання відповідно до пріоритетів економічного зростання.Інвестиційна діяльність міста спрямовується на будівництво новихоб'єктів, розширення, реконструкцію та переозброєння діючихвиробництв, спорудження об'єктів соціальної сфери, що забезпечуєзбереження існуючих та створення нових робочих місць.
За звітний період поліпшився стан інвестиційної діяльності вм. Києві:
- обсяг капітальних інвестицій в основний капітал у 2003 роцізріс на 39,2% порівняно з 2002 роком;
- приріст іноземних інвестицій становив у 2003 році260,2 млн. дол. США проти 233,8 млн. дол. США у 2001 році.
За рахунок усіх джерел фінансування в м. Києві за період2001-2003 років введено:
- 3005 тис. кв. м житла;
- 260 місць у дитячих дошкільних установах;
- 3790 учнівських місць у загальноосвітніх школах;
- 100 лікарняних ліжок.
Визначальним чинником позитивної економічної динаміки сталодосягнуте в результаті структурних реформ зростанняконкурентоспроможності виробництва, помітне випередження(порівняно з ВДВ) темпів зростання грошових доходів населення,збільшення надходжень до місцевого бюджету, розширенняплатоспроможності внутрішнього ринку.
Соціально-економічні та інші фактори впливають надемографічні процеси у місті. Станом на 1 січня 2004 рокучисельність наявного населення міста становила 2639,0 тис. чол.,що на 17,3 тис. чол. більше, ніж на початок 2003 року, впорівнянні з 2001 роком чисельність населення збільшилася на28,6 тис. чол. Збільшення населення відбулося за рахунокміграційного приросту.
Дані переписів населення 1989 та 2001 років показують, що увіковій структурі населення відбулися зміни. Так, у 2001 роцічастка дітей у віці 0-15 років зменшилася на 7,5%, а частканаселення у віці старше за працездатний зросла на 3,7%, упорівнянні з даними перепису 1989 року.
Навантаження частки непрацездатного населення (діти та особипенсійного віку) на працездатне зменшується. За даними переписів1989 та 2001 років вона становила відповідно 608 та 516 осіб на1000 жителів.
За останні роки в місті спостерігається тенденція дозростання народжуваності: у порівнянні з 2002 роком народжуваністьу 2003 році зросла на 10,0% і становила 23275 осіб.
Організація зайнятості населення м. Києва за останні рокивідбувається відповідно до положень Державної програми зайнятостінаселення на 2001-2004 рр. ( 3076-14 ), Київської міської програми"Зайнятість населення на 2001-2004 рр." ( ra2300017-00 ), щорічнихпланів (програм) щодо її реалізації.
Підводячи підсумки реалізації цих програмних документів, слідвідзначити, що позитивні прогнози, які були передбачені Київськоюміською програмою "Зайнятість населення на 2001-2004 рр." в сферізайнятості столиці - виправдались, програмні завдання - виконані.
За час реалізації програми місто Київ вийшло на провідніпозиції в сфері зайнятості серед інших регіонів держави. Так,рівень зайнятості населення у віці 15-70 років у столиці впорівнянні з 2000 роком зріс на 3,9% і становив 65,2%. Це найвищийпоказник в Україні. Рівень зайнятості населення працездатного вікустановив в середньому за 2003 рік 70,9% проти 67,8% в середньомуза 2000 рік.
Рівень безробіття за методологією МОП знизився з 8,5% в2000 році до 4,8% у 2003 році і є найнижчим в державі. Подальшейого зниження очікується до рівня 4,7% в середньому за 2004 рік.
Чисельність населення у віці 15-70 років, зайнятогоекономічною діяльністю, становила в середньому за 2003 рік1334,4 тис. чол. проти 1283,9 тис. чол. в середньому за 2001 рік.У 2004 році очікується зростання цього контингенту населення до1345,6 тис. осіб. Збільшення чисельності зайнятих відбудеться,передусім, за рахунок розширення сфери прикладання праці таактивізації підприємницької діяльності населення. Збільшуєтьсячисельність зайнятих жінок у віці 15-70 років, яка за 2003 рікстановила 647,9 тис. осіб; чисельність безробітних жінокзменшилася за період 2000-2003 років на 36,1% і становила31,5 тис. осіб. Рівень зайнятості жінок означеного віку становив усередньому за 2003 рік 60,0% проти 57,0% у 2000 році, а рівеньбезробіття зменшився за вказаний період з 7,5% до 4,6%.
Зменшується чисельність працюючих за наймом, зростаєкількість роботодавців, самостійно зайнятих. В середньому за2003 рік за наймом працювало 96,1% населення у віці 15-70 років,зайнятих економічною діяльністю, проти 96,9% у 2001 році. Напідприємствах державної форми власності працювало 46,4% населення,зайнятого економічною діяльністю, на підприємствах колективноїформи власності - 22,1%, на підприємствах приватної формивласності - 31,2% зайнятих.
Здійснюється подальший перерозподіл зайнятих між сферамиекономічної діяльності. При майже стабільній зайнятості в охороніздоров'я та соціальній допомозі збільшується кількість зайнятих воптовій і роздрібній торгівлі, готелях і ресторанах; транспорті ізв'язку; операціях з нерухомістю, здавання під найм та послугиюридичним особам. В середньому за 2003 рік в оптовій і роздрібнійторгівлі, готелях і ресторанах працювало 20,3% зайнятихекономічною діяльністю, у промисловості - 17,1%, в операціях знерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам -15,2%, на транспорті та зв'язку - 8,9%, в освіті - 8,7%, убудівництві - 8,5%, в охороні здоров'я та соціальній допомозі -6,3%.
Суттєво зменшилась кількість осіб, які працювали в умовахвимушеної неповної зайнятості. Чисельність працівників, якіперебували у відпустках з ініціативи адміністрації, скоротилась упорівнянні з 2000 р. у 7,4 рази і становила 9,8 тис. чол.Чисельність працівників, які працювали в режимі неповного робочогодня (тижня), зменшилась порівняно з 2000 роком на 17,7% і склала45,7 тис. осіб. Означені категорії працівників становили у2003 році 6,4% від середньооблікової чисельності штатнихпрацівників проти 15,1% у 2000 році. Ці показники найнижчі вУкраїні, а коефіцієнт використання робочого часу найвищий поУкраїні - 86,9% (по Україні -84,8%). У фонді робочого часу питомавага втрат з причин неповної зайнятості становила лише0,9 відсотка.
Протягом 2003 року кожним штатним працівником буловідпрацьовано в середньому 1722 години, що на 72 години більше,ніж у 2000 році. Втрати робочого часу у минулому році порівняно з2000 роком зменшились в 2,8 рази і становили 37 годин на одногоштатного працівника, в той же час фонд робочого часу збільшився на11 годин і становив 1981 годину. Найменші втрати робочого часу у2003 році були притаманні таким видам економічної діяльності:державне управління, освіта (3 год.), фінансова діяльність(6 год.), оптова й роздрібна торгівля, охорона здоров'я тасоціальна допомога (14 год.). Найбільші втрати робочого часуспостерігались на промислових підприємствах (87 годин), ворганізаціях авіаційного транспорту (161 година), готелях таресторанах (84 години), в установах, які займаються дослідженнямита розробками (69 годин), в будівельних організаціях (53 години).
Наявні позитивні процеси в сфері зайнятості населення єнаслідком політики міської влади, спрямованої на постійнезбільшення кількості нових робочих місць, зменшення фактичнихобсягів вивільнених у зв'язку із скороченням штатів, підвищеннякількості вакансій в загальноміському банку даних, збільшеннякількості незайнятого населення, охопленого активними заходамисприяння зайнятості.
Впроваджено практику обговорення найбільш важливих питаньзайнятості населення з профспілками міста, об'єднаннямироботодавців, на зустрічах з керівниками підприємств, організацій.Спільні дії щодо регулювання ринку праці та забезпеченнязайнятості населення узгоджуються в Регіональній угоді міжвиконавчим органом Київради (Київською міською державноюадміністрацією), Київською міською організацією роботодавців таКиївською міською радою профспілок. Створений з представниківвиконавчого органу міської влади, профспілкових органів,організацій роботодавців Координаційний комітет сприяннязайнятості населення міста координує діяльність у підготовціпогоджених пропозицій і рекомендацій щодо формування та реалізаціїактивної політики на ринку праці.
Актуалізовано роль оплати праці у стимулюванні зайнятостінаселення. За даними державної статистики протягом останніх роківпростежується стійка тенденція до зростання номінальної тареальної заробітної плати працівників міста. Заробітна плата,нарахована на одного штатного працівника великих та середніхпідприємств, в середньому за місяць збільшилась у 1995-2003 рокаху 7,6 рази: із 99,87 грн. до 760,77 грн. Середній темп ростустановить 130,1% і є вищим, ніж темп в Україні на 3,0% (127,1%).
Середньомісячна заробітна плата по місту Києву є постійнобільшою від прожиткового мінімуму для працездатної особи, якийзапроваджено у 2000 році. У рік запровадження середньомісячназаробітна плата одного штатного працівника великих та середніхпідприємств (405,07 грн.) перевищувала прожитковий мінімум(287,63 грн.) у 1,4 рази, у наступному 2001 році (відповідно548,87 грн. і 331,05 грн.) - у 1,7 рази, у 2002 році (відповідно642,95 грн. і 365 грн.) - у 1,8 рази, у 2003 році (відповідно760,77 грн. і 365 грн.) - у 2,1 рази.
Постійно середньомісячна заробітна плата у декілька разівперевищує мінімальну заробітну плату: 2000 рік (405,07 грн. і74 грн. та 90 грн. та 118 грн.) - у 4,1 рази; 2001 рік(548,87 грн. і 118 грн.) - у 4,7 рази; 2002 рік (642,95 грн. і140 грн. та 165 грн.) - у 4,2 рази.; 2003 рік (760,77 грн. і185 грн.) - у 4,1 рази.
Постійно зростає розмір середньомісячної заробітної плати.У 2003 році вона зросла порівняно до 1995 року у 8,7 рази з88,05 грн. до 768,01 грн. Середній темп зростання - 132,2%.
Реальна заробітна плата у 2003 році (110,3%) збільшилась на0,4% в порівнянні із 2002 роком (109,9%).
У 2003 році середньомісячна номінальна заробітна плата одногоштатного працівника на великих та середніх підприємствах, вустановах, організаціях становила 760,77 грн., що на 18,3% більше,ніж за 2002 рік.
Темпи зростання середньомісячної заробітної плати були дещовищі, ніж у попередньому році. Найвищі темпи зростанняспостерігались в авіаційному транспорті (20,3%), рибномугосподарстві (25,8%), охороні здоров'я та соціальній допомозі іосвіті (23,2%).
Найбільші розміри заробітної плати були у працівниківпідприємств пошти і зв'язку, авіаційного транспорту, установфінансової діяльності, які в 2,0-2,8 рази перевищили середнійпоказник в економіці.
Серед промислових підприємств найвищі розміри заробітноїплати спостерігались на підприємствах харчової тацелюлозно-паперової промисловості, де розміри середньомісячноїзаробітної плати у 1,3 рази перевищували середньомісячну заробітнуплату в економіці.
На промислових підприємствах найменший розмір заробітноїплати був у працівників текстильної промисловості та пошиттяодягу; на підприємствах, які займаються виробництвом шкіри ішкіряного взуття та виробництвом електричного і електронногоустаткування - 60,0-65,2% від розміру середньомісячної заробітноїплати в економіці.
Серед підприємств різної форми власності найбільший рівеньзаробітної плати, вищий, ніж у 3,3 рази від середнього показника векономіці, спостерігався на підприємствах, які є власністюміжнародних організацій.
Розмір заробітної плати на державних підприємствах був на10,0% менший, ніж середній показник по економіці. На підприємствахкомунальної форми власності рівень заробітної плати становив 62,6%від середнього рівня по економіці.
В економіці міста діє позитивна тенденція до збільшенняпитомої ваги витрат на оплату праці в структурі витрат навиробництво продукції (робіт, послуг) великих, середніх та малихпідприємств, яка склалася за період 2000-2002 років. Питома вага єпостійно більшою, ніж відповідні середні показники по Україні.
За статистичними даними по великих та середніх підприємстваху 2000 році витрати на оплату праці до загальних витрат навиробництво продукції (робіт, послуг) становили 11,4%, у2001 році - 13,3%, у 2002 році - 14,8%, за 9 місяців 2003 року -15,9% (за 9 місяців 2002 року - 15,0%).
Найбільш трудомісткими були такі види діяльності, де витратина оплату праці у загальних витратах на виробництво продукції(робіт, послуг) становили: "освіта" - 38,2%, "державнеуправління" - 33,7%, "фінанси" - 22,8%, "охорона здоров'я" -20,0%, а найнижчі витрати на оплату праці в сільськомугосподарстві і промисловості - 12,1%.
Частка витрат на оплату праці зросла майже за всіма видамидіяльності. Рівень витрат на оплату праці збільшився напідприємствах майже всіх форм власності за винятком власностіінших держав.
На державних та комунальних підприємствах (великих, середніх,малих) питома вага оплати праці у загальних витратах навиробництво продукції (робіт, послуг) є вищою, ніж напідприємствах недержавної форми власності і становила у 2002 році:на державних підприємствах - 16,7%, на комунальних підприємствах -27,3%, на приватних підприємствах - 9,2%, на колективнихпідприємствах - 11,2%, у міжнародних організаціях та юридичнихосіб інших держав - 12,5%.
На підприємствах здійснюються заходи щодо вишукуваннярезервів збільшення питомої ваги витрат на оплату праці узагальних витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) шляхомперерозподілу операційних витрат за елементами.
Робота органів міської влади у звітному періоді буласпрямована на створення сприятливих правових, економічних,організаційних умов для стабільної роботи підприємств малогобізнесу, діяльність яких в місті відіграє позитивну роль узабезпеченні зайнятості населення міста, збільшенні доходівбюджету, поліпшенні соціально-економічної ситуації. Основнимінструментом реалізації цих завдань є Київська міська програмарозвитку малого підприємництва м. Києва на 2003-2004 роки,затверджена рішенням Київради від 28.11.02 N 144/304( ra_144023-02 ).
Згідно із статистичними показниками, за кількістю малихпідприємств, чисельністю працюючих на них та обсягами виробленоїпродукції (робіт, послуг) Київ посідає перше місце серед регіонівУкраїни.
Так, у столиці на початку 2003 року було зосереджено 15,5%всіх малих підприємств України (у 2000 році - 14,1%), на нихпрацювало 12,5% усіх найманих працівників (у 2000 році - 11,9%) тавироблено 22,1% продукції (робіт, послуг).
Темпи зростання кількості малих підприємств та чисельностіпрацюючих на них у Києві перевищують середні показники по Україні.Так, кількість малих підприємств у столиці зросла порівняно з2000 роком майже на 30,0% проти 16,0% по Україні, а чисельністьнайманих працівників збільшилась на 18,0% проти 12,0% по Україні.
За результатами 2003 року на 10 тис. осіб наявного населенняу Києві припадало 167 малих підприємств, що втричі більшесереднього показника по Україні. На малих підприємствах на початку2004 року працювало понад 256 тис. осіб, що становить 14,8% докількості працездатного населення міста.
Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємствКиєва зросла порівняно з 2000 роком у 1,5 рази та становила363 грн.
Як за кількістю, так і за чисельністю працюючих найбільшачастка належить підприємствам у сфері оптової та роздрібноїторгівлі - відповідно 38,0% та 25,5%, але її величина маєтенденцію до зменшення (у 2000 році - 44,5% та 32,7%). Водночасзростає частка малих підприємств, що працюють у сфері операцій знерухомістю та послуг юридичним особам, а також колективних,громадських та особистих послуг. Кількість підприємств по цих двохвидах діяльності становила 27,8% (у 2000 році - 22,1%), ачисельність працюючих - 30,6% (у 2000 році - 23%). Тобтовідбувається переорієнтація малих підприємств з торговельноїдіяльності на надання послуг.
Загальний обсяг виробленої на малих підприємствах продукції(робіт, послуг) становив 8637,0 млн. грн., що майже вдвічі більше,ніж у 2000 році. Частка обсягу малих підприємств у загальномуобсязі по місту збільшилась на 1,2 відсоткових пункти та становила8 відсотків.
Найбільші обсяги припадають на підприємства у сфері операційз нерухомістю та послуг юридичним особам - 2467,9 млн. грн. або28,6%, обсяги підприємств торгівлі становили 2042,7 млн. грн. або23,7%, промислові підприємства виробили продукції на1575,3 млн. грн. або 18,2%.
Обсяг валових інвестицій в основний капітал збільшився майжеу три рази порівняно з 2000 роком та становив 1605,7 млн. грн.
Суттєву частку суб'єктів малого підприємництва становлятьпідприємці - фізичні особи, яких на кінець 2003 року налічувалосьмайже 128,2 тис., що у 1,8 рази більше, ніж у 2000 році.
Всього у сфері малого бізнесу з урахуванням зайнятих на малихпідприємствах, підприємців - фізичних осіб та їхніх найманихпрацівників було зайнято на початок 2004 року 520 тис. осіб або30% працездатного населення міста.
Якщо у центральних районах міста сфера малого бізнесупереважно розвивається за рахунок малих підприємств, то увіддалених від центру районах переважають підприємці - фізичніособи. Так, більше половини кількості всіх малих підприємствміста, чисельності працюючих на них та обсягів виробленоїпродукції (робіт, послуг) припадає на три райони: Печерський,Шевченківський та Голосіївський. А понад 50,0% загальної кількостіпідприємців - фізичних осіб зосереджена у чотирьох районах:Дніпровському, Деснянському, Святошинському та Оболонському,найменше їх зареєстровано у Печорському районі.
Стабільно зростає і загальна кількість суб'єктівпідприємницької діяльності. Всього в місті станом на 01.01.2004налічувалось 241,7 тис. суб'єктів підприємницької діяльності -платників податків, порівняно з 2000 роком їх кількість зросла в1,4 рази, в тому числі кількість юридичних осіб становила113,5 тис. суб'єктів, а фізичних осіб - 128,2 тис. суб'єктів.
Збільшились надходження до Зведеного бюджету від суб'єктівпідприємницької діяльності: за 2003 рік вони становили10364 млн. грн., що майже на 20,0% більше, ніж за попередній рік.
Визначальним фактором подальшого розвитку малогопідприємництва є удосконалення законодавчої бази. Зокрема, діючіна сьогодні критерії, що визначають суб'єкти малогопідприємництва, які мають право на застосування спрощеної системиоподаткування, обліку та звітності, обумовлюють переважаючезбільшення кількості підприємців - фізичних осіб та не стимулюютьзростання малих підприємств через загрозу втрати ними пільг.
Завдяки запобіжним заходам обсяги вивільнених працівників зпідприємств, установ, організацій скоротились на 27,7%(в 2000 році - 11,1 тис. чол., у 2003 році - 8,0 тис. чол.).
В комплексі заходів, які сприяють розв'язанню проблемзайнятості населення, найважливіше місце відведено створенню новихробочих місць. Протягом 2003 року на великих і середніхпідприємствах створено 26,8 тис. нових робочих місць, що на 9%більше, ніж за попередній рік. За статистичними даними в Києві у2000 році створено 25,1 тис. робочих місць, у 2001 році -20,8 тис. робочих місць, у 2002 році - 24,6 тис. робочих місць.
Крім того, за 2003 рік укладено 23 тис. трудових договорів,що на 3,2% більше, ніж у попередньому році. З початку діїзазначеного механізму в столиці зареєстровано 52,1 тис. трудовихугод між фізичними особами та найманими працівниками.
Постійно збільшується кількість незайнятого населення, якеотримало одноразову виплату допомоги по безробіттю і відкриловласну справу (протягом 2000-2002 років - 1,6 тис. осіб, у2003 році - 1,3 тис. осіб). Майже 2,9 тис. киян у 2001-2003 рокахпрацевлаштовані на дотаційні робочі місця за рахунок Фондузагальнообов'язкового державного соціального страхування навипадок безробіття.
Постійно відбувається суттєве збільшення попиту на робочусилу. Кількість вакансій (вільних робочих місць) взагальноміському банку даних на кінець грудня 2003 року зросла впорівнянні з відповідним періодом попереднього року на 18,2% істановила 20,1 тис. од., порівняно з 1996 роком вона збільшилась в13,4 рази (у 1996 році - 1460 вакансій). Завдяки проведеній роботікількість вакансій для службовців збільшилась на 26,1% впорівнянні з 2002 роком і питома вага їх у загальному банкувакансій зросла з 31,3% до 33,4%.
Навантаження на одне робоче місце зменшилося із 1 особи накінець 2001 року до 0,4 особи на кінець 2003 року.
Щорічно послугами міської служби зайнятості користуються38,9-49,2 тис. незайнятих громадян. Чисельність працевлаштованихзросла з 17,3 тис. осіб у 2001 році до 19,8 тис. осіб у 2003 році,чисельність незайнятих, які за сприянням міської служби зайнятостіпройшли професійне навчання, збільшилася з 5,4 тис. осіб до6,8 тис. осіб. У громадських роботах щорічно беруть участь від6,4 тис. осіб до 8,1 тис. осіб. Очікується, що у 2004 роцічисельність працевлаштованих перевищить 20,2 тис. осіб.
Зменшується чисельність безробітних жінок, які звертаються засприянням у працевлаштуванні до міської служби зайнятості: у2003 році послугами служби зайнятості користувалися 67,1 відсотканезайнятих жінок проти 67,4 відсотка у 2001 році. Рівеньпрацевлаштування серед жінок у 2003 році становив 46,8 відсоткапроти 35,5 відсотка у 2001 році.
Чисельність молоді, яка перебувала на обліку у службізайнятості, зменшилася до 11,3 тис. осіб у 2003 році проти13,2 тис. осіб у 2001 році, а рівень працевлаштованих цієїкатегорії безробітних збільшився відповідно з 42,6 відсотка до53,6 відсотка.
Запроваджений комплексний підхід, переорієнтація діяльностіна активні форми сприяння зайнятості. По обсягах охопленнянезайнятих громадян активними заходами сприяння зайнятостінаселення серед інших регіонів держави м. Київ за останні рокиутримує перші місця по рівнях працевлаштування та професійноїпідготовки, одне з найкращих - за рівнем організації оплачуванихгромадських робіт. В 2003 році рівень охоплення незайнятихгромадян працевлаштуванням, професійною підготовкою, громадськимироботами був найвищим в державі (89,1%, для порівняння, всередньому по Україні - 50,5%).
В процесі здійснення заходів особлива увага приділяєтьсязабезпеченню працевлаштування безробітних у мінімально короткістроки; пошуку нових форм співпраці з роботодавцями; розширеннюінформаційного простору взаємодії з населенням і роботодавцями;соціальному захисту від безробіття та його наслідківнеконкурентоспроможних верств населення; забезпечення зайнятостімолоді, в т.ч. випускників навчальних закладів; запобіганнюбезробіттю шляхом проведення роз'яснювальної роботи середпрацівників, яким загрожує вивільнення, молоді, яка обираєпрофесію тощо; розширенню видів та обсягів громадських робіт,зокрема в соціальній сфері; розвитку системи професійного навчанняі перенавчання з урахуванням якісного складу безробітних ісоціально-економічних потреб міста; поширенню профнавчання зазамовленням роботодавців з подальшим гарантованимпрацевлаштуванням тощо.
Певне місце в управлінні ринком праці відведено створеннюєдиної інформаційно-аналітичної системи служби зайнятості. Їївпровадження дало змогу суттєво збільшити пропускну можливістьрайонних центрів зайнятості, оперативно здійснювати формуваннябанку вакансій, підвищити якість обслуговування безробітних тароботодавців, ефективність пошуку роботи, спростити доступ доширокого спектру інформації тощо.
Реалізація зазначених заходів сприяла зменшенню середньоїтривалості зареєстрованого безробіття, яка з 10 місяців у2001 році скоротилася до 8 місяців у 2003 році. Рівеньзареєстрованого безробіття в столиці залишився найнижчим середрегіонів України - 0,42% проти 3,7% по Україні (з 1999 року рівеньбезробіття зменшився більш ніж вдвічі).
III. Основні тенденції соціально-економічного
розвитку м. Києва та розвитку ринку праці
на період до 2008 року
Пріоритетами діяльності міської влади на період до 2008 рокувизначено:
Підвищення ефективності реального сектора економіки за рахунок активізації виробничого потенціалу, прискорення
структурних реформ, запровадження інноваційної моделі розвитку.
Очікується на кінець прогнозного періоду зростання обсягів:
- виробництва ВДВ до 73,6 млрд. грн. або у 1,3 рази порівняноз початком прогнозного періоду (у реальному вимірі щорічні темпизростання ВДВ становитимуть 7-8%);
- промислового виробництва до 18,7 млрд. грн. або в 1,5 рази(середньорічні темпи зростання у порівнянних цінах становитимуть всередньому 10-12%);
- інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерелфінансування в 1,6 рази (середньорічні темпи зростання упорівнянних цінах - 10-14%).
Забезпечення інституційної перебудови господарського комплексу міста, створення сприятливих умов у сфері
інвестиційної діяльності, прискорення розвитку підприємництва, створення повноцінного конкурентного
середовища, посилення містобудівного регулювання використання території міста.
Передбачається:
- удосконалення структури промислового комплексу міста шляхомпідтримки розвитку перспективних, високотехнологічних танеобхідних для міста підприємств з одночасним застосуванняммеханізмів банкрутства щодо неефективно працюючих, екологічнонебезпечних підприємств та інших неперспективних підприємств;
- створення сприятливих умов для залучення інвестицій шляхомрозвитку концесійної діяльності, спрощення процедуривзаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;
- забезпечення подальшого розвитку підприємництва, малого тасереднього бізнесу на основі удосконалення механізмів застосуваннясистеми фінансово-кредитної підтримки підприємницьких структур,розвитку ринкової інфраструктури;
- підвищення комплексності забудови території міста,забезпечення раціонального розташування об'єктів житлової тагромадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних,оздоровчих, історико-культурних та інших об'єктів.
Підвищення рівня та поліпшення якості життя киян на основі зниження масштабів бідності. зменшення диференціації доходів
населення, забезпечення його продуктивної зайнятості, створення прозорої та доступної системи надання соціальної
допомоги найменш захищеним верствам населення на засадах упровадження адресних принципів соціальної підтримки.
Очікується:
- зростання платоспроможного попиту населення за рахунокпідвищення грошових доходів населення в розрахунку на душунаселення у 2008 році до 15,5 тис. грн., середньомісячноїзаробітної плати працівників, зайнятих у сферах економічноїдіяльності - у 1,3 рази;
- забезпечення продуктивної зайнятості населення в усіхсферах економічної діяльності нарівні 1370,3 тис. чол.;
- утримання рівня офіційно зареєстрованого безробіття в межах0,42-0,44%;
- збільшення середньої тривалості життя.
Необхідною передумовою подальших позитивних зрушень на ринкупраці у 2005-2008 роках є вирішення таких питань:
- посилення відповідальності органів виконавчої влади всіхрівнів у реалізації державної політики зайнятості;
- професійної підготовки спеціалістів та кваліфікованихробітників відповідно до потреб ринку праці;
- збереження ефективно функціонуючих і створення новихробочих місць;
- підвищення якості робочої сили та
професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропозиції
робочої сили;
- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
- створення умов для самостійної зайнятості населення ірозвитку підприємницької ініціативи;
- реалізації гарантій щодо працевлаштування громадянпрацездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатніна рівних конкурувати на ринку праці;
- сприяння зайнятості та забезпечення соціального захистубезробітних, зареєстрованих в міській службі зайнятості.
Реалізація означених напрямів розглядається в контекстіприродного руху населення, внутрішніх соціально-економічнихчинників активізації зайнятості в місті, соціально-економічнихнаслідків входження України до Світової організації торгівлі(наприкінці 2004 року - початку 2005 року)
Згідно з прогнозами Мінекономіки вступ України до СОТ несправить відчутного негативного впливу на обсяги та балансзовнішньої торгівлі навіть у близькій перспективі, вступ до СОТістотно вплине на промисловість. Найбільший ефект отримаютьекспортоорієнтовані виробництва: металургійна, текстильна галузіпромисловості. За даними Мінекономіки позитивний ефект від вступудо СОТ мають отримати насамперед галузі та підприємства, які вжевключені до міжнародних кооперативних зв'язків та які ведутьактивну експортну діяльність, оволодівши відповідними нішамисвітових ринків. Підприємства та організації міста Києваздійснюють зовнішньоторговельні операції з партнерами майже160 країн світу. Головною метою політики міської влади у сферірозвитку зовнішньоекономічних відносин є поглиблення інтеграціїекономіки міста у світовий простір за умов зміцнення позиційкиївських товаровиробників та дотримання принципу взаємовигідностізовнішньоекономічних операцій.
З урахуванням вступу України до Світової організації торгівлі(СОТ) на підприємствах, в організаціях міста можна очікуватипожвавлення виробництва, впровадження новітніх технологій,створення додаткових робочих місць, підвищення якості товарів тапослуг, залучення інвестицій, підвищення продуктивності праці,відбудеться загострення конкуренції між українськими та іноземнимивиробниками тощо.
Негативного впливу зазнають окремі галузі машинобудування,радіоелектроніка та хімічна промисловість. Скорочення обсягіввиробництва внаслідок низької конкурентоспроможності окремих видіввітчизняної продукції може призвести до втрати неефективнихробочих місць, невідповідності професійного складу та якостівітчизняної робочої сили новим технологіям та збільшення обсягіввивільнення працівників, що вимагає вжиття додаткових заходів.
Виходячи з того, що важливою ознакою накопичення позитивнихякісних зрушень у виробничій сфері є поступове посиленняінноваційної складової економічного зростання, міська владаспрямовує розвиток міського господарства на основі впровадженнядосягнень науки і новітніх технологій. Здійснюється реалізаціязаходів Київської міської програми розвитку промисловості наінноваційній основі до 2006 року, затвердженої рішенням Київрадивід 27.11.03 N 215/1089 ( ra0215023-03 ). Кількість підприємств,які займалися інноваційною діяльністю в промисловості міста,постійно зростає і у 2003 році в місті нараховувалось 32,2%інноваційне активних підприємств.
Після вступу України до СОТ можливо очікувати збільшенняобсягів вивільнення працівників через неконкурентоздатність рядупідприємств та робочої сили, що диктує необхідність посиленняполітики активних заходів сприяння зайнятості безробітним тапідвищення професіоналізму вітчизняних фахівців. Зазначені питанняв межах компетенції перебувають на контролі Київської міськоїдержавної адміністрації та вирішуються шляхом затвердженнявідповідних заходів в міських програмах щодосоціально-економічного розвитку, освіти, розвитку окремих галузейміського господарства.
Для ринку праці м. Києва (за умов вступу України до Світовоїорганізації торгівлі наприкінці 2004 року - на початку 2005 року)в цей період будуть характерні тенденції:
- деяке зменшення чисельності зайнятого населення до1332 тис. осіб у 2005-2006 роках (проти 1345,6 тис. осіб у2004 році) з поступовим підвищенням обсягів та рівня зайнятості у2007-2008 роках (очікується, що у 2008 році чисельність зайнятихстановитиме 1370,3 тис. осіб, а рівень зайнятості 69,0 відсотка);
- збільшення чисельності безробітного населення у віці15-70 років, визначеного за методологією МОП, до 69,5 тис. осіб у2005-2006 роках з переломленням цієї негативної тенденції у2007-2008 роках (зниження рівня безробіття до 4,6 відсотка).
IV. Формування професійно-освітнього рівня та
регулювання зайнятості населення
Основна маса зайнятих у сфері виробництва та послуг маєдостатньо високу фахову кваліфікацію і успішно функціонує на ринкупраці в місті. У період економічного зростання в зв'язку знеобхідністю запровадження нових технологій, схем організаціївиробництва, коли майже вичерпано екстенсивні чинники економічногозростання і необхідна інтенсифікація як виробництва, так і наданняпослуг, першорядне значення має якість підготовки робочої сили. Уцьому контексті слід позитивно оцінити невпинне зростання в містіпитомої ваги осіб з вищою (повною та базовою) освітою у складіробочої сили - з 54,4% у 2000 р. до 57,3% у 2002 р. (по Україні з39,9% у 2000 р. до 42,0% у 2002 р.).
За даними Головного управління статистики в м. Києві у2003 році у м. Києві навчено новим професіям 14950 осіб, що на10,0% більше, ніж у 2001 році та на 17,0% більше порівняно з2000 роком. Для 47,8% працівників це була первинна підготовка, для52,2% - перепідготовка. Всього безпосередньо на виробництвінавчено 10146 осіб (67,9% до всіх навчених), у навчальних закладахрізних типів за договорами - 4804 особи (32,1%). З безпосередньонавчених на виробництві за індивідуальною формою навчалось4876 осіб, за курсовою - 5270 осіб.