Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобовязань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 30 квітня 2009 року N 286 "Про зупинення дії окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань", у частині, що стосується надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання щодо конституційності пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань" ("Офіційний вісник України" від 27 квітня 2009 року N 29), у частині, що стосується надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

Таке рішення Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

За Конституцією України засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92) . Одним із таких законів, що врегулював зазначене питання, є Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", яким проведення операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, та придбання особою цінних паперів за готівку підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вони проводяться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень (стаття 11) .Конституцією України також установлено зобов'язання громадян щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (частина друга статті 67) . Такий порядок декларування доходів визначений низкою законів України, зокрема Законами України "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про Кабінет Міністрів України", "Про статус народного депутата України" та "Про боротьбу з корупцією", які передбачають декларування відповідними громадянами доходів, належного їм та членам їх сімей майна, в тому числі цінних паперів. Так, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" установлено загальне правило платниками податку з доходів фізичних осіб подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (стаття 18) . Закони України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про Кабінет Міністрів України", "Про статус народного депутата України" та "Про боротьбу з корупцією" зобов'язують осіб, уповноважених на виконання функцій держави, посадових осіб органів місцевого самоврядування щорічно подавати відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе та членів своєї сім'ї, відомості про належні їм та членам їх сімей нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Установивши підзаконним актом винятки з цих правил, закріплених законами, Уряд України перебрав на себе повноваження Верховної Ради України, чим порушив статтю 75 Конституції України, за якою єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, а також пункт 3 частини першої статті 85 Основного Закону держави, яким виключно парламент наділений повноваженням приймати закони.

На неприпустимості порушення повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях. Зокрема, у Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України Конституційний Суд України наголосив на неприпустимості зміни закону шляхом прийняття підзаконного правового акта. Крім того, в Рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи Конституційний Суд України зазначив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) , а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. У своєму Рішенні від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 єдиний орган конституційної юрисдикції відзначив, що Конституцією України не передбачено права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади.

Прийнявши рішення, про яке йдеться, Кабінет Міністрів України порушив і вимоги частини другої статті 6, частини другої статті 19 та частини першої статті 117 Конституції України, які зобов'язують органи державної влади, в тому числі і Кабінет Міністрів України, керуватися у своїй діяльності Конституцією України, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності), а саме її статтям 6, 19, 67, 75, 85, 92 та 117, пункту 11 Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 "Про випуск казначейських зобов'язань", у частині надання фізичним особам права під час придбання казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу казначейських зобов'язань.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.