Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 93 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" Постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 27 травня 1999 року (справа щодо стажу наукової роботи)

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича - суддя-доповідач,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" опублікованої в "Офіційному віснику України" (1999 р., N 22, ст. 1010) Постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 27 травня 1999 року N 923 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року N 1191 (далі - Постанова N 923).

Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання 93 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи відповідно до статті 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спірних питань щодо відповідності Конституції України положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" Постанови N 923.

Заслухавши суддю-доповідача Мироненка О.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційним положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" Постанови N 923, що стосується зарахування до стажу наукової роботи часу перебування на зазначених у переліку посадах, зайняття яких дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію науковим працівникам.

Як стверджується в конституційному поданні, Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, обмеживши стаж наукової роботи його обчисленням лише з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання, і таким чином "проігнорував положення статті 24 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", яка досить чітко визначає відрахування наукового стажу з дати зайняття посади наукового працівника". Народні депутати України вважають, що такий підхід Кабінету Міністрів України до реалізації положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" суттєво звужує зміст визначених ним прав і свобод наукових, науково-педагогічних працівників, "є дискримінаційним по відношенню до них".

Цю позицію поділяють Національна академія наук України, Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України, Вища атестаційна комісія України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українська академія аграрних наук.

2. На підставі статті 72 Закону України "Про Конституційний Суд України" до участі в конституційному провадженні було залучено Кабінет Міністрів України. На виконання його доручення Міністерство юстиції України разом з Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України в листі до Конституційного Суду України стверджують, що абзац другий пункту 2 Постанови N 923 не суперечить Прикінцевим положенням Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 6 квітня 2000 року N 1646-III. Питання щодо конституційності оспорюваного народними депутатами України положення Постанови N 923 та його узгодженості зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (від 1 грудня 1998 року N 284-XIV з наступними змінами) залишено без відповіді.

Міністерство праці та соціальної політики України надіслало до Конституційного Суду України ще й узагальнені статистичні дані про призначення пенсій науковим працівникам у 2000-2001 роках, тобто під час дії Постанови N 923, навело розрахункові очікувані цифри виплат таких пенсій у 2001-2004 роках і висловило стурбованість з приводу відсутності достатніх коштів для фінансування відповідних видатків та формування фонду оплати праці і фонду, з якого виплачуються пенсії науковим працівникам "з різних чинників". Стосовно оспорюваного народними депутатами України положення назване Міністерство виявило намір внести пропозиції до Кабінету Міністрів України про можливість зараховувати час роботи на посадах, зазначених у Постанові N 923, "до наукового стажу за наявності наукового ступеня або вченого звання незалежно від дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання". Про аналогічні наміри повідомило Конституційний Суд України також Міністерство освіти і науки України.

3. Досліджуючи матеріали справи, Конституційний Суд України враховував визначені в законодавстві особливості одного з різновидів спеціального трудового стажу - стажу наукової роботи і порядку його обчислення. Частина друга статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (з наступними змінами) встановлює, що до такого стажу зараховується час роботи на відповідних посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання. Незважаючи на таке застереження, Кабінет Міністрів України в Постанові N 923 прямо пов'язав обчислення наукового стажу з датою присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання.

Не усуває суперечності між названими нормативними актами і доповнення абзацу другого пункту 2 Постанови N 923 словами "а після набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" зазначена робота зараховується незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання", внесене Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року N 1191. Це доповнення мало б відповідати припису пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 6 квітня 2000 року: "Положення цього Закону, що стосуються наукових (науково-педагогічних) працівників, які не мають наукового ступеня або вченого звання, вводяться в дію після набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2002 рік".

Однак доповнення до Постанови N 923 за своїм змістом не відповідає наведеній нормі Прикінцевих положень, оскільки суперечить зазначеному Закону: зміни, внесені до Постанови N 923, визначають науковий стаж для наукових працівників, що мають науковий ступінь або вчене звання, а названий Закон встановлює конкретний термін, з якого виникає, зокрема, право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію лише для тих наукових (науково-педагогічних) працівників, котрі не мають наукового ступеня або вченого звання.

Якщо право на пенсію, її розмір, суми названих виплат можна пов'язати з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, фінансовими можливостями держави у той чи інший період її розвитку, часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів, з певними датами, від яких розпочинаються такі грошові виплати, то стаж (не рівень оплати) наукової роботи не може залежати від цього. Об'єктивно стаж наукової роботи зумовлюється лише кількісними показниками, тобто тривалістю інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань, на методичне, організаційне забезпечення та координацію таких творчих пошуків, часом науково-педагогічної роботи у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації тощо.

В абзаці дев'ятому статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" сформульовано визначення поняття "науковий працівник". Це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю і має відповідну кваліфікацію, підтверджену результатами атестації. Підкреслено, що така кваліфікація не залежить від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Отже, в юридичному значенні науковий ступінь або вчене звання є формою державного визнання рівня кваліфікації вченого чи кваліфікаційної вимоги для зайняття науковим (науково-педагогічним) працівником відповідної посади і впливає на рівень оплати праці, доплат до неї, розмір пенсій чи грошової допомоги, встановлення житлових пільг, тривалості відпустки, але не породжує будь-яких правових наслідків при визначенні як загального, так і спеціального трудового стажу, оскільки останній залежить від діяльності на посаді наукового (науково-педагогічного) працівника та її тривалості, а не від наукового ступеня або вченого звання.

4. Вирішуючи спір, Конституційний Суд України виходить з принципів верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України.

4.1. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Положення Постанови N 923, яке розглядається, не лише суперечить, а фактично блокує реалізацію відповідних положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Пунктами 1 і 6 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці тощо. В преамбулі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" наголошується, що він визначає засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, а стаття 24 названого Закону свідчить про її безпосередню спрямованість на досягнення такої мети вже у самій назві - "Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника". Зазначена стаття унормовує право на підвищені пенсії для осіб, які мають відповідний стаж наукової роботи, встановлює спеціальний порядок нарахування таких пенсій, а також умови обчислення наукового стажу.

Постановою N 923 відповідно до припису частини третьої названої вище статті Закону мав бути затверджений лише перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників, які користуються встановленим правом. Кабінет Міністрів України вийшов за рамки цього положення, визначивши ще й умови обчислення стажу наукової роботи з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання, а не з часу заміщення відповідної посади для професійного зайняття науковою, науково-технічною, науково-організаційною чи науково-педагогічною діяльністю. Тим самим Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, встановлені частиною третьою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і порушив вимоги частини другої статті 19, частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Конституції України.

4.2. Статтею 54 Конституції України громадянам гарантовані свобода наукової, технічної творчості, захист моральних і матеріальних інтересів, у тому числі й наукових (науково-педагогічних) працівників; на державу покладено обов'язок сприяння розвиткові науки. Положення про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" послаблює матеріальні і моральні стимули наукової діяльності, зменшує потяг до неї громадян, особливо з числа творчої молоді. Отже, зазначене положення Постанови N 923 суперечить і статті 54 Конституції України.

5. Враховуючи, що положення Постанови N 923, яке не відповідає Конституції України, застосовувалось при призначенні пенсій та грошових допомог у разі виходу на пенсію науковим (науково-педагогічним) працівникам, Конституційний Суд України на основі статті 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" вказує на преюдиціальність свого рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 51, 61, 63, 70, 73, 74 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" Постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 27 травня 1999 року N 923 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року N 1191).

2. Положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Кабінету Міністрів України протягом місяця привести ухвалені ним раніше нормативні акти у відповідність з Рішенням Конституційного Суду України.

4. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положення, визнаного неконституційним.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.