Директива 2006/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ (виправлене видання)

54. Застосування підпунктів з 51 по 53 підлягає дії наступних умов:

(a) вартість майна у значній мірі не залежить від кредитної якості дебітора. Така вимога не перешкоджає ситуаціям, коли виключно макроекономічні фактори впливають і на вартість майна, і на діяльність позичальника;

(b) ризик позичальника матеріально не залежить від характеристик основного майна або проекту, а залежить від основної здатності позичальника відшкодувати борг з інших джерел. Таким чином, погашення кредиту матеріально не залежить від будь-якого грошового потоку, який генерується основним майном, що виступає в якості застави;

(c) виконуються мінімальні вимоги, встановлені у підпункті 8 частини 2 додатка VIII, та правила оцінювання, встановлені у підпунктах з 62 по 65 частини 3 додатка VIII; та

55. Показник ризику 50% призначається до частини позики, яка не перевищує ліміт, обчислений згідно до одного з наступних умов:

(a) 50% від ринкової вартості відповідного майна;

(b) 50% від ринкової вартості відповідного майна або 60% від позикової вартості закладної, меншої з вищезгаданих, на території тих держав-членів, які мають встановлені жорсткі критерії оцінювання позикової вартості закладної у законоположеннях та регулятивних положеннях.

56. Показник ризику 100% призначається до частини позики, яка перевищує ліміти, встановлені у підпункті 55.

57. У випадках, коли виконується свобода прийняття рішень, яка міститься у підпунктах з 51 по 53, компетентними органами однієї держави-члена, компетентні органи іншої держави-члена можуть дозволити кредитним установам застосовувати показник ризику у 50% для таких ризикових уражуваностей, у повній мірі або повністю забезпечених закладними на комерційне майно.

58. Компетентні органи можуть не враховувати умову, яка міститься у підпункті (b) пункту 54, для ризикових уражуваностей, які у повній мірі або повністю забезпечені закладними на комерційне майно, яке розташоване на їх території, якщо вони мають доказ, що високорозвинений та довготривалий ринок комерційної нерухомості наявний на їх території з ставками втрат, які не перевищують наступні ліміти:

(a) втрати, які виникають в результаті кредитування під заставу комерційного нерухомого майна до 50% від ринкової вартості (або у разі, якщо це застосовується, або якщо менше 60% від вартості позикової застави (MLV)), не перевищують 0,3% від позик, які підлягають сплаті, під заставу комерційного нерухомого майна у будь-який рік; та

(b) сукупні втрати, які виникають в результаті кредитування під заставу комерційного нерухомого майна, не повинні перевищувати 0,5% від позик, які підлягають сплаті, під заставу комерційного нерухомого майна у будь-який рік.

59. Якщо один з лімітів, зазначених у підпункті 58, не відповідає вимогам у відповідний рік, придатність використання підпункту 58 завершується, а умова, яка міститься у підпункті 56 (b) застосовується, якщо дотримані умови пункту 58 наступного року.

60. У разі, коли свобода прийняття рішень, яка міститься у підпункті 58, здійснюється компетентним органом держави-члена, компетентні органи можуть дозволити кредитним установам застосовувати показник ризику у 50% для таких ризикових уражуваностей, у повній мірі або повністю забезпечених закладними на комерційне майно.

61. Без шкоди положенням, які містяться у підпунктах з 62 по 65, незабезпеченій частині будь-якої статті, яка є простроченою на більш ніж 90 днів та яка перевищує величину обмеження, визначену компетентними органами, та яка відображає обґрунтований рівень ризику, призначається показник ризику у розмірі:

(a) 150%, якщо корегування вартості є нижчим ніж 20% від незабезпеченої частини сукупної ризикової уражуваності корегувань вартості; та

(b) 100%, якщо корегування вартості є не нижчим ніж 20% від незабезпеченої частини сукупної ризикової уражуваності корегувань вартості.

62. Для потреб визначення забезпеченої частини простроченої статті, придатна застава та гарантії є такими, що придатні для потреб зменшення кредитного ризику.

63. Однак, у разі, якщо прострочена стаття є повністю забезпеченою будь-якою формою застави, іншої ніж та, яка придатна для потреб зменшення кредитного ризику, може призначатися 100% показник ризику згідно свободи прийняття рішень компетентними органами на основі жорстких операційних критеріїв для забезпечення належної якості застави, коли корегування вартості досягають 15% від сукупної ризикової уражуваності корегувань вартості.

64. Ризиковим уражуваностям, вказаним у підпунктах з 45 по 50, призначається показник ризику у 100%, не включаючи корегувань вартості, якщо вони є простроченими більше ніж на 90 днів. Якщо корегування вартості є не меншими ніж 20% від сукупної ризикової уражуваності корегувань вартості, показник ризику, який призначається до залишку ризикової уражуваності, може зменшуватися до 50% на розсуд компетентних органів.

65. Ризиковим уражуваностям, вказаним у підпунктах з 45 по 50, призначається показник ризику у 100%, не включаючи корегувань вартості, якщо вони є простроченими більше ніж на 90 днів.

66. Згідно свободи прийняття рішень компетентними органами, ризиковим уражуваностям, пов'язаними з надзвичайно високими ризиками, такими як інвестиції у венчурні фірми або у приватні акції, призначається показник ризику у 150%.

67. Компетентні органи можуть дозволити, щоб непростроченим статтям призначався показник ризику у 150% відповідно до положень цієї частини та для яких були встановлені корегування вартості для призначення показника ризику на рівні:

(a) 100%, якщо корегування вартості є не нижчим ніж 20% від сукупної вартості ризикової уражуваності корегувань вартості; та

(b) 50%, якщо корегування вартості є не нижчим ніж 50% від сукупної вартості ризикової уражуваності корегувань вартості.

68. "Забезпечені облігації" означають облігації, як визначено у частині 4 статті 22 Директиви 85/611/ЄЕС, або облігації, забезпечені будь-яким з наступних придатних активів:

(a) ризикові уражуваності з боку або забезпечені центральними урядами, центральними банками, установами державного сектору, регіональними урядами або місцевими органами влади на території ЄС;

(b) ризикові уражуваності з боку або забезпечені центральними урядами, центральними банками, які не відносяться до ЄС, багатосторонніми банками розвитку, міжнародними організаціями, які кваліфікуються ступенем 1 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку, а також ризикові уражуваності з боку або забезпечені установами державного сектору, регіональними урядами та місцевими органами влади, які не відносяться до ЄС, що зважуються за ризиком як ризикові уражуваності з боку установ або центральних урядів та центральних банків відповідно до підпунктів 8, 9, 14 або 15 відповідні, та які кваліфікуються на ступінь 1 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку, та ризикові уражуваності у сенсі цього підпункту, які кваліфікуються як мінімум на ступінь 2 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку, за умови, що вони не перевищують 20% від номінальної суми несплачених забезпечених облігацій установ-емітентів;

(c) ризикові уражуваності з боку установ, які кваліфікуються на ступінь 1 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку. Сукупна ризикова уражуваність такого типу не перевищує 15% від номінальної суми несплачених забезпечених облігацій кредитних установ-емітентів. Ризикові уражуваності, спричинені передачею та управлінням платежами дебіторів щодо, або ліквідація продовжується стосовно, позик, забезпечених нерухомістю перед власниками забезпечених облігацій, не перевищують ліміт 15%. Ризикові уражуваності з боку установ на території ЄС з терміном погашення, що не перевищує 100 днів, не перевищують вимогу ступеня 1, проте такі установи повинні як мінімум кваліфікуватись на ступінь 2 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку.

(d) Позики, забезпечені житловою нерухомістю або акціями фінських компаній з житлового будівництва, як зазначено у підпункті 46, до меншої основної суми прав утримання, які складаються з будь-яких попередніх прав утримання та 80% від вартості заставленого майна, або забезпечені старшими паями французьких закритих інвестиційних фондів "French Fonds Communs de Creances" або еквівалентними установами з сек'юритизації, що регулюються законами держав-членів та сек'юритизують ризикові уражуваності житлової нерухомості, за умови, що принаймні 90% активів таких паїв французьких закритих інвестиційних фондів "French Fonds Communs de Creances" або еквівалентних установ з сек'юритизації, що регулюються законами держав-членів, складаються із закладних, які комбінуються з будь-якими перевагами одного кредитора перед іншим при накладенні арешту за борги щодо меншої з основних сум з огляду на старші паї, основні суми таких прав утримання, та 80% від вартості заставленого майна та старші паї кваліфікуються на ступінь 1 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку, у разі, якщо такі старші паї перевищують 20% номінальної суми непогашеної емісії. Ризикові уражуваності, спричинені передачею та управлінням платежами дебіторів щодо, або ліквідація продовжується стосовно, позик, забезпечених майновими правами на старші паї або борговими цінними паперами, не перевищують при обчисленні ліміт 90%.

(e) позики, забезпечені житловою нерухомістю або акціями фінських компаній з житлового будівництва, як зазначено у підпункті 52, до меншої основної суми прав утримання, які комбінуються з будь-якими перевагами одного кредитора перед іншим при накладенні арешту за борги та 60% від вартості заставленого майна, або забезпечені старшими паями французьких закритих інвестиційних фондів "French Fonds Communs de Creances" або еквівалентними установами з сек'юритизації, що регулюються законами держав-членів та сек'юритизують ризикові уражуваності житлової нерухомості, за умови, що принаймні 90% активів таких паїв французьких закритих інвестиційних фондів "French Fonds Communs de Creances" або еквівалентних установ з сек'юритизації, що регулюються законами держав-членів, складаються із закладних, які комбінуються з будь-якими перевагами одного кредитора перед іншим при накладенні арешту за борги щодо меншої з основних сум з огляду на старші паї, основні суми таких прав утримання, та 60% від вартості заставленого майна та старші паї кваліфікуються на ступінь 1 кредитної якості, як встановлено у цьому додатку, у разі, якщо такі старші паї перевищують 20% номінальної суми непогашеної емісії. Компетентні органи можуть визначати позики, забезпечені комерційною нерухомістю, як передбачено, у разі, якщо перевищено коефіцієнт "кредит-вартість" у 60% до максимального рівня у 70%, якщо вартість сукупних активів, закладених у якості застави для забезпечених облігацій, перевищує номінальну суму, несплачену по забезпеченій облігації, принаймні на 10%, а вимога тримачів облігацій задовольняє вимоги юридичної достовірності, встановлені у додатку VIII. Вимога тримачів акцій повинна мати пріоритет з-поміж усіх інших вимог щодо застави. Ризикові уражуваності, спричинені передачею та управлінням платежами дебіторів щодо, або ліквідація продовжується стосовно, позик, забезпечених майновими правами на старші паї або борговими цінними паперами, не перевищують при обчисленні ліміт 90%; або

(f) позики, забезпечені суднами, у разі, якщо лише права утримання, які комбінуються з будь-якими перевагами одного кредитора перед іншим при накладенні арешту за борги у межах 60% вартості закладеного судна.

Для цих потреб термін "закладені" включає ситуації, коли активи, описані у підпунктах з (a) по (f), передбачені законним чином для захисту тримачів облігацій від збитків.

До 31 грудня 2010 року 20% ліміту для старших паїв французьких закритих інвестиційних фондів "French Fonds Communs de Creances" або еквівалентних установ з сек'юритизації, як визначено у підпунктах (d) та (e), не застосовується за умови, якщо ці старші паї мають кредитне оцінювання призначеної ECAI, яка є найбільш сприятливою категорією кредитного оцінювання, здійсненне ECAI відносно забезпечених облігацій. До кінця цього періоду, це відхилення переглядається та після такого перегляду Комісія може за доцільності подовжити цей період відповідно до процедури, встановленої у частині 2 статті 151 з або без умови про подальший перегляд.

До 31 грудня 2010 року показник 60%, вказаний у підпункті (f), може бути замінений показником 70%. До кінця цього періоду, це відхилення переглядається та після такого перегляду Комісія може за доцільності подовжити цей період відповідно до процедури, встановленої у частині 2 статті 151 з або без умови про подальший перегляд.

69. Для нерухомості, яка забезпечує покриті облігації, кредитні установи дотримуються мінімальних вимог, встановлених у підпункті 8 частини 2 додатка VIII, та правил оцінювання, встановлених у підпунктах з 62 по 65 частини 3 додатка VIII.

70. Незважаючи на підпункти 68 та 69, забезпечені облігації, які відповідають визначенню частини 4 статті 22 Директиви 85/611/ЄЕС, та випущені до 31 грудня 2007 року, є також придатними для застосування преференційного режиму до закінчення їх терміну погашення.

71. Забезпеченим облігаціям призначається показник ризику на основі показника ризику, який призначається основним незабезпеченим ризиковим уражуваностям з боку кредитної установи, яка їх випускає. Наступна відповідність між показниками ризику застосовується:

(a) якщо ризиковим уражуваностям з боку установи призначається показник ризику на рівні 20%, забезпеченій облігації призначається показник ризику на рівні 10%;

(b) якщо ризиковим уражуваностям з боку установи призначається показник ризику на рівні 50%, забезпеченій облігації призначається показник ризику на рівні 20%;

(c) якщо ризиковим уражуваностям з боку установи призначається показник ризику на рівні 100%, забезпеченій облігації призначається показник ризику на рівні 100%.

72. Суми ризикової уражуваності, зважені по показнику ризику, для позицій сек'юритизації визначаються відповідно до статей з 94 по 101.

73. Короткостроковим ризиковим уражуваностям з боку установи або корпорації, щодо яких наявне кредитне оцінювання призначеної ECAI, призначається показник ризику відповідно до таблиці 7, яку подано нижче, у відповідності до віднесення компетентними органами кредитних оцінювань обраних ECAI по шести ступенях шкали оцінювання кредитної якості:

74. Без шкоди підпунктам з 75 по 81, ризиковим уражуваностям у формі колективних інвестиційних установ (CIU) призначається показник ризику на рівні 100%.

75. Ризиковим уражуваностям у формі колективних інвестиційних установ, щодо яких наявне кредитне оцінювання призначеної ECAI, призначається показник ризику відповідно до таблиці 8, у відповідності до віднесення компетентними органами кредитних оцінювань обраних ECAI по шести ступінях шкали оцінювання кредитної якості:

76. У разі, якщо компетентні органи вважають, що позиція по CIU пов'язана з надзвичайно високими ризиками, вони вимагають, щоб такій позиції призначався показник ризику на рівні 150%.

77. Кредитні установи можуть визначати показник ризику для CIU, як встановлено у підпунктах з 79 по 81, якщо задовольняються наступні критерії придатності:

(a) CIU управляється компанією, яка є об'єктом нагляду на території держави-члена або за умови надання дозволу кредитній установі компетентним органом, якщо:

(i) CIU управляється компанією, яка є об'єктом нагляду, який вважається еквівалентним нагляду, встановленому у законодавстві Співтовариства; та

(ii) співпраця між компетентними органами є достатньо забезпеченою;

(b) Проспект емісії або еквівалентний документ CIU містить:

(a) категорії активів, у які CIU дозволяється інвестувати; та

(b) якщо застосовуються інвестиційні ліміти, відносні ліміти та методології їх обчислення, та

(c) звіт щодо діяльності CIU подається принаймні один раз на рік для забезпечення проведення оцінювання активів та зобов'язань, прибутку та операцій за звітний період.

78. Якщо компетентний орган ухвалює CIU третьої країни як придатну до обрання, як встановлено у частині (а) підпункту 77, компетентний орган іншої держави-члена може використовувати таке визнання без проведення його власного оцінювання.

79. У разі, якщо кредитна установа має інформацію про базові ризикові уражуваності CIU, вона може переглянути ці базові ризикові уражуваності для обчислення середнього показника ризику для CIU відповідно до методів, встановлених у статтях з 78 по 83.

80. У разі, якщо кредитна установа не має інформації про базові ризикові уражуваності CIU, вона може обчислювати середній показник ризику для CIU відповідно до методів, встановлених у статтях з 78 по 83, за умови дотримання наступних правил: вона вважатиме, що перші інвестиції CIU, до максимального рівня, дозволеного згідно з її мандатом, у класи ризикових уражуваностей, які передбачають найвищі вимоги до капіталу, та продовжує здійснювати інвестиції у порядку пониження до досягнення максимального ліміту сукупного інвестування.

81. Кредитні установи можуть покладатися на третю сторону для обчислення та звітування, відповідно до методів, встановлених у підпунктах 79 та 80, про показник ризику для CIU за умови, якщо точність обчислення та звітування є відповідним чином забезпеченою.

16.1. Режим дій

82. Матеріальним активам у розумінні частини 10 статті 4 Директиви 86/635/ЄЕС призначається показник ризику у розмірі 100%.

83. Авансам та накопиченим активам, щодо яких установа не здатна визначати контрагента у відповідності до Директиви 86/635/ЄЕС, призначається показник ризику на рівні 100%.

84. Грошовим статтям у процесі накопичення призначається показник ризику на рівні 20%. Готівковим коштам та еквівалентним грошовим статтям призначається показник ризику на рівні 0%.

85. Держави-члени можуть надати дозвіл на застосування показника ризику на рівні 0% для ризикових уражуваностей з боку установ, які спеціалізуються на міжбанківському ринку та ринку державного боргу на території їх держав-членів походження та за умови щільного нагляду компетентними органами у разі, якщо такі статті активів у повній мірі або повністю забезпечені, на задоволення вимог компетентних органів держав-членів походження, статтями, яким призначено показник ризику 0% або 20%, та визнані останніми як такі, що є адекватною заставою.

86. Володінню акціями та іншою участю, за виключенням випадку, коли вони відраховуються з власних коштів, призначається показник ризику принаймні 100%.

87. Зливку золота, який утримується у сховищах або на основі розміщення в межах, які підтримуються зобов'язаннями щодо зливку, призначається показник ризику у розмірі 0%.

88. У разі продажу активу або угод РЕПО, або форвардних угод по аутрайту, показник ризику призначається як до відповідних активів, а не контрагентів транзакцій.

89. У разі, якщо кредитна установа надає кредитний захист для певної кількості ризикових уражуваностей за умов, що енний дефолт серед ризикових уражуваностей ініціює платіж, та що така кредитна подія завершує контракт, та у разі, якщо продукт має внутрішнє кредитне оцінювання обраної ECAI, показник ризику, передбачений статтями з 94 по 101, призначається. Якщо продукт не має кредитного рейтингу, який встановлюється обраною ECAI, показники ризику ризикових уражуваностей, включені у корзину, будуть приведені у сукупність, виключаючи n-1 ризикові уражуваності, до максимального показника у 1250%, та помножені на номінальну суму захисту, забезпеченого кредитним деривативом для отримання суми активу, зваженого по ризику. N-1 ризикові уражуваності, які повинні виключатися з усукупнення, визначаються на тій основі, що вони включають такі ризикові уражуваності, кожна з яких генерує меншу суму ризикової уражуваності, зваженої по ризику, ніж сума ризикової уражуваності, зваженої по ризику, будь-якої з ризикових уражуваностей, включених до усукупнення.

1.1. Об'єктивність

1. Компетентні органи перевіряють, що методологія для призначення кредитних оцінювання є жорсткою, систематичною, тривалою та підлягає дії оцінювання на основі історичного досвіду

1.2. Незалежність

2. Компетентні органи перевіряють, що методологія не підпадає під дію зовнішніх політичних впливів або тиску, а також економічного тиску, який може впливати на кредитне оцінювання.

3. Незалежність методології ECAI оцінюється компетентними органами відповідно до наступних факторів:

(a) власність та організаційна структура ECAI;

(b) фінансові ресурси ECAI;

(c) кадрове забезпечення та експертиза ECAI; та

(d) корпоративне управління ECAI.

1.3. Поточний огляд

4. Компетентні органи перевіряють, чи кредитні оцінювання ECAI підлягають поточному огляду та враховують зміни фінансових умов. Такий огляд має місце після усіх значних подій та здійснюється принаймні щорічно.

5. До будь-якого визнання, компетентні органи перевіряють, чи методологія оцінювання для кожного сегменту ринку відповідає наступним стандартам:

(a) тестування на основі історичних даних повинне проводитися принаймні за один рік;

(b) регулярність процесу огляду ECAI повинна відслідковуватися компетентними органами; та

(c) компетентні органи повинні мати можливість отримувати від ECAI діапазон її контактів з вищим керівництвом установ, щодо яких вона встановлює рейтинги.

6. Компетентні органи вживають усіх необхідних заходів для того, щоб належним чином отримувати від ECAI інформацію про будь-які матеріальні зміни у методології, яку вони використовують для призначення кредитних оцінювань.

1.4. Прозорість та розкриття інформації

7. Компетентні органи вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб принципи методології, які застосовується ECAI для формулювання її кредитних оцінювань, оприлюднювалися для надання можливості усіх потенційних користувачів приймати рішення щодо того, чи обґрунтовані такі оцінювання.

2.1. Достовірність та ринкове визнання

8. Компетентні органи перевіряють, що індивідуальні кредитні оцінювання ECAI визнаються на ринку як достовірні та надійні користувачі таких кредитних оцінювань.

9. Достовірність оцінюється компетентними органами відповідно до наступних факторів:

(a) доля ринку ECAI;

(b) прибутки ECAI та загальні фінансові ресурси ECAI;

(c) чи існує будь-яке встановлення ціни на основі рейтингу;

та

(d) принаймні дві кредитні установи використовують індивідуальне кредитне оцінювання ECAI для емітування облігації та/або оцінювання кредитних ризиків.

2.2. Прозорість та розкриття інформації

10. Компетентні органи перевіряють, чи окремі кредитні оцінювання є доступними за рівних умов принаймні для усіх кредитних установ, які мають обґрунтовану зацікавленість у цих індивідуальних кредитних оцінюваннях.

11. Зокрема, компетентні органи перевіряють, чи є доступними індивідуальні кредитні оцінювання для зовнішніх сторін за рівних умов, якими користуються внутрішні кредитні установи, що мають обґрунтовану зацікавленість у цих індивідуальних кредитних оцінюваннях.

12. Для диференціювання відповідних ступенів ризику, виражених кожним кредитним оцінюванням, компетентні органи розглядають кількісні фактори, такі як коефіцієнт довгострокового дефолту, пов'язаний з усіма статтями, призначеними одним кредитним оцінюванням. Для недавно створених ECAI та для тих, які мають невеликий досвід фіксування інформації про дефолти, компетентні органи висувають питання до ECAI про те, яким буде за її висновками коефіцієнт довгострокового дефолту, який пов'язаний з усіма призначеними статтями того ж кредитного оцінювання.

13. Для диференціювання відповідних ступенів ризику, виражених кожним кредитним оцінюванням, компетентні органи розглядають якісні фактори, такі як пул емітентів, який охоплює ECAI, межі охоплення кредитних оцінювань, які призначає ECAI, призначення кожного кредитного оцінювання та визначення ECAI дефолту.

14. Компетентні органи порівнюють ставки дефолту, визначені у кожному кредитному оцінюванні окремою ECAI, та порівнюють їх зі стандартним показником, визначеним на основі ставок дефолту, наданих іншими ECAI по пулу емітентів, які компетентні органи вважаються такими, які представляють еквівалентний рівень кредитного ризику.

15. У разі, якщо кредитні органи вважають, що ставки дефолту, визначені для кредитного оцінювання окремої ECAI, є систематично вищими ніж стандартний показник, компетентні органи призначають більш високу ступінь кредитної якості по шкалі оцінювання кредитної якості для кредитного оцінювання ECAI.

16. У разі, коли компетентні органи збільшили асоційований показник ризику для спеціального кредитного оцінювання окремої ECAI, якщо ECAI демонструє, що ставки дефолту, призначені для її кредитного оцінювання більше не є значними та систематично вищими ніж стандартна ставка, компетентні органи можуть прийняти рішення відновити первинну ступінь кредитної якості по шкалі оцінювання кредитної якості для кредитного оцінювання ECAI.

1. Кредитна установа може призначити використання однієї або кількох придатних ECAI для визначення показників ризику, які повинні призначатися активам та позабалансовим статтям.

2. Кредитна установа, яка приймає рішення про використання кредитних оцінювань, створених придатною ECAI для певного класу статей, повинна використовувати такі кредитні оцінювання послідовно для усіх ризикових уражуваностей, які належать до такого класу.

3. Кредитна установа, яка приймає рішення про використання кредитних оцінювань, створених придатною ECAI, повинна використовувати їх постійно та послідовно.

4. Кредитна установа може використовувати лише кредитні оцінювання ECAI, які враховують усі рахунки по капітальній сумі та по відсотках, за який вона взяла зобов'язання.

5. Якщо лише одне кредитне оцінювання є доступним з боку призначеної ECAI для статті, яка підлягає кредитному рейтингу, таке кредитне оцінювання використовується для визначення показника ризику для такої статті.

6. Якщо два кредитних оцінювання є доступними з боку призначеної ECAI та ці два кредитні оцінювання відносяться до різних показників ризику для статті, яка підлягає кредитному рейтингу, призначається вищий показник ризику.

7. Якщо більше ніж два кредитних оцінювання є доступними з боку призначеної ECAI для статті, яка підлягає кредитному рейтингу, враховуються два кредитних оцінювання, які генерують два найменших показники ризику. Якщо два найнижчих показники ризику є різними, призначається вищий показник ризику. Якщо два найнижчі показники ризику є однаковими, призначається такий показник ризику.

8. У разі, якщо кредитне оцінювання передбачено для спеціальної емісійної програми або установи, до якої належить стаття ризикової уражуваності, це кредитне оцінювання використовується для визначення показника ризику, який повинен призначатися до цієї статті.

9. У разі, якщо не існує кредитного оцінювання прямого застосування для певної статті, проте існує кредитне оцінювання для спеціальної емісійної програми або установи, до якої не належить стаття ризикової уражуваності, або існує кредитне оцінювання для емітента, тоді таке кредитне оцінювання використовується, якщо воно генерує більш високий показник ризику, ніж він мав би місце за інших обставин, або якщо воно генерує більш низький показник ризику, а відповідна ризикова уражуваність має рейтинг еквівалентний або вищий у всіх відношеннях щодо спеціальної емісійної програми чи установи або щодо вищих незабезпечених ризикових уражуваностей такого емітента, за доцільності.

10. Підпункти 8 та 9 не перешкоджають застосуванню підпунктів з 68 по 71 частини 1.

11. Кредитне оцінювання для емітентів у межах корпоративної групи не може використовуватися як кредитне оцінювання іншого емітента у тій самій корпоративній групі.

12. Короткотривалі кредитні оцінювання можуть використовуватися лише для короткострокового активу та позабалансових статей, які є ризиковими уражуваностями з боку установ та корпорацій.

13. Будь-яке короткострокове кредитне оцінювання застосовується виключно до статті, до якої відноситься короткострокове кредитне оцінювання, та не використовується для відтворення показника ризику для будь-якої іншої статті.

14. Незважаючи на підпункт 13, якщо установі, яка має рейтинг на основі короткострокового кредитного оцінювання, призначається показник ризику 150%, тоді усім незабезпеченим ризиковим уражуваностям без рейтингу з боку такого дебітора, або короткострокового, або довгострокового, також призначається показник ризику 150%.

15. Незважаючи на підпункт 13, якщо установі, яка має рейтинг на основі короткострокового кредитного оцінювання, призначається показник ризику 50%, короткостроковим ризиковим уражуваностям без рейтингу призначається показник ризику нижчий ніж 100%.

16. Кредитне оцінювання, яке відноситься до статті, деномінованій у національній валюті дебітора, не може використовуватися для відтворення показника ризику для іншої ризикової уражуваності з боку того ж дебітора, яка деномінована в іноземній валюті.

17. Незважаючи на підпункт 16, коли виникає ризикова уражуваність завдяки участі кредитної установи у позиці, яка була видана багатостороннім банком розвитку, чий статус привілейованого кредитора визнано на ринку, компетентні органи можуть дозволити, щоб кредитне оцінювання по статті дебітора у національній валюті застосовувалося для потреб вимірювання ризику.